Постанова

від 21.06.2023 по справі 440/9226/22

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 червня 2023 р. Справа № 440/9226/22Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Ральченка І.М.

суддів: Катунова В.В. , Чалого І.С.

за участю секретаря судового засідання Євсєєвої М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "СЕРВІСТРАНЗИТ" на додаткове рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 02.02.2023, суддя С.С. Сич, повний текст складено 09.02.23 по справі № 440/9226/22

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "СЕРВІСТРАНЗИТ"

до Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області

про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Фірма "СЕРВІСТРАНЗИТ" звернулось до суду із позовом, у якому просило визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області № 77 від 16.09.2022 про застосування адміністративно-господарських санкцій за порушення законодавства про ціни та ціноутворення.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 18.01.2023 позовні вимоги задоволено.

Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області про застосування адміністративно-господарських санкцій за порушення законодавства про ціни і ціноутворення № 77 від 16.09.2022.

В подальшому до суду першої інстанції надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю Фірми "СЕРВІСТРАНЗИТ" про ухвалення додаткового рішення про стягнення за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Фірми "СЕРВІСТРАНЗИТ" витрат на правничу допомогу у сумі 553358,94 грн.

Додатковим рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 02.02.2023 стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Фірми "СЕРВІСТРАНЗИТ" витрати на професійну правничу допомогу в сумі 10200 грн.

Позивач, не погодившись із таким рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, у якій просив скасувати додаткове рішення, прийняти нове, яким заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Фірми "СЕРВІСТРАНЗИТ" про ухвалення додаткового рішення у справі задовольнити у повному обсязі, стягнути на користь позивача витрати на правничу допомогу у сумі 553358,94 грн.

В обґрунтування апеляційної скарги заявником, зокрема вказано, що заявлені до відшкодування суми відповідають складності справи, є пропорційними до предмета спору щодо скасування рішення про

застосування адміністративно-господарських санкцій за порушення законодавства про ціни та ціноутворення. Також апелянт зазначав, що розмір гонорару визначається лише погодженням адвоката із клієнтом та може бути зменшеним судом. Крім того апелянт вказував на необхідність врахування рекомендацій щодо застосування рекомендованих (мінімальних) ставок адвокатського гонорару, затверджених рішеннями Ради адвокатів Чернігівської та Харківської області.

Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши докази по справі, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст. 252 Кодексу адміністративного судочинства України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; судом не вирішено питання про судові витрати.

Згідно з ч. 1 ст. 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Положеннями п. 1 ч. 3 ст. 132 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. 3 ст. 134 Кодексу адміністративного судочинства України для цілей розподілу судових витрат:1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно з ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до ч. 7 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Аналіз наведених положень процесуального законодавства дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на правничу допомогу адвоката підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

Крім того колегія суддів звертає увагу на положення ч. 6 та ч. 7 ст. 134 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно до яких, визначено, що у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

У ході судового розгляду встановлено, що 07.09.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю Фірмою "СЕРВІСТРАНЗИТ" та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 укладено договір про надання юридичних послуг № 07/09/2022, за умовами якого замовник доручає, а виконавець приймає на себе зобов`язання надавати замовнику юридичну допомогу на умовах, передбачених цим договором: 1.1.1. дослідження наявності правових підстав проведення позапланової перевірки щодо дотримання вимог формування, встановлення та застосування цін та здійснення правового супроводу під час проведення позапланової перевірки, в разі необхідності підготовка та подача заперечень на акт перевірки; 1.1.2. за наявності на те правових підстав, оскарження наказу про призначення позапланової перевірки; дій посадових осіб щодо проведення перевірки та оформлення результатів перевірки шляхом підготовки скарг та/або підготовки позовної заяви до Полтавського окружного адміністративного суду; 1.1.3. в разі необхідності та за наявності на те правових підстав, оскарження результатів перевірки шляхом підготовки скарг та/або підготовки позовної заяви до Полтавського окружного адміністративного суду; 1.2 в разі звернення до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою про оскарження наказу про проведення перевірки та/або оскарження результатів проведення перевірки у вигляді рішення про застосування адміністративно-господарських санкцій та/або застосування штрафів - представництво інтересів в Полтавському окружному адміністративному суді.

