Постанова

від 14.06.2023 по справі 914/84/22

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" червня 2023 р. Справа №914/84/22

Західний апеляційний господарський суд, в складі колегії:

головуючого (судді-доповідача): Бойко С.М.,

суддів: Бонк Т.Б.,

Якімець Г.Г.,

секретар судового засідання Кострик К.І.

явка учасників справи:

прокурор - Винницька Л.С.;

від позивача - Войтович О.М. - (Виписка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань)

від відповідача-1 - не з`явився;

від відповідача-2 - Пастернак П.І. (ордер серія АІ № 1321891 від 15.12.2022)

розглянув апеляційну скаргу приватної агрофірми "Дністер" від 05.09.2022

на рішення Господарського суду Львівської області від 04.08.2022 (повний текст складено 16.08.2022, суддя Петрашко М.М.), в справі № 914/84/22

за позовом Заступника керівника Львівської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Миколаївської міської ради Стрийського району Львівської області

до відповідача-1 Стрийської районної державної адміністрації Львівської області, м. Стрий

до відповідача-2 Приватної агрофірми "Дністер", м. Миколаїв

про визнання недійсною додаткової угоди до договору оренди землі, скасування державної реєстрації права власності та права оренди, зобов`язання повернути земельну ділянку,

В С Т А Н О В И В:

короткий зміст позовних вимог

06.01.2022 Заступник керівника Львівської обласної прокуратури звернувся до Господарського суду Львівської області з позовом в інтересах держави в особі Львівської обласної державної адміністрації (надалі -Львівська ОДА) до відповідача-1 Стрийської районної державної адміністрації Львівської області (надалі - Стрийська РДА), до відповідача-2 Приватної агрофірми «Дністер» (надалі - ПАФ «Дністер»), за участю у справі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Миколаївської міської ради Стрийського району Львівської області про:

- визнання недійсною додаткової угоди від 07.02.2019 до договору оренди землі від 14.02.2011 на земельну ділянку площею 11,5 га кадастровий №4623010100:02:000:0069, укладеної між Миколаївською (Стрийською) районною державною адміністрацією та приватною агрофірмою «Дністер»;

- скасування державної реєстрації права власності Стрийської (Миколаївської) районної державної адміністрації Львівської області на земельну ділянку несільськогосподарського призначення землі промисловості з кадастровим номером №4623010100:02:000:0069 площею 11,5 га, що розташована в урочищі «Гори середні» на території Миколаївської міської ради Львівської області за межами населеного пункту (реєстраційний номер нерухомого майна 1814817846230, зареєстроване 16.04.2019, рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 46553770 від 19.04.2019) припинивши речове право, а саме право державної власності;

- скасування державної реєстрації права оренди земельної ділянки несільськогосподарського призначення землі промисловості з кадастровим номером №4623010100:02:000:0069 площею 11,5 га, що розташована в урочищі «Гори середні» на території Миколаївської міської ради Львівської області за межами населеного пункту зареєстрованого за приватною агрофірмою «Дністер» (номер запису про інше речове право 31258303, зареєстроване 16.04.2019) припинивши речове право оренди земельної ділянки;

- зобов`язання приватної агрофірми «Дністер» повернути в розпорядження Львівської обласної державної адміністрації земельну ділянку площею 11,5 га кадастровий №4623010100:02:000:0069, що розташована в урочищі «Гори середні» на території Миколаївської міської ради Львівської області за межами населеного пункту.

Позов мотивовано тим, що, договір оренди землі ПАФ "Дністер" було продовжено відповідно до додаткової угоди від 07.02.2019 до договору оренди землі від 14.02.2011 без розпорядження Львівської ОДА, крім цього, державна реєстрація права державної власності спірної земельної ділянки за Миколаївською районною державною адміністрацією Львівської області була здійснена всупереч приписів законодавства, що слугувало підставою для звернення прокурора до суду з цим позовом.

Як зазначено у позовній заяві, орендодавцем за спірним договором є Львівська ОДА, яка приймала відповідне розпорядження про надання в оренду ПАФ "Дністер" земельної ділянки і лише делегувала повноваження Миколаївській районній державній адміністрації Львівської області на підписання зазначеного договору, а не на продовження договору оренди земельної ділянки.

Згідно з інформацією наданою Львівською ОДА від 08.11.2021, Приватна агрофірма "Дністер" не зверталась в порядку статті 33 Закону України "Про оренду землі" до орендодавця щодо пролонгації договору оренди землі.

Отже, орендар не скористався переважним правом на поновлення договору оренди землі, однак Миколаївська районна державна адміністрація Львівської області вийшовши за межі своїх повноважень, в порушення статті 122 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) та статті 33 Закону України "Про оренду землі" пролонгувала дію договору оренди землі з Приватною агрофірмою "Дністер".

Посилаючись на статті 317, 319, 328 Цивільного кодексу України, статті 116 ЗК України, прокурор зазначає, що Миколаївською районною державною адміністрацією Львівської області при реєстрації права державної власності саме за районною державною адміністрацією, а не за Львівською ОДА, а в подальшому і при пролонгації договору оренди з ПАФ "Дністер" порушено вимоги статті 116 ЗК України.

