Ухвала

від 21.06.2023 по справі 947/14475/23

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ОДЕСИ

Справа № 947/14475/23

Провадження № 1-кс/947/7853/23

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.06.2023 року слідчий суддя Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , підозрюваної ОСОБА_4 , захисника підозрюваної адвоката ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_6 , погоджене прокурором Суворовської окружної прокуратури м. Одеси ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження № 12021162490000654 від 12.05.2021 року відносно:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Савранське Балтського району Одеської області, громадянки України, з середньою освітою, заміжньої, офіційно не працюючої, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої,

підозрюваної у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 27 ч. 3 ст. 190 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з клопотання, СУ ГУНП в Одеській області за процесуального керівництва Одеської обласної прокуратури здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12021162490000654 від 12.05.2021 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. ч. 3, 4 ст. 190, ч. 4 ст. 358, ч. 2 ст. 361 КК України.

Як зазначає орган досудового розслідування, ОСОБА_7 , діючи з корисливих мотивів, маючи на меті незаконне збагачення, при невстановлених обставинах, усвідомлюючи та передбачаючи суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, тобто діючи з прямим умислом, розробив злочинний план направлений на незаконне заволодіння об`єктами нерухомого майна на території міста Одеси, з використанням завідомо підроблених документів, зокрема рішень Суворовського районного суду міста Одеси про визнання права власності на об`єкт нерухомого майна та їх подальшого відчуження добросовісним набувачам.

У подальшому, ОСОБА_7 , усвідомлюючи складність у реалізації злочинного плану та необхідність застосування конспіраційних заходів, прийняв рішення щодо залучення до розробленого ним плану власної дружини ОСОБА_8 (з якої перебуває у шлюбі з 2018 року). Надалі, за невстановлених обставин, у невстановлений досудовим розслідуванням час, ОСОБА_7 , довів до відома ОСОБА_8 розроблений ним злочинний план з заволодіння нерухомим майном, при цьому поклавши на останню функції з підшукання та залучення до злочинної діяльності осіб для безпосереднього заволодіння об`єктом нерухомого майна, проведення розвідувальних заходів, з метою отримання інформації щодо нерухомого майна (об`єкту злочинного посягання), отримання копій правовстановлюючих документів на нерухоме майно.

Натомість ОСОБА_7 , володіючи здібностями виконувати різні ролі, справляти враження доброчесної, безкорисливої людини, при цьому переслідуючи свої інтереси та корисливі мотиви, при втіленні злочинного плану в життя взяв на себе організаційні функції контролю та координації осіб залучених до реалізації злочинного плану.

У подальшому, ОСОБА_8 маючи на меті особисте збагачення та збагачення членів своєї сім`ї, за погодженням з ОСОБА_7 , довела злочинний план з заволодіння нерухомим майном до власної матері ОСОБА_4 , яка у свою чергу розуміючи протиправність власних дій, маючи на меті всіляке сприяння у реалізації такого плану, за вказівкою доньки залучила до заволодіння нерухомим майном односельчан ОСОБА_9 , ОСОБА_10 . У подальшому ОСОБА_4 чітко дотримуючись раніше доведеного їй злочинного плану прибула за адресою:

АДРЕСА_2 , де безпосередньо мешкають ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , маючи на меті залучення останніх до протиправного заволодіння нерухомим майном, довела їм план дій, при цьому розуміючи скрутне фінансове становище останніх, зацікавила їх грошовою винагородою. У свою чергу, ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , маючи на меті незаконне збагачення, надали позитивну відповідь на пропозицію ОСОБА_4 та на вимогу останньої надали їй оригінали власних паспортів громадян України та довідок про присвоєння реєстраційних номерів облікової картки платника податків. Натомість, ОСОБА_4 діючи за вказівкою ОСОБА_8 , відповідно до загального злочинного плану за допомогою вбудованої фотокамери мобільного телефону зробила фотознімки вказаних паспортів, довідок про присвоєння реєстраційних номерів облікових карт платника податків та за допомогою мессенджера «Viber» відправила вказані фотознімки ОСОБА_8 , для їх подальшого використання при заволодінні нерухомим майном.

