КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
про відмову в забезпеченні позову
28 червня 2023 року справа № 320/21576/23
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кушнової А.О., розглянувши у порядку письмового провадження заяву позивача про забезпечення позову в адміністративній справі за позовом ТОВ "Паріматч" до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії,
в с т а н о в и в:
До Київського окружного адміністративного суду звернулось ТОВ "Паріматч" із позовом до Головного управління ДПС у м. Києві, в якому позивач просить суд:
- визнати протиправною бездіяльності Головного управління ДПС у м. Києві щодо неврахування переплати за заявою ТОВ "Паріматч" надміру сплаченого податку на доходи фізичних осіб у розмірі 47377000 грн в рахунок сплати єдиного податку за лютий 2023 року;
- зобов`язати Головне управління ДПС у м. Києві скласти висновок щодо зарахування переплати за заявою ТОВ "Паріматч" надміру сплаченого податку на доходи фізичних осіб у розмірі 47377000 грн в рахунок сплати єдиного податку за лютий 2023 року та направити такий висновок органам казначейської служби;
- зобов`язати Головне управління ДПС у м. Києві утриматись від дій щодо стягнення з ТОВ "Паріматч" суми податкових зобов`язань з єдиного податку за лютий 2023 року, в тому числі за процедурою, що визначена п. 95.5 Податкового кодексу України.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 28.06.2023 позовну заяву залишено без руху та встановлено десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви, протягом якого позивачу необхідно сплати судового збору у розмірі 21472,00 грн. за подання даного адміністративного позову (оригінал платіжного документу), сплаченого на рахунок Київського окружного адміністративного суду.
Разом із позовною заявою позивачем подано заяву від 23.06.2023 про забезпечення позову шляхом заборони Відповідачу стягувати суму податкового боргу з єдиного податку за лютий 2023 року з рахунків Позивача у банках за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) Відповідача без звернення до суду на підставі п. 95.5 ст. 95 Податкового кодексу України.
Розглянувши заяву про забезпечення адміністративного позову та додані до неї матеріали, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч.1-3 ст.154 Кодексу адміністративного судочинства України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
Суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, може викликати особу, яка подала заяву про забезпечення позову, для надання пояснень або додаткових доказів, що підтверджують необхідність забезпечення позову.
У виняткових випадках, коли наданих заявником пояснень та доказів недостатньо для розгляду заяви про забезпечення позову, суд може призначити її розгляд у судовому засіданні з повідомленням заінтересованих сторін у встановлений судом строк.
Оцінивши зміст заяви про забезпечення позову та наведені в обґрунтування для вжиття відповідних заходів підстави в їх сукупності, суд не вбачає необхідності для повідомлення учасників справи про виклик у судове засідання, отже розгляд такої заяви здійснюється судом без повідомлення учасників справи у порядку письмового провадження.
Відповідно до частини першої статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Відповідно до частини другої статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або
2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
За правилами частин першої, другої статті 151 КАС України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
При цьому, суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
Таким чином, процесуальний закон наділяє суд повноваженнями на вжиття заходів забезпечення позову шляхом, зокрема й шляхом зупинення дії індивідуального акта.
Однак, передумовою для вжиття таких заходів з урахуванням положень частини другої статті 151 КАС України є існування та встановлення судом обставин, визначених частиною другою статті 150 КАС України.
Забезпечення адміністративного позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи по суті позовних вимог, визначених Кодексом адміністративного судочинства України, заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому рішення суду, якщо його буде прийнято на користь позивача.
Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
Отже, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
При цьому суд в ухвалі про забезпечення позову повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі, а також вказати, в чому будуть полягати дії, направлені на відновлення прав позивача, оцінити складність вчинення цих дій, встановити, що витрати, пов`язані з відновленням прав будуть значними.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 21.11.2018 у справі №826/8556/17 (номер в Єдиному державному реєстрі судових рішень 78022699).