Пунктом 3.1 зазначеного договору встановлено, що оплата юридичних послуг відповідно до п. 1.1 цього договору являється фіксованою та проводиться у розмірі 30000 грн.

Згідно з п. 3.2 договору у випадку надання правової допомоги, передбаченої п. 1.2 цього договору, розмір гонорару не є фіксованим та визначається у розмірі 5% від майнової вигоди, яку отримує замовник за результатом розгляду позовної заяви судом першої інстанції. Під майновою вигодою визначається розмір адміністративно-господарських санкцій та/або штрафу, який в результаті розгляду позовної заяви може бути скасований або зменшений. Розмір гонорару, передбачених цим пунктом, з урахуванням результатів розгляду справи судом першої інстанції, підлягає узгодженню шляхом підписання акту погодження вартості виконаних робіт.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Статтею 19 цього Закону визначено такі види адвокатської діяльності, як надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

При цьому, необхідно враховувати, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі.

Відповідно до акту наданих послуг від 19.01.2023 до договору про надання юридичних послуг № 07/09/2022 від 07.09.2022 адвокатом надано наступні послуги:

- надання юридичних послуг згідно п. 1.1 договору про надання юридичних послуг № 07/09/2022 від 07.09.2022 розрахунок згідно п. 3.1 договору на суму 30000 грн.;

- надання юридичних послуг згідно п. 1.2 договору про надання юридичних послуг № 07/09/2022 від 07.09.2022, за результатом наданих послуг рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 18.01.2023 по справі № 440/9226/22 позов задоволено в повному обсязі, у зв`язку з чим замовник отримав майнову вигоду на загальну суму 10467178,8 грн. - розрахунок 10467178,8 грн.*5/100 (згідно п. 3.2 договору) на суму 523358,94 грн.

Загальна вартість виконаних робіт склала 553358,94 грн.

На підтвердження оплати вартості наданих послуг надано копію платіжного доручення № 2064 від 07.12.2022, копію платіжної інструкції № 2064 від 07.12.2022 на суму 30000 грн.

Колегія суддів зазначає, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

При визначенні суми компенсації витрат, понесених на правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.

Закон України "Про судоустрій і статус суддів" установлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у пункті 95 рішення у справі "Баришевський проти України" (Заява № 71660/11), пункті 80 рішення у справі "Двойних проти України" (Заява № 72277/01), пункті 88 рішення у справі "Меріт проти України" (заява № 66561/01), заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Крім того, у пункті 154 рішення Європейського суду з прав людини у справі Lavents v. Latvia (заява 58442/00) зазначено, що згідно зі статтею 41 Конвенції Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов`язково понесені та мають розумну суму.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Cуд також має враховувати чи пов`язані ці витрати з розглядом справи, чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес тощо.

Визначаючись із відшкодуванням понесених витрат на правничу допомогу, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

Відповідно до ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Ключовим критерієм під час розгляду питання щодо можливості стягнення "гонорару успіху" у справі, яка розглядається, є розумність заявлених витрат. Тобто розмір відповідної суми має бути обґрунтованим. Крім того, підлягає оцінці необхідність саме такого розміру витрат.

Так, за змістом акту від 19.01.2023 результатом наданих позивачу юридичних послуг стало прийняття Полтавським окружним адміністративним судом рішення від 18.01.2023 по справі № 440/9226/22, яким задоволено адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Фірми "СЕРВІСТРАНЗИТ".

При цьому із матеріалів справи встановлено, що в контексті здійснення представництва інтересів позивача у даній справі, реальним результатом стало складання позовної заяви та участь представника позивача у судових засіданнях.

Суд першої інстанції, враховуючи викладене та складність даної справи, обсяг та якість виконаних адвокатом робіт, витрачений час, значення цієї справи для учасника справи, дійшов висновку, що понесені позивачем витрати на правничу допомогу підлягають частковому задоволенню з огляду на їх співмірність та реальність у розмірі 10200 грн, а заява позивача є такою, що підлягає частковому задоволенню.

