Рішення

від 27.06.2023 по справі 367/4881/22

ІРПІНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 367/4881/22

Провадження №2/367/3066/2023

РІШЕННЯ

Іменем України

22 червня 2023 року м. Ірпінь

Ірпінський міський суд Київської області

у складі головуючого судді: Одарюка М.П.,

за участю секретаря судового засідання: Довгополої І.В.,

представника позивача: Пашина Д.Д.,

представника відповідача: Шульги Л.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу № 367/4881/23 за позовом ОСОБА_1 до Бучанського районного територіального центру комплектування та соціальної політики, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: Приватне підприємство інвалідів "Надія -2000", військова частина НОМЕР_1 про визнання протиправними та скасування рішення, скасування акта - приймання передачі транспортного засобу, зобов`язання повернути транспортний засіб,

В С Т А Н О В И В:

В листопаді 2022 року позивачка звернулась до суду з позовом , в якому просить суд:

1)визнати протиправним рішення Бучанського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки та скасувати акт приймання передачі транспортного засобу від 30.03.2022 року Бучанського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки транспортного засобу - автомобіля марки РУТА 19, тип загальний автобус, випуск 2008 року, реєстраційний номер НОМЕР_2 , номер шасі НОМЕР_3 .

2)зобов`язати Бучанський районний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки повернути ОСОБА_1 транспортний засіб - автомобіль марки РУТА 19, тип загальний автобус, випуск 2008 року, реєстраційний номер НОМЕР_2 , номер шасі НОМЕР_3 .

В обґрунтування позиву зазначає, що 30 березня 2022 року Бучанським районним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки, в особі майора ОСОБА_2 на підставі рішення Бучанського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки був залучений у межах виконання транспортного обов`язку транспортний засіб - автомобіль марки РУТА 19, тип загальний автобус, випуску 2008 року реєстраційний номер НОМЕР_2 , номер шасі НОМЕР_3 . Транспортний засіб належить ОСОБА_1 на праві власності на підставі свідоцтва про реєстрацію НОМЕР_4 , виданого ТСЦ 1841 14 серпня 2019 року. В той же час, вилучення транспортного засобу відбулось не у власника, ОСОБА_1 , а у третьої особи, а саме ПП інвалідів НАДІЯ-2000, яке мало лише право користування (керування) та володіння автомобілем марки РУТА 19, тип загальний автобус, випуску 2008 року реєстраційний номер НОМЕР_5 , номер шасі НОМЕР_3 , на підставі довіреності посвідченої приватним нотаріусом Києво- Святошинського районного нотаріального округу Київської області, зареєстровану в реєстрі за № 1898 від 30.10.2020 року. Актом приймання-передачі транспортних засобів від 30.03.2022 року зазначено, що залучення транспортного засобу відбувається за участю власника та у власника, а саме приватного підприємства інвалідів НАД1Я-2000. Право власності підтверджується тимчасовим реєстраційним талоном ХХТ № 053347. В той же час тимчасовий реєстраційний талон надавав приватному підприємству інвалідів НАДІЯ-2000 лише право управління автомобілем, і в жодному випадку не підтверджував права власності. Вважає, що рішення щодо залучення транспортного засобу, акт приймання-передачі від 30.03.2022 року являються такими, що не відповідають вимогам діючого законодавства, оскільки: залучення транспортного засобу відбулось у особи, яка лише мала право володіння та користування транспортним засобом; акт приймання-передачі складений без участі власника; власнику не було повідомлено про залучення його транспортного засобу у зв`язку з військово-транспортним обов`язком; транспортний засіб належить на праві власності громадянці, а не установі, організації та являється єдиним джерелом існування та отримання хоч якось доходу.

Відповідач у відзиві на позову просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог позивача, вказуючи наступне.

У зв`язку з військовою агресією російської федерації та виникненням реальної загрози нападу Бучанський РТЦК та СП був евакуйований до тимчасового місця дислокації у с Петропавлівська Борщагівка Бучанського району Київської області.

30.03.2022 року у місті Вишневому на підставі часткового наряду погодженого головою Бучанської районної військової адміністрації від 30.03.2022 № 697/1 було здійснено залучення транспортного засобу автобуса марки РУТА 19, реєстраційний номер НОМЕР_6 , 2008 року випуску, до виконання завдань в районі ведення бойових дій в зоні відповідальності ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Враховуючи відсутність власника транспортного засобу та нагальну потребу у забезпеченні технікою Національної економіки України військових формувань Збройних Сил України залучених до виконання бойових завдань з відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки була погоджена добровільна передача транспортних засобів, зокрема автобуса РУТА 19 з Приватного підприємства інвалідів «НАДІЯ-2000». Тобто керівник приватного підприємства інвалідів «НАДІЯ-2000» виконуючи військово-транспортний обов`язок заради усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності добровільно передав, а військова частина в/ч НОМЕР_1 прийняла транспортний засіб, що підтверджується відповідними підписами та печатками.

