Рішення

від 22.06.2023 по справі 520/7505/23

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 червня 2023 року № 520/7505/23

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Бабаєва А.І.,

за участі:

секретаря судового засідання Крамної А.М.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача Шумейка Я.В.,

представника відповідача Скляр І.В.,

свідка ОСОБА_2 ,

свідка ОСОБА_3 ,

свідка ОСОБА_1 ,

свідка ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Харківського регіонального центру з гідрометеорології про стягнення заробітної плати та моральної шкоди,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Харківського регіонального центру з гідрометеорології, в якому просив суд:

- стягнути з Харківського регіонального центру з гідрометеорології (код ЄДРПОУ: 06596471, місцезнаходження: 61002, Харківськаобл., м.Харків, вул. Чернишевська, 48) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) заборгованість зі сплати заробітної плати за період з 27.09.2007 року по 31.12.2013 року включно, та протягом 2015 року за суміщення посад капітана т/х КС-100А «Шторм» та гідрометеоспостерігача у розмірі 30 512,44 (тридцять тисяч п`ятсот дванадцять гривень і сорок чотири копійки) грн.

- стягнути з Харківського регіонального центру з гідрометеорології (код ЄДРПОУ: 06596471, місцезнаходження: 61002, Харківська обл., м.Харків, вул.Чернишевська, 48) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) заборгованість зі сплати заробітної плати за період з 01.09.2009 року по 01.04.2019 року за суміщення посад капітана т/х КС-100А «Шторм» та гідролога у розмірі 87 943,50 (вісімдесят сім тисяч дев`ятсот сорок три гривні і п`ятдесят копійок) грн.;

- стягнути з Харківського регіонального центру з гідрометеорології (код ЄДРПОУ: 06596471, місцезнаходження: 61002, Харківська обл., м. Харків, вул. Чернишевська, 48) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) заборгованість зі сплати заробітної плати за період з 01.04.2017 по 31.08.2017 року у вигляді надбавки за складність, напруженість у роботі в розмірі 6 687, 18 (шість тисяч шістсот вісімдесят сім гривень, вісімнадцять копійок) грн.;

- стягнути з Харківського регіонального центру з гідрометеорології (код ЄДРПОУ: 06596471, місцезнаходження: 61002, Харківська обл., м. Харків, вул. Чернишевська, 48) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) суму моральної шкоди у розмірі - 50 000 (п`ятдесят тисяч) грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що відповідачем, на думку позивача, протиправно не виплачено заборгованість по заробітній платиі.

Відповідач, Харківський регіональний центр з гідрометеорології подав до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що відповідач у спірних правовідносинах діяв згідно чинного законодавства.

В судове засідання позивач, представник позивача прибули, позовну заяву підтримали та просили її задовольнити.

В судове засідання представник відповідача прибула, проти позову заперечувала та просила відмовити в його задоволенні.

Суд, заслухавши пояснення позивача, представника позивача, представника відповідача та свідків, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 02.07.2007 року на підставі наказу №95/к Харківського обласного центру з гідрометеорології позивача було прийнято на посаду гідрометеоспостерігача озерної гідрометеорологічної станції Печеніги.

На підставі наказу Харківського регіонального центру з гідрометеорології №136/к від 27.09.2007 року позивача було переведено з посади гідрометеоспостерігача озерної гідрометеорологічної станції Печеніги на посаду капітана т/х КС 100 А «Шторм».

Наказом Харківського регіонального центру з гідрометеорології №42 від 27.08.2019 року виведено із штатного розпису з 01.11.2019 року посади капітана т/х КС-100 А «Шторм».

31.10.2019 року позивача було звільнено із займаної посади капітана т/х КС-100 А «Шторм» озерної гідрометеорологічної станції Печеніги наказом відповідача №182/к у зв`язку із скороченням штату працівників відповідно до п. 1 ст.40 КЗПП.

Позивач, вважаючи протиправною не виплату заборгованість по заробітній платі, звернувся до суду з даним позовом.

Відповідно до ст. 21 Закону України «Про оплату праці» працівник має право на оплату своєї праці відповідно до актів законодавства і колективного договору на підставі укладеного трудового договору.

