Постанова
від 21.06.2023 по справі 580/4208/22
ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа №580/4208/22 Суддя (судді) першої інстанції: Петро ПАЛАМАР

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 червня 2023 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Ключковича В.Ю.,

суддів Беспалова О.О.,

Грибан І.О.,

за участю

секретаря судового засідання Кузьмука Б.І.,

представника позивача Нора А.Г.,

представників відповідача Стець А.О.,

Прихиленка А.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відео конференції апеляційну скаргу Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 07 березня 2023 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Золотоніський лікеро-горілчаний завод "Златогор" до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В :

ТОВ "Золотоніський лікеро-горілчаний завод "Златогор" звернулося до Черкаського окружного адміністративного суду з позовом до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, в якому просило суд визнання протиправним та скасування податкові повідомлення-рішення від 27.05.2022 № 000/116/32-00-07-01-03-32 та № 000/117/32-00-07-01-03-32.

Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 07.03.2023 позов задоволено.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу та вказує, що оскільки суд першої інстанції порушив норми матеріального та процесуального права, рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 07.03.2023 у справі № 580/4208/22 слід скасувати та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Щодо ненадання документів платником податків до перевірки та одразу після її проведення відповідач зазначає наступне.

В ході проведення перевірки складені акти «Про ненадання до перевірки документів»: від 12.01.2022 № 5/32-00-07-01-03-28; від 13.01.2022 № 6/32-00-07-01-03-28; від 14.01.2022 № 7/32-00-07-01-03-28

Відповідач вказує. що по кожному факту, по кожній обставині, яка зазначена платником в декларації позивачу слід було надати відповідні документи на підставі яких формувались дані бухгалтерського та податкового обліків, бо перевірка є документальної позаплановою виїзною щодо питання законності декларування від`ємного значення податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. грн. по декларації за жовтень 2021 року (вх. від 18.11.2021 № 9350430657) з урахуванням періодів декларування від`ємного значення.

Дійсно, листом від 17.01.2022 № 91 (згідно з даними зазначеними на поштовому відправленні направлено 21.01.2022, вх. № 447/6 від 24.01.2022) засобами поштового зв`язку ТОВ «ЗЛГЗ «ЗЛАТОГОР»» надіслані на адресу Східного МУ ДПС по роботі з ВПП, втім такі документи надані не в повному обсязі щодо взаємовідносин з ТОВ «ЛВР АЛКО» (код ЄДРПОУ 42784646), ТОВ «ЛВР КОНДИТЕР» (код ЄДРПОУ 43327309), ТОВ «ЛЮПУС МАЙОРІС» (код ЄДРПОУ 40055474) та ТОВ «БУДІВЕЛЬНО-ФІНАНСОВИЙ АЛЬЯНС «ОЛІМПУС» (код ЄДРПОУ 43147363), а саме: договори поставок та видаткові накладні до них, інвентаризаційні описи за результатами інвентаризації станом на 11.01.2022, проведеною на вимогу контролюючого органу. Крім того, оригінали даних документів до перевірки не надавались, додаткові документи не надавались.

Також до перевірки не надано протоколів інвентаризації відповідних основних фондів і т.д.

В той же час, відповідно п. 3.3 договору поставки від 03.02.2020 № 03/02/2020 якість товару повинна підтверджуватись сертифікатом відповідності, посвідченням якості відповідно до діючого законодавства. Відповідно до п. 5.1 договору від 03.02.2020 № 03/02/20 товар поставляється постачальником, а тому ТОВ «ЗЛГЗ «Златогор», отже повинні були бути надані відповідні документи про отримання такого товару.

Так, надані позивачем тільки до позовної заяви, документи, що підтверджують передачу на відповідальне зберігання та право власності на продукцію - товарно-транспортна накладна та акт приймання-передачі ТМЦ. Втім, такі документи повинні містити відповідні назви підприємств та реквізити виданих їм ліцензій (на право імпорту або виробництва відповідного товару), а також дати приймання-передачі цих товарів і реквізити документів, що засвідчують здійснення відповідних операцій. Також повинні вказуватись відповідні реквізити та наявність ліцензій у підприємств, які здійснювали операції купівлі-продажу та перевезення цих товарів від імпортера (для товарів іноземного виробництва) або виробника (для товарів вітчизняного виробництва) до кінцевого продавця.

Відповідач зауважує, що алкогольні напої є специфічним товаром, а тому його перевезення повинно здійснюватись з дотриманням відповідних вимог, які встановлені чинним законодавством асаме: ДСТУ 4257:2021 Напої лікеро-горілчані.

В той час як товар перевозився автомобілями Mercedes AXOR, Volvo FH 12 420, МАЗ - 54331, КАМАЗ - 5320. На думку відповідача, зазначені різновиди транспортних засобів не відповідають законодавчо встановленим рисам, які висуваються для транспортних засобів, які можуть перевозити алкогольні напої. Крім того, санітарного паспорту до перевірки надано не було.

Щодо перевезення свіжих фруктів відповідач вважає, що відповідно до наданих лише в судовому порядку документів, перевезення здійснювалось транспортом, який не відповідає законодавчо встановленим вимогам (наприклад, Volvo FH 420, Mercedes CA 1128AO і т. д.).

Щодо необхідності наявності експлуатаційних дозволів на виробництво відповідного сублімованого порошку відповідач зазначає, що ТОВ «ЗЛГЗ «ЗЛАТОГОР» було здійснено відповідну реалізацію сублімованого порошку. Однак, документів, які б підтверджували відповідні господарські операції до перевірки надано не було. Крім того, зазначений різновид діяльності передбачає наявність відповідних експлуатаційних дозволів на виробництво, які були відсутні в позивача, що підтверджено Листом від ГУ Держпродспоживслужби в Черкаській області вх. від 26.07.2021№ 5288/6. Оскільки, відповідні дозволи ТОВ «ЗЛГЗ «ЗЛАТОГОР»» отримано не було, вказана обставина ставить під сумнів реальність здійснення відповідних господарських операцій.

Також, згідно абз. 2 п. 2.2 договору купівлі-продажу від 27.06.2018 № 270618 (укладено між ТОВ «ЛЮПУС МАЙОРІС» та ТОВ «ЗЛГЗ «ЗЛАТОГОР»») зазначено, що документом, що підтверджує факт зарахування коштів на поточний рахунок Продавця є відповідна виписка з його банківського рахунку. Однак, відповідних документів до перевірки надано не було.

Акти приймання-передачі наданих послуг складаються та надаються Замовнику 30.06.2020, 30.09.2020 та 31.12.2020. Однак, зазначених документів з відповідними датами складення та надання до перевірки надано не було.

Відповідач наголошує, що ним долучено до матеріалів справи відповідні ухвали судів, які підтверджують факт відкритих кримінальних проваджень, в яких фігурують відповідні контрагенти з якими співпрацювало ТОВ «ЗЛГЗ «ЗЛАТОГОР».

Крім того, до матеріалів справи було надано відповідні рішення про відповідність контрагентів ТОВ «ЗЛГЗ «ЗЛАТОГОР» певним критеріям ризиковості, що також повинно бути враховано при розгляді відповідних категорій справ

Відповідач інформує, що Східним МУ ДПС по роботі з ВПП було здійснено запит на Регіональний сервісний центр ГСЦ МВС в Дніпропетровській області (філія ГСЦ МВС) (РСЦ ГСЦ МВС в Дніпропетровській області) від 23.01.2023 № 209/5/32-00-05-04-07 та отримано відповідь від 25.01.2023 № 31/4-294 (від 01.02.2023 № 657/5), де зазначено, що деякі зазначені посвідчення водіїв відсутні в базах, деякі здані в архів, у деяких водіїв відсутня потрібна категорія для керування відповідним видом транспорту (наявна лише категорія «В»), а наявність посвідчень у деяких водіїв встановити неможливо, бо відсутні відповідні дані (реквізити) в первинних документах, які забезпечують ідентифікацію відповідної особи. Наприклад: посвідчення водія серії НОМЕР_1 дійсно видавалось громадянину ОСОБА_1 від 04.03.2014 на право керування транспортними засобами категорії «В1», «В», «С1», «С», «D1», але інформація щодо органу видачі вищевказаного посвідчення водія відсутня. Вищевказане посвідчення водія значиться, як здане в архів; інформація щодо видачі посвідчення водія серії НОМЕР_2 громадянину ОСОБА_2 відсутня; посвідчення водія серії НОМЕР_3 ВРЕР ДАІ м. Сміла дійсно видавалось громадянину ОСОБА_3 від 13.05.1995 на право керування транспортними засобами категорії «А», «В», «С», але значиться, як здане в архів; посвідчення водія серії НОМЕР_4 дійсно видавалось громадянину ОСОБА_4 від 11.03.1995, але інформація щодо відкритих категорій, органу видачі та статусу вищевказаного посвідчення водія відсутня; відсутні необхідні реквізити, що передбачають можливість встановлення особи водія та наявності відповідного водійського посвідчення стосовно: ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 ОСОБА_20 .

Відповідно зазначені обставини не визначені у наданих лише до суду товарно-транспортних накладних, що є істотним недоліком відповідного документа.

Щодо реалізації склобою відповідач зазначає наступне

Так, у ТОВ «БУДІВЕЛЬНО-ФІНАНСОВИЙ АЛЬЯНС «ОЛІМПУС» за даним Єдиного реєстру податкових накладних відсутнє формування податкових зобов`язань по придбаному кольоровому склобою у ТОВ «ЗЛГЗ «ЗЛАТОГОР»», а відбувалося формування відповідних податкових зобов`язань за рахунок відповідних будівельно-монтажних послуг.

Також було встановлено, що у зазначеного підприємства кількість трудових ресурсів становить лише 1 особа (цивільно-правових договорів з іншими особами укладено не було).

Крім того, відповідно до наявної інформації, постачалась сировина у кількості 251, 65 тон, тобто, перевозився достатньо габаритний вантаж. Відтак, задля перевезення зазначеного товару повинні бути наявні відповідні грузові машини. З урахуванням вищезазначеного треба враховувати, що максимальне навантаження на одну вісь транспорту не може перевищувати 8-9 тонн (допустимі значення тоннажу передбачені в п. 22.5 параграфу 22 «Правил дорожнього руху» на 2022 рік. Однак, зазначених дозволів на перевезення габаритних вантажів до перевірки надано не було.

А також, слід враховувати віддаленість перевезення, бо ТОВ «ЗЛГЗ «ЗЛАТОГОР» знаходиться у м. Золотоноша, Черкаської області, а зазначений контрагент знаходиться у Київській області.

Також не було надано до перевірки відповідних квитанцій, які підтверджують факт реєстрації відповідних ТТН в Єдиному реєстрі.

Також, від Головного управління у Київській області отримано узагальнену податкову інформацію від 23.10.2021 № 16098/10-36-18-09/43147363 щодо ТОВ «БУДІВЕЛЬНО-ФІНАНСОВИЙ АЛЬЯНС «ОЛІМПУС»» та з питань проведення фінансово-господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) у ТОВ «ЗЛГЗ «ЗЛАТОГОР»» за липень 2021 року, де зазначено наступне; «проведення господарських операцій ТОВ «БУДІВЕЛЬНО-ФІНАНСОВИЙ АЛЬЯНС «ОЛІМПУС» дає можливість сформувати технічний податковий кредит, який в подальшому формує сумнівний податковий кредит по ланцюгу постачання ТОВ «БУДІВЕЛЬНО-ФІНАНСОВИЙ АЛЬЯНС «ОЛІМПУС»», контрагенти-покупці якого в свою чергу використовують даний схемний податковий кредит з метою заниження ПДВ та витрати підприємства. Господарська діяльність підприємства спрямована на здійснення операцій пов`язаних з наданням податкової вигоди третім особам».

Крім того, рішенням Комісії від 09.12.2021 № 14765 встановлено відповідністьТОВ «БУДІВЕЛЬНО-ФІНАНСОВИЙ АЛЬЯНС «ОЛІМПУС» (код за ЄДРПОУ 43147363) критеріям ризиковості платника податку, відповідно до вимог п. 8 додатку 1 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в ЄРПН, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165.

Також, під час перевірки було встановлено, що на адресу ТОВ «ЛЮПУС МАЙОРІС» (код за ЄДРПОУ 40055474) ТОВ «ЗЛГЗ ЗЛАТОГОР» було реалізовано 186,94 тон декоративного скла.

В той же час не було встановлено декларування та формування відповідних податкових зобов`язань ТОВ «ЛЮПУС МАЙОРІС». Натомість, встановлено формування відповідних зобов`язань за рахунок будівельно-монтажних послуг.

Оскільки, перевозився достатньо габаритний вантаж, то треба враховувати, що максимальне навантаження на одну вісь транспорту не може перевищувати 8-9 тонн (допустимі значення тоннажу передбачені в п. 22.5 параграфу 22 «Правил дорожнього руху» на 2022 рік. Однак, зазначених дозволів на перевезення габаритних вантажів до перевірки надано не було.

Також, від ГУ ДПС у Київській області отримано узагальнену податкову інформацію від 23.10.2021 № 16098/10-36-18-09/43147363 з питань проведення фінансово-господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) у ТОВ «ЗЛГЗ «Златогор» за липень 2021 року, де зазначено наступне: «ТОВ «ЗЛГЗ «Златогор» співпрацює з ризиковими підприємствами, зокрема: Покупець ТОВ «ЛЮПУС МАЙОРІС» (код за ЄДРПОУ 40055474) - складені податкові інформації від 23.07.2021 № 11244/10-36-18-09 з питань проведення фінансово-господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) у ТОВ «ЗЛГЗ «Златогор» та від 24.05.2021 № 8081/10-36-18-08: з питань проведення фінансово-господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) у ТОВ «ЗЛГЗ «Златогор» січень 2021 - лютий 2021 наступного змісту: «проведення господарських операцій ТОВ «ЛЮПУС МАЙОРІС» (код за ЄДРПОУ 40055474) дає можливість сформувати технічний податковий кредит, який в подальшому формує сумнівний податковий кредит по ланцюгу постачання ТОВ «ЛЮПУС МАЙОРІС», контрагенти-покупці, які в свою чергу використовують даний схемний податковий кредит з метою заниження ПДВ та витрат підприємства. Господарська діяльність підприємства спрямована на здійснення операцій пов`язаних з наданням податкової вигоди третім., особам, у зв`язку з відсутністю виробничих потужностей, необхідних для здійснення будівельно-монтажних робіт у значних обсягах;

Крім того, відповідні транспортні засоби та приміщення для зберігання відсутні.

Так, постачання послуг (виконання робіт) у розмірах, які потребують значного обсягу трудовитрат, при цьому послуги із залучення стороннього трудового ресурсу не придбавались, а оплата праці найманих працівників не відповідає обсягам виконаних робіт. Зокрема, встановлено відсутність укладення цивільно-правових договорів з іншими фізичними особами чи ФОП.

Крім того, основним КВЕД ТОВ «ЛЮПУС МАЙОРІС» є будівельні роботи. На думку відповідача, у зазначеного підприємства відсутні відповідні потужності щодо переробки зазначеної сировини. Адже, склобоєм є вироби зі скла, які втратили відповідні споживчі якості.

Також, ТОВ «ЛЮПУС МАЙОРІС» відсутні за податковою адресою, хоча відповідно до ст. 16 Податкового кодексу України підприємство має обов`язок щодо повідомлення відповідного контролюючого органу про зміну податкової адреси.

Крім того, рішенням Комісії від 08.12.2021 № 14698 встановлено відповідність ТОВ «ЛЮПУС МАЙОРІС» критеріям ризиковості платника податку, відповідно до вимог п. 8 додатку 1 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в ЄРПН, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165.

Відповідач наголошує, що ТОВ «ЛЮПУС МАЙОРІС» фігурує в кримінальній справі в ухвалі Печерського районного суду міста Києва від 27.04.2021 № 757/22539/21-к.

Щодо реалізації порошку власного виробництва з фруктів та цукру ТОВ «СВІТ ЛАСОЩІВ», яке формує відповідні грошові зобов`язання за рахунок печива, борошняних кондитерських виробів.

Так, було реалізовано значну кількість товару, отже слід враховувати значну вагу вантажу, в той же час незрозуміло ким і яким чином перевозився відповідний товар. Також, треба враховувати, що максимальне навантаження на одну вісь транспорту не може перевищувати 8-9 тонн (допустимі значення тоннажу передбачені в п. 22.5 параграфу 22 «Правил дорожнього руху» на 2022 рік. Однак, зазначених дозволів на перевезення габаритних вантажів до перевірки надано не було.

Щодо придбання ТОВ «ЗЛГЗ «ЗЛАТОГОР» фруктів відповідач зазначає наступне.

За період червень - жовтень 2021 року ТОВ «ЗЛГЗ «Златогор» придбав 186 722,1 тон фруктів та 53 029 ящиків бананів. В той же час, в ході перевірки документально не підтверджено у наявності ТОВ «ЗЛГЗ «Златогор» виробничих потужностей, що спроможні переробити зазначену кількість фруктів, також відсутнє документальне підтвердження придбання сировини в жовтні 2021 року.

Крім того, будь-які документи, що підтверджують зарахування коштів або відвантаження товарів/надання послуг відсутні, на порушення п. 185.1 ст. 185, ст. 187 Податкового Кодексу України по задекларованим в ряд. 9 декларації сумам відсутній об`єкт оподаткування та, відповідно, завищено суму податкового зобов`язання на 32 346 154 грн.

Щодо підтвердження наявності основних засобів та залишків запасів ТОВ «ЗЛГЗ «Златогор» відповідач зазначає наступне.

Під час проведення перевірки було встановлено, що підприємством подано Баланс станом на 30.09.2021 (реєстраційний № 9315653117 від 25.10.2021), в якому відображено:

Рядок 1010 (Основні засоби) в сумі 87 113 тис.грн; Рядок 1100 (Запаси) в сумі 550 003 тис.грн; Рядок 1101 (виробничі запаси) в сумі 490 004 тис.грн; Рядок 1102 (незавершене виробництво) в сумі 2 310 тис.грн; Рядок 1103 (готова продукція) в сумі 41 721 тис.грн; Рядок 1104 (товари)-в сумі 15 967 тис.грн.

До перевірки надано наказ від 10.03.2022 № 3 про проведення з 11.01.2022 інвентаризації залишків товаро-матеріальних цінностей та основних засобів.

Одночасно, до перевірки не надані результати проведеної інвентаризації залишків товаро-матеріальних цінностей та основних засобів у формі інвентаризаційного опису, акту інвентаризації, звіряльної відомості.

Відтак, в ході перевірки не підтверджено наявність основних засобів та залишків запасів. У зв`язку з вищенаведеним, станом на 31.10.2021, основні засоби та запаси вважаються відсутніми.

У зв`язку з вищенаведеним, а саме: відсутністю документального підтвердження сплати, відсутністю документального підтвердження формування заборгованості, основні засоби та запаси, що відображені в Балансі, відповідач зробив висновок, що по своїй суті та в розумінні ст. 14 Податкового Кодексу України, основні засоби є безоплатно наданими.

Відповідно до поданого ТОВ «ЗЛГЗ «ЗЛАТОГОР» звіту Баланс (звіт про фінансовий стан) на 30.09.2021 на Балансі Товариства обліковуються: самостійно виготовлена продукція, НЗВ обліковою вартістю 44 031 000 грн, в т.ч.: Рядок 1102 (незавершене виробництво) складає 2 310 000 грн; Рядок 1103 (готова продукція) складає 41 721 000 грн.

В той же час, документального підтвердження проведення переоцінки (знецінення) зазначених статей Балансу до перевірки не надано, у зв`язку з чим розмір облікової вартості визнано як розмір собівартості готової продукції власного виробництва та НЗВ.

Зважаючи на вищевикладене, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів, послуг, робіт не може бути нижче їх собівартості, визначеної відповідно до МСБО 2 (згідно з фінансової звітності платника облік на підприємстві ведеться за міжнародними стандартами фінансового обліку та звітності).

Необоротні активи: Рядок 1010 (Основні засоби) в сумі 87 113 тис.грн. Отже, балансова (залишкова за даними бухгалтерського обліку) вартість необоротних активів станом на 01.10.2021 (початок звітного (податкового) періоду) складає 87 113 000 грн, а отже ціна реалізації даних необоротних активів не може бути нижча 87 113 000 гривень.