Надалі, у невстановлений досудовим розслідуванням час та за невстановлених обставин, з невстановлених джерел ОСОБА_7 отримав інформацію про те, що право власності на об`єкт нерухомого майна квартиру АДРЕСА_3 , тривалий час не зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (далі ДРРП), а також анкетні дані власника квартири, його місцезнаходження, площу квартири, її технічний стан.

У подальшому, ОСОБА_7 діючи з прямим умислом, з корисливих мотивів, з метою заволодіння квартирою АДРЕСА_3 , шляхом реєстрації права власності у ДРРП за підконтрольним йому ОСОБА_9 , маючи у наявності отриманні ОСОБА_11 фотознімки паспорту громадянина України на ім`я ОСОБА_9 , та маючи на меті виготовлення завідомо підроблених документів передав вказані фотознімки невстановленій особі, яка безпосередньо виготовила завідомо підроблені документи пристосовані до заволодіння квартирою, зокрема: договір купівлі-продажу квартири від 11.07.2006 (укладений у простій письмовій формі, нібито між ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 та ОСОБА_9 ) предметом якого виступала квартира АДРЕСА_3 ; рішення Суворовського районного суду міста Одеси від 25.05.2007 по справі №2-3667 (головуючий суддя ОСОБА_15 ); лист виданий Суворовським районним судом міста Одеси від 16.03.2020 року за вих.№5/834 (адресований ОСОБА_9 , за підписом керівника апарату Суворовського районного суду міста Одеси ОСОБА_16 ).

Надалі, ОСОБА_4 за вказівкою ОСОБА_8 , повідомила ОСОБА_9 про необхідність прибуття ОСОБА_9 до міста Одеси для безпосереднього заволодіння нерухомим майном. У свою чергу, ОСОБА_9 , діючи з корисливих мотивів, діючи згідно покладеної на нього функції, прибув до міста Одеси та під керівництвом невстановлених на даний час осіб, приступив безпосередньо до заволодіння об`єктом нерухомого майна. Прибувши 25.05.2020 року о 16 год. 54 хв. до державного реєстратора виконавчого комітету Южненської міської ради Одеської області ОСОБА_17 , ОСОБА_9 надав на підтвердження особи власний паспорт громадянина України серія НОМЕР_1 виданий Савранським РВ УМВС України в Одеській області 07.10.1996 та відповідно до вимог статті 10 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», на підтвердження повноважень надав завідомо підроблені документи: договір купівлі-продажу квартири від 11.07.2006 року (укладений у простій письмовій формі, нібито між ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 та ОСОБА_9 ) предметом якого виступала квартира АДРЕСА_3 ; рішення Суворовського районного суду міста Одеси від 25.05.2007 по справі №2-3667 2007 рік (головуючий суддя ОСОБА_15 ); лист виданий Суворовським районним судом міста Одеси від 16.03.2020 за вих. №5/834 (адресований ОСОБА_9 за підписом керівника апарату Суворовського районного суду міста Одеси - ОСОБА_16 ), а також заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (щодо права власності) реєстраційний номер 39696776 з власним підписом.

Після чого, державний реєстратор виконавчого комітету Южненської міської ради Одеської області ОСОБА_17 , будучи введеною в оману, діючи відповідно до положень Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», прийняла рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) та зареєструвала в ДРРП право власності на квартиру АДРЕСА_3 за ОСОБА_9 .

Таким чином, своїми умисними діями, реалізуючи свій злочинний намір, з метою незаконного збагачення, ОСОБА_4 виступила підбурювачем при заволодінні чужим майном (право на таке майно) на квартиру АДРЕСА_3 тим самим чим спричинивши збитки на загальну суму 504 700 грн.

У подальшому, продовжуючи реалізацію розробленого ОСОБА_7 злочинного плану, останній спільно з ОСОБА_8 , ОСОБА_4 з прямим умислом, з корисливих мотивів, з метою незаконного збагачення шляхом заволодіння нерухомим майном на території міста Одеси, за невстановлених досудовим розслідуванням обставин, з невстановлених джерел отримали інформацію про наявність другого об`єкту нерухомого майна квартира АДРЕСА_4 , право власності на яку не зареєстроване в ДРРП, а також анкетні дані власника квартири, його місцезнаходження, площу квартири та її технічний стан.

