Ухвала

від 19.06.2023 по справі 183/6961/23

НОВОМОСКОВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний номер справи 183/6961/23

Провадження № 1-кс/183/2029/23

У Х В А Л А

19 червня 2023року м. Новомосковськ Дніпропетровської області

Слідчий суддя Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши увідкритомусудовомузасіданні клопотання слідчого Другого слідчого відділу (з дислокацією у місті Сєвєродонецьку) територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Краматорську ОСОБА_3 , погоджене прокурором Луганської обласної прокуратури ОСОБА_4 , у кримінальному провадженні від 11 липня 2022 року №62022050020000341, про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Багачка Троїцького району Луганської області, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ,

підозрюваній у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

Другим слідчим відділом (з дислокацією у місті Сєвєродонецьку) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Краматорську здійснюється досудове розслідування факту вчинення діяння, що за своїми ознаками підпадає під правову кваліфікацію злочину, визначеного ч. 2 ст. 111 КК України (кримінальне провадження від 11 липня 2022 року № 62022050020000341).

До Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області надійшло клопотання слідчого Другого слідчого відділу (з дислокацією у місті Сєвєродонецьку) територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Краматорську ОСОБА_3 , погоджене прокурором Луганської обласної прокуратури ОСОБА_4 у кримінальному провадженні від 11.07.2022 № 62022050020000341, про обрання ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

В обґрунтування клопотання зазначено, що ОСОБА_5 органом досудового розслідування підозрюється у вчиненні таких дій.

Наказом начальника Управління державної міграційної служби України в Луганській області № 223 від 01 жовтня 2015 року ОСОБА_6 призначено на посаду головного спеціаліста Троїцького районного відділу Управління Державної міграційної служби України в Луганській області. Наказом начальника Управління державної міграційної служби України в Луганській області № 1-о/вс від 04 березня 2022 року ОСОБА_5 приступила до виконання службових обов`язків на посаді категорії «В» - головного спеціаліста Троїцького районного відділу Управління державної міграційної служби України в Луганській області, у зв`язку із закінченням відпустки по догляду за дитиною.

24 лютого 2022 року військовослужбовці Збройних Сил Російської Федерації, шляхом збройної агресії, з погрозою застосування зброї та її фактичним застосуванням, незаконно вторглись на територію Україну через державні кордони України в Автономній Республіці Крим, Донецькій, Луганській, Харківській, Херсонській, Миколаївській, Сумській, Чернігівській, Київській, інших областях та здійснили збройний напад на державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, військові частини, інші об`єкти, які мають важливе народногосподарське та оборонне значення, та здійснили окупацію частин вказаної території, чим вчинили дії з метою зміни меж території та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, що продовжується по теперішній час та призводить до загибелі значної кількості людей та інших тяжких наслідків.

24 лютого 2022 року Указом Президента Володимира Зеленського № 64/2022, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» введено воєнний стан на всій території України із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, дію якого у подальшому продовжено до нині.

З березня 2022 року військовослужбовці ЗС РФ, шляхом збройної агресії, спільно з представниками так званої «ЛНР», які є частиною окупаційної адміністрації країни-агресора РФ, здійснили тимчасову окупацію території м. Сватове Сватівського району Луганської області, де розташовані державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації та інші об`єкти та інфраструктури України.

Відповідно до ст. 36 Закону України «Про Державну службу» ОСОБА_5 присягнула на вірність Українському народові та зобов`язалася, усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягаю, що буду вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права, свободи і законні інтереси людини і громадянина, честь держави, з гідністю нести високе звання державного службовця та сумлінно виконувати свої обов`язки.

Водночас ОСОБА_5 складеної нею присяги не дотрималась та в умовах, коли Український народ героїчно протистоїть російському агресору, у порушення вимог ст. ст. 1, 2, 17 Конституції України, ст. ст. 2, 63 Закону України «Про Національну поліцію», зрадила українській державі та всьому Українському народові, вчинивши злочин проти основ національної безпеки України.

