Рішення

від 21.06.2023 по справі 914/550/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.06.2023 Справа № 914/550/23

Господарський суд Львівської області у складі головуючого судді Трускавецького В. П., секретаря судового засідання Дицької С. З., розглянув у відкритому судовому засіданні

заяву:Приватного підприємства «Беладонна», м. Львів,про:відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.У справі за позовом: Підприємства об`єднання громадян «Львівське учбово-виробниче підприємство Українського товариства сліпих», м. Львів,до відповідача:Приватного підприємства «Беладонна», м. Львів,про: про стягнення 247?523,26 грн неустойки.За участю представників сторін:позивача:Стегніцький А. М. представник,відповідача:Галань В. М. адвокат.Встановив.

1.Рішення Господарського суду Львівської області від 24.05.2023 позов задоволено частково, стягнуто з відповідача 160'928,58 грн неустойки та 2'413,92 грн відшкодування витрат на оплату судового збору. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Призначено судове засідання для вирішення питань про судові витрати на 21.06.2023 та встановлено відповідачу строк для подання доказів понесення витрат на професійну правничу допомогу впродовж 5 днів.

2. 29 травня 2023 року відповідачем подано до суду заяву про обґрунтування судових витрат.

3.Від позивача 12.06.2023 надійшло клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги.

4. 21.06.2023 від ПП «Беладонна» надійшло клопотання у якому повідомлено, що у поданій 29.05.2023 заяві допущено помилку, адже заявник просить стягнути витрати на професійну правничу допомогу пропорційно до частини відмовлених вимог, тобто 35 % від попередньо заявлених, а саме: 8'750,00 грн.

Позиції сторін.

5.Заявник обґрунтовуючи подану заяву про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу вказує, що адвокатом було надано ПП «Беладонна» послуги у справі № 914/550/23, які включали вивчення позовної заяви з додатками, напрацювання правової позиції по справі, підготовка відзиву на позовну заяву та інших процесуальних документів в процесі розгляду справи, а також участь у судових засіданнях по справі.

6.Згідно з умовами Договору про надання правової допомоги, сторони погодили розмір 25'000,00 грн за надання відповідних послуг. На виконання цього договору, сторонами підписано акт про надані послуги від 25.05.2023 на суму 25'000,00 грн.

7.Таким чином, враховуючи часткове задоволення позову, у відсотковому співвідношенні до ціни позову на 65 відсотків, з позивача підлягає до стягнення 35 відсотків від понесених відповідачем витрат на правову допомогу, тобто, 8'750,00 грн.

8.Позивач у клопотанні про зменшення витрат на оплату витрат правничої допомоги вказує, що відповідач неправильно визначає пропорційність задоволення позовних вимог, в тому числі і сторону, на користь якої ухвалено рішення.

9.Також, ПОГ «Львівське учбово-виробниче підприємство Українського товариства сліпих» зазначає, що витрати ПП «Беладонна» не підтверджені належними доказами. Так, позивач звертає увагу на необхідності подання детального опису робіт (наданих послуг) та здійснених ним витрат. У визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема, але не виключно: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо. Тут, слід звернути увагу на акт виконаних робіт, в якому немає відповідних розрахунків на витрати на правову допомогу. В акті відсутні перелік робіт з конкретно витраченим часом на ті ж роботи.

10.Також, на підтвердження повинні бути надані договір про надання правової допомоги та документи, що свідчать про оплату гонорару, інші витрати, пов`язані з наданням правової допомоги.

11.Водночас, при визначенні суми відшкодування, суд має виходити з критеріїв реальності адвокатських витрат та їх розумності. Зважаючи на вказане, позивач просить відмовити відповідачу у задоволенні поданої заяви у зв`язку з її необґрунтованістю.

Обставини справи.

12. 06 березня 2023 року між Адвокатське бюро «Галань і партнери» та Приватне підприємство «Беладонна» було укладено Договір № 02/03/2023 про надання правової допомоги (надалі Договір).

