Рішення

від 27.06.2023 по справі 550/599/23

ЧУТІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 550/599/23

Провадження № 2/550/150/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 червня 2023 року смт. Чутове

Чутівський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого судді Хоменка Д.Є.,

за участю секретаря судового засідання Лисенко Р.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт Чутове в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Чутове» про стягнення компенсації за невикористану відпустку та середнього заробітку за весь період затримки розрахунку, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до відповідача Державного підприємства «Чутове», в якому просить стягнути заборгованість в загальному розмірі 126107 грн. 43 коп., що включає в себе компенсацію за 65 днів невикористаної відпустки у сумі 64588 грн. 55 коп., та середній заробіток за весь період затримки розрахунку при звільненні з Державного підприємства «Чутове» по день ухвалення судового рішення, а також судовий збір у розмірі 1261 грн. 07 коп.

В обґрунтування позову вказала, що у період з 06 листопада 2018 року вона працювала на посаді головного економіста Державного підприємства «Чутове», 23 травня 2019 року призначена на посаду головного бухгалтера Державного підприємства «Чутове», 20 лютого 2023 року була звільнена з посади за власним бажанням, згідно наказу Державного підприємства «Чутове» № 05-01к від 31.01.2023 року. Під час перебування позивача у трудових правовідносинах з відповідачем у неї з`явилося 65 днів невикористаної відпустки з них: 35 днів невикористаної основної щорічної відпустки та 30 днів невикористаної додаткової соціальної відпустки на дітей за період роботи з 2021 року по 2023 рік відповідно доч. 1 ст. 83 КЗпП України. Однак, в день її звільнення 20.02.2023 року, відповідач письмово не повідомив її про нараховані суми належні їй при звільненні та не здійснив виплату належних коштів, що є грубим порушенням ч.1ст. 116 КЗпП України. За таких обставин, з відповідача підлягає стягненню в судовому порядку на користь позивача компенсація за 65 календарних днів невикористаної основної щорічної відпустки та невикористаної додаткової соціальної відпустки на дітей за період роботи з 2021 року по 2023 рік у розмірі 64588 грн. 55 коп. Крім того, як передбачено ч. 1ст. 117 КЗпП України, з відповідача підлягає стягненню середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні.

Ухвалою суду від 22 травня 2023 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у даній справі. Постановлено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Розгляд справи здійснювався за правилами спрощеного позовного провадження в порядку ч.5 ст.279 ЦПК України без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. Клопотань від учасників справи про розгляд справи з повідомленням (викликом) сторін до суду не надходило.

Відповідно до довідки від 16.06.2023 року на офіційному веб-сайті Чутівського районного суду Полтавської області розміщено повідомлення відповідача ДП «Чутове» про відкриття провадження у справі. З опублікуванням повідомлення про відкриття провадження у справі відповідач вважається повідомленим про відкриття провадження у справі та розгляд даної справи.

Відповідач ДП «Чутове» відзив на позовну заяву не подавав, не оспорював вимоги позивача, а також не надав докази сплати суми заборгованості, а тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню компенсація за невикористану відпустку та середній заробіток за весь період затримки розрахунку. Ухвала суду про витребування доказів не виконана, витребувані судом докази не надані.

Відповідно до ч.2ст.247 ЦПК Україниу разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цьогокодексурозгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про задоволення позову з наступних підстав.

Судом встановлено, що у період з 06 листопада 2018 року ОСОБА_1 працювала на посаді головного економіста Державного підприємства «Чутове», 23 травня 2019 року призначена на посаду головного бухгалтера Державного підприємства «Чутове», тобто перебувала з відповідачем у трудових відносинах, що підтверджується копією трудової книжки серії НОМЕР_1 виданої 13.07.2006 року, а також копіями наказів Державного підприємства «Чутове» № 23-05к від 23.05.2019 року про призначення на посаду головного бухгалтера ОСОБА_1 та №05-01к від 31.01.2023 року про звільнення ОСОБА_1 за власним бажанням, ст. 38 КЗпП України(а.с.5,6,8-10)

Згідно наказу Державного підприємства «Чутове» №05-01к від 20.02.2023 року про припинення трудового договору (контракту) станом на 31.01.2023 року у ОСОБА_1 за період з 2021 року по 2023 рік, 65 днів невикористаної відпустки з них: 35 днів невикористаної основної щорічної відпустки та 30 днів невикористаної додаткової соціальної відпустки на дітей (а.с.6).

Згідно відомостей з Державного реєстру фізичних осіб платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків станом на 12.05.2023 року середньомісячна заробітна плата за два календарні місяці роботи склала 60526 грн. 80 коп. (а.с.7).

Відповідно до ч.1 ст. 47 КЗпП України, власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.

Відповідно до ст.116 КЗпП Українипри звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.

Відповідно до ст.117 КЗпП України вразі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені встатті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.

Аналіз наведених норм матеріального права дає підстави для висновку, що передбачений ч. 1ст. 117 КЗпП України обов`язок роботодавця щодо виплати середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні настає за умови невиплати з його вини належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в ст. 116 КЗпП України, при цьому визначальними є такі юридично значимі обставини, як невиплата належних працівникові сум при звільненні та факт проведення з ним остаточного розрахунку.

За своєю суттю середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні є компенсаційною виплатою за порушення права на оплату праці, яка нараховується в розмірі середнього заробітку.

Отже, не проведення з вини власника або уповноваженого ним органу розрахунку з працівником у зазначені строки є підставою для відповідальності, передбаченої ст. 117 КЗпП України, тобто виплати працівникові його середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку. Після ухвалення судового рішення про стягнення заборгованості сум, належних при звільненні, роботодавець не звільняється від відповідальності, передбаченої ст.117 КЗпП України, а саме виплати середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, тобто за весь період невиплати власником або уповноваженим ним органом належних працівникові при звільненні сум.

Враховуючи, що в день звільнення позивачу не була виплачена компенсація за невикористані 65 календарних днів відпустки у сумі 64588 грн. 55 коп., суд приходить до висновку про задоволення позову в частині стягнення із відповідача заборгованості по заробітній платі у повному обсязі.

Середній заробіток працівника визначається відповідно до ст.27 Закону України «Про оплату праці» за правилами, передбаченими Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року №100.

З урахуванням цих норм, середньомісячна заробітна плата працівника обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана виплата. Відповідно до п.5 розділу ІV Порядку основою для визначення загальної суми заробітку є середньоденна заробітна плата працівника, яка згідно з п.8 цього Порядку визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством - календарних днів за цей період.

Суд, вирішуючи вимогу про стягнення середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку, керується Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженимПостановою Кабінету Міністрів України №100 від 08.02.1995 року.

Так, відповідно до ст.1 Порядку обчислення середньої заробітної плати цей порядок обчислення середньої заробітної плати застосовується в інших випадках, коли згідно з чинним законодавством виплати провадяться виходячи із середньої заробітної плати.

Відповідно до ст.2 абзац 3 Порядку обчислення середньої заробітної плати у всіх інших випадках збереження середньої заробітної плати і середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата.

Відповідно до ст. 5 Порядку обчислення середньої заробітної плати нарахування виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати провадиться виходячи з розміру середньоденної (годинної) заробітної плати.

Відповідно до вищевказаних положень суд визначає розмір середньої заробітної плати позивача за період затримки розрахунку з 21.02.2023 року по 27.06.2023 року, тобто за 90 робочих днів.

Середня заробітна плата ОСОБА_1 за останні два календарні місяці складає 60526 грн. 80 коп., середньоденна заробітна плата складає 992 грн. 24 коп., згідно наданого розрахунку позивачем.

Після визначення середньоденної заробітної плати, як розрахункової величини для нарахування виплат працівнику, здійснюється нарахування загальної суми середнього заробітку, яка обчислюється шляхом множення середньоденної заробітної плати на середньомісячне число робочих днів у розрахунковому періоді.

За таких обставин на користь позивача підлягає стягненню середній заробіток за весь час затримки виплати належних працівникові при звільненні сум за період з 21.02.2023 року по 27.06.2023 року у сумі 89301 грн. 60 коп. (90 робочих днів х 992 грн. 24 коп. середньоденної заробітної плати).

Статтею 81 ЦПК Українивизначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст.76 ЦПК Українидоказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

З врахуванням викладеного, суд приходить до висновку про доведеність позовних вимог та задоволення позовних вимог ОСОБА_1 та стягнення з відповідача на її користь середнього заробітку за весь період затримки розрахунку, належних працівникові при звільненні сум, в розмірі 153890 грн. 15 коп. за період затримки з 21.02.2023 року по 27.06.2023 року(з врахуванням компенсації за невикористані відпустки).

Розрахунок середнього заробітку, на думку суду, проведений вірно та не спростований відповідачем, а тому приймається як належний та допустимий доказ.

Установлений статтею 117 КЗпП України механізм компенсації роботодавцем працівнику середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні не передбачає чітких критеріїв оцінки пропорційності щодо врахування справедливого та розумного балансу між інтересами працівника і роботодавця.

Відповідно до частини першої статті 9 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) положення ЦК України застосовуються до врегулювання, зокрема, трудових відносин, якщо вони не врегульовані іншими актами законодавствами. Таким чином, положення ЦК України мають застосовуватися субсидіарно для врегулювання трудових відносин. Такої ж за суттю позиції дотримувався і Верховний Суд України, зокрема, у постанові від 11 листопада 2015 року у справі № 234/7936/14-ц (провадження № 6-2159цс15) та у постанові від 31 травня 2017 року у справі № 759/7662/15-ц (провадження № 6-1185цс16).

Відповідно до пункту 6 частини першої статті 3 ЦК України загальними засадами цивільного законодавства є справедливість, добросовісність та розумність.

Відшкодування, передбачене статтею 117 КЗпП України, спрямоване на компенсацію працівнику майнових втрат, яких він зазнає внаслідок несвоєчасного здійснення з ним розрахунку з боку роботодавця.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд керується с.ст.133,137, ч.1, п.1 ч.2, 6 ст.141 ЦПК України, та приходить до висновку про стягнення із відповідача на користь позивача судового збору у сумі 1261 грн.07 коп.

Керуючись ст.ст.4,12,81,133,137,141,258,259,263-265,268, 354 ЦПК України, ст.ст.116,117 КЗпП України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Державного підприємства «Чутове» про стягнення компенсації за невикористану відпустку та середнього заробітку за весь період затримки розрахунку задовольнити.

Стягнути з Державного підприємства «Чутове» на користь ОСОБА_1 компенсацію за невикористані відпустки у сумі 64588 грн. 55 коп., середній заробіток за весь період затримки розрахунку в сумі 89301 грн. 60 коп. та судовий збір у сумі 1261 грн. 07 коп., а всього 155151 грн. 22 коп.

Рішення може бути оскаржене до Полтавського апеляційного суду через Чутівський районний суд Полтавської області шляхом подання протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне найменування сторін.

Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , паспорт НОМЕР_3 .

Відповідач Державне підприємство «Чутове», адреса місцезнаходження: 38800, смт. Чутове, Полтавський район, Полтавська область, вул. Центральна, буд. 12, кім. 7, код ЄДРПОУ 00845921.

Суддя Д.Є. Хоменко