Рішення

від 22.06.2023 по справі 908/736/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 22/60/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.06.2023 Справа № 908/736/23

м. Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Ярешко О.В.,

При секретарі судового засідання Шолоховій С.В.

За участю представників учасників справи:

від прокурора Гапонова В.М., посвідчення № 075791 від 01.06.2023

від позивача-1 не з`явився

від позивача-2 не з`явився

від відповідача-1 Ткаченко О.С., довіреність № 2 від 03.01.2023

від відповідача-2 не з`явився

Розглянувши у судовому засіданні матеріали справи № 908/736/23

за позовом: Заступника керівника Запорізької обласної прокуратури (вул. Матросова, буд. 29а, м. Запоріжжя, 69057) в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції в спірних правовідносинах:

Позивач-1: Запорізька обласна рада (пр. Соборний, буд. 164, м. Запоріжжя, 69107)

Позивач-2: Східний офіс Держаудитслужби (вул. Антоновича Володимира, буд. 22, корп. 2, м. Дніпро, 49101) в особі Управління Східного офісу Держаудитслужби в Запорізькій області (вул. Перемоги, буд. 129, м. Запоріжжя, 69005)

до відповідача-1: Комунального некомерційного підприємства Запорізький регіональний протипухлинний центр Запорізької обласної ради (вул. Культурна, буд. 177-А, м. Запоріжжя, 69040)

до відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю Верафарм (вул. В. Хвойки, буд. 18/14, м. Київ, 04080)

про визнання недійсними протоколу уповноваженої особи та договору, стягнення 2049873,90 грн.

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог та заяви прокурора, позивачів-1,2

07.03.2023 до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява (вих. № 15/2-2311-23 від 03.03.2023) Заступника керівника Запорізької обласної прокуратури в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції в спірних правовідносинах: позивач-1: Запорізька обласна рада, позивач-2: Східний офіс Держаудитслужби в особі Управління Східного офісу Держаудитслужби в Запорізькій області до відповідача-1: Комунального некомерційного підприємства Запорізький регіональний протипухлинний центр Запорізької обласної ради, до відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю Верафарм, згідно якої просив:

1. Визнати недійсним протокол (рішення) від 23.04.2019 тендерного комітету Комунальної установи Запорізький обласний клінічний онкологічний диспансер Запорізької обласної ради (02.03.2020 змінено назву на Комунальне некомерційне підприємство Запорізький регіональний протипухлинний центр Запорізької обласної ради);

2. Визнати недійсним договір про закупівлю товарів за державні кошти від 10.05.2019 № 117 щодо закупівлі фармацевтичної продукції, укладений між Комунальною установою Запорізький обласний клінічний онкологічний диспансер Запорізької обласної ради та Товариством з обмеженою відповідальністю Верафарм;

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Верафарм на користь Комунального некомерційного підприємства Запорізький регіональний протипухлинний центр Запорізької обласної 2049873,90 грн., а з Комунального некомерційного підприємства Запорізький регіональний протипухлинний центр Запорізької обласної ради одержані ним за рішенням суду 2049873,90 грн. стягнути в дохід держави в особі Східного офісу Держаудитслужби.

04.04.2023 позивачем-1: Запорізькою обласною радою в системі Електронний суд сформовано письмові пояснення (вих. б/н від 04.04.2023). Заявлені позовні вимоги підтримує, однак не погоджується з ствердженням того, що Запорізька обласна рада не виконує своїх повноважень із захисту інтересів держави. Вважає, що прокуратурою повно та всебічно обґрунтовано підстави представництва інтересів держави в суді в особі Східного офісу Держаудитслужби в особі Управління Східного офісу Держаудитслужби в Запорізькій області, оскільки право цього органу на подання позову прямо передбачено п.п. 8, 10 ч. 1 ст. 10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні».

30.03.2023 від позивача-2: Управління Східного офісу Держаудитслужби в Запорізькій області надійшли письмові пояснення (вих. № 040825-17/949-2023 від 27.03.2023). Заявлені позовні вимоги підтримує, однак не погоджується з твердженням прокурора про бездіяльність Східного офісу Держаудитслужби в особі Управління Східного офісу Держаудитслужби в Запорізькій області та невжиття заходів, визначених законодавством.

Інші заяви по суті справи до суду не надходили.

2. Позиція (аргументи) відповідачів-1,2. Заяви відповідачів-1,2

Відповідачі-1,2 відзив на позов не надали.

У підготовчому засіданні 26.04.2023 представник відповідача-1: КНП Запорізький регіональний протипухлинний центр ЗОР усно позовні вимоги визнав.

У судовому засіданні 22.06.2023 представник відповідача-1 заявив усне клопотання про відстрочення виконання судового рішення в частині стягнення з відповідача-1 грошових коштів у сумі 2049873,90 грн., отриманих за рішенням суду, до моменту фактичного зарахування цих коштів на його рахунок від ТОВ Верафарм.

3. Процесуальні питання, вирішені судом

Відповідно до протоколу розподілу судової справи між суддями від 07.03.2023 здійснено автоматизований розподіл позовної заяви між суддями, присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 908/736/23 та визначено до розгляду судді Ярешко О.В.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 13.03.2023 суддею Ярешко О.В. позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/736/23 за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 06.04.2023.