13.За умовами цього Договору, Бюро приймає на себе доручення Клієнта про надання правової допомоги: надання Клієнту повного спектру правових послуг у справі про стягнення з Клієнта на користь Підприємства об`єднання громадян «Львівське учбово- виробниче підприємство Українського товариства сліпих» неустойки у розмірі подвійної орендної плати за користування приміщеннями за адресою: м. Львів, вул. Торф`яна, 4 (з-й поверх), що перебували в оренді у ПП «Беладонна» відповідно до умов Договору №11/042016-01 «Про оренду виробничих та службових приміщень» від 11.04.2016 (справа №914/550/23) (п. 1.1. Договору).

14.Згідно з п. 4.1. Договору, отримання винагороди Бюро за надання правової допомоги відбувається у формі гонорару.

15.Сторони погодили вартість послуг (правничої допомоги) Бюро у справі, вказаній у п.п. 1.1. Договору, у розмірі 25'000,00 грн. Вказана вартість послуг включає вивчення позову опонента (позивача), наданої Клієнтом документації, напрацювання правової позиції (стратегії захисту), вивчення судової практики у подібних справах, підготовку відзиву на позовну заяву та будь-яких інших необхідних документів по справі, а також участь у судовому процесі в суді першої інстанції, та вчинення всіх інших необхідних дій, спрямованих на досягнення бажаного для Клієнта результату. Клієнт зобов`язується оплатити вказану в цьому пункті вартість послуг Бюро протягом 30 календарних днів з дня набрання рішенням суду у цій справі законної сили (абз. 1 п. 4.3. Договору).

16.Актом від 25.05.2023 про надані послуги згідно з Договором про надання правової допомоги №02/03/2023 від 06.03.2023 засвідчено, що Бюро надано, а ПП «Беладонна» прийнято правову допомогу згідно Договору про надання правової допомоги № 02/03/2023 від 06.03.2023 загальною вартість 25'000,00 грн. У пункті 2 вказаного акту зазначено, що Клієнт підтверджує, що послуги надані належним чином, прийняті Клієнтом, відповідають його вимогам, та підтверджуються відсутністю у Клієнта будь-яких претензій до бюро та адвоката щодо якості послуг.

17.У поданій заяві про відшкодування витрат відповідач просить стягнути з позивача 16'250,00 грн витрат на правову допомогу, пропорційно розміру задоволених позовних вимог. 21.06.2023 заявником подано клопотання про виправлення помилки у поданій заяві про відшкодування витрат, згідно з яким останній просить стягнути 8'750,00 грн.

Позиція суду.

18.Пунктом 12 частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

19.Відповідно до статті 123 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

20.Положеннями статті 126 Господарського процесуального кодексу України визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

21.За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

22.Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

23.Відповідно до частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має, сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

24.У разі недотримання вимог частини 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

25.У розумінні положень частини 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України, зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, якщо на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт.

26.Загальне правило розподілу судових витрат визначено у частині 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України. Разом із тим, у частині 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

27.Зокрема, відповідно до частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

28.При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

29.Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, визначені також положеннями частин 6, 7, 9 статті 129 цього Кодексу.

30.Таким чином, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.

31.При цьому, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частини 5-6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

32.Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

33.У такому випадку суд, керуючись частинами 5-7, 9 статті 129 зазначеного Кодексу, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

34.Аналогічна правова позиція викладена у постанові об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного суду від 01.08.2019 у справі № 915/237/18, від 24.10.2019 у справі № 905/1795/18, від 17.09.2020 у справі № 904/3583/19.

35.Частиною 1 статті 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» передбачено, що адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

36.Згідно з статтею 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

37.Отже, достатньо підставою для визначення суми гонорару є його фіксований розмір та умови виплати у договорі про надання правової допомоги.

38.Варто зазначити, що аналогічних висновків у подібних правовідносинах дотримується Об`єднана палата Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду у постанові № 922/445/19 від 03.10.2019.

39.В той же час, надані позивачем докази на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу адвоката не є безумовною підставою для відшкодування судом витрат на професійну правничу допомогу в зазначеному розмірі з іншої сторони, адже їх розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.

40.Аналогічна правова позиція викладена у додатковій постанові Верховного Суду від 11 грудня 2018 року в справі № 910/2170/18.

Звертаючись із заявою про винесення додаткового рішення щодо стягнення судових витрат відповідач надав суду наступні докази, а саме: копію Договору № 02/03/2023 про надання правової допомоги укладеного між АБ «Галань і партнери» та ПП «Беладонна» та Акт від 25.05.2023 про надані послуги згідно з Договором загальною вартість 25'000,00 грн.

41.У розділі 1 вищевказаного Договору встановлено, які послуги може надавати адвокат, зокрема, Бюро приймає на себе доручення Клієнта про надання правової допомоги: надання Клієнту повного спектру правових послуг у справі про стягнення з Клієнта на користь Підприємства об`єднання громадян «Львівське учбово- виробниче підприємство Українського товариства сліпих» неустойки у розмірі подвійної орендної плати за користування приміщеннями за адресою: м. Львів, вул. Торф`яна, 4 (з-й поверх), що перебували в оренді у ПП «Беладонна» відповідно до умов Договору №11/042016-01 «Про оренду виробничих та службових приміщень» від 11.04.2016 (справа №914/550/23) п. 13 даного додаткового рішення (обставини справи). Також судом з`ясовано, що Сторони погодили вартість послуг (правничої допомоги) Бюро у справі, вказаній у п.п. 1.1. Договору, у розмірі 25'000,00 грн. Вказана вартість послуг включає вивчення позову опонента (позивача), наданої Клієнтом документації, напрацювання правової позиції (стратегії захисту), вивчення судової практики у подібних справах, підготовку відзиву на позовну заяву та будь-яких інших необхідних документів по справі, а також участь у судовому процесі в суді першої інстанції, та вчинення всіх інших необхідних дій, спрямованих на досягнення бажаного для Клієнта результату (п. 4.3. Договору).

42.Водночас, матеріали справи не містять відомостей про час використаний представником для надання відповідних послуг, зазначення видів цих послуг із відображенням часу використаного на кожну із них, тощо.

43.Про вказані факти/недоліки обґрунтовано звертає увагу позивач у клопотанні про зменшення розміру судових витрат.

44.Відповідно до закріпленого на законодавчому рівні принципу співмірності, розмір витрат на послуги адвоката при їхньому розподілі визначається з урахуванням складності справи, часу, витраченого адвокатом на надання правничої допомоги, обсягу наданих послуг та виконаних робіт, ціни позову, а також значення справи для сторони.

45.Ґрунтуючись на вказаному принципі, при здійсненні дослідження та оцінки наданих сторонами доказів суд враховує, зокрема, пов`язаність витрат на правову допомогу з розглядом справи, обґрунтованість витрат та їхню пропорційність до предмета спору.

46.Крім того, у численних постановах Верховний Суд зазначає, що при визначенні розміру витрат на правничу допомогу на підставі поданих сторонами доказів, суд має виходити з критеріїв: їхньої реальності (тобто встановлення їхньої дійсності та необхідності); розумності їхнього розміру (виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін).

47.Аналогічні критерії застосовуються Європейським судом з прав людини при визначенні розміру справедливої компенсації потерпілій стороні на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зазначений підхід ілюструється у рішеннях ЄСПЛ від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (§80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (§34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (§95).

48.Окрім того, застосовуючи вищевказані критерії Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними й неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

49.У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі N 826/1216/16 (провадження N 11-562ас18) зазначено, що «склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат».