Посилаючись на пункт 24 розділу Х "Перехідні положення" ЗК України, прокурор вважає, що вказана земельна ділянка є землею комунальної власності, однак відповідно до абзацу 2 вказаного пункту, земельні ділянки, що вважаються комунальною власністю територіальних громад сіл, селищ, міст відповідно до цього пункту і право державної власності на які зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, переходять у комунальну власність з моменту державної реєстрації права комунальної власності на такі земельні ділянки. Отже, вказана земельна ділянка не перейшла у власність Миколаївської міської ради, оскільки згідно з інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно така перебуває у державній власності в особі Миколаївської районної державної адміністрації Львівської області, однак підлягає передачі в комунальну власність.

Правовою підставою позову зазначає ст.ст. 203, 215, 216, 317, 319, 391 ЦК України.

Підставою для представництва прокурором інтересів держави в особі Львівської обласної державної адміністрації шляхом подання даного позову є неправомірне вибуття спірної земельної ділянки з користування та із державної власності в особі ЛОДА, що у свою чергу призвело до заподіяння шкоди інтересам держави і, при цьому Львівською обласною державною адміністрацією не вжито достатніх заходів, в тому числі позовного характеру.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 16.06.2022, зокрема, замінено позивача у справі № 914/84/22 Львівську обласну державну адміністрацію на правонаступника Миколаївську міську раду Стрийського району Львівської області.

Короткий зміст судових рішень

Рішенням Господарського суду Львівської області від 04.08.2022 у справі № 914/84/22 позов Заступника керівника Львівської обласної прокуратури задоволено частково:

- визнано недійсною додаткову угоду від 07.02.2019 до договору оренди землі від 14.02.2011;

- скасовано державну реєстрацію права оренди земельної ділянки несільськогосподарського призначення - землі промисловості з кадастровим номером № 4623010100:02:000:0069 площею 11,5 га, зареєстрованого за ПАФ "Дністер", припинивши речове право - право оренди земельної ділянки;

- зобов`язано ПАФ "Дністер" повернути в розпорядження Миколаївської міської ради Стрийського району Львівської області земельну ділянку площею 11,5 га кадастровий №4623010100:02:000:0069, що розташована в урочищі "Гори середні" на території Миколаївської міської ради Львівської області за межами населеного пункту;

- закрито провадження у справі щодо позовної вимоги про скасування державної реєстрації права власності за Миколаївською (Стрийською) районною державною адміністрацією Львівської області на земельну ділянку несільськогосподарського призначення землі промисловості з кадастровим номером №4623010100:02:000:0069 площею 11,5 га з припиненням речового права, а саме права державної власності.

Рішення суду мотивоване тим, що підставою для представництва прокурором інтересів держави в особі Львівської ОДА шляхом подання даного позову є неправомірне вибуття вказаної земельної ділянки з користування та із державної власності в особі Львівської ОДА, що у свою чергу призвело до заподіяння шкоди інтересам держави і, при цьому Львівською ОДА не вжито достатніх заходів, в тому числі позовного характеру. Суд встановив, що, станом на час звернення прокурора до суду, в матеріалах справи були відсутні докази державної реєстрації права комунальної власності на спірну земельну ділянку за Миколаївською міською радою. Місцевий господарський суд дійшов до висновку, що станом на дату подання позовної заяви у даній справі органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, в даному випадку, є Львівська ОДА і, як вбачається із матеріалів справи, саме її бездіяльність спричинила на той час звернення прокурора з таким позовом, оскільки Львівська ОДА неналежно виконувала свої повноваження щодо захисту інтересів держави, що має прояв в пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень і, що в свою чергу свідчить про наявність "виключного випадку" для звернення прокурора з даним позовом до суду.

Під час розгляду справи земельна ділянка була зареєстрована на праві комунальної власності за Миколаївською міською радою Львівської області, у зв`язку з чим суд замінив позивача з Львівської ОДА на Миколаївську міську раду Львівської області.

Станом на час укладення договору оренди землі і на час укладення додаткової угоди, розпорядником спірної земельної ділянки була саме Львівська ОДА, а не Миколаївська районна державна адміністрація.

З огляду на приписи статей 116, 122 ЗК України саме Львівська ОДА, а не Миколаївська районна державна адміністрація Львівської області була розпорядником спірної земельної ділянки, яка перебувала у державній власності. Отже, Миколаївська районна державна адміністрація Львівської області в особі голови, підписуючи додаткову угоду від 07.02.2019, якою поновлено термін дії договору оренди землі від 14.02.2011 № 2 на 8 років, діяла без повноважень, адже розпорядженням голови Львівської ОДА від 14.12.2010 № 1505/0/5/-10 Миколаївську районну державну адміністрацію Львівської області уповноважено лише укласти договір оренди земельної ділянки і зареєструвати його у встановленому порядку, а не продовжувати, в майбутньому, дію вказаного договору. Водночас, такі повноваження відповідно до положень статті 122 ЗК України у Миколаївської районної державної адміністрації Львівської області відсутні.

Оскільки у Миколаївської районної державної адміністрації Львівської області був відсутній необхідний обсяг повноважень на укладення додаткової угоди щодо поновлення терміну дії договору оренди землі від 14.02.2011 № 2, суд першої інстанції визнав достатніми ці обставини для визнання спірної додаткової угоди від 07.02.2019 до договору оренди землі від 14.02.2011 недійсною.