Відповідач-1: КНП Запорізький регіональний протипухлинний центр ЗОР ухвалу від 13.03.2023 отримав 14.03.2023, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

30.03.2023 від прокуратури надійшла заява (вих. № 15/2-2311-23 від 27.03.2023) про зміну предмету позову, згідно якої просив змінити позовну вимогу про визнання недійсним протоколу (рішення) від 23.04.2019 тендерного комітету Комунальної установи Запорізький обласний клінічний онкологічний диспансер Запорізької обласної ради (02.03.2020 змінено назву на Комунальне некомерційне підприємство Запорізький регіональний протипухлинний центр Запорізької обласної ради) на позовну вимогу про визнання недійсним протоколу (рішення) тендерного комітету Комунальної установи Запорізький обласний клінічний онкологічний диспансер Запорізької обласної ради від 24.04.2019 № 86 (02.03.2020 змінено назву на Комунальне некомерційне підприємство Запорізький регіональний протипухлинний центр Запорізької обласної ради).

Ухвалою суду від 06.04.2023, у зв`язку з відсутністю даних про повідомлення відповідача про дату, час і місце судового засідання, підготовче засідання відкладено на 26.04.2023.

Відповідача-2 додатково було повідомлено судом про дату, час і місце призначеного на 26.04.2023 судового засідання через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України.

Ухвали суду, що надсилалися на адресу місцезнаходження відповідача-2, повернуто до суду без вручення з відміткою на довідці АТ «Укрпошта»: «за закінченням терміну зберігання».

Ухвалою суду від 26.04.2023 прийнято до розгляду заяву (вих. № 15/2-2311-23 від 27.03.2023) про зміну предмету позову.

Ухвалою суду від 26.04.2023, на підставі ч. 3 ст. 177 ГПК України, з власної ініціативи суду продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів до 12.06.2023 включно; підготовче засідання відкладено на 01.06.2023.

Ухвалою суду від 01.06.2023 підготовче провадження у справі закрито, справу призначено до розгляду по суті на 22.06.2023.

У судове засідання 22.06.2023 з`явилися представники прокуратури та відповідача-1.

Відповідно до ст. 222 Господарського процесуального кодексу України, здійснювалося фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

У письмових поясненнях від 04.04.2023 вих. б/н, позивач-1 просив розгляд справи здійснювати без участі представника Запорізької обласної ради.

У письмових поясненнях від 27.03.2023 вих. № 040825-17/949, позивач-2 просив розгляд справи здійснювати без участі представників Східного офісу Держаудитслужби в особі Управління Східного офісу Держаудитслужби в Запорізькій області.

Причини неявки відповідача-2 у судове засідання невідомі. Судом враховано, що явка представників учасників справи в судове засідання обов`язковою не визнавалася.

Згідно п. 1 ч. 3 ст. 202 ГПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Ухвали суду, що надсилалися на адресу відповідача-2, повернуті до суду з відміткою на довідці АТ «Укрпошта»: «за закінченням терміну зберігання».

Відповідач-2 також повідомлявся судом про дату, час і місце призначених судових засідань через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України.

Згідно п. 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України, днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Згідно ч. 9 ст. 165 ГПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Враховуючи належне повідомлення відповідача-2 про судовий розгляд справи, суд визнав можливим розглянути дану справу в порядку ч. 9 ст. 165 ГПК України за наявними матеріалами справи.

У судовому засіданні 22.06.2023 справу розглянуто, підписано та оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

4. Обставини справи, встановлені судом, та докази що їх підтверджують

Комунальною установою Запорізький обласний клінічний онкологічний диспансер Запорізької обласної ради 28.03.2019 в електронній системі публічних закупівель ProZorrо розпочато процедуру відкритих торгів щодо закупівлі фармацевтичної продукції ДК-021:2015:33600000-6 (ідентифікатор в системі - UA-2019-03-28-000275-с). Очікувана вартість предмета закупівлі становила 2070000,00 грн.

Відповідно до реєстру отриманих тендерних пропозицій, участь у вказаних відкритих торгах прийняли два суб`єкти господарювання: ТОВ «Медікор, ЛТД» та ТОВ Верафарм.

КУ Запорізький обласний клінічний онкологічний диспансер ЗОР переможцем визначено ТОВ Верафарм (протокол (рішення) від 23.04.2019 тендерного комітету (а.с. 44-45 т. 1), який сформовано електронною системою закупівель автоматично).

Згідно протоколу засідання тендерного комітету КУ Запорізький обласний клінічний онкологічний диспансер ЗОР від 24.04.2019 № 86, прийнято рішення: - щодо визначення переможцем торгів ТОВ Верафарм, вартість пропозиції 2049873,90 грн.; - щодо прийняття та опублікування рішення про намір укласти договір про закупівлю з учасником, якого визнано переможцем торгів: ТОВ Верафарм.

В електронній системі закупівель сформовано відповідне повідомлення про намір укласти договір з ТОВ Верафарм.