50.У постанові Верховного Суду від 30 вересня 2020 року у справі № 379/1418/18 (провадження № 61-9124св20) вказано, що «склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та інше), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Отже, якщо стороною буде документально доведено, що нею понесено витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення».

51.У постанові Верховного Суду від 09 жовтня 2020 року у справі №509/5043/17 (провадження N 61-5662св20) зазначено, що «на підтвердження понесених витрат на отримання правничої допомоги представник ОСОБА_1 - адвокат Б. А. П. надав до суду копію договору про надання професійної правничої допомоги від 02 червня 2020 року N 3/20, копію ордера від 16 червня 2020 року та квитанцію від 02 червня 2020 року на суму 3 000,00 грн. Водночас представник не надав детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, тому немає підстав для стягнення витрат на правничу допомогу».

52.У постанові Великої палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі №922/1964/21: «У справі, яка переглядається, апеляційний суд встановив, що на підтвердження понесених відповідачем витрат на правничу допомогу представник ПрАТ «Телесистеми України» разом із заявою про ухвалення додаткового рішення надав суду акт приймання правничої допомоги із зазначенням переліку наданих послуг, копію платіжного доручення на суму 10000,00 грн та довіреність на представництво інтересів відповідача. Під час розгляду апеляційним судом справи по суті представник відповідача разом з відзивом на апеляційну скаргу, в якому викладено попередній розрахунок витрат ПрАТ «Телесистеми України» на правничу допомогу, також надав замовлення на надання правничої допомоги від 04 квітня 2019 року. Крім того, в матеріалах справи наявний договір про надання правничої допомоги.

Проте відповідач не надав суду розрахунків витрат, інших документів, що підтверджують обсяг, вартість наданих послуг або витрати адвоката, необхідні для надання правничої допомоги.

Інформація, яка міститься в акті приймання правничої допомоги, зокрема перелік наданих послуг та фіксований розмір гонорару, не може вважатись тим розрахунком (детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат часу по кожному із видів робіт, необхідних для надання правничої допомоги), подання якого є необхідною умовою для стягнення витрат на професійну правничу допомогу.

Крім того, неподання стороною, на користь якої ухвалено судове рішення, розрахунку (детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат часу по кожному із виду робіт, необхідних для надання правничої допомоги) позбавляє іншу сторону можливості спростовувати ймовірну неспівмірність витрат на професійну правничу допомогу».

53.Таким чином, суд оцінивши у сукупності подані заявником докази та заслухавши позиції сторін на підтвердження своїх доводів та заперечень, встановив, що подані відповідачем доказів є недостатніми, для вирішення питання про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, зокрема, з підстав того, що стороною не надано детального опису робіт виконаного адвокатом, із зазначенням останнім витрат часу по кожному із виду робіт. Вказане позбавило іншу сторону можливості спростовувати ймовірну неспівмірність витрат на професійну правничу допомогу. Разом з тим, суд зазначає, що відповідач у даному спорі помилково вважає, що рішення прийнято частково на його користь, адже це спростовується матеріалами справи. Даний спір виник з вини відповідача, а позовні вимоги позивача були задоволені частково з тих підстав, що позивачем неправильно визначено вихідні дані для нарахування. Відтак, розглянувши подану заяву про відшкодування витрат відповідача на професійну правничу допомогу, суд дійшов висновку, що така є непоґрунтованою належними доказами, а тому у її задоволенні необхідно відмовити.

54.Також, суд зазначає, що інші доводи та заперечення учасників процесу не були доведеними належними доказами і не могли вплинути на вирішення даного питання.

Керуючись ст.ст. 2, 4, 5, 10, 12, 13, 20, 45, 73, 74, 75, 76, 79, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви Приватного підприємства «Беладонна» про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу (вх. № 2120/23 від 29.05.2023) відмовити повністю.

Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Додаткове рішення господарського суду може бути оскаржено в порядку, визначеному розділом IV Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст додаткового рішення складено 26.06.2023.

Суддя Трускавецький В.П.