Рішення

від 26.06.2023 по справі 922/936/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.06.2023м. ХарківСправа № 922/936/23

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Рильової В.В.

при секретарі судового засідання Сіліній М.Г.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Акціонерного товариства "Кредобанк" (місцезнаходження: 79026, місто Львів, вулиця Сахарова, будинок 78; код ЄДРПОУ 09807862) до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Гофроцентр" (місцезнаходження: 61003, місто Харків, вулиця Короленка, будинок 25, кімната 2; код ЄДРПОУ 41173826) 2. Фізичної особи ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) про стягнення 448 733,69 грн. за участю представників:

позивача - не з`явився;

відповідача 1 - не з`явився;

відповідача 2 - не з`явився;

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство "Кредобанк" звернулося до Господарського суду Харківської області з позовною заявою про стягнення солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "Гофроцентр" та фізичної особи ОСОБА_1 суму заборгованості за Договором кредитної лінії № 01/06-2021 від 30.06.2021 в розмірі 448 733,69 грн., з яких: 391 220,00 грн. - неповернута сума кредиту; 55 327,31 грн. - прострочені відсотки; 2 186,38 - донараховані відсотки за грудень 2022 року. Підставою позову позивач визначив неналежне виконання відповідачем-1 (ТОВ "Гофроцентр") зобов`язань в частині повернення кредитних коштів, за виконання яких поручився відповідач-2 ОСОБА_1 ), уклавши з АТ "Кредобанк" Договір поруки від 30.06.2021.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 17.03.2023 позовну заяву АТ "Кредобанк" прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 922/936/23; постановлено розглядати справу за правилами (в порядку) загального позовного провадження. Розгляд справи № 922/936/23 в підготовчому засіданні неодноразово відкладався задля забезпечення принципу змагальності та реалізації прав сторін на повне та об`єктивне встановлення всіх обставин.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Гофроцентр" (відповідач 1), разом з тим, наданими відповідачу процесуальними правами не скористалося, відзив (заперечення) на позовну заяву до суду не подало.

Також суд зазначає, що з метою встановлення місцезнаходження відповідача 2- фізичної особи ОСОБА_1 , судом було зроблено запит до Відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання м. Харкова та Харківської області. 17 квітня 2023 року до суду надійшла відповідь на вищевказаний запит, з якої вбачається, що фізична особа ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; номер та серія паспорта громадянина України НОМЕР_2 ) значиться знятим з реєстрації з 26.01.2022 - "особа померла".

У зв`язку з повідомленням про смерть відповідача-2, з метою підтвердження або спростування такого повідомлення, ухвалою суду від 15.05.2023 у Відділу державної реєстрації актів цивільного стану було витребувано інформацію про наявність державної реєстрації смерті відповідача - громадянина України ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ).

Згідно відповіді Відділу державної реєстрації актів цивільного стану про надання інформації (вх. № 13970 від 02.06.2023) проведеною перевіркою за даними Державного реєстру актів цивільного стану громадян по Харківській області, виявлено актовий запис про смерть № 20064 від 21.10.2021, складений Першим відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

За результатами підготовчого засідання 12.06.2023 судом постановлено ухвалу про закриття підготовчого провадження і призначено справу № 922/936/23 до розгляду по суті на 26 червня 2023 року, на підставі частини другої статті 185, частини першої статті 195 Господарського процесуального кодексу України.

В судове засідання 26.06.2023 представники сторін не з`явилися. Судом оголошено, що 26 червня 2023 року на електронну пошту суду надійшло клопотання представника АТ "Кредобанк" про розгляд справи без його участі (вх. № 16320).

Представник ТОВ "Гофроцентр" в судове засідання також не з`явився. З матеріалів справи вбачається, що всі поштові відправлення Господарського суду Харківської області у справі № 922/936/23 (ухвали в паперовій формі) надіслано рекомендованими листами з повідомленням про вручення за адресою відповідача -1, вказаною у позовній заяві, яка також співпадає з юридичною адресою згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань: 61003, місто Харків, вулиця Короленка, будинок 25, кімната 2. Однак, зазначені відправлення не вручено адресатові та повернуто до суду із позначкою "адресат відсутній за вказаною адресою", що підтверджується довідками про причини повернення/досилання відділення поштового зв`язку Укрпошти.