За результатами проведених торгів, між Комунальною установою Запорізький обласний клінічний онкологічний диспансер Запорізької обласної ради, правонаступником якої є Комунальне некомерційне підприємство Запорізький регіональний протипухлинний центр Запорізької обласної ради (замовник за договором, відповідач-1) та Товариством з обмеженою відповідальністю Верафарм (постачальник за договором, відповідач-2) укладено договір від 10.05.2019 № 117.

За умовами даного договору (п. 1.1), постачальник зобов`язується поставити замовникові товари (далі товар), перелік, кількість, ціна та ідентифікаційні особливості яких зазначені у специфікації (додаток 1), що додається до цього договору та є невід`ємною частиною, а замовник прийняти і оплатити товар.

Сума договору, згідно п. 3.1, становить 2049873,90 грн. з ПДВ.

Згідно п. 4.1, розрахунки за цим договором проводяться у відповідності до вимог ст. 49 БК України шляхом оплати замовником вартості товару, зазначеного в специфікації до цього договору, після його отримання згідно пред`явленої постачальником видаткової накладної.

Датою поставки товару вважається дата надання замовнику уповноваженою особою постачальника підтвердження отримання товару в місці поставки, а саме: видаткових накладних, які підписуються відповідальними особами замовника (п. 5.10 договору).

Сторонами договору підписано, зокрема, додаток 1 «специфікація», додаток 2 «Графік поставки».

Згідно видаткових накладних № VF000000906 від 14.05.2019, № VF000000936 від 16.05.2019, № VF000000988 від 27.05.2019 ТОВ «Верафарм» передано замовнику товар на загальну суму 2049873,90 грн. за договором № 117 від 10.05.2019.

Відповідно до платіжних доручень № 594 від 21.05.2019 на суму 1390828,80 грн., № 677 від 28.05.2019 на суму 540906,40 грн., № 695 від 29.05.2019 на суму 118138,70 грн., на розрахунковий рахунок ТОВ «Верафарм» КУ «ЗОК Онкодиспансер» ЗОР перераховано загальну суму 2049873,90 грн. за отриманий товар.

Рішенням Адміністративної колегії Київського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 12.03.2020 № 60/14-р/к у справі № 116/60/123-рп/к.19 визнано дії ТОВ «Медікор, ЛТД» та ТОВ «Верафарм» під час участі у тендерній процедурі із закупівлі, яка проводилась Комунальною установою Запорізький обласний клінічний онкологічний диспансер Запорізької обласної ради, за допомогою електронних закупівель ProZorrо (ідентифікатор в системі - UA-2019-03-28-000275-с) порушенням, яке передбачене пунктом 1 статті 50 та пунктом 4 частини другої статті 6 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді вчинення антиконкурентних узгоджених дій, якістосуються спотворення результатів торгів, тендерів.

За вказане порушення на ТОВ «Верафарм» накладено штраф у розмірі 68000,00 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 16.12.2020 у справі № 910/6850/20 у задоволенні позову ТОВ «Верафарм» до Північного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України про визнання частково недійсним рішення від 12.03.2020 № 60/14-р/к у справі № 116/60/123-рп/к.19 відмовлено. Вказане рішення залишено без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 10.02.2022.

Як зазначено в листі Комунального некомерційного підприємства Запорізький регіональний протипухлинний центр Запорізької обласної ради від 01.02.2023 № 01-11/208, адресованого Запорізькій обласній прокуратурі, відповідачу-1 не було відомо про існування рішення Антимонопольного комітету України від 12.03.2020 № 60/14-р/к.

Листом від 20.02.2023 КНП Запорізький регіональний протипухлинний центр ЗОР повідомило, що розрахунки за договором № 117 від 10.05.2019 здійснювались за рахунок коштів загального фонду обласного бюджету; комунальному підприємству не було відомо про узгодження своєї поведінки ТОВ «Верафарм» та ТОВ «Медікор, ЛТД» під час проведення закупівлі з ідентифікатором UA-2019-03-28-000275-с.

5. Щодо представництва прокуратурою інтересів держави у суді

Відповідно ст. 131-1 Конституції України, в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Згідно з приписами частин 3, 4, 5 ст. 53 ГПК України, у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених ст. 174 цього Кодексу. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.

Європейський Суд з прав людини також звертав увагу на категорії справ, де підтримка прокурора не порушує справедливого балансу. Так, у справі "Менчинська проти Російської Федерації" (рішення від 15.01.2009) Європейський Суд з прав людини висловив таку думку: "сторонами цивільного провадження виступають позивач і відповідач, яким надаються рівні права, в тому числі право на юридичну допомогу. Підтримка, що надається прокуратурою одній зі сторін, може бути виправдана за певних обставин, наприклад, при захисті інтересів незахищених категорій громадян (дітей, осіб з обмеженими можливостями та інших категорій), які, ймовірно, не в змозі самостійно захищати свої інтереси, або в тих випадках, коли відповідним правопорушенням зачіпаються інтереси великого числа громадян, або у випадках, коли потрібно захистити інтереси держави".