Так, з початку липня 2022 року, але не пізніше 07 липня 2022 року ОСОБА_5 , перебуваючи на території смт Троїцьке Сватівського району Луганської області, яка з березня 2022 року тимчасово окупована ЗС країни-агресора РФ, будучи громадянином України та працівником правоохоронного органу головним спеціалістом Троїцького районного відділу Управління Державної міграційної служби України в Луганській області, діючи умисно та добровільно, зустрілась з представниками так званої «ЛНР», що є частиною окупаційної адміністрації країни-агресора РФ, які запропонували їй безперешкодно перейти на сторону окупанта, тобто на бік ворога України у воєнний час, та здійснювати подальшу «службу» у одному із структурних підрозділів «Міністерства внутрішніх справ ЛНР» (далі «МВС ЛНР») окупаційної адміністрації РФ.

Далі ОСОБА_5 , діючи умисно та усвідомлюючи протиправність своїх дій, добровільно надала згоду представникам так званої «ЛНР», що є частиною окупаційної адміністрації країни-агресора РФ, на свій безперешкодний вступ до незаконно створеного структурного підрозділу «МВС ЛНР», а саме так званого «Троїцького районного відділу внутрішніх справ МВС ЛНР» (мовою оригіналу - «Троицкий РОВД МВД ЛНР», далі «Троїцький РВВС МВС ЛНР»), роботу якого організовано в незаконно захоплених адміністративних будівлях відділення поліції № 2 Сватівського РВП ГУНП в Луганській області, розташованих за адресою: кв. Молодіжний, буд. 28, смт Троїцьке Луганської області, тобто ОСОБА_5 таким чином перейшла на бік ворога, усвідомлюючи при цьому те, що в період триваючого збройного конфлікту, в умовах воєнного стану, вказане шкодить суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканості, обороноздатності, державній, економічній та інформаційній безпеці України.

Після чого, ОСОБА_5 розпочала свою «службу» у вказаному структурному підрозділі так званого «МВС ЛНР» окупаційної адміністрації РФ - «Троїцькому РВВС МВС ЛНР», завдаючи шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній, економічній та інформаційній безпеці України.

Таким чином, ОСОБА_5 вчинила державну зраду, а саме діяння, умисно вчинене громадянином України на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній, економічній та інформаційній безпеці України шляхом переходу на бік ворога в умовах воєнного стану, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 111 КК України.

Притягнути ОСОБА_5 до кримінальної відповідальності у загальному порядку, передбаченому кримінально-процесуальним законодавством, не є можливим, оскільки підозрюваний переховується на тимчасово окупованій території України, тому слідчий просить надати дозвіл на проведення спеціального досудового розслідування у зазначеному кримінальному провадженні.

13 жовтня 2022 відповідно до ст.ст. 276-278 КПК України складено письмове повідомлення про підозру у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України. Водночас, перебування підозрюваної ОСОБА_5 на тимчасово окупованій території України позбавило орган досудового розслідування можливості вручити їй письмове повідомлення про підозру у день його складання, у зв`язку з чим, зазначене повідомлення про підозру та повістки про виклики, відповідно до вимог ч. 1 ст. 278, ст. ст. 111, 135 КПК України, направлено у спосіб, передбачений для вручення повідомлень, а саме опублікування на офіційному сайті Офісу Генерального прокурора та офіційному сайті видання Кабінету Міністрів України, тобто засобом масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження газети «Урядовий кур`єр» для проведення слідчих та процесуальних дій у кримінальному провадженні №62022050020000341 від 11.07.2022, отримання письмового повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України, допиту як підозрюваного тощо.

Жодного разу у призначений час громадянка України ОСОБА_5 у призначене місце не з`явилася, про неможливість та причини неприбуття не повідомила.

Таким чином, прокурор указує, що наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_5 у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України, підтверджується зібраними у кримінальному провадженнями доказами.

