Рішення

від 27.06.2023 по справі 910/5377/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

27.06.2023Справа № 910/5377/23

Господарський суд міста Києва в складі судді Коткова О.В., розглянувши у спрощеному позовному провадженні справу № 910/5377/23

за позовом Фонду розвитку інновацій

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Оленка Артіфішал Інтелідженс»

про стягнення грошових коштів

Без виклику учасників судового процесу.

СУТЬ СПОРУ:

06 квітня 2023 року до Господарського суду міста Києва від Фонду розвитку інновацій (позивач) надійшла позовна заява № 01/04-80 від 31.03.2023 року до Товариства з обмеженою відповідальністю «Оленка Артіфішал Інтелідженс» (відповідач) про стягнення 221 761,41 грн., з них: основного боргу - 213 063,44 грн. (двісті тринадцять тисяч шістдесят три гривні 44 копійки), 3% річних - 2451,69 грн. (дві тисячі чотириста п`ятдесят одна гривня 69 копійок) та інфляційних втрат - 6246,28 грн. (шість тисяч двісті сорок шість гривень 28 копійок).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не виконав належним чином взяті на себе зобов`язання за договором про надання гранту № 169 від 26.05.2022 року, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.04.2023 року у справі № 910/5377/23 позовну заяву № 01/04-80 від 31.03.2023 року Фонду розвитку інновацій до Товариства з обмеженою відповідальністю «Оленка Артіфішал Інтелідженс» про стягнення грошових коштів залишено без руху, надано Фонду розвитку інновацій строк для усунення встановлених недоліків позовної заяви протягом 5 (п`яти) днів з дня вручення даної ухвали.

У відповідності до відомостей з офіційного веб-сайту Державного підприємства "Укрпошта" за поштовим ідентифікатором № 0105493950408 ухвалу Господарського суду міста Києва від 10.04.2023 року у справі № 910/5377/23 вручено уповноваженому представнику позивача - 14.04.2023 року.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 116 Господарського процесуального кодексу України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Тобто, строк для усунення встановлених недоліків позовної заяви до 19.04.2023 року (включно).

18.04.2023 року через відділ діловодства суду від Фонду розвитку інновацій надійшла заява № 01/07-127 від 18.04.2023 року «Про усунення недоліків позовної заяви».

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.04.2023 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/5377/23, ухвалено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін; встановлено відповідачу строк у п`ятнадцять днів з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позов із урахуванням вимог, передбачених статтею 165 Господарського процесуального кодексу України, з викладенням мотивів повного або часткового відхилення вимог позивача з посиланням на діюче законодавство; докази направлення відзиву позивачу.

Як вбачається з рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення № 0105493951340 ухвалу Господарського суду міста Києва від 20.04.2023 року у справі № 910/5377/23 вручено уповноваженому представнику відповідача - 28.04.2023 року.

Тобто, строк для надання відзиву на позовну заяву до 15.05.2023 року (включно).

17.05.2023 року через відділ діловодства суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву б/н від 12.05.2023 року (направлений засобами поштового зв`язку 12.05.2023 року, що підтверджується відбитком календарного штемпеля АТ «Укрпошта» на конверті), в якому відповідач проти позовних вимог заперечив, посилаючись на порушення позивачем строків, умов Договору та Положення про грантову програму.

20.06.2023 року через відділ діловодства суду від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій позивач проти доводів відповідача заперечив, посилаючись на те, що викладені у відзиві на позовну заяву доводи не спростовують пояснення позивача та не можуть бути підставою для відмови у задоволенні позовних вимог.

Інших документів, зокрема заяв по суті справи, на момент прийняття рішення судом від сторін не надходило.

Згідно з ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами (ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України).

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

26.05.2023 року між Фондом розвитку інновацій (надалі - позивач, Фонд) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Оленка Артіфішал Інтелідженс» (надалі - відповідач, Стартап) укладено Договір № 169 про надання гранту (надалі - Договір), за умовами якого Фонд надає Стартапу на умовах, визначених Договором, фінансову підтримку у формі гранту, а Стартап використовує грант на умовах, визначених Договором та Додатками до нього.

Відповідно до п. 1.2. Договору видача гранту відбувається лише за умови подальшого моніторингу Фондом діяльності Стартапу. Метою моніторингу є оцінка діяльності Стартапу щодо виконання запланованих заходів та забезпечення відповідності фінансових витрат Стартапу Додатку №1 (Заявка Стартапу). Підписуючи Договір, Стартап надає згоду на моніторинг Фондом його діяльності, зокрема на перевірку Фондом поданих звітів про діяльність Стартапу та фінансових звітів, також на моніторингові візити працівників Фонду за місцезнаходженням Стартапу.

Пунктом 1.3. Договору визначено, що звітним періодом визначається місяць. Першим днем звітного періоду є день зарахування траншу на банківський рахунок Стартапу, призначеного лише для обліку коштів Гранту. Звітний період завершується у відповідне число наступного місяця за місяцем, в якому було зараховано кошти на банківський рахунок Стартапу (якщо звітним періодом визначено місяць) або у відповідне число останнього місяця строку (якщо звітним періодом визначено квартал).