У відповідності до частини шостої статті 120 Господарського процесуального кодексу України, суд також намагався повідомити відповідача про розгляд даної справи телефонограмою. Проте за номером, який вказано в позовній заяві, телефонограма не була прийнята (номер не є дійсним). Відомостей щодо інших засобів зв`язку із ТОВ "Гофроцентр" матеріали справи не містять.

Отже, суд належним чином виконав вимоги Господарського процесуального кодексу України щодо направлення процесуальних документів учасникам справи та здійснив всі необхідні дії з метою належного їх повідомлення про дату, час та місце проведення судового засідання; відповідач-1 мав достатньо часу підготувати заперечення на позовну заяву і визнається таким, що був належним чином повідомленим про розгляд даної справи (згідно частини 6 статті 242 ГПК України).

Враховуючи те, що неявка учасників справи в судове засідання, відповідно до приписів частини першої статті 202 Господарського процесуального кодексу України, не перешкоджає розгляду справи по суті, а також приймаючи до уваги обмежені строки розгляду справи по суті, визначені частиною другою статті 195 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає за можливе розглянути справу № 922/936/23 за відсутності представників АТ "Кредобанк" та ТОВ "Гофроцентр".

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги Банка, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

30 червня 2021 року між Акціонерним товариством "Кредобанк" (далі також - Банк, Кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Гофроцентр" (далі також - Позичальник), в особі директора Несвітайла Олександра Івановича укладено Договір кредитної лінії № 01/06 - 2021 (далі - Договір), відповідно до умов якого Банк зобов`язується на умовах, обумовлених Договором, відкрити Позичальнику кредитну лінію (далі - Кредитна лінія), згідно з якою видавати Позичальнику грошові кошти - Кредит/Кредити (Транш/Транші) в межах максимального ліміту заборгованості, а Позичальник зобов`язується повернути Транш/Транші (основну заборгованість), сплатити проценти, комісії та інші платежі, передбачені Договором. Максимальний ліміт заборгованості та валюта кредитної лінії: 391 220,00 грн. (пункт 2.1. Договору).

Відповідно до пункту 2.2. Договору, термін (строк) дії Кредитної лінії до 29 червня 2022 року (включно).

Пунктом 2.3.1. Договору визначено, що від моменту видачі Траншу проценти підлягають сплаті за змінюваною процентною ставкою, надалі - Змінювана Ставка, яка станом на дату укладення Кредитного договору та впродовж першого Періоду Дії Змінюваної Ставки становить 14,32% (чотирнадцять цілих тридцять дві сотих) річних.

Згідно пункту 2.3.2. Договору, розмір Змінюваної Ставки для кожного Періоду Дії Змінюваної Ставки визначається за формулою: розмір Змінюваної Ставки (але не більше Максимального розміру Змінюваної Ставки) = Базова Ставка + Маржа, де:

Базовою ставкою є індекс, визначений згідно з пунктом 3.4.2. Частини Б.

Маржа становить 7% (сім процентів) річних.

Відповідно до пункту 2.3.3. Договору, Максимальний розмір Змінюваної Ставки не може перевищувати 30% (тридцять процентів) річних.

Для цілей пункту 10.7. частини Б встановлюється фіксована процентна ставка у розмірі 30 % (тридцять процентів) річних (пункт 2.3.4 Договору).

Згідно пункту 2.4. Договору, Позичальник зобов`язаний сплачувати Банку наступні комісії:

2.4.1. за відкриття Кредитної лінії - 0,5% від максимального ліміту кредиту (1956,10 грн.), сплачується до видачі кредитних коштів (комісія розрахована в іноземній валюті сплачується в гривнях по курсу НБУ).

2.4 2. за надання Банком згоди на наступну заставу Предмету застави іншому банку - 0,00 грн.

2.4.3. інші комісії - у порядку та в розмірах, визначених відповідно до діючих тарифів Банку (надалі - Тарифи).

Відповідно до пунктів 2.6.1. - 2.6.5. Договору, видача Траншу здійснюється відповідно до пункту 13.4 Частини Б на підставі Заяви Позичальника про видачу Траншу, акцептованої Банком. Вимоги до Заяви про видачу Траншу визначені в пункті 13.5. Частини Б. Заява про видачу Траншу вважається акцептованою Банком з часу її отримання Банком за умов, визначених в пункті 13.5. Частини Б. Транші видаються в межах діючого на дату видачу Максимального ліміту заборгованості.

В разі погодження Сторонами використання для дистанційного розрахункового обслуговування Позичальника Банком, обміну іншою інформацією системи дистанційного обслуговування "Клієнт-Інтернет-Банк" ("iFOBS")" (надалі - "Система"), видача Траншу може здійснюватися також на підставі електронної заяви Позичальника, переданої Банкові Системою (надалі - "Електронна заява").

Видача Траншу за Кредитним Договором на підставі Електронної заяви може проводитися виключно на поточний рахунок Позичальника в Банку.

За умовами пункту 2.7. Договору, цілями кредитування є фінансування обігового капіталу Позичальника виключно з метою підтримки та/або розвитку господарської діяльності.

Згідно пунктів 2.8.1. - 2.8.5. Договору, Позичальник зобов`язаний сплачувати платежі щодо повернення Траншу/Траншів (Основної заборгованості), проценти за користування Траншем/Траншами, комісії, інші платежі, передбачені Договором, в розмірах та в строки (терміни), визначені Договором.

Будь-який з Траншів, якими Позичальник користується за Договором, підлягає поверненню (сплаті) Позичальником Банку до закінчення строку користування цим Траншем, погодженого Сторонами згідно з цим Договором, а якщо повернення Траншу/Траншів необхідно здійснити раніше для не перевищення Максимального ліміту заборгованості згідно з Графіком зміни Максимального ліміту заборгованості, - то раніше. Нараховані відповідно до умов Договору, проценти за попередній календарний місяць користування Траншами підлягають сплаті Позичальником в період з 1 (першого) по 5 (п`яте) число (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, за який вони були нараховані. Повне погашення основної заборгованості за Договором (всіх Траншів), сплату процентів за користування Траншами, комісій та інших платежів, належних з Позичальника за Договором, Позичальник повинен здійснити не пізніше дати, визначеною в пункті 2.2. Частини А.

Заборгованість за Договором сплачується Позичальником на транзитний рахунок. Кошти, які сплачуються на Транзитний рахунок, зараховуються Банком на погашення заборгованості Позичальника за Договором згідно з черговістю, визначеною пунктом 8.8. Частини Б.

Відповідно до пункту 2.8.6.2. Договору, у випадку повного повернення Основної заборгованості за Договором (всіх Траншів) Позичальник зобов`язаний одночасно сплатити всі нараховані проценти, в тому числі нараховані за останній місяць (частину останнього місяця) користування Траншем/ Траншами.

Банк вправі вимагати дострокового повернення Траншу/Траншів, сплати процентів, комісій та інших належних до сплати платежів за Договором відповідно до пункту 8.10.4. Частини Б (пункт 2.8.7. Договору).

Пункт 2.9.1. Договору "Неустойка" (Пеня, Штраф):

Пунктами 2.9.1.1., 2.9.1.2. Договору погоджено, що за кожне несвоєчасне виконання грошових зобов`язань за Договором Позичальник сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період прострочення, розрахованої від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання Позичальника, за кожен день прострочення від дати виникнення прострочення до дати, що передує даті погашення простроченої заборгованості Позичальника. За порушення зобов`язань за Договором, Банк має право стягнути з Позичальника штрафи.

Відповідно до пункту 2.11.1. Договору, шляхом підписання цього Кредитного Договору, Сторони погодили, що Кредит (Основна заборгованість) надається Позичальникові в рамках Програми фінансової державної підтримки суб`єктів мікро - та малого підприємництва "Доступні кредити 5-7-9%", що затверджена Фондом розвитку підприємництва на виконання "Порядку надання фінансової державної підтримки суб`єктам мікро підприємництва та малого підприємництва", затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №28 від 24 січня 2020 року (зі змінами); (надалі - Програма) та відповідно до умов Договору про співробітництво за програмою "Доступні кредити 5-7-9%", що укладений між Банком та Фондом розвитку підприємництва № 11 від 18 травня 2020 року.

Фондом розвитку підприємництва надається компенсація нарахованих процентів за користування Позичальником кредитними коштами (далі - Державна підтримка), в розмірі та строки, визначені умовами Програми, та у разі дотримання Позичальником умов Програми та Договору Компенсація нарахованих процентів за користування кредитними коштами надасться Фондом розвитку підприємництва Позичальнику - з метою зниження його фактичних витрат на сплату встановленої пунктом 2.3. Частини А процентної ставки за Кредитом, внаслідок чого такий Позичальник має сплачувати лише частину платежу із погашення процентів за користування Кредитом у розмірі, визначеному пунктом 2.11.3. Частини А, з урахуванням інших умов Кредитного договору (пункт 2.11.2. Договору).