Так як додаткову угоду від 07.02.2019, на підставі якої 16.04.2019 проведено державну реєстрацію права оренди земельної ділянки за ПАФ "Дністер", визнано недійсною, позовна вимога про скасування державної реєстрації права оренди земельної ділянки за ПАФ "Дністер" є обґрунтованою. Водночас, суд вважав, що позовна вимога в частині припинення речового права оренди земельної ділянки не протирічить положенням частини третьої статті 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" у редакції від 26.07.2022.

26.05.2022 право комунальної власності на спірну земельну ділянку було зареєстровано за Миколаївською міською радою Львівської області. На дату ухвалення рішення суду право державної власності на спірну земельну ділянку припинено, про що також зазначено у інформаційній довідці з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 27.05.2022 № 301683587, а тому, суд констатував неможливість вирішення спору між Львівською ОДА та Стрийською (Миколаївською) районною державною адміністрацією Львівської області щодо земельної ділянки, яка вже не перебуває у державній власності, з підстав наведених у позові.

Спір між Миколаївською міською радою Львівської області, яка є правонаступником Львівської ОДА у цій справі, та Стрийською (Миколаївською) районною державною адміністрацією Львівської області з приводу реєстрації права державної власності на спірну земельну ділянку також відсутній, оскільки земля перейшла у комунальну власність та зареєстрована за Миколаївською міською радою Стрийського району Львівської області. Отже, щодо позовної вимоги про скасування державної реєстрації права державної власності на спірну земельну ділянку з припиненням права державної власності провадження у справі закрито.

Постановою Західного апеляційного господарського суду від 20.12.2022 апеляційну скаргу Приватної агрофірми «Дністер» від 05.09.2022 задоволено частково. Рішення Господарського суду Львівської області від 04.08.2022 у справі №914/84/22 скасовано. Позов Заступника керівника Львівської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Миколаївської міської ради Стрийського району Львівської області залишено без розгляду. Судові витрати покладено на Львівську обласну прокуратуру. Стягнуто з Львівської обласної прокуратури на користь Приватної агрофірми «Дністер» 14 886,00 грн. судового збору за подання апеляційної скарги. Постанова мотивована тим, що 27.05.2021 набрав чинності Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин" від 28.04.2021 за № 1423-ІХ. Відповідно до підпункту 58 пункту 4 вказаного Закону розділ Х "Перехідні положення" ЗК України доповнено пунктом 24, відповідно до якого з дня набрання чинності цим пунктом землями комунальної власності територіальних громад вважаються всі землі державної власності, розташовані за межами населених пунктів у межах таких територіальних громад, крім визначеного переліку земель передбачених цим Законом. Перехід права власності на такі земельні ділянки у комунальну власність виникає з моменту державної реєстрації. З дня набрання чинності цим пунктом до державної реєстрації права комунальної власності на земельні ділянки державної власності, що передаються у комунальну власність територіальних громад, органи виконавчої влади, що здійснювали розпорядження такими земельними ділянками не мають права здійснювати розпорядження ними.

У відповідь на звернення прокурора від 27.10.2021 Львівська ОДА у своєму листі від 08.11.2021 повідомила прокуратуру, що заходи щодо захисту інтересів держави не вживалися, оскільки Львівська ОДА не є розпорядником спірної земельної ділянки в силу норм вказаного вище Закону.

Таким чином, відповідно до приписів пункту 24 розділу Х "Перехідні положення" ЗК України, належним органом, який здійснює або може здійснювати повноваження щодо самостійного звернення до суду за захистом порушених прав з таким позовом є органи місцевого самоврядування. Отож, прокурором не надано доказів звернення до органу місцевого самоврядування із відповідним зверненням щодо порушення права, з огляду на те, що розпорядником спірної земельної ділянки є саме місцеві громади.

Враховуючи те, що прокурором в порушення приписів статті 23 Закону України "Про прокуратуру" не було належними і допустимими доказами доведено факт нездійснення чи неналежного здійснення позивачем захисту інтересів держави у спірних правовідносинах, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що наведений позов у частині вимог, пред`явлених в інтересах Львівської ОДА, підписано особою, яка не мала права на його підписання.

Постановою Касаційного господарського суду в складі Верховного Суду від 18.04.2023 касаційну скаргу Заступника керівника Львівської обласної прокуратури задоволено частково. Постанову Західного апеляційного господарського суду від 20.12.2022 у справі № 914/84/22 скасовано, справу направлено для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції. Постанова мотивована тим, що передчасними є висновки апеляційного господарського суду про залишення позову без розгляду, обгрунтовані лише з посиланням на те, що розпорядником земельної ділянки є місцеві громади.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги при новому розгляді

В апеляційній скарзі відповідач-2 просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, в зв`язку з порушенням норм матеріального та процесуального права, неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи та невідповідністю висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції обставинам справи.

Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

В обґрунтування доводів апеляційної скарги відповідач-2 зазначає, що:

-в позовній заяві прокурор належним чином не обґрунтував в чому полягає порушення інтересів держави та необхідність їх захисту, не навів достатніх обґрунтувань існування порушення або загрози порушення інтересів держави від здійснення оспорюваних правочинів та не довів, що захист інтересів у цій сфері (державної реєстрації речових прав на нерухоме майно) не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження;

-в будь-якому випадку захищати інтереси держави повинні, насамперед, відповідні компетентні органи, а не прокурори. Прокурор не повинен вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати компетентний орган, який може і бажає захищати інтереси держави. Вважає, що компетентним органом, який здійснює або може здійснювати повноваження в частині самостійного звернення до суду з позовом, щодо захисту порушеного права, є орган місцевого самоврядування, в силу п. 24 розділу Х перехідних положень Земельного кодексу України;

-прокурором не надано доказів звернення до органів місцевого самоврядування щодо порушення права, адже розпорядником є саме місцеві громади;

- щодо перевищення повноважень Миколаївською районною державною адміністрацією в частині укладення додаткової угоди від 07.02.2019 до договору оренди від 14.02.2011 без розпорядження Львівської обласної державної адміністрації скаржник зазначає, що в даному випадку мало місце фактичне схвалення спірного правочину з боку Львівської обласної державної адміністрації, яке полягало у прийнятті орендних платежів;

-ні органом прокуратури, ні позивачем не зазначено у чому конкретно полягає порушення прав та інтересів держави оспорюваним правочином;

-звертаючись до Миколаївської РДА із заявою про пролонгацію договору оренди землі, ПАФ «Дністер» діяла правомірно, оскільки в договорі оренди землі № 2 від 14.02.2011 орендодавцем зазначено саме Миколаївську РДА, а інша сторона договору, орендар (Приватна агрофірма «Дністер»), діяла, виключно, в межах вимог п. 8 договору, в якому зазначено, що «договір укладено строком на вісім років; після закінчення дії договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію».

Узагальнені заперечення прокурора

У відзиві на апеляційну скаргу прокурор погоджується з висновками місцевого господарського суду, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення Господарського суду Львівської області без змін.

В обгрунтування доводів відзиву на апеляційну скаргу зазначає, що:

-підставою для представництва прокурором інтересів держави в особі Львівської обласної державної адміністрації шляхом подання даного позову було неправомірне вибуття спірної земельної ділянки з користування та із державної власності Львівської обласної державної адміністрації, що, у свою чергу, призвело до заподіяння шкоди інтересам держави, при тому, що Львівською обласною державною адміністрацією не вжито достатніх заходів, в тому числі позовного характеру, щодо повернення її у державну власність та в її користування;

-помилковими є твердження апелянта щодо фактичного схвалення додаткової угоди Львівською обласною державною адміністрацією, яке полягало в прийнятті орендних платежів, оскільки орендна плата вносилася на рахунок Миколаївської міської ради, відтак ЛОДА не отримувала жодних коштів за вказаним договором, а тому не могла в такий спосіб (мовчазної згоди) схвалити додаткову угоду;

-щодо визначення відповідачем-1 у даній справі Стрийської РДА прокурор, з покликанням на розпорядження Кабінету міністрів України від 16.12.2020 за № 1635-р «Про реорганізацію та утворення районних державних адміністрацій», зазначає, що Миколаївську РДА реорганізовано шляхом приєднання до Стрийської районної державної адміністрації, відтак Стрийська районна державна адміністрація є правонаступником усіх прав та обов`язків Миколаївської районної державної адміністрації;

-Миколаївська РДА, укладаючи додаткову угоду до договору оренди землі діяла з перевищенням своїх повноважень, оскільки на час укладення договору оренди землі і на час укладення додаткової угоди розпорядником спірної земельної ділянки була саме Львівська обласна державна адміністрація;

-укладаючи первинний договір оренди землі, ПАФ «Дністер» була обізнана, що Миколаївська районна державна адміністрація укладала такий договір за дорученням Львівської обласної державної адміністрації, тому всі дії спрямовані на укладення додаткової угоди саме з Миколаївською РДА не можна вважати добросовісними;

-на час укладення додаткової угоди Миколаївська РДА не була наділена повноваженнями від ЛОДА на пролонгацію договору оренди землі, відтак не мала права продовжувати дію вказаного договору.

Узагальнені заперечення відповідача-1

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач-1 не погоджується з висновками місцевого господарського суду, просить апеляційну скаргу задоволити, рішення Господарського суду Львівської області скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.

В обгрунтування доводів відзиву на апеляційну скаргу зазначає, що:

-укладення додаткової угоди від 07.02.2019 до договору оренди землі від 14.02.2011, здійснено у відповідності до вимог Закону України «Про оренду землі» з додержанням п. 8 договору оренди землі від 14.02.2011.

