Рішення

від 27.06.2023 по справі 460/528/23

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

27 червня 2023 року м. Рівне№460/528/23

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді О.Р. Греська, розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи адміністративну справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Сполука-21"

доРівненської митниці про визнання протиправними та скасування картки відмови, рішення про коригування митної вартості товарів,В С Т А Н О В И В:

До Рівненського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Сполука-21» (далі позивач) до Рівненської митниці (далі відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення про визначення митної вартості товарів № UA204000/2022/000176/2 від 11.11.2022 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA204000/2022/000214.

Позовна заява обґрунтована тим, що з метою митного оформлення товару декларантом подана митна декларація № 22UA204020028797U2 від 07.11.2022. При визначенні митної вартості товару, декларантом обрано перший метод, за ціною договору. До вказаної митної декларації декларантом долучені документи, які підтверджували митну вартість товару за основним методом. Однак, за результатами аналізу поданої митної декларації та доданих до неї документів митним органом прийнято рішення про визначення митної вартості товарів № UA204000/2022/000176/2 від 11.11.2022. Позивач вважає, що оскаржуване рішення є незаконним, оскільки необхідні документи, на підтвердження митної вартості товару були подані митному органу у повному обсязі, такі документи є належними, достатніми на не містили будь-яких розбіжностей. Дії митного органу про визначення іншої митної вартості з використанням резервного методу є протиправними та здійсненими за відсутності для цього законних підстав та повноважень. За таких обставин, просить позов задовольнити.

Відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому заперечив проти позову. Свої заперечення аргументує тим, що за митною декларацією були подані супровідні документи, які не є достатніми для визнання заявленої митної вартості товару за першим методом та містять розбіжності. Відповідач наводить заперечення, які за змістом тотожні рішенню про визначення митної вартості. Зазначає, що на вимогу митниці декларантом не було подано додаткових документів на підтвердження митної вартості товару, тому митну вартість товару скориговано із застосуванням резервного методу визначення митної вартості. Оскільки декларантом подано документи, які на думку митниці фактично не підтверджують заявлену позивачем вартість товару, рішення про визначення митної вартості, прийняте митним органом в межах повноважень та на підставі чинного законодавства України. Також, представник відповідача вказує на неправильне визначення ціни заявленого позову та відповідно завищення розміру сплаченого судового збору. Просить у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Ухвалою суду від 16.01.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі; розгляд справи ухвалено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Відповідно до вимог частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши матеріали та з`ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд встановив наступне.

14.09.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Сполука-21» та корпорацією Cofem S.A. було укладено Договір купівлі-продажу № 01/22 (далі Договір).

Як узгоджено сторонами у ст. 1 цього Договору продавець погоджується продати покупцеві товар, а покупець зобов`язується придбати такий товар у продавця. Найменування, кількість і ціна товару вказуються у накладних. Країна походження продукту Іспанія.

Статтею 2 Договору визначено, що всі покупки у продавця покупцем здійснюється за цінами євро, встановленими продавцем в рахунках-фактурах, які вважаються невід`ємною частиною цього договору. Загальна сума договору складається з суми всіх рахунків-фактур.

Згідно зі ст. 5 Договору покупець, час від часу, може замовити замовлення товару продавцю. Будь-яке замовлення, розміщене покупцем продавцю, набуває чинності і є обов`язковою угодою купівлі-продажу між сторонами цього Договору лише після отримання продавцем оплати такого замовлення від покупця після того, як продавець повідомить покупця про його реквізити шляхом надсилання покупцеві своєї рахунку проформи.

У ст. 4 Договору передбачено, що оплата кожного замовлення здійснюється банківським переказом покупцем на рахунок, призначений продавцем, відповідно до рахунку-проформи від продавця, викладеного в статті 3 цього договору на умовах попередньої оплати. Можлива оплата при доставці товару. Всі банківські збори, що виникають у зв`язку з оплатою за цим договором, сплачуються покупцем.

Відповідно до ст. 5 Договору доставка товару продавцем покупцеві здійснюється у випадку, якщо у покупця нема заперечень. Умови поставки EXW по ІНКОТЕРМС 2020. Товари повинні бути ввезені на митну територію України протягом 180 днів з моменту передоплати покупцем.

У Додатку № 1 до Договору сторони домовились про те, що протягом дії договору продавець постачає усі товари, за виключенням пожежних сповіщувачів, за оптовою ціною, яка складає 50% від рекомендованої роздрібної ціни продавця.

Ціни на замовлені товари є наступними: ZAFIR02B (адресний прилад контрольний на 2 шлейфи) 538,80 Євро; KMAY (модуль підключення сповіщувачів) 30,17 Євро; MYOA (адресний модуль вводу/виводу) 47,42 Євро; MDAIY (адресний модуль вводу/виводу з 1 реле) 34,48 Євро; MDA2Y (адресний модуль вводу/виводу з 2 реле) 38,79 Євро; MDA2YLT (контрольований модуль вводу/виводу з 2 реле) 56,74 Євро; MSTAY (адресний модуль технічних сигналів) 25,86 Євро; SIRAY (адресний звуковий оповіщувач) 42,49 Євро; CLYON01BUKR (адресний прилад контрольний 1 шлейф 99 елементів інтерфейс український) 267,86 Євро; PUCAYING (адресний ручний сповіщувач) 14,72 Євро; RMS (пристрій віддаленого керування) 725,00 Євро; MDCRM (модуль підключення) 72,64 Євро; ILINKZER (програмне забезпечення для адресного приладу контрольного ZAFIR) 754,31 Євро; KITMEY (мережевий адаптер) 240,15 Євро. Ціни на пожежні сповіщувачі є наступними: A30XHAS (адресний димовий сповіщувач А30) 13,34 Євро; A30XHA (адресний тепловий та димовий сповіщувач А30) 14,06 Євро; A30XTA (адресний тепловий сповіщувач А30) 12,90 Євро; A30XZO (база низькопрофільна А30) 0,95 Євро; A50S (адресний димовий сповіщувач А50) 13,80 Євро; A50SI (адресний димовий сповіщувач А50 із ізолятором) 14,40 Євро; A50SH (адресний тепловий та димовий сповіщувач А50) 14,22 Євро; A50SHI (адресний тепловий та димовий сповіщувач А50 з ізолятором) 14,93 Євро; A50H (адресний тепловий сповіщувач А50) 13,20 Євро; A50HI (адресний тепловий сповіщувач А50 із ізолятором) 13,55 Євро; D50ZO (база низькопрофільна) 1,25 Євро; D50ZAL (база високопрофільна) 1,35 Євро.

