Ухвала

від 26.06.2023 по справі 2а/1570/6211/2011

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 2а/1570/6211/2011

УХВАЛА

26 червня 2023 року м. Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Лебедєва Г. В., розглянувши в порядку письмового провадження заяву Будинкоуправління № 1 10 відділення морської інженерної служби про визнання виконавчого листа від 13.11.2012 року про по справі №2а/1570/6211/2011 таким, що не підлягає виконанню,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Одеського окружного адміністративного суду перебувала справа за позовом Державної фінансової інспекції в Одеській області до Будинкоуправління №1 10 відділення морської інженерної служби, за участю Одеської прокуратури з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері Південного регіону України про стягнення у дохід державного бюджету безпідставно отриману орендну плату в сумі 311223,71 гривень.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 01.10.2012 адміністративний позов Державної фінансової інспекції в Одеській області до Будинкоуправління №1 10 відділення морської інженерної служби, за участю Одеської прокуратури з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері Південного регіону України про стягнення у дохід державного бюджету безпідставно отриману орендну плату в сумі 311223,71 гривень задоволено частково.

- стягнуто з Будинкоуправління №1 10 відділення морської інженерної служби у дохід державного бюджету безпідставно отриману орендну плату в розмірі 297223,71 гривень (двісті дев`яносто сім тисяч двісті двадцять три гривні сімдесят одну копійку).

До канцелярії Одеського окружного адміністративного суду надійшла заява Будинкоуправління № 1 10 відділення морської інженерної служби про визнання виконавчого листа від 13.11.2012 року про по справі №2а/1570/6211/2011 таким, що не підлягає виконанню.

31.05.2023 року відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справ Одеського окружного адміністративного суду, до розгляду заяви по справі №2а/1570/6211/2011 визначено суддю Лебедєву Г.В.

Вказана справа знаходилась в архіві Одеського окружного адміністративного суду та передана на розгляд судді 15.06.2023 року.

Ухвалою від 15.06.2023 року суд призначив розгляд заяви Будинкоуправління № 1 10 відділення морської інженерної служби про визнання виконавчого листа від 13.11.2012 року про по справі №2а/1570/6211/2011 таким, що не підлягає виконанню у судовому засіданні на 21.06.2023 року.

В судове засідання призначене на 21.06.2023 року учасники справи не з`явились.

Відповідно до ч. 9 ст. 205 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

На підставі ч. 9 ст. 205 КАС України суд здійснив розгляд заяви в порядку письмового провадження.

В обґрунтування заяви заявник, зазначив, що Будинкоуправління №1 10 відділення морської інженерної служби у зв`язку зі спливом більш ніж трьох років з моменту виникнення заборгованості, вступу в силу рішення неможливості його виконати, через відсутність коштів та майна у боржника, а тому заявник просить визнати виконавчий лист від 13.11.2012 року по справі №2а/1570/6211/2011 таким, що не підлягає виконанню.

Суд розглянувши заяву Будинкоуправління № 1 10 відділення морської інженерної служби про визнання виконавчого листа від 13.11.2012 року про по справі №2а/1570/6211/2011 таким, що не підлягає виконанню, зазначає наступне.

Відповідно до ч.3 ст.374 КАС України, суд розглядає заяву в десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника і постановляє ухвалу. Неявка стягувача і боржника не є перешкодою для розгляду заяви. До розгляду заяви суд має право своєю ухвалою зупинити виконання за виконавчим документом або заборонити приймати виконавчий документ до виконання.

Згідно ч.2 ст.374 КАС України, суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

За змістом вказаної норми виконавчий лист може бути визнаний судом таким, що не підлягає виконанню лише у випадку: 1) якщо його було видано помилково; 2) якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

При цьому словосполучення "або з інших причин" стосується саме припинення обов`язку боржника, який підлягає виконанню.

Так, зобов`язання можуть припинятися внаслідок добровільного виконання обов`язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов`язань, переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, неможливістю виконання.

Аналіз вказаних норм дає підстави для висновку, що законодавець встановлює підстави, за яких суд визнає виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню, зокрема, у разі якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

Однак, перелік підстав для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, за змістом ч.2 ст.374 КАС України, не є виключним, оскільки передбачає також інші підстави для прийняття такого рішення, ніж прямо зазначені у цій нормі процесуального права.

У цьому випадку саме на суд покладено обов`язок встановити, з яких підстав може бути визнано виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню з урахуванням права стягувача на повне виконання рішення суду та права боржника на захист від подвійного стягнення. Суд повинен вирішувати ці питання з урахуванням певних обставин справи, дотримуючись балансу інтересів обох сторін виконавчого провадження.