Про наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме ризику переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду свідчать такі обставини:

- тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_5 у разі визнання її винуватою у кримінальному правопорушенні, у якому вона підозрюється (відповідно до ст. 12 КК України вказаний злочин відноситься до категорії особливо тяжких злочинів та санкція ч. 2 ст. 111 КК України передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк п`ятнадцять років або довічним позбавленням волі, з конфіскацію майна);

- вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваною кримінального правопорушення;

- неприбуття на виклик до слідчого три рази поспіль (20.10.2022, 21.10.2022, 24.10.2022) та не повідомлення органу досудового розслідування та Луганську обласну прокуратуру про причини та неможливість прибути, що свідчить про те, що підозрювана на цей час вже переховується від органу досудового розслідування;

- спосіб вчинення злочину вчинення його умисно, під час воєнного стану, що має негативні наслідки для всієї територіальної громади та України в цілому, знаходиться на окупованій території, співпрацюючи з окупаційною адміністрацією країни-агресора РФ, що з великою часткою ймовірності спонукатиме його до втечі у разі обрання більш м`якого запобіжного заходу.

Про наявність ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме продовжити кримінальне правопорушення, у якому він підозрюється, або вчинити інше кримінальне правопорушення свідчить:

- тимчасова окупація території України, а саме територія смт Троїцьке Сватівського району Луганської області, на якій створений незаконний орган, в якому підозрюваний почав «службу», що дає йому можливість продовжувати працювати та унеможливлює реальне відбування покарання, яке може бути призначене у разі його засудження за цей злочин;

- поведінка підозрюваної ОСОБА_5 , яка своїми діями демонструє підтримку прийняття рішення країни-агресора російською федерацією від 24.02.2022 щодо проведення на території суверенної держави України, так званої «спеціальної воєнної операції», підтримав дії РФ та незаконних збройних формувань, так званої «ЛНР», спрямовані на захоплення території України, вступивши та розпочавши свою «службу» у незаконно створеному структурному підрозділі окупаційної адміністрації РФ - так званому «Троїцькому РОВД МВД ЛНР».

Усі ці обставини в своїй сукупності свідчать про те, що перебуваючи без запобіжного заходу, підозрювана ОСОБА_5 зможе продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, або вчинити інше кримінальне правопорушення проти основ національної безпеки України.

Відповідно до ч. 6 ст. 176 КПК України під час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109-1141,258-258-5,260,261,437-442Кримінального кодексу України, за наявності ризиків, зазначених устатті 177цього Кодексу, застосовується запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті.

Згідно з вимогами п. 5 ч. 1 ст. 176 КПК України запобіжні заходи у вигляді особистого зобов`язання, особистої поруки, домашнього арешту, застави не можуть бути застосовані до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109-114-1, 258-258-5, 260, 261КК України.

У зв`язку з тим, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України, до неї може бути застосований виключно запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Прокурор ОСОБА_4 у судове засідання не з`явився, подав заяву, у якій просив судове засідання провести у його відсутність, клопотання підтримує в повному обсязі, просить його задовольнити.

Захисник ОСОБА_7 у судове засідання не з`явився, подав заяву, у якій просив судове засідання провести у його відсутність, та відмовити у задоволенні клопотання у повному обсязі.

Учасники судового розгляду у судове засідання не з`явились, про день, місце та час розгляду клопотання повідомлялись належним чином. У зв`язку з неприбуттям у судове засідання осіб, які беруть участь у судовому провадженні, враховуючи положення ч. 4 ст. 107КПК України, фіксування за допомогою технічних засобів не здійснюється.

У зв`язку з віддаленістю суду від місця розташування органу досудового розслідування, місцезнаходження захисника, з урахуванням введеного в Україні воєнного стану і ускладненим пересуванням як у межах населеного пункту, так і за його межами, а також неможливістю проведення судового засіданні в режимі відеоконференції через нестабільний Інтернет зв`язок, суд вважає можливим розглядати клопотання за відсутності учасників судового розгляду.

Вивчивши клопотання та надані письмові докази, слідчий суддя вважає, що клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно з ч.1 ст.176 КПК України запобіжними заходами є: особисте зобов`язання; особиста порука; застава; домашній арешт; тримання під вартою.

Відповідно до ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання ризикам визначеним положенням цієї статті.

