справа № 197/761/22
провадження № 3/197/371/23
ШИРОКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ПОСТАНОВА
23 червня 2023 року смт Широке
Суддя Широківського районного суду Дніпропетровської області Шевченко О.В., за участю секретаря судового засідання Слобідської Л.О., прокурора Боровкова А.В., особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , розглянувши в приміщенні суду адміністративний матеріал, що надійшов щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч. 1 ст. 172-7 КУпАП,
ВСТАНОВИЛА:
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, № 486 від 29.09.2022, депутат Гречаноподівської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області VIII скликання ОСОБА_1 публічно не повідомила колегіальний орган в особі Гречаноподівської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області про наявність у неї реального конфлікту інтересів на пленарному засіданні 12 сесії Гречаноподівської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області VIII скликання перед голосуванням по питанню № 112.
За результатами розгляду радою прийнято рішення № 787-12/VIII від 05.10.2021 «Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність з визначеним кадастровим номером 1225885700:07:001:0128, площею до 0,2500 га, для ведення особистого селянського господарства ОСОБА_1 ».
Згідно зі ч. 4 ст. 38 КУпАП адміністративне стягнення за вчинення правопорушення, пов`язаного з корупцією, може бути накладено протягом шести місяців з дня його виявлення, але не пізніше двох років з дня його вчинення.
Закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст. 38 КУпАП, є підставою для закриття провадження в справі про адміністративне правопорушення згідно зі п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
Оскільки правопорушення виявлено 23.09.2022 провадження у справі про адміністративне правопорушення згідно зі п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП підлягає закриттю.
Згідно зі ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року суди застосовують рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.
Під час розгляду справи суд враховує практику Європейського Суду з прав людини (пункт 137 Рішення від 09 січня 2013 року у справі «Олександр Волков проти України» (заява №21722/11) про те, що строки давності слугують кільком важливим цілям, а саме: забезпеченню юридичної визначеності та остаточності, захисту потенційних відповідачів від не заявлених вчасно вимог, яким може бути важко протистояти, та запобігти будь-якій несправедливості, яка могла б виникнути, якби від судів вимагалося виносити рішення щодо подій, що мали місце у віддаленому минулому, на підставі доказів, які через сплив часу стали ненадійними та неповними (див. рішення від 22 жовтня 1996 року у справі «Стаббінгз та інші проти Сполученого Королівства» (Stubbings and Others v. the United Kingdom), п. 51, Reports 1996-IV). Строки давності є загальною рисою національних правових систем договірних держав щодо кримінальних, дисциплінарних та інших порушень.
КУпАП чітко передбачає, що закінчення строків накладення адміністративних стягнень є підставою, що виключає провадження у справі на будь-якій стадії.
Дана норма є імперативною і не передбачає обов`язку суду визначати питання винності чи невинності особи оскільки по своїй суті є формою відмови держави від юридичного переслідування особи за вчинення адміністративного правопорушення.
Аналогічне положення міститься в рішенні ЄСПЛ у справі «Грабчук проти України» від 26.09.2006, за яким у разі закриття провадження по справі, питання про доведеність вини особи не має вирішуватися.
07.11.2017 року Наукова-консультативна рада (надалі - НКР) при Вищому адміністративному суді України (надалі - ВАСУ) за аналізом судової практики встановила неоднаковий підхід судів до вирішення питання щодо встановлення вини особи під час закриття провадження про адміністративні правопорушення у зв`язку із закінченням строків притягнення до адміністративної відповідальності, передбачених статтею 38 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
НКР при ВАСУ зазначила, що зі змісту норм статей 247, 38КУпАП закриття провадження можливе за одночасної наявності таких умов: вчинення (виявлення) адміністративного правопорушення; закінчення встановленого законом двомісячного строку, перебіг якого розпочинається з дня вчинення правопорушення (при триваючому правопорушенні не пізніш як через два місяці з дня його виявлення).
В узагальненому науково-консультативному висновку НКР зазначила, що пункт 7 частини першої статті 247 КУпАП не містить положень про наявність у суду повноважень щодо встановлення обставин вчинення адміністративного правопорушення, наявності вини особи у його вчиненні у разі закриття провадження про адміністративні правопорушення.