У інвойсі № 2022/22005504 від 26.10.2022 наявний перелік замовленого товару: ZAFIR02B адресний прилад контрольний на 2 шлейфи (1 шт.) 538,80 Євро; А50S адресний димовий сповіщувач А50 (10 шт.) 138,50 Євро; А50H адресний тепловий сповіщувач А50 (2 шт.) 26,40 Євро; PUCAYING адресний ручний сповіщувач (1 шт.) 14,72 Євро; KMAY модуль підключення сповіщувачів (1 шт.) 30,17 Євро; MYOA адресний модель вводу/виводу (1 шт.) 47,42 Євро; MDAIY адресний модуль вводу/виводу з 1 реле (1 шт.) 34,48 Євро; MSTAY адресний модуль технічних сигналів (1 шт.) 25,88 Євро; SIRAY адресний звуковий сповіщувач (1 шт.) 42,49 Євро; D50ZO база низькопрофільна (10 шт.) 12,50 Євро; D50ZAL база висопрофільна (2 шт.) 2,70 Євро; CLYON01BUKR адресний прилад контрольний 1 шлейф 99 елементів інтерфейс український (1 шт.) 267,86 Євро; А50S адресний димовий сповіщувач (30 шт.) 414,00 Євро; А50SI адресний димовий сповіщувач А50 з ізолятором (3 шт.) 43,20 Євро; А50Н адресний тепловий сповіщувач А50 (6 шт.) 79,20 Євро; А50НІ адресний тепловий сповіщувач А50 з ізолятором (1 шт.) 13,55 Євро; D50ZO база низькопрофільна (40 шт.) 50,00 Євро; PUCAYING адресний ручний сповіщувач (6 шт.) 88,33 Євро; MDAIY адресний модуль вводу/виводу з 1 реле (1 шт.) 34,48 Євро; MDA2Y адресний модуль вводу/виводу з 2 реле (1 шт.) 38,79 Євро; MDA2YLT контрольований модуль вводу/виводу з 2 реле (1 шт.) 56,74 Євро. Загальна вартість товару становить 3791,79 Євро.

Аналогічні відомості про перелік та вартість замовленого товару вказані в рахунках проформах від 14.09.2022 № 2022/22003408, від 14.09.2022 № 2022/22003664, від 22.09.2022 № 2022/22003797.

Вартість товару позивачем оплачено, на підтвердження чого надано платіжне доручення в іноземній валюті № 2 від 04.10.2022 суму 3791,79 Євро.

Відповідно до листа за вих. № 496 від 02.11.2022 витрати з обробки та експрес-доставки вантажу, що надійшов з Іспанії за авіа-накладною № 5486936486 від 25.10.2022 складають: за митною територією України 28316 грн. 71 коп.; по митній території України 80 грн. 00 коп. (вартість вказана без урахування ПДВ).

Авіа-накладна № 5486936486 від 25.10.2022 містить інформацію щодо відправника товару Cofem S.A., отримувача товару ТОВ «Сполука-21», ціни товару в розмірі 3791,79 Євро.

З метою митного оформлення товару та вільного його випуску в обіг на території України позивачем, через уповноважену особу, до митного органу було подано митну декларацію № 22UA204020028797U2 від 07.11.2022.