Водночас, пунктом 1.3. Договору визначено, що Стартап зобов`язується через веб-портал Фонду (portal.usf.com.ua) подавати звіт про діяльність Стартапу згідно з формою, що у Додатку №2 (Форма звіту про діяльність Стартапу), та фінансовий звіт згідно з формою, що у Додатку №3 (Форма фінансового звіту Стартапу) не пізніше, ніж через п`ять (5) календарних днів після закінчення звітного періоду.

Згідно з пунктом 2.1. Договору розмір Гранту становить 731 372 (сімсот тридцять одна тисяча триста сімдесят дві) грн. 50 коп., що визначається як загальна сума витрат усіх звітних періодів кошторису у доларах США за офіційним курсом НБУ станом на дату укладення Договору.

Пункт 2.2. Договору визначено, що грант перераховується Стартапу траншами у безготівковій формі на окремо відкритий Стартапом банківський рахунок. Кожен наступний транш, окрім першого траншу, виплачується Стартапу після затвердження звітності за попередній звітний період та прийняття рішення Фондом про виплату траншу.

Розмір першого траншу, що підлягає перерахування Стартапу, визначається як сума всіх запланованих витрат за перший звітний період відповідно до Кошторису Стартапу у редакції, що діє на момент підписання Договору, та виплачується впродовж п`яти (5) банківських днів з моменту підписання Договору.

Відповідно до п. 2.4. Договору для отримання наступного траншу Стартап подає Фонду Звіт про діяльність Стартапу за звітний період (Додаток №2 до цього Договору) разом із банківською випискою за звітний період та інші документи, передбачені цим Договором. У разі подачі Стартапом для звітності неповного пакету документів, передбаченого цим Договором, Фонд (моніторингова комісія) відхиляє подані звіти, про що приймає відповідне рішення.

Впродовж п`яти (5) робочих днів з моменту отримання Звіту про діяльність Стартапу за звітний період та Фінансового звіту за звітний період Фонд (моніторингова комісія) разом із усіма обов`язковими для подачі документами (чи надання доступу до них) здійснює їхню перевірку та приймає рішення про затвердження звітів та виплату наступного траншу.

У випадку якщо Фонд виявить відхилення, неточності або порушення (недоліки) у Звіті про діяльність Стартапу та/або Фінансовому звіті Стартапу, Фонд (моніторингова комісія) приймає рішення про відмову у затвердженні звітів на направляє їх Стартапу на доопрацювання. У рішенні Фонду (моніторингової комісії) має бути зазначено підстави відмови у затвердженні поданих Стартапом звітів та перелік недоліків (відхилення, неточності, порушення), виявлених Фондом (моніторинговою комісією) під час перевірки поданої Стартапом звітності. Фонд (моніторингова коміся) не пізніше наступного дня за днем прийняття відповідного рішення надсилає його Стартапу разом із запитом на роз`яснення (уточнення) звітів та/або виправлення виявлених недоліків.

У випадку, якщо впродовж семи (7) календарних днів з моменту отримання Стартапом рішення та запиту Фонду (моніторингової комісії) на роз`яснення (уточнення) та/або виправлення виявлених недоліків Стартап не вжив необхідних заходів згідно з таким запитом Фонду (моніторингової комісії), Фонд розриває Договір та вимагає повернення сплаченого Гранту або його частини. За зверненням Стартапу, семиденний строк на усунення недоліків може бути продовжено Фондом (моніторинговою комісією) до чотирнадцяти (14) календарних днів.

Відповідно до п. 3.1. Договору Стартап гарантує дотримання та виконання положень Умов користування Веб-порталом, Політики поводження з даними та Cookies, Антикорупційної політики, Положення про Грантову програму Фонду розвитку інновацій.

Пунктом 8.4. Положення про Грантову програму передбачено, що Стартап зобов`язаний виконувати належним чином умови Грантової програми та Грантового договору.

Згідно з п. 8.14. Положення про Грантову програму кожен наступний транш надається Стартапу після затвердження Фондом звітності Стартапу за попередній звітний період, за умови відсутності підстав для призупинення/припинення фінансування Стартапу, у розмірі, що визначається відповідно до правил цього Положення.

У разі припинення фінансування через порушення будь-яких умов Положення або Грантового договору, Стартап буде зобов`язаний повернути всю або будь-яку частину суми, виплаченої Фондом згідно Грантового договору, розмір якої визначатиметься Фондом (п. 9.4. Положення про Грантову програму).

За змістом п. 12.6. Положення про Грантову програму у випадку конкуренції положень Грантового договору та цього Положення перевага надається цьому Положенню.

27.07.2022 року між Стартапом та Фондом укладено Договір №169-1/07/2022 про внесення змін до Договору про надання гранту.

З матеріалів справи вбачається, що 31.05.2022 року Фонд розвитку інновацій перерахував Товариству з обмеженою відповідальністю «Оленка Артіфішал Інтелідженс» перший транш за Договором у розмірі 213 063, 44 грн., що підтверджується платіжною інструкцією №2353 від 31.05.2022 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованих підстав вважати їх недостовірними або визнаними у зв`язку з примусом. Обставини, які визнаються учасниками справи, можуть бути зазначені в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.

Позивачем та відповідачем у заявах по суті справи визнано, що 28.07.2022 року Стартап подав до Фонду звіти та підтвердні документи, через веб-портал Фонду та шляхом направлення документів на електронну адресу Фонду.

