Рішення

від 09.06.2023 по справі 521/8236/23

МАЛИНОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа № 521/8236/23

Провадження № 2/521/2732/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09червня 2023року місто Одеса

Малиновський районний суд міста Одеси у складі:

головуючого судді Мирончук Н.В.,

секретаря судового засідання Філімончук М.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного Управління Національної поліції в Одеській області, Приморського відділу поліції ГУНП в Одеській області (який змінив назву на Відділ поліції №2 ОРУП №1 ГУНП в Одеській області), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Головне управління Державної казначейської служби України в Одеській області, про стягнення матеріальної та моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

До Малиновського районного суду м. Одеси звернулась ОСОБА_1 з позовом до Головного Управління Національної поліції в Одеській області, Приморського відділу поліції ГУНП в Одеській області (який змінив назву на Відділ поліції №2 ОРУП №1 ГУНП в Одеській області), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Головне управління Державної казначейської служби України в Одеській області, про стягнення матеріальної та моральної шкоди.

Позов обґрунтований наступними обставинами.

01.03.2017 р. Приморським районним судом м. Одеси у справі №522/25901/16-к було задоволено клопотання слідчого Приморського ВП, подане в рамках кримінального провадження №1201616050000969 від 27.12.2016 р. про проведення обшуку за адресою АДРЕСА_1 , в якій міг мешкати ОСОБА_2 , який обвинувачувався у скоєнні кримінальних правопорушень передбачених ч. 1 ст. 14 ч. 2 ст. 187 КК України.

Як вказала позивач, в ході розслідування, 21.03.2017 р. у вищевказаній квартирі, яка належала ОСОБА_3 , було проведено обшук, під час якого разом з іншими речами були вилучені 52600 доларів США, а 22.03.2017 р. слідчим Приморського ВП була винесена постанова під номерами 45, 90, 91 переліку вилучених речей, якими вищевказані грошові кошти були визнані та долучені у якості речових доказів, до матеріалів кримінального провадження.

Позивач вказала, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3 , власниця вилучених 52600 доларів США, що підтверджується відповідним свідоцтвом про смерть НОМЕР_1 , від 05.09.2017 року, єдиною спадкоємницею якої залишалась позивачка.

Як вказала позивач, ІНФОРМАЦІЯ_2 помер фігурант кримінального провадження ОСОБА_2 , що підтверджувалось актовим записом про смерть, від 04.12.2018 р. № 12565 та свідоцтвом про смерть НОМЕР_2 , від 14.06.2018 р.

Також, позивач вказала, що 21.03.2019 р. у зв`язку з указаним та на підставі заяви, від 16.01.2019 р., наданої до суду ОСОБА_4 , матір`ю покійного ОСОБА_2 , виділене кримінальне провадження за №12016160500008887 було закрито у зв`язку із смертю обвинуваченого та одночасно з цим, ухвалою Суворовського районного суду м. Одеси, від 21.03.2019 року, по справі № 523/1649/19 було задоволено клопотання адвоката і скасовано арешт, накладений ухвалою слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 22.03.2017 року, з майна, серед якого: ювелірні вироби, мобільні телефони, планшети, флеш-носії та грошові кошти у загальній сумі 52600 (п`ятдесят дві тисячі шістсот доларів США).

Позивач стверджує, що 09.04.2019 р. вказана ухвала нею пред`являлась до виконання як до органу, що здійснював досудове розслідування Приморського ВП ГУНПУ в Одеській області, так і до органу, що здійснював процесуальне керівництво у кримінальному провадженні Одеської місцевої прокуратури № 3.

Однак, як вказала позивач, 08.05.2019 року ухвала Суворовського районного суду м. Одеси, про скасування арешту та повернення вилученого майна була виконана частково: їй було повернуто лише 15712 (п`ятнадцять тисяч сімсот дванадцять) доларів США, а частина грошових коштів в сумі 36888 (тридцять шість тисяч вісімсот вісімдесят вісім) доларів США залишилась не поверненою.

Позивач вказує, що 28.12.2017 р. слідчим СВ Приморського ВП в м. Одесі ГУНП в Одеській області було здійснено спробу передати вилучені (під час обшуку), грошові кошти у кримінальному провадженні № 1201616050000887 на зберігання до УФЗБО ГУНП в Одеській області, але в ході виконання вказаної постанови працівники ПАТ КБ «Райффайзенбанк Аваль», який розташований за адресою: м. Одеса вул. Велика Арнаутська, 72/74, відмовили у прийняття на рахунок частини вилучених (при обшуку), грошей у зв`язку із сумнівами в їх справжності. Купюри в загальній сумі 27000 доларів США, працівниками фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку ГУНП в Одеській області були направлені до управління організації виготовлення і захисту грошей департаменту грошового обігу НБУ, для проведення експертного дослідження.

За результатами дослідження, як вказує позивач, 19.03.2018 р. управлінням організації виготовлення і захисту грошей департаменту грошового обігу НБУ, передані 27000 доларів США були визнані підробленими та вилучені з обігу, про що НБУ своїм листом повідомило ГУНП в Одеській області, та вказаний лист, в наступному, працівниками поліції також було втрачено.

Також, позивач вказує, що 29.12.2017 р. на підставі рапорту слідчого Приморського ВП, вказані відомості були внесені до ЄРДР за №12017160500008155, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 199 КК України, але, як вказує позивач, досудове слідство по вказаному факту майже не проводилось, вказівки прокуратури ігнорувались, само кримінальне провадження, згодом було закрито.

Крім того, як вказала позивач, щодо купюр, які залишились не переданими до банку (з зв`язку із закінченням робочого часу) та залишились зберігатись у слідчого Приморського ВП, то на наступний робочий день, або в будь-який інший час, слідчим СВ Приморського ВП не була здійснена повторна спроба знову передати гроші до банківської установи і тому вона звернулась із відповідною заявою до Територіального управління ДБР у м. Миколаєві.

Позивач вказує, що 12.07.2019 р. на підставі вищезазначеної заяви ТУ ДБР у м. Миколаєві, були внесені відомості до ЄРДР за № 62019150000000517 за ознаками кримінального провадження, передбаченого ч. 3 ст. 382 КК України. 29.05.2020 р. ОНДІСЕ представив висновок № 20-2262, за яким банкноти представлені на дослідження є фальшивими та не є грошовими банкнотами ФРС США.

Крім того, як вказала позивач, 22.03.2017 року слідчим Приморського ВП була винесена постанова якою (на ряду із іншим), під номерами 45, 90, 91 переліку вилучених речей, вищевказані грошові кошти були визнані та долучені у якості речових доказів, до матеріалів кримінального провадження. Тобто, на думку позивача, слідчий сам визначив їх як «речові докази» тим самим зобов`язавши себе саме у 3-денний термін здати відповідні валютні цінності саме до Банківської установи.

В свою чергу, як вказала позивач, в порушення п. 30 Інструкції, лише 28.12.2017 року, тобто через 9 місяців, слідчим Приморського ВП, було вперше здійснена спроба спрямувати речові докази - у вигляді валютних цінностей в розмірі 52600 доларів США до відповідної банківської установи та саме під час цієї спроби виявилось, що гроші, які перебували у слідчого впродовж 9 місяців, виявились фальшивими.

Позивач стверджує, що ухвалою Суворовського районного суду м. Одеси, від 21.03.2019 року, було встановлено неправомірність вилучення у ОСОБА_3 грошових коштів, зазначена ухвала набрала у встановленому законом порядку законної сили, підлягає виконанню, але не виконується органами досудового розслідування.

Однак, як вказала позивач, завдяки бездіяльності конкретної посадової особи, яка на той час займала посаду слідчого Приморського ВП, вилучені валютні цінності в розмірі 52600 доларів США, незаконно зберігались впродовж 9 місяців в кабінеті слідчого Приморського ВП, після чого, «чомусь» виявились фальшивими. Вказана обставина, на думку позивача, призвела до невиконання Ухвали Суворовського районного суду м. Одеси, від 21.03.2019 року по справі № 523/1649/19, про повернення грошових коштів, у зв`язку із чим позивачка вважає, що їй (в порядку правонаступництва), було заподіяно шкоду в сумі 36888 доларів США, які просила суд стягнути на свою користь.

Крім того, позивач стверджує, що внаслідок неправомірних дій органів досудового розслідування, позивачка зазнала суттєвих моральних страждань:

-під час проведення слідчих дій Позивачка доглядала свою матір, ОСОБА_3 , хвору на онкологію, яка також, без жодної необхідності, залучалась до участі у слідчих діях, хоча потребувала постійного стороннього догляду;

-у ОСОБА_3 було вилучено грошові кошти, які вона та її чоловік накопичували протягом усього життя, у зв`язку з чим вона мала труднощі у подальшому в придбанні ліків.

Враховуючи викладені обставини, позивач просила суд стягнути на її користь моральну шкоду, яку вона оцінює в 200000,00 грн.

Позивач у судове засідання не з`явилась, до суду її представник подав заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив їх задовольнити (а. с. 158).

Представник відповідача Головного Управління Національної поліції в Одеській області до суду не з`явилась, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, про що свідчить складена нею розписка про явку до суду (а. с. 150).

Також, представник відповідача брала участь у відкритому підготовчому судовому засіданні, де висловлювала свою позицію щодо заявлених позовних вимог (а. с. 146 149).

Крім того, представник відповідача Головного Управління Національної поліції в Одеській області до суду подала відзив на позов, в якому виклала заперечення проти позову (а. с. 96 109).

Так, на думку представника відповідача, позов у справі подано особою, яка не має відповідного права на подачу такого позову, оскільки в ухвалі Суворовського районного суду міста Одеси, від 21.03.2019 року, по справі № 523/1649/19 зазначено, що питання вирішені в ухвалі розглядались в присутності осіб, зокрема - заявниці ОСОБА_5 та у резолютивній частині ухвали зазначено, що майно повернути власниці - ОСОБА_5 , але відповідно до свідоцтво про зміну імені, серії НОМЕР_3 , позивачкою було змінено прізвище до постановлення ухвали Суворовського районного суду міста Одеси, від 21.03.2019 року: а саме 14.12.2018 року.

Також, представник відповідача ГУНП в Одеській області вказав, що ухвала Суворовського районного суду міста Одеси, від 21.03.2019 року, по справі № 523/1649/19, була мотивована надходженням на адресу Суворовського районного суду міста Одеси від ДУ «Одеська установа виконання покарань №21» УДПтСУ в Одеській області копії свідоцтва про смерть, серії НОМЕР_2 , від 14.06.2018 року, відносно ОСОБА_2 , що стало підставою для закриття кримінального провадження № 12016160500008887, від 22.11.2016 року.

Як вказала цей представник, в рамках розгляду справи № 523/1649/19 було подано клопотання ОСОБА_6 щодо зняття арешту з майна, відповідно до положень ст. 174 КПК України.

Однак, як вказує представник відповідача, ГУНП в Одеській області невідомо, чому ще на стадії досудового розслідування стороною захисту не було подано клопотання про зняття арешту, якщо вона дійсно вважала, що арешт був накладений на майно, яке жодного відношення до даного кримінального провадження не має.

Представник відповідача стверджує, що ухвала Суворовського районного суду міста Одеси, від 21.03.2019 року, по справі № 523/1649/19 була винесена на підставі і відповідно до положень ст. ст. 174, 284 КПК України та під час вирішення питання про закриття кримінального провадження було також вирішено питання про зняття арешту з майна.

На думку представника ГУНП в Одеській області, зміст ухвали Суворовського районного суду м. Одеси, від 21.03.2019 року, по справі № 523/1649/19 не містить, тобто судом не встановлено факт протиправної дії або бездіяльності органу досудового розслідування щодо накладення арешту під час проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні №12016160500008887, від 22.11.2016 року.

А тому, представник цього відповідача вважає, що з огляду на вказане, у позивача відсутнє право на відшкодування шкоди, завданої їй органом досудового розслідування, в розумінні положень Закону України від 01.12.1994 № 266/94-ВР, оскільки відсутня єдина належна для цього підстава - встановлення факту незаконності процесуальної дії.

Представник відповідача ГУНП в Одеській області вказала, що якщо позивачка вважала, що відносно неї були вчинені незаконні дії, то вона мала можливість звернутися до суду в порядку статті 303 КПК України, з метою визнання бездіяльності слідчого, прокурора протиправною, але цього не було зроблено. Позивачем фактично було реалізовано його право, передбачене ч. 1 ст. 174 КПК України, яке за своєю суттю не може викликати підстав для відшкодування шкоди.

Крім того, при наявності інформації щодо зникнення речових доказів, на думку цього представника відповідача, саме потерпілою ОСОБА_1 мали б вживатись заходи направлені на відшукання причин та умов, які до цього призвели.

Також, як вказала представник ГУНП в Одеській області, детальна оцінка діям або бездіяльності посадових осіб щодо невиконання ухвали Суворовського районного суду м. Одеси, від 21.03.2019 року, по справі № 521/8236/23 буде надана саме під час проведення досудового розслідування, а потім і судового розгляду кримінального провадження № 62019150000000517, від 12.07.2019 року.

Окрім того, представник відповідача ГУНП в Одеській області вказує, що у випадку задоволення позовних вимог по даній справі, позивачка зможе також звернутися із цивільним позовом під час судового розгляду кримінального провадження № 62019150000000517, від 12.07.2019 року та фактично буде мати змогу на відшкодування, на думку представника ГУНП в Одеській області шкоди двічі, у зв`язку з чим, представник відповідавча вважає, що справа не підпадає під юрисдикцію цивільного судочинства.

Також, на думку представника відповідача, у разі викрадення майна ГУНП в Одеській області як орган, не може відповідати за дії третіх осіб, які викрали таке майно, а тому ГУНП в Одеській області жодним чином не порушує прав та свобод позивача.

Крім того, представник відповідача ГУНП в Одеській області вказала, що кримінальне провадження №12016160500008887, від 22.11.2016 року, було закрито не з підстав закриття кримінального провадження за відсутністю події кримінального правопорушення, відсутністю у діянні складу кримінального правопорушення або невстановленням достатніх доказів для доведення винуватості особи у суді і вичерпанням можливостей їх отримати, а з підстав смерті обвинуваченого відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 284 КПК України.

Також, представник відповідача ГУНП в Одеській області вважає, що позивачем невизначено належним чином сторін по справі, у зв`язку з тим, що правовідносини, які стали підставою для подання позову у цій справі пов`язані з оскарженням дій та рішень щодо повернення майна виникли не тільки з ГУНП в Одеській області, а й з органами прокуратури.

На думку сторони ГУНП в Одеській області, до участі у справі повинні бути залучені органи прокуратури, а у випадку не залучення, є підстави для відмови у позові у зв`язку з не належним відповідачем. ГУНП в Одеській області є окремою юридичною особою, жодних прав та інтересів позивача ГУНП в Одеській області не порушувало.

Також, представник ГУНП в Одеській області вказувала, що позивачем для відшкодування завданої моральної шкоди, не надано жодного розрахунку щодо того, яким саме чином вона визначила суму позову, не кажучи вже про те, що розрахунок має бути обґрунтованим та є необхідним для правильного вирішення справи.

Враховуючи наведене, представник ГУНП в Одеській області просила суд відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

Представник відповідача Приморського відділу поліції ГУНП в Одеській області (який змінив назву на Відділ поліції №2 ОРУП №1 ГУНП в Одеській області), до суду подав заяву, в якій просив суд виключити Відділ поліції №2 ОРУП №1 ГУНП в Одеській області з кола осіб, виходячи з того, що відповідач не має статусу юридичної особи (а. с. 78).

Пояснень щодо суті справи представник відповідача Приморського відділу поліції ГУНП в Одеській області (який змінив назву на Відділ поліції №2 ОРУП №1 ГУНП в Одеській області), чи відзиву на позов до суду не подав.

Також, представником відповідача Приморського відділу поліції ГУНП в Одеській області до суду не було надано і жодного доказу щодо обгрунтування своєї позиції. Не вказано і того, якими нормами законодавства були скеровані дії слідчого щодо переховування вилучених під час обшуку, грошей, а саме: іноземної валюти, не надано доказів і того, де саме наразі знаходяться вилучені з квартири покійної ОСОБА_3 грошові кошти і з яких саме причин відповідачем Приморським відділом поліції ГУНП в Одеській області не виконана ухвала суду про повернення вилучених грошових коштів власнику.

Представник третьої особи Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області до суду не з`явився, про дату час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.

Крім того, про обізнаність третьої особи про наявність судового провадження свідчать подані представником третьої особи Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області пояснення щодо позову (а. с. 87 96).

Так, представник третьої особи вказав, що при встановленні дійсного спричинення шкоди позивачці, стягнення завданої їй шкоди має проводитись не з Державного бюджету України, а з рахунків винних органів, як розпорядників (одержувачів) бюджетних коштів, рахунки яких відкриті в територіальному органі Державної казначейської служби України (тобто, безспірне списання коштів з рахунків, на яких обліковуються кошти бюджетних установ), а тому ГУНП в Одеській області самостійно несе відповідальність за своїми зобов`язаннями.

Крім того, як вказав представник Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області, оскільки при вилученні валюти під час обшуку, з урахуванням положень КПК України, обов`язковому фіксуванню підлягають номінали та номери банкнот, тому на думку представника, для встановлення дійсного спричинення майнової шкоди позивачці належить встановити, які з загального обсягу вилучених та не повернутих банкнот (52600,00 - 15712,00 доларів США), що становить 36888 доларів США, було дійсно визнано підробленими та вилученими з обігу НБУ (27000,00 доларів США), та чи дійсно банкноти у розмірі 9900,00 доларів США, повернуті слідчим, входили до переліку вилучених у спадкодавця позивачки банкнот.

Також, представник третьої особи вказав, що підставою для відшкодування власникам майна збитків, є виключно пошкодження або втрата вилучених речових доказів.

Крім того, як вказав представник Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області, у судовому рішенні Суворовського районного суду м. Одеси, від 21.03.2019 року, по справі № 523/1649/19 не було встановлено факту незаконного накладення арешту на майно, а тому відсутні правові підстави для застосування вищевказаного Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду».

Стосовно заявлених вимог позову про стягнення моральної шкоди у розмірі 200000,00 грн., то представник Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області вказав, що не підлягає задоволенню така вимога, оскільки, не мало місце приниження честі, гідності, престижу або ділової репутації позивача, понесення нею моральних переживань у зв`язку з ушкодженням здоров`я, чи порушення прав власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв`язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, порушення нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, чи порушення стосунків з оточуючими людьми, чи настання інших негативних наслідків.

Враховуючи викладене, представник третьої особи Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області просила суд відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.

Дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, надані письмові докази, відповідно до вимог закону, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд прийшов до наступного висновку.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ч. ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що ухвалою Суворовського районного суду м. Одеси, від 21.03.2019 року, по справі № 523/1649/19 було закрито виділене кримінальне провадження № 12016160500008887, від 22.11.2016 року, у зв`язку із смертю обвинуваченого ОСОБА_2 (а. с. 8 10).

Також, зазначеною ухвалою Суворовського районного суду м. Одеси, від 21.03.2019 року, було скасовано арешт, накладений ухвалою слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси, від 22.03.2017 року, зокрема, на грошові кошти у загальній сумі 52600 (п`ятдесят дві тисячі шістсот доларів США) та купюри номіналом в 5 доларів США - МЕ 90871157А, 2 долара США- G42989188A, 5 купюр номіналом по 1 долару США: В43683030Н, В43683028Н, В12991748А, В43683026Н, В43683025Н.

Ухвала суду набрала законної сили 29.03.2019 року, до суду апеляційної інстанції не оскаржувалась.

Відповідно до ч. ч. 4, 6 ст. 82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Вирок суду в кримінальному провадженні, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, обов`язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

Тому суд, при винесенні рішення не з`ясовує обставин справи, встановлені ухвалою Суворовського районного суду м. Одеси, від 21.03.2019 року.

Проте, з метою повного та всебічного розгляду справи, вважає за можливе здійснити опис подій, встановлених вказаною ухвалою суду.

Так, згідно до вказаної ухвали Суворовського районного суду м. Одеси, від 21.03.2019 року, 16.01.2019 року ухвалою Суворовського районного суду м. Одеси з матеріалів судового кримінального провадження за № 12016160500008887 від 22.11.2016 р., були виділені в окреме провадження матеріали за обвинуваченням ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст. 263 ч.1, 257, 187 ч.4; 14 ч.1, 187 ч.4 КК України (Справа №523/1649/19).

В ході розслідування, 21.03.2017 р. за місцем можливого проживання ОСОБА_2 , було проведенов квартирі АДРЕСА_2 ,власником якоїбула ОСОБА_3 (а.с.9),обшук,під часякого разом з іншими речами, були вилучені 52600 доларів США та купюри номіналом в 5 доларів США - МЕ 90871157А, 2 долара США- G42989188A, 5 купюр номіналом по 1 долару США: В43683030Н, В43683028Н, В12991748А, В43683026Н, В43683025Н.

У відповідності до вказаної ухвали Суворовського районного суду м. Одеси, від 21.03.2019 року, в ході санкціонованого обшуку в квартирі АДРЕСА_2 , власником якої була ОСОБА_3 та в якій наразі мешкає заявниця ОСОБА_5 , яка є єдиним спадкоємцем за законом померлої ОСОБА_3 , були вилучені кошти в іноземній валюті.

Заявниця ОСОБА_5 мотивувала своє клопотання тим, що вилучене майно, на яке ухвалою слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси, від 22.03.2017р. був накладений арешт, ніякого відношення до даного кримінального провадження не має, оскільки грошові кошти безпосередньо належать родині ОСОБА_5 , які збиралися протягом багатьох років, що підтверджується способом зберігання коштів (шкатулка, підписані конвертики власноручно власницею грошових коштів з записами

сум, наявність списку купюр); крім того померлий ОСОБА_2 , який є обвинуваченим у

вищевказаному кримінальному провадженні, є колишнім чоловіком заявниці, що підтверджується рішенням суду та постійно мешкав і був зареєстрований за іншою адресою: АДРЕСА_3 . При цьому, органом досудового розслідування ніяким чином не доведено, що гроші можуть належати ОСОБА_2 , чи могли бути здобуті незаконним шляхом.

Також, згідно до тієї ж ухвали Суворовського районного суду м. Одеси, від 21.03.2019 року, сама заявниця ОСОБА_5 ніякого відношення до вказаного кримінального правопорушення не має та не є особою, яка за законом несе відповідальність за дії іншої особи, всі слідчі дії давно проведені, будь-якої додаткової перевірки належності арештованих коштів та майна заявниці органом досудового розслідування до теперішнього часу не було проведено, твердження заявниці щодо належності майна її родині, ніяким чином не спростовані, не зібрано належних та вагомих доказів щодо незаконного походження речей, на які було накладений арешт, тому суд прийшов до висновку, що накладений арешт є необгрунтованим і незаконним, унеможливлює реалізувати права власника щодо розпорядження та користування своїм майном.

У відповідності до тієї ж ухвали Суворовського районного суду м. Одеси, від 21.03.2019 року, прокурор у судовому засіданні посилався на те, що вилучені під час обшуку грошові кошти були визнані речовими доказами, але при цьому підтвердив, що при розгляді питання про накладення арешту на вилучені грошові кошти, ні власник квартири ОСОБА_3 , ні заявниця ОСОБА_5 не викликалися (а.с.9) та не опитувалися щодо вказаних грошових коштів.

Після вилучення 52600 доларів США та купюр номіналом в 5 доларів США - МЕ 90871157А, 2 долара США- G42989188A, 5 купюр номіналом по 1 долару США: В43683030Н, В43683028Н, В12991748А, В43683026Н, В43683025Н, на слідуючийдень, асаме 22.03.2017р.слідчим Приморського ВП була винесена постанова під номерами 45, 90, 91 переліку вилучених речей, якими вищевказані грошовікошти буливизнані та долучені у якості речових доказів, до матеріалів кримінального провадження.

Зазначені обставини сторонами не оспорюються та не спростовуються.

Ксерокопії тієїпостанови,в якійпід номерами45,90,91переліку вилученихречей, грошові кошти були визнані речовими доказами та долучені у якості речових доказів, до матеріалів кримінального провадження, - ні одним із відповідачів до суду за час розгляду справи, надано не було.

За приписами ч.1 ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Проте, як вбачається з ухвали суду, від 21.03.2019 року, після вилучення при обшуку з квартири ОСОБА_3 52600 доларів США та купюр номіналом в 5 доларів США - МЕ 90871157А, 2 долара США- G42989188A, 5 купюр номіналом по 1 долару США: В43683030Н, В43683028Н, В12991748А, В43683026Н, В43683025Н, ні вона, ні її донька, заявниця ОСОБА_5 не викликалися слідчим та не опитувалися стосовно вилучених з їх квартири, грошей.

З яких саме підстав вилучені з квартири ОСОБА_3 52600 доларів США та купюри номіналом в 5 доларів США - МЕ 90871157А, 2 долара США- G42989188A, 5 купюр номіналом по 1 долару США: В43683030Н, В43683028Н, В12991748А, В43683026Н, В43683025Н, було визнано слідчим речовими доказами, під час розляду справи, ні одним з відповідачів, доказів до суду не було надано.

Згідно до ч.2 ст. 100 КПК України, речові докази, які отримані або вилучені слідчим, прокурором, оглядаються, фотографуються та докладно описуються в протоколі огляду. Зберігання речових доказів стороною обвинувачення здійснюється в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Проте, доказів того, що вилучені з квартири ОСОБА_3 52600 доларів США та купюри номіналом в 5 доларів США - МЕ 90871157А, 2 долара США- G42989188A, 5 купюр номіналом по 1 долару США: В43683030Н, В43683028Н, В12991748А, В43683026Н, В43683025Н, які було визнано речовими доказами, були належним чином слідчим оглянуті, сфотографовані та докладно описані в протоколі огляду, до суду ні одним із відповідачів, за час розгляду справи надано не було.

Крім того, Постановою Кабінету Міністрів України, від 19 листопада 2012 року, № 1104 було затверджено Порядок зберігання речових доказів стороною обвинувачення, їх реалізації, технологічної переробки, знищення, здійснення витрат, пов`язаних з їх зберіганням і пересиланням, схоронності під час кримінального провадження.

Так, відповідно до пункту 21 вказаного Порядку, речові докази у вигляді готівки у національній валюті України, або іноземній валюті передаються для зберігання уповноваженому банку, що обслуговує орган, у складі якого функціонує слідчий підрозділ (далі - уповноважений банк). У разі, коли готівка у національній валюті України чи іноземній валюті не містить слідів кримінального правопорушення, валютні кошти зараховуються на спеціально визначені для цієї мети депозитні рахунки (далі - депозитний рахунок) уповноваженого банку.

Єдині правила обліку, зберігання та передачі речових доказів, цінностей та іншого майна на стадії дізнання, досудового слідства і судового розгляду, а також порядок виконання рішень органів досудового слідства, дізнання і суду щодо речових доказів у кримінальних справах, цінностей та іншого майна встановлено Інструкцією про порядок вилучення, обліку, зберігання та передачі речових доказів у кримінальних справах, цінностей та іншого майна органами дізнання, досудового слідства і суду, затвердженою спільним наказом Генеральної прокуратури України, Міністерства внутрішніх справ, Державної податкової адміністрації, Служби безпеки України, Верховного Суду України, Державної судової адміністрації України, від 27 серпня 2010 року № 51/401/649/471/23/125.

Пунктом 14 вказаної Інструкції передбачено, що відповідальним за зберігання речових доказів, цінностей та іншого майна, вилученого у зв`язку з розслідуванням кримінальної справи і яке зберігається окремо від справи, є співробітник установи, який призначається спеціальним наказом прокурора, керівника органу служби безпеки, начальника органу внутрішніх справ, підрозділу податкової міліції або керівника апарату суду. Підставою дляпоміщення речовихдоказів назберігання єпостанова працівника органу дізнання, слідчого, прокурора, судді.

Згідно положень п. 30 Інструкції, у тих випадках, коли перераховані у пунктах 25, 26, 27 цієї Інструкції грошові кошти,валюта та інші цінні папери або інші цінності є речовими доказами, вони не пізніше ніж у 3-денний строк після проведення необхідних досліджень здаються матеріально-відповідальній особі для зберігання у спеціально обладнаних для цієї мети приміщеннях, у касу фінансового підрозділу або до уповноваженого банку, на підставі постанови органу дізнання або досудового слідства, але в окремих опечатаних пакетах з описом вкладення. У таких випадках у супровідному листі (постанові органу дізнання або досудового слідства) зазначається, що цінності, які надсилаються (здаються на зберігання), є речовими доказами і зберігаються до окремого розпорядження органу, що надіслав (здав) їх на зберігання.

Отже, як вже було зазначено судом, слідчим Приморського ВП вилучені у ОСОБА_3 52600 доларів США та купюри номіналом в 5 доларів США - МЕ 90871157А, 2 долара США- G42989188A, 5 купюр номіналом по 1 долару США: В43683030Н, В43683028Н, В12991748А, В43683026Н, В43683025Н, було визнано 22.03.2017 р. речовими доказами.

У такому випадку, зазначене зобов`язувало слідчого Приморського ВП, як того вимагали діючі норми, не пізніше ніж у 3-денний строк після 22.03.2017 р. здати, на підставі постанови, вилучені у ОСОБА_3 52600 доларів США та купюри номіналом в 5 доларів США - МЕ 90871157А, 2 долара США- G42989188A, 5 купюр номіналом по 1 долару США: В43683030Н, В43683028Н, В12991748А, В43683026Н, В43683025Н, в касу фінансового підрозділу, або до уповноваженого банку, в окремо опечатаних пакетах з описом вкладення. При цьому, у супровідному листі (постанові слідства) зазначити, що цінності, які надсилаються (здаються на зберігання), є речовими доказами і зберігаються до окремого розпорядження органу, що надіслав (здав) їх на зберігання.

Проте, доказів того, що слідчим Приморського ВП, як того вимагали діючі норми, не пізніше ніж у 3-денний строк після 22.03.2017 р. було здано, на підставі постанови, вилучені у ОСОБА_3 52600 доларів США та купюри номіналом в 5 доларів США - МЕ 90871157А, 2 долара США- G42989188A, 5 купюр номіналом по 1 долару США: В43683030Н, В43683028Н, В12991748А, В43683026Н, В43683025Н, в касу фінансового підрозділу, або до уповноваженого банку, в окремо опечатаних пакетах з описом вкладення, до суду, ні одним з відповідачів за час розгляду справи, надано не було.

Отже, як вже було встановлено судом, слідчим Приморського ВП, як того вимагали діючі норми, ні в 3-денний строк після 22.03.2017 р., ні пізніше цього строку, не було здано, вилучені у ОСОБА_3 52600 доларів США та купюри номіналом в 5 доларів США - МЕ 90871157А, 2 долара США- G42989188A, 5 купюр номіналом по 1 долару США: В43683030Н, В43683028Н, В12991748А, В43683026Н, В43683025Н, в касу фінансового підрозділу, або до уповноваженого банку, в окремо опечатаних пакетах з описом вкладення з зазначенням, що цінності, які надсилаються (здаються на зберігання), є речовими доказами і зберігаються до окремого розпорядження органу, що надіслав (здав) їх на зберігання.

Хто саме та де саме зберігав з 22.03.2017 р. вилучені з квартири ОСОБА_3 52600 доларів США та купюри номіналом в 5 доларів США - МЕ 90871157А, 2 долара США- G42989188A, 5 купюр номіналом по 1 долару США: В43683030Н, В43683028Н, В12991748А, В43683026Н, В43683025Н, ні один із двох відповідачів, доказів до суду за час розгляду справи, не надали.

До суду надано ксерокопію листа, підписаного слідчим СВ Приморського ВП в Одесі ГУНП в Одеській області Кувшиновим А.В.(а.с.14)

Так, при вивченні вказаного листа Приморського ВП в місті Одеса ГУНП в Одеській області до начальника УФЗБО ГУНП в Одеській області, № 36-7876, встановлено, що це супровідний лист, складений слідчим СВ Приморського ВП в Одесі ГУНП в Одеській області Кувшиновим А.В., який датовано 28.12.2017року, в тексті якого вказано, що направляється на виконання постанова, від 28.07.2017 року, про передачу на зберігання грошових коштів, по кримінальному провадженню № 12016160500008887, від 22.11.2016 року, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень передбачених ч. 1 ст. 14, ч. 4 ст. 187, ч. 4 ст. 187, ч. 4 ст. 190, ч. 1 ст. 263, с. 257 КК України (а. с. 14).

В додатку до цього супровідного листа вказано, що направляється для виконання: постанова про передачу на зберігання грошових коштів, від 28.07.2017 на 7 арк.; копія ухвали слідчого судді Приморського районного суду, від 22.03.2016 про арешт майна на 5 арк.; копія ухвали слідчого судді Приморського районного суду, від 22.03.2016 про арешт майна на 5 арк.: копія ухвали слідчого судді Приморського районного суду, від 22.03.2016 про арешт майна на 9 арк.; копія ухвали слідчого судді Приморського районного суду, від 22.03.2016 про арешт майна на 6 арк.; грошові кошти в сумі 6131 гривня, 75 712 доларів США, вилучені 21.03.2016р. в ході санкціонованих обшуків (а.с.14).

Ксерокопій зазначених в цьому додатку до супровідного листа, документів, до суду жодним з відповідачів, за час розгляду справи, не було надано.

Втім, як слідує з зазначеного супровідного листа, слідчим направляється ряд ухвал за 2016 рік (а.с.14), а обшук було проведено в кв. АДРЕСА_2 , власником якої була ОСОБА_3 - ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с.8), тобто, через рік після наведених ухвал суду.

Крім того, згідно до цього супровідного листа, в ньому вказана сума - 75712 доларів США, яка була вилучена, як зазначено в супровідному листі - 21.03.2016 р. (а.с.14), а в квартирі ОСОБА_3 під час обшуку 21.03.2017року було вилучено 52600 доларів США та купюри номіналом в 5 доларів США - МЕ 90871157А, 2 долара США- G42989188A, 5 купюр номіналом по 1 долару США: В43683030Н, В43683028Н, В12991748А, В43683026Н. В43683025Н (а.с.8).

Тобто, зазначене лише підтверджує що після винесення 22.03.2016р. ухвал слідчим суддею Приморського районного суду про арешт коштів, які були вилучені у інших осіб (як слідує з цього супровідного листа), а не у ОСОБА_3 , супровідний лист про направлення цих коштів до начальника УФЗБО ГУНП в Одеській області за № 36-7876, слідчим СВ Приморського ВП в Одесі ГУНП в Одеській області Кувшиновим А.В. було підготовлено лише 28.12.2017року, тобто, більше ніж через один рік дев`ять місяців та 7 днів, з дня винесення ухвал судом.

Отже, наведений супоровідний лист вказує на не належне виконання слідчим СВ Приморського ВП Кувшиновим А.В. діючих норм щодо здачі не пізніше ніж у 3-денний строк вилучених грошових коштів та іноземної валюти в касу фінансового підрозділу, або до уповноваженого банку, в окремо опечатаних пакетах з описом вкладення.

Також, наведений супровідний лист підтвержує те, що здача цих грошей не має відношення до іноземної валюти у сумі 52600 додларів США та купюр номіналом в 5 доларів США - МЕ 90871157А, 2 долара США- G42989188A, 5 купюр номіналом по 1 долару США: В43683030Н, В43683028Н, В12991748А, В43683026Н, В43683025Н, які були вилучені у ОСОБА_3 - 21.03.2017 року.

Тобто, як слідує з указаного листа, в період довготривалого часу, більше ніж один рік дев`ять місяців та 7 днів, з дня винесення ухвал судом. а саме: з 21.03.2016 р. по 28.12.2017 року, вилучені у інших осіб гривні та іноземна валюта, в сумі - 75712 доларів США (а.с,14). на які ухвалою слідчого судді Приморського районного суду, від 22.03.2016р. було накладено арешт, невідомо де знаходились.

Щодо грошових коштів, які були вилучені 21.03.2017 року з квартири ОСОБА_3 у сумі 52600 доларів США та купюр номіналом в 5 доларів США - МЕ 90871157А, 2 долара США- G42989188A, 5 купюр номіналом по 1 долару США: В43683030Н, В43683028Н, В12991748А, В43683026Н, В43683025Н, доказів того, де вони знаходились з часу їх вилучення у власниці і де наразі вони знаходяться, до суду не було надано за час розгляду справи жодним із відповідачів.

Матеріалів службового рослідування стосовно вказаного факту, ні одним із відповідачів, за час розгляду справи, також до суду надано не було.

Крім того, ні одним з відповідачів до суду не було надано за час розгляду справи, доказів того, що після винесення 28.12.2017 року постанови про передачу на зберігання грошових коштів, вилучених у інших осіб, слідчим було передано вилучені 21.03.2017 року з квартири ОСОБА_3 52600 доларів США та купюри номіналом в 5 доларів США - МЕ 90871157А, 2 долара США- G42989188A, 5 купюр номіналом по 1 долару США: В43683030Н, В43683028Н, В12991748А, В43683026Н, В43683025Н, - до УФЗБО ГУНП в Одеській області.

Згідно до ухвали Суворовського районного суду м. Одеси, від 21.03.2019 року, до суду 11.12.2018 року з ДУ «Одеська установа виконання покарань №21» УДПтСУ в Одеській області» надійшла копія свідоцтва про смерть, серії НОМЕР_2 , від 14.06.2018 року, видана на підставі актового запису про смерть за № 12565, від 04.12.2018 року, зареєстрованого Одеським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області, відповідно до якого, ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

За приписами п.5 ч.9 ст. 100 КПК України, у разі закриття кримінального провадження, питання про долю речових доказів і документів вирішується ухвалою суду на підставі відповідного клопотання, яке розглядається згідно із статтями 171-174 цього Кодексу. При цьому: гроші, цінності та інше майно, що були предметом кримінального правопорушення або іншого суспільно небезпечного діяння, конфіскуються, крім тих, які повертаються власнику (законному володільцю).

У відповідності до вимог вказаної норми закону, як вже було зазначено судом, ухвалою Суворовського районного суду м. Одеси, від 21.03.2019 року, виділене кримінальне провадження № 12016160500008887, від 22.11.2016 р. відносно ОСОБА_2 було закрито, у зв`язку з його смертю та скасовано арешт, накладений ухвалою слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 22.03.2017 року, зокрема, на грошові кошти у сумі 52600 (п`ятдесят дві тисячі шістсот доларів США) та купюри номіналом в 5 доларів США - МЕ 90871157А, 2 долара США- G42989188A, 5 купюр номіналом по 1 долару США: В43683030Н, В43683028Н, В12991748А, В43683026Н, В43683025Н.

Також, цією ухвалою суду було вирішено повернути вилучені грошові кошти, у сумі 52600 (п`ятдесят дві тисячі шістсот доларів США) та купюри номіналом в 5 доларів США - МЕ 90871157А, 2 долара США- G42989188A, 5 купюр номіналом по 1 долару США: В43683030Н, В43683028Н, В12991748А, В43683026Н, В43683025Н, - власнику ОСОБА_5 (а.с.10), яка змінила прізвище на ОСОБА_7 (а.с.19).

Згідно до Свідоцтва про смерть, серії НОМЕР_4 , від 05.09.2017 року, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , померла ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.18).

Спадкоємицею майна померлої є її донька ОСОБА_5 , яка змінила прізвище на ОСОБА_7 , що підтверджується Свідоцтвом про зміну імені, серії НОМЕР_3 (а.с.19)

Отже, судом встановлено, що власником майна померлої ОСОБА_3 , є позивач - , яка змінила своє прізвище з « ОСОБА_8 » на « ОСОБА_7 ».

Таким чином, судом встановлено, що, за приписами ухвали суду, від 21.03.2019 року, вилучені з квартири ОСОБА_3 52600 доларів США та купюри номіналом в 5 доларів США - МЕ 90871157А, 2 долара США- G42989188A, 5 купюр номіналом по 1 долару США: В43683030Н, В43683028Н, В12991748А, В43683026Н, В43683025Н, повинні бути повернуті власниці ОСОБА_9 .

Проте, доказів того, що ухвала суду, від 21.03.2019 року, була виконана, ні одним з відповідачів, за час розгляду справи, до суду надано не було.

Так, 09.04.2019 року ухвала Суворовського районного суду м. Одеси, від 21.03.2019 року, ОСОБА_1 пред`являлась до виконання до органу, що здійснював процесуальне керівництво в кримінальному провадженні № 12016160500008887 (а. с. 12).

Проте, не зважаючи на подану заявницею заяву, від 09.04.2019 року, про повернення вилучених коштів та надану нею ухвалу суду, від 21.03.2019 року, 52600 доларів США та купюр номіналом в 5 доларів США - МЕ 90871157А, 2 долара США- G42989188A, 5 купюр номіналом по 1 долару США: В43683030Н, В43683028Н, В12991748А, В43683026Н, В43683025Н, не були повернуті заявниці і ухвала суду органами слідства, всупереч діючим нормам законодавства, виконана не була.

Доказів того, чому саме своєчасно не було виконано ухвалу суду, ні одним з відповідачів, до суду надано не було.

У зв`язку з невиконанням поданої заяви заявника про повернення вилучених коштів та не виконанням органами слідства ухвали суду, від 21.03.2019 року, яка набрала законної сили, заявниця звернулась 17.04.2019 року до ГУНП в Одеській області, з заявою про повернення їй вилучених 52600 доларів США та купюр номіналом в 5 доларів США - МЕ 90871157А, 2 долара США- G42989188A, 5 купюр номіналом по 1 долару США: В43683030Н, В43683028Н, В12991748А, В43683026Н, В43683025Н, надавши ухвалу суду, від 21.03.2019 року (а. с. 11).

Однак, ухвала Суворовського районного суду м. Одеси про скасування арешту та повернення вилученого майна була виконана лише частково: позивачці було повернуто 15712 (п`ятнадцять тисяч сімсот дванадцять) доларів США, що підтверджується розпискою наданою позивачкою ОСОБА_10 , згідно якої, остання отримала від слідчого Беликова С.А. грошові кошти, на загальну суму 15712 доларів США (а. с. 13).

Згідно до вказаної розписки, в ній переписано серії та номера купюр, які їй повернуто.

Однак, вказана розписка посвідчує саме те, що позивачці було повернуто купюри в іноземній валюті в доларах США, але не ті купюри, які було вилучено з квартири ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_4 , а інші купюри, з іншими серіями та номерами купюр (а.с.13-14).

Між тим, в ухвалі суду, від 21.03.2019 року, детально було перераховано номери та серії купюр іноземної валюти, які були вилучені 21.03.2017 року з квартири ОСОБА_3 .

А купюри, які було вилучено з квартири ОСОБА_3 21.03.2017 року дотепер де знаходяться, до суду доказів відповідачами не надано.

Також, за час розгляду справи не надано доказів того, що органами слідства було надано відповідь на заяву заявниці, від 09.04.2019 року щодо не виконання ними ухвали суду, від 21.03.2019 року та не повернення органами слідства більше трьох років, з дня винесення ухвали суду - 21.03.2019 року, позивачці, вилучених при обшуку - 21.03.2017 року купюр іноземної валюти.

Не надано і доказів того, де саме перебувають з часу їх вилучення з квартири ОСОБА_3 при обшуку - 21.03.2017 року, до часу розгляду справи судом в 2023 році, купюри іноземної валюти, з зазначенням номерів і серій кожної з вилучених купюр.

На запит адвоката Лічмана В.Л. стосовно майна, вилученого в рамках кримінального провадження № 12016160500008887, 16.05.2019 року було надано адвокату відповідь (а.с.15).

Так, згідно до відповіді ГУ НП в Одеській області № 14/25аз, від 16.05.2019 року, на запит адвоката. повідомлено, що 28 грудня 2017 року слідчим СВ Приморського ВП в м. Одесі ГУНП в Одеській області капітаном поліції Кувшиновим А.В. направлено до УФЗБО ГУНП постанову, від 28.07.2017 р. про передачу на зберігання в УФЗБО ГУНП для подальшого заведення на спеціально визначені депозитні рахунки, грошові кошти, які не являються речовими доказами по кримінальному провадженню від 22.11.2016 №12016160500008887. Депозитний рахунок ГУНП в Одеській області відкритий в АТ «Райффайзен банк Аваль». При внесенні коштів на зберігання на розрахунковий рахунок Головного управління, співробітниками банку частину грошових коштів визнано сумнівними та направлено до Національного банку України для проведення дослідження (а. с. 15).

Тобто, у цій відповіді жодним чином не зазначено, що 28 грудня 2017 року слідчим СВ Приморського ВП в м. Одесі ГУНП в Одеській області капітаном поліції Кувшиновим А.В. було направлено до УФЗБО ГУНП вилучені 21.03.2017 року з квартири ОСОБА_3 52600 доларів США та купюри номіналом в 5 доларів США - МЕ 90871157А, 2 долара США- G42989188A, 5 купюр номіналом по 1 долару США: В43683030Н, В43683028Н, В12991748А, В43683026Н, В43683025Н (а. с. 15).

Однак, як слідує з ухвали суду, від 21.03.2019 року, у судовому засіданні прокурор був проти скасування арешту з грошових коштів, доларів США, вилучених з квартири ОСОБА_3 , аргументуючи тим, що вказані грошові кошти, а саме долари США, визнані речовими доказами (а.с.9).

Отже, як слідує з цього, грошові кошти, долари США, вилучені з квартири ОСОБА_3 , визнані речовими доказами, а супровідним листом, від 28 грудня 2017 року, слідчим СВ Приморського ВП в м. Одесі ГУНП в Одеській області Кувшиновим А.В. направлялись до УФЗБО ГУНП, грошові кошти, які не являються речовими доказами.

З цього слідує, що кошти, вилучені 21.03.2017 року з квартири ОСОБА_3 у сумі 52600 доларів США та купюри номіналом в 5 доларів США - МЕ 90871157А, 2 долара США- G42989188A, 5 купюр номіналом по 1 долару США: В43683030Н, В43683028Н, В12991748А, В43683026Н, В43683025Н,- були визнані речовими доказами і повинні були бути слідчим опечатані та здані у трьохденний строк з часу їх вилучення, на зберігання, а грошові кошти, які за супровідним листом, від 28 грудня 2017 року, слідчим СВ Приморського ВП в м. Одесі ГУНП в Одеській області Кувшиновим А.В. направлялись до УФЗБО ГУНП, не являються речовими доказами та були вилучені в 2016 році у інших осіб і сума у них інша.

Посилання на висновок експерта № 20-2262 судово-технічної експертизи купюр доларів США, суд не може прийняти до уваги.

Так, повного тексту висновку експерта № 20-2262 судово-технічної експертизи до суду надано не було.

Однак, за змістом частини висновку експерта № 20-2262 судово-технічної експертизи документів, вона була призначена та проведена за матеріалами кримінального провадження № 62019150000000517, від 12.07.2019 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 382 КК України.

Висновок складено 29.05.2020 року, згідно до якого ряд представлених грошових банкнот доларів США становлять розбіжності у способах друку та елементів захисту при порівнянні зі зразками справжніх банкнот відповідного номіналу та не є грошовими банкнотами Федеральної резервної системи США (а. с. 16 17).

Проте, опис отриманих експертом матеріалів, в цьому висновку відсутній, в ньому не вказано які матеріали були використані експертом, звідки надійшли для експертного дослідження вказані купюри, коли саме та у кого вони були вилучені, де, ким та яким чином здійснювалось їх зберігання, яким чином та коли вони були упаковані, чи були ці пакети опечатані належним чином та чи були підписи на вказаних пакетах при опечатуванні їх, в цьому висновку експерта не вказано, як і не зазначено переліку питань, що були поставлені експертові, відсутній докладний опис проведених досліджень, у тому числі методи, застосовані при проведенні досліджень, відсутнє зазначення про отримані результати та їх експертна оцінка, відсутнє також зазначення поставленого перед експертом питання щодо того коли саме було виготовлено купюри - грошові банкноти номіналами по 100 доларів США; у цьому висновку експерта також не зазначено, що його попереджено про відповідальність за завідомо неправдивий висновок та за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов`язків.

З урахуванням вказаного, суд критично відноситься до наданої частини висновку експерта № 20-2262.

Також, суд звертає увагу на те, що відкриття кримінального провадження за ч. 3 ст. 382 КК України мало місце лише 12.07.2019 року та лише після звернення позивача 09.04.2019 року та 17.04.2019 року до органів слідства про повернення їй вилучених грошових коштів, на підставі ухвали Суворовського районного суду м. Одеси, від 21.03.2019 року.

Більш того, суд окремо звертає увагу на той факт, що жоден із номерів банкнот доларів США, серед тієї частини банкнот у розмірі 15712,00 доларів США, повернутих позивачці, та про отримання, яких позивач склала відповідну розписку, не співпадають із номерами вилучених 21.03.2017 року співробітниками слідчих органів банкнот з квартири ОСОБА_3 ..

Сторонами справжність вказаної розписки не оспорювалась.

Зазначена вище обставина вказує на те, що Приморським ВП ГУНП В Одеській області позивачці ОСОБА_10 грошові валютні кошти у розмірі 15712,00 доларів США, не повертались їз тих, які були вилучені під час обшуку в 2017 році, а інші купюри.

Так, згідно до розписки ОСОБА_6 всі передані із загальної суми - 15712,00 доларів США, позивачці долари номіналом по 100 доларів США, були передані ОСОБА_1 іншими купюрами з іншими серіями та номерами, також, тоді ж їй була передана одна купюра в 10 доларів США.

Однак, купюр по 10 доларів США, при проведенні обшуку 21.03.2017 року, з квартири ОСОБА_3 взагалі не було вилучено.

Також, згідно до розписки ОСОБА_6 всі передані із суми - 15712,00 доларів США, позивачці дві купюри, номіналом по 1 долару США, були передані ОСОБА_1 іншими купюрами з іншими серіями та номерами, а саме: F 02187146 P та F 02187127 P, тоді коли з квартири ОСОБА_3 були при обшуку вилучені 21.03.2017 року 5 купюр номіналом по 1 долару США, а саме: В43683030Н, В43683028Н, В12991748А, В43683026Н, В43683025Н.

Куда дів слідчий Приморського РВ вилучені з квартири ОСОБА_3 при обшуку 21.03.2017 року: -120 купюр номіналом по 50 доларів США, - на загальну суму 6000 доларів США;

- 433 купюри номіналом по 20 доларів США, - на загальну суму 8660 доларів США;

- купюри номіналом в 5 доларів США - МЕ 90871157А, 2 долара США- G42989188A, 5 купюр номіналом по 1 долару США: В43683030Н, В43683028Н, В12991748А, В43683026Н, В43683025Н, - на загальну суму 12 доларів США та інші вилучені у той день купюри, номіналом по 100 додларів США з зазначенням їх серій та номерів, до суду доказів відповідачами надано не було.

З наведеного, суд приходить до висновку, що слідчим відділом та керівництвом Приморського ВП в Одесі ГУНП в Одеській області до цього часу не надано до суду доказів того, де саме знаходились та знаходяться з 21.03.2017 року вилучені з квартири ОСОБА_3 при обшуку валютні кошти у сумі 52600 доларів США та купюри номіналом в 5 доларів США - МЕ 90871157А, 2 долара США- G42989188A, 5 купюр номіналом по 1 долару США: В43683030Н, В43683028Н, В12991748А, В43683026Н, В43683025Н, які були визнані речовими доказами і повинні були бути слідчим опечатані та здані у трьохденний строк з часу їх вилучення, на зберігання, але цього зроблено не було, та, більш того, в 2020 році, як слідує з висновку експерта, появились с тими самими номерами та серіями частина банкнот, номіналом по 100 доларів США, які були вилучені при обшуку 21.03.2017 року з квартири ОСОБА_3 , але які, згідно до цього висновку, не є банкнотами системи США (а.с.17).

Зазначене вказує не тільки на безвідповідальне ставлення слідчого та його керівництва Приморського ВП в Одесі ГУНП в Одеській області до своїх обов`язків.

Виходячи з викладеного, суд приходить до висновку, що слідчим відділом Приморського ВП в Одесі ГУНП в Одеській області, замість того, щоб належним чином розслідувати скоєні злочини, цим відділом було приділено увагу лише вилученим при обшуку доларам США: так, як вже було наведено вище, більше ніж один рік дев`ять місяців та 7 днів, з дня винесення ухвал судом, а саме: з 21.03.2016 р. по 28.12.2017 року, вилучені у інших осіб гривні та іноземна валюта, в сумі - 75712 доларів США, на які ухвалою слідчого судді Приморського районного суду, від 22.03.2016р. було накладено арешт, невідомо де знаходились та невідомо де слідчим зберігались; -грошові кошти, які були вилучені 21.03.2017 року з квартири ОСОБА_3 у сумі 52600 доларів США та купюри номіналом в 5 доларів США - МЕ 90871157А, 2 долара США- G42989188A, 5 купюр номіналом по 1 долару США: В43683030Н, В43683028Н, В12991748А, В43683026Н, В43683025Н, доказів того, де вони знаходились з часу їх вилучення у власниці і де наразі вони знаходяться та де саме слідчим зберігались, до суду не було надано за час розгляду справи жодним із відповідачів.

Дії слідчого щодо повернення заявниці 15712,00 доларів США, які складалися з інших купюр, а не тих, що були вилучені з ОСОБА_11 , 21.03.2017 року та повинні були зберігатись до прийняття рішення судом, вказують на те, що вилучені при обшуку купюри кимось були використані до прийняття щодо них рішення судом, що може свідчить про неправомірні дії слідства щодо збереження та використання чужих грошових коштів.

Отже, повертаючи 15712,00 доларів США, які складалися з інших купюр, а не тих, що були вилучені з квартири ОСОБА_3 , 21.03.2017 року та повинні були зберігатись до прийняття рішення судом, слідчим відділом Приморського ВП в Одесі ГУНП в Одеській області було фактично визнано сам факт відсутності вилучених речових доказів у вигляді грошових коштів (доларів США), відповідного номіналу з відповідними серіями та номерами банкнот, а тому відшкодували частину їх ОСОБА_10 , шляхом заміни іншими банкнотами доларів США.

При цьому жодним чином не зазначено та не вказано, де саме слідчий взяв ці банконоти номіналом по 100 доларів США у сумі 15712,00 доларів США щоб передати їх ОСОБА_10 ..

В 2020 році, як слідує з висновку експерта, появились с тими самими номерами та серіями банкноти, номіналом по 100 доларів США, які були вилучені при обшуку 21.03.2017 року з квартири ОСОБА_3 , але які, згідно до цього висновку, не є банкнотами системи США (а.с.17).

Однак, при цьому, не була по цій справі проведена експертиза встановлення давності виготовлення банкнот с тими самими номерами та серіями, номіналом по 100 доларів США, які були вилучені при обшуку 21.03.2017 року з квартири ОСОБА_3 та де саме весь цей час зберігались, доказів до суду відповідачами не було надано. Вказана експертиза можливо б дала відповідь на запитання, коли саме могли бути виготовлені ці підробні банкноти номіналом по 100 доларів США.

Отже, стосовно заяв ГУНП в Одеській області та Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області, що ухвалою Суворовського районного суду м. Одеси, від 21.03.2019 року, не встановлено незаконності вилучення грошових коштів та накладення на них арешту, а тому дії органів досудового розслідування, на їх думку, є законними, суд детально вивчив та навів вище всі доводи та їх обгрунтування та приходить до висновку, що в даній справі, має місце неправомірна бездіяльність слідчого щодо своєчасної здачі вилученої валюти на зберігання та неправомірна бездіяльність органів слідства щодо довготривалого утримання чужих коштів в невідомому місці та не повернення власнику ОСОБА_10 вказаних грошових валютних коштів.

Тому вказані доводи цих учасників справи, судом не можуть бути прийняті.

Більш того, суд зазначає, що, у відповідності до статті 129-1 Конституції України, судове рішення є обов`язковим до виконання; держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Наведеними діями слідчих відділу Приморського ВП в Одесі ГУНП в Одеській області порушено вимоги Конституції України.

Не виконання рішення суду, яке набрало законної сили представником державної установи, а саме представником правоохоронних органів, підриває довіру громадян України до правоохоронної системи в Україні та дискредитує ці правоохоронні органи в державі Україна.

Крім того, суд звертає увагу на те, що наведені дії слідчих відділу Приморського ВП в Одесі ГУНП в Одеській області, принижують гідність тих слідчих, достойних попередників, особистостей, професіоналів своєї справи, які в минулому відзначилися особливою високопрофесійною діяльністю, задали високий тон в роботі цього відділу та достойно несли високе звання слідчого в цьому відділі Приморського РВ.

Статтею 19 Конституції України зобов`язано органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Загальні підстави відповідальності за завдану майнову та моральну шкоду передбачені нормами статей 1166, 1167 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), відповідно до яких шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала.

Положеннями частин першої, другої, сьомої статті 1176 ЦК України передбачено, що право на відшкодування шкоди, завданої фізичній особі незаконними діями органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду, виникає у випадках, передбачених законом. Порядок відшкодування шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, органу досудового розслідування, прокуратури або суду, встановлюється законом.

За відсутності підстав для застосування частини першої статті 1176 ЦК України, в інших випадках заподіяння шкоди цими органами діють правила частини шостої цієї статті: така шкода відшкодовується на загальних підставах, тобто, виходячи із загальних правил про відшкодування шкоди, завданої органом державної влади, їх посадовими та службовими особами (статті 1173, 1174 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 1174 ЦК України, шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової або службової особи органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цієї особи.

Крім того, шкода, завдана громадянинові внаслідок незаконного засудження, незаконного повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, незаконного взяття і тримання під вартою, незаконного проведення в ході кримінального провадження обшуку, виїмки, незаконного накладення арешту на майно, незаконного відсторонення від роботи (посади) та інших процесуальних дій, що обмежують права громадян, підлягає відшкодуванню на підставі Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду» (далі - Закон № 266/94-ВР).

Згідно з пунктами 2 та 5 статті 3 Закону № 266/94-ВР, громадянинові підлягають відшкодуванню (повертаються) майно (в тому числі гроші, грошові вклади і відсотки по них, цінні папери та відсотки по них, частка у статутному фонді господарського товариства, учасником якого був громадянин, та прибуток, який він не отримав відповідно до цієї частки, інші цінності), конфісковане або звернене в дохід держави судом, вилучене органами досудового розслідування, органами, які здійснюють оперативно-розшукову діяльність, а також майно, на яке накладено арешт; та моральна шкода.

В абзацах 1, 2, 16 пункту 14 Положення про застосування Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду» (далі - Положення про застосування Закону № 266/94-ВР) передбачено, що відповідно до частини другої статті 4 Закону майно,зазначене впункті 2статті 3Закону (конфісковане або звернене в дохід держави судом, вилучене органами дізнання чи попереднього слідства, органами, які здійснюють оперативно-розшукову діяльність, а також майно, на яке накладено арешт), повертається в натурі тією установою або органом, у якого воно знаходиться, у місячний термін із дня звернення громадянина або його спадкоємців, якщо воно сталося протягом шести місяців після направлення їм повідомлення. Пересилка або доставка майна проводиться також за рахунок цих органів.

Якщо вимога про повернення майна або відшкодування його вартості у безспірному порядку не задоволена або громадянин не згодний із прийнятим рішенням, він має право звернутися до суду в порядку позовного провадження.

Відповідно до частини четвертої статті 100 КПК України, у разі втрати чи знищення стороною кримінального провадження наданого їй речового доказу, вона зобов`язана повернути володільцю таку саму річ або відшкодувати її вартість.

Відповідно до пункту 86 Інструкції у разі пошкодження, втрати вилучених речових доказів, цінностей та іншого майна заподіяні їх власникам збитки підлягають відшкодуванню на підставі Положення про застосування Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду», затвердженого наказами Міністерства юстиції України № 6/5, Генеральної прокуратури України № 3, Міністерства фінансів України № 41, від 04 березня 1996 року (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 06 березня 1996 року № 106/1131).

Незабезпечення належного обліку та умов зберігання, передачі речових доказів, цінностей та іншого майна, яке спричинило їх втрату, пошкодження, є підставою для притягнення до передбаченої законом відповідальності осіб, з вини яких настали вказані наслідки.

Проте, як вже було зазначено судом, доказів того, що відвідачами було призначено та проведено службове розлідування по факту зникнення вилучених при обшуку в 2017 році, доларів США, і притягнено до передбаченої законом відповідальності осіб, з вини яких настали вказані наслідки, до суду за час розгляду справи надавно не було, що вказує на безвідповідальність не тільки слідчого, а і осіб, які здійснюють керівництво цього слідчого відділу.

Отже, яким чином зникли вилучені 21.03.2017 року при обшуку: 52600 доларів США та купюри номіналом в 5 доларів США - МЕ 90871157А, 2 долара США- G42989188A, 5 купюр номіналом по 1 долару США: В43683030Н, В43683028Н, В12991748А, В43683026Н, В43683025Н, з слідчого підрозділу Приморського ВП в Одесі ГУНП в Одеській області, доказів відповідачами до суду за час розгляду справи не було надано.

Також, стосовно доводів відповідачів про неналежність відповідачів та необхідність залучення до участі у справі органів прокуратури, суд зазначає, що у вказаних правовідносинах, де передбачена майнова відповідальність Держави, безпосереднім відповідачем за зобов`язаннями слід визнавати Державу Україна в особі її органу державної влади, з вини якого було завдано збитки.

Даний висновок відповідає позиції Верховного Суду, викладеній у Постанові, від 07 жовтня 2020 року, по справі № 753/15266/17, провадження № 61-19059св19, в якому зазначено наступне: «Крім того, суди першої та апеляційної інстанцій врахували висновок Верховного Суду України, викладений у постанові від 12 квітня 2017 року у цій справі, та обґрунтовано вважали, що майнова шкода відшкодовується за рахунок держави».

При правовідносинах, що склались, де передбачена майнова відповідальність Держави, безпосереднім відповідачем за зобов`язаннями слід визнавати Державу Україна в особі її органу державної влади з вини якого було завдано збитки та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики і на рахунках якого акумульовані бюджетні кошти.

Крім того, з урахуванням вказаних у даному рішенні суду норм матеріального права, з огляду на вищевказану постанову Верховного Суду, від 07 жовтня 2020 року, по справі № 753/15266/17, суд приходить до висновку, що позивач ОСОБА_1 має право на відшкодування майнової шкоди за вилучене під час обшуку майно у вигляді грошових коштів, оскільки вилучене майно не було повернуто внаслідок порушення правил зберігання службовими особами Приморського відділу поліції ГУНП в Одеській області (який змінив назву на Відділ поліції №2 ОРУП №1 ГУНП в Одеській області) такого майна.

Тобто, порушення службовими особами Приморського відділу поліції ГУНП в Одеській області встановленого порядку зберігання вилучених під час обшуку речових доказів призвело до втрати грошових коштів та валютних цінностей і неможливості виконання ухвали Суворовського районного суду м. Одеси, від 21.03.2019 року, про їх повернення ОСОБА_10 . Зазначене протиправне діяння заподіяло позивачу майнову шкоду в розмірі втрачених грошових коштів - 36900,00 доларів США, але позивачка у позові просить повернути - 36888,00 доларів США, що в перерахунку на національну валюту України по курсу Національного Банку України, станом на 09.06.2023 року (36,57 грн.) складає 1348994,16 грн. (один мільйон триста сорок вісім тисяч дев`ятсот дев`яносто чотири гривні 16 копійок).

Згідно з абзацом другим пункту 1 Положення «Про державну Казначейську службу України», реалізація державної політики у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів здійснює Казначейство України.

Відповідно до покладених завдань, Казначейство України здійснює безспірне списання коштів Державного бюджету на підставі рішення суду.

Згідно з п. 3 Порядку рішення про стягнення коштів Державного бюджету виконується на підставі виконавчих документів виключно органами Казначейства в порядку черговості надходження таких документів з попереднім інформуванням Мінфіну про стягнення коштів боржників у межах відповідних бюджетних призначень, наданих бюджетних асигнувань.

Оскільки судом встановлено, а матеріалами справи підтверджено, що грошові кошти, вилучені за можливим місцем проживання ОСОБА_2 АДРЕСА_1 , кримінальне провадження відносно якого, ухвалою Суворовського районного суду м. Одеси, від 21.03.2019 року, було закрито у зв`язку з його смертю, в якості речових доказів, в порушення Інструкції про порядок вилучення, обліку, зберігання та передачі речових доказів у кримінальних справах, цінностей та іншого майна органами дізнання, досудового слідства і суду, не були у встановлений законодавством 3-денний строк передані на зберігання у порядку, передбаченому законом, а тому позовні вимоги ОСОБА_1 , в частині стягнення на її користь майнової шкоди у розмірі 36888,00 доларів США, що в перерахунку в національну валюту України по курсу Національного Банку України станом на 09.06.2023 року (36,57 грн.) складає 1348994,16 грн. (один мільйон триста сорок вісім тисяч дев`ятсот дев`яносто чотири гривні 16 копійок), підлягають задоволенню.

Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача моральної шкоди на її користь, суд зазначає наступне.

Позивач зазначає, що внаслідок невиконання відповідачами ухвали суду, від 21.03.2019 року вона зазнала значних немайнових втрат, які негативно позначилися на її житті та житті її сім`ї.

Згідно п. 5 Постанови Пленуму Верховного суду № 5 (v0005700-01) від 25.05.2001, відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Так,позивач вказує,щовнаслідок неправомірних дій органів досудового розслідування, вона зазнала суттєвих моральних страждань:

- під час проведення слідчих дій Позивачка доглядала свою мати, ОСОБА_3 , хвору на онкологію, яка також, без жодної необхідності, залучалась до участі у слідчих діях, хоча потребувала постійного стороннього догляду;

- у ОСОБА_3 було вилучено грошові кошти, які вона та її чоловік накопичували протягом усього життя, вонаважко хворіла, у зв`язку з чим вона мала труднощі після цього у придбанні ліків.

З огляду на досліджені матеріали справи та відношення до цих дій самого заподіювача шкоди, який протягом більше чотирьох років не здійснює за ухвалою суду, повернення вилучених в 2017 році грошових коштів, суд вважає, що позивач дійсно зазнала моральної шкоди.

Так, поняття моральної (немайнової) шкоди та порядок її відшкодування визначаються статтею 23 Цивільного кодексу України.

Згідно вказаної норми, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Якщо інше не встановлено законом, моральна шкода відшкодовується грошовими коштами, іншим майном або в інший спосіб.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Відповідно методичних рекомендацій «Відшкодування моральної шкоди», надісланих листом Міністерства юстиції від 13.05.2004 №35-13/797 (в редакції від 20.09.2013), в п.6.4 вказано, що будь-яка компенсація моральної шкоди не може бути адекватною дійсним стражданням, тому будь-який її розмір може мати суто умовний вираз.

Так, судом було встановлено, що, за приписами ухвали суду, від 21.03.2019 року, вилучені з квартири ОСОБА_3 52600 доларів США та купюри номіналом в 5 доларів США - МЕ 90871157А, 2 долара США- G42989188A, 5 купюр номіналом по 1 долару США: В43683030Н, В43683028Н, В12991748А, В43683026Н, В43683025Н, повинні бути повернуті власниці ОСОБА_9 .

Проте, ухвала суду, від 21.03.2019 року, не була виконана, ні одним з відповідачів з 2019 року до часу ухвалення рішення судом.

Так, 09.04.2019 року ухвала Суворовського районного суду м. Одеси, від 21.03.2019 року, позивачкою пред`являлась до виконання до органу, що здійснював процесуальне керівництво в кримінальному провадженні № 12016160500008887 (а. с. 12).

Однак, не зважаючи на подану заяву, від 09.04.2019 року, про повернення вилучених коштів та надану нею ухвалу суду, від 21.03.2019 року, 52600 доларів США та купюри номіналом в 5 доларів США - МЕ 90871157А, 2 долара США- G42989188A, 5 купюр номіналом по 1 долару США: В43683030Н, В43683028Н, В12991748А, В43683026Н, В43683025Н, не були повернуті заявниці і ухвала суду органами слідства своєчасно виконана не була.

У зв`язку з невиконанням поданої заяви заявниці про повернення вилучених коштів та не виконанням органами слідства ухвали суду, від 21.03.2019 року, яка набрала законної сили, заявниця зверталась з заявою 17.04.2019 року до ГУНП в Одеській області, про повернення їй вилучених доларів США (а. с. 11).

Однак, ухвала Суворовського районного суду м. Одеси про скасування арешту та повернення вилученого майна не була виконана.

Позивачці було повернуто лише частково 15712 доларів США (а. с. 13).

Згідно розписки, в ній переписано було серії та номера купюр, які їй повернуто, що вказує на те, що позивачці було повернуто купюри в іноземній валюті в доларах США, але не ті купюри, які було вилучено з квартири ОСОБА_3 21.03.2017року, а інші купюри, з іншими серіями та номерами купюр (а.с.13-14).

Також, за час розгляду справи до суду не було надано доказів того, що відповідачами надано обгрунтовані відповіді на заяви заявниці, від 09.04.2019 року та, від 17.04.2019 року, щодо не виконання ними ухвали суду, від 21.03.2019 року та не повернення органами слідства більше чотирьох років, з дня винесення ухвали суду - 21.03.2019 року, позивачці, вилучених при обшуку - 21.03.2017 року купюр іноземної валюти.

Наведені дії та протягом більше ніж чотирьох років не виконання рішення суду, що набрало законної сили представниками правоохоронних органів, принижує гідність позивачки.

Із-за наведених дії відповідачів, позивачка вимушена була звертатись до Територіального управління державного бюро розслідувань.

Оцінивши доводи позивача про заподіяння їй моральної шкоди, суд вважає доведеним, що в результаті втрати значної суми грошових коштів, неможливості їх використання, вона зазнала душевних страждань та переживань, була змушена прикладати додаткових зусиль для організації свого життя, витрачаючи час на звернення до відповідачів та додаткові кошти на звернення до адвокатів і до суду, щоб довести порушення своїх прав протягом більш ніж чотирьох років (з березня 2019 року по червень 2023 року).

Враховуючи значний розмірмайнової шкоди 36888,00 доларів США, що в перерахунку на національну валюту України по курсу Національного Банку України, станом на 09.06.2023 року (36,57 грн.) складає 1348994,16 грн. (один мільйон триста сорок вісім тисяч дев`ятсот дев`яносто чотири гривні 16 копійок), тривалий час,протягом якогоне виконуваласьухвала Суворовського районного суду м. Одеси, від 21.03.2019 року, про скасування арешту на майно та повернення грошових коштів (протягом більш ніж чотирьох років) з огляду на принципи розумності, справедливості та поміркованості, суд вважає доведеною заподіяну позивачу моральну шкоду в розмірі 200000,00 грн. та вважає такий розмір достатнім.

Щодо стягнення судового збору.

При зверненні до суду позивачем судовий збір не сплачувався. Отже, витрати по сплаті судового збору слід покласти на відповідача.

Керуючись ст. ст. 15-16, 23, 1166, 1167, 1174, 1176 ЦК України, ст. ст. 4, 10, 11, 12, 76-81, 89, 141, 258-259, 263-265, 354-355 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного Управління Національної поліції в Одеській області, Приморського відділу поліції ГУНП в Одеській області (який змінив назву на Відділ поліції №2 ОРУП №1 ГУНП в Одеській області), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Головне управління Державної казначейської служби України в Одеській області, про стягнення матеріальної та моральної шкоди, задовольнити.

Стягнути з рахунків Головного УправлінняНаціональної поліціїв Одеськійобласті (ідентифікаційнийкод -40108740), як розпорядника (одержувача) бюджетних коштів, рахунки якого відкриті в Головному управлінніДержавної казначейськоїслужби Українив Одеськійобласті (шляхом безспірного списання коштів з рахунків, на яких обліковуються кошти бюджетної установи - Головного Управління Національної поліції в Одеській області) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , (РНОКПП НОМЕР_5 ) 36888,00 доларів США, що в перерахунку на національну валюту України по курсу Національного Банку України станом на 09.06.2023 року (36,57 грн.) складає 1348994,16 грн. (один мільйон триста сорок вісім тисяч дев`ятсот дев`яносто чотири гривні 16 копійок), у якості завданої матеріальної шкоди.

Стягнути з рахунків Головного УправлінняНаціональної поліціїв Одеськійобласті (ідентифікаційнийкод -40108740), як розпорядника (одержувача) бюджетних коштів, рахунки якого відкриті в Головному управлінніДержавної казначейськоїслужби Українив Одеськійобласті (шляхом безспірного списання коштів з рахунків, на яких обліковуються кошти бюджетної установи - Головного Управління Національної поліції в Одеській області) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , (РНОКПП НОМЕР_5 ) моральну шкоду у розмірі 200000,00 грн (двісті тисяч гривень).

Стягнути з рахунків Головного УправлінняНаціональної поліціїв Одеськійобласті (ідентифікаційнийкод -40108740), як розпорядника (одержувача) бюджетних коштів, рахунки якого відкриті в Головному управлінніДержавної казначейськоїслужби Українив Одеськійобласті (шляхом безспірного списання коштів з рахунків, на яких обліковуються кошти бюджетної установи - Головного Управління Національної поліції в Одеській області) на користь Держави судовий збір, у сумі 1073 грн. 60 коп.

Рішення суду може бути оскаржено в порядку та у строки, передбаченіст. 354-355 ЦПК України.

Суддя: Н.В. Мирончук