Рішення

від 28.06.2023 по справі 560/7172/23

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 560/7172/23

РІШЕННЯ

іменем України

28 червня 2023 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Салюка П.І. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Приватного підприємства "Турфлора" до Хмельницької митниці про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство "Турфлора" звернулось до суду з позовом до Хмельницької митниці, в якому просить:

визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості товару від 08.02.2023 року №UA 400000/2023/000019/2 про коригування митної вартості товарів та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №4400040/2023/000091 від 08.02.2023 року.

В обґрунтування позову зазначає, що позивачем до митного оформлення було подано електронну митну декларацію №23UA400040004496U7, щодо ряду товарів, митна вартість яких визначалась за ціною договору (контракту). За результатами перевірки митним органом було прийняте спірне рішення про коригування митної вартості товарів та картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів. Підставою спірного рішення є неподання декларантом документів, які підтверджують числові значення складових митної вартості окремих товарів відповідно до вимог п. 2, п. 3 ст. 53 Митного кодексу України. Разом з тим, позивач не погоджується з підставами спірного рішення, оскільки вважає, що митний орган мав право вимагати подання додаткових документів лише у разі не підтвердження числових значень складових митної вартості товарів. У той же час, числові значення складових митної вартості товарів, на думку позивача, були підтверджені, відтак дії відповідача виходили за межі повноважень та призвели до прийняття протиправного рішення.

Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 28 квітня 2023 року відкрито провадження в адміністративній справі, розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

У відзиві на позовну заяву відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог. Зазначає, що в результаті порівняння рівня митної вартості, заявленої декларантом у митній декларації, з рівнем цінової інформації доведеним Держмитслужбою, встановлено, що документи подані позивачем містять розбіжності та не містять відомостей щодо числового значення складових митної вартості товарів. містять розбіжності та не містять відомостей щодо числового значення складових митної вартості товарів. Зазначає, що сумніви щодо "дійсної вартості товарів" також підтверджуються порівнянням цін згідно з поданого до митного оформлення рахунку-фактури з цінами на аналогічні товари в Туреччині та Україні. Документи, подані разом з митною декларацією не містили всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, про що декларанту було повідомлено.

Вказує, що в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості митницею був застосований "6-ий" резервний метод визначення митної вартості товарів, особливості використання якого врегульовані статтею 64 МКУ. У відповіді на відзив позивач зазначає, що спірне рішення ґрунтується на припущеннях та сумнівах митного органу щодо повноти і достовірності відомостей про заявлену митну вартість товару, тоді як надані документи не дають підстав для таких висновків.

Хмельницька митниця заявила клопотання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

Розглянувши зазначене клопотання суд зазначає та враховує наступне.

Частиною шостою статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін: 1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу; 2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Враховуючи те, що ця справа є незначної складності та характер спірних правовідносин і предмет доказування не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін, у задоволенні клопотання слід відмовити.

Позивач подав відповідь на відзив, в якому зазначає, що спірне рішення ґрунтується на припущеннях та сумнівах митного органу щодо повноти і достовірності відомостей про заявлену митну вартість товару, тоді як надані документи не дають підстав для таких висновків.

У запереченнях відповідач зазначає, що митниця правомірно, відповідно до норм чинного законодавства прийняла рішення від 08.02.2023 року №UA400000/2023/000019/2 про коригування митної вартості товарів та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA400040/2023/000091 від 08.02.2023 року. Вважає наведені позивачем аргументи не спростовують встановлені митним органом обставини.

До суду надійшли письмові пояснення, в яких позивач просить задовольнити позов. Зазначає, що відповідач не спростував наведених позивачем обставин.

Дослідивши матеріали адміністративної справи, з`ясувавши всі обставини справи, перевіривши їх дослідженими доказами, суд дійшов наступних висновків.

Приватне підприємство "Турфлора" (код ЄДРПОУ 39514706) є юридичною особою; Види діяльності: 46.22, Оптова торгівля квітами та рослинами (основний).

17 листопада 2022 року між приватним підприємством «Турфлора» та компанією «FLORISTAN TARIM SANAY VE TICARET LIMITED SIRKETI» було укладено зовнішньо-економічний договір (контракт) №7, відповідно до якого Продавець зобов`язується поставляти, а Покупець отримувати та оплачувати Товари (зріз свіжих (живих) квітів, цитруси, фрукти, овочі, городні рослини, кімнатні рослини у горщиках та іншу сільгосппродукцію) згідно з умовами цього Контракту.

На виконання вимог Контракту, продавець поставив покупцю товар, вказаний у Інвойсі № FYB2023000000008 від 03.02.2023 року на суму 4618,80 доларів США.

З метою здійснення митного контролю та митного оформлення товару декларант за посередництвом митного брокера ОСОБА_1 до Хмельницької митниці 08.02.2023 року подав електронну митну декларацію №23U4400040004496U7, де було визначено митну вартість товару, що імпортується, за основним методом, за ціною зовнішньо-економічного договору (Контракту) №7 від 17.11.2022 року.

Під час перевірки правильності визначення митної вартості товару за митною декларацією №23UА400040004496U7 та документів, що підтверджують визначену митну вартість товару відповідачем встановлено що документи, подані згідно частини 2 та частини 3 статті 53 Митного кодексу України містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числове значення складових митної вартості товарів, передбачених частиною 10 статті 58 Митного кодексу України, в тому числі витрати на транспортування, навантаження тощо.

Митним органом було відмовлено в митному оформленні товару та складено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA400040/2023/000091 від 08.02.2023 року, а також було прийнято рішення про корегування митної вартості товарів №UA400000/2023/000019/2 від 08.02.2023 року, відповідно до якого митний орган застосував другорядний метод визначення митної вартості товарів, скоригувавши заявлену за першим методом митну вартість товарів

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.

Правовідносини, пов`язані із справлянням митних платежів, регулюються Митним кодексом України, Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування.

Відповідно до статті 54 Митного кодексу України (далі - МКУ) контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. З цією метою митний орган має право, серед іншого:

- упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості;

- у випадках, встановлених МКУ, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості;

- у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів.

Згідно зі ст. 49 МКУ митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Частинами 2 - 3 ст. 53 Митного кодексу України (далі - МК України) визначено, що документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалось страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

Згідно з ч. 2 ст.54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. Відповідно до ч.3 ст.54 МК України за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Згідно з ч.6 ст.54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;

4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

При електронному декларуванні посадова особа за допомогою автоматизованої системи митного оформлення створює та надсилає декларанту або уповноваженій ним особі засвідчене електронним цифровим підписом електронне повідомлення про необхідність подання документів відповідно до частин третьої та/або четвертої статті 53 МКУ для підтвердження митної вартості товарів із складанням їх переліку.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що право митниці витребувати додаткові документи у декларанта з метою вчинення дій, спрямованих на визначення дійсної митної вартості товарів, виникає за наявності у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості декларантом. При цьому, витребувати необхідно лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України.

Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації. Встановивши відсутність достатніх відомостей, які підтверджують задекларовану митну вартість товарів, орган митної служби повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду України від 02.06.2015 у справі №21-498а15 та Верховного Суду від 18.08.2021 у справі №821/1050/17.

Відповідно до статті 246 МКУ для виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів і транспортних засобів комерційного призначення застосовується автоматизована система митного оформлення, яка згідно з цим Кодексом в автоматичному режимі з урахуванням результатів аналізу ризиків та залежно від типу митної декларації, митного режиму, особливостей, засобів і способів переміщення товарів через митний кордон України визначає перелік таких митних формальностей та необхідність участі у їх виконанні посадової особи митного органу. Згідно з ч. 4 статті 337 МКУ контроль із застосуванням системи управління ризиками - це оцінка ризику шляхом аналізу (у тому числі з використанням інформаційних технологій) поданих документів у конкретному випадку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України з метою обрання форм та обсягу митного контролю, достатніх для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи. Питання системи управління ризиками врегульоване главою 52 МКУ. Перевірка документів та відомостей, які відповідно до статті 335 МКУ подаються митним органам під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, здійснюється візуально, із застосуванням інформаційних технологій (шляхом проведення формато-логічного контролю, контролю співставлення, контролю із застосуванням системи управління ризиками) та в інші способи, передбачені МК (частина 1 статті 337 МК). У кожному конкретному випадку переміщення товарів та транспортних засобів через митний кордон України за результатами контролю із застосуванням системи управління ризиками, що здійснюється відповідно до статті 337 МКУ, митні органи обирають форми та обсяг митного контролю. Одночасно з цим формується перелік митних формальностей, визначених за результатами застосування інструментів з управління ризиками ( наказ Міністерства фінансів України від 31.07.2015 № 684)

Відповідно до глави 2 Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб органів доходів і зборів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затверджених наказом Державної фіскальної служби України від 01.07.2021 № 476 (далі - Методичних рекомендацій №476), робота посадових осіб з аналізу, виявлення та оцінки ризиків здійснюється, серед іншого, шляхом:

- вивчення характеристик товарів, які впливають на рівень їх митної вартості;

- перевірки документів, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, вивчення маршруту транспортування товарів та перевірки достовірності декларування витрат на транспортування;

