Ухвала

від 16.08.2024 по справі 320/21576/23

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про витребування доказів

16 серпня 2024 року справа 320/21576/23

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кушнової А.О., розглянувши матеріали адміністративної справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Паріматч» до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Паріматч» (далі - позивач та/або ТОВ «Паріматч») із позовом до Головного управління ДПС у м. Києві (далі - відповідач та/або ГУ ДПС у м. Києві, контролюючий орган), в якому позивач просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління ДПС у м. Києві щодо неврахування переплати за заявою ТОВ «Паріматч» надміру сплаченого податку на доходи фізичних осіб у розмірі 47377000 грн в рахунок сплати єдиного податку за лютий 2023 року;

- зобов`язати Головне управління ДПС у м. Києві скласти висновок щодо зарахування переплати за заявою ТОВ «Паріматч» надміру сплаченого податку на доходи фізичних осіб у розмірі 47377000 грн в рахунок сплати єдиного податку за лютий 2023 року та направити такий висновок органам казначейської служби;

- зобов`язати Головне управління ДПС у м. Києві утриматись від дій щодо стягнення з ТОВ «Паріматч» суми податкових зобов`язань з єдиного податку за лютий 2023 року, в тому числі за процедурою, що визначена пунктом 95.5 статті 95 Податкового кодексу України.

Мотивуючи позовні вимоги, представник позивача зазначив, що в силу Указу Президента України від 10.03.2023 № 145/2023, яким введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 10.03.2023 «Про застосування та внесення змін до персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)», ТОВ «Паріматч» не в змозі скористатися власними коштами та активами для здійснення погашення узгодженого грошового зобов`язання. Представник позивача стверджує, що 20.03.2023 з метою використання визначеного пунктом 87.1 статті 87 Податкового кодексу України права на погашення податкового боргу з єдиного податку за рахунок переплати з іншого податку ним подано відповідачу відповідну заяву, однак розгляд зазначеної заяви контролюючим органом залишено без виконання. На переконання представника позивача, окреслені дії ГУ ДПС у м. Києві свідчать про його протиправну бездіяльність, оскільки ним було дотримано всіх вимог, передбачених положеннями статті 43 Податкового кодексу України, а наказ Міністерства фінансів України від 11.02.2019 № 60, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 08.04.2019 за № 370/33341, яким затверджено Порядок інформаційної взаємодії Державної податкової служби України, її територіальних органів, Державної казначейської служби України, її територіальних органів, місцевих фінансових органів у процесі повернення (перерахування) платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов`язань та пені не передбачає встановлення додаткових дій для повернення надміру сплачених коштів, крім тих, які встановлені статтею 43 Податкового кодексу України.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 28.06.2023 позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу 10-денний строк з дня отримання копії ухвали суду для усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 28.06.2023 у задоволенні заяви позивача ТОВ «Паріматч» про забезпечення позову від 23.06.2023 відмовлено.

28.06.2023 через канцелярію суду представником позивача подано докази усунення недоліків позову, а саме докази сплати судового збору у розмірі 21472,00 грн.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 29.06.2023 відкрито провадження в адміністративній справі та ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

08.09.2023 в Київському окружному адміністративному суді зареєстровано клопотання представника відповідача від 17.07.2023 про перехід із спрощеного позовного провадження до розгляду справи за правилами загального позовного провадження (т. 2, а.с. 129-139).

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 18.09.2023 відмовлено у задоволенні клопотання Головного управління ДПС у м. Києві від 17.07.2023 про перехід із спрощеного позовного провадження до розгляду справи за правилами загального позовного провадження в адміністративній справі №320/21576/23.

03.12.2023 в Київському окружному адміністративному суді зареєстровано відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача стверджує про відсутність підстав для задоволення адміністративного позову. Представник ГУ ДПС у м. Києві наголошує, що листами від 22.05.2023 № 41902/6-26-15-24-01-01-10 та від 31.05.2023 № 44207/6-26-15-24-0101-10 позивачу надано роз`яснення щодо неможливості проведення перекиду коштів, вказаних у його заявах із посиланням на положення підпункту 14.1.115 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, наказ Міністерства фінансів України від 12.01.2021 № 5, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 15.03.2021 № 321/35943 та зазначено, що повернення помилково та/або надміру сплаченої суми грошового зобов`язання проводиться лише після повного погашення податкового боргу такого платника податків. Контролюючий орган стверджує, що за даними інформаційно-комунікаційної системи контролюючих органів, станом на 10.07.2023, у ТОВ «Паріматч» обліковується податковий борг в загальному розмірі 160 792 912, 47 грн, в тому числі по податку на дохід, отриманий від букмекерської діяльності та азартних ігор (у тому числі казино) в розмірі 113 457 773,00 грн., який виник відповідно до декларації від 09.05.2023 № 9104990616 та по декларації з єдиного податку з юридичних осіб у розмірі 47 335 139, 47 грн., який виник згідно декларації від 20.02.2023 № 9054746420. Враховуючи зазначене, представник ГУ ДПС у м. Києві просив відмовити в задоволенні позовних в повному обсязі.

Під час вивчення матеріалів справи судом встановлено, що позивач, з метою погашення самостійно узгоджених грошових зобов`язань за платежем єдиний податок за лютий 2023 року, подав до ГУ ДПС у м. Києві заяву про повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов`язань та пені за платежем «податок на доходи фізичних осіб, що сплачуються податковими агентами, із доходів платника податку інших ніж заробітна плата (рахунок з якого повертаються кошти UА268999980333139342000026003) з визначеним напрямком перерахування - на бюджетний рахунок для погашення грошового зобов`язання та/або податкового боргу з інших джерел, контроль за справлянням яких покладено на органи ДПС за платежем «єдиний податок з юридичних осіб» (рахунок, на який повертаються кошти (UА2389999803114080698000026003) в сумі 47377000,00 грн. (т. 2, а.с. 159-160, далі - Заява).

ГУ ДПС у м. Києві отримано Заяву ТОВ «Паріматч», що підтверджується квитанцією № 2 від 20.03.2023, реєстраційний номер № 9054730237 (т. 2, а.с. 161).

Листом від 29.03.2023 № 21971/6/26-15-24-01-01-10 контролюючий орган повідомив заявника, що інформація щодо надміру сплачених грошових зобов`язань по податку на доходи фізичних осіб до бюджету в інтегрованій картці ТОВ «Паріматч» відсутня (т. 2, а.с. 162-163, далі - Лист).

У зв`язку із цим ГУ ДПС у м. Києві повідомило позивача, що встановити наявність переплати чи недоплати при перерахуванні податку на доходи фізичних осіб можливо тільки після проведення документальної перевірки підприємства.

Як вже було вказано судом вище, відповідач, стверджуючи про відсутність підстав для задоволення адміністративного позову зазначає, що інформація стосовно надміру сплачених грошових зобов`язань по податку на доходи фізичних осіб до бюджету в інтегрованій картці ТОВ «Паріматч» відсутня.

Разом з цим до відзиву на позовну заяву ГУ ДПС у м. Києві долучено відомості, у формі таблиці, в якій відображено дані щодо сум податку на доходи фізичних осіб, які сплачуються податковими агентами із доходів платника податку за період з 02.01.2023 по 31.03.2023 (т. 2, а.с. 191).

Суд зазначає, що наказом Міністерства фінансів України від 12.01.2021 № 5, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 15.03.2021 за № 321/35943, затверджено Порядок ведення податковими органами оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - Порядок № 5), який визначає правила ведення в податкових органах оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок).

Пунктом 2 Порядку № 5, зокрема, визначено, що інтегрована картка платника (далі - ІКП) - форма оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску (далі - платежі), що ведеться за кожним видом платежу; розрахункові операції - комплекс операцій автоматизованого процесу ведення оперативного обліку, які впливають на достовірність облікових та звітних показників щодо стану розрахунків платників з бюджетами та фондами загальнообов`язкового державного соціального і пенсійного страхування; оперативний облік - процес відображення, систематизації та узагальнення облікових показників в ІКП, який ґрунтується на принципах бухгалтерського обліку.