Товари: Рядок 1101 (виробничі запаси) в сумі 490 004 тис.грн, Рядок 1104 (товари) в сумі 15 967 тис. грн.

Втім, документального підтвердження проведення переоцінки (знецінення) зазначених статей Балансу до перевірки не надано. У зв`язку з чим вартість (ціни придбання товарів визнано в розмірі облікової вартості зазначених ТМЦ, а саме 505 971 000 грн, а отже ціна реалізації не може бути нижча 505 971 000 грн).

Аналізом наявної інформації з баз даних митниці встановлено ввезення в жовтні 2021 року товарів (марки акцизного збору Польщі, пляшки з безбарвного скла) ТОВ «ЗЛГЗ «ЗЛАТОГОР» на суму ПДВ 21 939 грн. Отже, ціна придбання товарів дорівнює 109 695,00 грн, а отже ціна реалізації даних товарів не може бути нижча 109 695 грн.

Зважаючи на викладене, ТОВ «ЗЛГЗ «ЗЛАТОГОР» порушено п. 188.1 ст. 188, п. 14.1.71 Податкового Кодексу України, п. 15 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 № 1307 з урахуванням змін та доповнень в редакціях, що відповідають звітному періоду у зв`язку з реалізацією ТМЦ, готової продукції власного виробництва та НЗВ та основних засобів невстановленій особі, що призвело до заниження бази оподаткування ПДВ на 637 225 695 грн та, відповідно, суми податкових зобов`язань (за ставкою, визначеною п. 193.1 ст. 193 Податкового Кодексу України) на 127 444 939 грн в податковій декларації з ПДВ за жовтень 2021 року.

Щодо правильності визначення позивачем розміру податкового кредиту відповідач зазначає наступне.

Зазначений податковий кредит сформовано за рахунок придбання товарів у таких постачальників:

- Товариство з обмеженою відповідальністю «ЛВР АЛКО» (код ЄДРПОУ 42784646). Втім, під час проведення перевірки встановлено, що фактично ТОВ «ЛВР АЛКО» не є виробником даного товару з огляду на незначну кількість матеріальних та трудових ресурсів підприємства для виробництва необхідного обсягу специфічного товару - згідно Фінансового звіту суб`єкта малого підприємництва за 12 місяців 2020 року, балансова вартість основних засобів становила станом на 01.01.2021 - 0,00 тис.грн. Тобто, виробничі потужності (прилади, обладнання) у ТОВ «ЛВР АЛКО» відсутні. У ТОВ «ЛВР АЛКО» відсутній вид діяльності, який передбачає виробництво товарів реалізованих в адресу ТОВ «ЗЛГЗ «Златогор», що також свідчить про те що підприємство не є виробником даного товару. Крім того, ТОВ «ЛВР АЛКО» протягом 2021 року не є імпортером товару. Крім того, відповідачем ставиться під сумнів доцільність придбання відповідних напоїв ТОВ «ЗЛГЗ «Златогор» у ТОВ «ЛВР АЛКО», бо позивач є самостійним виробником відповідних вин, вермутів і т.д.;

- Товариство з обмеженою відповідальністю «ЮГ-ФРУТ» (код ЄДРПОУ 43371520), Товариство з обмеженою відповідальністю «ШПОЛЯНДСЬКА КОНДИТЕРСЬКА ФАБРИКА» (код ЄДРПОУ 32854125), Товариство з обмеженою відповідальністю «ВІДАР ГРУП» (код ЄДРПОУ 43961508), Товариство з обмеженою відповідальністю «ПЕТРУС-АЛКО» (код ЄДРПОУ 36942172).

Так, наявне стягнення заборгованості з ТОВ «ПЕТРУС- АЛКО» за поставлений товар, що свідчить про ненадійний характер зазначеного підприємства.

Крім того, зазначене підприємство фігурувало у кримінальних провадженнях: по справі № 754/3462/14-к (вирок від 07.03.2014), в ухвалі Рівненського міського суду від 27.12.2019 по справі № 569/23559/19, в ухвалі Вінницького міського районного суду Вінницької області по справі № 127/541/20, в ухвалі Вінницького міського суду Вінницької області від 13.01.2020 по справі № 127/539/20, в ухвалі Вінницького міського суду Вінницької області від 15.01.2020 по справі № 127/880/20, фігурує в провадженні від 18.03.2020 № 32020100000000165 та від 03.04.2014 по справі № 759/5297/14-к Святошинського районного суду м. Києва за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 Кримінального Кодексу України та є фігурантом у ряді проваджень з 2013 по 2015 роки.

Також було встановлено певну протиправну діяльність працівниками ТОВ «ЗЛГЗ «ЗЛАТОГОР» у вироку Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 20.11.2012 по справі № 2306/4459/12.

Також, відсутні виписки/реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування до податкових накладних (відсутня реєстрація) в єдиному реєстрі податкових накладних на суму ПДВ 127 444 939 грн (сторінка 11 акту перевірки).

Відповідач посилається на правові висновки в постановах Верховного Суду по справам: № 802/1464/17-а, № 803/484/17, № 280/1197/20, № 640/20949/18, № 825/953/17, № 826/1571/16, № 826/868/16, № 140/388/19, № 1540/4792/18, № 813/1200/18.

Щодо порушення судом першої інстанції норм процесуального права, а саме клопотання про допит свідків відповідач зазначає наступне.

Східним МУ ДПС по роботі з ВПП було подано клопотання про допит свідків та видачу судового доручення від 25.01.2023, однак у допиті директорів та головних бухгалтерів було відмовлено: ОСОБА_21 знаходиться закордоном, не визнано судом першої інстанції необхідним допит ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 .

На думку відповідача, такі дії суду першої інстанції суперечать положенням ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме судами попередніх інстанцій не дотримана така основна засада судочинства, як законність та обґрунтованість, що передбачає собою ухвалення судом рішення відповідно до норм матеріального права на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 01.05.2023 відкрито апеляційне провадження у даній справі та призначено її розгляд в судове засідання на 07.06.2023.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 09.05.2023 клопотання Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про проведення судового засідання в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів - задоволено. Забезпечено участь Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків у судовому засіданні, яке призначено на 11 год. 30 хв. 07 червня 2023 року, в режимі відеоконференції відповідно до Порядку роботи з технічними засобами відеоконференцзв`язку під час судового засідання в адміністративному, цивільному та господарському процесах за участі сторін поза межами приміщення суду, затвердженого наказом Державної судової адміністрації України від 23 квітня 2020 року №196.

18.05.2023 до Шостого апеляційного адміністративного суду від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній просить відмовити в її задоволенні, а оскаржуване рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Як вбачається із змісту Розділу 3.1 «Результати перевірки визначення податкових зобов`язань вищевказаного Акту перевірки, суть інкримінованих позивачу порушень вимог пунктів 44.1., 44.6 ст. 14, п. 18 ст.185, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188, п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України полягає у непідтвердженні первинними документами задекларованих в податковій звітності податкових зобов`язань за наслідками господарських операцій з ТОВ «ЛЮПУС МАЙОРІС» (код ЄДРІІОУ 40055174), ТОВ «БУДІВЕЛЬНО-ФІНАНСОВИЙ АЛЬЯНС «ОЛІМПУС» (код ЄДРІІОУ 43147363). ТОВ «СВІТ ЛАСОЩІВ» (код ЄДРІІОУ 03771732), ТОВ «ЛВР АЛКО» (код ЄДРПОУ 42784646) в жовтні 2021 року та заниженні в податковій звітності перевіреного періоду бази оподаткування податком на додану вартість на суму б7 225 695 грн, та відповідно, суми податкових зобов`язань в розмірі 127 444 939 грн, за наслідками здійснення господарських операцій з безоплатної реалізації на користь невстановленої особи в жовтні 2021 року товарно-матеріальних цінностей, готової продукції власного виробництва, незавершеного виробництва та основних фондів, що обліковувалися на балансі позивача, у вищевказаних сумах, що призвело до заниження податкових зобов`язань (рядок 9 Декларації) на 95 098 985 грн.

Позивач зазначає, що оригінали первинних документів, що належать або пов`язані з предметом перевірки, надавалися представникам відповідача, що здійснювали перевірку, для огляду, що підтверджується змістом зауважень представника позивача Федини О.В. на Акті про ненадання до перевірки документів від 14.01.2022, а завірені копії запитуваних первинних документів в електронному вигляді на вимогу представників відповідача, які здійснювали перевірку, надсилалися за наданою ними електронною адресою, що підтверджується наявними в матеріалах справи відповідними роздруківками з поштової скриньки електронної пошти позивача, а також надсилалися цінним листом від 17.01.2022 № 91 з описом вкладеного.

Позивач звертає увагу, що в судових засіданнях в суді першої інстанції відповідачем не заперечувалися факти отримання ним копій первинних документів у вищезазначеному порядку і спосіб, проте, вищезазначені документи в порушення приписів абз. 2 п. 44.6 ст. 44 Податкового кодексу України не були враховані відповідачем під час прийняття ним оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Позивач зазначає, що з урахуванням значної кількості первинних документів відповідачем не висувалося жодних вимог щодо надання первинних документів щодо інших господарських операцій, за наслідками яких позивачем декларувалися його податкові зобов`язання перевіреного періоду, окрім господарських операцій з вищезазначеними платниками податків, з огляду на що твердження відповідача про не підтвердження всіх показників задекларованих позивачем податкових зобов`язань перевіреного періоду без аналізу первинних документів є безпідставними та протиправними, які ґрунтуються виключно на припущеннях.

Крім того, матеріали справи не містять жодних доказів притягнення позивача до відповідальності та накладення на нього штрафу відповідно до приписів ст. 121 Податкового кодексу України за попадання останнім контролюючому органу під час здійснення заходів податкового контролю, результати якого оформлені Актом перевірки від 21.01.2022 №37/32-00-07-01-03-27/31082518 оригіналів первинних документів чи їх завірених копій, що підтверджують показники, відображені позивачем у податковій звітності перевіреного періоду, що свідчить про відсутність в діях Позивача податкового правопорушення, передбаченого п. 121.1 ст. 121 Податкового кодексу України, та спростовує відповідні твердження відповідача в цій частині.

Відтак, незважаючи на посилання позивачем із своїх запереченнях від 02.02.2022 року № 117 на Акт перевірки на обставини недослідження відповідачем наданих на письмові запити контролюючого органу первинних документів, що не були досліджені під час перевірки, на підставі яких позивачем були сформовані показники податкової звітності перевіреного періоду, останнім під час прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень в порушення вищезазначених приписів податкового законодавства не були досліджені та враховані, а ні надіслані позивачем на його адресу пінним листом під 17.01.2022 № 91 з описом вкладеного з цифровим ідентифікатором №1970202935110 копії первинних документів, а ні надіслані на надану представниками відповідача, які здійснювали перевірку, за наданою ними електронною адресою копії запитуваних первинних документів в електронному вигляді, а також не була призначена позапланова документальна перевірка відповідно до вимог п.п. 78.1.5 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України, з питань, що стали предметом оскарження, що свідчить про недотримання ним визначеною податковим законодавством порядку належного проведення документальної позапланової виїзної перевірки та оформлення її результатів, з огляду на що вищезазначений Акт перевірки одержаний з порушенням встановленого законом порядку, а встановлені в ньому контролюючим органом у такий спосіб начебто порушення законодавства свідчать про неналежне виконання останнім контрольної функції, що унеможливлює прийняття на його підставі будь-яких законних рішень за наслідками такої перевірки, у зв`язку з чим відповідач діяв з перевищенням своїх повноважень та у спосіб, що не передбачений Конституцією та законами України, що є безумовною підставою для скасування прийнятих ним податкових повідомлень-рішень від 27.05.2022.

Вищевказані первинні документи, що досліджувалися місцевим адміністративним судом, не мають дефекту форми, змісту або походження, котрі в силу вимог ч. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88 спричиняють втрату первинними документами юридичної сили та доказовості, підтверджують факти укладання та виконання відповідних правочинів, їх реальні наслідки у вигляді змін в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі сторін цих правочинів, а відтак, і дотримання позивачем приписів п. 44.1 ст. 1 Податкового кодексу України.

Одночасно, місцевим адміністративним судом досліджені та взяті до уваги наявні в матеріалах справи докази того, що наслідком спірних господарських операцій стали зміни в структурі активів та зобов`язань сторін відповідних правочинів, а також зміни в їх власному капіталі, з огляду на проведення розрахунків за отримані товарно-матеріальні цінності, що свідчить про реальність спірних господарських операцій в розумінні ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», відповідно до приписів якої господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

Позивач зазначає, що сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки в їх оформленні не є підставою для висновку про відсутність господарської операції, якщо в інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов`язаннях платника податків у зв`язку з його господарською діяльністю мали місце.

Позивач вказує, що Акт перевірки не містить жодних фактичних даних, які б підтверджували наявність розбіжностей між сумою податкових зобов`язань і податкового кредиту, задекларованими сторонами спірних господарських операцій в своїй податковій звітності відповідного період, чи доказів відсутності реєстрації у встановленому порядку податкових накладних, складених та наслідками таких взаємовідносин, в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Позивач зазначає, що здійснення господарських операцій по реалізації склобою на адрес ТОВ «ЛЮПУС МАЙОРІС» та ТОВ «БУДІВЕЛЬНО-ФІНАНСОВИЙ АЛЬЯНС «ОЛІМПУС була обумовлена необхідністю усунення позивачем порушень вимог п. «є» ч. 1 ст. 17 Закону України «Про відходи», які виразилися у нездійсненні останнім організаційних заходів щодо передачі склобою накопиченого на території підприємства в кількості понад 150 тон. обставини щодо чого були виявлені під час проведення планового заходу державного нагляду (контролю) Державною екологічною інспекцією Центральною округу, за наслідками якого Генерального директора Позивача згідно з постановою про накладення адміністративного стягнення від 09.06.2021 № 00516 було притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 82 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 867 грн.

Вищевикладені обставини підтверджуються рішенням Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 26.11.2021 у справі №695/2363/21, яке набрало законної сили 15.12.2021, яким вищезгадана постанова про накладення адміністративного стягнення від 19.06.2021.№ 00516 скасована.

При цьому, безпідставними та хибними є зазначені в апеляційній скарзі твердження та висновки відповідача щодо відсутності доказів перевезення склобою на адресу ТОВ «ЛЮПУС МАЙОРІС» та ТОВ «БУДІВЕЛЬНО-ФІНАНСОВИЙ АЛЬЯНС «ОЛІМПУС» та доказів отримання обов`язковою дозволу на перевезення вантажів з перевищенням габаритних і вагових обмежень, який має право на рух автомобільними дорогами України, виданого компетентними органами, оскільки отримання такою дозволу є обов`язком перевізника, який здійснює такі перевезення, що унеможливлює його отримання та його наявність у позивача, а окрім цього, матеріалами справи підтверджується, що вказані товарно-матеріальні цінності в перевіреному періоді були передані на відповідальне зберігання позивачу на підставі відповідних договорів відповідального зберігання та складених на їх виконання відповідних актів приймання-передачі на відповідальне зберігання, що підтверджується їх змістом.

Позивач також зазначає про неналежність і недопустимість в якості доказів начебто неправомірності визначення ним складу податкових зобов`язань перевіреного періоду та «безтоварності» відповідних господарських операцій наявної у контролюючого органу Узагальненої податкової інформації від 23.10.2020 № 16098/10-36-18-09 43147363, складеної ГУ ДПС у Київській області, щодо ТОВ «БУДІВЕЛЬНО-ФІНАНСОВИЙ АЛЬЯНС «ОЛІМПУС» та ТОВ «ЛЮІІУС МАЙОРІС з питань проведення фінансово-господарських операцій цих платників з придбання товарів (робіт, послуг) у ТОВ «ЗЛГЗ «Злагогор» за липень 2021 року на яких ґрунтуються викладені в Акті перевірки та апеляційній скарзі відповідні твердження відповідача, оскільки зазначені в такій податковій інформації відомості проведеного аналіз господарських операцій в липні 2021 року жодним чином не стосуються перевіреного періоду та не охоплюються податковим періодом проведеної перевірки яким є жовтень 2021 року.

Окрім цього, вказані в такій податковій інформації висновки зроблені лише на підставі поданої вказаними в них платниками податків податкової звітності, без дослідження їх бухгалтерських та інших документів, які використовувалися ними в бухгалтерському обліку, без вжиття жодних заходів щодо виявлення фактичної відсутності у вказаних контрагентів трудових ресурсів, основних засобів, матеріально-технічної бази, без перевірки вказаних контрагентів на предмет наявності господарсько-правових відносин з іншими суб`єктами господарювання у зв`язку з укладанням договорів оренди (суборенди) основних засобів виробництва, складських притишень, наявності укладених цивільно-правових угод з іншими суб`єктами господарювання щодо надання послуг або виконання робіт.

Водночас, обставиною, яка свідчить про не здійснення господарської операції, може бути фактична, а не задекларована, відсутність ресурсів. Разом з тим, відповідачем не надано жодних належних доказів на підтвердження фактичної відсутності у вищезазначених контрагентів позивача об`єктивної неможливості здійснення господарської діяльності з поставки товарів, адже у комерційній діяльності виконання поставок товарів не завжди вимагає наявності власних основних засобів, значної кількості персоналу, звичаями ділового обороту встановлені й інші можливості залучення матеріальних ресурсів без реєстрації в уповноважених органах, як-от - на умовах оренди, найму за цивільними договорами тощо.

Позивач зазначає, що посилання відповідача на інформацію баз даних податкового органу щодо начебто відсутності у вищезазначених контрагентів можливості проведення фінансово-господарських операцій з придбання та постачання товарів (робіт, послуг) не заслуговують на увагу оскільки внесені відомості баз даних податкового органу є одним із заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючий орган функцій та завдань, а висновки, викладені в податковій інформації, є відображенням дій працівників податкових органів і самі по собі не породжують правових наслідків для платника податків

В той же час, посилання відповідача про відповідність ТОВ «ЛЮІІУС МАЙОРІС» на підставі рішення Комісії ГУ ДПС у Київській області від 08.12.2021 № 14698 та ТОВ «БУДІВЕЛЬНО-ФІНАНСОВИЙ АЛЬЯНС «ОЛІМПУС» на підставі рішення Комісії ГУ ДПІ у Київській області 09.12.2021 № 14765 критеріям ризиковості платника податку відповідно до вимог п. 8 додатку Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 1165 також не можуть бунт доказами «безтоварності» відповідних господарських операцій, оскільки вищезазначені рішення прийняті поза межами охопленого перевіркою періоду, а окрім того, згідно з рішеннями Комісії ГУ ДПС у Київській області від 24.12.2021 № 15485 та від 30.12.2021 № 15803 відповідно, вищезазначені суб`єкт господарювання визнані такими, що не відповідають критеріям ризиковості платника податків.

Разом з цим, хибними є зазначені в апеляційній скарзі твердження відповідача щодо «безтоварності» відповідних господарських операцій з ТОВ «СВІТ ЛАСОЩІВ» з посиланням на відсутність доказів отримання обов`язкового дозволу на перевезення вантажів з перевищенням габаритних і вагових обмежень, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданого компетентними органами, оскільки отримання такого дозволу є обов`язком перевізника, який здійснює такі перевезення, що унеможливлює його отримання та його наявність у позивача, а також з посиланням на відсутність при дослідженні товарних потоків за даними Єдиного реєстру податкових накладних подальшої реалізації останнім придбаних у позивача цукру та порошку фруктового, оскільки останні використовуються в якості сировини при виробництві сухого печива га виробництві борошняних кондитерських виробів, тортів, тістечок тривалого зберігання (код КВЕД 10.72), що є основним видом діяльності ТОВ «СВІТ ЛАСОЩІВ».

Позивач звертає увагу, що доказами «нереальності» спірних господарських операцій, якими відповідач обґрунтовує доводи своєї апеляційної скарги, та наявність кількох зазначених в скарзі кримінальних проваджень та ухвал слідчих суддів різних регіонів України, в яких начебто фігурують контрагенти Позивача та якими начебто останні визнані «підприємствами і ознаками фіктивності». В той же час, сам по собі факт порушення кримінального провадження не доводить складу податкового правопорушення та не є підставою для визнання спірних господарських операцій нереальними, оскільки контролюючий орган не наділений повноваженнями щодо надання правової оцінки доказам, зібраним у кримінальному провадженні, до прийняття судового рішення (вироку) у такому кримінальному провадженні, а ухвали слідчого судді не є вироком суду в розумінні ст. 369 Кримінального процесуального кодексу України, яким встановлюються визнані судом доведеними фактичні обставини із зазначенням місця, часу, способу вчинення та наслідків кримінального правопорушення, форми вини та мотивів кримінального правопорушення, а вони є лише процесуальними рішеннями слідчого суди, на підставі яких сторона обвинувачення в порядку ст. 93 Кримінального процесуальною кодексу України здійснює збирання доказів у кримінальному провадженні.

Позивач зазначає, що він не є стороною у зазначених кримінальних провадженнях, а досудове слідство в межах вищевказаних кримінальних проваджень, як вбачається із змісту апеляційної скарги та змісту прийнятих в цих кримінальних провадженнях процесуальних документів, проводилося щодо фактів здійснення господарської діяльності відповідними особами та суб`єктами господарювання у податкових періодах 2012, 2013, 2015, 2020 років, обставини яких жодними чином не стосуються господарських операцій позивача перевіряємого періоду, яким є жовтень 2021 року, а зазначені процесуальні документи не містять у собі встановлених обставин, які б свідчили про невиконання контрагентами своїх договірних зобов`язань саме по господарських відносинах з позивачем або обставин, які б свідчили про фіктивність (нереальність) господарських операцій між вказаними суб`єктами господарської діяльності, що повністю спростовує висновки та твердження відповідача щодо преюдиціального значення таких процесуальних документів та їх врахування при дослідженні обставин спірних господарських операцій.

Надаючи правову оцінку твердженням відповідача щодо заниження позивачем бази оподаткування податком на додану вартість на суму безоплатно реалізованих на користь невстановленої особи товарно-матеріальних цінностей, готової продукції власного виробництва, незавершеного виробництва та основних фондів, що обліковувалися на балансі позивача станом па 30.09.2021 в розмірі 637 225 695 грн, що призвело до заниження сум податкових зобов`язань в розмірі 127 444 939 грн, місцевий адміністративний суд прийшов до правомірних і обґрунтованих висновків щодо відсутності в матеріалах перевірки та матеріалах справи будь-яких належних і допустимих доказів здійснення позивачем таких господарських операцій в розумінні приписів підпунктів 14.1.3., 14.1.202 п. 14.1 ст. 14, п. 185.1 ст. 185, п. 188.1 ст. 188 Податкового кодексу України.

Позивач зазначає, що представники відповідача під час проведення перевірки відвідували адміністративні та виробничі приміщення позивача та безпосередньо мали змогу пересвідчитися в наявності в останнього, зокрема, основних фондів у вигляді об`єктів нерухомого та рухомою майна, готової продукції власного виробництва, що повністю спростовую відповідні твердження відповідача щодо їх безоплатної реалізації третій особі, а інвентаризаційні описи за результатами інвентаризації, проведеної на вимогу контролюючого органу згідно з наказом позивача «Про проведення інвентаризації» від 10.01.2022 № 3 та яка, з огляду на значні обсяги її проведення, була завершена 17.01.2022, були направлені на адресу контролюючого органу листом від 17.01.2022 № 91 з описом вкладеного, проте не були враховані відповідачем під час прийняття оскаржуваних повідомлень-рішень.

Проте, як вбачається із змісту вимоги відповідача від 29.12.2021 останнім звітною датою інвентаризації було визначено 11.01.2022, що виходить за межі охопленою перевіркою періоду, яким є жовтень 2021 року, а відтак, відомості щодо даних залишку товарів на таку звітну дату, враховуючи рух (надходження та вибуття) товарно-матеріальних цінностей в наступних податкових періодах (листопад-грудень 2021 року, січень 2022 року) взагалі виключає можливим вирахування нестачі (залишків) товару та підстави стверджувати про наявність нестачі товару саме в періоді, охопленому перевіркою.

Заперечуючи проти тверджень відповідача, наведених в апеляційні скарзі, щодо нереальності господарських операцій з придбання фруктів та реалізації фруктового порошку. Позивач зазначає, що згідно відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців громадських формувань, одним з видів його економічної діяльності є «Інші види перероблення та консервування фруктів і овочів» (код КВЕД 10.39).

Позивач зазначає, що в межах власної господарської діяльності здійснює виробництво порошків фруктових, овочевих, грибних та з зелені сублімованих, виробництво яких здійснюється згідно ТУ У 10.3-3 1082518-014:2018 «Порошки фруктові, овочеві, грибні та з зелені сублімовані. Технічні умови» (Зміна № 2), що обумовлює необхідність придбання сировини для їх виробництва в значних кількостях.

Виробництво зазначених порошків овочевих та фруктових здійснюється за допомогою виробничого обладнання, яке у встановленому порядку пройшло атестацію виробництва, що підтверджується Атестатом виробництва, зареєстрованим в Реєстрі Системі УкрСЕПРО за № UA.33.033.04846-22 чинність якогоможна перевірити в Реєстрі Системі УкрСЕПРО.

Проте, відповідачем під час перевірки зазначені обставини взагалі не встановлювалися та не досліджувалися, та не були підставою прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, що робить відповідні твердження відповідача в цій частині такими, що не підтверджені належними та допустимим доказами в розумінні статей 72-77 Кодексу адміністративного судочинства України.

Позивач зазначає, що надаючи правову оцінку правомірності прийняття відповідачем оскаржуваного податкового повідомлення-рішення від 27.05.2022 №000/117/32-00-07-01-03-32. місцевий адміністративний суд прийшов до правомірних і обґрунтованих висновків, що виходячи з положень правових норм, визначених п. 200.1. абз. «а» п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України. Розділом V «Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку па додану вартість», затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21 та зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за № 159/28289 (з наступними змінами і доповненнями) платник податків вправі здійснити погашення наявного в нього податкового боргу з відповідного платежу за рахунок від`ємного значення різниці між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду шляхом прийняття ним відповідного рішення, яке відображається у поданій ним до контролюючому органу у встановленому порядку податкової декларації.

Позивач зазначає, що згідно даних Декларації з податку на додану вартість за жовтень 2021 року задекларована ним сума податкових зобов`язань, відображена в рядку 9 колонка Б Декларації, становить 32 346 154 грн.

Водночас, згідно даних вказаної Декларації, позивачем задекларований податковий кредит «звітного періоду в сумі 36 345 117 грн (рядок 17 колонка В Декларації), з огляду на що розрахована згідно із вимогами п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України сума від`ємного значення звітного періоду склала 3 998 963 грн (рядок 19 Декларації).

Таким чином, врахувавши вищезазначені фактичні обставини та нормативне регулювання відповідних правовідносин, місцевий адміністративний суд прийшов до правомірних і обґрунтованих висновків, що позивач в перевіреному періоді виконав всі передбачені приписами п. 200.1, абз. «а» п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України необхідні умови для погашення наявною в нього податкового боргу з податку на додану вартість за рахунок від`ємного значення з вказаного податку, а саме:

мав від`ємне значення суми податку на додану вартість, розрахованої згідно з п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України, в розмірі 3 998 963 грн;

мав податковий борг з податку на додану вартість, що виник за попередні звітні (податкові) періоди, в сумі 6 516 499 грн;

прийняв рішення про зарахування від`ємного значення податку на додану вартість у зменшення суми податкового боргу, що виник за попередні звітні (податкові) періоди, та відобразив його в рядку 20.1 поданої до контролюючого органу Декларації з ПДВ за жовтень 2021 року.

А відтак, в діях позивача відсутні інкриміновані йому порушень вимог вищезазначених правових норм, з огляду на що прийняте відповідачем оскаржуване податкове повідомлення-рішення не відповідає критеріям правомірності рішень суб`єкта владних повноважень, та підлягає визнанню протиправним та скасуванню.

Також, позивач зазначає про протиправність податкового повідомлення-рішення від 27.05.2022 №000/116/32-00-07-01 -03-32 та необхідність його скасування також з наведених в позовній заяві підстав порушення контролюючим органом законодавчо визначених порядку та строків розгляду скарги платника податків в процедурі адміністративного оскарження вищезазначеного податкового повідомлення-рішення. врегульованій приписами ст. 56 Податкового кодексу України, з огляду на наступне.

02.08.2022 позивач подав до Державної податкової служби України скаргу.

Водночас, вищезазначена скарга позивача в частині оскарження правомірності прийняття відповідачем податкового повідомлення-рішення від 27.05.2022 року №000-116/32-00-0-01-03-32 збула розглянута Державною податковою службою України дише 26.09.2022, що підтверджується змістом мотивувальної та резолютивної частин наявного в матеріалах справи Рішення Державнім пола і нової служби України від 26.09.2022 № 11610/6/99-00-06-01-02-06.

Наведене вище, на думку позивача, дає підстави для висновку, що юридичним наслідком порушення контролюючим органом встановленого Податковим кодексом України або продовженого рішенням керівника контролюючого органу (його заступника або іншої у повноваженої посадової особи) строку розгляду скарги платника податків, тобто не направлення впродовж цих строків платнику податків вмотивованого рішення за результатами розгляду скарги, є визнання скарги такою, що повністю задоволена на користь, платника податків з наступного за днем закінчення зазначених строків дня. Такий самий правовий наслідок настає в разі, якщо рішення керівника контролюючого органу (або його заступника або іншої уповноваженої посадової особи) про продовження строків розгляду скарги не було надіслано платнику податків до спливу двадцяти денного строку для розгляду скарги в процедурі адміністративного оскарження.

Таким чином, враховуючи, то Рішення Державної податкової служби України від 26.09.2022 № 11610/6/99-00-06-01-02-06 про результати розгляду скарги позивача від 02.08.2022 № 24 (вх. ДПС №12162/6 від 02.08.2022) в частині оскаржуваного податкового повідомлення-рішення відповідача від 27.05.2022 №000/116/32-00-07-01-03-32, прийняте та направлене на адресу позивача поза межами встановленого приписами п. 56.8 ст. 56 Податковою кодексу України граничного 20-денного строку на розгляд зазначеної скарги, який припадав на 22.08.2022, а також за відсутності передбаченого приписами п. 56.9 ст. 56 Податкового кодексу України письмового повідомлення позивача про продовження строку розгляду зазначеної скарги, остання в силу вимог пунктів 56.8, 56.9 ст. 56 Податкового кодексу України в цій частині вважається повністю задоволеною на користь позивача, безумовним наслідком чого є визнання нечинним податкового повідомлення-рішення від 27.05.2022 № 000/116/32-00-07-01-03-32 та його скасування.

05.06.2023 до Шостого апеляційного адміністративного суду від відповідача надійшли додаткові пояснення на відзив на апеляційну скаргу.

Відповідач зазначає, що відзив позивача на апеляційну скаргу містить цитування судової практики, яка має застарілий характер (є «компіляцією витягів з постанов») та містить посилання на обставини, які не спростовують відсутність вини в діях позивача, та які не свідчить про наявність пом`якшуючих обставин та обставин, що не звільняють від відповідальності за вчинення податкового правопорушення.

Відповідач наголошує, що позивач, по кожному факту, по кожній обставині, яка зазначена платником в декларації мав надати відповідні документи на підставі яких формувались дані бухгалтерського та податкового обліків, бо перевірка є документальної позаплановою виїзною щодо питання законності декларування від`ємного значення податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис.грн. по декларації за жовтень 2021 року (вх. від 18.11.2021 № 9350430657) з урахуванням періодів декларування від`ємного значення.

Натомість, у разі відсутності відповідних документів наявний факт порушення з боку позивача, що має наслідком застосування відповідних податкових санкцій.

Дійсно, листом від 17.01.2022 № 91 (згідно з даними зазначеними на поштовому відправленні направлено 21.01.2022, вх. № 447/6 від 24.01.2022) засобами поштового зв`язку ТОВ «ЗЛГЗ «ЗЛАТОГОР»» надіслані на адресу Східного МУ ДПС по роботі з ВПП документи, втім не в повному обсязі копії документів щодо взаємовідносин з ТОВ «ЛВР АЛКО» (код ЄДРПОУ 42784646), ТОВ «ЛВР КОНДИТЕР» (код ЄДРПОУ 43327309), ТОВ «ЛЮПУС МАЙОРІС» (код ЄДРПОУ 40055474) та ТОВ «БУДІВЕЛЬНО-ФІНАНСОВИЙ АЛЬЯНС «ОЛІМПУС» (код ЄДРПОУ 43147363), а саме: договори поставок та видаткові накладні до них, інвентаризаційні описи за результатами інвентаризації станом на 11.01.2022, проведеною на вимогу контролюючого органу. Оригінали даних документів до перевірки не надавались.

Тобто, ТОВ «ЗЛГЗ «ЗЛАТОГОР» формує податковий кредит та прагне отримати відповідне бюджетне відшкодування, однак на підтвердження відповідного права не надає документів, які безпосередньо були складенні при вчиненні відповідних господарських операцій чи які підтверджують відповідні властивості товару, та надання яких передбачено відповідними договірними відносинами.

Додаткових документальних підтверджень та пояснень, які б спростовували відсутність обставин, що виключають вину у вчиненні правопорушення, пом`якшують або звільняють від фінансової відповідальності за вчинення податкового правопорушення підприємством не було надано.

Крім того, встановлено, що позивачем не здійснювалось відповідних дій задля перевірки контрагентів-постачальників, адже відповідні підприємства не є виробниками поставлених товарів, не придбавали по ланцюгу постачання відповідні товари. Відповідно до п. 109.1 ст. 109 Податкового кодексу України кваліфікуючою ознакою податкового правопорушення є умисел у вчиненні діяння, спрямованого на невиконання податкового обов`язку з метою створення умов для невиконання вимог закону.

Щодо товарно-транспортних накладних та їх дефектності відповідач наголошує, що норма закону визначає істотним недоліком документа відсутність відомостей, які унеможливлюють в тому чи іншому випадку ідентифікацію особи, яка брала участь у відповідній господарській операції.

Крім того, підприємством до перевірки не було надано документів, які б підтверджували, що особи, які зазначені у відповіді на запит були робітниками ТОВ «ЗЛГЗ ЗЛАТОГОР» чи робітниками контрагентів (наприклад, цивільно-правових договорів, договорів транспортного експедирування, журналів перетину відповідних промислових об`єктів надано не було і т. д.).

Також, дозволів на перевезення габаритних вантажів до перевірки надано не було.

Щодо посилання позивача на відповідний сертифікат відповідач зазначає, що перевірка ТОВ «ЗЛГЗ «ЗЛАТОГОР» проводилась з 23.12.2021 по 17.01.2022 за період жовтня 2021 року. Однак, відомостей щодо наявності відповідного сертифікату в вищезазначених часових проміжках позивачем не надано. Сертифікат на який здійснює посилання представник позивача в відзиві на апеляційну скаргу почав свою дію з 16.05.2022. Тобто, був отриманий за межами строків господарських операцій, які перевірялись контролюючим органом в Акті перевірки від 21.01.2022 № 37/32-00-07-01-03-27/31082518 (позапланова виїзна).

Щодо рішень, які стосуються ризиковості платника податків ТОВ «ЛЮПУС МАЙОРІС» наявне рішення від 08.12.2021. Тому, з огляду на вищезазначене, не було враховано той факт, що право на податковий кредит мають підприємства, які вчиняли реальні господарські операції. Тобто, чинне законодавство передбачає таку тезу: «право на податковий кредит та/ або бюджетне відшкодування надають лише ті документи, які складенні на виконання реально вчинених господарських операцій». Тому. На думку відповідача, було проігноровано приписи статей 198, 201 Податкового Кодексу України. Крім, того не враховано таку обставину, що наслідки в податковому обліку платника створюють лише реально вчиненні господарські операції

На думку відповідача, зважаючи на вищевикладене судами попередніх інстанцій не було враховано те, що платником податку було порушено відповідні сталі доктрини, які склалися в податковій галузі права, а саме:

доктрину «ділової мети», що полягає в переслідуванні платником розумної економічної причини, яка є наявною тільки у разі одержання економічного ефекту від здійсненої господарської операції (в спірному випадку такий економічний ефект відсутній, що є порушенням приписів пп. 14.1.231 п. 14.1 ст. 14 Податкового Кодексу України);

доктрину «реальності господарської операції» - в спірному випадку не було здійснено в реальності господарської операції, бо не було надано відповідних документів, які можуть в повному обсязі підтвердити таку обставину (зазначене призвело до неврахування судами попередніх інстанції вимог ст. 44 Податкового Кодексу України);

доктрину «переваги суті над формою» - за результатами перевірки не було встановлено реальних економічних наслідків, бо вони можуть бути наявні тільки у разі дійсного здійснення відповідних господарських операцій;

доктрину «угоди по кроках. Фактичний власник» - порушення зазначеної доктрини полягає в тому, що ТОВ «ЗЛГЗ «ЗЛАТОГОР» було залучено підприємства, які фактично не могли надати товари та відповідні послуги у зв`язку з відсутністю відповідних трудових/матеріальних та інших ресурсів.

Щодо адміністративного оскарження відповідних актів індивідуальної дії та тверджень позивача стосовно цього відповідач зазначає наступне.

Так, скарга в частині податкового повідомлення-рішення від № 000/117/32-00-07-01-03-32 про зменшення позивачу суми від`ємного значення, яку зараховану у зменшення податкового боргу з ПДВ в декларації по ПДВ за жовтень 2021 року (вх. від 18.11.2021 № 9350430657) в розмірі 3 998 963 грн, розглянута 22.08.2022 року, що відповідає вимогам чинного законодавства, а саме п. 56.8 ст. 56 Податкового Кодексу України, та направлено відповідні рішення про результати розгляду 22.08.2022 рекомендованими листами.

Скарга в частині податкового повідомлення-рішення від № 000/116/32-00-07-01-03-32 (форма «Р») про збільшення позивачу грошового зобов`язання з податку на додану вартість в сумі 159 278 750 грн (основний платіж - 127 423 000 грн; штрафні санкції - 31 855 750 грн розглянута та надіслана в порядку п. 56.8 ст. 56 Податкового Кодексу України та з урахуванням Закон України від 13.05.2020 № 591 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо додаткової підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (СOVID-19)».

В судове засідання, призначене на 07.06.2023 з`явився представник позивача та представники відповідача в режимі відеоконференції. Представник відповідача підтримав апеляційну скаргу, надав пояснення по суті справи. Представник позивача заперечив проти апеляційної скарги, надав пояснення по суті справи. Колегія суддів оголосила перерву у розгляді даної справи для вивчення наданих пояснень .а також зобов`язала відповідача надати розрахунок суми податкового повідомлення рішення від 27.05.2022 № 000/116/32-00-07-01-03-32.

12.06.2023 до Шостого апеляційного адміністративного суду від відповідача надійшло клопотання про доручення до матеріалів справи.

12.06.2023 до Шостого апеляційного адміністративного суду від відповідача надійшли додаткові пояснення по даній справі.

Відповідач вкотре вказує, що до перевірки не було надано жодного оригіналу первинних бухгалтерських документів, наказів по підприємству, договорів та зведених бухгалтерських регістрів, зокрема, але не виключно журналів ордерів, відомостей, головної книги та ін., не надана інформація про всі місця (приміщення) зберігання товарних запасів та готової продукції (власних та орендованих) із зазначенням адреси, розміру (площі) та загальної вартості товаро-матеріальних цінностей, які там перебувають. Також до перевірки не надані результати проведеної інвентаризації залишків товаро-матеріальних цінностей та основних засобів у формі інвентаризаційного опису, акту інвентаризації, звіряльної відомості, протоколу інвентаризації, яка була проведена

Як висновок, до перевірки не надані (ані в електронному вигляді на електронну адресу, ані в паперовому) наступні документи: оборотно-сальдові відомості, у розрізі контрагентів та договорів по наступних рахунках: 361 «Розрахунки з вітчизняними покупцями»; 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками»; 311 «Розрахункові рахунки»; 685 «Розрахунки»; 377 «Розрахунки з іншими дебіторами»; 681 «Розрахунки за авансами одержаними»; 371 «Розрахунки з виданими авансами»; 201 «Сировина й матеріали»; 28 «Товари на складі; Товари в торгівлі;»; Товари на комісії; Тара під товарами; Торгова націнка; Необоротні активи та групи вибуття, утримувані для продажу»; 201 «Сировина й матеріали»; 204 «Тара й тарні матеріали»; 901 «Собівартість реалізованої продукції»; 902 «Собівартість реалізованих товарів»; 903 «Собівартість реалізованих робіт та послуг»; «Дохід від реалізації готової продукції»; «Дохід від реалізації товарів»; «Дохід від реалізації робіт та послуг»; оригінали платіжних доручень, що підтверджують сплату за товари/послуги; первинні бухгалтерські документи, які підтверджують факт реалізації товарів (робіт, послуг), у тому числі прибуткові ордери, картки складського обліку матеріалів за перевіряємий період, довіреності на отримання ТМЦ; документи, якими супроводжується транспортування товарів (ТТН, залізничні накладні), по контрагентам наведеним вище; сертифікати якості виробника на придбаний товар; журнал обліку руху транспортних засобів із зазначенням дати та часу в`їзду/виїзду вантажних автомобілів із зазначенням ваги (кількості) товару з авто важелів та зазначенням водіїв та їх посвідчень, а також зазначенням транспортних засобів; документи. що підтверджують право власності (право користування) майном. У т.ч. нерухомим майном та обладнанням, а також наявні данні щодо місць зберігання товарів (продукції), які потребують особливих умов зберігання; вантажно-митні декларації по імпортованим товарам за жовтень 2021 року; договори, додаткові угоди, специфікації укладені з контрагентами включеними до декларації з податку на додану вартість за жовтень 2021 року, згідно яких здійснювалась господарська діяльність; журнал видачі перепусток для осіб, які надавали послуги на території ТОВ «ЗЛГЗ «Златогор», а також Головну книгу.

А, копії окремих документів, наданих ТОВ «ЗЛГЗ «ЗЛАТОГОР»» листом від 17.01.2022 за № 91 (згідно з даними зазначених на поштовому відправленні направлено 21.01.2022, вх. від 24.01.2022 № 447/6) не підтверджують показники декларації з ПДВ за жовтень 2021 року (вх. № 9350430657 від 18.11.2021) та правомірність декларування від`ємного значення ПДВ в сумі 3 998 963 грн, що було предметом перевірки.

16.06.2023 до Шостого апеляційного адміністративного суду від відповідача надійшло клопотання про доручення до матеріалів справи.

В судове засідання, призначене на 21.06.2023 з`явився представник позивача та представники відповідача в режимі відеоконференції. Представник відповідача підтримав апеляційну скаргу, надав пояснення по суті справи. Представник позивача заперечив проти апеляційної скарги, надав пояснення по суті справи. Представники сторін правом подання додаткових пояснень не скористались, виступили в судових дебатах.

Керуючись частинами 1 та 2 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, виходячи із завдань та основних засад адміністративного судочинства, принципів верховенства права, згідно статей 2, 6 КАС України.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Переглядаючи справу за наявними у ній доказами, перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів зазначає про таке.

Матеріалами справи підтверджено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Золотоніський лікеро-горілчаний завод "Златогор" (код ЄДРПОУ 31082518) зареєстроване як юридична особа та перебуває на обліку в Східному міжрегіональному управлінні ДПС по роботі з великими платниками податків, як платник податків.

На підставі наказу Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 21.12.2021 № 445 посадовими особами контролюючого органу було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ "Золотоніський лікеро-горілчаний завод "Златогор" з питань законності декларування від`ємного значення податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. грн. по декларації з ПДВ за жовтень 2021 року (вх. № 9350430657 від 18.11.2021), за результатами якої складений акт перевірки № 37/32-00-07-01-03-27/31082518 від 21.01.2022.

Актом перевірки встановлено порушення ТОВ "Золотоніський лікеро-горілчаний завод "Златогор" пунктів 44.1, 44.6 ст. 44, п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188, п. 198.1 ст. 198 Податкового Кодексу України з урахуванням п. 14.1.71, п. 200.1 ст. 200, п. 201.1 ст. 201 Податкового Кодексу України та п. 11 Порядку заповнення податкової накладної, що призвело до заниження суми податкових зобов`язань за жовтень 2021 року на 95 098 985 грн. та завищення суми податкового кредиту за жовтень 2021 року на 36 323 178 грн., що в свою чергу призвело до порушення:

п. 200.2 ст. 200 Податкового Кодексу України в наслідок чого занижено позитивне значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду, яке сплачується до державного бюджету (ряд. 18 Декларації) на 127 423 000 грн.;

абз. а) п. 200.4 ст. 200 Податкового Кодексу України завищено суму від`ємного значення, яка зараховується у зменшення суми податкового боргу з податку на додану вартість (показник рядка 20.1 Декларації) на 3 998 963 грн.

На підставі акта перевірки відповідач прийняв податкові повідомлення - рішення від 27.05.2022:

№ 000/116/32-00-07-01-03-32 про збільшення позивачу грошового зобов`язання з податку на додану вартість в сумі 159 278 750 грн, в тому числі 127 423 000 грн - основний платіж, 31 855 750 грн - штрафні санкції;

№ 000/117/32-00-07-01-03-32 про зменшення позивачу суми від`ємного значення в розмірі 3 998 963 грн.

Втім, не погоджуючись із податковим повідомленням-рішенням від 27.05.2022 № 000/116/32-00-07-01-03-32, № 000/117/32-00-07-01-03-32, вважаючи його безпідставним та таким, що не відповідає нормам податкового законодавства, прийнятим відповідачем без врахування всіх обставин справи, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги в повному обсязі, виходив з того, що правовідносини між позивачем та вказаними контрагентами оформлені належним чином, тобто їх реальність підтверджується належно складеними первинними бухгалтерськими документами, відтак спірні податкові повідомлення-рішення є протиправними та підлягають скасуванню.

Щодо тези апеляційної скарги про порушення норм процесуального права судом першої інстанції, а саме: не задоволення клопотання відповідача про виклик свідків, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до частин 1 та 2 ст. 65 КАС України як свідок в адміністративній справі судом може бути викликана будь-яка особа, якій відомі обставини, що належить з`ясувати у справі.

Свідок викликається в судове засідання з ініціативи суду або учасників справи. Учасник справи, заявляючи клопотання про виклик свідка, повинен зазначити його ім`я, місце проживання (перебування), роботи чи служби та обставини, щодо яких він може дати показання.

Згідно частин 1 та 2 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами:

1) письмовими, речовими і електронними доказами;

2) висновками експертів;

3) показаннями свідків.

Як вбачається з вказаних норм, виклик свідка є правом, а не обов`язком суду, тобто відповідне клопотання сторони у справі може бути задоволено судом за неможливості встановлення певних обставин справи в інший спосіб окрім покази свідків. Відтак, колегія суддів не вбачає порушення норм процесуального права судом першої інстанції у випадку не задоволення клопотання відповідача у виклику свідків.

Щодо суті спірних правовідносин, колегія суддів виходить з наступного.

За визначенням, що міститься у пп. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 Податкового Кодексу України (далі - ПК України) господарська діяльність - це діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Приписами пунктами 44.1.-44.3. ст. 44 ПК України встановлено, що для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

При цьому, платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Для обрахунку об`єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

Платники податків зобов`язані забезпечити зберігання документів, визначених у пункті 44.1 цієї статті, а також документів, пов`язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а у разі її неподання - з передбаченого цим Кодексом граничного терміну подання такої звітності.

Відповідно до пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПК України об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які визначені відповідними положеннями цього Кодексу.

Розділом V ПК України врегульовані питання, пов`язані з обчисленням та сплатою податку на додану вартість.

Відповідно до пунктів 198.1., 198.3, 198.6 ст. 198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу;

ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Датою віднесення сум податку до податкового кредиту згідно з п. 198.2. ст. 198 ПК України вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Датою віднесення сум до податкового кредиту замовника з договорів (контрактів), визначених довгостроковими відповідно до пункту 187.9 статті 187 цього Кодексу, є дата фактичного отримання замовником результатів робіт (оформлених актами виконаних робіт) за такими договорами (контрактами).

Для товарів/послуг, постачання (придбання) яких контролюється приладами обліку, факт постачання (придбання) таких товарів/послуг засвідчується даними обліку.

Пунктом 200.4. ст. 200 ПК України визначено, що при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:

а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу;

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету;

в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена п. 1.2 ст. 1, п. 2.1 ст. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995 за № 168/704 (далі - Положення № 88), де первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

За приписами частин 1 та 2 ст. 9 Закону України від 16.07.1999 № 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (далі - Закон № 996-XIV) підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Первинні документи, складені в електронній формі, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг.

Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

За визначенням, що міститься у п. 2.1 Положення № 88, господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов`язань і фінансових результатів.

Так, господарські операції для визначення податкового кредиту мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, та спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

З метою встановлення факту реального здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на прибуток та/або податкового кредиту з податку на додану вартість необхідно з`ясовувати, зокрема, рух активів у процесі здійснення господарської операції; установлення спеціальної податкової правосуб`єктності учасників господарської операції; установлення зв`язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

При цьому, аналіз реальності господарської діяльності має здійснюватись на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту господарських операцій.

Так, наслідки в податковому обліку створюють лише реально вчинені господарські операції, тобто ті, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника податків.

Презумпція дійсності, притаманна цивільним правочинам, не може бути автоматично поширена на реальність господарських операцій.

Отже, для надання юридичної сили і доказовості первинні документи повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства та не порушувати публічний порядок, встановлений Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Відтак, в основі будь-якої реальної господарської операції має лежати економічна мета. А у податковому обліку господарські операції мають бути підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, які містять відомості про господарську операцію, підтверджують її фактичне здійснення, тобто первинними документами, що містять інформацію про фактичні господарські операції, розкривають їх зміст та обсяг.

За відсутності достатніх доказів - первинних документів, які б достовірно підтверджували факт здійснення господарської операції, розкривали її зміст та обсяг з метою та в цілях господарської діяльності платника податку, підстави для формування даних податкового обліку - відсутні.

Згідно правової позиції Верховного Суду України при розгляді справ даної категорії судам належить з`ясовувати, зокрема, такі обставини: рух активів у процесі здійснення господарської операції (фактичне здійснення господарських операцій); підтвердження господарських операцій належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами; установлення спеціальної податкової правосуб`єктності учасників господарської операції зв`язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Як вбачається з матеріалів справи, згідно акту перевірки контролюючим органом не підтверджено господарські операції позивача з контрагентами та формування рядка 9 податкової декларації з ПДВ за жовтень 2021 року і встановлено заниження суми податкових зобов`язань всього на суму 95 098 785 грн у зв`язку з тим, що до перевірки не надано жодного оригіналу первинних бухгалтерських документів, наказів по підприємству, договорів та зведених бухгалтерських регістрів, зокрема але не виключно журналів ордерів, відомостей, головної книги та ін., не надана інформація про всі місця (приміщення) зберігання товарних запасів та готової продукції (власних та орендованих) із зазначенням адреси, розміру (площі) та загальної вартості товарно-матеріальних цінностей, які там зберігаються.

Як вбачається із змісту Розділу 3.1 «Результати перевірки визначення податкових зобов`язань Акту перевірки, суть порушень вимог п. 44.1. п. 44.6 ст. 14, п. 18 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188, п. 201.1 ст. 201 ПК України з боку позивача полягає у не підтвердженні первинними документами задекларованих в податковій звітності податкових зобов`язань за наслідками господарських операцій з ТОВ «ЛЮПУС МАЙОРІС» (код ЄДРІІОУ 40055174). ТОВ «БУДІВЕЛЬНО-ФІНАНСОВИЙ АЛЬЯНС «ОЛІМПУС» (код ЄДРІІОУ 43147363). ТОВ «СВІТ ЛАСОЩІВ» (код ЄДРІІОУ 03771732), ТОВ «ЛВР АЛКО» (код ЄДРПОУ 42784646) в жовтні 2021 року та заниженні в податковій звітності перевіреного періоду бази оподаткування податком на додану вартість та, відповідно, суми податкових зобов`язань, за наслідками здійснення господарських операцій з безоплатної реалізації на користь невстановленої особи в жовтні 2021 року товарно-матеріальних цінностей, готової продукції власного виробництва, незавершеного виробництва та основних фондів, що обліковувалися на балансі позивача, що призвело до заниження податкових зобов`язань (рядок 9 Декларації).

Так, під час перевірки було встановлено, що на адресу ТОВ «ЛЮПУС МАЙОРІС» ТОВ «ЗЛГЗ «ЗЛАТОГОР»» було реалізовано 186,94 тон декоративного скла.

Однак, відповідач при дослідженні відповідних баз даних контролюючого органу, не було встановлено декларування та формування відповідних податкових зобов`язань ТОВ «ЛЮПУС МАЙОРІС». Встановлено формування відповідних зобов`язань за рахунок будівельно-монтажних послуг.

Крім того, відповідач посилався на те, що в абз. 2 п. 2.2 договору купівлі-продажу від 27.06.2018 № 270618 зазначено, що документом, що підтверджує факт зарахування коштів на поточний рахунок Продавця є відповідна виписка з його банківського рахунку.

А відповідно до п. 1.5 договору відповідального зберігання від 01.04.2020 № 0104-2020-в документи, що підтверджують передачу на відповідальне зберігання та право власності на продукцію тощо є відповідна товарно-транспортна накладна та акт приймання-передачі ТМЦ. Згідно з абз. 2 п. 2.2 договору відповідального зберігання від 01.04.2020 № 0104-2020-в акти приймання-передачі наданих послуг складаються та надаються Замовнику 30.06.2020, 30.09.2020 та 31.12.2020.

Крім того, рішенням Комісії від 08.12.2021 № 14698 встановлено відповідність ТОВ «ЛЮПУС МАЙОРІС» (код за ЄДРГТОУ 40055474) критеріям ризиковості платника податку, відповідно до вимог пункту 8 додатку 1 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в ЄРПН, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165. Також, відповідач зазначав, що ТОВ «ЛЮПУС МАЙОРІС» фігурує в кримінальній справі в ухвалі Печерського районного суду міста Києва від 27.04.2021 № 757/22539/21-к.

Щодо кримінального провадження, на яке посилається відповідач, колегія суддів встановила з відомостей Єдиного державного реєстру судових рішень, що в Печерському районному суду міста Києва перебуває справа № 757/22539/21-к, в ухвалі від 27.04.2021 вказано: «… Під час досудового розслідування встановлено, що службові особи ТОВ «Укрдонінвест» (код ЄДРПОУ 30775586), ТОВ «Шахтарськтранс» (код ЄДРПОУ 33467331), ПрАТ «Маршал 7» (код ЄДРПОУ 31812657) організували схему по ухиленню від сплати податків в особливо великих розмірах…». Даною ухвалою постановлено серед іншого: «…Надати Старшому слідчому з ОВС шостого слідчого відділу РКП слідчого управління фінансових розслідувань Головного управління ДФС у м. Києві Бибченко Карині Юріївні, слідчим групи слідчих та прокурорам групи прокурорів у кримінальному провадженні № 42021100000000002 від 11.01.2021 року дозвіл на проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_26 за адресою: АДРЕСА_1 , що на праві власності належить ОСОБА_27 , з метою відшукання та вилучення фінансово-господарських документів… ТОВ «Люпус Майоріс» (код 40055474)… та інших юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців щодо придбання та реалізації товарів (робіт, послуг) за період 2018-2019 років; установчі документи, документи про придбання та реалізацію товарно-матеріальних цінностей або надання послуг, чорнову бухгалтерія, документи складського обліку, документи податкової звітності, бухгалтерської звітності, документи особових справ працівників підприємств, ідентифікуючі документи працівників підприємств, посадові інструкції працівників підприємств; документи про відкриття, використання та закриття банківських рахунків; документів про рух грошових коштів; електронних документів, в яких відображена фактична сума надходження грошових коштів; інформації з електронних носіїв інформації (серверів, системних блоків, моноблоків, ноутбуків, планшетів, жорстких дисків, флеш-накопичувачів, оптичних дисків), печаток, кліше та штампів суб`єктів господарської діяльності, задіяних в протиправній схемі.»

На даний час інформації щодо завершення кримінального провадження № 42021100000000002 від 11.01.2021 матеріали справи не містять.

Господарські операції позивача з ТОВ «ЛЮПУС МАЙОРІС» в жовтні 2021 року підтверджуються: договором купівлі-продажу № 270618 від 27.06.2018; видатковими накладними від 04.10.2021 № 4467, від 06.10.2021 № 4469, від 18.10.2021 № 4698, від 19.10.2021 № 4699, від 20.10.2021 № 4761, від 21.10.2021 № 4762, від 25.10.2021 № 4763, від 27.10.2021 № 4764, від 29.10.2021 № 4883, № 4884, № 4954, № 4955, № 4956; податковими накладними від 04.10.2021 № 63, від 06.10.2021 № 65, від 18.10.2021 № 164, від 19.10.2021 № 165, від 20.10.2021 № 210, від 21.10.2021 № 211, від 25.10.2021 № 212, від 27.10.2021 № 213, від 29.10.2021 № 249, № 250, № 276, № 277, № 278; договором відповідального зберігання № 0104-2020-в від 01.04.2020; актами прийому-передачі на відповідальне зберігання від 04.10.2021 № 4467, від 06.10.2021 № 4469, від 18.10.2021 № 4698, від 19.10.2021 № 4699, від 20.10.2021 № 4761, від 21.10.2021 № 4762, від 25.10.2021 № 4763, від 27.10.2021 № 4764, від 29.10.2021 № 4883, № 4884, № 4954, № 4955, № 4956.

Вказані документи спростовують тезу відповідача, що у позивача відсутні документи, що підтверджують передачу на відповідальне зберігання та право власності на продукцію.

Виписка з банківського рахунку по розрахунказ з ТОВ "ЛЮПУС МАЙОРІС" надана позивачем за період листопада-жовтня 2021 року (том 2 а.с. 53).

Також, під час перевірки було встановлено, що на адресу ТОВ «БУДІВЕЛЬНО- ФІНАНСОВИЙ АЛЬЯНС «ОЛІМПУС» позивачем було реалізовано склобій в кількості 251,65 тон.

Відповідач вказав, що згідно з п. 1.5 договору відповідального зберігання від 03.02.2020 № 2020-02-1 документи, що підтверджують передачу на відповідальне зберігання та право власності на продукцію тощо є відповідна товарно-транспортна накладна та акт приймання-передачі ТМЦ. Згідно з абз. 2 п. 2.2 договору відповідального зберігання від 03.02.2020 № 2020-02-1 акти приймання-передачі наданих послуг складаються та надаються Замовнику 30.06.2020 та 31.12.2020.

Згідно з п. 3.3 договору поставки від 03.02.2020 № 03/02/2020 якість товару підтверджується сертифікатом відповідності, посвідченням якості відповідно до діючого законодавства України.

Також, відповідачем було виявлено, що по даним Єдиного реєстру податкових накладних відсутнє формування податкових зобов`язань по придбаному кольоровому склобою у ТОВ «ЗЛГЗ «ЗЛАТОГОР», а відбувалося формування відповідних податкових зобов`язань за рахунок відповідних будівельно-монтажних послуг. Відповідач вказував, що у зазначеного підприємства кількість трудових ресурсів становить лише 1 особа (цивільно-правових договорів з іншими особами укладено не було), в той час як перевезена мала бути значна кількість товару.

Також, від ГУ ДПС у Київській області отримано узагальнену податкову інформацію від 23.10.2021 № 16098/10-36-18-09/43147363 щодо ТОВ «БУДІВЕЛЬНО-ФІНАНСОВИЙ АЛЬЯНС «ОЛІМПУС»» та з питань проведення фінансово-господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) у ТОВ «ЗЛГЗ «ЗЛАТОГОР»» за липень 2021 року, де зазначено наступне; «проведення господарських операцій ТОВ «БУДІВЕЛЬНО-ФІНАНСОВИЙ АЛЬЯНС «ОЛІМПУС» дає можливість сформувати технічний податковий кредит, який в подальшому формує сумнівний податковий кредит по ланцюгу постачання ТОВ «БУДІВЕЛЬНО-ФІНАНСОВИЙ АЛЬЯНС «ОЛІМПУС», контрагенти-покупці якого в свою чергу використовують даний схемний податковий кредит з метою заниження ПДВ та витрати підприємства. Господарська діяльність підприємства спрямована на здійснення операцій пов`язаних з наданням податкової вигоди третім особам».