Рішенням Конституційного Суду України від 8 квітня 1999 року № 3-рп/99 визначено, що прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Згідно з рішенням Конституційного Суду України № 3-рн/99 від 08.04.1999, під поняттям "орган уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах" потрібно розуміти орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 23 Закону України Про прокуратуру, представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Нездійснення захисту виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається. Здійснення захисту неналежним чином виявляється в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.

Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте, держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств.

Судом враховано, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави.

Проте, з метою захисту інтересів держави прокурор виконує субсидіарну роль, замінює у судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежним чином.

Так, у постанові Верховного Суду від 16.04.2019 у справі № 910/3486/18 суд дійшов висновку, що представництво прокурором у суді законних інтересів держави здійснюється у разі, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює відповідний орган. При цьому, прокурор не зобов`язаний встановлювати причини, за яких позивач не здійснює захист своїх інтересів. Відповідна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 18.04.2019 у справі № 906/506/18, від 11.04.2019 у справі № 904/583/18, від 13.02.2019 у справі № 914/225/18, від 21.05.2019 у справі № 921/31/18.

Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 сформовано правовий висновок, що прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України Про прокуратуру, і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва.

У рішенні Європейського Суду з прав людини від 15.11.1996 у справі "Чахал проти Об`єднаного королівства" суд проголосив, що засіб захисту повинен бути "ефективним" як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави.

Належний спосіб захисту, виходячи із застосування спеціальної норми права, повинен забезпечити ефективне використання даної норми у її практичному застосуванні - гарантувати особі спосіб відновлення порушеного права або можливість отримання нею відповідного відшкодування.

Зокрема, така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 22.08.2018 у справі № 904/9169/17.

Пред`явлення позову прокурором у даній справі зумовлено очевидним порушенням інтересів держави в бюджетній сфері, оскільки вчинення ТОВ «Верафарм» порушення законодавства про захист економічної конкуренції у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які спотворили результати тендеру, призвело до придбання товару за рахунок бюджетних коштів за відсутності конкуренції та при формальному створенні учасниками тендеру її видимості. Наслідком цього стало нівелювання мети публічної закупівлі - отримання товару з максимальною економією та ефективністю, із залученням мінімального обсягу бюджетних коштів.

Відповідно ст. 8 Закону України "Про публічні закупівлі", моніторинг процедури закупівлі здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його міжрегіональні територіальні органи (далі - органи державного фінансового контролю).

Статтею 7 даного Закону органи Держаудитслужби визначено серед суб`єктів, що здійснюють контроль та реалізують державну політику у сфері закупівель.

Згідно Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.06.2016 № 43, Державна аудиторська служба України (Держаудитслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів та який реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.

Підпунктом 20 пункту 6 даного Положення визначено, що Держаудитслужба для виконання покладених на неї завдань має право порушувати перед відповідними державними органами питання про визнання недійсними договорів, укладених з порушенням законодавства, у судовому порядку стягувати у дохід держави кошти, отримані підконтрольними установами за незаконними договорами, без установлених законом підстав та з порушенням законодавства.

Таким чином, Східний офіс Держаудитслужби в особі Управління Східного офісу Держаудитслужби в Запорізькій області є органом, уповноваженим державою на здійснення відповідних функцій у спірних правовідносинах на території Запорізької області.

Держаудитслужба є належним органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції щодо реалізації державної політики у сфері закупівель (аналогічний висновок викладено у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 01.09.2020 у справі № 911/1534/19).

Оскільки Держаудитслужба є компетентним органом, уповноваженими державою на здійснення функцій контролю за використанням коштів державного бюджету, зокрема для здійснення закупівель, суд дійшов висновку, що прокурором правильно визначено останню як особу, в інтересах якої він звернувся до суду за захистом порушеного інтересу держави.

Запорізька обласна прокуратура листом від 23.01.2023 № 15/2-51вих-23 інформувала Східний офіс Держаудитслужби та Управління Східного офісу Держаудитслужби в Запорізькій області про виявлений факт, встановлений рішенням Антимонопольного комітету України щодо ТОВ «Верафарм».

Управлінням Східного офісу Держаудитслужби в Запорізькій області проведено перевірку закупівель в Комунальному некомерційному підприємстві Запорізький регіональний протипухлинний центр Запорізької обласної ради, за результатами якої складено акт від 01.03.2023 № 040831-21/3. Перевіркою встановлено порушення ТОВ «Верафарм» під час проведення закупівлі принципу добросовісної конкуренції серед учасників. Тому договір, укладений за підсумками відкритих торгів, підлягає визнанню недійсним як такий, що завідомо суперечить інтересам держави та суспільства, його моральним засадам з умислу ТОВ «Верафарм»; грошові кошти в сумі 2049873,90 грн. підлягають стягненню з ТОВ «Верафарм» на користь замовника та в подальшому у дохід держави. Повідомлено прокуратуру листом від 03.03.2023 № 040831-17/709-2023 про результати перевірки та зазначено, що органами державного фінансового контролю заходи реагування щодо пред`явлення позову до суду не вживались та не плануються.