В обґрунтування заяви про забезпечення позову позивачем вказано на те, що згідно з Указом Президента України від 10.03.2023 №145/2023 до ТОВ "Паріматч" тимчасово застосовано санкції у вигляді блокування активів та зупинення виконання економічних та фінансових зобов`язань. Вказані санкції унеможливили розпорядження позивачем коштами на його банківських рахунках та самостійну сплату податків. При цьому позивач згідно з вимогами Податкового кодексу України (далі - ПК України) своєчасно подає податкову звітність. Це призвело до ситуації, коли позивачем 20.03.2023 було подано декларацію з єдиного податку за лютий 2023 року, в якій було задекларовано податкові зобов`язання на суму 47377000,00 грн, однак в силу санкцій позивач не зміг сплатити задекларовані зобов`язання. У той же час, у позивача наявні переплати з інших податків, які виникли за час провадження господарської діяльності у загальному розмірі близько 75 млн. грн.
При цьому, заяву позивача від 20.03.2023, подану відповідно до ст. 43 ПК України про зарахування надміру сплачених податків, відповідачем залишено без розгляду.
Позивач вказує, що відповідач вже звернувся до Київського окружного адміністративного суду в порядку статті 283 КАС України із заявою про стягнення з позивача податкового боргу у загальному розмірі 160792912,47 грн, - це сума податкових зобов`язань позивача, включаючи суму єдиного податку за лютий 2023 року без врахування заяви позивача про залік переплати проти податкових зобов`язань (справа №320/18370/23). Наразі Київський окружний адміністративний суд у задоволенні позову у справі №320/18370/23 відмовив (рішення від 26.05.2023), проте податковим органом 05.06.2023 подано апеляційну скаргу.
Також вказує, що пункт 95.5 статті 95 ПК України прямо передбачає, що застосовуючи такий механізм примусового списання податковий орган повинен врахувати переплати платника податків та стягувати суми за вирахуванням переплат. Проте справа №320/18370/23 свідчить про те, що відповідач не враховує переплати, бо в такому спорі він намагається стягнути всі суми податкових зобов`язань без врахування переплат. Цим відповідач завдасть суттєву матеріальну шкоду позивачу.
Також позивач зазначив, що необхідність подання заяви про забезпечення цього позову викликана тим, що враховуючи вже дії, які вчиняє відповідач (стягнення в терміновому порядку), є високий ризик, що відповідач не враховуючи наявні переплати позивача формально всупереч пункту 95.5 ПКУ в позасудовому порядку здійснить списання коштів з банківських рахунків позивача. Відповідач згідно з пунктом 95.5 ПКУ може здійснити примусове списання коштів на підставі окремого рішення керівника відповідача. Тобто відповідач може прийняти рішення вже з 29.06.2023.
Враховуючи той факт, що відповідач вже вчиняє активні дії зі стягнення коштів в безспірному порядку на підставі ст. 283 КАС України у справі №320/18370/23 ризики списання коштів в примусовому порядку на підставі п. 95.5 ст. 95 ПКУ позивач вважає наявними та очевидними. Позивач просить забезпечити позов для уникнення ситуації, коли відповідач неправомірно в позасудовому порядку здійснить списання коштів без урахування переплат позивача та не дочекавшись рішення суду в цій справі.
На підтвердження вказаних обставин до заяви про забезпечення позову позивачем додано лист ПАТ "Комерційний банк "Акорд банк" від 30.03.2023 №1161-2023-0125 та податкову декларацію позивача з єдиного податку за лютий 2023 року.
Дослідивши заяву про забезпечення позову та наведені в обґрунтування для вжиття відповідних заходів підстави в їх сукупності, провівши аналіз положень чинного законодавства України, що регулює порядок забезпечення позову, суд зазначає таке.
Згідно із пунктом 95.1 статті 95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Пунктом 95.2 статті 95 ПК України визначено, що стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.
Відповідно до пункту 95.3 статті 95 ПК України стягнення коштів з рахунків/електронних гаманців платника податків у банках, небанківських надавачах платіжних послуг/емітентах електронних грошей, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих у центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Контролюючий орган звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.
Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття контролюючим органом рішення про погашення усієї суми податкового боргу. Рішення контролюючого органу підписується керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу та скріплюється гербовою печаткою контролюючого органу. Перелік відомостей, які зазначаються у такому рішенні, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Згідно із абзацом другим пункту 95.5 статті 95 ПК України у разі якщо податковий борг виник у результаті несплати грошових зобов`язань та/або пені, визначених платником податків у податкових деклараціях або уточнюючих розрахунках, що подаються контролюючому органу в установлені цим Кодексом строки, стягнення коштів за рахунок готівки, що належить такому платнику податків, та/або коштів з рахунків/електронних гаманців такого платника у банках, небанківських надавачах платіжних послуг/емітентах електронних грошей здійснюється за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу без звернення до суду, за умови якщо такий податковий борг не сплачується протягом 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку його сплати, та відсутності/наявності у меншій сумі непогашеного зобов`язання держави щодо повернення такому платнику податків помилково та/або надміру сплачених ним грошових зобов`язань, та/або бюджетного відшкодування податку на додану вартість. У разі наявності непогашеного зобов`язання держави перед платником податків у сумі, що є меншою за суму податкового боргу, ця норма застосовується в межах різниці між сумою податкового боргу та сумою зобов`язання держави.
Згідно із абзацами третім-шостим пункту 95.5 статті 95 ПК України у таких випадках:
рішення про стягнення коштів з рахунків/електронних гаманців такого платника податків у банках, небанківських надавачах платіжних послуг/емітентах електронних грошей є вимогою стягувача до боржника, що підлягає негайному та обов`язковому виконанню шляхом ініціювання переказу у платіжній системі за правилами відповідної платіжної системи;
рішення про стягнення готівкових коштів вручається такому платнику податків і є підставою для стягнення.
Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
При розгляді заяви про забезпечення позову суд повинен з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх доводів, пересвідчитись, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, що звернулась з такою заявою, позовним вимогам.
Отже, заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути співмірними з позовними вимогами.
Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 24.01.2019 у справі № 826/7496/18, від 14.05.2020 у справі № 640/20626/18.
Вирішуючи подану заяву про забезпечення позову, суд виходить із того, що під час вирішення питання про наявність підстав для забезпечення позову обов`язок по доведенню та обґрунтуванню наявності очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача, обґрунтованості та невідвертості додаткових зусиль і витрат у майбутньому, покладається саме на позивача.
Суд зазначає, що правомірність та оцінка оскаржуваної бездіяльності відповідача щодо неврахування переплати за заявою ТОВ "Паріматч" надміру сплаченого податку на доходи фізичних осіб у розмірі 47377000 грн. в рахунок сплати єдиного податку за лютий 2023 року підлягає з`ясуванню під час розгляду справи по суті щодо оскарження такої бездіяльності та буде надана судом за результатами розгляду справи.
Поряд з цим, задоволення вимог цієї заяви, на думку суду, призведе до фактичного вирішення справи по суті позовних вимог, що є неприпустимим.
Так, судом встановлено, що рішенням Київського окружного адміністративного суду від 26.05.2023 у справі №320/18370/23, у задоволенні заяви Головного управління ДПС у м. Києві, поданої в порядку статті 283 Кодексу адміністративного судочинства України, про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Паріматч» коштів за податковим боргом у загальному розмірі 160792912,47 грн, відмовлено.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 19.06.2023 відкрито апеляційне провадження у справі №320/18370/23 за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у м.Києві на рішення Київського окружного адміністративного суду від 26.05.2023 та призначено справу до апеляційного розгляду у відкритому судовому засіданні. Станом на день постановлення цієї ухвали рішення судом апеляційної інстанції у справі №320/18370/23 не прийнято.
Отже рішення Київського окружного адміністративного суду від 26.05.2023 у справі №320/18370/23, на яке посилається позивач у заяві про забезпечення позову, є таким, що не набрало законної сили.
При вирішенні заяви позивача про забезпечення позову суд зазначає, що рішення суду не може ґрунтуватися на припущеннях та домислах, оскільки таке рішення суперечитиме законодавчо визначеним принципам і завданням адміністративного судочинства.
При цьому суд зазначає, що позивачем не наведено аргументованих доводів на підтвердження того, чому невжиття заходів забезпечення позову може ускладнити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Так само не розкрито у заяві доводів позивача про те, що у випадку забезпечення позову позивач буде вимушений докласти значні зусилля для відновлення своїх прав.