За логічним тлумаченням абзацу першого статті 247 КУпАП встановлення зазначених у цій статті юридичних фактів є єдиною необхідною підставою для припинення будь-яких дій щодо притягнення особи до адміністративної відповідальності незалежно від встановлених будь-яких інших обставин, що підлягають з`ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення (стаття 280 КУпАП), у тому числі й вини особи у його вчиненні.
НКР дійшла висновку, що поєднання закриття справи з одночасним визнанням вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення є взаємовиключними рішеннями.
Прийняття таких двох взаємовиключних рішень в одній постанові про закриття справи свідчить про порушення права людини на справедливий суд, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. За правилами статті 284 КУпАП рішенням, що доводить вину особи, є постанова про накладення адміністративного стягнення або застосування заходів впливу, умовою якої є визначення вини.
Крім того,суддя наголошує,що відповіднодо абз.9пп.2.2п.2мотивувальної частинирішення Конституційного Суду України від 08.062022 № 3-р(II)/2022 у справі за конституційною скаргою ОСОБА_2 щодо відповідності Конституції України (конституційності) п. 4 ч. 1 ст. 284 Кримінального процесуального кодексу України (справа щодо презумпції невинуватості) приписи статей 1, 3, 8, 62 Конституції України у їх взаємозв`язку вказують на позитивний обов`язок держави забезпечувати дотримання презумпції невинуватості особи на всіх стадіях кримінального провадження та після його завершення аж до спростування такої презумпції в законному порядку судом виключно в обвинувальному вироку. Це, зокрема, означає, що особу, підозрювану у вчиненні кримінального правопорушення, після закриття стосовно неї кримінального провадження з будь-яких підстав має сприймати вся публічна влада як таку, що не вчиняла кримінального правопорушення, поводження з нею має відповідати такому сприйняттю та не спричиняти жодного явного осуду чи натяку на нього, не формувати негативного сприйняття суспільством такої особи, не підривати її репутації тощо.
Частиною 1 статті 40-1 КУпАП передбачено, що судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення сплачується особою, у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення. Оскільки провадження у справі підлягає закриттю, тому судовий збір не стягується.
Додатково звертається увага прокурора та поліції на те, що, згідно ст. 255 КУпАП, прокурор має право складати протоколи про правопорушення, в тому числі і за ст. 172-7 КУпАП, у справах про адміністративні правопорушення, що розглядаються судами (суддями).
Як випливає з приписів п.1 ч.3 ст.87 КПК України, недопустими є докази, отримані з показань свідка, який надалі визнаний підозрюваним чи обвинуваченим у цьому кримінальному провадженні. Зміст цієї норми права вказує на те, що вона має застосовуватися за умови, коли на час отримання показань від свідка вже існували дані, що його буде визнано підозрюваним чи обвинуваченим, але, усупереч наявності в такої особи права на мовчання та свободи від самовикриття, слідчий чи прокурор учиняє дії, спрямовані на отримання показань від неї. Саме такі дії, а не власне факт отримання показань від свідка, який надалі був визнаний підозрюваним чи обвинуваченим, мають визнаватися істотним порушенням прав людини і основоположних свобод».
Особа, яка притягується до адміністративної відповідальності в цій справі, була допитана прокурором як свідок в день, коли прокурором підписано постанову про направлення матеріалів для притягнення до адміністративної відповідальності.
Керуючись ст. ст. 7, 34, 35, 38, 172-7, 247 КУпАП, суддя
УХВАЛИВ:
Закрити провадження у справі у зв`язку із закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строку накладення адміністративного стягнення.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Апеляційна скарга подається через Широківський районний суд Дніпропетровської області до Дніпровського апеляційного суду.
СУДДЯ О.В.ШЕВЧЕНКО
Суд | Широківський районний суд Дніпропетровської області |
Дата ухвалення рішення | 23.06.2023 |
Оприлюднено | 28.06.2023 |
Номер документу | 111796695 |
Судочинство | Адмінправопорушення |
Категорія | Адміністративні правопорушення, пов’язані з корупцією Порушення вимог щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів |
Адмінправопорушення
Широківський районний суд Дніпропетровської області
Шевченко О. В.
Адмінправопорушення
Широківський районний суд Дніпропетровської області
Шевченко О. В.
Адмінправопорушення
Широківський районний суд Дніпропетровської області
Шевченко О. В.
Адмінправопорушення
Широківський районний суд Дніпропетровської області
Шевченко О. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні