Постанова

від 27.06.2023 по справі 160/5593/23

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

27 червня 2023 року м. Дніпросправа № 160/5593/23

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Кругового О.О. (доповідач),

суддів: Прокопчук Т.С., Шлай А.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпрі апеляційну скаргу Регіонального сервісного центру Головного сервісного центру Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області

на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.04.2023 (суддя суду першої інстанції Боженко Н.В.), прийняту в м. Дніпрі без виклику сторін, в адміністративній справі № 160/5593/23 за позовом Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Дніпропетровській області до Соборного відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, третя особа: товариство з обмежено відповідальністю «Колорит Плюс» про визнання протиправними дій та скасування постанов,

УСТАНОВИВ:

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 квітня 2023 адміністративний позов повернутий позивачеві.

Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом вимог норм матеріального та процесуального права просить ухвалу скасувати та справу направити на продовження розгляду до суду першої інстанції.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що позивач як юридична особа не позбавлений права на розстрочення сплати судового збору, такої правової позиції дотримується Велика Палата Верховного Суду . Також, позивач зазначає, що доводи, наведені ним в заяві про поновлення строку є обґрунтованими та поважними.

Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, надану правову оцінку дослідженим судом доказів по справі, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги з огляду на таке.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 22.03.2023 Регіональний сервісний центр Головного сервісного центру Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив:

- визнати неправомірними дії державного виконавця Соборного відділу державної виконавчої служби місті Дніпрі Південного Міжрегіонального управління Міністерства Юстиції (м. Одеса) Михайличенко Б.Е. в рамках виконавчого провадження ВП №70917101 щодо винесення: постанови про відкриття виконавчого провадження ВП №70917101 від 02 лютого 2023 року та як похідних від неї: постанову про стягнення виконавчого збору ВП №70917101 від 07 лютого 2023 р., постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження ВП №70917101 від 07 лютого 2023 р., постанову про накладення штрафу ВП №70917101 від 01 березня 2023 року та скасувати вищезазначені постанови.

Позовна заява обґрунтована протиправністю постанов державного виконавця Соборного відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 02 лютого 2023 року, 07.02.2023 року, 01 березня 2023 року в рамках виконавчого провадження №70917101.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 березня 2023 року вищезазначену позовну заяву залишено без руху, позивачу запропоновано усунути недоліки у встановлений судом строк протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали про залишення позовної заяви без руху шляхом надання до суду:

- позовної заяви, оформленої відповідно до п. 2, 4, 11 ч. 5 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України із зазначенням коду ЄДРПОУ, відомих засобів зв`язку відповідача; приведення обраного способу захисту у відповідність до вимог ст. 5, 245 Кодексу адміністративного судочинства України; зазначенням власного письмового підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав;

- примірників уточненого позову відповідно до кількості учасників справи;

- заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду із зазначенням поважних причин його пропуску з наданням суду на їх підтвердження відповідних доказів;

- оригіналу квитанції про сплату судового збору в сумі 5368,00 грн.

05 квітня 2023 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду засобами поштового зв`язку надійшла уточнена позовна заява відповідно до кількості учасників справи, заява про поновлення строку звернення до адміністративного суду, квитанція про часткову сплату судового збору та заява про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору.

Дніпропетровський окружний адміністративний суд ухвалою від 10.04.2023 повернув адміністративний позов позивачу.

Підставою для повернення позовної заяви послугувало те, що позивачем не в повному обсязі був сплачений судовий збір, при цьому в задоволенні клопотання відстрочення (розстрочення) сплати судового збору суд відмовив. Також, суд дійшов висновку, що причини пропуску строку, вказані позивачем у заяви про поновлення строку звернення до суду є необґрунтованими.

Суд апеляційної інстанції погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на таке.

Стосовно права на відстрочення сплати судового збору.

Як видно з матеріалів справи клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору, подане до суду першої інстанції обґрунтоване відсутністю достатнього фінансування.

Відповідно до ч. 2 ст. 132 КАС України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України Про судовий збір від 8 липня 2011 року № 3674-VI.

Відповідно до ст. 133 КАС України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Приписи ст. 8 Закону України "Про судовий збір", встановлюють, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є:

а) військовослужбовці;

б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;

в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;

г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї;

ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Таким чином, законодавцем встановлено вичерпний перелік обставин, за яких особу може бути звільнено від сплати судового збору, при цьому з аналізу вищенаведених правових норм випливає, що фактично таким правом може скористатися саме фізична особа, натомість відповідач є юридичною особою.

Велика Палата Верховного Суду в своїй постанові від 14.01.2021 року в справі №0940/2276/18 зазначила, що частина перша статті 133 КАС визначає право суду на звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору виходячи із майнового стану сторони, водночас стаття 8 Закону України Про судовий збір конкретизує порядок, умови такого звільнення та коло осіб, які можуть бути звільнені від сплати судового збору.

При цьому, положення пунктів 1 та 2 частини першої статті 8 Закону України Про судовий збір не поширюються на юридичних осіб, незалежно від наявності майнового критерію (майнового стану учасника справи - юридичної особи), а положення пункту 3 частини першої статті 8 Закону України Про судовий збір можуть бути застосовані до юридичної особи за наявності майнового критерію, але тільки у справах, визначених цим пунктом, тобто предметом позову у яких є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Водночас, у нормах частини другої статті 132 КАС відсилання до норм Закону України Про судовий збір, зокрема до підстав для звільнення від сплати судового збору, визначених статтею 8, передбачене лише щодо питання звільнення від сплати судового збору.

Це означає, що юридична особа не позбавлена права звернутися із клопотанням про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, і суд за результатами розгляду цього клопотання не обмежений у праві на власний розсуд відстрочити або розстрочити таку сплату. Крім того, із наведеного убачається, що прийняти рішення про відстрочення або розстрочення сплати судового збору суд може і з власної ініціативи у тому разі, коли юридична особа звертається із клопотанням про звільнення від сплати судового збору.