Згідно митної декларації № 22UA204020028797U2 від 07.11.2022 було задекларовано наступний товар: Товар № 1: Пристрої електричні сигналізаційні для захисту від пожежі та аналогічні пристрої: -адресний прилад контрольний на 2 шлейфи - 1шт. Основний елемент систем пожежної сигналізації, призначений для прийому адресних сповіщень за адресованими сигнальними лініями про пожежний стан об?єкта і стан інших компонентів пожежної сигналізації, вироблення сигналів пожежної тривоги або несправності системи. Прилад, до якого під?єднуються адресні сповіщувачі та оповіщувачі з використанням адресних модулів чи без, та який формує сигнал про пожежу; - Адресний димовий сповіщувач А50 - 40шт. Пристрій, що реагує на часточки диму в приміщенні, здатний виявити пожежу на ранніх стадіях загоряння, коли ще немає підвищення температури і відкритого полум?я; - Адресний тепловий сповіщувач А50 - 8шт. Пристрій для оперативного виявлення пожежі, який спрацьовує при різкому підвищенні температури в контрольованій зоні. Обладнання з компонентом автоматичної пожежної сигналізації, встановлюється в пожежних шлейфах, і при виявленні джерела надлишкового тепла передає тривожний сигнал на приймально-контрольні прилади систем ПС; - Адресний ручний сповіщувач - 7шт. Елемент пожежної сигналізації, який формує сигнал про пожежу в разі механічного натискання кнопки; - Модуль підключення сповіщувачів - 1 шт. Модуль для підключення окремих сповіщувачів або оповіщувачів до контрольного приладу; - Адресний модуль вводу/виводу - 1 шт. Модуль для підключення окремих сповіщувачів або оповіщувачів до контрольного приладу. Спеціальний пристрій для забезпечення можливості підключення пожежних сповіщувачів або оповіщувачів та надання їм унікальної адреси в системі пожежної сигналізації. - Адресний модуль вводу/виводу з 1 реле - 2шт. Модуль для підключення окремих сповіщувачів або оповіщувачів до контрольного приладу. Спеціальний пристрій для забезпечення можливості підключення пожежних сповіщувачів або оповіщувачів та надання їм унікальної адреси в системі пожежної сигналізації. - Адресний модуль технічних сигналів - 1шт. Модуль для підключення окремих сповіщувачів або оповіщувачів до контрольного приладу; - Адресний звуковий оповіщувач - 1 шт. Елемент пожежної сигналізації, який в разі переходу системи в стан «Пожежа» оповіщує про це присутніх відповідним звуковим сигналом; - База низькопрофільна - 50шт. Основа під пожежний сповіщувач малої висоти. Конструктивна основа сповіщувача пожежного димового або теплового для монтажу відповідних елементів пожежної сигналізації; - База високопрофільна - 2шт. Основа під пожежний сповіщувач більшої висоти. Конструктивна основа сповіщувача пожежного димового або теплового для монтажу відповідних елементів пожежної сигналізації; - Адресний прилад контрольний 1 шлейф 99 елементів інтерфейс український - 1шт. Прилад, до якого під?єднуються адресні сповіщувачі та оповіщувачі з використанням адресних модулів чи без, та який формує сигнал про пожежу; - Адресний димовий сповіщувач з ізолятором А50 - 3шт. Елемент пожежної сигналізації, який визначає пожежу за наявністю диму від короткого замикання; - Адресний тепловий сповіщувач з ізолятором А50 - 1шт. Елемент пожежної сигналізації, який визначає пожежу за наявністю тепла від короткого замикання; - Адресний модуль вводу виводу з 2 реле - 1шт. Модуль для підключення окремих сповіщувачів або оповіщувачів до контрольного приладу. Спеціальний пристрій для забезпечення можливості підключення пожежних сповіщувачів або оповіщувачів та надання їм унікальної адреси в системі пожежної сигналізації. - Контрольований модуль вводу/виводу з 2 реле - 1шт. Модуль для підключення окремих сповіщувачів або оповіщувачів до контрольного приладу; - Пристрій віддаленого керування, планшет + П3 - 1шт. Переносна панель індикації стану системи пожежної сигналізації. Являє собою планшет із можливістю дистанційного контролю та керування пожежною сигналізацією;- Модуль підключення - 1шт. Модуль для підключення планшету; - Програмне забезпечення для адресного приладу контрольного Zafir - 1шт. Програмне забезпечення для пожежного приладу контрольного; - Мережевий адаптор - 1шт. Модуль для забезпечення можливості підключення пожежної сигналізації до системи інженерних комунікацій.

Митну вартість цього товару заявлено в загальному розмірі 4578,76 Євро (164 751 грн. 76 коп.), з яких 3791,79 Євро (136 435 грн. 05 коп.) ціна товару; 786,97 Євро (28 316 грн. 71 коп.) витрати на транспортування.

При визначенні митної вартості товару, декларантом обрано перший метод, - за ціною договору.

До митної декларації декларантом долучені документи, які підтверджували митну вартість товару за основним методом, зокрема: рахунок-проформа № 2022/22003408 від 14.09.2022; рахунок-проформа № 2022/22003664 від 14.09.2022; рахунок-проформа № 2022/22003797 від 22.09.2022; рахунок-фактура (інвойс) № 2022/22005504 від 26.10.2022; товаротранспортна накладна DHLPLUA028 від 28.10.2022; номерний товаро-супровідний документ, який є договором на перевезення кожного окремого міжнародного експрес-відправлення № 5486936486 від 25.10.2022; банківський платіжний документ, що стосується товару, № 2 від 04.10.2022; документ, що підтверджує вартість перевезення товару № 496 від 02.11.2022; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу № 01/22 від 14.09.2022; договір про надання послуг митного брокера № 44 від 01.11.2022; декларація-інвойс № 2022/22005504 від 26.10.2022; інші некласифіковані документи (техдок) від 07.11.2022.

За результатами аналізу поданої митної декларації та доданих до неї документів митним органом прийнято рішення про визначення митної вартості товарів № UA204000/2022/000176/2 від 11.11.2022.