Підсумовуючи вищезазначене Позивач в позовній заяві зазначає, що вилучення транспортного засобу відбувалось не у власника, а у ПНІ «Надія-2000», яке мало лише право користування, проте з вищевикладеного зрозуміло, що вилучення транспортного засобу не проводилось, а було здійснено залучення транспортного засобу під час мобілізації для потреб Збройних Сил України оформленого відповідним Актом приймання-передачі на час дії воєнного стану, з подальшим поверненням відповідно до Положення.

ІНФОРМАЦІЯ_2 виконуючи покладені обов`язки з загальної мобілізації, зокрема із залучення транспортних засобів та техніки не здійснював будь яких протиправних рішень.

Вимога Позивача зобов`язати Бучанський РТЦК та СП повернути транспортний засіб - автомобіль марки РУТА 19, автобус, випуску 2008 року під час дії воєнного стану в Україні є неконституційним та протиправним, адже стаття 65 Конституції України визначає захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України.

Стосовно стягнення за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 розмір судового збору повідомляємо, відповідно до п. 7 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2022 р. №154 є відокремленим підрозділом ІНФОРМАЦІЯ_3 . Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, м. Києва та Севастополя є юридичними особами публічного права, мають самостійний баланс, реєстраційні рахунки в органах Казначейства. Тобто, Бучанський районний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки не є юридичною особою, не має самостійного балансу та реєстраційних рахунків в органах Казначейства.

Статтею 43 Цивільного процесуального кодексу України визначено, здатність мати цивільні процесуальні права та обов`язки сторони, третьої особи, заявника, заінтересованої особи (цивільна процесуальна правоздатність) мають усі фізичні і юридичні особи. Виходячи з зазначеного ІНФОРМАЦІЯ_2 не може бути належною стороною в судовому процесі та не може здійснювати будь які виплати за рахунок бюджетних асигнувань.

Представник третьої особи - Приватне підприємство інвалідів "Надія -2000" вважає наявним порушення порядку передачі транспортного засобу, а тому позовні вимоги підлягають задоволення частково.

Ухвалою Ірпінського міського суду від 25 квітня 2023 року було задоволено клопотання відповідача та залучено до участі у справі , в якості третьої особи військову частину НОМЕР_1 .

В своїх поясненнях наданих суду третя особа зазначає, що Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» №64/2022 від 24 лютого 2022 року, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України запроваджено воєнний стан, який діє з 5:30 24 лютого 2022 року строком на 30 діб та продовжено і по даний час.

Також указом Президента України «Про загальну мобілізацію» №69/2022 від 24.02.2022 оголошено загальну мобілізацію.

У відповідності до вимог Ч.1 ст.6 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» військово-транспортний обов`язок установлюється з метою задоволення потреб Збройних Сил України, інших військових формувань на особливий період транспортними засобами і технікою і поширюється на центральні та місцеві органи виконавчої влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи і організації, у тому числі на залізниці, порти, пристані, аеропорти, нафтобази, автозаправні станції дорожнього господарства та інші підприємства, установи і організації, які забезпечують експлуатацію транспортних засобів, а також на громадян - власників транспортних засобів.

Пунктом 4 ч.1 ст.8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» передбачено, що в умовах правового режиму воєнного стану в установленому законом порядку може бути примусово відчужене майно, що перебуває у приватній власності.

На підставі частини п`ятої статті 7 Закону №4765-VI, у разі відсутності особи, у якої відчужується або вилучається майно, або її законного представника під час складання акту про примусове відчуження або вилучення майна, такий

акт складається без її участі, з дотриманням процедури документального оформлення, що передбачена чинним законодавством.

Разом з тим, Приватне підприємство інвалідів «НАДІЯ-2000» є представником власника майна, що вбачається з Довіреності від 13 жовтня 2020 року, копія якої долучена до матеріалів справи. Зокрема, має право представляти інтереси ОСОБА_1 у відповідних установах, на підприємствах, в організаціях, незалежно від їх організаційної правової форми та підпорядкованості.

За своєю правовою природою, Акт примусового відчуження транспортного засобу - це індивідуальний акт, тобто рішення суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.