Згідно з ст.105 Кодекс законів про працю України працівникам, які виконують на тому ж підприємстві, в установі, організації поряд з своєю основною роботою, обумовленою трудовим договором, додаткову роботу за іншою професією (посадою) або обов`язки тимчасово відсутнього працівника без звільнення від своєї основної роботи, провадиться доплата за суміщення професій (посад) або виконання обов`язків тимчасово відсутнього працівника. Розміри доплат за суміщення професій (посад) або виконання обов`язків тимчасово відсутнього працівника встановлюються на умовах, передбачених у колективному договорі.

Верховний Суд у постанові від 14 листопада 2018 року у справі № 804/3583/17 (провадження № К/9901/5587/17, № К/9901/5602/17) зазначив, що суміщення професій/посад розцінюється як виконання працівником на тому ж підприємстві поряд із основною роботою, встановленою його трудовим договором, додаткової роботи за іншою професією (посадою). Водночас, суміщення професій (посад) має такі особливості: робота за другою посадою не відображається в табелі обліку використання робочого часу; друга посада залишається вакантною; для допущення працівника до роботи за суміщенням посад, за загальним правилом, достатньо подання заяви працівником та видачі керівником наказу про суміщення; окремий трудовий договір не укладається, запис у трудову книжку про суміщення не вноситься; порядок оплати праці встановлюється на підставі положень колективного договору та вказується у наказі про суміщення; оплата роботи за другою посадою на законодавчому рівні класифікується як надбавка до заробітної плати.

У постанові Верховного Суду від 18 травня 2022 року в справі № 756/12798/18 (провадження № 61-16500св21) зазначено, що суміщення професій (посад) дозволяється, як правило, в межах тієї ж категорії персоналу, до якої відноситься даний працівник. При виконанні робіт за суміщенням працівникові встановлюються доплати до основної заробітної плати.

Крім того, Верховний Суд в постанові від 27.02.2023 року по справі № 382/561/19 зазначив, що сумісництвом вважається виконання працівником, крім своєї основної, іншої регулярної оплачуваної роботи на умовах трудового договору у вільний від основної роботи час на тому ж або іншому підприємстві, в установі, організації або у громадянина за наймом. Суміщення професій (посад) - виконання працівником поряд зі своєю основною роботою, обумовленою трудовим договором, додаткової роботи за іншою професією, посадою без звільнення від своєї основної роботи. Тобто суміщення професій (посад), на відміну від сумісництва, - це виконання працівником на тому ж підприємстві поряд із основною роботою, встановленою його трудовим договором, додаткової роботи за іншою професією (посадою) без укладення додаткового трудового договору.

Суд, з огляду на викладені позиції Верховного Суду щодо специфіки оформлення роботи за суміщенням, вважає що суміщення позивачем посад капітана т/х КС-100А «Шторм» та гідрометеоспостерігача з 27.09.2007 року по 31.12.2013 року включно, та протягом 2015 року і суміщення позивачем посад капітана т/х КС-100А «Шторм» та гідролога за період з 01.09.2009 року по 01.04.2019 року, мають бути підтверджені належними та достатніми доказами.

Так, в судовому засіданні було допитано свідків - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 .

Відповідно до ч.1 ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з ч.2 ст.72 КАС України ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Суд зазначає, що, враховуючи суть спірних правовідносин, свідкам ставились питання щодо обсягу та характеру виконуваних робіт позивачем у спірних правовідносинах.

При цьому, показання свідків ОСОБА_1 та ОСОБА_4 прямо суперечать та виключають обставини зазначені свідками ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , та навпаки показання свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 прямо суперечать та виключають обставини зазначені свідками ОСОБА_1 та ОСОБА_4 .

Отже, оцінюючий такий доказ, як показання свідків у даній справі неможна достеменно встановити обставини необхідні для вирішення предмету спору.

За таких обставин, при наявності вказаних суперечностей в показаннях свідків, суд вважає за необхідне для вирішення предмету спору керуватись наявними у справі матеріалами.

