Постанова

від 27.06.2023 по справі 802/306/17-а

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 червня 2023 року

м. Київ

справа № 802/306/17-а

адміністративне провадження № К/9901/16303/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

Судді-доповідача - Васильєвої І.А.,

суддів - Хохуляк В.В., Юрченко В.П.,

розглянувши в порядку письмового провадження

касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Віннторгсервіс»

на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 04.04.2017 (суддя Дончик В.В.)

та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 06.06.2017 (головуючий суддя Ватаманюк Р.В., судді Сторчак В.Ю., Мельник-Томенко Ж.М.)

у справі № 802/306/17-а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Віннторгсервіс»

до Вінницької митниці ДФС

про визнання протиправними і скасування рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення,

В С Т А Н О В И В:

У лютому 2017 року Товариства з обмеженою відповідальністю «Віннторгсервіс» (далі - ТОВ «Віннторгсервіс», позивач) звернулось до Вінницького окружного адміністративного суду з позовом до Вінницької митниці ДФС (далі - митниця, відповідач) з позовом про визнання протиправними і скасування рішення про коригування митної вартості товарів від 23.12.2016 №401000009/2016/000026/1, картки відмови в прийнятті декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 23.12.2016 №401090001/2016/00016.

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 04.04.2017, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 06.06.2017, відмовлено у задоволенні адміністративного позову.

Не погоджуючись із зазначеними судовими рішеннями, ТОВ «Віннторгсервіс» звернулось до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, з посиланням на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просило скасувати постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 04.04.2017, ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 06.06.2017 у справі №802/306/17-а, прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі. Обґрунтовуючи касаційну скаргу, позивач зазначив, що судами не доведено правомірність дій митного органу при застосуванні резервного методу визначення митної вартості товарів, не досліджено, яка інформація використовувалася митним органом при коригуванні митної вартості товарів. Надані позивачем до митного органу документи не містили розбіжностей, натомість митницею безпідставно та необґрунтовано скориговано митну вартість товарів. За умовами контракту доставка товарів могла здійснюватися не тільки з Китаю, а й з Польщі, відтак сумніви митного органу були необґрунтованими.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.08.2017 відкрито касаційне провадження за даною скаргою.

Вінницькою митницею ДФС надано заперечення на касаційну скаргу, у яких відповідач зазначив, що надані позивачем до митного оформлення документи містили розбіжності, що викликало сумніви у правильності заявленої митної вартості. Приймаючи рішення про коригування митної вартості, митниця діяла в межах наданих законом повноважень, що підтверджено законними та обґрунтованими рішеннями судів у справі №802/306/17-а.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи касаційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджується, що між ТОВ «Віннторгсервіс» (Україна) (Покупець) та Changxing Dinghong NihuTextile Co., Ltd (Китай) (Продавець) укладено контракт від 20.10.2016 №1200OU, відповідно до умов якого Продавець продає, а покупець купляє товар на умовах СРТ-Вінниця у відповідності до Інвойсів, які є невід`ємною частиною цього Контракту і які виставляються Продавцем по кожній партії у відповідності до заявок Покупця. Загальна сума Контракту складає 10 000 000 (десять мільйонів) доларів США. Кількість, асортимент та відповідність технічним умовам вказується окремо на кожну партію товару відповідним замовленням Покупця. Ціна встановлюється Продавцем на день укладання договору і може бути змінена за взаємними домовленостями. Продавець вказує кількість і ціну Покупцю у відповідності до його заявок в Інвойсі.

Згідно п. 4 Контракту, ціна за товар може бути змінена за взаємними домовленостями. Ціна товару включає вартість транспортування, тари, пакування і маркування. Завантаження товару на транспорт, здійснюється силами Продавця та сплачується ним.

22.12.2016 ТОВ «Віннторгсервіс» подано до Вінницької митниці ДФС митну декларацію №401090001/2016/002147 для митного оформлення товару, а саме синтетичної тканини різних видів, країна виробництва CN, торгівельна марка невизначена, виробник - Changxing Dinghong NihuTextile Co., Ltd. Ціна товару 61319,21 доларів США.

На підтвердження заявленої митної вартості ТОВ «Віннторгсервіс» були подані наступні документи: Контракт № 1200OU від 20.10.2016 та доповнення до нього, рахунок-фактура (інвойс) від 28.10.2016 № PLCN1400025, пакувальний лист від 28.10.2016 № PLCN1400025, книжка МДП від 20.12.2016 RX.77318456, міжнародна автомобільна накладна (CMR) від 20.12.2016 U/161220002, копія Китайської експортної декларації від 20.12.2016 № 959881587085716429, прайс-лист виробника товару б/н від 01.10.2016.

Відповідачем встановлено, що у поданих до митного оформлення документах містяться розбіжності, зокрема, для підтвердження митної вартості товару, як митну декларацію країни відправлення за кодом (9610), задекларовано копію Китайської експортної декларації від 20.12.2016 № 959881587085716429, проте відправка товару згідно гр. 15 митної декларації та міжнародної автомобільної накладної (CMR) від 20.12.2016 U/161220002 фактично здійснювалась з Польщі, окрім того, числові значення вартості товарів зазначені в Китайській експортній декларації від 20.12.2016 року № 959881587085716429 дещо відрізняються від задекларованих за МД по якій коригується вартість.

Враховуючи викладене, відповідачем було направлено декларанту ТОВ «Віннторгсервіс» повідомлення з вимогою надати додаткові документи, а саме: виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації виробника товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціальними експертними організаціями, та (або) інформацію біржових організацій про вартість товару або сировини; копію МД країни відправлення Польщі.

Позивач повідомив контролюючий орган, що каталог (прейскурант) цін виробника було надано одночасно з декларацією, а всі інші документи надати немає можливості.

23.12.2016 після вивчення поданих позивачем документів Вінницькою митницею, а також врахувавши повідомлення ТОВ «Віннторгсервіс» про неможливість надання будь-яких додаткових документів, відповідачем було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № 401000009/2016/000026/1 із застосуванням резервного методу, що передбачений ст. 64 Митного кодексу та складено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 401090001/2016/00016.

Відмовляючи у задоволенні адміністративного позову, суди виходили з того, що враховуючи наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості товару, а також беручи до уваги не надання позивачем додаткових документів, які б підтверджували митну вартість тканини, дії відповідача щодо прийняття рішення про коригування митної вартості товару були правомірними.

Колегія суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду не погоджується з такими висновками судів попередніх інстанцій, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

За нормами ч. 2 ст.52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Відповідно до ч. 2 ст. 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Згідно з ч. 3 ст. 53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Відповідно до ч. 1 ст. 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Згідно ч.6 ст.54 МК України (в редакції на момент прийняття спірного рішення) митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій-четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено тощо.

Відповідно до положень ст. 55 МК України за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування. Згідно з ч. 1 ст. 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Згідно п.п.1-4 ч. 2 ст. 55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування.

З урахуванням вищевикладеного, очевидним є висновок, що у митного органу повинні бути наявними обґрунтовані причини для витребування додаткових документів, ненадання яких унеможливлювало б визначення саме митної вартості товару, що ввозиться, за ціною договору (основний метод) відповідно до ст.58 МК України.

Судами попередніх інстанцій зазначено, що підставою для обґрунтованих сумнівів митниці у правильності визначення позивачем митної вартості товарів стали ті обставини, що згідно даних міжнародної автомобільної накладної (CMR) від 20.12.2016 U/161220002 та даних графи 15 митної декларації від 22.12.2016 №401090001/2016/002147 відправлення товару здійснювалося з Польщі, а не з Китаю.

При цьому судами не надано оцінки доводам позивача, що відповідно до пункту 7 Контракту від 20.10.2016 №1200OU Продавець здійснює відвантаження товарів зі складів, які знаходяться у Китаї та у Польщі.

Судами не враховано пояснення позивача, що відповідно до рахунку-фактури (інвойсу) від 28.10.2016 № PLCN1400025 товар спершу дійсно був відправлений з Китаю до складів китайської компанії у Польщі, а вже потім поставлений в Україну.

Вінницьким окружним адміністративним судом та Вінницьким апеляційним адміністративним судом зроблено висновок, що числові значення вартості товарів зазначені в китайській експортній декларації від 20.12.2016 №959881587085716429 дещо відрізняються від задекларованих за МД, по якій коригується вартість.При цьому судами так і не з`ясовано, у чому саме полягали розбіжності числових значень митної вартості. Оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів від 23.12.2016 №401000009/2016/000026/1 також не містить детального обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано.

Також матеріали справи не містять копії митних декларацій, зазначених в графі 33 оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів, витягу з бази даних ЄАІС Держмитслужби України, які Вінницькою митницею ДФС визначені як джерело числового значення митної вартості.

Колегія суддів зазначає, що митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості. Водночас, дискреційні функції митних органів мають законодавчі обмеження у випадках незгоди із задекларованою митною вартістю. До них, зокрема, належить процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та обов`язок послідовного вибору методів (від першого до резервного) визначення митної вартості.

При цьому, законом чітко встановлено умову, за наявності якої у митного органу виникає право на застосування таких повноважень, як витребування додаткових документів та відмови у митному оформленні. Такою імперативною умовою є наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів.

У зв`язку з цим, приписи вказаних вище статей зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності.

При цьому, митний орган має право витребовувати у декларанта лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені ст. 53 МК України.

Колегія суддів дійшла висновку, що судами попередніх інстанцій не встановлено в повній мірі фактичних обставин справи, що мають значення для правильного її вирішення. Судами не досліджено належним чином правомірність застосування Вінницькою митницею ДФС другорядного (резервного) методу визначення митної вартості, правильність розрахунку митної вартості, не надано належної правової оцінки доказам, наданим сторонами, не витребувано від сторін доказів на обґрунтування своєї позиції.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що обставини справи досліджені в неповному обсязі, тому для повного, об`єктивного та всебічного з`ясування обставин справи суду необхідно надати належну правову оцінку кожному окремому доказу та їх сукупності, які містяться в матеріалах справи, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, з посиланням на це в мотивувальній частині свого рішення, враховуючи при цьому відповідні норми матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Відповідно до вимог статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. Відповідно до ч. 2 ст. 353 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи

Верховний Суд вважає, що встановлені порушення допущені як судом апеляційної, так і судом першої інстанцій, відтак справа підлягає направленню на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 353, 355, 356 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Віннторгсервіс» задовольнити частково.

Постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 04.04.2017 та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 06.06.2017 у справі №802/306/17-а скасувати, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді: І.А. Васильєва В.В. Хохуляк В.П. Юрченко