27.09.2022 року Протоколом №989-ГП засідання моніторингової комісії Фонду розвитку Інновацій за напрямком грантова програма вирішено відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю «Оленка Артіфішал Інтелідженс» у затвердженні звіту про діяльність Стартапу за звітний період №1 та Фінансового звіту Стартапу за звітний період №1 та направити звіти на доопрацювання із виправлення наступних недоліків: 1.1. щодо фінансового звіту Стартапу: до фінансового звіту Стартапу необхідно додатки підтверджуючі документи відповідно до п. 4.1. Договору про надання гранту.

30.09.2022 року вказаний Протокол №989-ГП від 27.09.2023 року направлено Фондом на електронну пошту відповідача, яка вказана у заявці стартапу для участі у Грантовій програмі Фонду розвитку інновацій: ІНФОРМАЦІЯ_1

З протоколів огляду б/н від 12.06.2023 року вбачається, що за період з 28.07.2022 року по 09.11.2022 року між директором відповідача Дишкант Оленою Михайлівною (номер засобу зв`язку відображений у чаті мессенджеру Telegram відповідає номеру, зазначеному у заявці Стартапу: НОМЕР_1 ; Назва голосового боту, відповідає назві, зазначеній у заявці Стартапу) та позивачем тривало листування щодо усунення недоліків поданих звітів.

09.11.2022 року Протоколом №1014-ГП засідання моніторингової комісії Фонду розвитку Інновацій за напрямком грантова програма вирішено розірвати Договір про надання гранту у зв`язку з ненаданням підтверджуючих документів, а саме цінових пропозицій або обґрунтування вибору підрядника, рахунків, актів виконаних робіт, наказу про штатний розпис та зобов`язано відповідача повернути кошти у розмірі 213 063, 44 грн. на рахунок Фонду.

Після прийняття Фондом рішення про розірвання Договору про надання гранту між сторонами тривало листування.

Листом №30/01-23 від 30.01.2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Оленка Артіфішал Інтелідженс» просило Фонд розвитку інновацій внести зміни до рішення про розірвання Договору, прийняти та проаналізувати звітність.

20.02.2023 року Фонд надав відповідь на звернення Товариства з обмеженою відповідальністю «Оленка Артіфішал Інтелідженс», в якій просив здійснити протягом 5 (п`яти) банківських днів повернення суми першого траншу.

21.03.2023 року позивач направив на адресу відповідача претензію №04-65 від 21.03.2023 року про сплату отриманої суми гранту на рахунок Фонду розвитку інновацій.

Як вказує позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Оленка Артіфішал Інтелідженс» не здійснило повернення суми першого траншу у добровільному порядку, що стало підставою для звернення Фонду розвитку інновацій з даним позовом до суду.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Оленка Артіфішал Інтелідженс» порушило умови Договору в частині ненадання обґрунтованого Звіту про діяльність Стартапу та Фінансового звіту Стартапу за звітний період №1, що має наслідком розірвання Договору та повернення сплаченої Фондом суми першого траншу у розмірі 213 063, 44 грн.

Відповідач позов не визнав та зазначив про відсутність підстав для стягнення грошових коштів, оскільки: (1) рішення про відмову від 27.09.2022 року №989-П було прийнято з порушенням строку на перевірку та прийняття звітності; (2) Фондом не був направлений разом з рішенням запит на роз`яснення звітів та/або виправлення виявлених недоліків; (3) рішення Фонду не було підписано електронним цифровим підписом та не могло мати наслідків для Стартапу, оскільки не є належним чином оформленим електронним документом; (4) рішення від 27.09.2022 року направлено ймовірно не уповноваженій особі, а не Стартапу, оскільки з 27.09.2022 року Дишкант О.М. не була директором Стартапу; (5) рішення про розірвання договору містить недостовірну інформацію про те, що не надано цінові пропозиції та штатний розпис, оскільки вони були надані; (6) Стартап вперше отримав рішення №989-ГП від 27.09.2022 року про відмову у затвердженні Звіту та Фінансового звіту та необхідність усунення недоліків 11.03.2023 року разом з листом, який направив Фонд на розгляд листів відповідача від 01.03.2022 року та від 03.03.2022 року.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, з наступних підстав.

Правовідносини, що виникли між сторонами регулюються Господарським кодексом України, нормами Цивільного кодексу України, Законом України «Про інноваційну діяльність», Законом України «Про наукову і науково-технічну діяльність».