Згідно пункту 2.11.5. Договору у разі відсутності умов, передбачених пунктом 2.11.7. та/або 2.11.9. Частини А, оплата частини платежу зі сплати процентів за користування Позичальником Кредитом (надалі - Компенсація процентів) здійснюється шляхом списання коштів з відкритого у Банку Фондом розвитку підприємництва рахунку умовного зберігання (ескроу) (надалі - Ескроу рахунку). Сума Компенсації процентів, що підлягає сплаті за кредитом Позичальника - за рахунок коштів, наданих Позичальнику Фондом розвитку підприємництва, розраховується як різниця між сумою нарахованих Банком процентів за користування Кредитом відповідно до умов пункту 2.3., Частини А, та сумою платежу, що здійснений Позичальником відповідно до пункту 2.11.3. Частини А. Порядок списання коштів Компенсації процентів з Ескроу рахунку визначається відповідним договором про відкриття Ескроу рахунку, укладеним між Фондом розвитку підприємництва та Банком. До коштів, які надійшли на Позичковий рахунок в якості Компенсації процентів, черговість, визначена пунктом 8.8. Частини Б, не застосовується, а їх зарахування здійснюється у такій черговості:

- У першу чергу - прострочені платежі по сплаті процентів за користування Кредитом;

- У другу чергу - строкові платежів по сплаті процентів за користування Кредитом;

- У третю чергу - прострочені платежі по сплаті комісій за користування Кредитом;

- У четверту чергу - прострочені платежі по сплаті пені, штрафів та інших видів неустойки;

- У п`яту чергу - прострочені платежі по поверненню Кредиту (основного боргу);

- У шосту чергу - строкові платежі по сплаті нарахованих комісій за користування Кредитом;

- У сьому чергу - строкові платежі по сплаті пені, штрафів та інших видів неустойки;

- У восьму чергу - строкові платежі по поверненню Кредиту (основного боргу) за поточний місяць;

- У дев`яту чергу - строкові платежі по поверненню Кредиту (основного боргу) за наступний місяць/місяці.

Відповідно до пункту 2.11.6. Договору, застосування Компенсаційної процентної ставки призупиняється у випадку: прострочення Позичальником виконання зобов`язання зі сплати частини/повної суми Основної заборгованості та/або прострочення виконання Позичальником зобов`язання зі сплати та сумою платежу, що повинен бути здійснений Позичальником відповідно до пункту 2.11.3. Частини А на строк більш, ніж 15 (п`ятнадцять) календарних днів та/або прострочення здійснення інших платежів, передбачених Договором (підпункт 2.11.6.2. Договору).

Відповідно до пункту 6.3. Частини Б Договору, Банк має право відмовити Позичальнику у здійсненні Кредитної операції або вимагати дострокового завершення Кредитної операції з Позичальником за наявності хоча б однієї із наступних підстав (якщо інше не передбачено Договором або Договором):

6.3.1. прострочення салати Позичальником процентів, комісій та/або повернення Основної заборгованості чи інших платежів, передбачених Договором;

6.3.2 наявності обставин, які свідчать про те, що Основна заборгованість не буде повернута Позичальником Банку у строки (терміни), визначені Договором.

30 червня 2021 року між Акціонерним товариством "Кредобанк" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Гофроцентр" укладено також Додаток № 1 про загальні умови кредитування (далі - Додатковий договір).

За умовами пункту 8.1. Додаткового договору, Позичальник зобов`язаний виконати зобов`язання (у тому числі, але не виключно, повернути видану Позичальнику або, обумовленим Частиною А. третім особам (в інтересах позичальника) Основну заборгованість в повному обсязі), що с предметом Кредитної операції у порядку, в строки та на умовах, які визначені Договором.

Згідно пункту 8.10.4. Додаткового договору Банк у випадках, передбачених пунктом 6.3. Частини Б, вправі вимагати повного дострокового повернення Основної заборгованості, сплати процентів, комісій та інших належних платежів за Договором, про що письмово повідомляє Позичальника.