Згідно п. 17 ч. 1 ст. 43 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», виключно на пленарних засіданнях районної, обласної ради вирішуються питання щодо розгляду прогнозів відповідно районних, обласних бюджетів, затвердження таких бюджетів, внесення змін до них, затвердження звітів про їх виконання.

Комунальне некомерційне підприємство Запорізький регіональний протипухлинний центр Запорізької обласної ради, відповідно до статуту, є закладом охорони здоров`я унітарним комунальним некомерційним підприємством, входить до складу об`єктів спільної власності територіальних громад, сіл, селищ, міст Запорізької області. Засновником, власником та органом управління майном підприємства є Запорізька обласна рада. Підприємство є підпорядкованим, підзвітним та підконтрольним засновнику.

Згідно ч.ч. 1-3 ст. 78 ГК України, комунальне унітарне підприємство утворюється компетентним органом місцевого самоврядування в розпорядчому порядку на базі відокремленої частини комунальної власності і входить до сфери його управління. Орган, до сфери управління якого входить комунальне унітарне підприємство, є представником власника - відповідної територіальної громади і виконує його функції у межах, визначених цим Кодексом та іншими законодавчими актами. Майно комунального унітарного підприємства перебуває у комунальній власності і закріплюється за таким підприємством на праві господарського відання (комунальне комерційне підприємство) або на праві оперативного управління (комунальне некомерційне підприємство).

Згідно ч.ч. 1-2 ст. 137 ГК України, правом оперативного управління у цьому Кодексі визнається речове право суб`єкта господарювання, який володіє, користується і розпоряджається майном, закріпленим за ним власником (уповноваженим ним органом) для здійснення некомерційної господарської діяльності, у межах, встановлених цим Кодексом та іншими законами, а також власником майна (уповноваженим ним органом). Власник майна, закріпленого на праві оперативного управління за суб`єктом господарювання, здійснює контроль за використанням і збереженням переданого в оперативне управління майна безпосередньо або через уповноважений ним орган і має право вилучати у суб`єкта господарювання надлишкове майно, а також майно, що не використовується, та майно, що використовується ним не за призначенням.

Запорізька обласна прокуратура листом від 23.01.2023 № 15/2-51вих-23 інформувала Запорізьку обласну раду про виявлений факт, встановлений рішенням Антимонопольного комітету України щодо ТОВ «Верафарм».

У відповідь на вказаний лист, Запорізька обласна рада у листі від 17.02.2023 вих. № 0258/01-11 повідомила про витребування пояснення від керівника КНП Запорізький регіональний протипухлинний центр ЗОР.

Оскільки засновником, власником та органом управління майном КНП Запорізький регіональний протипухлинний центр ЗОР є Запорізька обласна рада, розрахунки за договором № 117 від 10.05.2019 здійснювались за рахунок коштів загального фонду обласного бюджету, Запорізька обласна рада мала дбати про цільове використання грошових коштів. Відтак, після встановлення обставин щодо порушення ТОВ «Верафарм» законодавства про захист економічної конкуренції у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які спотворили результати тендеру, Запорізька обласна рада не була позбавлена права звернутися до суду з відповідним позовом.

Оскільки проведення процедури державних закупівель та укладення договору із порушенням законодавства порушує інтереси держави у сфері контролю за ефективним та цільовим використанням бюджетних коштів, а дотримання у цій сфері суспільних відносин законодавства становить суспільний інтерес, то захист такого інтересу відповідає функціям прокурора.

У матеріалах справи міститься повідомлення від 23.02.2023 вих. № 15/2-162вих-23, адресоване позивачам, щодо пред`явлення відповідної позовної заяви в інтересах держави.

Отже, при зверненні з даним позовом до господарського суду прокурором дотримано норми статті 53 Господарського процесуального кодексу України та статті 23 Закону України "Про прокуратуру", визначено уповноважений державою орган та належним чином обґрунтовано необхідність захисту інтересів держави у спірних правовідносинах внаслідок, у тому числі, бездіяльності позивачів.

6. Норми права та мотиви, з яких виходить господарський суд при ухваленні рішення

Згідно ч. 1 ст. 202 Цивільного кодексу України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частинами 1, 3 ст. 215 ЦК України визначено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент його вчинення стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам (ч. 1 ст. 203 ЦК України).

Згідно ч. 3 ст. 228 ЦК України, у разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави.

Аналогічна норма викладена у ч. 1 ст. 208 ГК України.

Згідно правового висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 20.03.2019 № 922/1391/18, ознаками недійсного господарського договору, що суперечить інтересам держави і суспільства, є спрямованість цього правочину на порушення правового господарського порядку та наявність умислу (наміру) його сторін, які усвідомлювали або повинні були усвідомлювати протиправність укладеного договору. Метою такого правочину є його кінцевий результат, якого бажають досягти сторони. Мета завідомо суперечить інтересам держави та суспільства.

Отже, для правильного вирішення спору необхідно встановити, у чому конкретно полягала завідомо суперечна інтересам держави і суспільства мета укладення господарського договору, якою зі сторін і якою мірою виконано зобов`язання, а також з`ясувати наявність наміру (умислу), який означає, що сторони (сторона), виходячи з обставин справи, усвідомлювали або повинні були усвідомлювати протиправність укладеного договору і суперечність його мети інтересам держави і суспільства та прагнули або свідомо допускали настання протиправних наслідків. Необхідною умовою для визнання господарського договору недійсним як такого, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, є наявність наміру хоча б в однієї зі сторін щодо настання відповідних наслідків.

Питання про те, чи мало місце протиправне діяння та чи вчинене воно відповідною особою, як і спрямованість умислу особи, може доводитися іншими наявними в матеріалах справи доказами в їх сукупності з урахуванням вимог, визначених процесуальним законом. При цьому вирок суду, постановлений у кримінальній справі, не є єдиним та обов`язковим доказом вини.

Аналогічні правові висновки щодо застосування вказаних норм матеріального права викладено і в постановах Верховного Суду від 13.02.2018 у справі № 910/1421/16, від 15.02.2018 у справі № 911/1023/17, від 17.04.2018 у справі № 910/1424/16, від 31.05.2018 у справі № 911/639/17, від 09.07.2019 у справі № 911/1113/18, від 10.06.2021 у справі № 910/114/19, від 15.12.2021 у справі № 910/6271/17 від 13.01.2022 у справі № 908/3736/15.

Згідно преамбули Закону України «Про захист економічної конкуренції», цей Закон визначає правові засади підтримки та захисту економічної конкуренції і спрямований на забезпечення ефективного функціонування економіки України на основі розвитку конкурентних відносин.

Статтями 1, 4 цього Закону визначено, що економічна конкуренція (конкуренція) - це змагання між суб`єктами господарювання з метою здобуття завдяки власним досягненням переваг над іншими суб`єктами господарювання, внаслідок чого споживачі, суб`єкти господарювання мають можливість вибирати між кількома продавцями, покупцями, а окремий суб`єкт господарювання не може визначати умови обороту товарів на ринку. Суб`єкти господарювання, органи влади, органи місцевого самоврядування, а також органи адміністративно-господарського управління та контролю зобов`язані сприяти розвитку конкуренції та не вчиняти будь-яких неправомірних дій, які можуть мати негативний вплив на конкуренцію. Державний контроль за додержанням законодавства про захист економічної конкуренції, захист інтересів суб`єктів господарювання та споживачів від його порушень здійснюються органами Антимонопольного комітету України.

Згідно з п. 4 ч. 2 ст. 6 даного Закону, антиконкурентними узгодженими діями, зокрема, визнаються узгоджені дії, які стосуються спотворення результатів торгів, аукціонів, конкурсів, тендерів.

Відповідні дії становлять порушення законодавства про захист економічної конкуренції (п. 1 ч. 1 ст. 50 цього Закону).

Закон України «Про публічні закупівлі», як указано в його преамбулі, визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об`єднаних територіальних громад. Метою цього Закону є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.

Відповідно п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 5 вказаного Закону, закупівлі здійснюються за принципами: добросовісної конкуренції серед учасників; максимальної економії, ефективності та пропорційності.

Учасники процедур закупівлі, а також їхні представники повинні добросовісно користуватися своїми правами, визначеними цим Законом (ч. 5 ст. 5 даного Закону).

У постанові від 10.06.2021 по справі № 910/114/19 Верховний Суд у п.п. 32, 33 виклав таку правову позицію: визначене положеннями Закону України "Про публічні закупівлі" спеціальне законодавче регламентування процедури закупівлі товарів, робіт і послуг для потреб держави хоч і має на меті створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, розвиток добросовісної конкуренції і запобігання проявам корупції, проте одночасно слугує захисту інтересів держави, а тому така процедура спрямована, перш за все, на задоволення потреб держави у певних групах товарів, робіт і послуг в особі конкретних замовників, які фінансуються за рахунок бюджетних коштів. Відтак, прямий інтерес держави полягає у неухильному дотриманні учасниками процедури закупівлі та замовником встановлених Законом України "Про публічні закупівлі" вимог.

Рішенням Адміністративної колегії Київського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 12.03.2020 № 60/14-р/к у справі № 116/60/123-рп/к.19 визнано дії ТОВ «Медікор, ЛТД» та ТОВ «Верафарм» під час участі у тендерній процедурі із закупівлі, яка проводилась Комунальною установою Запорізький обласний клінічний онкологічний диспансер Запорізької обласної ради, за допомогою електронних закупівель ProZorrо (ідентифікатор в системі - UA-2019-03-28-000275-с) порушенням, яке передбачене пунктом 1 статті 50 та пунктом 4 частини другої статті 6 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді вчинення антиконкурентних узгоджених дій, якістосуються спотворення результатів торгів, тендерів.

Враховуючи зазначене, в діях ТОВ «Верафарм» (відповідача-2) вбачається наявність умислу на вчинення правочину, який завідомо суперечить інтересам держави та суспільства. Відповідач-2 мав на меті уникнути встановлених Законом України «Про публічні закупівлі» обмежень, протиправно усунути конкуренцію під час проведення публічної закупівлі, нівелювати ефективність її результатів, у незаконний спосіб одержати право на укладення спірного договору не на конкурентних засадах.