Діючи з прямим умислом, з корисливих мотивів, ОСОБА_7 прийняв рішення до заволодіння вказаним об`єктом нерухомого майна залучити вже проінструктованого та обізнаного щодо плану дій ОСОБА_9 , у зв`язку з чим, ОСОБА_7 через підконтрольну йому ОСОБА_11 отримав анкетні дані ОСОБА_9 у вигляді фотознімків паспорту громадянина України, та маючи на меті виготовлення завідомо підроблених документів передав їх невстановленій особі, яка безпосередньо виготовила завідомо підроблені документи пристосовані до заволодіння квартирою АДРЕСА_4 , а саме: договір купівлі-продажу квартири, від 12.11.2008 (укладений у простій письмовій формі, нібито між ОСОБА_18 та ОСОБА_9 ) предметом якого виступала квартира АДРЕСА_4 ; рішення Суворовського районного суду міста Одеси від 28.01.2010 року по справі №2-2642 2010 рік (головуючий суддя ОСОБА_19 ); рішення Суворовського районного суду міста Одеси від 29.11.2010 по справі №2-7276 2010 рік (головуючий суддя ОСОБА_19 ); лист виданий Суворовським районним судом міста Одеси від 16.02.2020 року за вих. №4222 (адресований ОСОБА_9 за підписом керівника апарату Суворовського районного суду міста Одеси ОСОБА_16 про нібито наявність в архіві суду рішення по справі №2-7276/2010).

Надалі, ОСОБА_9 маючи на меті отримання неправомірної вигоди обіцяної йому ОСОБА_4 , виконуючи покладену на нього функцію, діючи за вказівками ОСОБА_7 та ОСОБА_8 доведених до нього через підконтрольну їм ОСОБА_4 , маючи на меті заволодіння нерухомим майном, у супроводі невстановлених досудовим розслідуванням осіб, 25.05.2020 року о 17 год. 05 хв. прибув до державного реєстратора виконавчого комітету Южненської міської ради Одеської області ОСОБА_17 , та на підтвердження особи надав власний паспорт громадянина України серія НОМЕР_1 виданий Савранським РВ УМВС України в Одеській області 07.10.1996 року та відповідно до вимог статті 10 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», на підтвердження повноважень надала завідомо підроблені документи: договір купівлі-продажу квартири від 12.11.2008 (укладений у простій письмовій формі, нібито між ОСОБА_18 та ОСОБА_9 ) предметом якого виступала квартира АДРЕСА_4 ; рішення Суворовського районного суду міста Одеси від 28.01.2010 року по справі №2-2642 2010 рік (головуючий суддя ОСОБА_19 ); рішення Суворовського районного суду міста Одеси від 29.11.2010 по справі №2-7276 2010 рік (головуючий суддя ОСОБА_19 ); лист виданий Суворовським районним судом міста Одеси від 16.02.2020 року за вих. №4222 (адресований ОСОБА_9 за підписом керівника апарату Суворовського районного суду міста Одеси ОСОБА_16 про нібито наявність в архіві суду рішення по справі №2-7276/2010), а також заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (щодо права власності) реєстраційний номер 39697051, з власним підписом.

Після чого, державний реєстратор виконавчого комітету Южненської міської ради Одеської області ОСОБА_17 , будучі введеною в оману, діючи відповідно до положень Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», прийняла рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) та зареєструвала в ДРРП право власності на квартиру АДРЕСА_4 за ОСОБА_9 .

Таким чином, своїми умисними діями, реалізуючи свій злочинний намір, з метою незаконного збагачення, ОСОБА_4 виступила підбурювачем при заволодінні чужим майном (право на таке майно) на квартиру АДРЕСА_4 тим самим чим спричинивши збитки на загальну суму 310 030 грн.