- перевірки включення/не включення складових митної вартості;

- порівняння рівня заявленої митної вартості товарів з наявною в митному органу інформацією про рівень пін па такі товари або вартість прямих витрат на їх виробництво;

- порівняння рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено;

- перевірки рівня заявленої митної вартості товарів при наявності знижок/нарахувань з/до ціни оцінюваних товарів та їх обґрунтування і документальне підтвердження;

- перевірки наявності прийнятих митницями рішень про коригування митної вартості товарів, що ввозились на виконання того ж зовнішньоекономічного договору (контракту) або документа, який його замінює, що й оцінювані товари, або від продавця (контрагента) для продажу в Україні:

- перевірки та аналізу документів, додатково поданих митному органу декларантом або уповноваженою ним особою, відповідно до етапі 53 МК;

- порівняння рівня заявленої митної вартості товару з інформацією, наявною в автоматизованій системі митного оформлення «Інспектор»;

- перевірки способу, умов та терміну оплати за товари.

Глава 5 Методичних рекомендацій передбачає, що під час робіт з аналізу, виявлення та оцінки ризиків можуть використовуватись такі джерела інформації, серед іншого: спеціалізовані програмно-інформаційні комплекси Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби: спеціалізовані видання, які містять інформацію про ціни, сформовані на світовому ринку: інформація, отримана Держмитслужбою, про ціни на товари та/або сировину, матеріали, комплектуючі, які входять до складу товарів: цінова інформація, отримана в рамках домовленостей, укладених між Держмитслужбою та асоціаціями, спілками та іншими об`єднаннями імпортерів та виробників: висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, що мають відповідні повноваження згідно із законодавством; інформація отримана з мережі Інтернет.

Частиною 2 ст.57 МК України передбачено, що основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод за ціною договору (вартість операції) Згідно із приписами ч.3 ст.57 МК України, кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультації між органом доходів і зборів та декларантом з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в органі доходів і зборів. Під час консультацій орган доходів і борів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо конфіденційності (ч.4 ст.57 МК України).

Суд враховує, що позивач з метою здійснення митного контролю та митного оформлення товару надав усі документи, передбачені частиною другою статті 53 Митного кодексу України, які містили числові показники ціни товару, а саме:

- Рахунок-фактуру (інвойс) №FYB2023000000008 від 03.02.2023 року;

- Зовнішньо-економічний договір (контракт) № 7 від 17.11.2022 року;

- Декларацію походження товару FYB2023000000008;

- Договір-доручення №4 про надання послуг по декларуванню товарів №4 від 05.01.2021 року;

- Копію книжки МДП (ТІR carnet) ХВ85402439 від 03.02.2023 року;

- Автотранспортну накладну СR 026830 від 03.02.2023 року;

- Копію митної декларації країни відправлення №23070100ЕХ00003337 від 03.02.2023 року;

- Прайс-лист виробника товару б/н від 01.11.2022 року;

- Інформацію про позитивні результати державних видів 9533621 06.02,2023 контролю при застосуванні Порядку інформаційного обміну між органами доходів і зборів, іншими державними органами та підприємствами за принципом «єдиного вікна» з використанням електронних засобів передачі інформації.

Суд звертає увагу на те, що картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA400040/2023/000091 від 08.02.2023 року містить посилання на неподання до митного оформлення документів, які підтверджують числове значення складових митної вартості у відповідності до вимог п. 2, 3 ст. 53 МКУ. Також відповідач, як обставину прийняття оскаржуваних рішень про коригування митної вартості товарів визначив те, що документи подані згідно з частиною 2 статті 53 Митного кодексу України не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів.

Суд встановив, що інформація вказана в митній декларації країни відправлення №23070100ЕХ00003337 від 03.02.2023 року щодо продукції яка поставляється, а саме: найменування товару; вага нетто/брутто; кількість квітів (штуки); кількість коробок квітів; загальна вартість товару - 10350,00 доларів США; відправник/отримувач; умови поставки; тощо - відповідає інформації, що вказана в митній декларації поданої позивачем до митного оформлення та рахунку-фактурі (інвойсі) №FYB2023000000008 від 03.02.2023 року, що спростовує сумніви відповідача щодо наявності розбіжностей чи не достовірності заявленого числового значення митної вартості товарів в поданих до митного оформлення документах.

Що стосується посилань відповідача на відсутність інформації щодо окремих складових митної вартості товарів, а саме: документів, які підтверджують митну вартість товарів та її складові, витрати на транспортування оцінюваних товарів до місця ввезення на митну територію України, витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів до місця ввезення на територію України, суд зазначає наступне.

Встановлено, що відповідно до п. 5. 3. Зовнішньо-економічного договору (контракту) №7 від 17.11.2022 року «Продавець поставляє Товар, що продається за цим контрактом на умовах ІНКОТЕРМС 2020: СРТ - Старокостянтинів Україна». Отже відповідно до вимог контракту та інших товаросупроводжуючих документів вказуються та застосовуються базисні умови поставки СРТ - Старокостянтинів, Україна. СРТ ("Carriage Paid То" ...named place of destination перекладається "Фрахт/перевезення оплачені до" (... назва місця призначення)), означає, що продавець доставить товар названому їм перевізнику (продавець вважається виконав свої зобов`язання з постачання тоді, коли він передав товар, випущений в митному режимі експорту, своєму перевізнику для перевезення до місця призначення). Крім цього, продавець зобов`язаний оплатити витрати, пов`язані з перевезенням товару до названого пункту призначення. Відповідно до положень поставки Продавець зобов`язаний оплатити витрати і фрахт, необхідні для доставки товару у вказане місце призначення, виконати експортне митне оформлення для вивезення товару з оплатою експортних мит і інших зборів у країні відправлення, однак продавець не зобов`язаний виконувати митні формальності для ввезення товару, сплачувати імпортні мита або виконувати інші імпортні митні процедури при ввезенні.

Також суд враховує, що відповідно до Доповнень №1 від 22 лютого 2023 року до Контракту №7 від 17 листопада 2022 року сторони погодили, що п.6.3, Розділу 6 «Умови оплати» Контракту слід розуміти, що п.6,3 регламентує умови оплати за даним контрактом і зміст його положень стосується витрат Продавця і Покупця виключно на банківські комісії і збори, податки, мита, які виникають у Сторін перед державою.

Таким чином, позивачем для митного оформлення товару не надано транспортні (перевізні) документи, що містять витрати на транспортування, навантаження товару, так як контрактна (інвойсова) ціна за товар включає в себе суму вартості самого товару, експортного митного оформлення цього товару з оплатою експортних мит і інших зборів, і вартості доставки (фрахту) до місця призначення.

Окрім цього, суд враховує, що у своїй діяльності митні органи Туреччини керуються циркуляром Прем`єр-міністра №2012/6 про систему "Єдиного вікна" в митних службах та циркуляром від 30.06.2017 під номером 2017/7 щодо застосування електронного рахунка-фактури у системі "Єдине вікно", відповідно до якого у рамках циркуляру Прем`єр-міністра №2012/6 "Система єдиного вікна в митній службі", опублікованого в "Офіційному віснику" від 20.03.2012 під №28239, під координацією Міністерства митниці та торгівлі Турецької Республіки продовжуються роботи з розширення системи "Єдине вікно". У цьому контексті, завершивши технічну роботу між Міністерством митниці та торгівлі Турецької Республіки та Мінфіном щодо передачі в електронному вигляді рахунків-фактур, заявлених у 44-й графі митної декларації при здійсненні експортних операцій, з 01.07.2017 рахунки-фактури, які виписуються в рамках експортних операцій зобов`язаними сторонами, зареєстрованими у програмі електронного рахунку-фактури, затверджено до виписки у вигляді електронних рахунків та включення до системи "Єдиного вікна".

В пункті 3 Циркуляру зазначено: для експортних рахунків-фактур, які створюються та надсилаються до нашого міністерства в електронній формі, в електронному вигляді генерується 23-значний контрольний номер. Сформований 23-значний контрольний номер повідомляється платнику податків, який виставляє експортний рахунок-фактуру через Портал нашого Міністерства митниці та торгівлі.

Відповідно до пункту 4 Циркуляру після входу на портал електронних рахунків-фактур Міністерства митниці та торгівлі Турецької Республіки зобов`язана сторона зможе переглянути за допомогою опції запиту рахунка-фактури за "№ ЕЕТ" та "ідентифікаційним номером платника податків", отриманими в Управлінні доходів, 23-значний ідентифікатор, створений у системі "Єдиного вікна" та використаний у митній декларації.

Згідно з пунктом 5 Циркуляру 23-значний ідентифікаційний номер документа, що відображається на порталі електронних рахунків-фактур Міністерства митниці та торгівлі Турецької Республіки, буде задекларований платником податків у полях "номер документа" та "дата документа", код документа 0886 у 44-й графі відповідної митної декларації платника у вигляді 17243160110886000000888/1, 17243160110886000000112/2 тощо.

Відповідно до пункту 6 Циркуляру оскільки інформація про зазначені документи буде в електронному середовищі, документ із мокрим підписом у додатку до декларації не вимагається. У разі необхідності під час митних процедур можна запитати зміст документа на порталі електронних рахунків-фактур Міністерства митниці та торгівлі Турецької Республіки через систему "Єдине вікно".