Відповідно до статті 325 Господарського кодексу України інноваційною діяльністю у сфері господарювання є діяльність учасників господарських відносин, що здійснюється на основі реалізації інвестицій з метою виконання довгострокових науково-технічних програм з тривалими строками окупності витрат і впровадження нових науково-технічних досягнень у виробництво та інші сфери суспільного життя.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 статті 326 Господарського кодексу України інвестиціями у сфері господарювання визнаються довгострокові вкладення різних видів майна, інтелектуальних цінностей та майнових прав в об`єкти господарської діяльності з метою одержання доходу (прибутку) або досягнення іншого соціального ефекту. Формами інвестування інноваційної діяльності, зокрема, є державне (комунальне) інвестування, що здійснюється органами державної влади або органами місцевого самоврядування за рахунок бюджетних коштів та інших коштів відповідно до закону. Інноваційна діяльність передбачає інвестування наукових досліджень і розробок, спрямованих на здійснення якісних змін у стані продуктивних сил і прогресивних міжгалузевих структурних зрушень, розробки і впровадження нових видів продукції і технологій.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 328 Господарського кодексу України держава регулює інноваційну діяльність шляхом: визначення інноваційної діяльності як необхідної складової інвестиційної та структурно-галузевої політики; формування і забезпечення реалізації інноваційних програм та цільових проектів; створення економічних, правових та організаційних умов для забезпечення державного регулювання інноваційної діяльності; створення та сприяння розвиткові інфраструктури інноваційної діяльності. Держава здійснює контроль за інноваційною діяльністю суб`єктів господарювання та інших учасників господарських відносин, її відповідністю вимогам законодавства і державним інноваційним програмам. Законом можуть бути передбачені галузі або об`єкти інноваційної діяльності, в яких обмежується чи забороняється використання іноземних інвестицій.

Грант - фінансові чи інші ресурси, надані на безоплатній і безповоротній основі державою, юридичними, фізичними особами, у тому числі іноземними, та (або) міжнародними організаціями для розвитку матеріально-технічної бази для провадження наукової і науково-технічної діяльності, проведення конкретних фундаментальних та (або) прикладних наукових досліджень, науково-технічних (експериментальних) розробок, зокрема на оплату праці наукових (науково-педагогічних) працівників у рамках їх виконання, за напрямами і на умовах, визначених надавачами гранту (п. 5 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність».

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про інноваційну діяльність» інновації - новостворені (застосовані) і (або) вдосконалені конкурентоздатні технології, продукція або послуги, а також організаційно-технічні рішення виробничого, адміністративного, комерційного або іншого характеру, що істотно поліпшують структуру та якість виробництва і (або) соціальної сфери; інноваційна діяльність - діяльність, що спрямована на використання і комерціалізацію результатів наукових досліджень та розробок і зумовлює випуск на ринок нових конкурентоздатних товарів і послуг; інноваційний продукт - результат науково-дослідної і (або) дослідно-конструкторської розробки, що відповідає вимогам, встановленим цим Законом.

Частиною першою статті 4 Закону України «Про інноваційну діяльність» визначено, що об`єктами інноваційної діяльності є: інноваційні програми і проекти; нові знання та інтелектуальні продукти; виробниче обладнання та процеси; інфраструктура виробництва і підприємництва; організаційно-технічні рішення виробничого, адміністративного, комерційного або іншого характеру, що істотно поліпшують структуру і якість виробництва і (або) соціальної сфери; сировинні ресурси, засоби їх видобування і переробки; товарна продукція; механізми формування споживчого ринку і збуту товарної продукції.

За змістом ч. 1 ст. 5 Закону України «Про інноваційну діяльність» суб`єктами інноваційної діяльності можуть бути фізичні і (або) юридичні особи України, фізичні і (або) юридичні особи іноземних держав, особи без громадянства, об`єднання цих осіб, які провадять в Україні інноваційну діяльність і (або) залучають майнові та інтелектуальні цінності, вкладають власні чи запозичені кошти в реалізацію в Україні інноваційних проектів.

Відповідно до статті 6 Закону України «Про інноваційну діяльність» державне регулювання інноваційної діяльності здійснюється шляхом: визначення і підтримки пріоритетних напрямів інноваційної діяльності; формування і реалізації державних, галузевих, регіональних і місцевих інноваційних програм; створення нормативно-правової бази та економічних механізмів для підтримки і стимулювання інноваційної діяльності; захисту прав та інтересів суб`єктів інноваційної діяльності; фінансової підтримки виконання інноваційних проектів; стимулювання комерційних банків та інших фінансово-кредитних установ, що кредитують виконання інноваційних проектів; встановлення пільгового оподаткування суб`єктів інноваційної діяльності; підтримки функціонування і розвитку сучасної інноваційної інфраструктури.

Відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону України «Про інноваційну діяльність» суб`єктам інноваційної діяльності для виконання ними інноваційних проектів може бути надана фінансова підтримка шляхом: а) повного безвідсоткового кредитування (на умовах інфляційної індексації) пріоритетних інноваційних проектів за рахунок коштів Державного бюджету України, коштів бюджету Автономної Республіки Крим та коштів місцевих бюджетів; б) часткового (до 50 %) безвідсоткового кредитування (на умовах інфляційної індексації) інноваційних проектів за рахунок коштів Державного бюджету України, коштів бюджету Автономної Республіки Крим та коштів місцевих бюджетів за умови залучення до фінансування проекту решти необхідних коштів виконавця проекту і (або) інших суб`єктів інноваційної діяльності; в) повної чи часткової компенсації (за рахунок коштів Державного бюджету України, коштів бюджету Автономної Республіки Крим та коштів місцевих бюджетів) відсотків, сплачуваних суб`єктами інноваційної діяльності комерційним банкам та іншим фінансово-кредитним установам за кредитування інноваційних проектів; г) надання державних гарантій комерційним банкам, що здійснюють кредитування пріоритетних інноваційних проектів; д) майнового страхування реалізації інноваційних проектів у страховиків відповідно до Закону України "Про страхування".

