Рішення

від 28.06.2023 по справі 320/9541/22

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 червня 2023 року №320/9541/22

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Щавінського В.Р., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Фастівського відділу Державної виконавчої служби у Фастівському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про визнання протиправною та скасування постанови,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Фастівського відділу Державної виконавчої служби у Фастівському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) з вимогою визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця Фастівського відділу Державної виконавчої служби у Фастівському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Таратуненко Лілії Олександрівни про стягнення виконавчого збору у розмірі 13000,00 грн від 12.09.2022 в рамках виконавчого провадження №69826632.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 21.10.2022 відмовив у відкритті провадження.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, позивач подав апеляцій скаргу, з підстав порушення судом першої інстанції норм процесуального права, в якій просить скасувати ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 21.10.2022 на направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 21.02.2023, ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 21.10.2022 скасовано, а справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Фастівського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про визнання протиправним та скасування рішення - направлено до Київського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.

Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 16.03.2023, дана справа передана судді Щавінському В.Р. для продовження розгляду.

Ухвалою суду від 17.04.2023 відкрито спрощене позовне провадження без виклику сторін.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що постанова про стягнення виконавчого збору є протиправною, оскільки виконавчий документ за яким відкрито провадження №69826632 підлягає негайному виконанню, а згідно вимог Закону України «Про виконавче провадження», виконавчий збір не стягується за виконавчими документами, що підлягають негайному виконанню.

Відповідач позов не визнав, звернувся до суду із відзивом та вказав, що постанова про стягнення виконавчого збору відповідає вимогам виконавчого чинного законодавства, оскільки згідно вимог статті 27 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення виконавчого збору.

Дослідивши наявні матеріали справи, судом встановлено наступне.

Як убачається з матеріалів справи, 12.09.2022 Фастівським відділом Державної виконавчої служби у Фастівському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) було відкрито виконавче провадження №69826632, у рамках якого ОСОБА_1 є боржником.

Вказане виконавче провадження відкрито на підставі ухвали Кіровського районного суду м. Дніпропетровська, якою задоволено заяву ОСОБА_2 та забезпечено позов до його подачі.

Судом встановлено, що разом із постановою про відкриття виконавчого провадження №69826632, головним державним виконавцем також винесено ухвалу про стягнення виконавчого збору у розмірі 13000,00 грн.

Незгода позивача із прийнятою постановою про стягнення виконавчого збору зумовила його звернення до суду із даним позовом.

Надаючи правову оцінку відносинам, які виникли між сторонами спору, суд зазначає наступне.

Відповідно до положень частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спеціальним законом, що регулює порядок вчинення виконавчих дій, є чинний Закон України «Про виконавче провадження»(далі - Закон № 1404-VIII).

У силу статей 1, 5 Закону № 1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, законами та нормативно-правовими актами.

Примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких установлюються Законом України від 02 червня 2016 року № 1403-VIII «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».

Згідно зі статтею 10 Закону № 1404-VIII заходами примусового виконання рішень є: 1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; 2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника; 3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні; 4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов`язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем; 5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.

Відповідно до частини першої статті 18 Закону № 1404-VІІІ виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 26 Закону № 1404-VIII виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Частиною п`ятою вказаної статті встановлено, що виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.

Відповідно до частин першої та другої статті 27 Закону №1404-VІІІ виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України.

Як встановлено судом під час розгляду справи, ухвалою Кіровського районного суду м. Дніпропетровська було забезпечено позов ОСОБА_2 до його подачі та зобов`язано позивача: «…передавати малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за місцем його знаходження за адресою: АДРЕСА_1 для особистого спілкування, без обмеження місць перебування, без присутності батька, по вихідних днях…»

У резолютивній частині ухвали про забезпечення позову до його подачі вказано, що ухвала підлягає негайному виконанню, у зв`язку із чим, на підставі заяви стягувача, 12.09.2022 відповідачем було відкрито виконавче провадження.

Позивач, обґрунтовуючи заявлений адміністративний позов зазначив, що не погоджується із винесеною постановою про стягнення виконавчого збору, оскільки виконавчий збір не стягується за виконавчими документами, що підлягають негайному виконанню, а тому така постанова підлягає скасуванню, як незаконна.

Суд, проаналізувавши наявні в матеріалах справи докази, погоджується із доводами позивача у цій частині та зазначає наступне.

Відповідно до частини 1 статті 157 Цивільного процесуального кодексу України ухвала суду про забезпечення позову є виконавчим документом та має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Така ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

Пунктом 2 частини 1 статті 3 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що примусовому виконанню підлягають рішення на підставі таких виконавчих документів зокрема ухвал, постанов судів у цивільних, господарських, адміністративних справах, справах про адміністративні правопорушення, кримінальних провадженнях у випадках, передбачених законом.

З аналізу норм діючого законодавства України убачається, що ухвала про забезпечення позову до його подачі від 01.09.2022, прийнята Кіровським районним судом м. Дніпропетровська у справі №203/3174/22 є виконавчим документом, що підлягає негайному виконанню.

Відповідно до частини п`ятої статті 27 Закону України "Про виконавче провадження" виконавчий збір не стягується: за виконавчими документами про конфіскацію майна, стягнення періодичних платежів (крім виконавчих документів про стягнення аліментів, за наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за дванадцять місяців), накладення арешту на майно для забезпечення позовних вимог, за виконавчими документами, що підлягають негайному виконанню; у разі виконання рішень Європейського суду з прав людини; якщо виконання рішення здійснюється за рахунок коштів, передбачених бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду в порядку, встановленому Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень"; за виконавчими документами про стягнення виконавчого збору, стягнення витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених виконавцем відповідно до вимог цього Закону; у разі виконання рішення приватним виконавцем; за виконавчими документами про стягнення заборгованості, що підлягає врегулюванню відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії", а також згідно з постановами державних виконавців, винесеними до набрання чинності цим Законом (пункти 1-6). Виконавчий збір не стягується у разі закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 9 частини першої статті 39 цього Закону, якщо рішення було виконано до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження.

З урахуванням вищенаведеного, за виконавчими документами, які підлягають негайному виконанню, виконавчий збір не стягується.

Таким чином, винесена відповідачем постанова від 12.09.2022 про стягнення з позивача виконавчого збору у розмірі 13000,00 грн. є протиправною і такою, що підлягає скасуванню.

Згідно частини 1 статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись положеннями статей 2, 4, 7, 9, 11, 44, 72-78, 79, 139, 194, 241-246, 250, 295 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -

в и р і ш и в:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця Фастівського відділу Державної виконавчої служби у Фастівському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Таратуненко Лілії Олександрівни про стягнення виконавчого збору у розмірі 13000,00 грн. від 12.09.2022 в рамках виконавчого провадження №69826632.

3. Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Фастівського відділу Державної виконавчої служби у Фастівському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (код ЄДРПОУ 34446916) судовий збір у розмірі 992 (дев`ятсот дев`яносто дві) грн. 40 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя Щавінський В.Р.