Ухвала

від 28.06.2023 по справі 947/16746/22

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ОДЕСИ

Справа № 947/16746/22

Провадження № 1-кс/947/8190/23

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.06.2023 рокуслідчий суддя Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 дослідивши матеріали за клопотанням ОСОБА_2 про вирішення питання про долю речових доказів в рамках кримінального провадження № 42022164010000127 від 09.06.2022 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України,

ВСТАНОВИВ:

В провадження слідчого судді Київського районного суду м. Одеси надійшло клопотання ОСОБА_2 , який зазначив себе у клопотанні, як директор Товариства з обмеженою відповідальністю «Одеський авіаційний завод», про вирішення питання про долю речових доказів, в якій він просить передати у розпорядження ТОВ «Одеський авіаційний завод» для використання за цільовим призначенням предмети та речі, які є речовими доказами по кримінальному провадженню № 42022164010000127 від 09.06.2022 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України, перелік яких зазначено у клопотанні.

Дослідивши подане клопотання, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

Відповідно до ст. ст. 55, 58, 60 КПК України, представником юридичної особи, може бути, окрім іншого, керівник чи інша особа, уповноважена законом або установчими документами, повноваження якої на участь у провадженні підтверджуються копією установчих документів юридичної особи, якщо представником є керівник юридичної особи.

У той же час, до поданого слідчому судді клопотання в інтересах ТОВ «Одеський авіаційний завод», особою, яка подала клопотання, не було долучено жодного з документів, які б посвідчували його повноваження на звернення до слідчого судді у якості представника юридичної особи, заявника тощо, зокрема копії установчих документів юридичної особи, що позбавляє слідчого суддю можливості перевірити повноваження особи, яка звертається із клопотанням до слідчого судді.

Проте, попри вказані обставини, слідчий суддя вважає за необхідне також зазначити наступне.

Частиною 3 статті 26 КПК України визначено, що слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами та віднесені до його повноважень цим Кодексом.

Порядок зберігання речових доказів і документів, передбачений статтею 100 КПК України не містить норм щодо порядку розгляду клопотань особи з приводу передачі у розпорядження речових доказів у кримінальному провадженні, а також повноважень слідчого судді щодо розгляду таких клопотань.

Частиною 1 статті 100 КПК України встановлено, що речовий доказ, який був наданий стороні кримінального провадження або нею вилучений, повинен бути якнайшвидше повернутий володільцю, крім випадків, передбачених статтями 160 - 166, 170, 174 цього Кодексу.

Виходячи зі змісту частин 6, 7 статті 100 КПК України, слідчий суддя здійснює розгляд клопотань щодо долі речових доказів у випадках, передбачених пунктами 2, 4 та абзацом сьомим частини шостої статті 100 КПК України. Так, за рішенням слідчого судді речові докази можуть передаватись для реалізації, їх технологічної переробки або знищуються.

Тобто, нормами КПК передбачений конкретний перелік випадків, коли долю речових доказів вирішує слідчий суддя, при цьому питання визначення місця зберігання вже арештованого майна та передача речових доказів у розпорядження до таких випадків не відноситься.

При цьому, за змістом ст. ст. 40, 98-100 КПК України питання про передачу речових доказів на відповідальне зберігання віднесене до повноважень слідчого, а тому саме слідчий після визнання речей та документів речовими доказами зобов`язаний вирішити питання про їх збереження у порядку, передбаченому Кабінетом Міністрів України.

Таким чином, вимога, яка заявлена у клопотанні не віднесена до компетенції слідчого судді.

Крім того, із матеріалів клопотання вбачається, що на майно зазначене у клопотанні слідчим суддею накладено арешт.

Відповідно до ч. 1 ст. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

З положень ч. 6 ст. 9 КПК України вбачається, що у випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені ч. 1 ст. 7 КПК України.

З урахуванням обставин, за яких слідчий суддя під час досудового розслідування не уповноважений вирішувати питання щодо передачі арештованого майна у розпорядження особам, таке клопотання слідчим суддею не може бути розглянуте та підлягає поверненню заявнику.

Керуючись статтями 2, 26, 100, 369, 371-372 КПК України, слідчий суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання ОСОБА_2 про вирішення питання про долю речових доказів в рамках кримінального провадження № 42022164010000127 від 09.06.2022 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України - повернути особі, яка його подала.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1