Ухвала

від 12.05.2023 по справі 932/5456/22

БАБУШКІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

У Х В А Л А Справа № 932/5456/22

ІменемУкраїни Провадження № 1-кс/932/1830/23

12 травня 2023 року м. Дніпро

Слідчий суддя Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська ОСОБА_1 ,

при секретарі ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду у м. Дніпрі клопотання адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 , про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 12022041030001728, -

В С Т А Н О В И В:

10травня 2023року доБабушкінського районногосуду м.Дніпропетровська звернувсяадвокат ОСОБА_3 ,в інтересах ОСОБА_4 ,з клопотаннямпро скасуванняарешту змайна,який накладеноухвалою слідчогосудді Бабушкінськогорайонного судум.Дніпропетровська від22.09.2022року на сідловий тягач марки MAN TGX 18.480, з реєстраційним номером НОМЕР_1 з загальним напівпричіпом нпр тентований, марки KRONE, з реєстраційним номером НОМЕР_2 , шляхом заборони на його відчуження.

Заявник обгрунтовує свою позицію наступним. Ухвалою слідчого судді Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 22.09.2022 року, в рамках кримінального провадження № 12022041030001728, відкритого за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України, накладено арешт на сідловий тягач марки MAN TGX 18.480, з реєстраційним номером НОМЕР_1 з загальним напівпричіпом нпр тентований, марки KRONE, з реєстраційним номером НОМЕР_2 , власником яких,відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, являється ОСОБА_4 , шляхом заборони на їх відчуження, розпорядження та користування. Ухвалою слідчого судді Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 14.11.2022 року у справі № 932/5456/22, арешт накладений ухвалою слідчого судді Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 22.09.2022 року в частині заборони розпорядження та/або користування скасовано. На думку заявника в подальшому арешті транспортного засобу відпала потреба, у зв`язку із чим він звернувся до суду зі вказаним клопотанням.

Представник заявника у судове засідання не з`явився, до суду надав заяву про розгляд клопотання без його участі.

Слідчий СВ ДРУПГУНП вДніпропетровській області у судове засідання не з`явився, до суду надав заяву про розгляд клопотання без його участі, клопотання прохав вирішити на розсуд суду.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 174 КПК України неявка слідчого не є перешкодою для вирішення слідчим суддею клопотання про скасування арешту майна.

Розглянувши клопотання та дослідивши наданні до нього додатки, приходжу до висновку, що клопотання підлягає задоволенню за наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Згідно із ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Статтею 214 КПК України визначено, що досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань, а така процесуальна заборона як арешт майна застосовується до вичерпного кола суб`єктів указаного у ст. 170 КПК України.

Відповідно до цієї норми така заборона стосується підозрюваного, обвинуваченого, засудженого чи юридичної особи, до якої може бути застосовано заходи кримінально-правового характеру. Крім того, арешт може бути накладено за наявності сукупності підстав чи розумних підозр вважати, що майно є предметом, доказом злочину, засобом чи знаряддям його вчинення, набуте злочинним шляхом, є доходом від вчиненого злочину або отримане за рахунок доходів від вчиненого злочину.

Пунктом 13 листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 05.04.2013р. № 223-559/0/4-13 «Про деякі питання здійснення слідчим суддею суду першої інстанції судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб під час застосування заходів забезпечення кримінального провадження» встановлено, що розгляд питання щодо скасування заходів забезпечення кримінального провадження здійснюється у порядку, передбаченому статтями 147, 158, 174 КПК. Слідчий суддя скасовує ці заходи забезпечення лише у випадках: визнання доводів особи, яка не була присутня при прийнятті рішення про накладення грошового стягнення, щодо безпідставності застосування такого заходу обґрунтованими. Рішення за результатами розгляду клопотання про скасування ухвали про накладення грошового стягнення оскарженню не підлягає; надходження від підозрюваного/обвинуваченого, його захисника, законного представника, іншого власника чи володільця майна клопотання про скасування повністю або частково арешту майна, якщо зазначені особи: 1) не були присутні при розгляді питання про арешт майна; 2) доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу минула потреба; 3) доведуть, що арешт накладено необґрунтовано.

Відповідно до п. 2.6 Узагальнення судової практики щодо розгляду слідчим суддею клопотань про застосування заходів забезпечення кримінального провадження Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07 лютого 2014 року при накладенні арешту на майно слід перевіряти наявність - належних підстав для арешту майна; - доказів, що вказують на вчинення особою чи особами, на майно яких слідчий просить накласти арешт, кримінального правопорушення; - встановлення розміру шкоди та питання щодо наявності цивільного позову, та співрозмірність обмеження права власності; - відповідність клопотання слідчого вимогам ст. 171 КПК; - чи накладається арешт на майно особи, яка не є підозрюваним у кримінальному провадженні.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Ісмаїлов проти Росії» від 06.11.2008 року, де вказувалися порушення ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, в якому зазначено, що кожна фізична та юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше, як в інтересах суспільства на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права».

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, продовження заходів забезпечення кримінального провадження, як упродовж досудового розслідування так і судового розгляду, ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи та її судового розгляду зменшуються ризики, які стали підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження, відповідно зі спливом певного часу орган досудового розслідування має навести додаткові доводи в обґрунтування наявних ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстави для подальшого втручання у права особи в тому числі щодо позбавлення або обмеження права власності.

З матеріалів клопотання та наданих до нього додатків вбачається наступне.

Ухвалою слідчого судді Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 22 вересня 2022 року було накладено арешт на сідловий тягач марки MAN TGX 18.480, з реєстраційним номером НОМЕР_1 з загальним напівпричіпом нпр тентований, марки KRONE, з реєстраційним номером НОМЕР_2 , власником яких, відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, являється ОСОБА_4 , шляхом позбавлення права на відчуження, розпорядження та користування.

Ухвалюючи рішення про накладення арешту, слідчий суддя виходив з того, що дані, викладені у матеріалах кримінального провадження дають підстави для висновку, що з метою встановлення відомостей про обставини вчинення зазначеного кримінального правопорушення накладання арешту на зазначене майно є необхідним.

У своєму клопотання заявник посилається на те, що в подальшомуарешті транспортногозасобу відпалапотреба.

Слідчий був належним чином повідомлений про розгляд вказаного клопотання, у судове засідання не з`явився, до суду надав заяву про розгляд клопотання без його участі, клопотання прохав вирішити на розсуд суду.

При цьому, слідчий суддя звертає увагу на те, що слідчий/прокурор зобов`язані довести необхідність та наявність підстав для продовження такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, наявність потреб досудового розслідування у такому арешті майна, актуальність цього питання.

Враховуючи викладене, розумність і співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, слідчий суддя приходить до висновку, що особа, яка звернулась із клопотанням, відповідно до вимог ч.1 ст.174 КПК України, довела, що в подальшому застосуванні арешту вказаного майна відпала потреба, потреби для подальшого застосування вказаного заходу забезпечення кримінального провадження не вбачаються.

За таких обставин, клопотання про скасування арешту майна підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 170-175, 309, 392, 532 КПК України, -

У Х В А Л И В:

Клопотання адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 , про скасування арешту майна, накладеного ухвалою Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 27.09.2022 року у кримінальному провадженні № 12022041030001728 задовольнити.

Скасувати арешт, накладений ухвалою Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 22.09.2022 року у кримінальному провадженні № 12022041030001728, на сідловий тягач марки MAN TGX 18.480, з реєстраційним номером НОМЕР_1 з загальним напівпричіпом нпр тентований, марки KRONE, з реєстраційним номером НОМЕР_2 , власником яких є ОСОБА_4 , в частині заборони на відчуження.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1