-відсутні підстави стверджувати, що Миколаївська РДА діяла з перевищенням повноважень;

-Стрийська РДА не була стороною оспорюваного договору і не укладала даний договір та додаткових угод до нього, жодних розпоряджень в частині прийняття земельної ділянки на баланс Стрийської РДА не приймалось та реєстрація відповідного права за Стрийської районною державною адміністрацією не здійснювалось. Таким чином, будь-які права в частині укладення оспорюваної додаткової угоди до Стрийської районної державної адміністрації не перейшли;

- відповідач-1 звертає увагу суду на те, що у відповідь на лист прокуратури, Львівська ОДА повідомила, що вона в силу змін до земельного законодавства, не є розпорядником запитуваної земельної ділянки, відтак, у неї відсутні підстави для вжиття заходів щодо захисту інтересів держави у даних правовідносинах. Отже, не будучи розпорядником земельної ділянки площею 11,5 га з кадастровим номером 4623010100:02:000:0069 Львівська ОДА не могла бути позивачем у даній справі;

-прокурор у своїй позовній заяві не навів в чому саме полягало порушення права Львівської обласної державної адміністрації та яким чином реєстрація права та укладення оспорюваної додаткової угоди впливало на її інтереси, які права Львівської ОДА були порушені станом на момент звернення до суду з даним позовом;

-Миколаївська РДА, укладаючи спірну додаткову угоду, діяла в межах наданих їй повноважень, з врахуванням положень чинного законодавства та умов договору.

В свою чергу Миколаївська міська рада Стрийського району Львівської області 07.12.2022 подала до суду пояснення на апеляційну скаргу, в яких зазначила наступне:

-як встановлено судом першої інстанції, згідно умов додаткової угоди від 07.02.2019 саме Миколаївською РДА продовжено термін дії договору оренди землі від 14.02.2011 строком на 8 років без зміни інших умов договору. Таке укладення відбулося до моменту реєстрації права власності на земельну ділянку за районною адміністрацією. Тобто, орган державної влади при укладенні додаткової угоди діяв без наданих законодавством на те повноважень;

-Миколаївська міська рада погоджується з висновком місцевого господарського суду, що як на час укладення договору оренди землі, так і на час укладення додаткової угоди, розпорядником спірної земельної ділянки була саме Львівська обласна державна адміністрація, а не Миколаївська районна державна адміністрація;

-поряд з тим, Миколаївська міська рада зазначає, що станом на момент звернення з позовом до Господарського суду Львівської області про визнання недійсним додаткової угоди до договору оренди права Миколаївської міської ради не порушувались. Відсутність порушених прав станом на момент звернення з позовом зумовлено редакцією п. 24 Перехідних положень Земельного кодексу України. Водночас, державну реєстрацію права комунальної власності на спірну земельну ділянку за Миколаївською міською радою проведено 26.05.2022. Отже, враховуючи те, що станом на дату подання позовної заяви земельна ділянка не перейшла у власність Миколаївської міської ради Стрийського району Львівської області, відповідно права органу місцевого самоврядування як власника порушені не були;

-міська рада також звертає увагу суду на те, що нормативно-грошова оцінка спірної земельної ділянки розрахована на 20.09.2007, від вказаної оцінки здійснюється розрахунок орендної плати. Додаткову угоду до договору оренди землі укладено 07.02.2019, згідно умов якої термін дії договору продовжено на 8 років, без змін інших умов. В силу прямих вимог закону, стосовно переданої в оренду земельної ділянки безумовно необхідно було розробити технічну документацію із нормативно-грошової оцінки земельної ділянки, оформити витяг та застосувати його для розрахунку розміру орендної плати, що є істотною умовою договору.

З приводу даних пояснень Миколаївської міської ради колегія суддів зазначає, що такі не приймаються судом апеляційної інстанції до уваги, оскільки вони суперечать поясненням по суті справи, наданим суду першої інстанції в процесі розгляду справи 05.07.2022.

Представник відповідача-2 в судовому засіданні підтримав доводи наведені в апеляційній скарзі.

Прокурор та представник позивача просили залишити без змін оскаржуване рішення місцевого господарського суду, апеляційну скаргу - без задоволення.

Відповідач-1 не забезпечив явку уповноваженого представника в судове засідання. На електронну адресу суду надіслав заяву від 14.06.2023 № 378/02-18 (вх. № 01-04/4064/23) про розгляд справи без участі Стрийської районної державної адміністрації Львівської області.

Згідно з ст. 269 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи відповідача-2, пояснення прокурора та представника позивача, дослідивши доводи наведені в апеляційній скарзі та заперечення наведені у відзивах, перевіривши матеріали справи щодо правильності застосування судом першої інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення, а рішення суду першої інстанції скасуванню.

Обставини справи

Розпорядженням голови Львівської ОДА від 14.12.2010 № 1505/0/5/-10 "Про передачу в оренду земельної ділянки", ПАФ "Дністер" надано земельну ділянку під розширення існуючого кар`єру піску площею 11,5 га із категорії земель промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення в оренду терміном на 8 років на території Миколаївської міської ради Миколаївського району (пункт 3 розпорядження).

Пунктом 5 вказаного розпорядження голови Львівської ОДА, Миколаївську районну державну адміністрацію Львівської області уповноважено укласти договір оренди земельної ділянки і зареєструвати його у встановленому порядку.

14.02.2011 між Миколаївською районною державною адміністрацією (Орендодавець; уповноважена ним особа) та приватною агрофірмою "Дністер" (Орендар) укладено договір оренди землі № 2. Згідно із п. 1 договору Орендодавець, на підставі розпорядження голови Львівської ОДА від 14.12.2010 № 1505/0/5/-10, надає, а Орендар приймає в строкове платне володіння та користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення, яка знаходиться в урочищі "Гори середні" Миколаївської міської ради Львівської області, за межами населеного пункту, індексний кадастровий номер земельної ділянки 4623010100:02:000:0069.

Пунктом 8 договору сторони погодили, що договір укладено строком на вісім років. Після закінчення строку дії договору Орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі Орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово Орендодавця про намір продовжити його дію.

Відповідно до п. 15 договору, цільове призначення земельної ділянки - землі несільськогосподарського призначення, землі промисловості.

Договір оренди землі від 14.02.2011 № 2 зареєстровано в управлінні Держкомзему у Миколаївському районі Львівської області 18.05.2011 за № 462300004000339.

Сторонами підписано акт приймання-передачі земельної ділянки.

07.02.2019 між Миколаївською районною державною адміністрацією (Орендодавець; уповноважена ним особа) та приватною агрофірмою "Дністер" (Орендар) укладено додаткову угоду до договору оренди землі від 14.02.2011. Пунктом 1 додаткової угоди сторони домовились поновити термін дії договору оренди землі від 14.02.2011 № 2.

Сторони погодили, що термін дії договору оренди землі від 14.02.2011 продовжується строком на 8 років з дня державної реєстрації цієї угоди (п. 2 додаткової угоди).

Відповідно до п. 3 додаткової угоди, сторони визначили, що всі інші умови договору залишилися незмінними.

16.04.2019 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно було внесено відомості про реєстрацію права державної власності на вказану земельну ділянку за Миколаївською районною державною адміністрацією Львівської області, а також внесено відомості про право оренди земельної ділянки за ПАФ "Дністер". Підставою реєстрації права державної власності за Миколаївською районною державною адміністрацією Львівської області вказано Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності" №5245-VI від 06.09.2012.

Підставою для державної реєстрації права оренди за ПАФ "Дністер" вказано додаткову угоду від 07.02.2019 до договору оренди землі від 14.02.2011.

27.10.2021 Львівською обласною прокуратурою до Львівської ОДА було скеровано лист про надання інформації щодо звернення/не звернення ПАФ "Дністер" до Львівської ОДА з листом (проектами додаткової угоди) про продовження (поновлення) дії договору оренди від 14.02.2011 № 2; чи приймалися з цього приводу рішення (розпорядження) або чи делегувалися Миколаївській районній державній адміністрації Львівської області повноваження на пролонгацію цього договору.

У відповідь на вказаний лист Львівська ОДА листом від 08.11.2021 № 45890-21 повідомила таке:

-клопотання щодо продовження договору оренди земельної ділянки площею 11,5 га кадастровий № 4623010100:02:000:0069 на адресу Львівської ОДА від ПАФ "Дністер" не надходило та, відповідно, обласною державною адміністрацією не приймалося розпорядження стосовно порушеного питання;

-щодо вжиття заходів до захисту інтересів держави, Львівська ОДА зазначила, що з 27.05.2021 набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин" від 28.04.2021 за № 1423-ІХ. Відповідно до підпункту 58 пункту 4 вказаного Закону розділ Х "Перехідні положення" ЗК України доповнено пунктом 24, відповідно до якого з дня набрання чинності цим пунктом землями комунальної власності територіальних громад вважаються всі землі державної власності, розташовані за межами населених пунктів у межах таких територіальних громад, крім визначеного переліку земель передбачених цим Законом. Перехід права власності на такі земельні ділянки у комунальну власність виникає з моменту державної реєстрації. З дня набрання чинності цим пунктом до державної реєстрації права комунальної власності на земельні ділянки державної власності, що передаються у комунальну власність територіальних громад, органи виконавчої влади (у цьому випадку Львівська ОДА), що здійснювали розпорядження такими земельними ділянками не мають права здійснювати розпорядження ними. Відтак, враховуючи те, що Львівська ОДА не є розпорядником вказаної земельної ділянки, заходи щодо захисту інтересів держави не вживалися.

Як встановлено судом, в процесі розгляду справи спірна земельна ділянка була зареєстрована на праві комунальної власності за Миколаївською міською радою Львівської області, у зв`язку з чим Господарський суд Львівської області на підставі ухвали від 16.06.2022 замінив позивача у справі № 914/84/22 Львівську обласну державну адміністрацію на його правонаступника Миколаївську міську раду Стрийського району Львівської області на підставі ст.52 ГПК України.

Норми права та мотиви, якими керується суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови та висновки суду за результатами розгляду апеляційної скарги

У відповідності до частини 1 статті 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Згідно з ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти.

Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч. 1 ст. 202 ЦК України).

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з врахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (стаття 627 Цивільного кодексу України).

Суд встановив, що 14.02.2011 між Миколаївською районною державною адміністрацією (Орендодавець; уповноважена ним особа) та Приватною агрофірмою "Дністер" (Орендар) укладено договір оренди землі № 2. Відповідно до умов договору Орендодавець, на підставі розпорядження голови Львівської ОДА від 14.12.2010 № 1505/0/5/-10, надає, а Орендар приймає в строкове платне володіння та користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення, яка знаходиться в урочищі "Гори середні" Миколаївської міської ради Львівської області, за межами населеного пункту, індексний кадастровий номер земельної ділянки 4623010100:02:000:0069.

Пунктом 8 договору сторони погодили, що договір укладено строком на вісім років. Після закінчення строку дії договору Орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі Орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово Орендодавця про намір продовжити його дію.

В подальшому, 07.02.2019 між Миколаївською районною державною адміністрацією (Орендодавець; уповноважена ним особа) та приватною агрофірмою "Дністер" (Орендар) укладено додаткову угоду до договору оренди землі від 14.02.2011. Пунктом 1 додаткової угоди сторони домовились поновити термін дії договору оренди землі від 14.02.2011 № 2.

Сторони погодили, що термін дії договору оренди землі від 14.02.2011 продовжується строком на 8 років з дня державної реєстрації цієї угоди (п. 2 додаткової угоди).

Відповідно до частини 1 статті 33 Закону України «Про оренду землі» (у редакції чинній на момент укладення додаткової угоди) після закінчення строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк.

Згідно із ч. 2 ст. 33 названого Закону орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніш ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі.

Як зазначалось вище, згідно із п. 8 договору оренди землі № 2 від 14.02.2011 договір укладено строком на вісім років. Після закінчення строку дії договору Орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі Орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово Орендодавця про намір продовжити його дію.

Отже, звертаючись із заявою про пролонгацію договору до Миколаївської районної державної адміністрації Львівської області (Орендодавця), Приватна агрофірма «Дністер» (Орендар) діяла виключно в межах вимог п. 8 договору.

Враховуючи наведену норму ч. 2 ст. 33 Закону України «Про оренду землі» дії ПАФ «Дністер» в частині звернення до Орендаря (Миколаївської районної державної адміністрації) були належними та правомірними.

Укладення додаткової угоди від 07.02.2019 до договору оренди землі від 14.02.2011, здійснено у відповідності до вимог Закону України «Про оренду землі» з додержанням п. 8 договору оренди землі від 14.02.2011.

Саме Миколаївська райдержадміністрація Львівської області, будучи стороною договору, повинна була скерувати дане звернення розпоряднику земель на момент виникнення даних правовідносин.

В даному випадку керуючись принципом «належного урядування» слід враховувати практику Європейського суду з прав людини, а саме рішення № 29979/04 від 20 жовтня 2011 року, в якому Європейський суд з прав людини підкреслив особливу важливість принципу «належного урядування», який передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик їх помилок і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносин, які зачіпають майнові інтереси. Також зазначено, що державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен накладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.

Відтак, колегія суддів вважає помилковим висновок суду першої інстанції, що додаткову угоду від 07.02.2019 до договору оренди землі № 2 від 14.02.2011 укладено з ПАФ «Дністер» особою, в якої відсутні належні повноваження на вчинення правочину щодо поновлення терміну дії договору оренди землі № 2 від 14.02.2011 строком на 8 років.

Також колегія суддів зауважує, що з 27 травня 2021 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин» від 28.04.2021 № 1423-ІХ.

У відповідності з підпунктом 58 пункту 2 вищеназваного Закону Розділ Х «Перехідні положення» Земельного кодексу України доповнено пунктом 24, відповідно до якого з дня набрання чинності цим пунктом землями комунальної власності територіальних громад вважаються всі землі державної власності, розташовані за межами населених пунктів у межах таких територіальних громад, крім визначеного переліку земель передбачених цим Законом.

Перехід права власності на такі земельні ділянки у комунальну власність виникає з моменту державної реєстрації.

Таким чином, з дня набрання чинності цим пунктом до державної реєстрації права комунальної власності на земельні ділянки державної власності, що передаються у комунальну власність територіальних громад, органи виконавчої влади (в даному випадку Львівська обласна державна адміністрація), що здійснювали розпорядження такими земельними ділянками не мають права здійснювати розпорядження ними.

З матеріалів справи вбачається, що на запит прокурора № 15/1-1754 вих-21 від 27.10.2021 скерований до Львівської ОДА з вимогою про надання інформації та документації з приводу укладення вищевказаної додаткової угоди та передання в оренду ПАФ «Днітер» земельної ділянки сільськогосподарського призначення, яка знаходиться в урочищі "Гори середні" Миколаївської міської ради Львівської області, за межами населеного пункту, індексний кадастровий номер земельної ділянки 4623010100:02:000:0069, Львівською ОДА надано відповідь.

У листі-відповіді № 45890-21 від 08.11.2021 Львівська ОДА, зокрема зазначила, що в силу змін до земельного законодавства не є розпорядником вищезазначеної земельної ділянки, відтак, заходи щодо захисту інтересів держави Львівською ОДА не вживалися.

Крім того, згідно наявних в матеріалах даної господарської справи письмових пояснень наданих суду першої інстанції Львівська ОДА також зазначає, що в силу змін до земельного законодавства не може бути розпорядником земельної ділянки сільськогосподарського призначення, яка знаходиться в урочищі "Гори середні" Миколаївської міської ради Львівської області, за межами населеного пункту, індексний кадастровий номер земельної ділянки 4623010100:02:000:0069.

Також відповідно до письмових пояснень наданих Миколаївською міською радою Стрийського району Львівської області вбачається, що укладенням додаткової угоди від 07.02.2019 до договору оренди землі від 14.02.2011, якою поновлено приватній агрофірмі «Дністер» термін дії договору оренди землі строком на 8 років на земельну ділянку площею 11,5 га з кадастровім номером 4623010100:02:000:0069 не порушуються права Миколаївської ради Стрийського району Львівської області, в інтересах якої звернувся заступник прокурора.

Одночасно в даних поясненнях Миколаївська міська рада Стрийського району Львівської області зазначила, що як і до перереєстрації права власності з державної форми власності на комунальну на виконання вимог п.п. 58 п. 4 Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин», має місце схвалення даної додаткової угоди з боку Львівської обласної державної адміністрації, яке полягає в прийнятті орендних платежів.

У поясненнях позивач (Миколаївська міська рада Стрийського району Львівської області) вказує на те, що факт визнання недійсним договору оренди, а саме додаткової угоди 07.02.2019 до договору оренди землі від 14.02.2011, якою поновлено приватній агрофірмі «Дністер» термін дії договору оренди землі від 14.02.2011 строком на 8 років на земельну ділянку площею 11,5 га з кадастровим номером 4623010100:02:000:0069 призведе до зменшення надходжень в бюджет територіальної громади від оренди землі, який є місцевим податком.

Колегія суддів зауважує, що сам факт прийняття оплати за оренду земельної ділянки, яка належним чином оплачувалась Орендарем та підтверджена платіжними дорученнями та прийнятими податковими деклараціями за 2019-2021 роки підтверджує, що органи виконавчої влади адмініструючи орендну плату спільно із податковим органом здійснили фактичне прийняття даних платежів і не звертались до ПАФ «Дністер» із зверненням, що дані податки сплачуються за відсутності укладеного чи пролонгованого договору.

Визнання правочину недійсним є одним з передбачених законом способів захисту цивільних прав та інтересів за ст. 16 Цивільного кодексу України, ст. 20 Господарського кодексу України.

Згідно з ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч. ч. 1-3, 5 та 6 ст. 203 цього кодексу.

В силу ч.ч. 1-3, ч. 5 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Договір може бути визнаний недійсним відповідно до ч. 1 ст. 203 ЦК України у разі наявності вад у його змісті, а не в суб`єктному складі. Положення ч. 1 ст. 203 ЦК України прямо встановлюють, що застосовуються саме до змісту правочину (сукупності його умов), а не до його суб`єктного складу.

З огляду на вищенаведені норми права та фактичні обставини даної справи, колегія суддів констатує відсутність правових підстав щодо задоволення позовної вимоги про визнання недійсною додаткової угоди від 07.02.2019 до договору оренди землі від 14.02.2011р. на земельну ділянку площею 11,5 га кадастровий №4623010100:02:000:0069, укладеної між Миколаївською (Стрийською) районною державною адміністрацією та Приватною агрофірмою «Дністер».

Враховуючи те, що всі інші заявлені вимоги, а саме скасування державної реєстрації права власності та права оренди, зобов`язання повернути земельну ділянку мають похідний характер від вимоги про визнання правочину недійсним (додаткової угоди від 07.02.2019 до договору оренди землі від 14.02.2011), суд апеляційної інстанції приходить до висновку про відмову у їх задоволенні.

Згідно з положеннями частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

За приписами частин 1-5 статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до частини 1 статті 277 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) нез`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Підсумовуючи вищевказане, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що апеляційна скарга відповідача-2 підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення суду першої інстанції - скасуванню.

Судові витрати

З огляду на те, що суд задовільняє апеляційну скаргу, судові витрати за розгляд апеляційної скарги покладаються на прокуратуру та позивача відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись, ст. ст. 269, 270, 275, 277, 282 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ :

апеляційну скаргу приватної агрофірми "Дністер" від 05.09.2022 - задоволити.

Рішення Господарського суду Львівської області від 04.08.2022 у справі №914/84/22 - скасувати.

Прийняти нове рішення.

Відмовити в задоволення позову Заступника керівника Львівської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Миколаївської міської ради Стрийського району Львівської області до відповідача-1 Стрийської районної державної адміністрації Львівської області та до відповідача-2 приватної агрофірми "Дністер" про визнання недійсною додаткової угоди до договору оренди землі, скасування державної реєстрації права власності та права оренди, зобов`язання повернути земельну ділянку.

Стягнути з Львівської обласної прокуратури (79005, м. Львів, пр. Шевченка, 17/19, ЄДРПОУ 02910031) на користь приватної агрофірми "Дністер" (81600, Львівська область, м. Миколаїв, вул. В. Великого, 4, ЄДРПОУ 03762064) 7 443,00 грн. судового збору за розгляд апеляційної скарги.

Стягнути з Миколаївської міської ради Стрийського району Львівської області (81600, Львівська обл. м. Миколаїв, вул. Володимира Великого, 6, ЄДРПОУ 26411657) на користь приватної агрофірми "Дністер" (81600, Львівська область, м. Миколаїв, вул. В. Великого, 4, ЄДРПОУ 03762064) 7 443,00 грн. судового збору за розгляд апеляційної скарги.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня її проголошення згідно зі ст.ст. 286-289 ГПК України.

Справу скерувати на адресу місцевого господарського суду.

Головуючий суддя Бойко С.М.

Судді Бонк Т.Б.

Якімець Г.Г.