В оскаржуваному рішенні про визначення митної вартості відповідач наводить обставини прийняття такого рішення. Зокрема вказується, що:

І. Митна вартість імпортованого товару не може бути визнана за рівнем, визначеним декларантом, оскільки: 1) декларантом не подано додаткових документів, витребуваних митницею, згідно з переліком та відповідно до умов та у строки, зазначені у ч. 2-4 ст. 53 МКУ та у відповідності до ч. 5 ст. 54 МКУ, де зазначено, що при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів митниця має право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, що позиціонується з положеннями статті 17 угоди про застосування статті VII ГАТТ/СОТ від 1994 р. 2) подані до митного оформлення документи, в тому числі на вимогу митниці, містять неточності: 1. Відповідно до статті 1 Договору купівлі-продажу від 14.09.2022 № 01/22 (далі - Договір), продавець погоджується продати покупцеві товар, а покупець зобов?язується придбати такий товар у продавця. Найменування, кількість і ціна товару вказуються у накладних. Накладні, що вказані у статті 1 Договору до митного оформлення не надано. 2. Підпис директора Magnolia Fernandez корпорації Cofem S.A., що зазначений у Договорі відрізняється від підпису директора корпорації Cofem S.A., що зазначений у рахунках проформах від 14.09.2022 № 2022/22003408, від 14.09.2022 № 2022/22003664, від 22.09.2022 № 2022/22003797 та інвойсі від 26.10.2022 № 2022/22005504. 3. На сайті виробника www.cofem.com (посилання на сайт є в рахунках проформах від 14.09.2022 № 2022/22003408, від 14.09.2022 № 2022/22003664, від 22.09.2022 № 2022/22003797 та інвойсі від 26.10.2022 № 2022/22005504, що подані до митного оформлення), розміщено прайс-лист, у якому міститься інформація про вартість товару, що пропонується для продажу незалежному колу покупців у вересні 2022 року (прайс-лист розміщено за адресою https://www.cofem.com/wp-content/uploads/2022/09/TARIFA-V10-2_2_ENG-1.pdf). Вартість товарів, що зазначені в рахунках проформах від 14.09.2022 № 2022/22003408, від 14.09.2022 № 2022/22003664, від 22.09.2022 № 2022/22003797 та інвойсі від 26.10.2022 № 2022/22005504 значно нижча вартості товарів, що зазначені у прайс-листі виробника, який розміщено на сайті www.cofem.com. 4. Згідно з розділом III Правил заповнення декларації митної вартості, що затверджені наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 599, для підтвердження витрат на транспортування декларантом відповідно до частини другої статті 53 Кодексу подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. До зазначених документів можуть рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг)) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послу, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів; банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури. Вищезазначені документи до митного оформлення не надано. Також до митного оформлення не надано договір про перевезення. У додатково наданому додатку від 14.09.2022 М91 до Договору купівлі-продажу від 14.09.2022 № 01/22 (далі - Додаток) надано оптову ціну яка складає 50% від рекомендованої роздрібної ціни на всі товари, за виключенням пожежних сповіщувачів. Також, Додатком надано ціни щодо пожежних сповіщувачів, які значно нижче ніж зазначені у прайс-листі виробника за вересень 2022 року, що розміщений на сайті www.cofem.com, без будь-якого обґрунтування такої вартості. У Договорі купівлі-продажу від 14.09.2022 № 01/22 не зазначається, що ціни на товари вказуються у додатках до Договору. Також Договором, рахунками-проформами від 14.09.2022 № 2022/22003408, від 14.09.2022 № 2022/22003664, від 22.09.2022 № 2022/22003797 та інвойсі від 26.10.2022 № 2022/22005504 не передбачена буд-яка оптова ціна на товари чи знижка. Слід також зауважити, що у додатково наданому Додатку до Договору підпис директора Magnolia Fernandez корпорації Cofem S.A. відрізняється від підпису у вищезазначених рахунках проформах та інвойсі. Таким чином, Додаток від 14.09.2022 № 1 до Договору купівлі-продажу від 14.09.2022 № 201/22 не може бути підтвердженням вартості оцінюваних товарів.

ІІ. Рівненська митниця володіє ціновою інформацією про вартість товарів виробника Cofem, що пропонується для продажу незалежному колу покупців у відкритій мережі Інтернет (www.cofem.com), а саме прайс-лист виробника за вересень 2022 року (прайс-лист розміщено за посиланням https://www.cofem.com/wp-content/uploads/2022/09/TARIFA-V10-2_2_ENG-1.pdf), де зазначена наступна вартість товарів по артикулах за штуку (що відповідають артикулам в інвойсі від 26.10.2022 № 2022/22005504): ZAFIRO2BUKR - 1.077,60 €; A50S - 37,70 €; A50H - 35,86 €; PUCAYING - 29,45 €; KMAY - 60,34 €; MYOA - 94,84 €; MDA1Y - 68,97 €; MSTAY - 51,73 €; SIRAY - 84,98 €; D50Z0 - 3,00 €;D50ZAL - 3,10 €; CLYON01B - 535,71 €, A50SI - 41,80 €; A50HI - 39,80 €; MDA2Y - 77,59 €; MDA2YLT - 113,48 C; RMS - 1.450,00 C; MDCRM - 145,27 6; ILINKZFR - 1.508,6,3 €; KITMEY - 480,30 €.

ІІІ. Заявлена декларантом митна вартість може бути визнана митницею, за умови надання додаткових документів: висновок про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлений спеціалізованими експертними організаціями; виписку з бухгалтерської документації продавця щодо формування відпускної ціни товару на заявлених умовах поставки; документи в межах положень наказу МФУ від 24.05.2012 № 599, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; договір про перевезення; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару, які містять, інформацію щодо продукції, що виготовляється виробником; копію митної декларації країни відправлення; накладні, що зазначена у статті 1 Договору купівлі-продажу від 14.09.2022 901/22.