Позичальник зобов`язаний протягом 30 днів з моменту отримання повідомлення Банку, передбаченого пункту 8.10.4. Частини Б, достроково повністю повернути основну заборгованість, сплатити проценти, комісії та інші належні до салати платежі за Договором в повному обсязі (пункт 8.10.5. Додаткового Договору).

30 червня 2021 року між Акціонерним товариством "Кредобанк" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Гофроцентр" було укладено Додаток № 2 про загальні умови кредитування (далі - Додатковий договір 2) та Додаток №3 (далі - Додатковий договір 3) про суми отриманої Позичальником державної допомоги.

Тобто, підписавши вищезгаданий Договір, Позичальник зобов`язується належним чином виконувати умови обумовлені даним Договором, в тому числі погашати Банку заборгованість за наданим кредитом, а також сплачувати проценти та комісії за користування ним, виходячи з умов Договору.

Відповідно до пункту 2.12.8. Договору, Договір набуває чинності з дня його підписання Сторонами та діє до повного виконання Сторонами своїх зобов`язань за Договором.

Звертаючись до суду із даним позовом Акціонерне товариство "Кредобанк" зазначає, що Банк виконав прийняті на себе обов`язки в повному обсязі, що підтверджується Виписками по особовим рахункам ТОВ "Гофроцентр" за період із 30.06.3021 по 12.12.2022. Однак, у зв`язку із неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за Договором кредитної лінії № 01/06-2021, станом на 12 грудня 2022 року заборгованість Позичальника становить 448 733,69 грн., з яких: 391 220,00 грн. - неповернута сума кредиту; 55 327,31 грн. - прострочені відсотки; 2 186,38 грн. - донараховані відсотки за грудень 2022 року. На підтвердження наявності заборгованості Банк подав до позовної заяви відповідний Розрахунок заборгованості.

У розрізі спірних правовідносин, суд враховує правову позицію, що викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 23.09.2019 року у справі № 910/10254/18, згідно якої банківські виписки з рахунків позичальника є належними та допустимими доказами, що підтверджують рух коштів по конкретному банківському рахунку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій, а отже є належними доказами надання позичальнику кредитних коштів.

Крім того, розрахунок заборгованості, який було надано АТ "Кредобанк" до позовної заяви, є офіційним документом, що виготовляється уповноваженим працівником Банку у ліцензованому програмному забезпеченні, у якому фіксується розподіл коштів на погашення заборгованості.

Відповідно до підпункту 14 пункту 3 Розділу І Положення про організацію бухгалтерського обліку в банках України (Заголовок в редакції Постанови Національного банку № 209 від 26.09.2022), що затверджене постановою правління Національного банку України від 04 07.2018 за № 75, первинний документ - документ, який містить відомості про операцію.

Відповідно до пункту 42 Розділу ІІІ Положення про організацію бухгалтерського обліку в банках України, підставою для бухгалтерського обліку операцій банку є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Згідно пункту 62 Розділу IV Положення в редакції Постанови Національного банку № 209 від 26.09.2022 виписки з клієнтських рахунків є підтвердженням виконаних за операційний день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту. Порядок, періодичність друкування та форма надання виписок (у паперовій/електронній формі) із клієнтських рахунків обумовлюються договором банківського рахунку, що укладається між банком і клієнтом під час відкриття рахунку.

16 грудня 2022 року АТ "Кредобанк" було направлено досудову вимогу щодо виконання зобов`язань за Договором кредитної лінії № 01/06-2021 від 30.06.2021 - листом цінним із описом за адресою місцезнаходження ТОВ "Гофроцентр": 61003, місто Харків, вулиця Короленка, будинок 25, кімната 2, взяту представником АТ "Кредобанк" із Договору та яка є аналогічною в ЄДР юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (за трекінг номером відправлення 0209426281275. Однак, станом на дату звернення Банку до суду, жодних дій, спрямованих на погашення заборгованості за Договором кредитної лінії № 01/06-2021 зі сторони Позичальника не здійснювалося.

Також для забезпечення виконання зобов`язань за Договором кредитної лінії № 01/06-2021 між АТ "Кредобанк" та ОСОБА_1 (як Поручителем) було укладено Договір поруки від 30.06.2021 (далі - Договір поруки), відповідно до умов якого Поручитель зобов`язується відповідати перед Кредитором за виконання Товариством з обмеженою відповідальністю "Гофроцентр" зобов`язань в повному обсязі за Договором кредитної лінії № 01/06-2021 від 30 червня 2021 року.

Відповідно до пункту 2.6. Договору поруки, Поручитель та Боржник несуть солідарну відповідальність перед Кредитором. Поручитель своїм підписом на цьому Договорі підтверджує, що як Поручитель він несе солідарну відповідальність за виконання зобов`язань Боржника, а також за будь-якого іншого боржника, в разі переведення боргу/заміни особи Боржника або смерті Боржника на підставі або у зв`язку з Кредитним договором.

Відповідно до пункту 3.1. Договору поруки, за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань по цьому Договору Поручитель на вимогу Кредитора сплачує йому пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, від простроченої/несплаченої суми, за кожний календарний день прострочення. Крім того, Поручитель відшкодовує Кредитору завдані йому таким невиконанням/неналежним виконанням збитки.

Відповідно до пунктів 4.6., 4.7 Договору поруки, цей Договір вступає в дію з моменту його підписання сторонами. Цей Договір припиняється за спливом трьохрічного строку від дня настання строку виконання основного зобов`язання за Кредитним Договором.

Оскільки порушення права ТОВ "Гофроцентр" та ОСОБА_1 , як Поручителем, полягає в несплаті грошових коштів в розмірах та у строки передбачені кредитним договором, то способом захисту є стягнення коштів, а саме: примусове виконання обов`язку в натурі (виконання грошового зобов`язання). Солідарне стягнення з відповідачів заборгованості за Договором кредитної лінії № 01/06-2021 в розмірі 448 733,69 грн. (в т.ч. 391 220,00 грн. - неповернута сума кредиту; 55 327,31 грн. - прострочені відсотки; 2 186,38 - донараховані відсотки за грудень 2022 року) в примусовому порядку стало підставою для звернення Акціонерного товариства "Кредобанк" до суду із даним позовом.

Щодо позовних вимог Акціонерного товариства "Кредобанк" в частині стягнення заборгованості за Договором кредитної лінії № 01/06-2021 з Фізичної особи ОСОБА_1 , як Поручителя, суд зазначає таке.

Відповідно до абзацу 3 пункту 25 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.03.2012 № 5 "Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин", порука є способом забезпечення виконання зобов`язання (стаття 553 Цивільного кодексу України), договір поруки не створює обов`язків для будь-яких інших осіб, крім сторін за договором.

Згідно з пунктом 33 зазначеної постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України, у разі смерті поручителя (крім випадків майнової поруки), враховуючи положення статті 607 Цивільного кодексу України, частини першої статті 608 Цивільного кодексу України, а також сутності поруки, як особистого зобов`язання відповідати за належне виконання основного зобов`язання, спадкоємці поручителя не є солідарними боржниками за кредитним договором.

Так, статтею 607 Цивільного кодексу України передбачено припинення зобов`язання неможливістю його виконання у зв`язку з обставиною, за яку жодна із сторін не відповідає.

Згідно з частиною першою статі 608 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється смертю боржника, якщо воно є нерозривно пов`язаним з його особою і у зв`язку з цим не може бути виконане іншою особою.

Частинами 1, 2 статті 554 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Частиною першою статті 543 Цивільного кодексу України у разі солідарного обов`язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

У разі смерті поручителя (крім випадків майнової поруки), враховуючи положення статті 607 Цивільного кодексу України, частини першої статті 608 Цивільного кодексу України, а також сутності поруки, як особистого зобов`язання відповідати за належне виконання основного зобов`язання, спадкоємці поручителя не є солідарними боржниками за кредитним договором.

При цьому, поручитель і майновий поручитель є абсолютно відмінними один від одного суб`єктами різних за змістом цивільних правовідносин.

Так, майновий поручитель - це особа, яка відповідно до договору поруки зобов`язується перед кредитором іншої особи (банком) відповідати за виконання останнім (боржником) свого зобов`язання в повному обсязі або в його частині за рахунок заставленого майна.

Отже, якщо те, чим відповідає поручитель, в Цивільному кодексі України не встановлюється, тобто він відповідатиме всім своїм майном, на яке може бути звернене стягнення, то майновий поручитель відповідає предметом застави - конкретно визначеною річчю або майновим правом.

Як вбачається із матеріалів справи, підставою позову до відповідача - 2 був укладений між АТ "Кредобанк" та ОСОБА_1 Договір поруки від 30.06.2021, відповідно до якого Поручитель відповідав перед Кредитором за виконання Товариством з обмеженою відповідальністю "Гофроцентр" зобов`язань за Договором кредитної лінії № 01/06-2021 від 30 червня 2021 року.