За владно-регулятивною природою всі юридичні акти поділяються на правотворчі, правотлумачні (правоінтерпретаційні) та правозастосовні. Нормативно-правові акти належать до правотворчих, а індивідуальні - до правозастосовних.

Індивідуально-правові акти як результати правозастосування адресовані конкретним особам, тобто є формально обов`язковими для персоніфікованих (чітко визначених) суб`єктів; містять індивідуальні приписи, у яких зафіксовані суб`єктивні права та/чи обов`язки адресатів цих актів; розраховані на врегулювання лише конкретної життєвої ситуації, а тому їх юридична чинність (формальна обов`язковість) вичерпується одноразовою реалізацією. Крім того, такі акти не можуть мати зворотної дії в часі.

В абзаці 4 пункту 1 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 23 червня 1997 року № 2-зп у справі № 3/35-313 вказано, що «... за своєю природою ненормативні правові акти, на відміну від нормативних, встановлюють не загальні правила поведінки, а конкретні приписи, звернені до окремого індивіда чи юридичної особи, застосовуються одноразово й після реалізації вичерпують свою дію».

У пункті 5 Рішення Конституційного Суду України від 22 квітня 2008 року № 9-рп/2008 в справі № 1-10/2008 вказано, що при визначенні природи «правового акта індивідуальної дії» правова позиція Конституційного Суду України ґрунтується на тому, що «правові акти ненормативного характеру (індивідуальної дії)» стосуються окремих осіб, «розраховані на персональне (індивідуальне) застосування» і після реалізації вичерпують свою дію.

Таким чином, після ухвалення спірного рішення, виникли нові правовідносини, врегульовані Законом №4765-VІ.

Звертаємо увагу суду, що з дати підписання Акту приймання-передачі транспортних засобів від 30 березня 2022 року, виникло право державної власності, в розумінні Закону №4765-VІ (частина З статті 7).

Так, Закон №4765-VІ передбачає повернення примусово відчуженого майна, що зберіглося, в судовому порядку. Частиною другою статті 10 прямо передбачено, що підставою для повернення майна є рішення суду, яке набрало, законної сили. При цьому підставою для вирішення цього питання є скасування правового режиму воєнного стану за умови, що майно, яке було примусово відчужене, зберігалося, а колишній власник або уповноважена ним особа наполягає на поверненні майна. У разі повернення майна особі у неї поновлюється право власності на це майно (стаття 12 Закону).

Таким чином, питання повернення примусово вилученого майна, може бути поставлено після скасування правового режиму воєнного стану в Україні.

Вважає, що позов підлягає залишенню без з задоволення.

Представник позивача в судовому засідання позовні вимоги підтримав в позовному обсязі, вважає , що вилучення транспортного засобу було проведено з порушенням чинного законодавства, оскільки власник транспортного засобу не залучався, акту приймання - передачі не підписував, а тому в подальшому це приведе до порушення прав власника транспортного засобу на повернення та відшкодування його вартості у випадку знищення.

Представник відповідача в судовому засіданні просила відмовити у задоволенні позовних вимог позивача, оскільки спірний транспортний засіб було вилучено в умовах бойових дій , в зоні відповідальності ІНФОРМАЦІЯ_1 та відповідно до Положення про військово - транспортний обов`язок.

Представники третіх осіб в судове засідання не з`явились.

Суд, з`ясувавши обставини та дослідивши представлені у справі докази, дійшов таких висновків.

Судом встановлено, що 30 жовтня 2020 року ОСОБА_3 , який діяв від імені ОСОБА_1 уповноважив у відповідності до ст. 244 та ст. 1007 Цивільного кодексу України Приватне підприємство інвалідів « Надія -2000» представляти інтереси ОСОБА_1 у відповідних установах, на підприємствах, в організаціях, незалежно від їх організаційно правової форми та підпорядкованості, в тому числі уповноважених органах МВС, з питань володіння та користування (керування) ( на відомих представнику умовах) належним ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про реєстрацію ТЗ НОМЕР_4 , виданого ТСЦ1841 « 14» серпня 2019 року, автомобілем марки (моделі) РУТА 19, тип ЗАГАЛЬНИЙ АВТОБУС-ЗАГАЛЬНИЙ АВТОБУС D, випуску 2008 року, номер шассі ( кузова,рами) НОМЕР_3 , реєстраційний № НОМЕР_7 , зареєстрованим в ТСЦ 1841 «14» серпня 2019 року, дата першої реєстрації 03.11.2009. (а.с. 16-17).