Тобто, розбіжність в номері рахунку-фактури у копії митної декларації країни відправлення та номеру рахунку-фактури, поданому до митного оформлення спростовується законодавством Туреччини щодо порядку заповнення графи 44 МД.

Щодо доводів відповідача з приводу того, що підставою для коригування митної вартості товару слугувало спрацювання системи управління ризиками, суд зазначає, що спрацювання системи управління ризиками є лише рекомендацією посадовій особі митного органу більш детально проаналізувати умови зовнішньоекономічної операції, та не може бути безумовною підставою для відмови в оформленні товару за самостійно заявленою декларантом митною вартістю товарів.

Відповідно до частини сьомої статті 54 Митного кодексу України, у разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та / або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, згідно з частиною першою статті 57 Митного кодексу України, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Разом із тим, відповідно до положень статті 57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, орган митної служби повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Як уже було зазначено, для митного оформлення імпортованого товару позивач надав документи, що передбачені частиною другою статті 53 Митного кодексу України. Подані документи містили достовірні числові дані, які підтверджували митну вартість товарів за ціною договору згідно з вимогами частин четвертої та п`ятої статті 58 Митного кодексу України.

При цьому, неподання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за першим методом, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.

У свою чергу відповідач не підтвердив належними доказами та аргументованими доводами наявність у поданих позивачем документах розбіжностей в частині вартості товару, ознак підробки або відсутність усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена за ці товари.

Крім того, посилання відповідача на заниження позивачем митної вартості товару суд відхиляє, оскільки формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості подібних товарів не може вважатися заниженням митної вартості і не є перешкодою для застосування основного методу визначення митної вартості товару, та не може бути достатньою підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за основним методом визначення його митної вартості.

До такого висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 18.08.2021 у справі №821/1050/17.

Суд також критично оцінює твердження відповідача про те, що додатковою підставою для проведеного коригування стало те, що прайс-лист виданий продавцем раніше підписання зовнішньоекономічного контракту, оскільки цей документ носить виключно інформаційний характер, а обов`язок щодо його надання виникає лише за умови наявності таких документів у декларанта.

При цьому суд зазначає, що законодавець не містить жодних вимог до змісту та форми прайс - листа, а сам прайс-лист не відноситься до документів, які підтверджують митну вартість товару, адже цей документ не зазначений у вичерпному переліку документів, які підтверджують митну вартість товару (в частині другій статті 53 МК України).

Суд також враховує висновок Верховного Суду, який відповідає сталій практиці, викладений у постановах від 09.10.2018 у справі №826/24835/15, від 24.01.2019 у справі №820/636/17, від 21.01.2020 у справі №812/2336/14, від 13.02.2020 у справі №810/1175/16, від 26.01.2021 у справі №826/13892/16, відповідно до якого інформація про вищу митну вартість ідентичних товарів не є перешкодою для визначення митної вартості товару на підставі укладеного між сторонами договору, оскільки в інформаційній базі відсутня інформація про коригування заявленої митної вартості товарів, а також інформація щодо можливих судових рішень з питань визначення митної вартості товарів та методів її визначення.

Суд критично ставиться до інших виявлених відповідачем недоліків у документах, наданих позивачем та які не належать до документів, які підтверджують митну вартість товару, адже виявлені недоліки не можуть спростовувати заявлений позивачем рівень митної вартості товару, який підтверджується наданими належними та допустимими доказами.

Враховуючи викладене, оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення прийняті митним органом без урахування усіх обставин та без дотриманням норм чинного законодавства, тому є протиправними та підлягають скасуванню.

Отже, позовні вимоги підлягають задоволенню.

У зв`язку з задоволенням позовних вимог сплачений позивачем судовий збір відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України необхідно стягнути на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов - задоволити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Хмельницької митниці про коригування митної вартості товарів №UA400000/2023/000019/2 від 08.02.2023.

Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Хмельницької митниці №UA400040/2023/000091 від 08.02.2023.

Стягнути на користь приватного підприємства "Турфлора" судовий збір в розмірі 2684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн. за рахунок бюджетних асигнувань Хмельницької митниці.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач:Приватне підприємство "Турфлора" (вул. Івана Франка, 49, Старокостянтинів, Хмельницька область, 31100 , код ЄДРПОУ - 39514706) Відповідач:Хмельницька митниця (вул. Пілотська 2, Хмельницький, Хмельницька область, 29000 , код ЄДРПОУ - 43997560)

Головуючий суддя П.І. Салюк