Таким чином, ОСОБА_1 не є майновим поручителем у даному спорі.

Згідно інформації, наданої на запит суду Відділом державної реєстрації актів цивільного стану, проведеною перевіркою за даними Державного реєстру актів цивільного стану громадян по Харківській області, виявлено актовий запис про смерть № 20064 від 21.10.2021, складений Першим відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Згідно статті 1219 Цивільного кодексу України до складу спадщини не входять особисті права і обов`язки, які невідємно пов`язані з померлою особою (спадкодавцем). Обов`язки за договором поруки не можуть бути успадковані.

Виходячи із вищезазначених норм, порука припиняється у разі смерті самого поручителя і не повинна входити до складу спадкової маси.

Пунктом 6 частини першої статті 231 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарський суд закриває провадження у справі, якщо настала смерть фізичної особи або оголошено її померлою чи припинено юридичну особу, які були однією із сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва.

Враховуючи вищевикладене, оскільки настала смерть ОСОБА_1 , який був Поручителем, а порука не створює обов`язків для будь-яких інших осіб, крім сторін за договором, а отже спірні правовідносини не допускають правонаступництва, суд дійшов висновку про закриття провадження у справі № 922/936/23 відносно позовних вимог до відповідача-2 на підставі пункту 6 частини першої статті 231 Господарського процесуального кодексу України.

Вирішуючи питання про правомірність та обґрунтованість заявлених в межах даної справи позовних вимог до ТОВ "Гофроцентр", суд виходить з наступного.

Згідно статей 11, 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зобов`язання виникають зокрема з договорів. Аналогічні положення встановлені і в статтях 173-175 Господарського кодексу України (далі - ГК України): господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (стаття 174 ГК України).

Відповідно до частини сьомої статті 179 ГК України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

У відповідності до статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Положеннями статей 627, 628 ЦК України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Враховуючи правову природу укладеного договору, кореспондуючи права та обов`язки його сторін, суд дійшов висновку, що оцінка правомірності заявлених вимог має здійснюватись з урахуванням приписів законодавства, які регламентують правовідносини по кредитному договору.

Згідно статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

У відповідності до приписів статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій ковкості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред`явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред`явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Відповідно до статті 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно частини першої статі 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов`язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549-552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу (частина друга статі 1050 ЦК України).

Частиною другою статті 1056-1 ЦК України встановлено, що розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

У відповідності до вимог статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Згідно зі статтею 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною першою статті 530 ЦК України також встановлено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Крім того, відповідно також до статті 599 ЦК України та статті 202 ГК України господарське зобов`язання припиняється, зокрема, виконанням, проведеним належним чином.

Статтями 610, 612 ЦК України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених норм, а також враховуючи, що відповідач-1 в установленому Господарським процесуальним кодексом України порядку обставини, які повідомлені Акціонерним товариством "Кредобанк" не спростував, жодних доказів погашення заборгованості та інших платежів за Договором кредитної лінії № 01/06-2021 від 30.06.2021 не надав, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги АТ "Кредобанк" щодо стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Гофроцентр" неповернутої суми кредиту в розмірі 391 220,00 грн., прострочених відсотків в розмірі 55 327,31 грн. та донараховані відсотки за грудень 2022 року в розмірі 2 186,38 грн. обґрунтовані, підтверджуються наявними у матеріалах справи доказами та підлягають задоволенню.

Також позивачем заявлено вимогу щодо розподілу судових витрат у справі: відшкодування судового збору та витрат АТ "Кредобанк" на оплату професійної правничої допомоги в розмірі 44 873,37 грн.

Статтею 123 Господарського процесуального кодексу України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема: витрати на професійну правничу допомогу.

Вирішуючи питання розподілу судового збору, суд керується частиною першою статті 129 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підставі, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог. Відповідно, витрати по сплаті судового збору в розмірі 6 731,01 грн. (1,5 відсотка ціни позову) покладаються на ТОВ "Гофроцентр" і підлягають стягненню на користь позивача.

Також дослідивши матеріали справи та докази, надані представником АТ "Кредобанк" на підтвердження понесених позивачем судових витрат на професійну правничу допомогу та витрат, пов`язаних з аналізом справи, побудови стратегії дій по справі та написанням позовної заяви та супроводом справи представником в суді, суд зазначає наступне.

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 Господарського процесуального кодексу України). Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:

1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 Господарського процесуального кодексу України);

2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 Господарського процесуального кодексу України):

- подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи;

- зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу.

3) розподіл судових витрат (стаття 129 Господарського процесуального кодексу України).

Разом з тим чинне процесуальне законодавство також визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.

Відповідно до частини третьої статті 123 Господарського процесуального кодексу України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

За частиною першою статті 124 Господарського процесуального кодексу України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Відповідно до положень статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Разом із тим розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву (частина восьма статті 129 ГПК України).

Отже, при здійснені розподілу між сторонами спору судових витрат на професійну правничу допомогу, господарському суду слід враховувати результат розгляду спору, умови договору про надання правничої допомоги, укладеного між стороною спору та адвокатом (адвокатським об`єднанням, бюро), обсяги наданих стороні, як клієнту, послуг правничої допомоги щодо представництва її інтересів в суді під час розгляду справи, а також, в порядку статті 86 Господарського процесуального кодексу України надати належну оцінку поданим стороною, яка понесла витрати на професійну правничу допомогу, доказам фактичного надання їй адвокатських послуг, їх прийняття стороною спору на підставі акта приймання-передачі послуг з виставленням адвокатом (адвокатським об`єднанням, бюро) клієнту рахунка на оплату таких послуг.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі.

Відповідно до статті 26 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги (Закон № 5076-VI).

Статтею 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" визначено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Як вбачається із матеріалів справи, в якості доказів понесення витрат на оплату послуг адвоката до матеріалів справи надано копії першої та останньої сторінок Договір про надання правової допомоги від 11.02.2019, укладеного між АТ "Кредобанк" та Адвокатським об`єднанням "Бізнес і право", з яких неможливо встановити ані предмет зазначеного Договору, ані його істотні умови, в т.ч. розмір та форму винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва чи надання інших видів правової допомоги; порядок обчислення гонорару та інш.

Суд зазначає, що позивачем не дотримано вимог частини третьої статті 126 Господарського процесуального кодексу України, зі змісту якої вбачається, що від учасника справи вимагається надання доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною. Не надано заявником ані Акту приймання-передачі наданих послуг на підтвердження факту надання послуг, ані рахунку на оплату послуг, виставленого адвокатом, який містив би інформацію про час, витрачений на вчинення необхідних дій, конкретизації обсягу наданих фахівцем у галузі права послуг та (за необхідності) вартість кожної з послуг окремо.

Самі лише дві сторінки Договору, надані представником АТ "Кредобанк" не можуть бути прийняті як належні, оскільки не дають змогу чітко, об`єктивно та достовірно встановити ті обставини, на підтвердження яких вони надані: зміст наданих адвокатом (адвокатським об`єднанням) послуг, їх вартість та погодження клієнтом, а отже, не можуть слугувати підтвердженням та підставою для відшкодування витрат на надання правничої допомоги.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні вимоги Акціонерного товариства "Кредобанк" у відшкодуванні 44 873,37 грн. витрат, пов`язаних із правничою допомогою адвоката.

На підставі викладеного, керуючись статтями 1, ,2 13, 15, 16, 73-80, 86, 123, 126, 129, 221, 231, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Акціонерного товариства "Кредобанк" задовольнити частково.

Провадження у справі № 922/936/23 відносно відповідача-2 Фізичної особи ОСОБА_1 закрити на підставі пункту 6 частини першої статті 231 ГПК України.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Гофроцентр" (місцезнаходження: 61003, місто Харків, вулиця Короленка, будинок 25, кімната 2; код ЄДРПОУ 41173826) на користь Акціонерного товариства "Кредобанк" (місцезнаходження: 79026, місто Львів, вулиця Сахарова, будинок 78; код ЄДРПОУ 09807862) неповернуту суму кредиту за Договором кредитної лінії № 01/06-2021 від 30.06.2021 в розмірі 391 220,00 грн., прострочені відсотки в розмірі 55 327,31 грн., донараховані відсотки за грудень 2022 року в розмірі 2 186,38 грн. та витрати зі сплати судового збору в розмірі 6 731,01 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому статтею 256 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено "27" червня 2023 р.

СуддяВ.В. Рильова