Ухвала

від 19.06.2023 по справі 183/6961/23

НОВОМОСКОВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний номер справи 183/6961/23

Провадження № 1-кс/183/2030/23

У Х В А Л А

19 червня 2023року м.Новомосковськ Дніпропетровської області

Слідчий суддя Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого Другого слідчого відділу (з дислокацією у місті Сєвєродонецьку) територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Краматорську ОСОБА_3 , погоджене прокурором Луганської обласної прокуратури ОСОБА_4 , у кримінальному провадженні від 11 липня 2022 року №62022050020000341, про арешт майна, -

В С Т А Н О В И В:

Другим слідчим відділом (з дислокацією у місті Сєвєродонецьку) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Краматорську здійснюється досудове розслідування факту вчинення діяння, що за своїми ознаками підпадає під правову кваліфікацію злочину, визначеного ч. 2 ст. 111 КК України (кримінальне провадження від 11 липня2022року № 62022050020000341).

До Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області надійшло клопотання слідчого Другого слідчого відділу (з дислокацією у місті Сєвєродонецьку) територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Краматорську ОСОБА_3 , погоджене прокурором Луганської обласної прокуратури ОСОБА_4 у кримінальному провадженні від 11.07.2022 № 62022050020000341, про арешт майна, а саме: квартири АДРЕСА_1 ; земельної ділянки площею 2.0001 га з кадастровим номером 4425481000:08:003:0072, які належить на праві приватної власності ОСОБА_5 .

В обґрунтування клопотання прокурором зазначено, що 24 лютого 2022 року військовослужбовці Збройних Сил Російської Федерації, шляхом збройної агресії, з погрозою застосування зброї та її фактичним застосуванням, незаконно вторглись на територію Україну через державні кордони України в Автономній Республіці Крим, Донецькій, Луганській, Харківській, Херсонській, Миколаївській, Сумській, Чернігівській, Київській, інших областях та здійснили збройний напад на державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, військові частини, інші об`єкти, які мають важливе народногосподарське та оборонне значення, та здійснили окупацію частин вказаної території, чим вчинили дії з метою зміни меж території та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, що продовжується по теперішній час та призводить до загибелі значної кількості людей та інших тяжких наслідків.

24 лютого 2022 року Указом Президента Володимира Зеленського № 64/2022, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» введено воєнний стан на всій території України із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, дію якого у подальшому продовжено до нині.

З березня 2022 року військовослужбовці ЗС РФ, шляхом збройної агресії, спільно з представниками так званої «ЛНР», які є частиною окупаційної адміністрації країни-агресора РФ, здійснили тимчасову окупацію території м. Сватове Сватівського району Луганської області, де розташовані державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації та інші об`єкти та інфраструктури України.

Так, з початку липня 2022 року, але не пізніше 07 липня 2022 року ОСОБА_5 , перебуваючи на території смт Троїцьке Сватівського району Луганської області, яка з березня 2022 року тимчасово окупована ЗС країни-агресора РФ, будучи громадянином України та працівником правоохоронного органу головним спеціалістом Троїцького районного відділу Управління Державної міграційної служби України в Луганській області, діючи умисно та добровільно, зустрілась з представниками так званої «ЛНР», що є частиною окупаційної адміністрації країни-агресора РФ, які запропонували їй безперешкодно перейти на сторону окупанта, тобто на бік ворога України у воєнний час, та здійснювати подальшу «службу» у одному із структурних підрозділів «Міністерства внутрішніх справ ЛНР» (далі «МВС ЛНР») окупаційної адміністрації РФ.

Далі ОСОБА_5 , діючи умисно та усвідомлюючи протиправність своїх дій, добровільно надала згоду представникам так званої «ЛНР», що є частиною окупаційної адміністрації країни-агресора РФ, на свій безперешкодний вступ до незаконно створеного структурного підрозділу «МВС ЛНР», а саме так званого «Троїцького районного відділу внутрішніх справ МВС ЛНР» (мовою оригіналу - «Троицкий РОВД МВД ЛНР», далі «Троїцький РВВС МВС ЛНР»), роботу якого організовано в незаконно захоплених адміністративних будівлях відділення поліції № 2 Сватівського РВП ГУНП в Луганській області, розташованих за адресою: кв. Молодіжний, буд. 28, смт Троїцьке Луганської області, тобто ОСОБА_5 таким чином перейшла на бік ворога, усвідомлюючи при цьому те, що в період триваючого збройного конфлікту, в умовах воєнного стану, вказане шкодить суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканості, обороноздатності, державній, економічній та інформаційній безпеці України.

Після чого, ОСОБА_5 розпочала свою «службу» у вказаному структурному підрозділі так званого «МВС ЛНР» окупаційної адміністрації РФ - «Троїцькому РВВС МВС ЛНР», завдаючи шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній, економічній та інформаційній безпеці України.

