Ухвала

від 26.06.2023 по справі 336/433/22

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

26 червня 2023 року

м. Київ

справа № 336/433/22

провадження № 61-9125ск23

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

Синельникова Є. В. (суддя-доповідач), Осіяна О. М., Шиповича В. В.,

розглянув касаційну скаргуОСОБА_1 , від імені якої діє адвокат Волошина Євгенія Вячеславівна, на рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 19 грудня 2022 року та постанову

Запорізького апеляційного суду від 25 травня 2023 року у цивільній справі

за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Техносинтез холдінг трейд» про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку у зв`язку з невидачею трудової книжки та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

У січні 2022 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом доТОВ «Техносинтез холдінг трейд», у якому просила: зобов`язати роботодавця скласти наказ про її звільнення на підставі частини третьої статті 38 КЗпП України, з формулюванням «звільнити за власним бажанням», ознайомити з ним та надати завірену належним чином копію; стягнути з відповідача на її користь заборгованості по заробітній платі у розмірі 42 064,95 грн; стягнути з відповідача на її користь компенсацію за порушення встановлених строків виплати заробітної плати та середнього заробітку за час вимушеного прогулу у зв`язку з невидачею трудової книжки; зобов`язати відповідача видати трудову книжку (або її дублікат).

Рішенням Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 19 грудня

2022 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково. Стягнуто з ТОВ «Техносинтез холдінг трейд» на користь ОСОБА_1 невиплачену заробітну плату за період з 07 грудня 2020 року до 30 березня 2021 року у розмірі

45 288,19 грн, податок і збори з якої підлягають відрахуванню при виплаті. В іншій частині позовних вимог відмовлено. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Постановою Запорізького апеляційного суду від 25 травня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 19 грудня 2022 року залишено без змін.

У касаційній скарзі, поданій 20 червня 2023 року через систему «Електронний суд», ОСОБА_1 , від імені якої діє адвокат Волошина Є. В., просить скасувати рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 19 грудня 2022 року та постанову Запорізького апеляційного суду від 25 травня 2023 року, ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 в повному обсязі, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Частиною першою статті 394 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження).

Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, колегія суддів дійшла висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки касаційна скарга подана на судові рішення у малозначній справі.

Згідно зі статтею 129 Конституції України та статтями 2, 17 ЦПК України однією з основних засад цивільного судочинства є забезпечення апеляційного перегляду справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

У відповідності до пункту «с» статті 7 Рекомендацій № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися у тих справах, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справах, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу. При цьому особа, яка подає касаційну скаргу, має обґрунтувати, що справа відповідає вказаним цілям.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», частина четверта статті 10 ЦПК України), умови прийнятності касаційної скарги відповідно до норм національного законодавства можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви.

Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, специфіку його повноважень як «суду права», процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, враховуючи те, що провадження здійснюється судом після розгляду справи судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції, і учасникам справи був наданий відповідний обсяг гарантій права на справедливий суд у судах попередніх інстанцій.

Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, зазначених у цій же статті ЦПК України.

Встановлення у процесуальному законі виняткових підстав для касаційного оскарження судових рішень у малозначних справах та справах з ціною позову, що не перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, лише у тих випадках, коли таке оскарження є дійсно необхідним (зокрема, коли касаційна скарга стосується питання права,

яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до ЦПК України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу), має гарантувати право на остаточне та обов`язкове до виконання судове рішення, сприяти стабільності й визначеності у цивільних правовідносинах, дотриманню розумних строків розгляду справи.

Відповідно до пункту 1 частини шостої статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами визнаються справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Пунктом 2 частини шостої статті 19 ЦПК України визначено, що для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Предметом позову у цій справі є вимоги про зобов`язання відповідача вчинити певні дії, а також вимоги майнового характеру про стягнення заборгованості по заробітній платі у розмірі 42 064,95 грн і стягненнякомпенсації за порушення встановлених строків виплати заробітної плати та середнього заробітку за час вимушеного прогулу у зв`язку із невидачею трудової книжки.

Згідно з положеннями частини четвертої статті 274 ЦПК України ця справа не відноситься до тієї категорії справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження.

Отже ця справа, в якій вирішено правові питання щодо обґрунтованості позовних вимог та дотримання строків звернення до суду, є справою незначної складності, яка підлягає віднесенню до категорії малозначних.

Касаційна скарга не містить прямих посилань на наявність обставин, які передбачені підпунктами а-г пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України.

З огляду на ціну позову, предмет позову, складність справи, а також значення справи для сторін і суспільства, Верховним Судом не встановлено обставин, за наявності яких судові рішення у малозначній справі (справі незначної складності),підлягають касаційному оскарженню.

Колегія суддів враховує мотиви судових рішень і доводи касаційної скарги та вважає, що з огляду на встановлення судами попередніх інстанцій усіх обставин справи та надання обґрунтованої правової оцінки наявним у матеріалах справи доказам, незгода позивачки з ухваленими судовим рішеннями у цій справі не свідчить про те, що така справа має для неї виняткове значення або має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики.

Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

З урахуванням наведеного, оскільки ОСОБА_1 , від імені якої діє адвокат Волошина Є. В., подала касаційну скаргу на судові рішення, що згідно з положеннями ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню, у відкритті касаційного провадження у справі належить відмовити.

Керуючись статтею 129 Конституції України, частинами шостою, дев`ятою статті 19, пунктом 2 частини третьої статті 389, частиною першою, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , від імені якої діє адвокат Волошина Євгенія Вячеславівна, на рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 19 грудня 2022 року та постанову Запорізького апеляційного суду від 25 травня 2023 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Техносинтез холдінг трейд» про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку у зв`язку з невидачею трудової книжки та зобов`язання вчинити певні дії.

Копію ухвали та додані до касаційної скарги матеріали надіслати особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Судді: Є. В. Синельников

О. М. Осіян

В. В. Шипович