Розглядаючи клопотання заявника про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, суд першої інстанції обгрунтовано зазначив, що обставини, пов`язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у неї коштів, призначених для сплати судового збору, не звільняють відповідний орган від обов`язку своєчасної сплати судового збору.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 року у справі Креуз проти Польщі право на суд не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, у тому числі фінансовими.

Фінансування витрат на оплату судового збору для державних органів із державного бюджету передбачено за кодом економічної класифікації 2800 Інші поточні платежі, розмір яких щорічно затверджується відповідним кошторисом.

Після прийняття Закону про Державний бюджет України на поточний бюджетний період до затвердження в установлений законодавством термін бюджетного розпису на поточний рік в обов`язковому порядку складається тимчасовий розпис бюджету на відповідний період. Бюджетні установи складають на цей період тимчасові індивідуальні кошториси (з довідками про зміни до них у разі їх внесення).

У пункті 45 Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2002 № 228, зазначено, що під час складання на плановий бюджетний період розписів відповідних бюджетів, кошторисів, планів асигнувань загального фонду бюджету, планів надання кредитів із загального фонду бюджету та планів спеціального фонду, планів використання бюджетних коштів (крім планів використання бюджетних коштів одержувачів) і помісячних планів використання бюджетних коштів враховуються обсяги здійснених видатків і наданих кредитів з бюджету згідно з тимчасовими розписами відповідних бюджетів та тимчасовими кошторисами, тимчасовими планами використання бюджетних коштів і тимчасовими помісячними планами використання бюджетних коштів. На суму власних надходжень і відповідних видатків, які здійснені згідно з тимчасовими кошторисами та не заплановані в розписі, оформляється довідка про зміни до кошторису в частині спеціального фонду.

З урахуванням наведеного та беручи до уваги, що особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору, суд вважає, що обставини, пов`язані з фінансуванням установ чи організацій з державного бюджету, відсутністю у ньому коштів, призначених для сплати судового збору, тощо, не можуть бути підставою для відстрочення (розстрочення) сплати судового збору.

Крім того, як правильно вказав суд першої інстанції, позивач є юридичною особою, яка на постійній основі та протягом тривалого часу здійснює діяльність в межах власної компетенції та, виходячи зі змісту доповідних записок, має в своєму складі уповноважений підрозділ з юридичного забезпечення діяльності. Наведене призводить до висновку, що позивач з дня отримання постанов, які є предметом оскарження (більша частина 17.02.2023, а також 10.03.2023 року) мав достатньо часу для обчислення та передбачення в межах власних кошторисів відповідного фінансування для оплати судового збору станом на 31.03.2023 року (дата подання заяви про усунення недоліків позовної заяви до організації поштового зв`язку). Разом з цим, зі змісту доповідної записки головного бухгалтеру РСЦ ГЦС МВС в Дніпропетровській області здійснити доплату судового збору у строк до 07 квітня 2023 року не можливо.

Стосовно строку звернення до суду з адміністративним позовом.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 287 Кодексу адміністративного судочинства України позовну заяву може бути подано до суду: у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів

Відповідно до ч. 2 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України, перебіг строку для звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не може визнаватися поважною причиною пропуску строку звернення до суду.

Як видно зі змісту позовної заяви, постанова про відкриття виконавчого провадження від 02.02.2023 року ним отримана 17.02.2023 року. Щодо інших постанов, які є предметом оскарження, позивач зазначає, що дізнався про них з Автоматизованої системи виконавчого провадження, відповідну позивач не зазначає. За таких обставин керуючись засадою розумності суд виходить з того, що позивач повинен був дізнатися про постанови про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження від 07.02.2023 року та постанови про стягнення виконавчого збору від 07.02.2023 року також 17.02.2023 року, оскільки ідентифікатор доступу до інформації про виконавче провадження в Автоматизованій системі виконавчого провадження міститься у постанові про відкриття виконавчого провадження від 02.02.2023 року. Що стосується постанови про накладення штрафу від 01.03.2023 року, суд визнає обґрунтованим посилання позивача на те, що з вказаною постановою він ознайомився 10.03.2023 року, про що свідчить відмітка реєстрації вхідної кореспонденції на супровідному листі до зазначеної постанови.

Водночас, із позовною заявою позивач звернувся 22.03.2023 року, тобто на дванадцятий день після її отримання.

Позивачем на виконання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху було надано до суду першої інстанції клопотання про поновлення процесуального строку звернення до суду, яке обґрунтоване тим, що позивач звертався до відповідача із заявою про передачу виконавчого провадження до відділу примусового виконання рішень, зверненням позивача до ТОВ Колорит-Плюс та наступне відкликання останнім виконавчого листа.

Суд апеляційної інстанції вважає причини, вказані позивачем у клопотання про поновлення строку, неповажними, адже звернення із заявою про передачу виконавчого провадження до відділу примусового виконання рішень, ініціювання відкликання виконавчого провадження не змінює та не перериває перебіг строку встановленого ст. 287 КАС України для оскарження постанов державного виконавця, який обліковується з дня коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів приходить до висновку, що ухвала суду першої інстанції про повернення позовної заяви є законною та обґрунтованою, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, а тому підстави для її зміни чи скасування відсутні.

Керуючись ст. 243, 308, 311, 315, 316, 321, 325 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Регіонального сервісного центру Головного сервісного центру Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області залишити без задоволення.

Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.04.2023 в адміністративній справі №160/5593/23 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Головуючий - суддяО.О. Круговий

суддяТ.С. Прокопчук

суддяА.В. Шлай