У подальшому, ОСОБА_7 , спільно з ОСОБА_8 , ОСОБА_4 керуючись жагою до незаконного збагачення, відчуваючи безкарність своєї протиправної діяльності, продовжили вживати заходів до заволодіння нерухомим майном на території міста Одеси, відповідно до розробленого ОСОБА_7 злочинного плану, у зв`язку з чим останній, відповідно до обраної собі ролі за невстановлених обставин, з невстановлених досудовим розслідуванням джерел отримав інформацію, що власниця квартири АДРЕСА_5 ОСОБА_20 померла, право власності на вказану квартиру не зареєстроване в передбаченому законом порядку в ДРРП, параметри та технічний стан квартири та її місцезнаходження.

Надалі, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , з метою приховування своєю причетності до заволодіння вказаним об`єктом нерухомого майна, прийняли рішення залучити підконтрольну ОСОБА_4 ОСОБА_10 , яка за фінансову винагороду попередньо надала свою згоду на вчинення злочинних дій направлених на заволодіння нерухомим майном. Приступивши до підготовчого етапу ОСОБА_7 маючи у наявності анкетні дані ОСОБА_10 , у вигляді фотознімків паспорту останньої, отримані через підконтрольну йому ОСОБА_11 , маючи на меті виготовлення завідомо підроблених документів передав їх невстановленій особі, яка безпосередньо виготовила завідомо підроблені документи пристосовані до заволодіння квартирою АДРЕСА_5 , а саме: договір купівлі-продажу квартири від 09.02.2009 року, який нібито укладений між ОСОБА_20 та ОСОБА_10 у простій письмовій формі (предметом якого виступала квартира за адресою: АДРЕСА_6 ); рішення Суворовського районного суду міста Одеси від 14.09.2009 року по справі № 2-5614 (головуючий суддя ОСОБА_15 ); лист виданий Суворовським районним судом міста Одеси від 24.04.2020 року вих. № 5/1259 (адресований ОСОБА_21 за підписом керівника апарату Суворовського районного суду міста Одеси ОСОБА_16 ); технічний паспорт виготовлений ФОП ОСОБА_22 станом на 23.04.2019 року на замовлення ОСОБА_23 (відповідно до актового запису № І-ЖД 518659 ОСОБА_23 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 ).

Надалі, ОСОБА_10 , маючи на меті особисте збагачення, діючи за безпосередньою вказівкою ОСОБА_4 згідно відведеної їй функції, під контролем невстановлених досудовим розслідуванням осіб, приступила до безпосереднього заволодіння об`єктом нерухомого майна та 27.05.2020 року о 16 год 45 хв прибула до державного реєстратора виконавчого комітету Южненської міської ради Одеської області ОСОБА_17 , надала на підтвердження особи власний паспорт громадянина України НОМЕР_2 , виданий Теплодарським МВ УМВС України в Одеській області 18.06.1999 року та відповідно до вимог статті 10 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», на підтвердження повноважень надала завідомо підроблені документи: договір купівлі-продажу квартири від 09.02.2009, який нібито укладений між ОСОБА_20 та ОСОБА_10 у простій письмовій формі (предметом якого виступала квартира за адресою: АДРЕСА_6 ); рішення Суворовського районного суду міста Одеси від 14.09.2009 року по справі № 2-5614 (головуючий суддя ОСОБА_15 ); лист виданий Суворовським районним судом міста Одеси від 24.04.2020 року вих. № 5/1259 (адресований ОСОБА_21 за підписом керівника апарату Суворовського районного суду міста Одеси ОСОБА_16 ); технічний паспорт виготовлений ФОП ОСОБА_22 станом на 23.04.2019 року на замовлення ОСОБА_23 (відповідно до актового запису № І-ЖД 518659 ОСОБА_23 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 ),а також заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (щодо права власності) реєстраційний номер 39737101, з власним підписом.

Після чого, державний реєстратор виконавчого комітету Южненської міської ради Одеської області ОСОБА_17 , будучі введеною в оману, діючи відповідно до положень Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», прийняла рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) та зареєструвала в ДРРП право власності на квартиру АДРЕСА_5 за ОСОБА_10 .

Таким чином, своїми умисними діями, реалізуючи свій злочинний намір, з метою незаконного збагачення, ОСОБА_4 виступила підбурювачем при заволодінні чужим майном (право на таке майно) на квартиру АДРЕСА_5 , тим самим чим спричинивши збитки на загальну суму 497 736 грн.

Продовжуючи здійснення протиправної діяльності з заволодіння нерухомим майном на території міста Одеси, ОСОБА_7 , з невстановлених джерел, за невстановлених досудовим розслідуванням обставин, діючи згідно обраної ним ролі, отримав інформації щодо об`єкту нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_7 . У свою чергу, ОСОБА_8 , маючи на меті досягнення постановленої мети заволодіння нерухомим майном, в ході проведення установчих заходів встановила місцезнаходження вказаної квартири та приблизне її планування.

У подальшому приступивши до підшукання особи, яка б використовуючи завідомо підроблені документи, представляючись власником квартири, прибула до державного реєстратора та шляхом надання вказаним документів та заяви про реєстрацію права власності заволоділа квартирою адресою: АДРЕСА_7 , ОСОБА_7 та залученою до вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_8 - ОСОБА_4 перебуваючи у приміщенні ресторану «Лев золотий» за адресою: м. Одеса, вул.Лузанівська, буд. 100А, запропонували ОСОБА_24 здійснити вищевказані дії за грошову винагороду. Натомість, ОСОБА_24 , керуючись корисливими мотивами, усвідомлюючи суспільну небезпеку своїх дій та бажаючи їх настання надала свою згоду на участь у заволодіння нерухомим майном за адресою: АДРЕСА_7 . Згодом, перебуваючи у невстановленому досудовим розслідуванням місці на території Одеської області, ОСОБА_24 на вимогу ОСОБА_4 , надала їй оригінал свого паспорту громадянина України, натомість остання діючи за вказівкою ОСОБА_8 за допомогою вбудованої фотокамери власного телефону зробили фотознімки зазначеного паспорту та за допомогою мессенджера «VIBER» направила ОСОБА_8 , які остання передала ОСОБА_7 , для подальшого виготовлення документів пристосованих для заволодіння квартирою за адресою: АДРЕСА_7 .

Таким чином, ОСОБА_7 виконуючи обрану ним роль, діючи в інтересах злочинної групи, з метою збагачення, шляхом реєстрації права власності на вище вказану квартиру за підконтрольною собі особою ОСОБА_24 , за невстановлених обставин надав анкетні дані останньої невстановленій особі, для подальшого виготовлення завідомо підроблених документів, до числа яких належать: рішення Суворовського районного суду міста Одеси від 23.06.2009 по справі №2-3305 (головуючий суддя ОСОБА_19 ); лист виданий Суворовським районним судом міста Одеси від 13.07.2020 вих.№5/2155 (адресований ОСОБА_24 за підписом керівника апарату Суворовського районного суду міста Одеси ОСОБА_16 ).

Надалі, ОСОБА_24 , діючи за вказівкою ОСОБА_25 , ОСОБА_4 та під контролем невстановлених досудовим розслідуванням осіб, з метою заволодіння квартирою за адресою: АДРЕСА_7 , 27.07.2020 об 11 год 59 хв прибула до державного реєстратора Дачненської сільської ради Біляївського району Одеської області ОСОБА_26 , надала на підтвердження особи власний паспорт громадянина України серія НОМЕР_3 , виданий Балтським РВ УМВС України в Одеській області 11.01.1999 та відповідно до вимог статті 10 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», на підтвердження повноважень надала завідомо підроблені документи: рішення Суворовського районного суду міста Одеси від 23.06.2009 по справі №2-3305 (про визнання права власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_7 за ОСОБА_24 ); лист виданий Суворовським районним судом міста Одеси від 13.07.2020 вих. №5/2155 (адресований ОСОБА_24 за підписом керівника апарату Суворовського районного суду міста Одеси ОСОБА_16 ), а також заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (щодо права власності) реєстраційний номер 40661467, з власним підписом.

Після чого, державний реєстратор Дачненської сільської ради Біляївського району Одеської області ОСОБА_26 , будучі введеним в оману, діючи відповідно до положень Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», прийняв рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) та зареєстрував в ДРРП право власності на квартиру АДРЕСА_8 за ОСОБА_24 .

Таким чином, своїми умисними діями, реалізуючи свій злочинний намір, з метою незаконного збагачення, ОСОБА_4 виступила підбурювачем при заволодінні чужим майном (право на таке майно) на квартиру АДРЕСА_8 , тим самим чим спричинивши збитки на загальну суму 400 000 грн.

За викладених обставин, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 19.06.2023 року було повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 4 ст. 27 ч. 3 ст. 190 КК України за кваліфікуючими ознаками підбурювання в ході придбання права на чуже майно, шляхом обману (шахрайство), вчинене повторно, за попередньою змовою групою осіб, у великих розмірах.

Сторона обвинувачення звертається до слідчого судді з клопотанням про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою із визначенням застави у розмірі 1712 466 гривень відносно підозрюваної ОСОБА_4 , обґрунтовуючи його тим, що під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а тому менш суворі запобіжні заходи не зможуть забезпечити уникнення вказаних ризиків та виконання покладених на підозрювану ОСОБА_4 обов`язків.

В судовомузасіданні -

Прокурор клопотання про застосування відносно підозрюваної ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підтримав у повному обсязі та просив задовольнити.

Захисник підозрюваної проти задоволення клопотання заперечував. Зазначив, що підозрювана має постійне місце проживання, а також доглядає за чоловіком, який є інвалідом І групи та потребує постійного стороннього догляду. Відповідно до чого просив відмовити у задоволенні клопотання.

Підозрювана зазначила, що немає до кримінального провадження жодного відношення та не розуміє чому її підозрюють у вчиненні злочинів. Просила не обирати їй запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Слідчий суддя вислухавши думку учасників судового процесу, дослідивши матеріали додані в обґрунтування клопотання, приходить до наступного переконання.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Згідно ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

При розгляді зазначеного кримінального провадження у відповідності дост. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» слідчий суддя застосовуєКонвенцію «Про захист прав людини і основоположних свобод»(далі «Конвенція») та практику Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ), як джерело права.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.

Розглядаючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для прийняття законного і обґрунтованого рішення, суд, відповідно дост. 178 КПК Українита практики Європейського суду з прав людини, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.

Як вбачається з матеріалів клопотання, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 19.06.2023 року було повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 4 ст.27 ч. 3 ст. 190 КК України за кваліфікуючими ознаками підбурювання в ході придбання права на чуже майно, шляхом обману (шахрайство), вчинене повторно, за попередньою змовою групою осіб, у великих розмірах.

Згідно п. 32 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Фокс, Кембелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990 року, термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.

Обґрунтованість пред`явленої підозри ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованих їй кримінальних правопорушень підтверджується зібраними у ході досудового розслідування матеріалами, зокрема: показами підозрюваного ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (відображеними у протоколі допиту підозрюваного, від 11.05.2023), згідно показів останнього до вчинення кримінального правопорушення направленого на заволодіння нерухомим майном його та його співмешканку ОСОБА_10 залучила ОСОБА_4 (матір підозрюваної ОСОБА_8 ) та після надання ними згоди на участь у вчинення кримінального правопорушення, саме на вимогу ОСОБА_4 вони надали їй свої паспорти та ІПН, які остання сфотографувала та у подальшому через Інтернет-мессенджер «VIBER», відправила безпосередньо ОСОБА_8 ; показами підозрюваної ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (відображені у протоколу допиту підозрюваної, від 11.05.2023), згідно показів останньої до вчинення кримінального правопорушення направленого на заволодіння нерухомим майном, її та ОСОБА_9 залучила ОСОБА_4 (матір підозрюваної ОСОБА_8 ) та після надання ними згоди на участь у вчинення кримінального правопорушення, саме на вимогу ОСОБА_4 вони надали їй свої паспорти та ІПН, які остання сфотографувала та у подальшому через Інтернет-мессенджер «VIBER», відправила безпосередньо ОСОБА_8 ; показами підозрюваних ОСОБА_24 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (відображені у протоколі допиту підозрюваної, від 12.05.2023), згідно показів останньої за пропозицією ОСОБА_4 вона працевлаштувалася до ресторану «Лев золотий», фактичним керівником якогобув ОСОБА_7 (підозрюваний у даному кримінальному провадженні). Безпосередньо під час роботи в зазначеному ресторані перебуваючи у службовому кабінеті ОСОБА_7 та ОСОБА_4 запропонували ОСОБА_24 прийняти участь у заволодінні об`єктом нерухомого майна, на що остання погодилась; протоколом обшуку, від 11.05.2023 (об`єктом обшуку є квартира за адресою: АДРЕСА_9 ), в ході проведення обшуку серед іншого, були вилучені особисті мобільні телефони ОСОБА_7 та ОСОБА_8 з листуваннями щодо заволодіння нерухомого майна; протоколом огляду предмету, від 22.05.2023 (предметом огляду э мобільний телефон марки «Iphone», який належить ОСОБА_8 , та вилучений в ході санкціонованого обшуку 11.05.2023), під час вказаного огляду встановлено, що безпосередньо ОСОБА_4 за допомогою Інтернет-мессенджер «VIBER», відправила ОСОБА_8 фотознімки паспортів та ІПН ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_27 , які у подальшому використовувалися при підготовці документів для заволодіння нерухомим майном. Крім того, ОСОБА_8 надавала вказівки ОСОБА_4 , які саме дії треба вчинити ОСОБА_24 в процесі заволодіння нерухомим майном; протоколом обшуку, від 11.05.2023 (об`єктом обшуку є приміщення ресторану « ІНФОРМАЦІЯ_6 » за адресою: АДРЕСА_10 ), в ході обшуку вказаного приміщення було вилучено велику кількість правовстановлюючої документації, рішення суду, зокрема на підставі, яких вказані особи заволоділи вищевказаним нерухомим майном: рішення Суворовського районного місцевого суду міста Одеси, справа 2-6395 від 2010 року, рішення від 08.04.2010 р. про визнання дійсним договору купівлі продажу від 06.02.2009 р. стосовно квартири розташованої за адресою АДРЕСА_11 ; рішення Суворовського районного суду м, Одеса, від 25.05.2007 р., справа №2-3667 від 2007 року, про визнання дійсним договору купівлі продажу об`єкта нерухомого майна розташованого за адресою АДРЕСА_12 ; Лист-повідомлення з Суворовського районного суду м. Одеси до ОСОБА_9 про прийняття рішення по справі №2-3667р від 25.05.2007; Остання сторінка договору купівлі продажу між продавцями ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , та покупцем ОСОБА_9 РНОКПП НОМЕР_4 , а також іншими матеріали кримінального провадженні у сукупності.

На підставі зазначеного, слідчий суддя вважає, що надані прокурором матеріали, які долучені до клопотання, на даній стадії досудового розслідування повністю доводять обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_4 інкримінованих їй кримінальних правопорушень.

Вирішуючи питання наявності ризиків, передбачених ч. 1ст. 177 КПК України, про які в своєму клопотанні зазначає сторона обвинувачення, слідчий суддя дійшов таких висновків.

Так, враховуючи обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 27 ч. 3 ст. 190 КК України, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваній у разі визнання її винною у вчиненні кримінальних правопорушень, а також те ОСОБА_4 з підозрою не погоджується, слідчий суддя вважає доведеним прокурором існування ризику передбаченого п. 1 ч. 1ст. 177 КПК України, а саме: ризику можливого переховування підозрюваної від органу досудового розслідування та суду.

Сторона обвинувачення в своєму клопотанні посилається також на наявність ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: можливого впливу підозрюваною на свідків.

Разом з тим, слідчий суддя зазначає, що вказаний ризик не знайшов свого підтвердження в матеріалах доданих в обґрунтування клопотання та з огляду на характеризуючі підозрювану дані .

Попри вищевказаний встановлений в судовому засіданні ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, сторона обвинувачення, всупереч п. 6 ч. 1 ст. 184 КПК України, жодним чином не обґрунтовує неможливість запобігання таким ризикам шляхом застосування більш м`якого запобіжного заходу відносно підозрюваної ОСОБА_4 для забезпечення її належної процесуальної поведінки впродовж досудового розслідування кримінального провадження, натомість, одна лише тяжкість кримінального правопорушення, у якому підозрюється особа, та тяжкість покарання, що загрожує їй у разі визнання її винною у вчиненні інкримінованого злочину, не може бути єдиною підставою для застосування відносно неї виняткового та найсуворішого запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Так, слідчий суддя враховує вимоги п. п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

При цьому, ризик переховування від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув`язнення.

Як вбачається з п. 62 рішення ЄСПЛ у справі «Боротюк проти України», у всіх випадках, коли ризику ухилення обвинуваченого від слідства можна запобігти за допомогою застави чи інших запобіжних заходів, обвинуваченого має бути звільнено, і в таких випадках національні органи завжди мають належним чином досліджувати можливість застосування таких альтернативних запобіжних заходів.

У п. 80 рішення Європейського суду з прав людини від 10 лютого 2011 року у справі «Марченко проти України» зазначено: «Тримання особи під вартою буде свавільним, оскільки національні суди не обґрунтували необхідність такого тримання і не було розглянуто можливість застосування більш м`якого запобіжного заходу», про це ж вказується у п. 29 рішення Європейського суду з прав людини від 11.10.2010 року по справі «Хайреддінов проти України».

При цьому на користь звільнення свідчать відсутність судимостей, наявність постійного місця проживання, роботи, усталений спосіб життя, наявність утриманців, відсутність спроб ухилитися від правосуддя (Справа Європейського суду з прав людини «Пунцельт проти Чехії»).

Згідно ч. 4 ст. 194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов`язки, передбачені частиною п`ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

Так, слідчий суддя надає належну правову оцінку обставинам ймовірного вчинення підозрюваною ОСОБА_4 інкримінованих їх кримінальних правопорушень, а саме те, що останній інкримінується роль підбурювача, а також відомостям щодо її особи, а саме: як встановлено в судовому засіданні підозрювана раніше до кримінальної відповідальності не притягувалася, має постійне місце проживання, доглядає за чоловіком інвалідом, що в сукупності, свідчить про можливість запобігання встановленому ризику та забезпеченню належної процесуальної поведінки підозрюваної шляхом застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту.

При цьому, слідчий суддя наголошує на тому, що відповідно до правової позиції ЄСПЛ у справі «Манчіні проти Італії», за наслідками та способами застосування як тримання під вартою, так і домашній арешт прирівнюються до позбавлення волі для цілей статті 5 Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

Зокрема, зобов`язання підозрювану ОСОБА_4 цілодобово не залишати приміщення власного домоволодіння цілодобово, унеможливить вчинення підозрюваною дій, спрямованих на переховування від органів досудового розслідування.

В свою чергу покладення на підозрювану ОСОБА_4 обов`язків, передбачених ст. 194 КПК України, в повній мірі забезпечуватиме належну процесуальну поведінку останньої.

За таких обставин, враховуючи вищевикладене, слідчий суддя приходить до переконання, що запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, який відповідно до ст. 181 КПК України полягає в забороні підозрюваній залишати житло цілодобово з покладенням на неї обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, буде достатнім для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваної ОСОБА_4 та в повній мірі здатний запобігти встановленому в судовому засіданні ризику, передбаченому п. 1 ч . 1 ст. 177 КПК України.

Керуючись ст. ст. 177, 178, 181, 194, 199, 309, 376 КПК України, слідчий суддя,

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_6 , погодженого прокурором Суворовської окружної прокуратури м. Одеси ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження № 12021162490000654 від 12.05.2021 року відносно підозрюваної ОСОБА_4 відмовити.

Застосувати до підозрюваної ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту строком до 19.08.2023 року, включно, в межах строку досудового розслідування із забороною цілодобово залишати житло за адресою: АДРЕСА_1 , за виключенням необхідності залишити житло під час оголошення повітряної тривоги.

Покласти на підозрювану ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строком до 19.08.2023 року, включно, в межах строку досудового розслідування, обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:

- прибувати до органу досудового розслідування та/або суду за першою вимогою;

- не відлучатися за межі Одеської області без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- утримуватися від спілкування зі свідками у даному кримінальному провадженні;

- здати на зберігання свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Копію ухвали про застосування відносно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту направити для виконання до органу Національної поліції за місцем проживання підозрюваної.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала можебути оскарженадо Одеськогоапеляційного судупротягом п`ятиднів здня їїоголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1