При цьому відповідач, як особа, що заперечувала проти задоволення заяви про розподіл судових витрат, та на яку покладено обов`язок доведення неспівмірності витрат, обґрунтовуючи свою позицію заявляв про їх завищення, виходячи з того, що спірні правовідносини не вирізняються своєю складністю, та враховуючи наявність судової практики зі спірного питання.

Оцінюючи доводи щодо завищення заявлених до відшкодування витрат на рівні 553358,94 грн. колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції, що керуючись критерієм реальності адвокатських витрат та розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних робіт (наданих послуг), обґрунтованості та пропорційності розміру таких витрат до предмета спору, а також враховуючи час необхідний для виконання адвокатом відповідних робіт (надання послуг), заявлений позивачем до відшкодування розмір витрат є значно завищеним.

Також колегія суддів вважає необґрунтованими посилання позивача на необхідність врахуванням рекомендацій щодо застосування рекомендованих (мінімальних) ставок адвокатського гонорару, затверджених рішеннями Ради адвокатів Чернігівської та Харківської області, оскільки такі акти носять характер рекомендацій, не є нормативно-правовими актами.

Стосовно участі представника позивача у судових засіданнях слід враховувати, що у ході розгляду справи у суді першої інстанції відбулось чотири засідання, три з яких в порядку підготовчого провадження, а саме 23.11.2022 тривалістю 14 хв. (з 10:17:32 год. по 10:31:27 год.), 06.12.2022 тривалістю 1 год. 15 хв. (з 14:05:48 год. по 16:20:34 год.), 22.12.2022 тривалістю 18 хв. (з 12:16:37 год. по 12:34:11 год.), та одне засідання щодо розгляду справи по суті 18.01.2023 тривалістю 1 год. 47 хв (з 11:08:21 год. по 12:55:42 год.).

Отже, загальна тривалість судових засідань, яка становила 3 год. 34 хв. та 1 год. 47 хв. з яких займали підготовчі судові засідання, є незначною, незважаючи на доводи щодо складності справи, що розглядалась, на суми позову з урахуванням розміру застосованих до позивача адміністративно-господарських санкцій.

Щодо витрат понесених у зв`язку з підготовкою, складанням та поданням позовної заяви колегія суддів вважає обґрунтованою суму у розмірі 6700 грн., що визначена судом першої інстанції, враховуючи спірні правовідносини, зміст та суть позовної заяви та беручи до уваги, що заявляючи до відшкодування загальний розмір судових витрат відповідно до п. 3.1 договору про надання юридичних послуг № 07/09/2022 від 07.09.2022 позивачем не надано конкретизованого акту та детального опису робіт виконаних адвокатом із зазначенням кількості часу, витраченого на здійснення відповідних дій.

Крім того колегія суддів звертає увагу, що визначена судом першої інстанції вартість позовної заяви на рівні 6700 грн. відповідає рекомендаціями обласних Рад адвокатів в частині встановлення розміру адвокатського гонорару за складання позовної заяви у справі, що підлягає розгляду в порядку КАС України, на які у тому числі посилався позивач.

Таким чином, дослідивши надані докази понесених витрат та вирішуючи питання розміру судових витрат, виходячи з критерію співмірності зі складністю справи, ціни позову, кількістю витраченого часу на наданих послуг та їх суть, принципу справедливості, колегія суддів доходить висновку, що зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу з 553358,94 грн. до 10200 грн. є за даних обставин справи справедливим і співмірним відшкодуванням таких.

Натомість, аргументи апеляційної скарги про те, що розмір гонорару визначається лише погодженням адвоката із клієнтом та може бути зменшеним судом колегією суддів не приймаються, оскільки ключовим критерієм під час розгляду питання щодо можливості стягнення гонорару адвоката, у тому числі «гонорару успіху», є розумність заявлених витрат та їх обґрунтованість.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 245, 246, 250, 315, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "СЕРВІСТРАНЗИТ" - залишити без задоволення.

Додаткове рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 02.02.2023 по справі № 440/9226/22 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя І.М. Ральченко Судді В.В. Катунов І.С. Чалий Постанова складена в повному обсязі 27.06.23.