Ухвала

від 31.05.2023 по справі 203/4866/22

КІРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 203/4866/22

Провадження № 1-кс/0203/2524/2023

УХВАЛА

31 травня 2023 року слідчий суддя Кіровського районного суду міста Дніпропетровська ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

за участі:

прокурора ОСОБА_3 ,

слідчого ОСОБА_4 ,

підозрюваного (власника майна) ОСОБА_5 ,

захисника підозрюваного (власника майна) ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дніпрі в режимі відеоконференції клопотання прокурора Дніпропетровської обласної прокуратури ОСОБА_3 про арешт майна, заявлене в рамках кримінального провадження №42022040000000199 від 21.06.2022 року за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України,

встановив:

26.05.2023 року до Кіровського районного суду м. Дніпропетровська звернувся прокурор відділу Дніпропетровської обласної прокуратури ОСОБА_3 з клопотанням про арешт майна, заявленим в рамках кримінального провадження №42022040000000199 від 21.06.2022 року за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 190 КК України, в якому слідчий просить суд:

- накласти арешт у кримінальному провадженні №42022040000000199 від 21.06.2022 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 190 КК України, на тимчасово вилучені під час обшуку 12.01.2023 року транспортного засобу марки Audi А4, білого кольору, 2017 року випуску, VIN НОМЕР_1 , д.н.з. НОМЕР_2 , який належить на праві власності ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , грошові кошти, а саме на:

- грошові кошти у розмірі 153500,00 грн (сто п`ятдесят три тисячі п`ятсот гривень 00 копійок);

- заборонити будь-яким особам користування, відчуження та розпорядження вказаним майном.

В обґрунтування вимог клопотання прокурор зазначив, що у провадженні СУ ГУНП в Дніпропетровській області перебувають матеріали кримінального провадження №42022040000000199 від 21.06.2022 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України. Досудовим розслідуванням встановлено, що вказані особи, використовуючи інформацію та документи тимчасово переміщених осіб та осіб-переселенців з Луганської області, проводять операції по зняттю грошових коштів (пенсії та інші соціальні виплати), оформлених на вказаних осіб з метою заволодіння чужим майном у великих розмірах шляхом обману чи зловживання довірою. У ході досудового розслідування встановлено, що до вказаної шахрайської схеми причетний ОСОБА_5 .

Як пояснив прокурор, в рамках кримінального провадження на підставі ухвали слідчого судді Кіровського районного м. Дніпропетровська було проведено обшук транспортного засобу марки Audi А4, білого кольору, 2017 року випуску, VIN НОМЕР_1 , д.н.з. НОМЕР_2 , що належить на праві власності ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Під час обушку було виявлено та вилучено грошові кошти у розмірі 153500,00 грн (сто п`ятдесят три тисячі п`ятсот гривень 00 копійок), які постановою слідчого від 13.01.2023 року були визнані речовими доказами у кримінальному провадженні, поміщені у спецпакет WAR 1099451. Також під час обшуку за місцем мешкання ОСОБА_5 виявлено та вилучено 714 банківських карток різних фізичних осіб, 9 довіреностей на ім`я ОСОБА_5 , завірених ОСОБА_7 , яка є нотаріусом в Костопільській державній нотаріальній конторі Рівненської області. Допитаний в якості підозрюваного ОСОБА_5 від дачі свідчень відмовився в порядку ст. 63 Конституції України. В матеріалах кримінального провадження потерпілою стороною ГУ ПФУ у Луганській області було подано цивільний позов щодо забезпечення стягнення з винних осіб суми спричиненого збитку.

З урахуванням викладеного, прокурор вказав, що органом досудового розслідування було здобуто докази причетності підозрюваного до вчинення кримінального правопорушення та підтверджено факти заволодіння, отриманими внаслідок вчинення злочину грошовими коштами загальною сумою 153500,00 грн, які поміщені у спецпакет WAR 1099451, та визнано речовими доказами постановою слідчого від 13.01.2023 року.

У клопотанні прокурор послався на норми КПК України та зазначив, що завданням арешту є запобігання можливості його пошкодження, знищення, перетворення та відчуження. Арешт вилученого під час обшуку майна є розумним та співрозмірним обмеженню права власності та відповідає завданням кримінального провадження.

З огляду на викладене, прокурор звернувся до суду із клопотанням про арешт майна з метою забезпечення збереження речових доказів та можливої конфіскації майна.

Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 26.05.2023 року, судову справу №203/4866/22, провадження №1-кс/0203/2524/2023 року, було розподілено слідчому судді ОСОБА_1 та передано канцелярією суду 29.05.2023 року.

Судове засідання з розгляду клопотання було призначено судом на 31.05.2023 року.

У судовому засіданні прокурор та слідчий підтримали вимоги клопотання та просили суд їх задовольнити, підстави звернення до суду із клопотанням про арешт майна пояснили суду таким чином, як про це зазначено вище. Як вказав прокурор, клопотання про арешт майна вже було розглянуто судом та на виконання ухвали Дніпровського апеляційного суду про повернення клопотання були усунені недоліки клопотання. Крім того, слідчий зазначив, що у ході досудового розслідування було встановлено, що грошові кошти, на які сторона обвинувачення просить суд накласти арешт, були здобуті злочинним шляхом. Під час проведення обушку транспортного засобу було виявлено та вилучено банківські картки, грошові кошти, які належать іншим особам. Також слідчий додав, що потерпілим у кримінальному провадженні заявлено цивільний позов, який долучено до матеріалів клопотання.

Підозрюваний та його захисник у судовому засіданні заперечували проти задоволення клопотання прокурора про арешт майна та просили суд відмовити у його задоволенні.

Так, як зазначив підозрюваний, у нього дійсно перебували банківські картки пенсіонерів, які живуть на тимчасово окупованій території, та за їх згодою він обготівковував грошові кошти цих громадян. Ці люди отримали свої грошові кошти, а ті, хто їх не отримав, очікують їх. Нічого незаконного підозрюваний не вчиняє, та вважає повідомлену йому підозру необґрунтованою.

Захисник підозрюваного, яка брала участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, зазначила, що клопотання прокурора є необґрунтованим та доводи прокурора ґрунтуються на припущеннях. При цьому переселенці із заявами про вчинення відносно них кримінального правопорушення до органу досудового розслідування не зверталися, тому грошові кошти, на які прокурор просить суд накласти арешт, не є такими, що здобуті злочинним шляхом. Крім того, стороною обвинувачення не доведено, що особи є померлими та їх смерть не зареєстрована у встановленому законом порядку.

Слідчий суддя, заслухавши пояснення та думки прокурора, слідчого, підозрюваного, його захисника, вивчивши доводи прокурора, викладені в клопотанні, та дослідивши матеріали клопотання, проаналізувавши норми КПК України, дійшов таких висновків.

Слідчим суддею встановлено та матеріалами клопотання підтверджено, що органом досудового слідства ведеться досудове розслідування у кримінальному провадженні №42022040000000199 від 21.06.2022 року за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України.

За відомостями з витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань (ЄРДР), 21.06.2022 року до ЄРДР були внесені відомості про вчинене кримінальне правопорушення за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України на підставі матеріалів правоохоронних та контролюючих державних органів про виявлення фактів вчинення чи підготовки до вчинення кримінальних правопорушень, а саме: щодо протиправної діяльності групи громадян, які із використанням комп`ютерної техніки, мобільного зв`язку, в мережі «Інтернет» здійснюють організовану злочинну діяльність, спрямовану на заволодіння чужим майном або придбанням права на майно у великих розмірах шляхом обману чи зловживання довірою.

Ухвалою слідчого судді Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 04.01.2023 року, (слідчий суддя ОСОБА_8 ), справа №203/4866/22, провадження №1-кс/0203/396/2023, було частково задоволено клопотання слідчого та надано слідчим, які входять до складу групи слідчих, а також прокурорам групи прокурорів у кримінальному провадженні №42022040000000199, визначених відповідними постановами, дозвіл на проведення обшуку транспортного засобу, марки Audi А4, білого кольору, 2017 року випуску, VIN НОМЕР_1 , д.н.з. НОМЕР_2 , що належить на праві власності ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, відшукання та вилучення комп`ютерної та розмножувальної техніки; мобільних телефонів; магнітних та електронних засобів зберігання та передачі інформації; банківських карток; грошових коштів, здобутих злочинним шляхом, в іншій частині в задоволенні клопотання було відмовлено.

Вказана ухвала суду набрала законної сили станом на 04.01.2023 року.

За відомостями з протоколу обшуку від 12.01.2023 року, слідчим на підставі ухвали слідчого судді Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 04.01.2023 року було проведено обшук транспортного засобу марки Audi А4, білого кольору, 2017 року випуску, VIN НОМЕР_1 , д.н.з. НОМЕР_2 , що належить на праві власності ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в ході проведення якого було виявлено та вилучено, в тому числі, грошові кошти у загальному розмірі 153500,00 грн (сто п`ятдесят три тисячі п`ятсот гривень 00 копійок), поміщено до спецпакету №WAR 1099451.

Постановою слідчого від 13.01.2023 року про визнання речових доказів було визнано речовими доказами у кримінальному провадженні №42022040000000199 від 21.06.2022 року за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України, вилучені під час обшуку 12.01.2023 року транспортного засобу марки Audi А4, білого кольору, 2017 року випуску, VIN НОМЕР_1 , д.н.з. НОМЕР_2 , що належить на праві власності ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , грошові кошти, а саме:

- грошові кошти у розмірі 153500,00 грн (сто п`ятдесят три тисячі п`ятсот гривень 00 копійок).

Також під час судового засідання судом безпосередньо були досліджені копії наступних письмових доказів: повідомлення про підозру, цивільного позову у кримінальному провадженні, рапортів, протоколів допитів свідків, протоколів огляду, протоколу допиту представника потерпілого, протоколу тимчасового доступу до речей і документів з додатками, протоколу огляду речей, заяв та фотокарток до них, рішень судів та відомості з сайту «Судова влада України», відомості з сайтів щодо вартості автомобіля, цивільний позов у кримінальному провадженні.

Суд зазначає, що відповідно до частини 2 статті 131 Кримінального процесуального кодексу України (далі КПК України), одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є арешт майна.

Застосування заходів забезпечення кримінального провадження, зокрема і арешту майна, можливе за таких умов: існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням (частина 3 статті 132 КПК України).

Відповідно до абзацу першого частин 1, 2, 3, 4, 5, 10 статті 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Арешт майна допускається з метою забезпечення:

1) збереження речових доказів;

2) спеціальної конфіскації;

3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;

4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним устатті 98цього Кодексу.

Арешт може бути накладений і на майно, на яке раніше накладено арешт відповідно до інших актів законодавства. У такому разі виконанню підлягає ухвала слідчого судді, суду про накладення арешту на майно відповідно до правил цього Кодексу.

У випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбаченихКримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.

Арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, віртуальні активи, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

Згідно з частиною 6 статті 170 КПК України, у випадку передбаченому п. 4 ч. 2 цієї статті, тобто з метою відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні, а так само обґрунтованого розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження.

Відповідно доположень частин1,2,3,4статті 128ЦПК України,особа,якій кримінальнимправопорушенням абоіншим суспільнонебезпечним діяннямзавдано майновоїта/абоморальної шкоди,має правопід часкримінального провадженнядо початкусудового розглядупред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.

На захистінтересів неповнолітніхосіб таосіб,визнаних увстановленому закономпорядку недієздатнимичи обмеженодієздатними,цивільний позов може бути пред`явлений їхніми законними представниками.

Цивільний позов в інтересах держави пред`являється прокурором. Цивільний позовможе бути поданий прокурором у випадках, встановлених законом, також в інтересах громадян, які через недосягнення повноліття, недієздатність або обмежену дієздатність неспроможні самостійно захистити свої права.

Прокурор, який пред`являє цивільний позов у кримінальному провадженні, повинен обґрунтувати наявність підстав для здійснення представництва інтересів громадянина або держави в суді, передбачених частиною четвертоюстатті 25 Закону України «Про прокуратуру». Для представництва інтересів громадянина в суді прокурор також повинен надати документи, що підтверджують недосягнення повноліття, недієздатність або обмежену дієздатність відповідного громадянина, а також письмову згоду законного представника або органу, якому законом надано право захищати права, свободи та інтереси відповідної особи, на здійснення ним представництва.

Форма та зміст позовної заяви повинні відповідати вимогам, встановленим до позовів, які пред`являються у порядку цивільного судочинства.

Відповідно до положень статті 167 КПК України, тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення, або його спеціальну конфіскацію в порядку, встановленому законом.

Тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони:

1) підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди;

2) призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення;

3) є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов`язаного з їх незаконним обігом;

4) одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено.

Відповідно до частин 2, 3 статті 168 КПК України, тимчасове вилучення майна може здійснюватися також під час обшуку, огляду.

Слідчий,прокурор,інша уповноваженаслужбова особапід часзатримання або обшуку і тимчасового вилучення майна або негайно після їх здійснення зобов`язана скласти відповідний протокол, копія якого надається особі, у якої вилучено майно, або її представнику.

Відповідно до пунктів 3, 4 частини 1, частини 3 статті 169 КПК України, тимчасово вилучене майно повертається особі, у якої воно було вилучено, зокрема, у випадках, передбаченихчастиною п`ятою статті 171,частиною шостоюстатті 173 цього Кодексу , у разі скасування арешту.

Слідчий, прокурор після отримання судового рішення про відмову в задоволенні або про часткове задоволення клопотання про арешт тимчасово вилученого майна, судового рішення про повне або часткове скасування арешту тимчасово вилученого майна повинні негайно вжити заходів щодо виконання судового рішення та направити повідомлення про його виконання слідчому судді.

Відповідно до частини 5 статті 171 КПК України, клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено.

У разі тимчасового вилучення майна під час обшуку, огляду, здійснюваних на підставі ухвали слідчого судді, передбаченоїстаттею 235цього Кодексу, клопотання про арешт такого майна повинно бути подано слідчим, прокурором протягом 48 годин після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, в якої його було вилучено.

Відповідно до частини 6 статті 173 КПК України, ухвалу про арешт тимчасово вилученого майна слідчий суддя, суд постановляє не пізніше сімдесяти двох годин із дня находження до суду клопотання, інакше таке майно повертається особі, у якої його було вилучено.

Згідно з частиною 1 статті 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження судом.

Відповідно до частини 11 статті 170 КПК України, заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Відповідно до частини 4 статті 173 КПК України, у разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна. Слідчий суддя, суд зобов`язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.

Відповідно допункту 4частини 5статті 173КПК України, у разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд постановляє ухвалу, в якій зазначає, зокрема, заборону, обмеження розпоряджатися або користуватися майном у разі їх передбачення та вказівку на таке майно.

Відповідно до частини 1 та частини 2 статті 173 КПК України, слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.

При вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) достатність доказів, що вказують на вчинення особою кримінального правопорушення; 3) розмір можливої конфіскації майна, можливий розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, та цивільного позову; 4) наслідки арешту майна для інших осіб; 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Відповідно до положень статті 59 КК України, покарання у виді конфіскації майна полягає в примусовому безоплатному вилученні у власність держави всього або частини майна, яке є власністю засудженого. Якщо конфіскується частина майна, суд повинен зазначити, яка саме частина майна конфіскується, або перелічити предмети, що конфіскуються.

Конфіскація майна встановлюється за тяжкі та особливо тяжкі корисливі злочини, а також за злочини проти основ національної безпеки України та громадської безпеки незалежно від ступеня їх тяжкості і може бути призначена лише у випадках, спеціально передбачених в Особливій частині цього Кодексу.

Перелік майна, що не підлягає конфіскації, визначається законом України.

Санкцією частини 3 статті 190 КК України передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до восьми років.

Аналіз викладених вище норм КПК України та встановлених судом обставин кримінального провадження, дає суду підстави для висновку про те, що у слідчого судді наявні правові підстави, визначені КПК України, для задоволення заявленого прокурором клопотання про арешт майна в частині заявленої мети збереження речових доказів.

Оскільки у ході судового розгляду клопотання судом було встановлено, що стороною обвинувачення доведена необхідність накладення арешту на майно підозрюваного ОСОБА_5 , а саме на: вилучені грошові кошти у розмірі 153500,00 грн, поміщені до спецпакету WAR 1099451, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини 1 статті 170 КПК України, а саме з метою запобігання можливості його приховування, перетворення, відчуження.

Суд враховує те, що слідчим доведено на підставі вимог статей 98, 167 КПК України те, що вилучене в ході обшуку майно грошові кошти мають ознаки речового доказу та можуть мати зв`язок з предметом кримінального правопорушення, а накладення арешту в цьому випадку є розумним та співрозмірним обмеженням права власності. При цьому, суд бере до уваги те, що не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

При вирішенні клопотання слідчий суддя враховує, що поняття «обґрунтована підозра» не визначене у національному законодавстві та, виходячи з положень частини 5 статті 9 КПК України, бере до уваги позицію Європейського суду з прав людини, відображену у пункті 175 рішення від 21.04.2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якої термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Так, наявні в матеріалах клопотання письмові докази, подані стороною обвинувачення, безпосередньо досліджені судом під час судового засідання, свідчать про обґрунтованість підозри, повідомленої ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч.3 ст. 190 КК України у кримінальному провадженні №42022040000000199.

Натомість суд вважає необґрунтованими твердження сторони обвинувачення щодо необхідності накладення арешту на тимчасово вилучене майно з метою можливої конфіскації майна як виду покарання або з метою відшкодування (компенсації) шкоди потерпілому та забезпечення цивільного позову. Оскільки санкцією частини 3 статті 190 КК України, за якою ОСОБА_5 було повідомлено про підозру, не передбачено такого виду покарання як конфіскація майна, та наданий суду під час судового засідання цивільний позов у кримінальному провадженні не може вважатися цивільним позовом, поданим в порядку статті 128 КПК України.

Так, стаття 128 КПК України містить перелік вимог до цивільного позову, в тому числі щодо його форми та змісту. Зокрема, у цивільному позові визначається розмір завданої майнової шкоди потерпілому, яка в межах вирішення клопотання визначена потерпілим орієнтовно у мотивувальній частині позову у розмірі 370784,77 грн, а у прохальній частині не вказана. Це позбавляє суд можливості на цьому етапі досудового розслідування надати правову оцінку відповідним обставинам під час вирішення питання про доцільність втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), для запобігання можливості його відчуження чи передання на користь третіх осіб з метою приховування. При цьому суд враховує те, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні злочину, яким шкоду завдано державі в особі Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області, а цивільний позов в інтересах держави пред`являє прокурор.

Тому суд критично оцінює доводи сторони обвинувачення про те, що на момент судового розгляду клопотання про арешт майна у кримінальному провадженні подано цивільний позов, який потребує забезпечення шляхом накладення арешту на майно підозрюваного у виді грошових коштів у розмірі 153500,00 грн, а наявний в матеріалах клопотання цивільний позов лише свідчить про намір сторони обвинувачення пред`явити цивільний позов у кримінальному провадженні.

Також суд відхиляє надані суду стороною захисту заяви з фотокартками до них, рішення судів, оскільки слідчий суддя не наділений повноваженнями надавати оцінку доказам у кримінальному провадженні з точки зору їх належності, допустимості та достатності для вирішення питання про наявність чи відсутність завданої майнової шкоди потерпілому у кримінальному провадженні, визначення її розміру, підтвердження або спростування факту того, чи є особи померлими чи живими.

З огляду на викладене вище, суд дійшов висновку про необхідність задоволення клопотання слідчого про арешт майна в частині визначеної мети збереження речових доказів.

Керуючись ст. ст. 170, 171, 172, 173, 372 КПК України, слідчий суддя,

ухвалив:

Клопотання прокурора Дніпропетровської обласної прокуратури ОСОБА_3 про арешт майна, заявлене в рамках кримінального провадження №42022040000000199 від 21.06.2022 року за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України, задовольнити.

Накласти арешт на майно, вилучене під час проведення 12.01.2023 року обшуку транспортного засобу, марки Audi А4, білого кольору, 2017 року випуску, VIN НОМЕР_1 , д.н.з. НОМЕР_2 , що належить на праві власності ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (протокол обшуку від 12.01.2023 року, проведений на підставі ухвали слідчого судді Кіровського районного суду м.Дніпропетровська від 04.01.2023 року, справа №203/4866/22, провадження №1-кс/0203/396/2023), з метою збереження речових доказів, а саме на:

- грошові кошти у загальному розмірі 153500,00 грн (сто п`ятдесят три тисячі п`ятсот гривень 00 копійок), які поміщені у спецпакет №WAR1099451.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення та набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Повний текст ухвали слідчого судді оголошено 05.06.2023 року о 16:20 годині.

Слідчий суддя ОСОБА_1