З листа Головного управління Держпраці у Харківській області №Л-579/02.03/12-08/8148 від 16.07.2019 року встановлено, що було проведено захід державного контролю у формі інспекційного відвідування у Харківському регіональному центрі з гідрометеорології стану додержання законодавства про працю. Вказано, що в порушення вимог частини другої статті 105 КЗпП України за суміщення професій (посад), виконання обов`язків тимчасово відсутнього працівника не проводиться доплата. Також, зазначено, що між ОСОБА_1 та адміністрацією Харківського регіонального центру з гідрометеорології виник індивідуально-трудовий спір з приводу виконання ним обов`язків тимчасово відсутнього працівника при суміщенні професій посади гідрометеоспостерігача.

Відповідно до листа Головного управління Держпраці у Харківській області № Л-1179/02.03/12.-08/14605 від 29.11.2019 року виплата всіх сум, що належать ОСОБА_1 від підприємства, установи, організації, проведена в день звільнення, з дотриманням вимог ст. 116 КЗпП України. Виплата всіх сум, що належать ОСОБА_1 від підприємства, установи, організації, проведена в день звільнення, з дотриманням вимог ст. 116 КЗпП України (відповідно до платіжного доручення №623 від 31 жовтня 2019 року, в сумі 1803,53 грн., платіжного доручення №630 від 04 листопада 2019 року в сумі 1482,66 грн.).

За таких обставин, перевіркою проведеною Головним управлінням Держпраці у Харківській області встановлено, що виплата всіх сум, що належать ОСОБА_1 від підприємства, установи, організації, проведена в день звільнення, з дотриманням вимог ст. 116 КЗпП України.

При цьому, судовим розглядом не встановлено виконання позивачем у спірних правовідносинах роботи за суміщенням.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог в частині стягнення з Харківського регіонального центру з гідрометеорології на користь ОСОБА_1 заборгованості зі сплати заробітної плати за період з 27.09.2007 року по 31.12.2013 року включно, та протягом 2015 року за суміщення посад капітана т/х КС-100А «Шторм» та гідрометеоспостерігача у розмірі 30512,44 грн. та стягнення з Харківського регіонального центру з гідрометеорології на користь ОСОБА_1 заборгованості зі сплати заробітної плати за період з 01.09.2009 року по 01.04.2019 року за суміщення посад капітана т/х КС-100А «Шторм» та гідролога у розмірі 87 943,50 (вісімдесят сім тисяч дев`ятсот сорок три гривні і п`ятдесят копійок) грн.

Щодо посилань позивача на виконання ним робіт гідрометеоспостерігача та гідролога під час перебування на посаді капітана т/х КС-100А «Шторм», суд зазначає наступне.

Відповідно розділу 2 Положення про озерну станцію Печеніги, затвердженого наказом №21 від 14.05.2015 року, основними завданнями станції зокрема є проведення систематичних гідрологічних, метеорологічних спостережень на річках басейну р. Сіверський Донець, у прибережній зоні Печенізького та Червонооскільського водосховищ.

Згідно п.3.1 вказаних Положень до функцій належить: забезпечення проведення систематичних спостережень приземних метеорологічних, гідрологічних (річкових та озерних), радіометричних, гідрохімічних, відповідно до затверджених планів.

Відповідно до п.2.10 Посадової інструкції капітана КС-100 Шторм безпосередньо бере участь у виконанні гідрологічних робіт.

Таким чином, виходячи з завдань та функцій, що зазначені в посадовій інструкції виконання окремих видів гідрологічних робіт не є виконанням посадових обов`язків гідролога або гідрометеоспостерігача, а є саме участю у гідрологічних роботах, що є посадовими обов`язками згідно посадової інструкції капітана КС-100 Шторм.

Отже, вищевказані посилання позивача є необґрунтованими.

Крім того, у судовому засіданні було досліджено відео-докази, які було надано позивачем.

Проте, виходячи із вказаних відео-доказів не можна прийти до висновку про виконання позивачем робіт гідрометеоспостерігача та гідролога під час перебування на посаді капітана т/х КС-100А «Шторм».

Також, позивач посилався на розрахунок головного бухгалтера Харківського регіонального центру з гідрометеорології заборгованості із заробітної плати, як на підставу наявності несплаченої заборгованості у даних спірних правовідносинах.

Судом встановлено, що у провадженні Київського районного суду знаходилась цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Харківського РЦГМ з аналогічними вимогами та в подальшому провадження по ній було закрито.

Ухвалою Київського районного суду м. Харкова по справі № 953/14997/20 від 22 вересня 2020 року було відкрито провадження у цій справі.

Ухвалою Київського районного суду м. Харкова по справі № 953/14997/20 від 14 березня 2023 року провадження по справі за позовом позивача до відповідача про стягнення заборгованості по заробітній платі - закрито у зв`язку з тим, що розгляд справи за позовом віднесено до юрисдикції адміністративного суду.

Як, пояснено відповідачем в процесі надання заперечень на позовну заяву ОСОБА_1 у справі справі № 953/14997/20 головним бухгалтером Харківського РЦГМ було розраховано суму заборгованості, яку б насправді міг би мати Харківський РЦГМ як заборгованість перед позивачем, якби він суміщував посади.

Отже, вказаний розрахунок не може слугувати належним доказом наявності спірної заборгованості.

При цьому , відповідачем заяви про визнання позову у даній справі не подавалось.

Таким чином, посилання позивача на розрахунок головного бухгалтера Харківського регіонального центру з гідрометеорології заборгованості із заробітної плати, як на підставу наявності несплаченої заборгованості у даних спірних правовідносинах є безпідставними.

Крім того, позивач просив суд стягнути з Харківського регіонального центру з гідрометеорології на користь ОСОБА_1 заборгованість зі сплати заробітної плати за період з 01.04.2017 по 31.08.2017 року у вигляді надбавки за складність, напруженість у роботі в розмірі 6 687,18 грн.

Так, надбавки за складність і напруженість встановлюються на підставі пункту 4.9 Розділу 4 Колективного договору, згідно якого Роботодавець зобов`язується встановлювати надбавки працівникам за складність та напруженість у роботі у розмірі до 50 відсотків посадового окладу в межах фонду оплати праці.

Суд зазначає, що характер такої виплати як вищевказана надбавка, не може бути обов`язковою, а може бути встановлена Роботодавцем у разі наявності у даному випадку складності та напруженості у роботі в межах фонду оплати праці.

Відповідач, посилаючись на відсутність складності або напруженості в роботі позивача за оскаржуваний період, зазначив, що відповідно реєстру рейсів капітана КС-100 А «Шторм» ОСОБА_1 на Печенізькому водосховищі за 2017 рік було здійснено 15 рейсів.

Позивачем не доведено того, що йому було встановлено надбавку за складність та напруженість у роботі але не здійснено її виплату.

При цьому, заборгованість з надбавки за складність та напруженість у роботі могла б виникнути у разі не виплати вже встановленої надбавки за складність та напруженість у роботі.

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення з Харківського регіонального центру з гідрометеорології на користь ОСОБА_1 заборгованості зі сплати заробітної плати за період з 01.04.2017 по 31.08.2017 року у вигляді надбавки за складність, напруженість у роботі в розмірі 6 687,18 грн. задоволенню не підлягають.

З огляду на те, що даним рішенням відмовлено у задоволенні позовних вимог щодо стягнення заборгованості зі сплати заробітної, позовні вимоги в частині стягнення моральної шкоди також не підлягають задоволенню.

Згідно з ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Враховуючи викладене, суд вважає, що у спірних правовідносинах відповідач діяв правомірно та в межах повноважень, а тому права позивача не є порушеними.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на те, що позивач не довів обставин, які б свідчили про порушення його прав, свобод чи інтересів у сфері публічно-правових відносин, то у суду відсутні підстави для задоволення позову.

Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 243, ст. 246, ст.255, ст. 293, ст. 295, ст. 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Харківського регіонального центру з гідрометеорології (61002, Харківська обл., м. Харків, вул. Чернишевська, 48) про стягнення заробітної плати та моральної шкоди відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Бабаєв А.І.

Повний текст рішення складено 28.06.2023 року