Крім того, рішенням Комісії від 09.12.2021 № 14765 встановлено відповідність ТОВ «БУДІВЕЛЬНО-ФІНАНСОВИЙ АЛЬЯНС «ОЛІМПУС» (код за ЄДРПОУ 43147363) критеріям ризиковості платника податку, відповідно до вимог пункту 8 додатку 1 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в ЄРПН, затвердженого Постановою КМУ від 11.12.2019 № 1165.

Як встановлено колегією суддів, рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.07.2022, яке набрало законної сили 03.10.2022 адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «БТК СВД Плюс» до Головного управління Державної податкової служби у місті Києві про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії - задоволено: визнано протиправним та скасовано рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у місті Києві від 31 березня 2020 року № 54917 про відповідність товариства з обмеженою відповідальністю «БТК СВД ПЛЮС» таким, що відповідає критеріям ризиковості платника податку та зобов`язано Головне управління ДПС у місті Києві (адреса: 04116, місто Київ, вулиця Шолуденка, будинок 33/19, код ЄДРПОУ 43141267) виключити товариство з обмеженою відповідальністю «БТК СВД ПЛЮС» (адреса: 02068, місто Київ, вулиця Ревуцького, будинок 14, офіс 3, код ЄДРПОУ 43089621) з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості платника податків.

Як вбачається з матеріалів справи, господарські операції з ТОВ «БУДІВЕЛЬНО-ФІНАНСОВИЙ АЛЬЯНС «ОЛІМПУС» в жовтні 2021 року підтверджуються:

договором поставки № 03/02/2020 від 03.02.2020;

видатковими накладними від 04.10.2021 № 4466, від 05.10.2021 № 4468, від 22.10.2021 № 4765, від 25.10.2021 № 4766, від 26.10.2021 № 4767, від 28.10.2021 № 4785, від 29.10.2021 № 4786, № 4836, № 4837, № 4951, № 4952, № 4953;

податковими накладними від 04.10.2021 № 62, від 05.10.2021 № 64, від 22.10.2021 № 214, від 25.10.2021 № 215, від 26.10.2021 № 216, від 28.10.2021 № 227, від 29.10.2021 № 228, № 234, № 235, № 273, № 274, № 275;

договором відповідального зберігання № 2020-02-1 від 03.02.2020;

актами прийому-передачі на відповідальне зберігання від 04.10.2021 № 4466, від 05.10.2021 № 4468, від 22.10.2021 № 4765, від 25.10.2021 № 4766, від 26.10.2021 № 4767, від 28.10.2021 № 4785, від 29.10.2021 № 4786, № 4836, № 4837, № 4951, № 4952, № 4953.

Також, колегія суддів вважає безпідставними тези апеляційної скарги відповідача, що позивачем не пояснено яким чином даний склобій було транспортовано, зокрема не надано підтвердження наявності дозволів на перевезення великогабаритного вантажу, оскільки згідно п. 4.1. Договору № 270618 купівлі-продажу від 27.06.2018, укладеного між позивачем та ТОВ «ЛЮПУС МАЙОРІС» покупець власними засобами та за власний рахунок проводить переміщення (транспортування) Товару у повному обсязі. Згідно договору № 2020-02-1 відповідального зберігання від 03.02.2020, укладеного між ТОВ «БУДІВЕЛЬНО-ФІНАНСОВИЙ АЛЬЯНС «ОЛІМПУС» замовник зобов`язується передати, а виконавець зобов`язується прийняти товарно-матеріальні цінності, згідно з актом приймання-передачі на відповідальне зберігання. У зв`язку з цим ТМЦ, передані замовником, вважаються виконавцеві на відповідальне зберігання до фактичного вивезення їх замовником зі складу виконавця.

Відтак є вірним посилання позивача на те, що перевезення за вказаними вище договорами, укладеними з ТОВ «БУДІВЕЛЬНО-ФІНАНСОВИЙ АЛЬЯНС «ОЛІМПУС» та ТОВ «ЛЮПУС МАЙОРІС» було покладено не на позивача, отже контроль за перевезенням реалізованого склобою не може бути здійснено позивачем.

Як не заперечується сторонами по справі, ТОВ «ЗЛГЗ «Златогор»» реалізувало на адресу Товариство з обмеженою відповідальністю «СВІТ ЛАСОЩІВ» (код за ЄДРПОУ 3771732) товар з номенклатурою «Порошок банановий, Порошок фруктовий» на загальну суму 104 160 000 грн та «Цукор» на загальну суму 13 000 029 грн.

Оскільки, позивачем було реалізовано на адресу ТОВ «СВІТ ЛАСОЩІВ» цукор у кількості 619, 05 тон та порошок фруктовий у кількості 31 тонна, відповідач вказує, що через значну вагу вантажу, незрозуміло ким і яким чином перевозився відповідний товар.

Втім, як вбачається з договору № 15 купівлі продажу від 18.05.2016, кладеного між позивачем та ТОВ «СВІТ ЛАСОЩІВ» товарно-матеріальні цінності доставляються Покупцем за власний рахунок на умовах (Інкотермс 2010), зі складу Продавця (п. 2.1.).

Як вбачається з матеріалів справи, господарські операції з ТОВ «СВІТ ЛАСОЩІВ» в жовтні 2021 року підтверджуються:

договором купівлі-продажу № 15 від 18.05.2016;

видатковими накладними від 01.10.2021 № 4516, № 4517, № 4518, № 4519, від 04.10.2021 № 4520, № 4521, № 4522, від 05.10.2021 № 4523, № 4524, № 4525, від 06.10.2021 № 4526, № 4527, № 4528, № 4529, від 07.10.2021 № 4589, № 4590, від 08.10.2021 № 4591, № 4592, від 15.10.2021 № 4611, № 4612, № 4613, № 4614, № 4615, № 4616, № 4617, № 4618, від 18.10.2021 № 4715, № 4716, № 4717, № 4718, № 4719, від 19.10.2021 № 4720, № 4721, № 4722, № 4723, № 4724, від 21.10.2021 № 4725, № 4726, № 4727, № 4728, від 25.10.2021 № 4743, № 4744, № 4745, № 4746, № 4747, № 4748, від 26.10.2021 № 4749, № 4750, № 4751, № 4752, від 27.10.2021 № 4753, № 4754, від 28.10.2021 № 4775, № 4776, від 29.10.2021 № 4777, № 4778, від 30.10.2021 № 4779, № 4780, від 31.10.2021 № 4781, № 4782, № 4783, № 4784, від 22.10.2021 № 4864, № 4865, від 25.10.2021 № 4866, № 4867, від 26.10.2021 № 4868, № 4869, від 27.10.2021 № 4870, № 4871, від 28.10.2021 № 4872, № 4873, № 4874, № 4875, № 4912, № 4913, № 4914, № 4915, № 4916, № 4917, № 4918, від 29.10.2021 № 4920, № 4921, № 4922, № 4923, № 4924, № 4925, № 4926, № 4927;

податковими накладними від 01.10.2021 № 91, № 92, № 93, № 94, від 04.10.2021 № 95, № 96, № 97, від 05.10.2021 № 98, № 99, № 100, від 06.10.2021 № 101, № 102, № 103, № 104, від 07.10.2021 № 130, № 131, від 08.10.2021 № 132, № 133, від 15.10.2021 № 140, № 141, № 142, № 143, № 144, № 145, № 146, № 147, від 18.10.2021 № 180, № 181, № 182, № 183, № 184, від 19.10.2021 № 185, № 186, № 187, № 188, № 189, від 21.10.2021 № 190, № 191, № 192, № 193, від 25.10.2021 № 198, № 199, № 200, № 201, № 202, № 203, від 26.10.2021 № 204, № 205, № 206, № 207, від 27.10.2021 № 208, № 209, від 28.10.2021 № 217, № 218, від 29.10.2021 № 219, № 220, від 30.10.2021 № 221, № 222, від 31.10.2021 № 223, № 224, № 225, № 226, від 22.10.2021 № 236, № 237, від 25.10.2021 № 238, № 239, від 26.10.2021 № 240, № 241, від 27.10.2021 № 242, № 243, від 28.10.2021 № 244, № 245, № 246, № 247, № 258, № 259, № 260, № 261, № 262, № 263, № 264, від 29.10.2021 № 265, № 266, № 267, № 268, № 269, № 270, № 271, № 272.

Виписка з банківського рахунку щодо розрахунків з ТОВ «СВІТ ЛАСОЩІВ» надана позивачем за період грудня - жовтня 2021 року (том 2 а.с. 293-297).

Відповідно до Договору поставки від 01.04.2021 № 01/04-2021-1, укладеного між позивачем та ТОВ «ЛВР АЛКО» постачальник зобов`язується передати у власність покупцю, а покупець прийняти і своєчасно оплатити товар в порядку і на умовах, передбачених цим Договором (п. 1.1.). Товар може поставлятися Постачальником своїми силами або за допомогою третіх осіб, або шляхом само вивозу зі складу Постачальника (п. 4.1.).

Як підтверджено товарно-транспортними накладними, позивач був перевізником у даних господарських відносинах.

За позицією податкового органу, фактично ТОВ «ЛВР АЛКО» не є виробником даного товару з огляду на незначну кількість матеріальних та трудових ресурсів підприємства для виробництва необхідного обсягу специфічного товару - згідно Фінансового звіту суб`єкта малого підприємництва за 12 місяців 2020 року, балансова вартість основних засобів становила станом на 01.01.2021 - 0,00 тис. гривень. Тобто, виробничі потужності (прилади, обладнання) у ТОВ «ЛВР АЛКО» відсутні. У ТОВ «ЛВР АЛКО» відсутній вид діяльності, який передбачає виробництво товарів реалізованих в адресу ТОВ «ЗЛГЗ «Златогор»», що також свідчить про те що підприємство не є виробником даного товару. Крім того, ТОВ «ЛВР АЛКО» протягом 2021 року не є імпортером товару. Крім того, ставиться під сумнів доцільність придбання відповідних напоїв ТОВ «ЗЛГЗ «Златогор» у ТОВ «ЛВР АЛКО», бо позивач є самостійним виробником відповідних вин, вермутів і т.д.

За визначенням, що міститься ст. 42 Господарського кодексу України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб`єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку. Положеннями статей 43 та 44 Господарського кодексу України встановлена свобода підприємницької діяльності, зокрема, право комерційного розрахунку та власного комерційного ризику.

Відповідно до ч. 1 ст. 627 Цивільного кодексу України, з урахуванням положень статті 6 цього Кодексу, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Також, колегія суддів зазначає, що Верховний Суд у постанові від 14 лютого 2023 року № 420/16491/21 зробив наступний правовий висновок: «…Посилання контролюючого органу на податкову інформацію щодо виконавця за договором відповідального зберігання як на підставу для відмови в задоволенні позову, правомірно не взято до уваги судом першої інстанцій, оскільки податкове законодавство не ставить у залежність податковий облік (стан) певного платника податку від дотримання його контрагентами податкової дисципліни та правильності ведення ними податкового або бухгалтерського обліку, зокрема, від фактичної сплати контрагентами податків до бюджету, від перебування постачальників за юридичною адресою, а також від їх господарських та виробничих можливостей.

Доводи податкового органу про отримання платником необґрунтованої податкової вигоди мають ґрунтуватись на сукупності доказів, що безспірно підтверджують існування обставин, які виключають право платника, зокрема, на формування податкового кредиту.

Окрім того, суд зауважує, що під час проведення господарських операцій платник податків може бути і необізнаним стосовно дійсного стану правосуб`єктності своїх контрагентів і реально поставляти на їх адресу товари (роботи чи послуги) чи їх отримувати, незважаючи на те, що контрагенти, можливо, і мають наміри щодо порушення податкового законодавства.

Тобто, лише встановлення в ході судового розгляду факту узгодженості дій платника податків з недобросовісними платниками податків з метою незаконного отримання податкових вигод або його обізнаності з такими діями контрагентів може свідчити про незаконність формування показників податкової звітності за такими операціями…».

Колегія суддів вважає безпідставними доводи відповідача щодо недоцільності господарських операцій з придбання напоїв у ТОВ «ЛВР АЛКО» з підстав того, що позивач сам є виробником алкогольних напоїв, оскільки таке господарські операції не суперечать принципам вільної підприємницької діяльності. Дотримання контрагентом норм податкового законодавства також не є питанням відповідності позивача.

Господарські операції з TOB «JIBP АЛКО» в жовтні 2021 року підтверджуються:

договором поставки №07/04-2021-2 від 07.04.2021;

видатковими накладними від 02.10.2021 № ЗЛ000004213, від 03.10.2021 № ЗЛ000004218, від 04.10.2021 № ЗЛ000004220, від 05.10.2021 № 301000004247, № ЗЛ000004256, № ЗЛ000004258, від 06.10.2021 № ЗЛ000004260, № ЗЛ000004269, від 07.10.2021 № ЗЛ000004291, № ЗЛ000004302, № ЗЛ000004307, № 301000004309, від 08.10.2021 № ЗЛ000004312, № ЗЛ000004318, № ЗЛ000004319, від 09.10.2021 № ЗД000004338, № ЗЛ000004353, від 10.10.2021 № ЗЛ000004355, від 11.10.2021 № ЗЛ000004360, № ЗЛ000004361, № ЗЛ000004362, № ЗЛ000004363, від 12.10.2021 № ЗЛ000004367, № ЗЛ000004373, № ЗЛ000004383, № ЗЛ000004384, № ЗЛ000004389, № ЗЛ000004390, від 13.10.2021 № ЗЛ000004394, № ЗЛ000004395, № ЗЛ000004408, № ЗЛ000004410, від 15.10.2021 № ЗЛ000004418, № ЗЛ000004419, № ЗЛ000004422, № ЗЛ000004423, № ЗЛ000004426, № ЗЛ000004427, № ЗЛ000004429, від 16.10.2021 № ЗЛ000004435, № ЗЛ000004436, № ЗЛ000004439, № ЗЛ000004440, № ЗЛ000004443, № ЗЛ000004445, від 17.10.2021 № ЗЛ000004447, від 18.10.2021 № ЗЛ000004451, № ЗЛ000004456, № ЗЛ000004457, від 19.10.2021 № ЗЛ000004460, № ЗЛ000004461, № ЗЛ000004473, № ЗЛ000004475, № ЗЛ000004476, № 301000004477, від 20.10.2021 № 301000004481, № ЗЛ000004484, від 21.10.2021 № 301000004485, № 301000004500, від 22.10.2021 № 301000004514, № ЗЛ000004531, № ЗЛ000004533, від 23.10.2021 № 301000004550, № ЗЛ000004552, № ЗЛ000004555, від 24.10.2021 № ЗЛ000004557, № 301000004564, № 301000004567, від 25.10.2021 № 301000004570, № 301000004571, № 301000004572, № 301000004576, № ЗЛ000004577, від 26.10.2021 № 301000004583, № ЗЛ000004585, № ЗЛ000004593, від 27.10.2021 № 301000004584, № 301000004606, № ЗЛ000004608, № ЗЛ000004621, від 28.10.2021 № 301000004623, № 301000004630, № 301000004633, від 29.10.2021 № ЗЛ000004638, № ЗЛ000004647, № 301000004653, № 301000004655, від 30.10.2021 № 301000004659, № 301000004669, № ЗЛ000004670, № 301000004671, від 31.10.2021 № 301000004674, № 301000004678, №301000004681, №301000004683, №301000004685, №301000004687, №301000004689, № ЗЛ000004690, № 301000004691, № 301000004692;

податковими накладними від 02.10.2021 № 2, від 03.10.2021 № 3, від 04.10.2021 № 4, від 05.10.2021 № 6, № 7, № 8, від 06.10.2021 № 9, № 10, від 07.10.2021 № 15, № 16, № 17, № 18, від 08.10.2021 № 23, № 24, № 25, від 09.10.2021 № 26, № 27, від 10.10.2021 № 28, від 11.10.2021 № 29, № 30, № 31, № 32, від 12.10.2021 № 39, № 40, № 41, № 42, № 43, № 44, від 13.10.2021 № 45, № 46, № 47, № 48, від 15.10.2021 № 49, № 50, № 51, № 52, № 53, № 54, № 55, від 16.10.2021 № 56, № 57, № 58, № 59, № 60, № 61, від 17.10.2021 № 68, від 18.10.2021 № 69, № 70, № 71, від 19.10.2021 № 75, № 76, № 77, № 78, № 79, № 80, від 20.10.2021 № 88, № 89, від 21.10.2021 № 106, № 107, від 22.10.2021 № 108, № 109, № 110, від 23.10.2021 № 119, № 120, № 121, від 24.10.2021 № 122, № 123, № 124, від 25.10.2021 № 125, № 126, № 127, № 128, № 129, від 26.10.2021 № 148, № 149, № 150, від 27.10.2021 № 151, № 152, № 153, № 154, від 28.10.2021 № 155, № 156, № 158, від 29.10.2021 № 159, № 160, № 161, № 162, від 30.10.2021 № 166, № 167, № 168, № 169, від 31.10.2021 № 170, № 171, № 172, № 173, № 174, № 175, № 176, № 177, № 178, № 179;

договором поставки № 01/04-2021-1 від 01.04.2021;

