Постанова

від 27.06.2023 по справі 910/10544/22

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" червня 2023 р. Справа№ 910/10544/22

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Демидової А.М.

суддів: Ходаківської І.П.

Андрієнка В.В.

розглянувши в письмовому провадженні без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Лекора Трейд"

на рішення Господарського суду міста Києва від 23.12.2022 (суддя Лиськов М.О.)

у справі № 910/10544/22 Господарського суду міста Києва

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Лекора Трейд"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Мастербуд"

про стягнення 24 972,58 грн,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст і підстави позовних вимог

1. У жовтні 2022 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Лекора Трейд" (далі - ТОВ "Лекора Трейд", позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Мастербуд" (далі - ТОВ "Мастербуд", відповідач) про стягнення 24 972,58 грн, у тому числі борг у сумі 15 810,00 грн, пеня в сумі 3 352,58 грн та штраф у сумі 5 810,00 грн.

2. Позов обґрунтовано тим, що між ТОВ "Лекора Трейд" та ТОВ "Мастербуд" 04.01.2022 було укладено договір поставки № 32155089, за умовами якого позивач (постачальник) зобов`язувався передавати, а відповідач (покупець) - приймати замовлений товар (щебінь, керамзит, відсів, пісок та інші будівельні матеріали) та здійснювати його оплату. 21.02.2022 від менеджера ТОВ "Мастербуд" надійшла заявка на поставку 34 тон щебенево-піщаної суміші (фракції 0-40) вартістю 465 грн за тонну до с. Козин. На виконання договору та заявки, 22.02.2022 постачальником було відвантажено товар (щебенево-піщану суміш) на загальну суму 15 810,00 грн, що підтверджується товарно-транспортною накладною № КЛ041722 від 22.02.2022. Як зазначив позивач, оплата отриманого товару покупцем не здійснена. Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем з оплати отриманого товару станом на 26.02.2022 склала 15 810,00 грн. 24.09.2022 ТОВ "Лекора Трейд", з метою досудового врегулювання спору, направило ТОВ "Мастербуд" видаткову накладну, рахунок-фактуру та акт звірки розрахунків, а також претензію про сплату боргу. Однак, направлені документи та претензія були залишені ТОВ "Мастербуд" без реагування, тому ТОВ "Лекора Трейд" звернулось до суду із цим позовом.

3. У відповіді на відзив на позовну заяву позивач просив стягнути з відповідача пеню в сумі 2 659,54 грн, штраф у сумі 3 952,50 грн, а також витрати зі сплати судового збору в сумі 2 481,00 грн та витрати на правничу допомогу адвоката в розмірі 12 300,00 грн.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття

4. Рішенням Господарського суду міста Києва від 23.12.2022 у справі № 910/10544/22 провадження у даній справі закрито на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) в частині стягнення основної заборгованості у розмірі 15 810,00 грн. Позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з ТОВ "Мастербуд" на користь ТОВ "Лекора Трейд" 2 659,54 грн пені, 3 952,50 грн штрафу, 656,90 грн судового збору та 6 650,00 грн витрат на правову допомогу.

5. Місцевий господарський суд виходив з того, що після відкриття провадження у справі відповідачем на користь позивача в рахунок погашення заборгованості за накладною № КЛ041722 від 22.02.2022 сплачено суму в розмірі 15 810,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 18843 від 08.11.2022.

6. Враховуючи, що предмет спору (стягнення в сумі 15 810,00 грн) припинив своє існування після звернення позивача з даним позовом до суду та відкриття провадження у справі, суд першої інстанції дійшов висновку про закриття провадження у справі в частині позовних вимог щодо стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 15 810,00 грн.

7. Також, оскільки відповідач не виконав своє зобов`язання з поставки товару у строк, встановлений договором, місцевий господарський суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги про стягнення з відповідача 2 659,54 грн пені, нарахованої за період 26.02.2022-26.08.2022, та 3 952,50 грн штрафу є обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню повністю, за розрахунками позивача, які перевірені та визнані судом вірними.

8. Щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 12 300,00 грн, місцевий господарський суд виходив з того, що такі вчинені адвокатом дії як оформлення копій письмових доказів, підготовка повного пакета документів для подачі до суду, надсилання документів поштою (представництво інтересів клієнта в поштовому відділенні) або подання їх до суду через канцелярію, не можуть бути віднесені до жодного з видів правничої допомоги, які передбачені статтями 1, 19 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", а тому витрати на здійснення вказаних видів робіт у розмірі 3 800,00 грн не можуть бути відшкодовані як витрати на професійну правничу допомогу.

9. Водночас, за висновком суду першої інстанції, розмір витрат на професійну правничу допомогу у сумі 8 500,00 грн не відповідає критеріям обґрунтованості та пропорційності до предмета спору, є неспівмірним, з огляду на розумну необхідність витрат для цієї справи, зважаючи на складність справи, обсяг наданих адвокатських послуг, з урахуванням часу здійснення представництва в суді.

10. З урахуванням викладеного, місцевий господарський суд дійшов висновку про часткове задоволення вимоги позивача про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, з покладанням на відповідача обов`язку з відшкодування таких витрат у розмірі 6 650,00 грн.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

11. Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, ТОВ "Лекора Трейд" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 23.12.2022 у справі № 910/10544/22 частково, в частині зменшення судових витрат та в цій частині ухвалити нове рішення про стягнення з відповідача на користь позивача витрат на правничу допомогу адвоката в розмірі 12 300,00 грн.

12. В обґрунтування апеляційної скарги позивач посилається на те, що місцевий господарський суд, ухвалюючи оскаржуване рішення у цій справі, порушив норми процесуального права.

13. Так, ТОВ "Лекора Трейд" зазначає, що враховуючи положення ст. 126 ГПК України та відсутність мотивованого клопотання відповідача про зменшення відшкодування судових витрат, суд першої інстанції протиправно зменшив відшкодування судових витрат, не пояснюючи, з яких розрахунків він виходить.

14. В іншій частині рішення Господарського суду міста Києва від 23.12.2022 у справі № 910/10544/22 не оскаржується.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

15. 03.01.2023 матеріали апеляційної скарги подано безпосередньо до канцелярії Північного апеляційного господарського суду та згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.01.2023 передано колегії суддів у складі: Демидова А.М. - головуючий суддя, Ходаківська І.П., Андрієнко В.В.

16. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 09.01.2023 витребувано з Господарського суду міста Києва матеріали справи № 910/10544/22; відкладено вирішення питання щодо можливості відкриття, повернення, залишення без руху або відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою до надходження матеріалів справи з Господарського суду міста Києва.

17. Після надходження матеріалів справи з місцевого господарського суду, ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 23.01.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ "Лекора Трейд" на рішення Господарського суду міста Києва від 23.12.2022 у справі № 910/10544/22; постановлено розгляд апеляційної скарги здійснювати в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи (без проведення судового засідання).

18. Зважаючи на воєнний стан в Україні, тривалі повітряні тривоги, зазначена апеляційна скарга розглядається судом апеляційної інстанції в розумний строк, тобто такий, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, забезпечення можливості реалізації учасниками справи своїх процесуальних прав та вирішення справи.

Позиції учасників справи

19. Відповідач не скористався своїм правом, відзиву на апеляційну скаргу не подав, що відповідно до ч. 3 ст. 263 ГПК України не є перешкодою для апеляційного перегляду оскаржуваного рішення суду.

Заяви учасників справи

20. 22.05.2023 до Північного апеляційного господарського суду надійшла заява ТОВ "Лекора Трейд" від 17.05.2023 про стягнення судових витрат у справі № 910/10544/22, в якій заявник просить суд стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати в суді апеляційної інстанції - 5 700,00 грн за надання правничої допомоги. До заяви додано докази понесення відповідних витрат.

21. Результати розгляду цієї заяви викладені в розділі "Судові витрати" даної постанови.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

22. Між ТОВ "Лекора Трейд" (постачальник) та ТОВ "Мастербуд" (покупець) 04.01.2022 було укладено договір поставки № 32155089 (далі - Договір), за умовами п. 1.1 якого постачальник зобов`язався передавати (поставляти), а покупець - приймати замовлений товар (щебінь, керамзит, відсів, пісок та інші будівельні матеріали) та здійснювати його оплату.

23. Оскільки відповідач не виконав своє зобов`язання з оплати отриманого від позивача за Договором товару, позивач звернувся до суду з позовом у даній справі про стягнення з відповідача боргу, а також пені та штрафу, нарахованих у зв`язку з несвоєчасною оплатою товару.

24. Після відкриття провадження у даній справі відповідачем на користь позивача в рахунок погашення заборгованості за Договором (за накладною № КЛ041722 від 22.02.2022) сплачено кошти в розмірі 15 810,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 18843 від 08.11.2022.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

25. У силу приписів ч.ч. 1, 4 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

26. Як вбачається зі змісту апеляційної скарги, в частині висновків суду першої інстанції щодо закриття провадження у справі на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України в частині стягнення основної заборгованості в розмірі 15 810,00 грн та стягнення пені і штрафу рішення суду не оскаржується, відтак, відповідно до ч. 1 ст. 269 ГПК України в цій частині рішення місцевого господарського суду в апеляційному порядку не переглядається. При цьому, підстав для виходу за межі доводів та вимог апеляційної скарги судом апеляційної інстанції не встановлено.

27. Щодо висновків суду першої інстанції в частині вимог позивача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 12 300,00 грн, суд апеляційної інстанції зазначає таке.

28. Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (ст. 16 ГПК України).

29. Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 ГПК України).

30. Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

31. Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:

1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (ст. 124 ГПК України);

2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (ст. 126 ГПК України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу.

3) розподіл судових витрат (ст. 129 ГПК України).

32. Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

33. У позовній заяві ТОВ "Лекора Трейд" повідомило суд про орієнтовну суму понесених витрат на правничу допомогу адвоката в розмірі 12 000,00 грн.

34. У подальшому позивач у відповіді на відзив на позовну заяву просив суду стягнути з ТОВ "Мастербуд" витрати на правничу допомогу адвоката в розмірі 12 300,00 грн.

35. Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

36. Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (ч. 8 ст. 129 ГПК України).

37. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 126 ГПК України).

38. За змістом ч. 4 ст. 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У розумінні положень частини 5 статті 126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Суд зазначає, що загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині 4 статті 129 ГПК України. Разом з тим, у частині 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Зокрема відповідно до частини 5 статті 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною 4 статті 129 ГПК України, визначені також положеннями частин 6, 7, 9 статті 129 цього Кодексу.

Таким чином, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог частини 4 статті 126 ГПК України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.

При цьому, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частини 5-6 статті 126 ГПК України).

Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, керуючись частинами 5-7, 9 статті 129 зазначеного Кодексу, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Така правова позиція викладена в постанові об`єднаної палати Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19.

39. Згідно з практикою Верховного Суду (пункти 4.12-4.14 постанови від 30.11.2020 у справі № 922/2869/19) під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу суд:

1) має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, керуючись критеріями, які визначені у частині четвертій статті 126 ГПК України (а саме: співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи, часом, обсягом наданих адвокатом послуг, ціною позову та (або) значенням справи для сторони), але лише за клопотанням іншої сторони;

2) з власної ініціативи або за наявності заперечення сторони може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 ГПК України (а саме: пов`язаність витрат з розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність розміру витрат до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінка сторони під час розгляду справи щодо затягування розгляду справ; дії сторін щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом; істотне перевищення або чи заявлення неспівмірно нижчою суми судових витрат, порівняно з попереднім (орієнтовним) розрахунком; зловживання процесуальними правами).

При цьому, такий критерій, як обґрунтованість та пропорційність (співмірність) розміру витрат на оплату послуг адвоката до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес, суд має враховувати як відповідно до пункту 4 частини четвертої статті 126 ГПК України (у разі недотримання - суд за клопотанням іншої сторони зменшує розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу), так і відповідно до пункту 2 частини 5 статті 129 цього Кодексу (у разі недотримання - суд за клопотанням сторони або з власної ініціативи відмовляє у відшкодуванні витрат повністю або частково при здійсненні розподілу).

Тобто критерії, визначені частиною четвертою статті 126 ГПК України, враховуються за клопотанням заінтересованої сторони для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою наступного розподілу між сторонами за правилами частини четвертої статті 129 цього Кодексу. Водночас, критерії, визначені частиною п`ятою статті 129 ГПК України, враховуються для здійснення безпосередньо розподілу всіх судових витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд в ухвалі від 07.06.2022 у справі № 910/5006/21.

40. Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), у тому числі в рішенні від 28.11.2002 "Лавентс проти Латвії" (Lavents v. Latvia) за заявою № 58442/00 щодо судових витрат, зазначено, що за статтею 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) суд відшкодовує лише витрати, стосовно яких було встановлено, що вони справді були необхідними і становлять розумну суму (рішення ЄСПЛ у справах "Ніколова проти Болгарії" та "Єчюс проти Литви", п.п. 79 і 112).

41. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Так, у справі "Схід/Захід Альянс Лімітед" проти України" (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Вищого господарського суду України від 22.11.2017 у справі № 914/434/17.

42. При цьому, у судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним, суд, з урахуванням конкретних обставин, зокрема, ціни позову, може обмежити такий розмір, з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові об`єднаної палати Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, у постановах Верховного Суду від 01.08.2019 у справі № 915/237/18, від 24.10.2019 у справі № 905/1795/18, від 17.09.2020 у справі № 904/3583/19, від 11.02.2021 у справі № 920/39/20.

43. До того ж, у постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі № 905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19 висловлено правову позицію, відповідно до якої суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

44. Тобто, нормами процесуального законодавства передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін (п.п. 33-34, 37 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі № 910/12876/19).

45. Разом з тим, як зазначено в рішенні Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 04.11.2019 у справі № 9901/264/19 "…подання позову безпосередньо до канцелярії Касаційного адміністративного суду (500 грн. гривень) не можуть бути віднесені до жодного з видів правничої допомоги, які передбачені статтями 1, 19 Закону №5076-VI. А тому, витрати на здійснення вказаних видів робіт не можуть бути відшкодовані у якості витрат на професійну правничу допомогу.".

46. Як встановлено місцевим господарським судом та вбачається з матеріалів справи, на підтвердження понесення витрат на професійну правничу допомогу позивачем долучено до матеріалів справи копії договору про надання правової допомоги від 30.09.2022, звіту про виконання доручення за договором про надання правової допомоги від 18.11.2022, видаткового касового ордеру від 18.11.2022 на суму 12 300,00 грн, ордер на надання правничої (правової) допомоги ТОВ "Лекора Трейд" на підставі договору про надання правової допомоги № б/н від 30.09.2022 у Господарському суді міста Києва адвокатом Кобилецьким В.В. серії АА № 1241337 від 04.10.2022.

47. Відповідно до п. 1 договору про надання правової допомоги від 30.09.2022, укладеного між адвокатом Кобилецьким В.В. (далі - Адвокат) та ТОВ "Лекора Трейд" (далі - Клієнт) (далі - Договір від 30.09.2022), адвокат зобов`язується надати правову допомогу, в тому числі, за окремими дорученнями Клієнта, які узгоджуються сторонами у письмовій формі.

48. Згідно з п. 2 Договору від 30.09.2022 Адвокат приймає на себе обов`язки представляти права та інтереси Клієнта в господарському суді, інших органах державної влади та місцевого самоврядування, в т.ч. правоохоронних органах з приводу вирішення справ про стягнення боргу з ТОВ "Мастербуд" в сумі 15 810,00 грн.

49. Пунктами 7, 8 Договору від 30.09.2022 встановлено, що гонорар Адвоката визначається з розрахунку 1 900,00 грн за годину роботи. У випадку успішного виконання доручення, Клієнт сплачує на користь Адвоката додатковий гонорар у розмірі 10 % економічної вигоди, отриманої внаслідок наданої Адвокатом правової допомоги. На визначення розміру гонорару Адвоката впливають строки та результати вирішення спірних правовідносин, ступінь важкості справи, обсяг правових послуг, необхідних для досягнення бажаного результату та належного виконання окремих доручень Клієнта. При визначенні обґрунтованого розміру гонорару враховується обсяг правової допомоги, залежно від якого розмір гонорару може бути змінений.

50. Відповідно до звіту про виконання доручення за договором про надання правової допомоги від 18.11.2022, підписаного адвокатом Кобилецьким В.В., за період ведення справи № 910/10544/22 за позовом ТОВ "Лекора Трейд" до ТОВ "Мастербуд" про стягнення 24 972,58 грн у Господарському суді міста Києва Адвокатом були виконані наступні роботи:

- консультування позивача, аналіз документів, що регулюють взаємовідносини сторін, збирання та систематизація доказів (1 година);

- підготовка позовної заяви (2 години);

- надсилання позовних матеріалів відповідачу та подання позову до суду (1 година);

- підготовка відповіді на відзив на позовну заяву (1,5 годин);

- надсилання відповідачу та подання до суду відповіді на відзив (1 година).

Всього виконано робіт об`ємом 6,5 годин. Загальна вартість наданої правової допомоги складає 12 300,00 грн (6,5 годин х 1 900 грн).

51. Частково задовольняючи вимоги позивача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, місцевий господарський суд виходив, зокрема, з того, що до переліку наданих послуг з правничої допомоги, зазначених у звіті про виконання доручення за договором правової допомоги, включено послугу надсилання позовних матеріалів відповідачу та подання позову до суду - 1 година вартістю 1 900,00 грн, та надсилання відповідачу та подання до суду відповіді на відзив - 1 година вартістю 1 900,00 грн, що, зважаючи на правову позицію, викладену в ухвалі Верховного Суду від 04.11.2019 у справі № 9901/264/19, не є витратами на правничу допомогу та не потребує професійних знань адвоката у галузі права, а тому не можуть бути відшкодовані як витрати на професійну правничу допомогу.

52. Щодо решти вимог позивача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 8 500,00 грн (12 300,00 грн - 3 800,00 грн), суд першої інстанції, керуючись ч. 5 ст. 129 ГПК України, дійшов висновків, що такий розмір витрат не відповідає критеріям обґрунтованості та пропорційності до предмета спору та є неспівмірним.

53. Доводи апеляційної скарги зазначених висновків місцевого господарського суду не спростовують та зводяться до відсутності мотивованого клопотання відповідача про зменшення відшкодування судових витрат, у зв`язку з чим, як вважає позивач, суд першої інстанції був позбавлений права зменшувати розмір заявлених позивачем витрат на професійну правничу допомогу.

54. Однак такі доводи є необґрунтованими, оскільки, як зазначено вище, суд з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 ГПК України (зокрема, обґрунтованість та пропорційність розміру витрат до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес), може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

55. За таких обставин, оцінивши подані позивачем докази на підтвердження понесених ним витрат на професійну правничу допомогу, виходячи з критеріїв реальності та розумності таких витрат, їх обґрунтованості та пропорційності до предмета спору, характеру та обсягу наданих послуг, суд першої інстанції дійшов обґрунтованих висновків про часткове задоволення вимоги позивача про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу та стягнення з ТОВ "Мастербуд" на користь ТОВ "Лекора Трейд" витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 6 650,00 грн.

56. Доводи скаржника про те, що судом першої інстанції порушено процесуальні норми при розгляді питання щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу, не знайшли свого підтвердження та спростовуються вищевикладеним, тому колегією суддів відхиляються.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

57. Відповідно до положень ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

58. Нормою ст. 276 ГПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

59. З огляду на викладені обставини, висновки суду першої інстанції про часткове задоволення вимоги позивача про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу є правильними і підтверджуються достовірними доказами, а тому рішення Господарського суду міста Києва від 23.12.2022 у справі № 910/10544/22 відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи, і підстав для його скасування або зміни не вбачається.

Судові витрати

60. У зв`язку з відсутністю підстав для задоволення апеляційної скарги судові витрати за розгляд апеляційної скарги відповідно до ст. 129 ГПК України покладаються на скаржника (ТОВ "Лекора Трейд").

61. З цих підстав, заява ТОВ "Лекора Трейд" від 17.05.2023 про стягнення судових витрат, а саме витрат у суді апеляційної інстанції у сумі 5 700,00 грн за надання правничої допомоги, не підлягає задоволенню.

62. Разом з тим, під час оскарження рішення суду в частині витрат на професійну правничу допомогу судовий збір не сплачується, що виключає необхідність здійснення розподілу судових витрат у вигляді судового збору.

Керуючись ст.ст. 74, 126, 129, 269, 275, 276, 281, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Лекора Трейд" залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 23.12.2022 у справі № 910/10544/22 залишити без змін.

3. У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Лекора Трейд" від 17.05.2023 про стягнення судових витрат відмовити.

4. Матеріали даної справи повернути до місцевого господарського суду.

5. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та строки, передбачені ст.ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя А.М. Демидова

Судді І.П. Ходаківська

В.В. Андрієнко