Разом з тим словосполучення "або з інших причин" не стосується припинення обов`язку боржника, який підлягає виконанню, а є іншими причинами, наприклад, в апеляційному чи касаційному порядку скасовано чи змінено рішення суду, або ж у зв`язку з нововиявленими обставинами, а виконавчий лист ще не виконаний.

Окрім того, за своїм змістом ч.2 ст.374 КАС України передбачає визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню як повністю так і частково, а тому підстави, якими заявник обґрунтовує свою заяву, можуть бути наслідком як повного так і часткового визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, а отже як повного так і часткового задоволення заяви, поданої відповідно до цієї норми закону.

Таким чином, передумовою для визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню є одна з наступних обставин: - помилковість видачі виконавчого листа; - боржником чи іншою особою було добровільно виконано рішення суду, внаслідок чого обов`язок припинився; - обов`язок боржника припинився з інших причин (передання відступного, зарахування, прощення боргу, поєднання боржника і кредитора в одній особі, інші підстави припинення зобов`язання).

Отже, закон не передбачає можливість визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, якщо він виданий компетентним судом і є належним виконавчим документом.

Сутність процедури визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню полягає, насамперед, у встановленні обставин та фактів, що свідчать про відсутність матеріального обов`язку боржника, які виникли після ухвалення судового рішення, або наявність процесуальних підстав, які свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа.

Разом з тим, за наявності судового рішення про стягнення боргу, яке набрало законної сили та підлягає виконанню, заявником при зверненні до суду із заявою про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, не доведено, що ним було добровільно виконано рішення суду, внаслідок чого його обов`язок припинився, або його обов`язок, як боржника, припинився з інших причин.

При цьому у стягувача залишається право на поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання, у разі доведеності (ст.376 КАС України)

Згідно з статтею 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Положення статті 129-1 Конституції України визначають, що судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Виконання судових рішень є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод 1950 року.

У пілотному рішенні у справі "Бурдов проти Росії" від 7 травня 2002 року Європейський суд, вказав, що пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини й основоположних свобод кожному надано право звертатися до національного суду у разі виникнення спору про його цивільні права ("право на суд"), одним із аспектів якого є право на доступ до правосуддя, що представляє собою право на порушення позовного провадження у національних судах з питань цивільно-правового характеру; але таке право на судовий захист було б ілюзорним, якби система правова держави-учасника Європейської конвенції не виключала, що судове рішення, яке набрало законної сили та є обов`язковим до виконання, залишалося б не виконаним. Також, визнається неприпустимим, що п. 1 ст. 6 Конвенції, деталізовано визначаючи процесуальні гарантії сторін на справедливий розгляд їхньої справи національним судом, не передбачав би захисту процесу виконання судових рішень. Європейський суд наголосив, що виконання рішення суду, яке ухваленого будь-яким національним судом, повинно розглядатись як складова "судового розгляду" .

У справі "Soering vsUK" [5] Європейський суд визначив, що Конвенція як основоположний правовий акт, що підтверджує, забезпечує та надає захист прав людини, визначає, що її гарантії мають бути реальними та дієвими. Виконання будь-якого рішення суду є обов`язковою стадією процесу правосуддя, і як наслідок, повинна відповідати вимогам ст. 6 Конвенції. Судовий захист прав особи, як і діяльність суду, не може вважатися ефективним, якщо рішення суду не буде виконано або виконано неналежним чином і без подальшого контролю суду за їх виконанням.

Таким чином, проаналізувавши наявні в матеріалах справи докази, керуючись вищенаведеними положеннями цивільного законодавства, суд дійшов висновку про відсутність підстав для визнання виконавчого листа від 13.11.2012 року про по справі №2а/1570/6211/2011 таким, що не підлягає виконанню.

Слід також зазначити, що заявником не надано доказів відкритого виконавчого провадження на підставі виданого виконавчого листа. Крім того, у суду відсутні докази видачі виконавчого листа.

Враховуючи вищевикладене, суд не знаходить підстав для задоволення заяви про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню.

Таким чином, наявності вказаних у ч.2 ст.374 КАС України підстав заявник не обґрунтував і не довів належними та допустимими доказами.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що заява є необґрунтованою та не підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 243, 256,293,295, 374 КАС України суд,

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви Будинкоуправління № 1 10 відділення морської інженерної служби про визнання виконавчого листа від 13.11.2012 року про по справі №2а/1570/6211/2011 таким, що не підлягає виконанню відмовити.

Ухвала суду може бути оскаржена в порядку та строки встановлені ст.ст. 293-297 КАС України.

Суддя Г. В. Лебедєва