В силу положень ст. 202 ЦК України протокол (рішення) № 86 від 24.04.2019 тендерного комітету Комунальної установи Запорізький обласний клінічний онкологічний диспансер Запорізької обласної ради, яким ТОВ «Верафарм» визнано переможцем торгів та вирішено укласти з ним договір на закупівлю, є правочином, вчиненим замовником та спрямованим на набуття у нього та вказаного суб`єкта господарювання цивільних прав та обов`язків щодо укладення договору про закупівлю товарів за державні кошти від 10.05.2019 № 117.

Схожий за змістом висновок щодо застосування ст. 202 ЦК України в подібних правовідносинах також викладено у постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 06.12.2019 по справі № 910/353/19.

У зв`язку із цим, протокол (рішення) № 86 від 24.04.2019 тендерного комітету Комунальної установи Запорізький обласний клінічний онкологічний диспансер Запорізької обласної ради, завідомо суперечить інтересам держави та суспільства та підлягає визнанню недійсним на підставі ч. 1 ст. 215, ч. 1 ст. 203 та ч. 3 ст. 228 ЦК України.

Згідно ч. 2 ст. 32 Закону України «Про публічні закупівлі» (в редакції станом на 10.05.2019), замовник укладає договір про закупівлю з учасником, який визнаний переможцем торгів протягом строку дії його пропозиції, не пізніше ніж через 20 днів з дня прийняття рішення про намір укласти договір про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації та пропозиції учасника-переможця. З метою забезпечення права на оскарження рішень замовника договір про закупівлю не може бути укладено раніше ніж через 10 днів з дати оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу повідомлення про намір укласти договір про закупівлю.

Однією із основоположних засад цивільного законодавства є справедливість, добросовісність та розумність (пункт 6 частини першої статті 3 Цивільного кодексу України). Тобто дії учасників цивільних правовідносин мають відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.

Принцип справедливості, добросовісності і розумності є проявом категорій справедливості, добросовісності і розумності як суті права загалом. Принцип добросовісності є одним із засобів утримання сторін від зловживання своїми правами. Основне призначення цього принципу вбачається в наданні суддям більше можливостей з`ясовувати в повному обсязі фактичні обставини справи і, насамкінець, встановити об`єктивну істину. Загалом зміст цих принципів (справедливості, добросовісності і розумності) полягає в тому, що тексти законів, правочинів та їх застосування суб`єктами цивільних правовідносин мають бути належними і справедливими та відповідати загальновизнаним нормам обороту та нормам закону.

Враховуючи вищевикладене, визнання недійсним протоколу (рішення) № 86 від 24.04.2019 тендерного комітету Комунальної установи Запорізький обласний клінічний онкологічний диспансер Запорізької обласної ради, встановлення судом порушення відповідачем-2 Закону України «Про захист економічної конкуренції» та принципів добросовісності та справедливості, договір від 10.05.2019 № 117 щодо закупівлі фармацевтичної продукції, укладений між Комунальною установою Запорізький обласний клінічний онкологічний диспансер Запорізької обласної ради та Товариством з обмеженою відповідальністю Верафарм на підставі вказаного протоколу (рішення) № 86 також підлягає визнанню недійсним.

Згідно абз. 1 ч. 1 ст. 216 ЦК України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю.

Згідно ч. 3 ст. 228 ЦК України, якщо визнаний судом недійсний правочин вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави.

Наявність такого наміру (умислу) у сторін (сторони) означає, що вони (вона), виходячи з обставин справи, усвідомлювали або повинні були усвідомлювати протиправність укладеного договору і суперечність його мети інтересам держави і суспільства та прагнули або свідомо допускали настання протиправних наслідків.

Відповідач-2 усвідомлював або повинен був усвідомлювати протиправність своїх дій у спірних правовідносинах і суперечність їх мети інтересам держави та суспільства, і прагнув настання таких наслідків.

ТОВ Верафарм за спірним договором одержано грошові кошти в сумі 2049873,90 грн., що не оспорюється сторонами та підтверджується матеріалами справи.

Отже, Товариство з обмеженою відповідальністю Верафарм, маючи намір щодо отримання незаконного права на укладення договору від 10.05.2019 № 117, з метою одержання прибутку, порушуючи інтереси держави та суспільства, а також інших учасників ринкових відносин, усвідомлюючи протиправність таких дій, їх суперечність інтересам держави і суспільства, прагнучи та свідомо допускаючи настання протиправних наслідків, взяло участь в проведенні конкурентної процедури закупівлі, знівелювавши змагальність у ній, внаслідок чого привласнило бюджетні кошти в сумі 2049873,90 грн.

Вищенаведене свідчить про наявність у товариства умислу на укладення спірного договору, який суперечить інтересам держави і суспільства, з метою отримання прибутку.

Верховним Судом у постанові від 07.07.2021 у справі № 905/1562/20 зроблено правовий висновок, що на стадії, коли укладений в результаті закупівлі договір є виконаним, вимога про визнання такого договору недійсним, без вирішення судом питання про застосування правових наслідків такої недійсності, не є ефективним способом захисту.

Таким чином, грошові кошти в сумі 2049873,90 грн., які були перераховані Комунальною установою Запорізький обласний клінічний онкологічний диспансер Запорізької обласної ради ТОВ Верафарм на виконання договору від 10.05.2019 № 117, підлягають стягненню з ТОВ Верафарм на користь Комунального некомерційного підприємства Запорізький регіональний протипухлинний центр Запорізької обласної та в подальшому з останнього у дохід держави.

На підставі наведеного вище, позовні вимоги задовольняються судом у повному обсязі.

У задоволенні клопотання відповідача-1 про відстрочення виконання судового рішення суд відмовляє у зв`язку з його необґрунтованістю, виходячи з такого.

Згідно п.п. 1, 2 ч. 6 ст. 238 ГПК України, у разі необхідності у резолютивній частині також вказується про: порядок і строк виконання рішення; надання відстрочки або розстрочки виконання рішення.

Згідно ч.ч. 1, 5 ст. 331 ГПК України, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

У даному випадку, у судовому рішенні визначено спосіб та порядок виконання судового рішення, а саме: грошові кошти у сумі 2049873,90 грн. мають бути стягнуті з КНП Запорізький регіональний протипухлинний центр ЗОР в дохід держави в особі Східного офісу Держаудитслужби лише після їх стягнення з ТОВ Верафарм на користь КНП Запорізький регіональний протипухлинний центр ЗОР. Відтак, примусове виконання судового рішення щодо стягнення з КНП Запорізький регіональний протипухлинний центр ЗОР вказаних грошових коштів відбудеться після надходження (зарахування) їх на рахунок відповідача-1 шляхом стягнення (чи добровільного виконання рішення) з відповідача-2.

7. Судові витрати

Відповідно до п. 2 ч. 1, п. 1 ч. 4 ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

Судовий збір у сумі 18058,05 грн. покладається на відповідача-1, судовий збір у сумі 18058,06 грн. покладається на відповідача-2.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати недійсним протокол (рішення) тендерного комітету Комунальної установи Запорізький обласний клінічний онкологічний диспансер Запорізької обласної ради від 24.04.2019 № 86 (02.03.2020 змінено назву на Комунальне некомерційне підприємство Запорізький регіональний протипухлинний центр Запорізької обласної ради).

Визнати недійсним договір про закупівлю товарів за державні кошти від 10.05.2019 № 117 щодо закупівлі фармацевтичної продукції, укладений між Комунальною установою Запорізький обласний клінічний онкологічний диспансер Запорізької обласної ради (код ЄДРПОУ 02006691) та Товариством з обмеженою відповідальністю Верафарм (код ЄДРПОУ 41281252).

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Верафарм (вул. В. Хвойки, буд. 18/14, м. Київ, 04080, код ЄДРПОУ 41281252) на користь Комунального некомерційного підприємства Запорізький регіональний протипухлинний центр Запорізької обласної ради (вул. Культурна, буд. 177-А, м. Запоріжжя, 69040, код ЄДРПОУ 02006691) 2049873 (два мільйони сорок дев`ять тисяч вісімсот сімдесят три) грн. 90 коп., а з Комунального некомерційного підприємства Запорізький регіональний протипухлинний центр Запорізької обласної ради (вул. Культурна, буд. 177-А, м. Запоріжжя, 69040, код ЄДРПОУ 02006691) одержані ним за рішенням суду 2049873 (два мільйони сорок дев`ять тисяч вісімсот сімдесят три) грн. 90 коп. стягнути в дохід держави в особі Східного офісу Держаудитслужби (вул. Антоновича Володимира, буд. 22, корп. 2, м. Дніпро, 49101, код ЄДРПОУ 40477689).

Стягнути з Комунального некомерційного підприємства Запорізький регіональний протипухлинний центр Запорізької обласної ради (вул. Культурна, буд. 177-А, м. Запоріжжя, 69040, код ЄДРПОУ 02006691) на користь Запорізької обласної прокуратури (вул. Матросова, буд. 29а, м. Запоріжжя, 69057, код ЄДРПОУ 02909973) кошти, витрачені у 2023 році на сплату судового збору при здійсненні представництва інтересів держави в суді, у розмірі 18058 (вісімнадцять тисяч п`ятдесят вісім) грн. 05 коп.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Верафарм (вул. В. Хвойки, буд. 18/14, м. Київ, 04080, код ЄДРПОУ 41281252) на користь Запорізької обласної прокуратури (вул. Матросова, буд. 29а, м. Запоріжжя, 69057, код ЄДРПОУ 02909973) кошти, витрачені у 2023 році на сплату судового збору при здійсненні представництва інтересів держави в суді, у розмірі 18058 (вісімнадцять тисяч п`ятдесят вісім) грн. 06 коп.

Відповідно ст. 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено згідно з вимогами ст. 238 ГПК України та підписано 27 червня 2023.

Рішення розміщується в Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою у мережі Інтернет за посиланням: http://reyestr.court.gov.ua.

Суддя О.В. Ярешко