IV. За результатом проведеної відповідно до положень частини 4 статті 57 Митного кодексу України процедури консультації з декларантом та у і зв`язку із відсутністю у декларанта та митниці прийнятної до застосування (згідно положень глави 9 Митного кодексу України) інформації щодо вартості операцій щодо ідентичних, подібних (аналогічних) товарів, достовірної та документально підтвердженої інформації щодо ціни одиниці товару для обчислення митної вартості за методом на основі віднімання вартості (стаття 62 Митного кодексу України), інформації щодо складових вартості товарів наданої виробником для обчислення митної вартості за методом на основі додавання вартості (стаття 63 Митного кодексу України), що унеможливлює визначення митної вартості шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 -63 Митного кодексу України, митну вартість партії товарів скориговано із застосуванням резервного методу визначення митної вартості згідно положень статті 64 Митного кодексу України.

Митну вартість товару № 1 визначено на підставі інформації про вартість товару, що пропонується для продажу незалежному колу покупців у відкритій мережі Інтернет (www.cofem.соm), а саме прайс -лист виробника за вересень 2022 року (прайс-лист розміщено за посиланням https://www.cofem.com/wp-contentluploads/2022/09/TARIFA-V10-2_2_ENG-1.pdf) з урахуванням додатково понесених витрат на транспортування згідно довідки від 02.11.2022 № 496, що складають 28316 грн. 71 коп.

Числове значення митної вартості товару № 1 у валюті рахунку становить 8927,82 Євро, що з урахуванням курсу НБУ на день подання митної декларації до митного оформлення у національній валюті України становить 321 238 грн. 14 коп. (8927,82 EUR *35,9817 UAH/EUR).

Головним державним інспектором Міщенком О.М. складено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA204000/2022/000214.

Картка містить причини відмови у прийнятті митної декларації: митним органом прийнято рішення про визначення митної вартості № UA204000/2022/000176/2 від 11.11.2022.

Не погоджуючись з такими рішеннями, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає таке.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з статтею 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до частини першої статті 318 Митного кодексу України, митному контролю підлягають усі товари, транспортні засоби комерційного призначення, які переміщуються через митний кордон України.

Згідно з частиною третьою статті 318 Митного кодексу України, митний контроль передбачає виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Частиною другою статті 321 Митного кодексу України, передбачено, що у разі ввезення на митну територію України товарів, транспортних засобів комерційного призначення митний контроль розпочинається з моменту перетинання ними митного кордону України.

Перебування товарів, транспортних засобів комерційного призначення під митним контролем закінчується: у разі ввезення на митну територію України - після закінчення митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, за винятком митних режимів, які передбачають перебування під митним контролем протягом усього часу дії митного режиму (п.1 ч.6 ст.321 Митного кодексу України).

Відповідно до частини першої статті 248 Митного кодексу України, митне оформлення розпочинається з моменту подання органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Згідно з частиною першою статті 49 Митного кодексу України, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Частинами 1, 2 статті 51 Митного кодексу України, визначено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою (частина перша статті 52 Митного кодексу України).

У випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (ч.1, 2 ст.53 Митного кодексу України).

Частиною 3 статті 53 Митного кодексу України визначено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Відповідно до частини першої статті 54 Митного кодексу України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Згідно з частиною другою статті 54 Митного кодексу України, контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Частиною 3 статті 54 Митного кодексу України встановлено, що за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості (ч.6 ст.54 Митного кодексу України).

Відповідно до частини першої статті 55 Митного кодексу України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Згідно з частиною першою статті 57 Митного кодексу України, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Відповідно до ч.ч.2, 3, 4 статті 57 Митного кодексу України, основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

Згідно з ч.ч.4, 5 статті 58 Митного кодексу України, митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Частиною 11 статті 58 Митного кодексу України передбачено, що при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, не допускається включення ніяких інших витрат, крім тих, що передбачені у цій статті.

Розрахунки згідно із цією статтею робляться лише на основі об`єктивних даних, що підтверджуються документально та піддаються обчисленню (частина дев`ята статті 58 Митного кодексу України).

Відповідно до частини другої статті 58 Митного кодексу України, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Згідно з ч.ч.11, 12 статті 264 Митного кодексу України, митний орган відмовляє у прийнятті митної декларації виключно з таких підстав: 1) митна декларація не містить усіх відомостей або подана без документів, передбачених статтею 335 цього Кодексу; 2) електронна митна декларація не містить встановлених законодавством обов`язкових реквізитів; 3) митну декларацію подано з порушенням інших вимог, встановлених цим Кодексом.

У разі відмови у прийнятті митної декларації посадовою особою митного органу заповнюється картка відмови у прийнятті митної декларації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Один примірник зазначеної картки невідкладно вручається (надсилається) декларанту або уповноваженій ним особі. Інформація про відмову у прийнятті для оформлення електронної митної декларації надсилається декларанту електронним повідомленням, засвідченим електронним цифровим підписом посадової особи митного органу.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей.

Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Встановлені судом фактичні обставини справи свідчать на користь висновку про необґрунтованість сумнівів митниці у достовірності наданих декларантом документів.

Щодо доводів відповідача про ненадання декларантом до митного оформлення накладних, які зазначені у статті 1 Договору купівлі-продажу від 14.09.2022 № 01/22, суд зазначає наступне.

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до статті 1 Договору купівлі-продажу від 14.09.2022 № 01/22 продавець погоджується продати покупцеві товар, а покупець зобов?язується придбати такий товар у продавця. Найменування, кількість і ціна товару вказуються у накладних (англ. invoices).

Декларантом позивача до митного оформлення надано інвойс (накладну) № 2022/22005504 від 26.10.2022 (графа 0380 МД № 22UA204020028797U2 від 07.11.2022), що вказує про виконання вимог статті 1 Договору купівлі-продажу від 14.09.2022 № 01/22.

Отже, суд приходить до висновку, що зазначена митним органом неточність не підтверджена матеріалами справи, відповідно не може слугувати підставою для коригування митної вартості товару.

Надаючи оцінку доводам митного органу про те, що підпис директора Magnolia Fernandez корпорації Cofem S.A., зазначений у Договорі, відрізняється від підпису директора корпорації Cofem S.A., що зазначений у рахунках-проформах від 14.09.2022 № 2022/22003408, від 14.09.2022 № 2022/22003664, від 22.09.2022 № 2022/22003797 та інвойсі від 26.10.2022 № 2022/22005504, суд вказує таке.

Суд звертає увагу сторін, що жодний нормативно-правовий акт не встановлює, що особистий підпис на одному документі є зразком підпису для всіх наступних підписуваних документів, а отже посилання відповідача, що підписи відрізняються, не свідчить про неповноту відомостей про митну вартість товару.

Крім того, всі рахунки-проформи від 14.09.2022 № 2022/22003408, від 14.09.2022 № 2022/22003664, від 22.09.2022 № 2022/22003797 та інвойс від 26.10.2022 № 2022/22005504 скріплені печаткою продавця Cofem S.A. Митним органом не надано доказів того, що особа, яка підписала вказані рахунки-проформи, не має права підпису документів від імені компанії продавця.

Верховний Суд у постанові 30.06.2022 у справі № 280/1824/19 зазначив, що посилання митниці на відмінність підписів відповідальної особи продавця жодним чином не впливають на числові значення складових митної вартості товару.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Отже, доводи митного органу про відмінність підписів відповідальної особи продавця не впливають на числове значення митної вартості товару та не можуть бути підставою для її коригування.

Щодо доводів відповідача про те, що зазначена в рахунках-проформах від 14.09.2022 № 2022/22003408, від 14.09.2022 № 2022/22003664, від 22.09.2022 № 2022/22003797 та інвойсі від 26.10.2022 № 2022/22005504 ціна товару значно нижча вартості товарів, що зазначені у прайс-листі виробника, який розміщено на сайті www.cofem.com.

Суд встановив, що статтею 2 Договору купівлі-продажу від 14.09.2022 № 01/22 визначено, що всі покупки у продавця покупцем здійснюється за цінами євро, встановленими продавцем в рахунках-фактурах, які вважаються невід`ємною частиною цього договору. Загальна сума договору складається з суми всіх рахунків-фактур.

У додатку № 1 до Договору купівлі-продажу № 01/22 від 14.09.2022 сторони домовились про те, що протягом дії договору продавець постачає усі товари за виключенням пожежних сповіщувачів за оптовою ціною, яка складає 50% від рекомендованої роздрібної ціни продавця.

Слід зауважити, що при укладенні договору сторони є вільними у виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості, що визначено чинним законодавством (стаття 627 Цивільного кодексу України).

Це положення закріплює один з найважливіших принципів договірного регулювання суспільних відносин принцип свободи договору, який включає в себе, зокрема таку складову, вільний вибір умов договору, що означає, що сторони на власний розсуд визначають зміст цього договору, формують конкретні умови тощо.

Так, на підтвердження ціни ввезеного товару позивачем надано до митного оформлення Договір купівлі-продажу від 14.09.2022 № 01/22, Додаток № 1 до Договору купівлі-продажу № 01/22 від 14.09.2022, рахунки-проформи від 14.09.2022 № 2022/22003408, від 14.09.2022 № 2022/22003664, від 22.09.2022 № 2022/22003797 та інвойс від 26.10.2022 № 2022/2200550.

Подані позивачем документи не мають розбіжностей, відомості про визначення митної вартості в цих документах є достовірними, базуються на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Ціни на товар, які зазначені в прайс-листі за адресою https://www.cofem.com/wp-content/uploads/2022/09/TARIFA-V10-2_2_ENG-1.pdf є роздрібними, натомість сторони погодили поставку товару за оптовими цінами.

Відтак, вищевикладені обставини та зазначені докази свідчать про необґрунтованість позиції митного органу стосовно непідтвердження декларантом відомостей щодо визначення митної вартості задекларованих товарів.

Щодо доводів митного органу про відсутність транспортних (перевізних) документів, а також документів, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів.

Судом встановлено, що у ст. 5 Договору купівлі-продажу від 14.09.2022 сторони погодили, що доставка товару продавцем покупцеві здійснюється у випадку, якщо у покупця нема заперечень. Умови поставки EXW по ІНКОТЕРМС 2020.

Обов`язки покупця й продавця щодо витрат і ризиків, відповідальності за страхування вантажу, а також відповідність законодавчим нормам визначають правила Інкотермс, які використовуються по всьому світі в міжнародних і національних контрактах.

З 01.01.2020 набрали чинності Інкотермс 2020, які прийшли на зміну Інкотермс 2010.

Вони містять опис розподілу умов відповідальності між покупцем і продавцем щодо вантажу та його доставки. Міжнародні торговельні терміни визначають: місце доставки пункт призначення, в якому відбувається передача ризиків та відповідальності за товар; хто зі сторін оплачує витрати на доставку; хто зі сторін відповідає за організацію та улагодження експортно-імпортних формальностей сплату мита, податків, портових зборів, брокерів, організацію документації; хто зі сторін оплачує страхування доставки товару.

Інкотермс зручно використовувати у договорах купівлі продажу так, як це спрощує сам договір. Не потрібно щоразу заново роз`яснювати всі умови та вигадувати нові достатньо зробити посилання на 3-літерну абревіатуру Інкотермс та вказати їх версію, тобто рік. Наприклад, Інкотермс 2010 або Інкотермс 2020. Особливо це зручно у зовнішньо-економічній діяльності, де поставка це досить складний процес.

Згідно Інкотермс 2020 правило EXW «Франко завод/самовивіз» означає, що вантаж вважається доставленим продавцем під час його передачі покупцю на території продавця або в іншому визначеному місці (наприклад, на фабриці, на заводі, складі тощо), і це визначене місце може відноситись або не відноситись до приміщень продавця.

Договором купівлі-продажу № 01/22 від 14.09.2022 встановлено, що доставка товару продавцем покупцеві здійснюється у випадку, якщо у покупця нема заперечень. Умови поставки EXW по ІНКОТЕРМС 2020, товари повинні бути завезені на митну територію України протягом 180 днів з моменту передоплати покупцем.

На підтвердження витрат на транспортування позивачем надано номерний товаросупровідний документ № 5486936486 від 25.10.2022, довідку про транспортні витрати за вих. № 496 від 02.11.2022 та товаротранспортну накладну DHLPLUA028 від 28.10.2022.

Номерний товаросупровідний документ № 5486936486 від 25.10.2022 є договором на перевезення кожного окремого міжнародного експрес-відправлення, у якому наявна інформація щодо відправника товару Cofem S.A., отримувача товару ТОВ «Сполука-21», ціни товару в розмірі 3791,79 Євро.

Відповідно до довідки про транспортні витрати за вих. № 496 від 02.11.2022 АТ «ДХЛ Інтернешнл Україна» витрати з обробки та експрес-доставки вантажу, що надійшов з Іспанії за авіа-накладною № 5486936486 від 25.10.2022 складають: - за митною територією України 28316 грн. 71 коп., - по митній території України - 80 грн. 00 коп. (вартість вказана без урахування ПДВ).

Таким чином, суд, зважаючи на надані позивачем документи до митного оформлення щодо транспортування товару, вказує на необґрунтованість висновків митного органу, оскільки позивачем надано документи, які дають змогу перевірити суму сплачену за транспортування товару.

Суд звертає увагу сторін, що положення п. 6 ч. 2 ст. 53 МКУ та Правил заповнення декларації митної вартості, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 599, не визначають вичерпного переліку документів, що надаються декларантом на підтвердження розміру витрат на транспортування товарів, відповідно, надані ним документи є допустимими доказами розміру таких витрат.

Якщо законом не визначено доказ (докази), виключно яким (-ми) повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення, то такі витрати можуть підтверджуватися будь-якими доказами. Митний кодекс України не визначив вид доказів, якими повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення товарів (не вказав, що такими доказами можуть бути лише фінансові та/або бухгалтерські документи), а тому довідки про транспортні витрати є допустимими доказами на підтвердження витрат на перевезення товарів.

Така правова позиція викладена, зокрема, в пункті 2.11 Довідки щодо узагальнення практики застосування адміністративними судами положень Митного кодексу України в редакції від 13.03.2012, затвердженої Постановою Пленуму Вищого адміністративного суду України від 13.03.2017 № 2.

Аналогічний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 06.09.2019 у справі № 815/2501/18, від 22.08.2019 у справі № 810/2784/18, який підлягає врахуванню у спірних правовідносинах.

Суд виснує, що надані позивачем документи кореспондуються між собою та містять чітку, недвозначну і зрозумілу інформацію про товар, ціну та його оплату, а отже у сукупності містять відомості, які підтверджують числові значення митної вартості й не дають підстав для сумніву щодо повноти та правильності її визначення декларантом.

Митний орган, покликаючись на ч. 3-4 ст.53 Митного кодексу України виставив декларанту вимогу стосовно подання додаткових документів, для підтвердження заявленої митної вартості, а саме: висновок про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлений спеціалізованими експертними організаціями; виписку з бухгалтерської документації продавця щодо формування відпускної ціни товару на заявлених умовах поставки; документи в межах положень наказу МФУ від 24.05.2012 № 599, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; договір про перевезення; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару, які містять, інформацію щодо продукції, що виготовляється виробником; копію митної декларації країни відправлення; накладні, що зазначена у статті 1 Договору купівлі-продажу від 14.09.2022 901/22.

Суд зазначає, що митний орган має право вимагати додаткові документи (до основного переліку) тільки, якщо подані документи містять: 1) розбіжності, 2) ознаки підробки або 3) не містять інформації про складові митної вартості товарів чи їх ціну (ст. 53 Митного кодексу України).

Витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені ст. 53 Митного кодексу України.

Ненадання декларантом витребуваних контролюючим органом документів може бути підставою для коригування митної вартості у випадку, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують об`єктивних сумнів щодо достовірності наданої декларантом інформації.

Такий висновок щодо застосування норм ст.ст. 53, 54 Митного кодексу України Верховний Суд зробив в ряді постанов, зокрема в постановах від 01.03.2023 у справі № 420/18880/21, від 25.11.2022 у справі № 813/2733/17 від 27.03.2020 у справі № 540/2605/18.

Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товару, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товару є непідтвердженими та чому з наданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого числового показника.

Однак, відповідачем не наведено обґрунтованих причин для зобов`язання декларанта подати додаткові документи, адже наданих декларантом документів було достатньо для визначення митної вартості за основним методом.

Положення ст. 53 Митного кодексу України не містять вимог щодо додаткового підтвердження ціни товару, вказаної у документах, які самі по собі вже засвідчують митну вартість товару.

Така позиція суду узгоджується з правовими висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 20.02.2018 у справі № 809/1884/16, які є обов`язковими для врахування судами в силу вимог ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України.