Статтею178 КПК України визначено обов`язок суду, на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів, оцінити в сукупності всі обставини вчинення підозрюваним кримінального правопорушення та особу підозрюваного.

Ураховуючи зібрані органом досудового слідства докази та встановлені під час розгляду клопотання обставини, слідчий суддя вважає обґрунтованою повідомлену громадянці ОСОБА_5 підозру у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 111 КК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України - тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу ОСОБА_5 слідчий суддя ураховує, що вказаний у клопотанні слідчого ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, є доведеним.

Так, про наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, свідчить те, що ОСОБА_5 , хоча і є особою раніше не судимою, однак підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України, який відповідно до ст. 12 КК України, є особливо тяжким, за вчинення якого передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк п`ятнадцять років або довічне позбавлення волі, з конфіскацією майна.

Зазначена обставина сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Це твердження узгоджується із позицією Європейського суду з прав людини у справі Ilijkov v. Bulgaria від 26.06.2001 (§80, заява № 33977/96), за якою суворість можливого вироку є відповідним елементом в оцінці ризику ухилення, а погляд на серйозність обвинувачення проти заявника давав уповноваженим органам можливість обґрунтовано вважати, що такий початковий ризик був установлений.

Щодо ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст.177 КПК України, а саме продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється ОСОБА_5 або вчинити інше кримінальне правопорушення проти основ національної безпеки України, то про його наявність свідчить те, що тимчасова окупація території України, а саме територія смтТроїцьке Сватівського району Луганської області, на якій створений незаконний орган, у якому підозрювана почала «службу», що дає йому можливість продовжувати працювати та унеможливлює реальне відбування покарання, яке може бути призначене у разі її засудження за цей злочин, ОСОБА_5 своїми діями демонструє підтримку прийняття рішення країни-агресора Російської Федерації від 24 лютого 2022 року щодо проведення на території суверенної держави Україна, так званої «спеціальної воєнної операції», підтримав дії РФ та незаконних збройних формувань, так званої «ЛНР», спрямовані на захоплення території України, вступивши та розпочавши свою «службу» у незаконно створеному структурному підрозділі окупаційної адміністрації РФ - так званому «Троїцькому РОВД МВД ЛНР».

Усі ці обставини в своїй сукупності свідчать про те, що перебуваючи без запобіжного заходу, підозрювана ОСОБА_5 зможе продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, або вчинити інше кримінальне правопорушення проти основ національної безпеки України.

Обираючи запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя виходить з того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства. Зважаючи на суспільний інтерес, який, з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи, визначеного Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, що відповідає правовим позиціям, викладеним в п. 35 рішення ЄСПЛ «Летельє проти Франції», слідчий суддя вважає необхідним застосувати підозрюваному найбільш тяжкий вид запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки застосування більш м`яких запобіжних заходів не буде достатнім для забезпечення визначеного раніше ризику.

Крім того, відповідно до ч. 6 ст. 176 КПК України під час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених ст. ст. 109-114-1, 258-258-5, 260, 261, 437-442 КК України, за наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України, застосовується запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті.

Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 176 КПК України запобіжним заходом є тримання під вартою. У зв`язку з тим, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 т. 111 КК України, до нього може бути застосований виключно запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Разом з тим, згідно з ч. 4 ст. 183 КК України, при обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного, обвинуваченого, який оголошений у міжнародний розшук, та/або який виїхав, та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, розмір застави не визначається.

Керуючись ст.ст.176-178, 181, 183, 193, 196 КПК України, слідчий суддя,

У Х В А Л И В:

Клопотання слідчого Другого слідчого відділу (з дислокацією у місті Сєвєродонецьку) територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Краматорську ОСОБА_3 , погоджене прокурором Луганської обласної прокуратури ОСОБА_4 , у кримінальному провадженні від 11липня2022року№62022050020000341 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою задовольнити.

Обрати ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання підвартою.

На підставі ч. 6 ст. 193 КПК України розглянути питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою після затримання підозрюваної ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , і не пізніше як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження.

Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1