видатковими накладними від 01.10.2021 № ЛВА00111181, № ЛВА00110907, № ЛВА00110901, № ЛВА00109936, № ЛВА00109918, № ЛВА00109168, № ЛВА00108328, № ЛВА00108326, № ЛВА00108290, № ЛВА00108282, № ЛВАО0106269, № ЛВА00105426, № ЛВА00105425, № ЛВА00102794, № ЛВА00112654; від 02.10.2021 № ЛВА00108359, № ЛВА00108363, № ЛВА00109965; від 04.10.2021 № ЛВА00113932, № ЛВА00111187, № ЛВА00110382, № ЛВА00109974, № ЛВА00109938, № ЛВА00109937, №ЛВА00108292, № ЛВА00105450; від 05.10.2021 № ЛВА00112655, № ЛВА00111931, № ЛВА00Ш201, № ЛВА00110774, № ЛВА00110753, № ЛВА00109939, № ЛВА00108375, № ЛВА00108367, № ЛВА00108293, № ЛВА00102835, № ЛВА00102832, № 99567; від 06.10.2021 № ЛВА00108380, № ЛВАА00108294, № ЛВА00108248, № ЛВА00106603, № ЛВА00106281, № ЛВАА00106256, № ЛВА00105623, № ЛВА00103064, № ЛВА00109896, № ЛВА00109940, № ЛВА00111225, № ЛВА00111021, № ЛВА00110853; від 07.10.2021 №ЛВА00112656, № ЛВА00109942, № ЛВА00109943, № ЛВА00111727, № ЛВА00И1243, № ЛВА00111236, № ЛВА00110758, № ЛВА00109944, № ЛВА00109596, № ЛВА00111147; від 08.10.2021 № ЛВА00113872, № ЛВА00П3848, № ЛВА00113420, № ЛВА00111981, № ЛВА00110761, № ЛВА00110759, № ЛВА00109946, № ЛВА00109945, № ЛВА00109548, № 103258; від 09.10.2021 № ЛВА00109932, № ЛВА00109947, № ЛВА00109948, № ЛВА001 10762, № ЛВА00113873; від 11.10.2021 № ЛВА00102836, № ЛВА00102991, № ЛВА00105452, № ЛВА00109949, № ЛВА00109950, № ЛВА00110756, № ЛВА00110757, № ЛВА00112092, № ЛВА00П2657, № ЛВА00112665, № ЛВА00113876; від 12.10.2021 № ЛВА00113878, № ЛВА00113857, № ЛВА00111700, № ЛВА00111699, № ЛВА00111698, № ЛВА00111697, № ЛВА00110922, № ЛВА00110921, № ЛВА00109953, № ЛВА00109952, № ЛВА00108305; від 13.10.2021 № ЛВА00113895, № ЛВА00113887, № ЛВА00112658, № ЛВА00112130, № ЛВА00111285, № ЛВА00110932, № ЛВА00109957, № ЛВА00109954, № ЛВА00113833; від 14.10.2021 № ЛВА00113891, № ЛВА00111676, № ЛВА00110765, № ЛВА00110763; від 15.10.2021 № ЛВА00113892, № ЛВА00113506, № ЛВА00112659, № ЛВА00110769, № ЛВА00110766, № ЛВА00109960, № ЛВА00109959, № ЛВА00109927, № ЛВА00105453; від 16.10.2021 № ЛВА00114072, № ЛВА00114434, № ЛВА00118369, № ЛВА00118370, № ЛВА00118371, № ЛВА00118372, № ЛВА00118373, № ЛВА00110773, № ЛВА00109962, № ЛВА00109961; від 18.10.2021 № ЛВА00141873, № ЛВА00105427, № ЛВА00105431, № ЛВА00118379, № ЛВА00118378, № ЛВА00118374, № ЛВА00117361, № ЛВА00117341, № ЛВА00117324, № ЛВА00117304, № ЛВА00116276, № ЛВА00111042, № ЛВА00111677, № ЛВА00112660, № ЛВА00113478, № ЛВА00114099, № ЛВА00114435, №10839, від 19.10.2021 № ЛВА00118381, № ЛВА00118380, № ЛВА00116281, № ЛВА00116279, № ЛВА00115110, № ЛВА00115068, № ЛВА00115066, № ЛВА00115063, № ЛВА00115062, № ЛВА00114238, № ЛВА00111678, № ЛВА00110990; від 20.10.2021 № ЛВА00111050, № ЛВА00112661, № ЛВА00114254, № ЛВА00116162, № ЛВА00116283, № ЛВА00116284, № ЛВА00117070, № ЛВА00117078, № ЛВА00117194, № ЛВА00118375, № ЛВА00118382, № ЛВА00118383, № ЛВА00116982, № ЛВА00116950; від 21.10.2021 № ЛВА00114284, № ЛВА00116164, № ЛВА00116165, № ЛВА00116167, № ЛВА00116169, № ЛВА00116303, № ЛВА00117038, № ЛВА00118384, № ЛВА00118385, № ЛВА00116204, № ЛВА00116229, № ЛВА00118349, № ЛВА00117022, № ЛВА00116298; від 22.10.2021 № ЛВА00116454, № ЛВА00117225, № ЛВА00117228, № ЛВА00117263, № ЛВА00117274, № ЛВА00118386, № ЛВА00118387, № ЛВА00118389, № ЛВА00118390, № ЛВА00114294, № ЛВА00112662, № ЛВА00109253, № ЛВА00118366, № ЛВА00116549; від 23.10.2021 № ЛВА00112664, №ЛВА00114302, №ЛВА00116582, №ЛВА00116598, №ЛВА00118367, № ЛВА00118368; від 25.10.2021 № ЛВА00118368, № ЛВА00118353, № ЛВА00117040, № ЛВА00116908, № ЛВА00116907, № ЛВА00118399; від 26.10.2021 № ЛВА00118376, № ЛВА00116910, № ЛВА00116909, № ЛВА00118350, № ЛВА00118351; від 27.10.2021 № ЛВА00118356, № ЛВА00112666, № ЛВА00116912, № ЛВА00116932, № ЛВА00117042, № ЛВА00118388, № ЛВА00118401; від 28.10.2021 № ЛВА00116914, № ЛВА00116233, № ЛВА00116241, № ЛВА00116251, № ЛВА00116268, № ЛВА00116270, № ЛВА00117235, № ЛВА00118408, № ЛВА00118407, № ЛВА00118405, № ЛВА00118403, № ЛВА00118357, № ЛВА00117250, № ЛВА00116915; від 29.10.2021 № ЛВА00116913, № ЛВА00116913, № ЛВА00117043, № ЛВА00118359, № ЛВА00118409; від 30.10.2021 № ЛВА00116927, № ЛВА00116929, № ЛВА00118377, № ЛВА00118415, № ЛВА00118421, № ЛВА00118447, № ЛВА00118468; від 31.10.2021 № ЛВА00114602, № 119376;

товарно-транспортними накладним форми № 1-ТН.

Виписка з банківського рахунку щодо розрахунків з ТОВ «ЛВР АЛКО» надана позивачем за період листопада-жовтня 2021 року (том 6 а.с. 284-287, том 7 а.с. 217-220).

Щодо господарських операції з ТОВ «ЮГ ФРУТ», то апеляційна скарга не містить будь-яких доводів щодо цих господарських операцій, окрім того, що на податковий кредит позивача вплинули господарські відносини з ТОВ «ЮГ ФРУТ».

Щодо господарських операції з ТОВ «ЮГ ФРУТ» Акт від 21.01.2022 не містить будь-яких висновків податкового органу щодо цих господарських операцій.

Як встановлено судом першої інстанції, господарські відносини позивача з ТОВ «ЮГ ФРУТ» в жовтні 2021 року підтверджуються:

договором поставки № 0204-2021 від 02.04.2021;

видатковими накладними від 01.10.2021 № 534, № 535; від 04.10.2021 № 540, № 541, № 542, № 543; від 05.10.2021 № 544, № 545, № 546, № 547; від 06.10.2021 № 548, № 549, № 551, № 552; від 07.10.2021 № 553, № 554, № 555, № 556; від 08.10.2021 № 557, № 558, № 559, № 560; від 11.10.2021 № 566, № 567, № 568, № 569; від 12.10.2021 № 570, № 571, № 572, № 573; від 13.10.2021 № 574, № 575; від 18.10.2021 № 580, № 581, № 582, № 583; від 19.10.2021 № 584, № 585, № 586, № 587, № 658, № 659, № 660, № 661, № 662, № 663; від 20.10.2021 № 588, № 589, № 590, № 591, № 664, № 665, № 666, № 667, № 668, № 669; від 21.10.2021 № 592, № 593, № 594, № 595, № 670, № 671, № 672, № 673, № 674, № 675; від 22.10.2021 № 596, № 597, № 598, № 599, № 676, № 677, № 679, № 680, № 681, № 682; від 25.10.2021 № 613, № 614, № 615, № 616, № 683, № 684, № 685, № 686, № 687, № 688; від 26.10.2021 № 617, № 618, № 619, № 620; від 27.10.2021 № 621, № 622, № 628, № 629, № 630, № 631, № 632, № 706, № 707, № 708, № 709, № 710; від 28.10.2021 № 633, № 634, № 635, № 636, № 637, № 644, № 645, № 646, № 647, № 648, № 711, № 712, № 713, № 714, № 715; від 29.10.2021 № 649, № 650, № 651, № 652, № 653, № 728, № 729, № 730, № 731, № 732, № 733, № 734, № 735, № 736, №737, № 737, № 753, № 754, № 755, № 756;

товарно-транспортними накладним форми № 1-ТН.

Виписка з банківського рахунку щодо розрахунків з ТОВ «ЮГ ФРУТ» надана позивачем за період листопада-жовтня 2021 року (том 9 а.с. 269).

Щодо господарських операції з ТОВ «ВІДАР ГРУП», то апеляційна скарга не містить будь-яких доводів щодо цих господарських операцій, окрім того, що на податковий кредит позивача вплинули господарські відносини з ТОВ «ВІДАР ГРУП».

Щодо господарських операції з ТОВ «ВІДАР ГРУП», то Акт від 21.01.2022 не містить будь-яких висновків податкового органу щодо цих господарських операцій.

Як встановлено судом першої інстанції, господарські відносини позивача з ТОВ «ВІДАР ГРУП» підтверджуються:

договором поставки №2-28/21 від 28.01.2021;

видатковими накладними від 08.10.2021 № 3; від 11.10.2021 № 4; від 12.10.2021 № 5; від 13.10.2021 № 6, № 7; від 18.10.2021 № 8, № 35, № 36, № 37; від 19.10.2021 № 9, № 38, № 39; від 20.10.2021 № 10, № 40, № 41, № 42; від 21.10.2021 № 11, № 12, № 13, № 14; від 22.10.2021 № 15, № 16, № 17; від 25.10.2021 № 18, № 19, № 20, № 21, № 22; від 26.10.2021 № 23, № 24, № 43, № 44; від 27.10.2021 № 25, № 26, № 27, № 28; від 28.10.2021 № 29, № 30, № 31, № 32, № 33, № 34, № 45, № 46;

товарно-транспортними накладним форми №1-ТН.

Щодо господарських операції з ТОВ «ПЕТРУС-АЛКО», то в апеляцій скарзі вказано що на податковий кредит позивача вплинули господарські відносини з даним підприємством. Акт від 21.01.2022 не містить будь-яких висновків податкового органу щодо цих господарських операцій.

Відносно господарських операцій позивача з ТОВ «ПЕТРУС-АЛКО» відповідач в апеляційній скарзі зазначив, що щодо зазначеного підприємства Головним управлінням ДПС у Чернігівській області (код ЄДРПОУ 44094124, м. Чернігів, вул. Реміснича, 11, Чернігівська обл., 14000) було проведено перевірку та винесено податкові повідомлення-рішення від 02.03.2021 № 0006980901, № 0006990901.

Колегія суддів з відомостей Єдиного державного реєстру судових рішень встановила, що в провадженні Окружного адміністративного суду міста Києва перебуває справа № 640/17852/21 за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Петрус-Алко» до Головного управління ДПС у Чернігівській області про протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 02.03.2021 №0006980901, №0006990901. Втім на час розгляд уданої справи, рішення суду першої інстанції ще не прийнято.

Щодо господарських операцій позивача з ТОВ «ПЕТРУС-АЛКО» відповідач в апеляційній скарзі зазначив, що в провадженні Господарського суду міста Києва відкрито провадження від 05.10.2022 справа № 910/9897/22, в якій розглядається питання щодо стягнення заборгованості з ТОВ «ПЕТРУС-АЛКО» за поставлений товар, що свідчить, на думку відповідача, про ненадійний характер зазначеного підприємства.

Дійсно, з Єдиного державного реєстру судових рішень, колегія суддів встановила, що рішенням Господарського суду міста Києва у справі № 910/9897/22 від 05.12.2022, яке набрало законної сили 27.12.2022 позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю фірми «Рута» ЛТД (вул. Заводська, буд. 31А, с. Вузлове, Радехівський р-н, Львівська обл., 80252; ідентифікаційний код 19176925) до товариства з обмеженою відповідальністю «Петрус-Алко» (вул. Святошинська, буд. 32, м. Київ, 03115; ідентифікаційний код 36942172) про стягнення 111 328,47 грн задоволено повністю: стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Петрус-Алко» (вул. Святошинська, буд. 32, м. Київ, 03115; ідентифікаційний код 36942172) на користь товариства з обмеженою відповідальністю фірми «Рута» ЛТД (вул. Заводська, буд. 31А, с. Вузлове, Радехівський р-н, Львівська обл., 80252; ідентифікаційний код 19176925): 111 227 (сто одинадцять тисяч двісті двадцять сім) грн 91 коп. основної заборгованості; 100 (сто) грн 56 коп. 3% річних і 2 481 (дві тисячі чотириста вісімдесят одну) грн судового збору.

Втім, дане рішення Господарського суду міста Києва не може стосуватися господарських взаємовідносин ТОВ «ПЕТРУС-АЛКО» з позивачем, оскільки містить правові висновки щодо відносин даного підприємства з іншим суб`єктом господарювання.

Також, як вказує в апеляційній скарзі відповідач, зазначене підприємство фігурувало у кримінальних провадженнях:

по справі № 754/3462/14-к (вирок Деснянського районного суду міста Києва від 07.03.2014). Втім, як вірно вказує позивач, періодом перевірки його діяльності був жовтень 2021 року, відтак вирок 2014 року не може впливати на господарські відносини позивача з ТОВ «ПЕТРУС-АЛКО»;

в ухвалі Рівненського міського суду Рівненської області від 27.12.2019 по справі № 569/23559/19. Як встановлено колегією суддів, вироку дана справа на час апеляційного розгляду не містить та в Єдиному державному реєстрі судових рішень містяться лише ухвали Рівненського міського суду Рівненської області щодо надання дозволу на проведення обшуку в нежитлових приміщеннях, що за адресою: Рівненська обл., м. Рівне, вулиця Київська, будинок 110Е, де здійснює свою діяльність ТОВ "ПЕТРУС-АЛКО", які на праві приватної власності належать ОСОБА_28 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_5 ), з метою виявлення та вилучення підробленої лікеро-горілчаної продукції ТМ «Люботин» ПрАТ «Люботинський завод «Продтовари», підроблених марок акцизного податку, пристроїв для їх виготовлення;

в ухвалі Вінницького міського районного суду Вінницької області від 14.01.2020 по справі № 127/541/20 вказано наступне: «…В ході досудового розслідування встановлено, що посадові особи ОВ «Петрус-Алко» (код ЄДРПОУ 36942172), юридична адреса якого м. Київ, вул. Святошинська, буд. 32, незаконно виготовляють та здійснюють реалізацію фальсифікованої алкогольної продукції з підробленими марками акцизного збору…». Як встановлено колегією суддів, вироку дана справа на час апеляційного розгляду не містить;

в ухвалі Вінницького міського суду Вінницької області від 13.01.2020 по справі № 127/539/20 вказано наступне: «…В ході досудового розслідування встановлено, що посадові особи ТОВ «Петрус-Алко» (код ЄДРПОУ 36942172), юридична адреса якого м. Київ, вул. Святошинська, буд. 32, незаконно виготовляють та здійснюють реалізацію фальсифікованої алкогольної продукції з підробленими марками акцизного збору…». Як встановлено колегією суддів, вироку дана справа на час апеляційного розгляду не містить;

в ухвалі Вінницького міського суду Вінницької області від 15.01.2020 по справі № 127/880/20 вказано наступне: «…В ході досудового розслідування встановлено, що посадові особи ТОВ «Петрус-Алко» (код ЄДРПОУ 36942172), юридична адреса якого м. Київ, вул. Святошинська, буд. 32, незаконно виготовляють та здійснюють реалізацію фальсифікованої алкогольної продукції з підробленими марками акцизного збору…». Як встановлено колегією суддів, вироку дана справа на час апеляційного розгляду не містить;

фігурує в провадженні від 18.03.2020 № 32020100000000165 та від 03.04.2014 по справі № 759/5297/14-к Святошинського районного суду м. Києва за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 Кримінального Кодексу України. В даній справі встановлено наступне: «…Досудовим розслідуванням встановлено, що службові особи ТОВ «Петрус-Алко» (код ЄДРПОУ 36942172) в період з 01.01.2010 по 31.12.2012 при здійсненні фінансово-господарської діяльності в порушення п.п. 198.2, 198.3, 198.6, 200.1 ПК України збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на загальну суму 3 069 972 грн., що підтверджується актом документальної планової виїзної перевірки ТОВ «Петрус-Алко» № 359/22.2.09/36942172 від 31.05.2013, проведеної ДПІ у Святошинському районі ГУ Міндоходів у м. Києві…». Як встановлено колегією суддів, вироку дана справа на час апеляційного розгляду не містить;

та є фігурантом у ряді проваджень з 2013 по 2015 роки.

Господарські операції з ТОВ «ПЕТРУС-АЛКО» в жовтні 2021 року підтверджуються:

договором поставки № 15 від 11.05.2010 з додатковими угодами;

видатковими накладними від 01.10.2021 № Б-ЗЛ001146, № Б-ЗЛ001148, № Б-ЗЛ001150, № Б-ЗЛ001153, № Б-ЗЛ001154, № Б-ЗЛ001156, № Б-ЗЛ001158, № Б-ЗЛ001159, № Б-ЗЛ001162; від 04.10.2021 № Б-ЗЛ001149, № Б-ЗЛ001160; від 05.10.2021 № Б-ЗЛ001163, № Б-ЗЛ001164, № Б-ЗЛ001168, № Б-ЗЛ001169, № Б-ЗЛ001176, № Б-ЗЛ001214; від 06.10.2021 № Б-ЗЛ001178, № Б-ЗЛ001179, № Б-ЗЛ001181, № Б-ЗЛ001211; від 07.10.2021 № Б-ЗЛ001177, № Б-ЗЛ001193, № Б-ЗЛ001194; від 08.10.2021 № Б-ЗЛ001187, № Б-ЗЛ001190, № Б-ЗЛ001219, № Б-ЗЛ001246, № Б-ЗЛ001253; від 11.10.2021 № Б-ЗЛ001184, № Б-ЗЛ001185, № Б-ЗЛ001186, № Б-ЗЛ001197, № Б-ЗЛ001197, № -ЗЛ001198, № Б-ЗЛ001206; від 12.10.2021 № Б-ЗЛ001204; від 13.10.2021 № Б-ЗЛ001199, № Б-ЗЛ001200, № Б-ЗЛ001201, № Б-ЗЛ001202, № Б-ЗЛ001203, № Б-ЗЛ001205, № Б-ЗЛ001209, № Б-ЗЛ001213; від 15.10.2021 № Б-ЗЛ001271; від 18.10.2021 № Б-ЗЛ001210, № Б-ЗЛ001216, № Б-ЗЛ001217, № Б-ЗЛ001221, № Б-ЗЛ001222, № Б-ЗЛ001267, № Б-ЗЛ001269; від 19.10.2021 № Б-ЗЛ001224, № Б-ЗЛ001225, № Б-ЗЛ001228, № Б-ЗЛ001229, № Б-ЗЛ001233; від 20.10.2021 № Б-ЗЛ001231, № Б-ЗЛ001232, № Б-ЗЛ001234, № Б-ЗЛ001235, № Б-ЗЛ001281; від 21.10.2021 № Б-ЗЛ001248; від 22.10.2021 № Б-ЗЛ001247, № Б-ЗЛ001256, № Б-ЗЛ001282; від 23.10.2021 № Б-ЗЛ001249, № Б-ЗЛ001251, № Б-ЗЛ001252, № Б-ЗЛ001254, № Б-ЗЛ001258; від 25.10.2021 № Б-ЗЛ001260, № Б-ЗЛ001303; від 26.10.2021 № Б-ЗЛ001273; від 27.10.2021 №Б-ЗЛ001264, № Б-ЗЛ001276. № Б-ЗЛ001285, № Б-ЗЛ001286, № Б-ЗЛ001287, № Б-ЗЛ001295, № Б-ЗЛ001297, № Б-ЗЛ001300, № Б-ЗЛ001302; від 28.10.2021 № Б-ЗЛ001288, № Б-ЗЛ001294, № Б-ЗЛ001305; від 29.10.2021 № Б-ЗЛ001293. № Б-ЗЛ001296, № Б-ЗЛ001298, № Б-ЗЛ001301; від 31.10.2021 № Б-ЗЛ001299;

товарно-транспортними накладним форми № 1-ТН.

Виписка з банківського рахунку щодо розрахунків з ТОВ «ПЕТРУС АЛКО» надана позивачем за період жовтня 2021 року (том 8 а.с. 190-194).

В той же час, Акт від 21.01.2022 не містить будь-яких висновків податкового органу щодо господарських операцій ТОВ «ПЕТРУС-АЛКО» та позивача.

Втім, обставини досудового провадження у кримінальних справах не є беззаперечним фактом, що підтверджує відсутність реальних правових наслідків всіх господарських операцій проведених позивачем та його контрагентами.

Відповідно до правового висновку Верховного Суду, викладеного у постановах від 06.03.2018 у справі № 2а-9375/11/1370, від 13.03.2018 у справі № 826/13582/13-а, від 27.03.2018 у справі № 816/809/17, від 20.06.2023 № 560/4260/20 факт відкриття кримінального провадження не є беззаперечним та достатнім фактом, що підтверджує відсутність реальних правових наслідків всіх господарських операцій проведених відповідним контрагентом.

Щодо господарських операції з ТОВ «ШПОЛЯНСЬКА КОНДИТЕРСЬКА ФАБРИКА» Акт від 21.01.2022 не містить будь-яких висновків податкового органу.

Апеляційна скарга не містить будь-яких доводів щодо цих господарських операцій, окрім того, що на податковий кредит позивача вплинули господарські відносини з ТОВ «ШПОЛЯНСЬКА КОНДИТЕРСЬКА ФАБРИКА».