Вказане вище свідчить про те, що митний орган не мав жодних правових підстав для зобов`язання декларанта надавати додаткові документи.

При вирішенні спору суд враховує, що застосування другорядного - резервного методу визначення митної вартості товару передбачене статтею 64 Митного кодексу України, згідно з якою у разі якщо митна вартість товару не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ).

Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях.

Відповідно до пунктів 2, 4 частини 2 статті 55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товару має містити, зокрема, наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товару, інших умов, що могли вплинути на ціну товару), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товару, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

За змістом пункту 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товару, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 598 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 01.06.2012 за № 883/21195), у рішенні про коригування митної вартості зазначається послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом.

Посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо.

У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

Таким чином, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

Стосовно використання відповідачем у рішенні про коригування митної вартості товарів цінової інформації з веб-сайту www.cofem.com суд вважає за необхідне зазначити, що формально нижчий рівень вартості імпортованого товару від вартості іншого подібного чи аналогічного товару не може вважатись заниженням митної вартості та бути перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару.

Рішення про визначення митної вартості товару не може базуватися на інформації сайту www.cofem.com, оскільки порядок використання його даних суб`єктами господарських відносин під час здійснення ними зовнішньоекономічної діяльності Митного кодексу України не передбачено.

Крім того, вказана на цьому сайті вартість є ціною пропозиції, а не ціною продажу. З урахуванням наведеного слід дійти висновку, що використана відповідачем інформаційна база не містить об`єктивних даних щодо імпортованого позивачем в Україну товару.

Суд уже встановив, що на підтвердження ціни ввезеного товару позивачем надано до митного оформлення Договір купівлі-продажу від 14.09.2022 № 01/22, Додаток № 1 до Договору купівлі-продажу № 01/22 від 14.09.2022, рахунки-проформи від 14.09.2022 № 2022/22003408, від 14.09.2022 № 2022/22003664, від 22.09.2022 № 2022/22003797 та інвойс від 26.10.2022 № 2022/2200550.

Ціни на товар, які зазначені в прайс-листі за адресою https://www.cofem.com/wp-content/uploads/2022/09/TARIFA-V10-2_2_ENG-1.pdf, є роздрібними, натомість сторони погодили поставку товару за оптовими цінами.

Суд також зазначає, що можливість поставки товару іншим покупцям за меншою ціною відповідає принципам свободи зовнішньоекономічних зв`язків та не суперечить нормам національного та міжнародного законодавства.

На підставі досліджених письмових доказів суд вважає, що використані декларантом відомості підтверджені документально та визначені кількісно; їх достовірність не спростована відомостями від компетентних органів інших країн щодо не підтвердження обставин відчуження позивачу продавцем товару, або що видані позивачу документи є фіктивними, недійсними.

Відповідно до ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

В адміністративних процедурах із митного контролю та митного оформлення орган доходів і зборів повинен обґрунтувати (довести) законність свого рішення; відповідно рішення митного органу не може ґрунтуватися на припущеннях, на сумнівах про повноту і достовірність відомостей про заявлену митну вартість товару; висновки цього органу повинні ґрунтуватися на достовірних і вичерпних доказах.

Також суд зазначає, що Верховний Суд в постанові від 08.10.2019 у справі № 803/776/17 вказав, що декларант не зобов`язаний (звільнений від обов`язку) доводити правильність заявленої ним митної вартості: його твердження про розмір митної вартості вважається правомірним, доки протилежне не буде доведено контролюючим органом.

На переконання суду, позивач надав усі наявні та достатні документи, передбачені МК України, необхідні для визначення митної вартості, та які містять повну інформацію про митну вартість товару. Натомість митний орган не довів належними, достатніми та беззаперечними доказами, що надані декларантом документи в своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товару чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар (чи підлягає сплаті).

Отже, позов слід задовольнити повністю.

Щодо стягнення з відповідача сплаченої позивачем суми судового збору, суд зазначає наступне.

Підпунктом 4 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» (в редакції, яка діяла на момент звернення позивача до суду) встановлено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано суб`єктом владних повноважень, юридичною особою встановлюється ставка судового збору 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано суб`єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою - підприємцем встановлюється ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» установлено у 2022 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб: з 1 січня 2481 грн. 00 коп.

Розмір заявленого позову становить 33 126 грн. 63 коп. Позивачем сплачено 2481 грн. 00 коп. за одну вимогу майнового характеру та 2481 грн. 00 коп. за одну вимогу немайнового характеру, разом 4962 грн. 00 коп.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З огляду на те, що позовну заяву задоволено в повному обсязі, суд вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Рівненської митниці сплачений позивачем судовий збір у розмірі 4962 грн. 00 коп.

Керуючись статтями 241-246, 255, 257-262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Сполука-21» до Рівненської митниці задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Рівненської митниці про визначення митної вартості товарів № 204000/2022/000176/2 від 11.11.2022.

Визнати протиправною та скасувати картку відмови Рівненської митниці в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA204000/2022/000214.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Сполука-21» за рахунок бюджетних асигнувань Рівненської митниці судовий збір у розмірі 4962 (чотири тисячі шістдесят дві) гривні 00 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Учасники справи:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Сполука-21" (вул. Старицького, 45,м. Рівне,33024. ЄДРПОУ/РНОКПП 40658366)

Відповідач - Рівненська митниця (вул. Соборна, 104,м. Рівне,33028. ЄДРПОУ/РНОКПП 43958370)

Повний текст рішення складений 27.06.2023.

Суддя Олег ГРЕСЬКО