Транспортний засіб - автомобіль марки (моделі) РУТА 19, тип ЗАГАЛЬНИЙ АВТОБУС-ЗАГАЛЬНИЙ АВТОБУС D, випуску 2008 року, номер шассі ( кузова,рами) НОМЕР_3 , реєстраційний № НОМЕР_7 належить на праві власності ОСОБА_1 (а.с. 12).

30 березня 2022 року Бучанським районним центром комплектування та соціальної підтримки за №697/1 видано ППІ "Надія - 2000" частковий наряд поставити за адресою: АДРЕСА_1 автобус РУТА - 19 в кількості 1 одиниці.

30 березня 2022 року складено Акт приймання - передачі транспортних засобів і техніки ІНФОРМАЦІЯ_4 на підставі якого було вилучено транспортний засіб автомобіль марки (моделі) РУТА 19, тип ЗАГАЛЬНИЙ АВТОБУС-ЗАГАЛЬНИЙ АВТОБУС D, випуску 2008 року, номер шассі ( кузова,рами) НОМЕР_3 , реєстраційний № НОМЕР_7 , згідно з Рішенням Бучанського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки та Указу Президента України № 69/2022 від 24 лютого 2022 року « Про загальну мобілізацію» ( а.с.18-19). Акт приймання - передачі було підписано Директором ППІ " НАДІЯ -2000" ОСОБА_4 та ТВО начальника Бучанського РТЦК та СП ОСОБА_2 .

Відповідно до ст.41Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатом своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Примусове відчуження об`єктів права приватної власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності, на підставі і в порядку, визначених законом, та за умови попереднього і повного відшкодування їх вартості. Примусове відчуження таких об`єктів з наступним повним відшкодуванням їх вартості допускається лише в умовах воєнного чи надзвичайного стану.

За положеннями ст.64Конституції України конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України. В умовах воєнного або надзвичайного стану можуть встановлюватися окремі обмеження прав і свобод із зазначенням строку дії цих обмежень.

Згідно з ч.3 ст.321Цивільного кодексуУкраїни примусове відчуження об`єктів права власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього та повного відшкодування їх вартості, крім випадків, встановлених частиною другою статті 353 цього кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст.353ЦК України в умовах воєнного або надзвичайного стану майно може бути примусово відчужене у власника з наступним повним відшкодуванням його вартості. Реквізоване майно переходить у власність держави або знищується (ч. 3 ст. 353 ЦК України).

Указом Президента України № 64/2022, затвердженим Верховною Радою України 24 лютого 2022 року, в Україні з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року введено воєнний стан, який триває донині.

Згідно з п.3 Указу Президента України № 64/2022, у зв`язку із введенням в Україні воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені ст.30-34,28,39,41-44,53 Конституції України, а також вводитися тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб в межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, які передбачені частиною першою статті 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану».

Відповідно до ч.1 ст.1Закону України«Про правовийрежим воєнногостану» воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

За визначенням ч.1 ст.3 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», військовим командуванням, якому згідно з цим законом надається право разом з органами виконавчої влади, військовими адміністраціями, Радою міністрів Автономної Республіки Крим та органами місцевого самоврядування запроваджувати та здійснювати заходи правового режиму воєнного стану, є: Головнокомандувач Збройних Сил України, Командувач об`єднаних сил Збройних Сил України, командувачі видів та окремих родів військ (сил) Збройних Сил України, командувачі (начальники) органів військового управління, командири з`єднань, військових частин Збройних Сил України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань.

Військове командування, в межах повноважень, визначених цим законом та Указом Президента України про введення воєнного стану в Україні або окремих її місцевостях, затвердженим Верховною Радою України, видає обов`язкові до виконання накази і директиви з питань забезпечення оборони, громадської безпеки і порядку, здійснення заходів правового режиму воєнного стану (ч. 2 ст. 3 Закону України «Про правовий режим воєнного стану»).

Відповідно до ч.1 ст. 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану»,в Україні або в окремих її місцевостях, де введено воєнний стан, військове командування разом із військовими адміністраціями (у разі їх утворення) можуть самостійно або із залученням органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування запроваджувати та здійснювати в межах тимчасових обмежень конституційних прав і свобод людини і громадянина, а також прав і законних інтересів юридичних осіб, передбачених указом Президента України про введення воєнного стану, заходи правового режиму воєнного стану, зокрема примусово відчужувати майно, що перебуває у приватній або комунальній власності, вилучати майно державних підприємств, державних господарських об`єднань для потреб держави в умовах правового режиму воєнного стану в установленому законом порядку та видавати про це відповідні документи встановленого зразка (п.4).

Частиною 3 статті 6 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» встановлено виконання військово-транспортного обов`язку під час мобілізації, якщо не введений правовий режим воєнного чи надзвичайного стану, здійснюється згідно з Мобілізаційним планом України шляхом безоплатного залучення транспортних засобів підприємств, установ та організацій усіх форм власності для забезпечення потреб Збройних Сил України, інших військових формувань на умовах їх повернення власникам після оголошення демобілізації.

Обсяги транспортних засобів за типами та марками, що планується залучити під час мобілізації, для підприємств, установ та організацій усіх форм власності встановлюються згідно з Мобілізаційним планом України місцевими державними адміністраціями за поданням територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

Залучення транспортних засобів під час мобілізації здійснюється територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, Центральним управлінням або регіональними органами Служби безпеки України, відповідним підрозділом Служби зовнішньої розвідки України на підставі рішень місцевих державних адміністрацій, що оформлюються відповідними розпорядженнями.

Приймання-передача транспортних засобів, залучених під час мобілізації, та їх повернення після оголошення демобілізації здійснюються на підставі актів приймання-передачі, в яких зазначаються відомості про власників, технічний стан, залишкову (балансову) вартість та інші необхідні відомості, що дають змогу ідентифікувати транспортні засоби.

Повернення транспортних засобів власнику здійснюється протягом 30 календарних днів з моменту оголошення демобілізації.

Згідно пункту30 Положенняпро військово-транспортний обов`язок,затвердженого постановоюКабінету МіністрівУкраїни від 28грудня 2000року №1921,(в редакціїпостанови КабінетуМіністрів від17червня 2015року №405) повернення підприємствам, установам та організаціям транспортних засобів і техніки здійснюється військовими частинами (підрозділами), установами та організаціями військових формувань, для задоволення потреб яких вони залучалися, протягом 30 календарних днів з дати оголошення демобілізації через територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, які здійснили таке залучення.

Порядок компенсації шкоди, завданої транспортним засобам внаслідок їх залучення під час мобілізації, визначається Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п.1ст.81ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст.77ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Звертаючись за захистом своїх прав до суду саме заявник повинен обґрунтувати підстави позову, предмет позову, вказати осіб, які порушують його права, та яких може стосуватись вирішення спору відповідно до принципів змагальності та диспозитивності цивільно-процесуального судочинства.

Статтею 387 ЦК Українивизначено, що власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

З аналізу вищенаведених положень матеріального закону слідує, що обов`язковою умовою для витребування власником майна з чужого незаконного володіння є відсутність правової підстави для вибуття такого майна від власника.

У даному випадку правовою підставою для вибуття спірного автомобіля із володіння позивача стали вимоги Указу Президента України № 69/2022 від 24 лютого 2022 року « Про загальну мобілізацію», ст.23 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», Положення про військово- транспортний обов`язок, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2000 року № 1921, (в редакції постанови Кабінету Міністрів від 17 червня 2015 року № 405, які дозволяють відчуження об`єктів права приватної власності з мотивів суспільної необхідності в умовах воєнного стану, п.3указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022(з подальшими указами про продовження дії воєнного стану).

З наведеного слідує, що правова підстава, згідно якої спірний автомобіль був вилучений у позивача, не відпала, вона чітко передбачена чинним законодавством та допустима в умовах воєнного стану, реалізована актом індивідуальної дії, який є чинним, ніким неоспореним та не скасований (визнаний недійсним).

Таким чином, звернення позивача до суду із позовом про захист порушених прав є передчасним, адже позивач не дотримався порядку подачі заяви до територіальногоцентру комплектуваннята соціальноїпідтримки замісцем їхзалучення звідповідною заявою,яка подається після скасування правового режиму воєнного стану. Судом встановлено, що на момент звернення до суду із вказаним позовом правовий режим воєнного стану триває на підставі Указу Президента України, тому в задоволенні позовних вимог слід відмовити.

Керуючись статтями 4, 12, 76 - 81, 89, 141, 263 - 265, 268, 430 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Бучанського районного територіального центру комплектування та соціальної політики, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: Приватне підприємство інвалідів "Надія -2000", військова частина НОМЕР_1 про визнання протиправними та скасування рішення, скасування акта - приймання передачі транспортного засобу, зобов`язання повернути транспортний засіб - відмовити.

З текстом рішення можна ознайомитись в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням http://reyestr.court.gov.ua

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подачі у 30-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Головуючий суддя М.П. Одарюк

Повний текст рішення виготовлено 27 червня 2023 року.