Таким чином, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 111 КК України, а саме у державній зраді, а саме діяння, умисно вчинене громадянином України на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній, економічній та інформаційній безпеці України шляхом переходу на бік ворога в умовах воєнного стану, у зв`язку із чим 13 жовтня 2022 їй повідомлено про підозру у вчиненні зазначеного кримінального правопорушення.

Слідчий, посилаючись на те, що обґрунтованість підозри ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України підтверджується зібраними у кримінальному провадженні матеріалами та остання належним чином повідомлена про пред`явлену підозру, ураховуючи покарання, яке може загрожувати підозрюваній у випадку засудження за пред`явленою підозрою позбавлення волі на строк п`ятнадцять років або довічне позбавлення волі, з конфіскацію майна, просить накласти арешт на майно, яке належить підозрюваній ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , з метою забезпечення конфіскації майна, як виду покарання, а саме: квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_3 , загальною площею 28,2 м2, яка належить ОСОБА_5 на підставі договору купівлі-продажу, серія та номер: 668, виданого 13.08.2021 приватним нотаріусом Старобільського РНО Луганської області ОСОБА_6 ; земельну ділянку, кадастровий номер 4425481000:08:003:0072 площею 2.0001 га, цільове призначення: для ведення особистого селянського господарства, розташовану за адресою: Луганська область, Троїцький район, Багачанська сільська рада, яка належить ОСОБА_5 на підставі рішення державного акта на право власності на земельну ділянку, серія та номер: ЛГ № 146783, виданого 17.10.2005 Троїцькою районною державною адміністрацією Луганської області.

В обґрунтування необхідності накладення арешту вказує, що з аналізу матеріалів кримінального провадження існує сукупність підстав та розумних підозр вважати, що майно ОСОБА_5 , на яке слід накласти арешт, підлягає конфіскації майна, як виду покарання за вчинення злочину проти основ національної безпеки України, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України та відповідно до положень ст. 170 КПК України майно ОСОБА_5 необхідно арештувати з метою забезпечення конфіскації майна, як виду покарання. Необхідність накладення арешту на майно підозрюваної ОСОБА_5 обґрунтовується тим, що остання, перебуваючи на свободі, розуміючи, що це майно підлягає конфіскації як виду покарання має можливість здійснити відчуження майна, яке підлягає арешту. Не застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна, може призвести до його відчуження підозрюваним на користь третіх осіб, що унеможливить застосування до останнього конфіскації майна у межах санкції ч. 2 ст. 111 КК України.

Прокурор у судове засідання не з`явився, подав заяву, у якій просив судове засідання провести у його відсутність, клопотання підтримує в повному обсязі, просить його задовольнити.

Власник майна - підозрюваний, в судове засідання не викликалися в силу положення ч. 2 ст. 172 КПК України, оскільки прокурором в клопотанні доведено, що це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.

Згідно з ч. 4 ст. 107 КПК України фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів кримінального провадження не здійснювалось у зв`язку з неприбуттям у судове засідання осіб, які беруть участь у судовому провадженні.

У зв`язку з віддаленістю суду від місця розташування органу досудового розслідування, з урахуванням введеного в Україні воєнного стану і ускладненим пересуванням як у межах населеного пункту, так і за його межами, а також неможливістю проведення судового засіданні в режимі відеоконференції через нестабільний Інтернет зв`язок, суд вважає можливим розглядати клопотання за відсутності учасників судового розгляду.

Слідчий суддя, дослідивши клопотання, докази, подані в його обґрунтування, вважає клопотання обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню з огляду на таке.

Другим слідчим відділом (з дислокацією у місті Сєвєродонецьку) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Краматорську у кримінальному провадженні від 11 липня 2022 року №62022050020000341 здійснюється досудове розслідування за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України.

Ураховуючи зібрані органом досудового слідства докази та встановлені під час розгляду клопотання обставини, слідчий суддя вважає обґрунтованою повідомлену громадянці ОСОБА_5 підозру у вчиненні діяння, що попередньо кваліфіковано органом досудового розслідування за ч.2 ст.111 КК України.

13 жовтня 2022 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України, яку направлено в порядку ч.8 ст.135 КПК України шляхом публікації в засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора.

Відповідно до ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року № 3477-IV передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Стаття 1 Першого протоколу до Європейської конвенції з прав людини передбачає, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше, як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

Чинний кримінальний процесуальний закон покладає на орган досудового розслідування обов`язок вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні (ч. 1 ст. 170 КПК України), який полягає у тимчасовому, до скасування у встановленому КПК порядку, позбавлення права відчуження, розпорядження та/або користування майном, у тому числі для можливої конфіскації майна.

Згідно з п. 3 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення конфіскації майна, як виду покарання.

Відповідно до ч. 5 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому п. 3 ч. 2 ст.170КПК України, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених КК України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.

Згідно з ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати в тому числі: правову підставу для арешту майна; наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених в тому числі й п. 3 ч. 2 ст. 170 КПК України; розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Оскільки на цьому етапі кримінального провадження не допускається вирішення тих питань, які повинен вирішувати суд під час розгляду по суті, а саме питань, пов`язаних з оцінкою доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення, то на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів лише можна визначити, що причетність ОСОБА_5 до скоєння кримінального правопорушення, підозра у якому їй повідомлена, є вірогідною та достатньою для застосування слідчим суддею щодо нього такого обмежувального заходу, як арешт майна.

З наданого прокурором доказу на підтвердження права власності убачається, що ОСОБА_5 на праві власності належать:

- квартира, розташовану за адресою: АДРЕСА_3 , загальною площею 28,2 м2, яка належить ОСОБА_5 на підставі договору купівлі-продажу, серія та номер: 668, виданого 13.08.2021 приватним нотаріусом Старобільського РНО Луганської області ОСОБА_6 ;

- земельна ділянка, кадастровий номер 4425481000:08:003:0072 площею 2.0001 га, цільове призначення: для ведення особистого селянського господарства, розташовану за адресою: Луганська область, Троїцький район, Багачанська сільська рада, яка належить ОСОБА_5 на підставі рішення державного акта на право власності на земельну ділянку, серія та номер: ЛГ № 146783, виданого 17.10.2005 Троїцькою районною державною адміністрацією Луганської області.

Санкція кримінального правопорушення, в якому підозрюється ОСОБА_5 передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк п`ятнадцять років або довічне позбавлення волі, з конфіскацію майна

Таким чином, слідчий суддя вважає, що наданими в обґрунтування клопотання доказами слідчим доведено, що: існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна; потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні прокурора, оскільки підозрюваний, перебуваючи на свободі, розуміючи, що дане майно підлягає конфіскації як виду покарання має можливість здійснити відчуження майна, яке підлягає арешту; накладенням арешту на майно може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий звертається із клопотанням з метою забезпечення конфіскації майна, як виду покарання; арешт накладається на майно підозрюваного за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна; майно не відноситься до переліку майна, щодо якого існують заборони накладення арешту; існують обставини, які підтверджують, що незастосування арешту майна призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Також, накладення арешту на майно у цьому кримінальному провадженні, з огляду на викладене вище, є розумним та співрозмірним заходом обмеження права власності та буде відповідати завданням кримінального провадження.

Слідчий суддя вважає, що слідчий довів наявність достатніх підстав вважати, що потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого і наслідки арешту майна для підозрюваного у виді заборони відчуження майна не перешкоджає вжиттю такого заходу забезпечення кримінального провадження.

При цьому, з огляду на те, що в своєму клопотанні слідчий не просить накласти арешт у вигляді заборони, обмеження користуватися майном, не обґрунтовує необхідність вжиття більш обтяжливих способів арешту майна, слідчий суддя застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна в силу ч. 4 ст. 173 КПК України.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 132, 170, 172, 173,309,372КПК України, слідчий суддя,

У Х В А Л И В:

Клопотання слідчого Другого слідчого відділу (з дислокацією у місті Сєвєродонецьку) територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Краматорську ОСОБА_3 , погоджене прокурором Луганської обласної прокуратури ОСОБА_4 , у кримінальному провадженні від 11 липня 2022 року за № 62022050020000341, про арешт майна задовольнити.

Накласти арешт із забороною відчуження на майно, яке належне підозрюваній ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , а саме:

- квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_3 , загальною площею 28,2 м2, яка належить ОСОБА_5 на підставі договору купівлі-продажу, серія та номер: 668, виданого 13.08.2021 приватним нотаріусом Старобільського РНО Луганської області ОСОБА_6 ;

- земельну ділянку, кадастровий номер 4425481000:08:003:0072 площею 2.0001 га, цільове призначення: для ведення особистого селянського господарства, розташовану за адресою: Луганська область, Троїцький район, Багачанська сільська рада, яка належить ОСОБА_5 на підставі рішення державного акта на право власності на земельну ділянку, серія та номер: ЛГ № 146783, виданого 17.10.2005 Троїцькою районною державною адміністрацією Луганської області, з метою забезпечення конфіскації майна, як виду покарання.

Виконання ухвали покласти на слідчого Другого слідчого відділу (з дислокацією у місті Сєвєродонецьку) територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Краматорську ОСОБА_3 .

Контроль за дотриманням прав власника арештованого майна, до скасування арешту, покласти на прокурорів, що здійснюють нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні від 11 липня 2022 року за №62022050020000341.

Ухвала підлягає негайному виконанню і діє до закінчення досудового розслідування.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду, протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1