Згідно із пунктом 1 глави 2 розділу III Порядку № 5 після розміщення на відповідному сервері для завантаження відомостей Казначейства про надходження сум податків, зборів, платежів та єдиного внеску у вигляді технологічних файлів @B та @E інформаційною системою ДПС забезпечується автоматична обробка таких файлів та виконується розподіл записів за критеріями: рознесені платежі; нерознесені платежі; виключені з обробки платежі.

Рознесені платежі відображаються в ІКП датою зарахування на рахунки, відкриті в Казначействі, обліковими операціями зі сплати/повернення сум відповідно до поля «Призначення платежу» документів на переказ згідно з переліком кодів видів сплати, визначеним Порядком заповнення документів на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску, здійснення бюджетного відшкодування податку на додану вартість, повернення помилково або надміру зарахованих коштів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 24 липня 2015 року № 666, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 12 серпня 2015 року за № 974/27419 (п. 2 глави 2 розділу III Порядку № 5).

Відповідно до пункту 7 глави 2 розділу III Порядку № 5 в інформаційній системі щодекадно формується Журнал сум помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань, що обліковуються більше 1095 календарних днів без руху.

Журнал сум помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань, що обліковуються більше 1095 календарних днів без руху, є доступним підрозділам, що здійснюють облік платежів, адміністрування платежів, контрольно-перевірочні заходи, погашення боргу, адміністративне та судове оскарження.

Підрозділи, які здійснюють облік платежів, адміністрування платежів, погашення боргу, контрольно-перевірочні заходи, судове оскарження не пізніше двох робочих днів після формування Журналу сум помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань, що обліковуються більше 1095 календарних днів без руху, підтверджують повноту відображення в інформаційній системі первинних показників за напрямами роботи шляхом встановлення відповідної відмітки.

На записи, щодо яких у Журналі сум помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань, що обліковуються більше 1095 календарних днів без руху, встановлено відповідні відмітки, накладаються кваліфіковані електронні підписи керівників (заступників керівників) зазначених структурних підрозділів.

Записи, щодо яких в Журналі сум помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань, що обліковуються більше 1095 календарних днів без руху, накладено кваліфіковані електронні підписи керівників (заступників керівників) структурних підрозділів територіального органу ДПС, які здійснюють облік платежів, адміністрування платежів, погашення боргу, контрольно-перевірочні заходи, судове оскарження, автоматично вносяться до Журналу підтверджених сум помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань, що обліковуються більше 1095 календарних днів без руху та підлягають списанню.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 глави 1 розділу III Порядку № 5 оперативний облік надходжень забезпечується підрозділом, що здійснює облік платежів за податками, зборами та платежами на підставі документів, визначених Порядком взаємодії органів Державної казначейської служби України та органів Державної податкової служби України в процесі виконання державного та місцевих бюджетів за доходами та іншими надходженнями, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 18 липня 2016 року № 621, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 10 серпня 2016 року

за № 1115/29245.

Таким чином в інтегрованій картці платника податків відображаються як надходження сум податків, зборів, платежів, так і щодекадно контролюючим органом формується Журнал сум помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань.

Відповідно до підпункту 191.1.1 пункту 191 статті 191 Податкового кодексу України (далі - ПК України) контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, виконують такі функції, крім особливостей, передбачених для державних податкових інспекцій статтею 19-3 цього Кодексу здійснюють адміністрування податків, зборів, платежів, у тому числі проводять відповідно до законодавства перевірки та звірки платників податків.

Згідно із пунктом 71.1 статті 71 ПК України інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - комплекс заходів, що координується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.

Пунктом 72.1 статті 72 ПК України для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла, зокрема, що міститься в податкових деклараціях, розрахунках, звітах про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, інших звітних документах.

Отже, інформація, яка міститься в розрахунках, у тому числі Додатку 4 ДФ використовується контролюючим органом для інформаційно-аналітичного забезпечення його діяльності, у тому числі при адмініструванні податків.

Відповідно до статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).

Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах:

1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом;

2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;

4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років";

6) щодо оскарження індивідуальних актів Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, рішень Кабінету Міністрів України, визначених частиною першою статті 266-1 цього Кодексу.

Разом з тим, згідно з частинами 1, 2 статті 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Відповідно до частини 4 статті 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах:

1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом;

2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;

4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Виходячи з предмету та підстав даного позову, суд звертає увагу, що даний спір не належить до переліків, визначених частиною 4 статті 12 КАС України та частиною 4 статті 257 КАС України, що підлягають розгляду виключно за правилами загального позовного провадження.

Відповідно до частини 2 статті 260 КАС України у випадку, передбаченому частиною першою статті 259 цього Кодексу, за наслідками розгляду відповідного клопотання позивача суд з урахуванням конкретних обставин справи може:

1) задовольнити клопотання та визначити строк відповідачу для подання заяви із запереченнями щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження; або

2) відмовити в задоволенні клопотання та розглянути справу за правилами загального позовного провадження.

У той же час, особливості розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження встановлені статтею 262 КАС України.

Відповідно до частини 5 вказаної статті, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Тобто, за загальним правилом, відкриті у спрощеному позовному провадженні справи розглядаються судом без виклику сторін за наявними у справі матеріалами, а за клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Згідно із частиною 1 статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, які встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків (ч. 2 ст. 72 КАС України).

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ч. 2 ст. 73 КАС України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ч. 1 ст. 76 КАС України).

Відповідно до частини 4 статті 80 КАС України докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом.

Згідно із частиною 5 статті 80 КАС України суд не може витребовувати докази у позивача в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, окрім доказів на підтвердження обставин, за яких, на думку позивача, відбулося порушення його прав, свобод чи інтересів.

Беручи до уваги викладене, суд вважає за необхідне призначити судове засідання в адміністративній справі № 320/19685/24 та витребувати від відповідача належним чином засвідчену копію інтегрованої картки платника податків - ТОВ «Паріматч» за період з 01.01.2021 по 01.04.2023 за платежем податок на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами із доходів платника податку та інформацію щодо наявності/відсутності в Товариства податкового боргу за таким платежем.

Згідно з частиною 2 статті 241 Кодексу адміністративного судочинства України процедурні питання, пов`язані з рухом справи в суді першої інстанції, клопотання та заяви осіб, які беруть участь у справі, питання про відкладення розгляду справи, оголошення перерви, зупинення або закриття провадження у справі, залишення заяви без розгляду, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом, вирішуються судом шляхом постановлення ухвал.

Керуючись статтями 72, 77, 80, 241, 248, 257, 260, 262, Кодексу адміністративного судочинства України, суд

у х в а л и в:

1. Здійснювати розгляд адміністративної справи № 320/21576/23 за правилами спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

2. Призначити судове засідання у справі на 24.09.2024 о 14:30 год.

Судове засідання відбуватиметься у приміщенні Київського окружного адміністративного суду (адреса: м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26, 2-й під`їзд, 10-й поверх).

3. Викликати для участі у судовому засіданні учасників справи (їх представників).

4. Витребувати від Головного управління Державної податкової служби у м. Києві належним чином засвідчену копію інтегрованої картки платника податків - ТОВ «Паріматч» за період з 01.01.2021 по 01.04.2023 за платежем податок на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами із доходів платника податку та інформацію щодо наявності/відсутності в ТОВ "Паріматч" податкового боргу за таким платежем.

Витребувані докази надати суду у строк до 16.09.2024 із доказами направлення копії позивачу.

5. Копію ухвали суду надіслати (надати) сторонам (його представнику), шляхом направлення тексту ухвали електронною поштою, факсимільним повідомленням (факсом, телефаксом), телефонограмою; копію ухвали суду надіслати (надати) відповідачу (його представнику) рекомендованим поштовим відправленням.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання суддею.

Суддя Кушнова А.О.