Як вже зазначалося судом вище, 26.05.2022 року між позивачем (Фонд) та відповідачем (Стартап) було укладено Договір про надання гранту №169, за умовами якого Фонд надає Стартапу на умовах, визначених Договором, фінансову підтримку у формі гранту, а Стартап використовує грант на умовах, визначених Договором та Додатками до нього.

Із заявки Стартапу для участі у Грантовій програмі Фонду розвитку інновацій вбачається, що фінансова підтримка спрямована на розвиток та вдосконалення технології штучного інтелекту голосового боту Olenka.ai.

Умовами грантового Договору сторони погодили, що загальний розмір гранту становить 731 372,50 грн., що визначається як загальна сума витрат усіх звітних періодів у доларах США за офіційним курсом НБУ станом на дату укладення Договору (пункт 2.1. Договору).

Для отримання наступного траншу Стартап подає Фонд Звіт про діяльність Стартапу за звітний період (Додаток №2 Договору), Фінансовий звіт за звітний період (Додаток №3 Договору) разом із банківською випискою за звітний період та інші документи, передбачені цим Договором. У разі подачі Стартапом для звітності неповного пакету документів, передбаченого Договором, Фонд (моніторингова комісія) відхиляє подані звіти, про що приймає відповідне рішення (пункт 2.4. Договору).

Відповідно до пункту 1.3. Договору звітним періодом для цілей цього Договору визначається місяць. Першим днем звітного періоду є день зарахування траншу на банківський рахунок Стартапу, призначеного лише для обліку коштів Гранту. Звітний період завершується у відповідне число наступного місяця за місяцем, в якому було зараховано кошти на банківський рахунок Стартапу (якщо звітним періодом визначено місяць) або у відповідне число останнього місяця строку (якщо звітним періодом визначено квартал).

Стартап зобов`язується через веб-портал Фонду (portal.usf.com.ua) подавати звіт про діяльність Стартапу згідно з формою, що у Додатку №2 (Форма звіту про діяльність Стартапу), та фінансовий звіт згідно з формою, що у Додатку №3 (Форма фінансового звіту Стартапу) не пізніше, ніж через п`ять (5) календарних днів після закінчення звітного періоду.

31.05.2022 року Фонд перерахував Стартапу перший транш у розмірі 213 063,44 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №2534 від 31.03.2022 року. Таким чином, свої зобов`язання за Договором в частині своєчасного перерахування суми першого траншу Фондом виконано в повному обсязі. Враховуючи те, що 31.05.2022 року здійснено перерахування суми першого траншу, перший звітний період Товариства з обмеженою відповідальністю «Оленка Артіфішал Інтелідженс» завершився 30.06.2022 року. Водночас, враховуючи пункт 1.3. Договору, кінцевим днем для подання Стартапом звітності є 05.07.2022 року (впродовж п`яти календарних днів після закінчення звітного періоду).

Разом із тим, в порушення умов Договору, Товариство з обмеженою відповідальністю «Оленка Артіфішал Інтелідженс» подало звіт про діяльність, а також фінансовий звіт з порушенням строків, встановлених Договором, а саме 28.07.2022 року, і що було визнано відповідачем у відзиві на позовну заяву.

За викладених обставин, твердження відповідача про порушення позивачем строку прийняття рішення про відмову у затвердженні звітів та розірвання Договору про надання гранту суд оцінює критично, оскільки саме на відповідача покладено обов`язок першим виконати зобов`язання здійснити подачу звітності у звітний період, отже зустрічне виконання Фондом своїх зобов`язань щодо перевірки звітів та прийняття рішення за результатами розгляду звітів залежить від належного виконання відповідачем обов`язку щодо вчасного подання звітів. Звіт про діяльність Стартапу, а також Фінансовий звіт від відповідача надійшли 28.07.2022 року, відтак відповідач першим порушив умови Договору в частині своєчасності подання звітів.

Крім того, з змісту пункту 2.4. Договору слідує, що позивач не обмежений у терміні приймати рішення про відмову у затвердженні звітів. Вимога впродовж 5 (п`яти) днів здійснити перевірку та прийняти рішення стосується прийняття позитивного рішення про затвердження звітів.

За наведених обставин, відсутні підстави вважати про порушення позивачем строку перевірки звітів та прийняття рішення про відмову у затвердженні звітів.

Разом із тим, у відзиві на позовну заяву відповідач зазначає, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Оленка Артіфішал Інтелідженс» не отримувало на свою електронну пошту або за юридичною адресою місцезнаходження рішення від 27.09.2022 року про відмову у затвердженні Звіту про діяльність Стартапу та Фінансового звіту, а рішення Фонду, яке, як стверджується, направлялось 30.09.2022 року на електронну адресу, не було підписано електронним цифровим підписом та не могло мати юридичні наслідки для Товариства з обмеженою відповідальністю «Оленка Артіфішал Інтелідженс».

Однак, вказані твердження відповідача спростовуються матеріалами справи, а саме, як вбачається з електронного листування рішення від 27.09.2022 року №989-ГП про відмову у затвердженні Звіту про діяльність Стартапу за звітний період №1 та Фінансового звіту Стартапу за звітний період №1 було надіслано 30.09.2022 року на електронну пошту відповідача, зазначену у Заявці Стартапу.

Крім того, факт надсилання вказаного рішення відповідачеві підтверджується електронним листуванням у месенджері Telegram, долученого до матеріалів відповіді на відзив, згідно з яким, рішення надіслано відповідачеві 27.09.2022 року. Після надсилання директору відповідача спірного рішення між сторонами тривало електронне листування.

Відповідно до ч. 1 ст. 96 Господарського процесуального кодексу України електронними доказами є інформація в електронній (цифровій) формі, яка містить дані про обставини, що мають значення для справи, зокрема, електронні документи (в тому числі текстові документи, графічні зображення, плани, фотографії, відео- та звукозаписи тощо), веб-сайти (сторінки), текстові, мультимедійні та голосові повідомлення, метадані, бази даних й інші дані в електронній формі. Такі дані можуть зберігатися, зокрема на портативних пристроях (картах пам`яті, мобільних телефонах тощо), серверах, системах резервного копіювання, інших місцях збереження даних в електронній формі (в тому числі в мережі Інтернет).

Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 15.07.2022 року у справі № 914/1003/21 виснував наступне:

« 68. На відміну від електронного документа, електронний доказ - це будь-яка інформація в цифровій формі, що має значення для справи. Таким чином, повідомлення (з додатками), відправлені електронною поштою, є електронним доказом.

69. У частині другій статті 96 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що електронні докази подаються в оригіналі або в електронній копії, засвідченій електронним підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону "Про електронні довірчі послуги". Законом може бути передбачено інший порядок засвідчення електронної копії електронного доказу. У частині третій зазначеної статті встановлено, що учасники справи мають право подавати електронні докази в паперових копіях, посвідчених в порядку, передбаченому законом. Паперова копія електронного доказу не вважається письмовим доказом.

70. Паперова копія електронного доказу не вважається письмовим доказом, однак є однією з форм, в якій учасник справи має право подати електронний доказ (частина третя статті 96 Господарського процесуального кодексу України), який, в свою чергу, є засобом встановлення даних, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (пункт 1 частини другої статті 73 Господарського процесуального кодексу України). Таким чином, подання електронного доказу в паперовій копії саме по собі не робить такий доказ недопустимим. Суд може не взяти до уваги копію (паперову копію) електронного доказу, у випадку якщо оригінал електронного доказу не поданий, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (паперової копії) оригіналу (такий правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 19.01.2021 у справі № 922/51/20, від 14.12.2021 у справі № 910/17662/19).

71. Учасник справи, який подає копію електронного доказу, повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу електронного доказу. Якщо подано копію (паперову копію) електронного доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал електронного доказу. Якщо оригінал електронного доказу не поданий, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (паперової копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги (частини п`ята, шоста статті 96 Господарського процесуального кодексу України).

72. Сам лист електронної пошти є таким, що містить відомості про факт відправлення повідомлення із відповідної електронної адреси, час відправлення, адресатів листа - осіб, до відома яких було доведено таке повідомлення тощо. У випадку, якщо позивач подає позов у паперовій формі, то електронний лист може бути наданий суду у вигляді відповідної роздруківки.

73. Така роздруківка електронного листа та додатків до нього є паперовою копією електронного доказу».

Аналогічні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 13.10.2021 року у справі № 923/1379/20.

Верховний Суд неодноразово зазначав, що листування шляхом надіслання електронних листів уже давно стало частиною ділових звичаїв в Україні, а здійснення електронної переписки як усталеного звичаю ділового обороту в Україні, що не вимагає договірного врегулювання, визнається цивільним звичаєм за ст. 7 ЦК (постанови Верховного Суду від 27.11.2018 року у справі № 914/2505/17, від 13.10.2021 року у справі № 923/1379/20, на яку посилався скаржник, ухвала Верховного Суду від 25.05.2022 року у справі № 914/1003/21).

Верховний Суд у постановах від 13.07.2020 року у справі № 753/10840/19, від 18.02.2021 року у справі № 442/3516/20 надані сторонами скрін-шоти повідомлень з телефону та планшету, роздруківки з Viber фактично визнав належними та допустимими доказами, які досліджені судами у їх сукупності та яким надана належна правова оцінка.

Також Верховний Суд у постановах від 17.04.2020 року у справі № 905/2319/17, від 25.03.2020 року у справі № 570/1369/17, від 13.07.2020 року у справі № 753/10840/19, від 27.11.2019 року у справі № 1540/3778/18 дійшов висновку, що переписка у Viber, Skype та інших месенджерах, включно з голосовими повідомленнями та іншим, є належним електронним доказом у судових справах.

Разом з тим, електронні докази повинні оцінюватися так само, як і інші види доказів, зокрема, щодо їх прийнятності, автентичності, точності та цілісності. Обробка електронних доказів не повинна бути невигідною для сторін або надавати несправедливу вигоду одній із них (преамбула «базові принципи» Керівництва).

В межах, прийнятних відповідно до національного законодавства та на розсуд суду електронні дані повинні прийматися як автентичний доказ, допоки інша сторона не наведе відповідні обґрунтовані доводи на спростування цього. Достовірність електронних доказів презюмується до тих пір, поки немає розумних сумнівів у протилежному (пункти 21, 22 Керівництва).

При цьому суди можуть вимагати аналізу електронних доказів експертами, особливо коли порушуються складні доказові питання або якщо є підозри щодо маніпулювання електронними доказами (п.18 Керівництва).

Під час дослідження електронних доказів має відбуватись належна ідентифікація таких доказів. Це означає, зокрема, що будь-яка технологія, яка підтверджує автентичність, точність і цілісність даних, повинна бути прийнята.

Кожен електронний доказ (оригінал) зазвичай містить таку приховану інформацію як метадані. Метадані - це відомості про інші дані, і іноді їх називають «цифровим відбитком» електронних доказів. Він може включати важливі доказові дані, такі як дата й час створення чи модифікації файлу чи документа, або автор, а також дата й час, коли дані були надіслані. Безпосередній доступ до метаданих зазвичай недоступний.

Метадані забезпечують необхідний контекст для оцінки доказів (даних) так само, як поштовий штемпель забезпечує контекст для оцінки звичайного (паперового) листа та його змісту. Суди повинні усвідомлювати потенційну доказову цінність метаданих, у випадку коли інша сторона оспорює достовірність доказу (авторство, цілісність, автентичність). Метадані можуть бути використані для відстеження та ідентифікації джерела та адресата повідомлення, даних про пристрій, який створив електронні докази, дати, часу, тривалості та типу доказів. Метадані можуть бути релевантними або як непрямі докази (наприклад, вказівки на найбільш релевантну версію документа), або як прямі докази (наприклад, якщо даними файлу маніпулювали). Ця настанова також релевантна у випадку втрати метаданих.

Також Керівні принципи Комітету Міністрів Ради Європи щодо механізмів онлайн вирішення спорів у цивільному та адміністративному судочинстві CM(2021)36-add5-final від 16.06.2021 передбачають, що використання електронних доказів може створити особливі проблеми для сторони, яка бажає оскаржити справжність або цілісність таких доказів. У разі оскарження електронних доказів, тій стороні, яка подає ці докази, може знадобитися продемонструвати їх справжність, наприклад, через надання метаданих або отримання відповідного розпорядження про отримання додаткових даних від інших осіб, як-от постачальників трастових послуг. Правдивість електронних даних можна довести будь-яким способом, наприклад, за допомогою кваліфікованих електронних підписів або інших аналогічних методів ідентифікації й забезпечення цілісності даних. Варто дотримуватися положень національного законодавства, які встановлюють доказову силу державних (офіційних) електронних систем, що генерують електронні докази. Крім того, сторонам варто дозволити оскаржувати свідчення експертів, якщо такі свідчення можуть визначити результат розгляду (принцип 11).

Верховний Суд у постанові від 03.08.2022 у справі № 910/5408/21 звертав увагу на презумпцію цілісності (достовірності) електронних доказів, що означає, що доказ вважається цілісним (достовірним), поки інша сторона цього не спростує.

Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 15.07.2022 року у справі № 914/1003/21 зазначив таке:

« 88. Чинним законодавством визначені випадки, коли використання електронного підпису є обов`язковим і за відсутності такого підпису документ не буде вважатися отриманим від певної особи. Але ці випадки не охоплюють комерційне, ділове чи особисте листування електронною поштою між приватними особами (якщо інше не встановлено домовленістю між сторонами). У таких відносинах презюмується, що повідомлення є направленим тим, хто зазначений як відправник електронного листа чи хто підписав від свого імені текст самого повідомлення.

89. Отже, відсутність кваліфікованого електронного підпису на повідомленні не свідчить про те, що особу неможливо ідентифікувати з достатнім ступенем вірогідності як відправника такого повідомлення, направленого електронною поштою, тобто поширювача інформації».

Таким чином, Верховний Суд застосував відомий у світі принцип самоідентифікації автора.

Більш того, щодо електронних доказів широко застосовується й доктрина «листа у відповідь».

Якщо доведено, що лист чи повідомлення було відправлено певній особі, то повідомлення, яке є відповіддю, вважатиметься автентичним без додаткових доказів. Адже малоймовірно, що хтось окрім цієї особи, може отримати та відповісти на повідомлення з урахуванням його змісту, обговорюваних деталей.

У постанові від 29.01.2021 року у справі № 922/51/20 Верховний Суд вказав, що подання електронного доказу в паперовій копії саме по собі не робить такий доказ недопустимим. Суд може не взяти до уваги копію (паперову копію) електронного доказу, лише у випадку якщо оригінал електронного доказу не поданий, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (паперової копії) оригіналу. Аналогічний висновок зроблений у постанові від 23.09.2021 у справі №910/17662/19.

За наведених обставин, суд встановив, що рішення від 27.09.2022 року №989-ГП про відмову у затвердженні Звіту про діяльність Стартапу за звітний період №1 та Фінансового звіту Стартапу за звітний період №1 надіслано, та відповідно - отримано відповідачем 27.09.2022 року у відповідності до умов пункту 2.4. Договору.

Відповідно до абзацу 4 пункту 2.4. Договору у випадку, якщо впродовж (7) календарних днів з моменту отримання Стартапом рішення та запиту Фонду (моніторингової комісії) на роз`яснення (уточнення) та/або виправлення виявлених недоліків Стартап не вжив необхідних заходів згідно з таким запитом Фонду (моніторингової комісії), Фонд розриває цей Договір та вимагає повернення сплаченого Гранту або його частини. За зверненням Стартапу, семиденний строк на усунення недоліків може бути продовжено Фондом (моніторинговою комісією) до чотирнадцяти (14) календарних днів.

Оскільки відповідач у визначені Договором строки не усунув недоліки звітів, не надав підтверджуючих документів, позивач правомірно 09.11.2022 року прийняв рішення, оформлене Протоколом №1014-ГП, яким розірвав Договір та зобов`язав Стартап повернути грошові кошти.

Щодо тверджень з приводу не підписання надісланих на адресу відповідача документів електронним цифровим підписом, суд зазначає, що Договором №169-1/07/2022 від 27.07.2022 про внесення змін до Договору викладено пункт 12.4. Договору в наступній редакції: « 12.4. Використання електронного підпису. Підписуючи цей Договір, сторони також погодили використання електронного підпису (удосконаленого електронного підпису або кваліфікованого електронного підпису) в документообігу (Договір, додатки до Договору та додаткові угоди) в межах виконання цього Договору.».

Таким чином, застосування електронного цифрового підпису до електронного листування є необов`язковим.

Твердження відповідача з приводу того, що рішення направлено ймовірно не уповноваженій особі, а не Стартапу, оскільки з 27.09.2022 року Дишкант О.М. не була директором Стартапу також судом не приймаються до уваги, оскільки відповідно до відомостей у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань державна реєстрація зміни керівника Товариства з обмеженою відповідальністю «Оленка Артіфішал Інтелідженс» відбулась 30.03.2023 року, тобто, майже через 6 (шість) місяців після прийняття та направлення Фондом розвитку інновацій рішення про відмову у затвердженні звітів.

У відповідності до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно статей 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено строк (термін) виконання зобов`язання. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню за настанням цієї події.

З урахуванням наведених вище обставин, враховуючи неподання відповідачем підтверджуючих документів у визначені Договором строки, правомірним є прийняття Фондом рішення №1014-ГП від 09.11.2022 року про розірвання Договору про надання гранту № 169 від 26.05.2022 року та зобов`язання повернути кошти у розмірі 213 063,44 грн.

За наведених обставин, позовна вимога про стягнення з відповідача суми основного боргу у розмірі 213 063,44 грн. підлягає задоволенню судом.

Окрім суми основного боргу позивач просить стягнути з відповідача на свою користь 2451,69 грн. 3% річних та 6246,28 грн. інфляційних втрат за період з 12.11.2022 року по 31.01.2023 року.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

З положень п. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ч. 2 ст. 625 ЦК України).

Судом встановлено, що рішення про розірвання договору та повернення коштів надіслано відповідачеві та отримано ним 09.11.2023 року, а відтак з 12.11.2022 року у відповідача виник обов`язок повернути суму першого траншу.

Встановлені вище обставини, а саме наявність прострочення виконання відповідачем грошового зобов`язання з повернення суми першого траншу свідчить про наявність правових та фактичних підстав для стягнення з відповідача інфляційних втрат та 3% річних.

Здійснивши перевірку наведених позивачем у позовній заяві розрахунків інфляційних втрат та 3% річних, в межах заявленого позивачем періоду, суд встановив, що вони виконані арифметично вірно, відтак, суми інфляційних втрат та 3% річних, які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача, не виходячи за межі визначеного позивачем періоду, за розрахунком позивача, становлять: 6246,28 грн. - інфляційних втрат та 2451,69 грн. - 3% річних.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Таким чином, зважаючи на встановлені обставини справи та вимоги правових норм викладених вище, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Приймаючи до уваги встановлені судом факти та обставини, що були наведені вище, суд дійшов висновку, що викладені відповідачем у відзиві заперечення на позов не спростовують зазначених позивачем в позові доводів за встановлених вище судом фактів та обставин.

З приводу висвітлення всіх доводів відповідача суд враховує практику Європейського суду з прав людини, який у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

У рішенні Суду у справі Трофимчук проти України № 4241/03 від 28.10.2010 року Європейським судом з прав людини зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод сторін.

Судові витрати позивача по сплаті судового збору в сумі 3326,42 грн. відповідно до положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись ст. 73, 86, 129, 219, 233, 236, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Оленка Артіфішал Інтелідженс» (ідентифікаційний код 43895472, адреса: 03150, м. Київ, вул. Ямська, 52, кв. 21) на користь Фонду розвитку інновацій (ідентифікаційний код 42688455, адреса: 04107, м. Київ, вул. Отто Шмідта, 26) грошові кошти: основного боргу - 213 063,44 грн. (двісті тринадцять тисяч шістдесят три гривні 44 копійки), 3% річних - 2451,69 грн. (дві тисячі чотириста п`ятдесят одна гривня 69 копійок), інфляційних втрат - 6246,28 грн. (шість тисяч двісті сорок шість гривень 28 копійок) та судовий збір - 3326,42 грн. (три тисячі триста двадцять шість гривень 42 копійки).

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено та підписано 27.06.2023 року.

Суддя О.В. Котков