Як встановлено судом першої інстанції, господарські відносини з ТОВ «ШПОЛЯНСЬКА КОНДИТЕРСЬКА ФАБРИКА» в жовтні 2021 року підтверджуються:

договором поставки № 20/11/20 від 20.11.2020;

видатковими накладними від 01.10.2021 № 1001, № 1009, № 1010, від 02.10.2021 № 1012; від 03.10.2021 № 1014, № 1013, № 1015; від 04.10.2021 № 1021, № 1020, № 1019; від 06.10.2021 № 1030, № 1029; від 07.10.2021 № 1037, № 1036, № 1035; від 08.10.2021 № 1038, № 1041, № 1040, № 1039; від 10.10.2021 № 1042; від 11.10.2021 № 1056; від 12.10.2021 № 1057; від 13.10.2021 № 1074; від 14.10.2021 № 1065, № 1064; від 15.10.2021 № 1068, № 1067, № 1066, № 1071, № 1071, № 1070, № 1069; від 16.10.2021 № 1073, № 1072; від 17.10.2021 № 1076, № 1075; від 18.10.2021 № 1186, № 1187, № 1188, № 1189, № 1190, № 1191, № 1192, № 1178, № 1179, № 1180, № 1181, № 1182, № 1183, № 1185, № 1184, № 1161, № 1162, № 1163, № 1211, № 1170, № 1171, № 1172, № 1173, № 1174, № 1175, № 1177, № 1158, № 1155, № 1159, № 1160, № 1193, № 1194, № 1228, № 1227, № 1226, № 1224, № 1225, № 1223, № 1221, № 1222, № 1220, № 1219, № 1218, № 1217, № 1216, № 1214, № 1212, № 1215, № 1242; від 19.10.2021 № 1081, № 1195, № 1196, № 1197, № 1198, № 1199, № 1200, № 1201, № 1204, № 1203, № 1202, № 1237, № 1236, № 1235, № 1234, № 1233, № 1232, № 1231, № 1230, № 1229, № 1210, № 1209, № 1208, № 1207, № 1206, № 1205, № 1238; від 20.10.2021 № 1083, № 1143; від 21.10.2021 № 1084, № 1085, № 1086; від 22.10.2021 № 1141, № 1088, № 1089, № 1090, № 1091, № 1087, № 1093, № 1092; від 23.10.2021 № 1097, № 1096, № 1094, № 1095; від 24.10.2021 № 1099; від 25.10.2021 № 1100, № 1101, № 1102, № 1103; від 26.10.2021 № 1104; від 27.10.2021 № 1132, № 1133, № 1134; від 28.10.2021 № 1139; від 29.10.2021 № 1146, № 1144, № 1145; від 30.10.2021 № 1147, № 1148, № 1149; від 31.10.2021 № 1150;

товарно-транспортними накладним форми №1-ТН.

Виписка з банківського рахунку щодо розрахунків з ТОВ «ШПОЛЯНСЬКА КОНДИТЕРСЬКА ФАБРИКА» надана позивачем за період листопада-жовтня 2021 року (том 10 а.с. 164-168).

Щодо господарських операції з ТОВ «КІНГСБУРІ ВЕНЧУР ГРУП» Акт від 21.01.2022 не містить будь-яких висновків податкового органу.

Апеляційна скарга не містить будь-яких доводів щодо цих господарських операцій, окрім того, що на податковий кредит позивача вплинули господарські відносини з ТОВ «КІНГСБУРІ ВЕНЧУР ГРУП».

Як встановлено судом першої інстанції, господарські відносини з ТОВ «КІНГСБУРІ ВЕНЧУР ГРУП» в жовтні 2021 року підтверджуються:

договором поставки № 2-28/21 від 28.01.2021;

видатковими накладними від 01.10.2021 № 104; від 04.10.2021 № 106, № 105; від 08.10.2021 № 107; від 09.10.2021 № 108; від 16.10.2021 № 109; від 19.10.2021 № 111, № 110; від 24.10.2021 № 112, № 113, № 114, № 115, № 116; від 27.10.2021 № 117; від 28.10.2021 № 118; від 31.10.2021 № 120;

товарно-транспортними накладним форми № 1-ТН.

Виписка з банківського рахунку щодо розрахунків з ТОВ «КІНГСБУРІ ВЕНЧУР ГРУП» надана позивачем за період жовтня 2021 року (том 11 а.с. 38).

Щодо висновків Акту перевірки та апеляційної скарги про ненадання позивачем документів під час перевірки та адміністративного оскарження колегія суддів зазначає наступне.

На виконання п. 44.1 ст. 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

За приписами пп. 16.1.15. п. 16.1. ст. 16 ПК України платник податків зобов`язаний: забезпечувати надання посадовими (службовими) особами платника податку письмових пояснень на письмовий запит контролюючого органу з питань, що стосуються предмета перевірки, та їх документального підтвердження.

Керуючись підпунктами 20.1.6., 20.1.14. п. 20.1. ст. 20 ПК України контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право:

запитувати та вивчати під час проведення перевірок первинні документи, що використовуються в бухгалтерському обліку, регістри, фінансову, статистичну та іншу звітність, пов`язану з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів, виконанням вимог законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи;

у разі виявлення порушення вимог податкового чи іншого законодавства України, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, надсилати платникам податків письмові запити щодо надання засвідчених належним чином копій документів.

Відповідно до абзаців 1 та 2 п. 85.2. с. 85 ПК України влатник податків зобов`язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов`язані з предметом перевірки. Такий обов`язок виникає у платника податків після початку перевірки.

При цьому великий платник податків на запит контролюючого органу зобов`язаний також надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронні довірчі послуги" копії таких документів, що створюються ним в електронній формі з обліку доходів, витрат та інших показників, пов`язаних із визначенням об`єктів оподаткування (податкових зобов`язань), первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням та сплатою податків і зборів, не пізніше двох робочих днів, наступних за днем отримання запиту.

Відповідно до пунктів 85.4., 85.6., 85.8. ст. 85 ПК Украйни при проведенні перевірок посадові (службові) особи контролюючого органу мають право отримувати у платників податків належним чином завірені копії первинних фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів, що свідчать про приховування (заниження) об`єктів оподаткування, несплату податків, зборів, платежів, порушення вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Такі копії повинні бути засвідчені підписом платника податків або його посадової особи та скріплені печаткою (за наявності).

Відповідний запит на отримання копій документів повинен бути поданий посадовою (службовою) особою контролюючого органу не пізніше ніж за п`ять робочих днів до дати закінчення перевірки.

У разі відмови платника податків або його законних представників надати копії документів посадовій (службовій) особі контролюючого органу така особа складає акт у довільній формі, що засвідчує факт відмови, із зазначенням посади, прізвища, імені, по батькові платника податків (його законного представника) та переліку документів, які йому запропоновано подати. Зазначений акт підписується посадовою (службовою) особою контролюючого органу та платником податків або його законним представником. У разі відмови платника податків або його законного представника від підписання зазначеного акта в ньому вчиняється відповідний запис.

Посадова (службова) особа контролюючого органу, яка проводить перевірку, у випадках, передбачених цим Кодексом, має право отримувати від платника податків або його законних представників копії документів, що належать до предмета перевірки. Такі копії повинні бути засвідчені підписом платника податків або його посадової особи та скріплені печаткою (за наявності).

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач 23.12.2021 сформував запит до позивача з пропозицією надати документи, який вручений представнику позивача 23.12.2021 о 13:30 ( а. с. 8 том 2).

В подальшому, позивач 10.01.2022 скерував відповідачу на електронну пошту затребувані документи (а.с. 14 том 2).

11.01.2022 відповідач, з метою отримання документів сформував запит № 2, який отриманий представником позивача 11.01.2022 об 11:30 (а.с. 8 зворот том 2).

12.01.2022 та 13.01.2022 позивач скерував відповідачу на електронну пошту затребувані документи (а.с. 13-16 том 2).

12.01.2022 о 16:00 відповідач склав Акт про ненадання документів на запити № 1 та № 2.

13.01.2022 відповідач, з метою отримання документів сформував запит № 3, який отриманий представником позивача 13.01.2022 об 16:30 (а.с. 181 том 20).

14.01.2022 відповідач о 13:00 склав Акт про ненадання до перевірки документів № 7/32-00-07-01-03-28 на письмові запити від 23.1.22021 № 1, від 11.01.2022 № 2, від 13.01.2022 № 3. На вказаному запиту представник позивача 14.01.2022 у примітці про отримання вказав, що оригінали документів були надані та перевірялись а засвідчені їх копії будуть надані або надіслані поштою до закінчення перевірки.

17.01.2022 позивач склав супровідний лист № 91 про направлення документів до перевірки щодо своїх контрагентів: ТОВ «ЛВР АЛКО», ТОВ « ЛВР КОНДИТЕР», ТОВ «БУДІВЕЛЬНО-ФІНАНСОВИЙ АЛЬЯНС «ОЛІМПУС», ТОВ «ЛЮПУС МАЙОРІС», а також інвентаризаційних описів станом на 11.01.2022.

Як не заперечується учасниками справи, дані документи отримані відповідачем після складання Акту перевірки від 21.01.2022.

Керуючись п. 86.7. ст. 86 ПК України у разі незгоди платника податків або його представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки (крім документальної позапланової перевірки, проведеної у порядку, встановленому підпунктом 78.1.5 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу), вони мають право подати свої заперечення та додаткові документи і пояснення, зокрема, але не виключно, документи, що підтверджують відсутність вини, наявність пом`якшуючих обставин або обставин, що звільняють від фінансової відповідальності відповідно до цього Кодексу, до контролюючого органу, який проводив перевірку платника податків, протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта (довідки).

Такі заперечення, додаткові документи і пояснення є невід`ємною частиною матеріалів перевірки.

Відповідно до п. 86.1. ст. 86 ПК України матеріали перевірки - це:

акт (довідка) перевірки з інформативними додатками, які є його невід`ємною частиною;

заперечення, надані платником податків до акта (довідки) перевірки (у разі їх наявності на час розгляду);

пояснення та їх документальне підтвердження, які надані платником податків відповідно до підпункту 16.1.15 пункту 16.1 статті 16 та відповідно до абзацу другого підпункту 17.1.6 пункту 17.1 статті 17 розділу I цього Кодексу.

За приписами пп. 17.1.6. п. 17.1. ст. 17 ПК України платник податків має право:бути присутнім під час проведення перевірок та надавати пояснення з питань, що виникають під час таких перевірок, та за власною ініціативою пояснення з питань, що не запитувалися контролюючим органом, ознайомлюватися та отримувати акти (довідки) перевірок, проведених контролюючими органами, перед підписанням актів (довідок) про проведення перевірки, у разі наявності зауважень щодо змісту (тексту) складених актів (довідок) підписувати їх із застереженням та подавати контролюючому органу письмові заперечення в порядку, встановленому цим Кодексом;

Підпункт 78.1.5. п. 78.1. ст. 78 ПК України встановлює, що платником податків подано в установленому порядку контролюючому органу заперечення до акта перевірки в порядку, визначеному пунктом 86.7 статті 86 цього Кодексу, або скаргу на прийняте за її результатами податкове повідомлення-рішення, в яких вимагається повний або частковий перегляд результатів відповідної перевірки або скасування прийнятого за її результатами податкового повідомлення-рішення у разі якщо платник податків у своїй скарзі (запереченнях) посилається на обставини, що не були досліджені під час перевірки, та об`єктивний їх розгляд неможливий без проведення перевірки. Така перевірка проводиться виключно з питань, що стали предметом оскарження.

Відповідно до підпунктів 86.7.2.-86.8. ст. 86 ПК України у разі отримання від платника податків у визначеному цим пунктом порядку заперечень до акта перевірки та/або додаткових документів і пояснень, контролюючий орган зобов`язаний повідомити платника податків про місце і час проведення розгляду матеріалів перевірки. Таке повідомлення надсилається платнику податків протягом двох робочих днів з дня отримання від нього заперечень та/або додаткових документів і пояснень, але не пізніше ніж за чотири робочі дні до дня їх розгляду.

Платник податків має право брати участь у процесі розгляду матеріалів перевірки особисто або через свого представника. Безпосередньо під час розгляду матеріалів перевірки платник податку має право надавати письмові та/або усні пояснення з приводу предмета розгляду.

Відсутність платника податку або його представника, повідомленого в передбаченому цією статтею порядку про час і місце розгляду матеріалів перевірки, не є перешкодою для розгляду матеріалів перевірки.

Під час розгляду матеріалів перевірки комісія з питань розгляду заперечень:

встановлює, чи вчинив платник податку, щодо якого було складено акт перевірки, порушення податкового, валютного та/або іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи;

розглядає обставини вчинених правопорушень, які відображені в акті перевірки, а також встановлені при розгляді наданих платником податків відповідно до цього пункту письмових пояснень та їх документального підтвердження (зокрема щодо обставин, що стосуються події правопорушення, та вжитих платником податків заходів щодо дотримання правил та норм законодавства, з посиланням на документи та інші фактичні дані, що підтверджують зазначені обставини);

досліджує питання наявності або відсутності обставин, що виключають вину у вчиненні правопорушення (крім правопорушень, відповідальність за які настає незалежно від наявності вини), пом`якшують або звільняють від відповідальності;

досліджує питання щодо необхідності проведення перевірки у порядку, встановленому підпунктом 78.1.5 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу;

визначає розмір грошових зобов`язань та/або суму зменшення бюджетного відшкодування та/або зменшення від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість, та/або суму зменшення податку на доходи фізичних осіб, задекларованого до повернення з бюджету, зокрема при використанні права на податкову знижку, та/або заниження чи завищення суми податкових зобов`язань, заявленої у податковій декларації, або суми податкового кредиту, заявленої у податковій декларації з податку на додану вартість, а також необхідність надсилання (вручення) платнику податків відповідного податкового повідомлення-рішення у випадках, передбачених цим Кодексом.

При розгляді матеріалів перевірки контролюючим органом досліджуються всі наявні фактичні дані, що стосуються предмета розгляду, у тому числі документи, надані платником податків або витребувані у нього, письмові та усні пояснення платника податку, інші фактичні дані, що наявні або доступні контролюючому органу.

За результатами розгляду матеріалів перевірки комісія з розгляду заперечень приймає висновок, що є невід`ємною частиною матеріалів перевірки.

У разі встановлення необхідності проведення позапланової документальної перевірки у порядку, встановленому підпунктом 78.1.5 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу, висновок за результатами розгляду матеріалів перевірки приймається комісією з питань розгляду заперечень після проведення такої перевірки з урахуванням її результатів.

У разі незгоди платника податків або його представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки, проведеної на підставі підпункту 78.1.5 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу у зв`язку з розглядом наданих у порядку, визначеному цим пунктом, заперечень до акта (довідки) перевірки, або розглядом скарги на прийняте контролюючим органом податкове повідомлення-рішення, вони мають право подати свої заперечення до контролюючого органу, який проводив таку перевірку, протягом п`яти робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта (довідки). Розгляд таких заперечень окремо не здійснюється. Такі заперечення долучаються до матеріалів перевірки або матеріалів щодо розгляду скарги, а наведені в них факти та дані враховуються контролюючим органом при формуванні у передбаченому цим підпунктом порядку висновку за результатами розгляду матеріалів перевірки або під час розгляду скарги на прийняте податкове повідомлення-рішення у порядку, встановленому статтею 56 цього Кодексу.

Податкове повідомлення-рішення приймається керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу на підставі висновку комісії контролюючого органу з питань розгляду заперечень протягом п`яти робочих днів, наступних за днем прийняття такого висновку комісією і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків, у порядку, визначеному підпунктом 86.7.1 цього пункту.

Контролюючим та іншим державним органам забороняється використовувати акт перевірки як підставу для висновків стосовно взаємовідносин платника податків з його контрагентами, якщо за результатами складання акта перевірки податкове повідомлення-рішення не надіслано (не вручено) платнику податків або воно вважається відкликаним відповідно до підпунктів 60.1.2 та 60.1.4 пункту 60.1 статті 60 цього Кодексу.

Податкове повідомлення-рішення приймається в порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу протягом п`ятнадцяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків, його представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції, акта перевірки, та надсилається (вручається) платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

За наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки та додаткових документів і пояснень, зокрема документів, що підтверджують відсутність вини, наявність пом`якшуючих обставин або обставин, що звільняють від фінансової відповідальності відповідно до цього Кодексу, поданих у порядку, встановленому цією статтею, податкове повідомлення-рішення приймається в порядку та строки, визначені пунктом 86.7 цієї статті.

Колегія суддів керується ч. 1 ст. 2 КАС України та приходить до висновку, що дійсно встановити факт надання чи ненадання оригіналів документів позивачем під час перевірки відповідачу наразі неможливо, оскільки відповідачем не були складені відповідні описи чи акт у довільній формі, що засвідчував би факт відмови позивача, від надання документів, в той же час не вчинено накладення санкцій за ненадання документів на запит податкового органу, якщо позивач дійсно не виконав свій обов`язок надання оригіналів документів, відтак, на думку колегії суддів, ненадання позивачем оригіналів затребуваних документів відповідач не підтвердив достатніми доказами.

В той же час, як вірно вказав суд першої інстанції, Східне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків отримало документи на запити в електронному вигляді, що ним не заперечується. Крім того, відповідач на час розгляду заперечень на Акт перевірки мав в наявності документи надані позивачем засобами поштового зв`язку, втім не взяв такі до уваги без будь-якого обґрунтування іх не прийняття. Зокрема, в Акті від 24.01.2022 № 10/32-00-07-01-03-27 «Про отримання копій окремих первинних документів» відповідач вказав, що «…документи не мають вплив на результати перевірки, викладені в Акті…» та далі наведено в довільній формі зміст запитів на витребування документів вручених позивачу. Крім того, за висновком даного Акту надані документи не підтверджують показники декларації з ПДВ за жовтень 2021 та правомірність декларування від`ємного значення ПДВ в сумі 3 998 963 грн., щодо збільшення суми грошового зобов`язання за платежем ПДВ із вироблених в Україна товарів на суму 159 278 750 грн відповідач не надав оцінки поданим документам (а.с. 180- 184 том 15).

Відтак, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції, що відповідачем під час прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень не обґрунтовано та не добросовісно не були враховані первинні документи, що були направлені на його вимоги.

Так, Верховний Суд неодноразово висловлював правову позицію про те, що ненадання платниками податків контролюючим органам оригіналів документів чи їх копії є самостійним правопорушенням, не пов`язаним із наявністю фактів незабезпечення зберігання документів (зокрема, але не виключно, постанови Верховного Суду від 29.08.2018 у справі № 815/2119/17, від 31.01.2020 у справі № 826/15328/18, від 18.03.2020 у справі № 804/708/16, від 09.10.2019 у справі № 808/9397/13-а, від 20.03.2020 у справі № 2а-9423/12/2670).

Крім того, Верховний Суд у постанові від 08.08.2019 у справі № 823/1358/13-а зауважив, що неможливість платника в силу об`єктивних обставин надати певні документи контролюючому органу безпосередньо до перевірки не свідчить про невиконання ним обов`язку, встановленого підпунктами 16.1.5, 16.1.7 пункту 16.1 статті 16 ПК України (Обов`язки платника податків), а також обумовлює здійснення відповідачем певних дій з метою отримання таких документів.

Також у постановах від 24.02.2020 у справі № 440/4443/18, від 27.04.2022 у справі № 420/13197/20 Верховний Суд виходив з того, що, суд не може обмежити право платника податків довести у судовому процесі обставини, на яких ґрунтуються його вимоги. Разом з тим, з огляду на передбачену ПК України мету й повноваження контролюючого органу під час проведення податкової перевірки, у разі, якщо рішення контролюючого органу мотивоване саме ненаданням платником податків на вимогу контролюючого органу первинних документів, адміністративний суд, виходячи з окреслених процесуальним законом меж судового доказування, повинен перевіряти і враховувати такі обставини й винятки з них при вирішенні спору.

У постанові від 08.11.2021 у справі № 640/21601/19 Верховний Суд сформулював висновок, відповідно до якого в частині ненадання документів під час здійснення податкового контролю склад вказаного правопорушення полягає саме в поведінці платника податків, направленої на ухилення ним від виконання обов`язку з надання контролюючим органам оригіналів чи копій документів на їх законну вимогу, тим самим створюючи перешкоди для здійснення податкового контролю. У той же час у разі відсутності підстав для висновку про створення перешкод у його здійсненні, в тому числі шляхом ухилення від надання документів чи їх копій, зокрема через поважні та об`єктивні причини, поведінку платника податків не можна кваліфікувати як таку, що утворює склад правопорушення, передбаченого пунктом 121.1 статті 121 ПК України. Не підпадає під таку кваліфікацію поведінка платника податків і у разі, якщо під час перевірки ним надані усі наявні у нього документи, але вони визнані контролюючим органом такими, що не в повній мірі підтверджують правильність даних податкового обліку. У такому випадку контролюючий орган має підстави для констатації помилок у податковому обліку із встановленням відповідного складу податкового порушення та застосуванням відповідних наслідків у вигляді визначення грошових зобов`язань за наявності для цього підстав.

Проаналізувавши вказані обставини та наявні матеріали справи, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що у даній справі відсутня сукупності достатніх обставин вважати, що господарські операції позивача з контрагентами, на підставі яких він включив суми коштів у податковий кредит, не мали реального характеру.

За приписами п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Пункти 198.6., 198.7. ст. 198 ПК України встановлює, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 1095 календарних днів з дати складення податкової накладної/розрахунку коригування.

Суми податку, сплачені (нараховані) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних/розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням строку реєстрації, включаються до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкові накладні/розрахунки коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, але не пізніше ніж через 1095 календарних днів з дати складення податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, у тому числі для платників податку, які застосовують касовий метод.

Сума від`ємного значення, що підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду платника, що реорганізується шляхом: приєднання, злиття, перетворення, - підлягає перенесенню до складу податкового кредиту правонаступника у наступному періоді після підписання передавального акта відповідно до законодавства; поділу, виділення, - підлягає перенесенню до складу податкового кредиту правонаступника пропорційно до отриманої частки майна згідно з розподільчим балансом у наступному періоді після підписання розподільчого балансу відповідно до законодавства.

Таке перенесення здійснюється в разі, якщо сума від`ємного значення, що підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду платника, що реорганізується, підтверджена документальною перевіркою контролюючого органу.

Сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, відповідно до п. 200.1. ст. 200 ПК України визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Відповідно до пунктів 200.2., 200.4. ст. 200 ПК України при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

Для перерахування податку до бюджету центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, надсилає центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, реєстр платників, в якому зазначаються назва платника, податковий номер та індивідуальний податковий номер платника, звітний період та сума податку, що підлягає перерахуванню до бюджету. На підставі такого реєстру центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, не пізніше останнього дня строку, встановленого цим Кодексом для самостійної сплати податкових зобов`язань, перераховує суми податку до бюджету.

При від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:

Платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, відповідно до п. 200.7 ст. 200 ПК України подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Пунктами 200.10.-200.12. ст. 200 ПК України встановлено, що у строк, передбачений абзацом першим пункту 76.3 статті 76 цього Кодексу, контролюючий орган проводить камеральну перевірку даних податкової декларації або уточнюючих розрахунків (в разі їх подання).

Платники податку, які мають право на бюджетне відшкодування відповідно до цієї статті та подали заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, отримують таке бюджетне відшкодування в разі узгодження контролюючим органом заявленої суми бюджетного відшкодування за результатами камеральної перевірки, а у випадках, визначених пунктом 200.11 цієї статті, - за результатами перевірки, зазначеної у такому пункті, що проводяться відповідно до цього Кодексу.

Контролюючий орган має право протягом 60 календарних днів, що настають за граничним строком подання податкової декларації, а в разі якщо така податкова декларація надана після закінчення граничного строку - за днем її фактичного подання провести документальну перевірку платника податку в разі, якщо розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено за рахунок від`ємного значення, сформованого за операціями: за періоди до 1 липня 2015 року, що не підтверджені документальними перевірками; з придбання товарів/послуг за період до 1 січня 2017 року у платників податку, що використовували спеціальний режим оподаткування, визначений відповідно до статті 209 цього Кодексу. Рішення про проведення документальної перевірки має бути прийнято не пізніше закінчення граничного строку проведення камеральної перевірки.

Зазначена у заяві сума бюджетного відшкодування вважається узгодженою в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування з однієї із таких дат:

а) з дня, наступного за днем закінчення граничного строку проведення перевірки, в разі, якщо контролюючим органом внесені до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування відомості про відсутність порушень під час такої перевірки;

б) з дня, наступного за днем закінчення граничного строку проведення камеральної перевірки, в разі, якщо контролюючим органом не внесені до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування відомості про дату початку та закінчення проведення перевірки даних, зазначених у податковій декларації або уточнюючому розрахунку, з обов`язковою відміткою щодо виду перевірки (камеральна, документальна);

в) з дня, наступного за днем закінчення граничного строку, передбаченого цим Кодексом для складення акта перевірки, в разі, якщо контролюючим органом не внесені до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування відомості про дату складення акта перевірки;

г) з дня, наступного за днем закінчення граничного строку, передбаченого цим Кодексом для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення, в разі, якщо контролюючим органом не внесені до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування відомості про дату та номер податкового повідомлення-рішення;

ґ) з дня визнання протиправним та/або скасування податкового повідомлення-рішення.

У випадках, передбачених підпунктами "б" і "в" цього пункту, інформація про узгодженість бюджетного відшкодування та його суму відображається в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування в автоматичному режимі на наступний робочий день після виникнення такого випадку.

У випадках, передбачених підпунктами "а", "г" і "ґ" цього пункту, інформація про узгодженість бюджетного відшкодування та його суму відображається в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування контролюючим органом на наступний робочий день після виникнення такого випадку.

Узгоджена сума бюджетного відшкодування стає доступною органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, для виконання на наступний операційний день за днем її відображення в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування та перераховується органом, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, у строки, передбачені пунктом 200.13 цієї статті, на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку та/або на бюджетні рахунки для перерахування у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до Державного бюджету України".

У разі наявності у платника податку податкового боргу бюджетному відшкодуванню підлягає заявлена сума податку, зменшена на суму такого податкового боргу.

У разі виникнення у платника податку необхідності зміни напряму узгодженого бюджетного відшкодування, такий платник податку має право подати відповідну заяву до контролюючого органу, який не пізніше наступного робочого дня з дня отримання такої заяви зобов`язаний внести відповідні дані до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування.

Отже, підставою для виникнення права на податковий кредит є податкова накладна, а для включення сплачених сум коштів у витрати підприємства - первинний бухгалтерський документ.

Так, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 07.07.2022 у справі № 160/3364/19 сформувала ряд важливих правових висновків, а саме.

Правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування витрат, що враховуються при визначені об`єкта оподаткування, та податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання у власній господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.

Аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. При цьому в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції.

Норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування витрат та податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на формування витрат чи податкового кредиту, за можливу неправомірну діяльність його контрагента за умови, якщо судом не було встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними.

При вирішенні спорів щодо правомірності формування платниками податків своїх даних податкового обліку, зокрема якщо предметом спору є достовірність первинних документів та підтвердження інших обставин реальності відображених у податковому обліку господарських операцій, необхідно враховувати, що відповідно до вимог частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У разі надання контролюючим органом доказів, які в сукупності з іншими доказами у справі свідчать про те, що документи, на підставі яких платник податків задекларував податковий кредит та сформував витрати, що враховуються при визначені об`єкта оподаткування, містять інформацію, що не відповідає дійсності, платник податків має спростовувати ці доводи. Наведене випливає зі змісту частини першої статті 77 КАС України, згідно з якою кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Про необґрунтованість податкової вигоди можуть свідчити підтверджені доказами доводи контролюючого органу, зокрема про наявність таких обставин, як: неможливість реального здійснення операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності; відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, господарської діяльності у зв`язку з відсутності управлінського або технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів; облік для цілей оподаткування тільки тих господарських операцій, які безпосередньо пов`язані з виникненням податкової вигоди, якщо для цього виду діяльності також потрібне здійснення й облік інших господарських операцій; здійснення операцій з товаром, що не вироблявся або не міг бути вироблений в обсязі, зазначеному платником податків у документах обліку; відсутність документів обліку.

Таким чином, на підтвердження фактичного здійснення господарських операцій, платник повинен мати відповідні первинні документи, які мають бути належно оформленими, містити всі необхідні реквізити, бути підписані уповноваженими особами і які в сукупності із встановленими обставинами справи, зокрема, і щодо можливостей здійснення господарюючими суб`єктами відповідних операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна, обсягу матеріальних та трудових ресурсів, економічно необхідних для здійснення господарських операцій, мають свідчити про беззаперечний факт реального вчинення господарських операцій, що і є підставою для формування платником даних податкового обліку.

Також, суд першої інстанції вірно застосував правові висновки Верховного Суду від 26.06.2018 у справі № 816/1422/17, а саме:

Податкові накладні надають відповідні права платнику податків виключно за умови реального вчинення засвідченного ними правочину. Такий факт підверджується додатковими документами, як-то докази переміщення товару, його якості (відповідності або походження), зберігання, використання в господарській діяльності платника, реалізації тощо.

Правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування об`єкту оподаткування податком на прибуток (витрат) та податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.

Якщо господарська операція фактично не відбулася, то первинні документи, складені платником податку та його контрагентом на підтвердження такої операції, не відповідають дійсності, та свідчать про відсутність у сторін волевиявлення щодо реального здійснення господарської операції.

Наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів, що є обов`язковою умовою для формування об`єкту оподаткування податком на прибуток та витрат.

Таким чином, на підтвердження фактичного здійснення господарських операцій, враховуючи специфіку таких операцій та договорів, що їх регламентують, Підприємство повинно мати відповідні належно оформлені первинні документи, які в сукупності мають свідчити про беззаперечний факт реального вчинення господарських операцій, що є підставою для формування платником податкового обліку.

Відтак, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції, що оскільки під час розгляду справи встановлено, що правовідносини між позивачем та його контрагентами оформлені належним чином, то спірні податкові повідомлення-рішення є протиправними та підлягають скасуванню.

Щодо доводів відповідача про дотримання строків розгляду скарги позивача від 02.08.2022 № 247, яка 02.08.2022 отримана відповідачем на податкові повідомлення рішення, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно пунктів 56.1.-56.3., 56.8., 56.9. ст. 56 ПК України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

У разі якщо платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов`язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених цим Кодексом або іншими законами України, такий платник має право звернутися із скаргою про перегляд цього рішення до контролюючого органу вищого рівня.

Скарга подається до контролюючого органу вищого рівня у письмовій або електронній формі засобами електронного зв`язку (за потреби - з належним чином засвідченими копіями документів, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати з урахуванням вимог пункту 44.6 статті 44 цього Кодексу) протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання платником податків податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується.

Подання скарги в електронній формі засобами електронного зв`язку здійснюється платниками податків, які подають звітність в електронній формі та/або пройшли електронну ідентифікацію онлайн в електронному кабінеті, з дотриманням вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронні довірчі послуги".

Протягом шести місяців з дати закінчення строку, встановленого абзацом першим цього пункту, платник податків має право подати скаргу разом з клопотанням про поновлення пропущеного строку на подання скарги в адміністративному порядку та копіями підтверджуючих документів поважності причин його пропуску (за наявності). У скарзі може міститися клопотання про поновлення пропущеного строку на подання скарги в адміністративному порядку. Контролюючий орган вищого рівня, розглядаючи клопотання платника податків, поновлює пропущений строк на подання скарги в адміністративному порядку, якщо визнає причини його пропуску поважними.

Скарги на рішення територіальних органів центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, подаються до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.

Скарги на рішення територіальних органів центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, в частині виконання функцій контролюючого органу відповідно до підпункту 41.1.2 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу подаються до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику.

Контролюючий орган, який розглядає скаргу платника податків, зобов`язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його протягом 20 календарних днів, наступних за днем отримання скарги, на адресу платника податків засобами поштового зв`язку (з повідомленням про вручення) чи електронного зв`язку (з дотриманням вимог, визначених пунктом 42.4 статті 42 цього Кодексу) або надати йому під розписку.

Керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу може прийняти рішення про продовження строку розгляду скарги платника податків понад 20-денний строк, визначений у пункті 56.8 цієї статті, але не більше 60 календарних днів, та письмово або в електронній формі засобами електронного зв`язку (з дотриманням вимог, визначених пунктом 42.4 статті 42 цього Кодексу) повідомити про це платника податків до закінчення строку, визначеного у пункті 56.8 цієї статті.

Якщо вмотивоване рішення за скаргою платника податків не надсилається платнику податків протягом 20-денного строку або протягом строку, продовженого за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника податків з дня, наступного за останнім днем зазначених строків.

Скарга вважається також повністю задоволеною на користь платника податків, якщо рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу про продовження строків її розгляду не було надіслано платнику податків до закінчення 20-денного строку, зазначеного в абзаці першому цього пункту.

Учасники справи не заперечують, що рішення про залишення без розгляду скарги за приписами п. 56.18 ст. 56 ПК України в частині податкового повідомлення-рішення № 000/117/32-00-07-01-03-32 прийнята відповідачем в строк, визначений ПК України (22.08.2022 № 9602/6/99-00-06-01-02-06, а.с. 77-78 том 1)

Рішення про результат розгляду скарги щодо податкового повідомлення-рішення № 000/116/32-00-07-01-03-32 прийнято податковим органом 26.09.2022 № 11610/6/99-00-06-01-02-05 та відповідно даним рішенням залишено скаргу позивача без задоволення. Як вбачається з даного рішення, відповідач надав при оцінці прийнятого податкового повідомлення-рішення щодо збільшення суми грошового зобов`язання за платежем ПДВ із вироблених в Україна товарів на суму 159 278 750 грн взаємовідносинам позивача з вказаними вище контрагентам, хоча згідно Розрахунку по ППР перевіркою не підтверджено: заявлені платником податкові зобов`язання (рядок 9 декларації з ПДВ), дані Звіту Баланс (звіт про фінансовий стан) на 30.09.2021, податковий кредит (рядок 17 декларації з ПДВ), сума від`ємного значення, що зараховується у зменшення суми податкового боргу з податку на додану вартість (рядок 20.1 декларації з ПДВ), а також донараховано рядки: 1102 (незавершене будівництво), 1103 (готова продукція), 1010 (основні засоби), 1104 (товари), імпортні операції (а.с. 183 том 20).

Обґрунтовуючи підстави розгляду скарги позивача поза 20денним строком, відповідач в рішенні про результат розгляду скарги щодо податкового повідомлення-рішення № 000/116/32-00-07-01-03-32 прийнято податковим органом 26.09.2022 № 11610/6/99-00-06-01-02-05 послався на приписи Закону України від 13.05.2020 № 591 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо додаткової підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)», яким, серед іншого, тимчасово, на період по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), зупиняється перебіг строків, встановлених:

статтею 56 цього Кодексу (в частині процедури адміністративного оскарження) щодо скарг платників податків (крім скарг щодо законності декларування заявленого до відшкодування з бюджету податку на додану вартість та/або з від`ємного значення з податку на додану вартість), що надійшли (надійдуть) по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), та/або які не розглянуті станом на 18 березня 2020 року. Таке зупинення не породжує будь-яких наслідків, передбачених статтею 56 цього Кодексу.

Втім, колегія суддів звертає увагу, що станом на 18.03.2020 спірних правовідносин між позивачем та відповідачем не існувало.

Під час апеляційного перегляду даної справи (додаткові пояснення відповідача від 09.06.2022 а.с. 176-189 том 20), відповідач послався на приписи Закону України від 03.03.2022 № 2118-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо особливостей оподаткування та подання звітності у період дії воєнного стану» (далі - Закон № 2118-ІХ, набрав чинності 07.03.2022) яким внесено пп. 69.9 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідних положень» ПК України наступного змісту: для платників податків та контролюючих органів зупиняється перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

В той же час, Законом України від 12.05.2022 № 2260-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану» (набрав чинності 27.05.2022) підпункт 69.9 викладено в такій редакції:

"69.9. Для платників податків та контролюючих органів зупиняється перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, крім:

дотримання строків реєстрації податкових накладних, розрахунків коригування до них в Єдиному реєстрі податкових накладних, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, сплати податків та зборів платниками податків;

строків проведення камеральних перевірок, складення актів, подання та розгляду заперечень, визначення грошових зобов`язань, прийняття, надсилання та оскарження податкового повідомлення-рішення за результатами камеральних перевірок, нарахування пені;

строків проведення фактичних та документальних позапланових перевірок, складення актів, подання та розгляду заперечень, додаткових документів та пояснень, визначення грошових зобов`язань, прийняття, надсилання та оскарження податкового повідомлення-рішення, адміністративного арешту майна за результатами фактичних перевірок".

Відтак, вказаною нормою повернено 20ти денний обов`язок податкового органу щодо розгляду скарги під час оскарження податкового повідомлення-рішення.

Відтак, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції про наявність підстав для задоволення позовних вимог в повному обсязі, оскільки оскаржуване рішення податкового органу не відповідає приписам ч. 2 ст. 2 КАС України та підлягає скасуванню.

Також, в апеляційній скарзі контролюючий орган, як на підставу для скасування рішення суду першої інстанції посилається на те, що Черкаський окружний адміністративний суд, приймаючи оскаржуване рішення не врахував правову позицію викладену Верховним Судом у постановах по справам: № 802/1464/17-а, № 803/484/17, № 280/1197/20, № 640/20949/18, № 825/953/17, № 826/1571/16, № 826/868/16, № 140/388/19, № 1540/4792/18, № 813/1200/18, які на думку відповідача, ухвалені у подібних правовідносинах. Втім, колегія суддів вважає такі посилання безпідставними, оскільки подібність правовідносин означає, зокрема, подібність суб`єктного складу учасників відносин, об`єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Зміст правовідносин з метою з`ясування їх подібності в різних рішеннях суду (судів) визначається обставинами кожної конкретної справи. При цьому, обставини, які формують зміст таких правовідносин і впливають на застосування норм матеріального права, самі по собі не формують подібності правовідносин, важливими факторами є також доводи і аргументи сторін, які складають межі судового розгляду справи. Під час розгляду справи, колегія суддів встановила, що обставини справ № 802/1464/17-а, № 803/484/17, № 280/1197/20, № 640/20949/18, № 825/953/17, № 826/1571/16, № 826/868/16, № 140/388/19, № 1540/4792/18, № 813/1200/18 та справи, що розглядається є відмінними.

Відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27.09.2001, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя .

Згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 09.12.1994, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи

Згідно пункту 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Інші доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, оскільки ґрунтуються на невірному трактуванні фактичних обставин та норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини.

Відтак, з огляду на вищевикладене, дії податкового органу, як суб`єкта владних повноважень, при проведенні перевірки позивача та прийнятті оспорюваних податкових повідомлень-рішень не узгоджуються, як з нормами податкового законодавства, так і з приписами, визначеними ч. 2 ст. 2 КАС України.

Відповідно до ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Приписи ст. 316 КАС України визначають, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відтак, колегія суддів із висновками суду першої інстанції погоджується, оскільки вони знайшли своє підтвердження в ході апеляційного розгляду справи. Судом першої інстанції було вірно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам, прийнято законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права. В зв`язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу - залишити без задоволення, а рішення суду - без змін.

Керуючись ст.ст. 308, 310, 315, 317, 321, 322, 328 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків залишити без задоволення.

Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 07 березня 2023 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Постанова складена в повному обсязі 26 червня 2023 року.

Головуючий суддя В.Ю. Ключкович

Судді О.О. Беспалов

І.О. Грибан


Суд	Шостий апеляційний адміністративний суд
Дата ухвалення рішення	21.06.2023
Оприлюднено	29.06.2023
Номер документу	111819006
Судочинство	Адміністративне
Категорія	Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них податку на додану вартість (крім бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, податку на додану вартість із ввезених на митну територію України товарів (продукції), зупинення реєстрації податкових накладних)

Ключкович Василь Юрійович

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

Телеграм Вайбер

Опендатабот для телефону

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

🇺🇦 Зроблено в Україні

Постановавід 21.06.2023 по справі 580/4208/22ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Судовий реєстр по справі —580/4208/22

Постанова від 21.06.2023

Постанова
від 21.06.2023 по справі 580/4208/22
ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД