Постанова

від 26.06.2023 по справі 916/3518/22

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 червня 2023 року м. ОдесаСправа № 916/3518/22Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Філінюка І.Г.

суддів Аленіна О.Ю., Богатиря К.В.

секретар судового засідання Чеголя Є.О.

за участю:

від ТОВ «НОВОЛОГ» - адвокат Пущенська О.А.

від ДП «Ренійський морський торговельний порт» - Клименко Г.А.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державного підприємства «Ренійський морський торговельний порт»

на рішення Господарського суду Одеської області від 28.03.2023

по справі №916/3518/22

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «НОВОЛОГ»

до відповідача Державного підприємства «Ренійський морський торговельний порт»

про відшкодування збитків у розмірі 457 041,81 грн.

суддя суду першої інстанції - Петренко Н.Д.

місце винесення рішення: м. Одеса, пр-т Шевченка, 29, Господарський суд Одеської області.

Повний текст рішення складено та підписано 28 березня 2023 року.

ВСТАНОВИВ:

20.12.2022 Товариство з обмеженою відповідальністю «НОВОЛОГ» звернулося до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Державного підприємства «Ренійський морський торговельний порт» про відшкодування збитків у розмірі 457 041,81 грн.

Позов обґрунтовано невиконання відповідачем встановленого ПК України обов`язку щодо реєстрації податкових накладних протягом 365 днів з дати складання податкової накладної. У зв`язку із чим, позивач назавжди позбавлений права включити суми ПДВ до складу податкового кредиту та скористатись правом на зменшення податкового зобов`язання.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 28.03.2023 позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «НОВОЛОГ» - задоволено у повному обсязі.

Стягнуто з Державного підприємства «Ренійський морський торговельний порт» на користь товариства з обмеженою відповідальністю «НОВОЛОГ» збитки у розмірі 457 041,81 грн.

Обґрунтування судового рішення.

Судом зазначено, що зважаючи на ту обставину, що податкова накладна № 204 від 02.04.2021 року до гранично допустимого строку 03.04.2022 не зареєстрована відповідачем в ЄРПН, можливість сформувати податковий кредит у сумі 457 041,81 грн ПДВ за наслідком господарської операції згідно з видатковою накладною № 4/10 від 08.04.2021 на суму 2 285 209,06 грн позивачем втрачена.

Так, за встановлених судом обставин суть допущених відповідачем порушень під час реєстрації ним податкової накладної доведена позивачем повністю разом із іншими обов`язковими складовими господарського правопорушення, необхідними для стягнення визначених позивачем збитків.

Не погодившись із вказаним судовим рішенням, Державне підприємство «Ренійський морський торговельний порт» звернулося до Південно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права просить прийняти апеляційну скаргу до розгляду; рішення Господарського суду Одеської області від 28.03.2023 по справі №916/3518/22 скасувати, постановити нове рішення, яким повністю відмовити в задоволенні позову ТОВ «НОВОЛОГ» про стягнення збитків у розмірі 457 041, 81 грн. та судового збору у розмірі 6855, 63 грн.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначено, наступне:

Скаржник зазначає, що саме умисні дії особи, визначають її вину (можливість дотримуватися встановлених Кодексом правил, через вчинення дій (бездіяльності), які можуть характеризуватися як нерозумні, недобросовісні та без належної обачності) у вчиненні податкової о правопорушення, за умови доведення вказаного контролюючим органом.

Судом першої інстанції залишено поза увагою факт, що починаючи з 11.01.2020 року у відповідності до Постанови про арешт кошті» боржника від 10.01.2020 Ренійського районного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одсса) у виконавчому провадженні №60923244 на підставі статті 56 Закону України «Про виконавче провадження» на всі грошові кошти, що містилися на банківських рахунках Відповідача було накладено арешт, що підтверджується копією Постанови від 10.01.2020 та листа від 10.01.2020 № 41-70 до ЛТ «Укрексімбанк», що наявні в матеріалах справи.

Судом першої інстанції також не надано належної правової оцінки листуванню Відповідача, що намагався добитися зняття арешту з рахунків задля отримання можливості виконати свій податковий обов`язок, що випливає з листа від 17.09.2021 №10.03-17925.

Натомість вищезазначеним листом Відділу було підтверджено, що з метою реального виконання рішень державним виконавцем в рамках зведеного виконавчого провадження винесено постанови про накладення арешту на кошти боржника від 10.01.2020, 14.09.2020, 09.04.2021, 01.09.2021, що підтверджується копіями Постанов, наявними у матеріалах справи та повідомлялося про відсутність будь-яких підстав для зняття арешту. Відповідними постановами накладено арешт на грошові кошти, що містяться на всіх рахунках ДП «РМТП». Крім того, у рамках виконавчого провадження № 67764404 згідно постанови про арешт коштів боржника від 20.01.2022 було накладено новий арешт на рахунки ДП «РМТП».

Але судом не досліджено той важливий аргумент, що податкова накладна №204 від 02.04.2021 не зареєстрована у Єдиному реєстрі податкових накладних у зв`язку із від`ємним значенням реєстраційного ліміту, яке утворилося саме у зв`язку з накладенням арешту на всі банківські рахунки Відповідача за вимогою ГУ ДПС в Одеській області від 06.11.2019 №Ю-2489-23, що призвело до відсутності можливості поповнення спеціального рахунку в системі електронного адміністрування ПДВ.

За твердженням скаржника, господарський суд Одеської області безпідставно, не наводячи ніяких вагомих обґрунтованих причин, відхиляє доводи Відповідача щодо поважності причин неможливості зареєструвати податкову накладну у ЕРПН у зв`язку із від`ємним значенням реєстраційного ліміту внаслідок накладення арешту на всі банківські рахунки.

Процесуальний рух справи в суді апеляційної інстанції.

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи було визначено колегію суддів у складі: головуючого судді - Філінюк І.Г. судді Аленін О.Ю., Богатир К.В., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.04.2023.

На момент надходження апеляційної скарги матеріали справи №916/3518/22 на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду не надходили.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 18.04.2023 доручено Господарському суду Одеської області невідкладно надіслати матеріали справи №916/3518/22 на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду та відкладено вирішення питання щодо можливості відкриття, повернення, залишення без руху або відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Державного підприємства "Ренійський морський торговельний порт" на рішення Господарського суду Одеської області від 28.03.2023 по справі №916/3518/22 до надходження матеріалів справи з суду першої інстанції.

26.04.2023 матеріали справи №916/3518/22 надійшли на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 08.05.2023 апеляційну скаргу Державного підприємства «Ренійський морський торговельний порт» на рішення Господарського суду Одеської області від 28.03.2023 по справі №916/3518/22 - залишено без руху.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 22.05.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державного підприємства «Ренійський морський торговельний порт» на рішення Господарського суду Одеської області від 28.03.2023 по справі №916/3518/22.

Призначено справу № 916/3518/22 до розгляду на 26.06.2023 о 12:30 год.

05.06.2023 позивач подав до суду відзив на апеляційну скаргу, в якому просив залишити оскаржене рішення без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

26.06.2023 до суду надійшло клопотання Державного підприємства «Ренійський морський торговельний порт» про виправлення описок в апеляційній скарзі, а також відповідь на відзив.

В судовому засіданні 26.06.2023 представник ДП «Ренійський морський торговельний порт» доводи та вимоги апеляційної скарги підтримав.

Представник ТОВ «НОВОЛОГ» заперечував щодо доводів апеляційної скарги, просив судове рішення залишити без змін.

Статтею 269 ГПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та докази по справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку, а також доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених статтею 269 ГПК України, колегія суддів Південно-західного апеляційного господарського суду встановила наступне.

Фактичні обставини справи встановлені судом першої інстанції.

Між державним підприємством «Ренійський морський торговельний порт» (ДП «РМТП», відповідач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «НОВОЛОГ» (ТОВ «НОВОЛОГ», позивач) укладено договір купівлі-продажу №2/2-21-п від 09.03.2021, за умовами якого відповідач передав, а позивач прийняв у власність державне майно, а саме портальний кран «Сокіл» №79 інв.№1240, що знаходився у державній власності та обліковувався на балансі ДП «РМТП».

11.03.2021 відповідачем виставлено позивачу рахунок № 999 відповідно до договору купівлі-продажу №2/2-21-п від 09.03.2021 року на суму 2 653 105,09 грн, в тому числі ПДВ 457 041,81 грн.

02.04.2021 позивач перерахував на рахунок відповідача грошові кошти у розмірі 2 653 105,09 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 860 від 02.04.2021.

08.04.2021 між сторонами підписано акт приймання-передачі майна.

ДП «РМТП» станом на 02.04.2021 на виконання п.201.1. та п.201.7. ст.201 Податкового кодексу України складено податкову накладну №204 на суму ПДВ у розмірі 457 041,81 грн. Вказана сума відображена у складі податкового зобов`язання відповідної податкової декларації з податку на додану вартість за квітень 2021 року з відповідними додатками, поданої відповідачем до контролюючого органу, а саме - ГУ ДПС в Одеській області (Ренійська державна податкова інспекція), що підтверджується квитанцією №2 від 18.05.2021 року, реєстраційний номер №9130085180.

Вказана сума ПДВ у розмірі 457 041,81 грн. включена в додаток 1 до податкової декларації з податку на додану вартість, а саме: рядку 23 Таблиці 1.1. Відомості про включені суми податку на додану вартість, вказані в податкових накладних, не зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних на дату подання податкової декларації з податку на додану вартість, до суми податкових зобов`язань за звітний (податковий) період Розділу І Податкові зобов`язання. В свою чергу ця сума у розмірі 457 041,81 грн. складає основу рядка 1.1 Розділу Розділу І Податкові зобов`язання Податкової декларації з податку на додану вартість, де її включено до суми податку на додану вартість у розмірі 1 144 890 грн.

03.10.2021 позивач направив на адресу відповідача претензію вих. № 383 про відшкодування збитків у вигляді неотриманого податкового кредиту по ПДВ та позбавлення права на зменшення податкового зобов`язання по ПДВ на суму 457 041,81 грн.

02.12.2022 за вих. № 1-34/1316 відповідач надав відповідь на претензію, в якій повідомило, що після завершення воєнного стану або у разі внесення змін до законодавства відповідачем буде здійснено реєстрацію податкової накладної № 204, реєстрація якої була відтермінована у зв`язку із переходом підприємства з 01.04.2022 на сплату єдиного податку 2 %, що в подальшому надасть право ТОВ «НОВОЛОГ» на включення сум ПДВ, зазначених в ній до податкового кредиту.

Позиці Південно -західного апеляційного господарського суду.

Предметом позову у даній справі є відшкодування збитків у розмірі 457 041,81 грн, завданих внаслідок невиконання відповідачем встановленого ПК України обов`язку щодо реєстрації податкових накладних протягом 365 днів з дати складання податкової накладної.

Відповідно до частин 1, 2 статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Тобто, збитки - це об`єктивне зменшення будь-яких майнових благ сторони, що обмежує її інтереси як учасника певних господарських відносин і проявляється у витратах, зроблених кредитором, втраті або пошкодженні майна, а також у не одержаних кредитором доходах, які б він одержав, якби зобов`язання було виконано боржником.

Підставою для відшкодування збитків відповідно до частини першої статті 611 ЦК України є порушення зобов`язання.

При цьому, хоча обов`язок продавця зареєструвати податкову накладну є обов`язком платника податку у публічно-правових відносинах, а не обов`язком перед покупцем, невиконання цього обов`язку може завдати покупцю збитків. Тому належним способом захисту для покупця може бути звернення до продавця з позовом про відшкодування збитків, завданих порушенням його обов`язку щодо складення та реєстрації належним чиним податкових накладних.

Зважаючи на зазначені норми, для застосування такого заходу відповідальності як стягнення збитків необхідна наявність усіх елементів складу господарського правопорушення: 1) протиправної поведінки (дії чи бездіяльності) особи (порушення зобов`язання); 2) шкідливого результату такої поведінки - збитків; 3) причинного зв`язку між протиправною поведінкою та збитками; 4) вини особи, яка заподіяла шкоду. У разі відсутності хоча б одного із цих елементів відповідальність у вигляді відшкодування збитків не настає.

Вирішуючи питання про стягнення збитків, заподіяних неналежним складенням та реєстрацією податкових накладних, суди повинні встановити наявність чи відсутність усіх елементів складу господарського правопорушення.

Доведення факту наявності збитків та їх розміру, а також причинно-наслідкового зв`язку між правопорушенням і збитками покладено на позивача. Причинний зв`язок як обов`язковий елемент відповідальності за заподіяні збитки полягає в тому, що шкода повинна бути об`єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди, отже, доведенню підлягає факт того, що протиправні дії заподіювача є причиною, а збитки є наслідком такої протиправної поведінки.

Подібні висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2019 у справі №908/1568/18, від 01.03.2023 у справі №925/556/21, об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.08.2018 у справі №917/877/17, Верховного Суду від 14.04.2020 у справі №925/1196/18.

Згідно з пунктом 187.1 статті 187 Податкового кодексу України (далі - ПК України) у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до пункту 193.1 статті 193 ПК України ставки податку з ПДВ встановлюються від бази оподаткування в таких розмірах: а) 20 відсотків; б) 0 відсотків; в) 7 відсотків по визначеним цим пунктом операціях.

Пунктом 201.10 ст.201 ПК передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів / послуг платник податку - продавець товарів / послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в ЄРПН та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

З метою отримання податкової накладної/розрахунку коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, покупець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та податкову накладну/розрахунок коригування в електронному вигляді. Такі податкова накладна/розрахунок коригування вважаються зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими покупцем.

Покупцю товарів/послуг податкова накладна/розрахунок коригування можуть бути надані продавцем таких товарів/послуг в електронній формі з дотриманням вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронні довірчі послуги".

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.

У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов`язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов`язань за відповідний звітний період.

Чинне законодавство не передбачає реєстрації податкової накладної в ЄРПН покупцем послуг. Тому колегія суддів приходить до висновку, що з огляду на положення статті 201 ПК, саме на Державне підприємство «Ренійський морський торговельний порт» (як продавець за Договором) покладено обов`язок скласти та зареєструвати в ЄРПН податкові накладні.

Вказаним зумовлено обґрунтоване сподівання контрагента на те, що це зобов`язання буде виконано, оскільки тільки підтверджені зареєстрованими в ЄРПН податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних суми податку можуть бути віднесені до складу податкового кредиту. Подібні висновки містяться у постанові Верховного Суду від 12.03.2019 у справі №925/17/18.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 01.03.2023 у справі №925/556/21 зазначила, що з 01.01.2015 ПК не встановлює для платника ПДВ механізм, який би дозволяв йому включити ПДВ за відповідною операцією до складу податкового кредиту за відсутності зареєстрованої його контрагентом у ЄРПН податкової накладної, якщо контрагент за законом мав її зареєструвати. Такий платник ПДВ також не має у податкових відносинах права самостійно спонукати контрагента до здійснення реєстрації, а також не може спонукати контрагента оскаржити незаконні рішення, дії чи бездіяльність контролюючого органу, якщо вони були перешкодою у реєстрації податкової накладної у ЄРПН. Водночас саме від того, чи здійснить контрагент всі необхідні дії для реєстрації податкової накладної в ЄРПН, а у випадку незаконної перешкоди з боку контролюючого органу для реєстрації - від того, чи зможе контрагент успішно усунути ці перешкоди, фактично залежить виникнення права такого платника податку на податковий кредит з ПДВ.

З огляду на це, виникнення права на податковий кредит залежить від реєстрації податкової накладної в ЄРПН, і відсутній механізм, який би дозволяв покупцю включити ПДВ за відповідною операцією до складу податкового кредиту за відсутності зареєстрованої його контрагентом у ЄРПН податкової накладної, якщо контрагент за законом мав її зареєструвати.

Колегія суддів зазначає, що оскільки саме від продавця, який має визначений законом обов`язок вчинити дії, необхідні для реєстрації податкової накладної в ЄРПН (а також може у необхідних випадках ефективно оскаржити рішення, дії чи бездіяльність контролюючого органу, які перешкодили виконати цей обов`язок), залежить реалізація покупцем майнового інтересу, пов`язаного з одержанням права на податковий кредит з ПДВ за наслідками господарської операції, він (продавець) залишається відповідальним перед своїм контрагентом у господарській операції за наслідки невчинення цих дій.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, що відповідач склав податкову накладну від 02.04.2021 року за номером № 204, а відтак строк для направлення її на реєстрацію був до 15 квітня 2021 року. Граничний термін виконання обов`язку щодо реєстрації податкової накладної спливав 03.04.2022 року. Однак відповідач не виконав обов`язку щодо направлення податкової накладної на реєстрацію, встановленого п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України.

За наявними у справі доказами спірна податкова накладна станом на день ухвалення рішення не зареєстрована.

Отже, зважаючи на ту обставину, що податкова накладна № 204 від 02.04.2021 року до гранично допустимого строку 03.04.2022 не зареєстрована відповідачем в ЄРПН, можливість сформувати податковий кредит у сумі 457 041,81 грн ПДВ за наслідком господарської операції згідно з видатковою накладною № 4/10 від 08.04.2021 на суму 2 285 209,06 грн позивачем втрачена.

Очевидним є прямий причинно-наслідковий зв`язок між діями відповідача щодо виконання визначеного законом обов`язку реєстрації податкових накладних та неможливістю включення сум ПДВ до податкового кредиту позивача та, відповідно, зменшення податкового зобов`язання на зазначену суму, яка фактично є збитками цієї особи.

Згідно частини другої статті 1166 ЦК України особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

У частини першої статті 614 ЦК України зазначено, що особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. Подібні висновки викладено у постановах Верховного Суду від 23.01.2018 у справі №753/7281/15-ц, від 21.02.2021 у справі №904/982/19, від 21.07.2021 у справі №910/12930/18, від 21.09.2021 у справі №910/1895/20, від 18.10.2022 у справі №922/3174/21.

Отже, наявність вини презюмується, тобто не підлягає доведенню позивачем. Водночас відповідач для звільнення від відповідальності може доводити відсутність протиправності дій та вини, зокрема, шляхом оскарження рішення податкового органу про відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в адміністративному порядку або в суді (відсутність вини буде підтверджуватися рішенням, ухваленим на користь платника податку, яке набрало законної сили і фактом реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування у ЄРПН на виконання такого рішення).

Отже, якщо відповідач не виконав встановлений законом обов`язок з реєстрації податкових накладних чи виконав його неналежним чином, що підтверджується рішенням про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в ЄРПН, то це викликає неможливість включення сум ПДВ до податкового кредиту позивача та, відповідно, неможливість зменшення податкового зобов`язання на вказану суму, яка фактично є збитками позивача. Подібні правові висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2019 у справі №908/1568/18, від 01.03.2023 у справі №925/556/21, об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.08.2018 у справі №917/877/17, Верховного Суду від 03.12.2018 у справі №908/76/18, від 10.01.2022 у справі №910/3338/21.

У зв`язку з чим, колегією суддів не приймаються доводи апеляційної скарги, що починаючи з 11.01.2020 на всі грошові кошти, що містилися на банківських рахунках відповідача було накладено арешт, що підтверджується копією Постанови від 10.01.2020 та листа від 10.01.2020 № 41-70 до АТ «Укрексімбанк», що наявні в матеріалах справи.

Стосовно доводів апеляційної скарги, що судом не досліджено аргумент відповідача, що податкова накладна №204 від 02.04.2021 не зареєстрована у Єдиному реєстрі податкових накладних у зв`язку із від`ємним значенням реєстраційного ліміту, яке утворилося саме у зв`язку з накладенням арешту на всі банківські рахунки Відповідача за вимогою ГУ ДПС в Одеській області від 06.11.2019 №Ю-2489-23, що призвело до відсутності можливості поповнення спеціального рахунку в системі електронного адміністрування ПДВ, оскільки грошові кошти на банківському рахунку платника податків не є єдиним джерелом для поповнення податкових накладних по ПДВ і відповідачем не наданий належний доказ з «Електронного кабінету платника податків»/меню «Система електронного адміністрування ПДВ» на підтвердження відсутності залишку коштів на електронному рахунку у СЕА ПДВ та вхідних податкових накладних з ПДВ, отриманих відповідачем від постачальників (за рахунок яких також поповнюється реєстраційний ліміт з ПДВ).

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду, , що у даному випадку:

- мала місце бездіяльність та недбале, недобросовісне відношення відповідача до виконання своїх обов`язків, а саме нереєстрація податкової накладної;

- понесені позивачем збитки становлять 457 041,81 грн, що є сумою ПДВ, можливість сформувати податковий кредит на яку позивачем втрачено;

- право на відображення податкового кредиту позивача безпосередньо залежить від факту реєстрації податкової накладної відповідачем;

- бездіяльність відповідача у виконанні обов`язку з реєстрації податкової накладної у ЄРПН.

Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що зазначені в апеляційній скарзі доводи не знайшли свого підтвердження під час перегляду оскаржуваного рішення судом апеляційної інстанції, скаржник не подав жодних належних та допустимих доказів на підтвердження власних доводів, які могли б бути прийняті та дослідженні судом апеляційної інстанції в розумінні ст.ст. 73, 76-79, 86 Господарського процесуального кодексу України.

Водночас колегія суддів погоджується з аргументами, викладеними позивачем у відзиві на апеляційну скаргу, що ґрунтуються на встановлених місцевим господарським судом обставинах справи та відповідають нормам матеріального права, які регулюють спірні правовідносини.

Висновки суду апеляційної інстанції.

Відповідно до частини 1 статті 276 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин, судова колегія вважає, що рішення Господарського суду Одеської області від 28.03.2023 підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга Державного підприємства «Ренійський морський торговельний порт» - залишенню без задоволення.

Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги відповідно до вимог статті 129 ГПК України покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 129, 232, 233, 236, 240, 269, 270, 275, 276-277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Південно-західний апеляційний господарський суд -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Державного підприємства «Ренійський морський торговельний порт» - залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Одеської області від 28.03.2023 у справі №916/3518/22 - залишити без змін.

Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Державне підприємство «Ренійський морський торговельний порт».

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у строки, передбачені статтею 288 ГПК України.

Повний текст постанови складено 28.06.2023.

Головуючий суддя І.Г. Філінюк

Суддя О.Ю. Аленін

Суддя К.В. Богатир