Отже доказів, у розумінні статей 73, 76 Кодексу адміністративного судочинства України, на підтвердження існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам та інтересам позивача до ухвалення судового рішення в адміністративній справі, а також, що відновлення прав та інтересів позивача без вжиття заходів забезпечення позову стане неможливим, суду надано не було.
Водночас суд наголошує, що порушене право заявника буде відновлене з моменту його порушення, якщо таке буде встановлено судом під час розгляду справи по суті.
Згідно з частиною 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Крім того, суд зазначає, що протиправність бездіяльності відповідача може бути встановлено лише під час розгляду адміністративної справи по суті.
Суд також звертає увагу, що згідно з частинами першою, другою статті 151 КАС України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Відповідно до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.
При цьому суд зазначає, що нормами Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено повноважень адміністративного суду в рамках розгляду заяви про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову позбавляти суб`єкта владних повноважень наданих йому чинним законодавством повноважень, втручатися в такі повноваження або обмежувати його в реалізації ним владної компетенції.
Виходячи з наведеного, у суду немає підстав для вжиття заходів забезпечення позову у вигляді заборони Відповідачу стягувати суму податкового боргу з єдиного податку за лютий 2023 року з рахунків Позивача у банках за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) Відповідача без звернення до суду на підставі п. 95.5 ст. 95 Податкового кодексу України, а факт оскарження платником податків до суду бездіяльності щодо неврахування переплати за заявою ТОВ "Паріматч" надміру сплаченого податку на доходи фізичних осіб у розмірі 47377000 грн. в рахунок сплати єдиного податку за лютий 2023 року не повинен бути перешкодою для вжиття контролюючим органом заходів, передбачених Податковим кодексом України.
При цьому суд зауважує, що рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу про стягнення коштів за рахунок готівки, що належить такому платнику податків, та/або коштів з рахунків/електронних гаманців такого платника у банках, небанківських надавачах платіжних послуг/емітентах електронних грошей, у разі якщо податковий борг виник у результаті несплати грошових зобов`язань та/або пені, визначених платником податків у податкових деклараціях або уточнюючих розрахунках, що подаються контролюючому органу в установлені цим Кодексом строки, в порядку, визначеному абзацом другим пункту 95.5 статті 95 ПК України на день судом заяви про забезпечення позову не прийнято, а у разі прийняття такого - платник податків не позбавлений права на його оскарження.
Отже, суд під час вирішення про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову виходить з того, що владні управлінські функції суб`єкта владних повноважень не можуть бути змінені або обмежені судом, оскільки вони передбачені законом.
З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що заява про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову є необґрунтованою.
Згідно з ч. 5 ст. 154 КАС України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.
Відповідно до ч. 8 ст. 154 КАС України ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Виходячи з викладених позивачем обставин та вищенаведених положень чинного законодавства, суд дійшов висновку, що у задоволенні заяви про забезпечення позову шляхом заборони Відповідачу стягувати суму податкового боргу з єдиного податку за лютий 2023 року з рахунків Позивача у банках за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) Відповідача без звернення до суду на підставі п. 95.5 ст. 95 Податкового кодексу України, слід відмовити.
Керуючись статтями 150-157, 243, 248, 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
у х в а л и в:
1. У задоволенні заяви позивача ТОВ "Паріматч" про забезпечення позову від 23.06.2023, - відмовити.
2. Копію ухвали надіслати (вручити, надати) учасникам справи (їх представникам), зокрема, шляхом направлення тексту ухвали електронною поштою, факсимільним повідомленням (факсом, телефаксом), телефонограмою.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або у судовому засіданні у разі неявки учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.
Повний текст ухвали суду складено та підписано 28.06.2023.
Суддя Кушнова А.О.
Суд | Київський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 28.06.2023 |
Оприлюднено | 30.06.2023 |
Номер документу | 111848136 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Заява про забезпечення (скасування забезпечення) позову або доказів |
Адміністративне
Київський окружний адміністративний суд
Кушнова А.О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні