Постанова

від 20.06.2023 по справі 500/3926/22

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 червня 2023 рокуЛьвівСправа № 500/3926/22 пров. № А/857/5672/23

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії:

Головуючого судді Ніколіна В.В.,

суддів Гінди О.М., Пліша М.А.,

за участі секретаря судового засідання Гранат В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу заступника керівника Тернопільської обласної прокуратурина рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 02 березня 2023 року (суддя Осташ А.В., м. Тернопіль, повний текст рішення складено 03 березня 2023 року) у справі за адміністративним позовом Керівника Тернопільської окружної прокуратури в інтересах держави в особі: Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів, Державної екологічної інспекції у Тернопільській області до Тернопільської міської ради , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Управління екології та природних ресурсів Тернопільської обласної державної адміністрації про визнання бездіяльності протиправною,-

ВСТАНОВИВ:

Керівник Тернопільської окружної прокуратури в інтересах держави в особі: Державної екологічної інспекції у Тернопільської області, Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України у жовтні 2022 звернулись до суду з адміністративним позовом до Тернопільської міської ради, в якому просив: визнати протиправною бездіяльності Тернопільської міської ради щодо незабезпечення проведення робіт з винесення меж Регіонального ландшафтного парку «Загребелля», закріплення їх в натурі (на місцевості); зобов`язати Тернопільську міську раду відповідно до вимог чинного законодавства України забезпечити проведення робіт з винесення їх в натурі (на місцевості). В обґрунтування позовних вимог зазначає, що відповідач недотримався вимог природоохоронного законодавства, що проявляється у не розробленні проекту землеустрою щодо організації та встановлення меж регіонального ландшафтного парку «Загребелля» та не встановленні межі регіонального ландшафтного парку на виконання рішення Тернопільської обласної ради від 23.12.2005 №517. Оскільки об`єкт природно-заповідного фонду створено в адміністративних межах Тернопільської об`єднаної територіальної громади, тому саме Тернопільська міська рада відповідає за виконання повноважень на відповідній території. Відтак, заходи землеустрою щодо об`єкта є обов`язком Тернопільської міської ради та їх здійснення в межах його відповідальності.

Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 02 березня 2023 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись з ухваленим судовим рішення,його оскаржив позивач, який із покликанням нанеповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права., просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким задовольнити позов. В обґрунтування апеляційних вимог зазначає, що Розпорядженням міської адміністрації Тернопільської міської ради народних депутатів від 23.06.1994 розпорядженням №570 затверджено Положення про Тернопільський ландшафтний парк Загребелля, відтак суд першої інстанції дійшов хибного висновку, що бездіяльність відповідача пов`язана з тим, що вказане положення відсутнє чи не приведено у відповідність до діючого законодавства. Зазначає, що відсутність встановлених меж в натурі регіонального ландшафтного парку «Загребелля» фактично унеможливлює його належну охорону, збереження цінних природних та історико-культурних комплексів та об`єктів. Ураховуючи привабливість вказаного природного об`єкту, місце його розташування територія парку нерідко зазнає неправомірних посягань при ного використанні, що викликає значний суспільний резонанс та порушує законні інтереси та посягає на екологічні права мешканців Тернопільської міської територіальної громади, гарантовані статтями 3,16, 50 Конституції України. Вказує, що відповідачем не подано доказів того, що на час подання позову та під час судового розгляду проект землеустрою щодо організації і встановлення меж регіонального ландшафтного парку «Загребелля» розроблений та затверджений у порядку встановленому законодавством. Звертає увагу на те, що з часу створення регіонального ландшафтного парку «Загребелля» минуло 29 років, а з часу покладення такого обов`язку додатково рішенням Тернопільської обласної ради із встановленням строку його виконання 18 років. Вказане, на думку скаржника, безумовно свідчить про протиправність бездіяльності відповідача внаслідок неналежного та несвоєчасного виконання обов`язку щодо забезпечення проведення робіт з винесення меж території та об`єкта природно-заповідного фонду місцевого значення.

Відповідач подав письмовий відзив на апеляційну скаргу, в якому просить залишити таку без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та знайшло своє підтвердження під час розгляду апеляційної скарги, що розпорядженням міської адміністрації Тернопільської міської ради народних депутатів від 14.03.1994 № 204 «Про створення регіонального ландшафтного парку «Загребелля» визначено територію в районі вулиць Бережанської-Львівської розміром 120 га, мікрорайонів Кутківці- Пронятин розміром 156 га, а також територію Тернопільського ставу з гребним каналом і намитою частиною, площею 470 га, як Тернопільський регіональний ландшафтний парк «Загребелля». Пунктом 2 вказаного розпорядження зобов`язано управління архітектури та будівництва міської адміністрації підготувати картографічні матеріали території, а пунктом 3 доручено відділу земельних ресурсів міської адміністрації встановити відповідні межові знаки.

Рішенням Тернопільської обласної ради народних депутатів від 18.03.1994 «Про внесенні змін і доповнень до мережі територій та об`єктів природно-заповідного фонду і затвердження Списку дикорослих рідкісних, реліктових, ендемічних рослин області, що підлягають особливій охороні» оголошено 116 заповідних об`єктів і територій місцевого значення, загальною площею 1 677, 79 га. Згідно додатку № 1 до вказаного визначено Перелік територій та об`єктів природно-заповідного фонду місцевого значення, що беруться під охорону держави, як національне надбання в Тернопільській області, в тому числі включено у вказаний Перелік і Тернопільський регіональний ландшафтний парк «Загребелля».

В подальшому міською адміністрацією Тернопільської міської ради народних депутатів 23.06.1994 прийнято розпорядження № 570 «Про затвердженням меж та Положення Тернопільського ландшафтного парку «Загребелля», яким затверджено межі Тернопільського регіонального ландшафтного парку «Загребелля» та Положення про регіональний ландшафтний парк «Загребелля». Пунктом 2 вказаного розпорядження затверджено Положення про регіональний ландшафтний парк «Загребелля» (далі Положення).

Згідно з п. 1 Розділу І Положення парк є природоохоронною рекреаційною установою місцевого значення.

Згідно з п.1 розділу II вказаного Положення до території парку входять: а) дендропарк в межах вул. Львівська, Бережанська, Об`їзна, третьої міської лікарні, меж індивідуальних господарств, інституту народного господарства; Кутківецький лісопарк в межах вул. Львівська, Бригадна, меж індивідуальних господарств села Кутківці, ТВ-4, готелю «Галичина», автостоянки; в) Пронятинський лісовий масив в межах Тернопільського ставу, гребний канал, меж індивідуальних господарств с. Кутківці та с. Пронятин, асфальтованої дороги між ними; г) Тернопільський став, гребний канал в межах акваторії; д) намита частина від озера до першої дамби.

Пунктом 2 рішення сесії Тернопільської обласної ради від 23.12.2005 №517 зобов`язано Тернопільську міську раду до 1 жовтня 2006 року розробити проект землеустрою щодо організації та встановлення меж регіонального ландшафтного парку «Загребелля» та встановити в натурі межі регіонального ландшафтного парку, закріпити їх на місцевості відповідними інформаційними та межовими охоронними знаками, нанести встановлені межі на відповідні планово-картографічні матеріали.

Зокрема, Тернопільською обласною державною адміністрацією передано під охорону та дотримання встановленого режиму Тернопільській міській раді територію регіонального ландшафтного парку «Загребелля» загальною площею 453,9004 га у межах міста Тернополя на ділянку дендропарку по вул. Львівській, Бережанській, лісових насаджень Західноукраїнського національного університету, розсадника відкритого акціонерного товариства «Зелене господарство», лісопарку «Кутківці» та лісопарку на березі ставу, лісопарка урочища «Пронятин», Тернопільського водосховища з намитою частиною, веслувального каналу центру веслування та водних видів спорту інфраструктури «Водна арена Тернопіль», пляжу та інших земель, про що складено охоронне зобов`язання від 25.08.2021 № 50/01. Окрім того, відповідно до вказаного охоронного зобов`язання Тернопільська міська рада зобов`язана дотримуватися вимог щодо використання території природно- заповідного фонду та забезпечити режим охорони та збереження території, що перебуває у її користуванні.

Тернопільською окружною прокуратурою під час опрацювання наявних матеріалів органів виконавчої влади та державного контролю, а також інформації з відкритих джерел щодо використання земельних ділянок природно-заповідного фонду на території м. Тернополя та Тернопільського району Тернопільської області встановлено, що Тернопільською міською радою не забезпечено проведення робіт із винесення на місцевості (в натурі) меж об`єкту природно-заповідного фонду Регіонального парку «Загребелля», що розташований у межах міста Тернополя, звернулась із відповідним позовом до суду.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що в діях Тернопільської міської ради відсутні ознаки протиправної бездіяльності щодо незабезпечення проведення робіт з винесенням меж Регіонального ландшафтного парку "Загребелля", закріплення їх в натурі (на місцевості), а тому у даній позовній вимозі слід відмовити.

Згідно з частиною 1 статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Судом першої інстанції досліджувалось в межах даної справи питання представництва прокуратури у судах з метою захисту прав та свобод інших сторін, та дійшов висновку, що питання належного функціонування об`єктів природно-заповідного фонду відповідає інтересам держави, а отримана прокурором під час листування інформація свідчила про наявність ознак порушення природоохоронного законодавства, повідомлення що самостійно органи не звернулися до суду з позовом в інтересах держави, отже наявність підстав для його звернення в суд обґрунтована та підтверджена. Наведені обставини сторонами не оскаржуються.

Стосовно питання належних позивачів, а саме Державної екологічної інспекції у Тернопільській області та Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України. Суд першої інстанції дійшов висновку, що: діяльність органу місцевого самоврядування щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду в натурі є об`єктом контролю у сфері захисту довкілля та природних ресурсів і такий контроль уповноважена здійснювати Державна екологічна інспекція України; саме на Міндовкілля покладено обов`язок щодо організації встановлення в натурі (на місцевості) меж територій та об`єктів природно-заповідного фонду, Міндовкілля також має бути позивачем у даній справі. Наведені обставини сторонами не оскаржуються.

Спірним питанням в даній справі є наявність чи відсутність протиправної бездіяльності відповідача стосовно проведення робіт з винесенням меж Регіонального ландшафтного парку "Загребелля", закріплення їх в натурі (на місцевості).

Згідно матеріалів справи, Тернопільською окружною прокуратурою під час опрацювання наявних матеріалів органів виконавчої влади та державного контролю, а також інформації з відкритих джерел щодо використання земельних ділянок природно-заповідного фонду на території м. Тернополя та Тернопільського району Тернопільської області встановлено, що Тернопільською міською радою не забезпечено проведення робіт із винесення на місцевості (в натурі) меж об`єкту природно-заповідного фонду Регіонального парку «Загребелля», що розташований у межах міста Тернополя.

Спірні правовідносини регулюються Земельним кодексом України (далі - ЗК України), законами України: Про місцеве самоврядування в Україні (далі - Закон №280/97-ВР), Про природно-заповідний фонд України (далі - Закон №2456-XII), Про землеустрій (далі -Закон №858-IV).

Землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення відповідно до пункту в) частини 1 статті 19 ЗК України є однією з категорій, на які за основним цільовим призначенням поділяються землі України.

Відповідно до статті 43 ЗК України землі природно-заповідного фонду - це ділянки суші і водного простору з природними комплексами та об`єктами, що мають особливу природоохоронну, екологічну, наукову, естетичну, рекреаційну та іншу цінність, яким відповідно до закону надано статус територій та об`єктів природно-заповідного фонду.

До земель природно-заповідного фонду згідно зі статтею 44 ЗК України включаються природні території та об`єкти (природні заповідники, національні природні парки, біосферні заповідники, регіональні ландшафтні парки, заказники, пам`ятки природи, заповідні урочища), а також штучно створені об`єкти (ботанічні сади, дендрологічні парки, зоологічні парки, парки-пам`ятки садово-паркового мистецтва).

Вони можуть перебувати у державній, комунальній та приватній власності. Порядок використання земель природно-заповідного фонду відповідно до статті 45 ЗК України визначається законом.

До земель іншого природоохоронного призначення згідно зі статтею 46 ЗК України належать земельні ділянки, в межах яких є природні об`єкти, що мають особливу наукову цінність.

Межі земель іншого природоохоронного призначення закріплюються на місцевості межовими або інформаційними знаками.

Порядок використання земель іншого природоохоронного призначення визначається законом.

Відповідно до статті 46-1 ЗК України землі територій та об`єктів природно-заповідного фонду використовуються з урахуванням обмежень у їх використанні, визначених відповідно до Закону України «Про природно-заповідний фонд України» та положеннями про ці території, об`єкти.

Особливий режим охорони, відтворення і використання земель територій та об`єктів природно-заповідного фонду поширюється на всі розташовані в межах таких територій та об`єктів землі та земельні ділянки незалежно від форми власності та цільового призначення.

Згідно з пунктом в) частини 4 статті 83 ЗК України землі під об`єктами природно-заповідного фонду, історико-культурного та оздоровчого призначення, що мають особливу екологічну, оздоровчу, наукову, естетичну та історико-культурну цінність, якщо інше не передбачено законом, належать до земель комунальної власності, які не можуть передаватись у приватну власність.

Крім того такі землі не підлягають передачі в оренду на підставі частини 3 статті 93 ЗК України. Відповідно до пункту г) частини 1 статті 150 ЗК України вони відносяться до особливо цінних земель.

Встановлення на місцевості меж адміністративно-територіальних одиниць, територій з особливим природоохоронним, рекреаційним і заповідним режимами, меж земельних ділянок власників і землекористувачів згідно з пунктом в) частини 1 статті 183 ЗК України відноситься до основних завдань землеустрою.

Землеустрій відповідно до пункту г) частини 1 статті 184 ЗК України передбачає обґрунтування встановлення меж територій з особливими природоохоронними, рекреаційними і заповідними режимами.

Відповідно до частини 1 статті 185 ЗК України землеустрій здійснюється суб`єктами господарювання, що є виконавцями робіт із землеустрою згідно із законом, за рахунок коштів Державного бюджету України, бюджету Автономної Республіки Крим і місцевих бюджетів, а також коштів громадян та юридичних осіб.

Проекти землеустрою погоджуються та затверджуються в порядку, вказаному в частині 3 статті 186 ЗК України.

Зокрема, проекти землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного, лісогосподарського призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон, обмежень у використанні земель та їх режимоутворюючих об`єктів погоджуються з власниками, користувачами земельних ділянок, що включаються до території природно-заповідного фонду, іншого природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення, лісогосподарського призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон, обмежень у використанні земель та їх режимоутворюючих об`єктів без їх вилучення, крім випадків, коли обмеження безпосередньо встановлені законом або прийнятими відповідно до нього нормативно-правовими актами.

Проекти землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного, лісогосподарського призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон, обмежень у використанні земель та їх режимоутворюючих об`єктів погоджуються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища (у разі наявності територій чи об`єктів природно-заповідного фонду загальнодержавного значення, земель оздоровчого, рекреаційного призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон), органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим у сфері охорони навколишнього природного середовища, структурним підрозділом відповідної обласної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації у сфері охорони навколишнього природного середовища (у разі наявності територій чи об`єктів природно-заповідного фонду місцевого значення).

Проекти землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, лісогосподарського призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон, обмежень у використанні земель та їх режимоутворюючих об`єктів у зоні відчуження та зоні безумовного (обов`язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, погоджуються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері управління зоною відчуження та зоною безумовного (обов`язкового) відселення.

Проекти землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного, лісогосподарського призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон, обмежень у використанні земель та їх режимоутворюючих об`єктів затверджуються їх замовниками.

Проекти землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного, лісогосподарського призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон, обмежень у використанні земель та їх режимоутворюючих об`єктів, що розробляються з метою внесення до Державного земельного кадастру відомостей про межі та режими використання земель у межах територій пам`яток культурної спадщини, історико-культурних заповідників, історико-культурних заповідних територій, охоронюваних археологічних територій, зон охорони, буферних зон, історичних ареалів населених місць, територій об`єктів культурної всесвітньої спадщини, затверджуються органами, що відповідно до Закону України «Про охорону культурної спадщини» затверджують науково-проектну документацію у сфері охорони культурної спадщини, що визначає обмеження у використанні земель у межах територій пам`яток культурної спадщини, історико-культурних заповідників, історико-культурних заповідних територій, охоронюваних археологічних територій, зон охорони, буферних зон, історичних ареалів населених місць, територій об`єктів культурної всесвітньої спадщини. Проекти землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного, лісогосподарського призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон, обмежень у використанні земель та їх режимоутворюючих об`єктів, що розробляються з метою внесення до Державного земельного кадастру відомостей про межі та режими використання земель у межах територій пам`яток культурної спадщини, історико-культурних заповідників, історико-культурних заповідних територій, охоронюваних археологічних територій, зон охорони, буферних зон, історичних ареалів населених місць, територій об`єктів культурної всесвітньої спадщини, не пізніше 30 календарних днів до дня їх затвердження публікуються на офіційному веб-сайті органу охорони культурної спадщини, уповноваженого здійснювати їх затвердження у разі наявності територій та об`єктів природно-заповідного фонду, їх охоронних зон, земель, зарезервованих для заповідання, або прибережних захисних смуг, інших територій екологічної мережі проекти землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів погоджуються органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим у сфері охорони навколишнього природного середовища, структурним підрозділом відповідної обласної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації у сфері охорони навколишнього природного середовища.

Робочі проекти землеустрою затверджуються їх замовниками.

Робочі проекти землеустрою, що передбачають здійснення заходів на земельних ділянках державної та комунальної власності, розташованих на територіях чи об`єктах природно-заповідного фонду, їх охоронних зонах, землях, зарезервованих для заповідання, прибережних захисних смугах, інших територіях екологічної мережі, погоджуються органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим у сфері охорони навколишнього природного середовища, структурним підрозділом відповідної обласної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації у сфері охорони навколишнього природного середовища.

Відповідно до Розділу Перехідні положення ЗК України з дня набрання чинності цим пунктом землями комунальної власності територіальних громад вважаються всі землі державної власності, розташовані за межами населених пунктів у межах таких територіальних громад, крім перерахованих у п.24 земель, серед яких природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення в межах об`єктів і територій природно-заповідного фонду загальнодержавного значення, лісогосподарського призначення (підп. в), а також визначених у наданих до набрання чинності цим пунктом дозволах на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, наданих органами виконавчої влади з метою передачі земельних ділянок у постійне користування державним установам природно-заповідного фонду, державним лісогосподарським та водогосподарським підприємствам, установам та організаціям, якщо рішення зазначених органів не прийняті.

Особи, які отримали дозволи на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, зазначені у підпункті «е» цього пункту, а також органи, що їх надали, зобов`язані повідомити про це протягом місяця відповідні сільські, селищні, міські ради з дня набрання чинності цим пунктом. До 1 січня 2023 року зазначені землі та земельні ділянки не можуть бути передані у власність та користування будь-яким іншим особам, крім тих, яким надано дозвіл на розроблення документації із землеустрою (крім передачі їх для розміщення об`єктів, передбачених статтею 15 Закону України «Про відчуження земельних ділянок, інших об`єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у приватній власності, для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності»). У разі якщо до 1 січня 2023 року такі земельні ділянки не передані у постійне користування державним установам природно-заповідного фонду, державним лісогосподарським та водогосподарським підприємствам, установам та організаціям, такі земельні ділянки переходять у комунальну власність територіальної громади села, селища, міста, на території якої вони розташовані.

До встановлення меж територій та об`єктів природно-заповідного фонду їх межі визначаються відповідно до проектів створення територій та об`єктів природно-заповідного фонду.

Завданням законодавства України про природно-заповідний фонд України відповідно до статті 1 Закону №2456-XII є регулювання суспільних відносин щодо організації, охорони і використання територій та об`єктів природно-заповідного фонду, відтворення їх природних комплексів, управління у цій галузі.

Відповідно до статті 7 Закону №2456-XII землі природно-заповідного фонду - це ділянки суші і водного простору з природними комплексами та об`єктами, що мають особливу природоохоронну, екологічну, наукову, естетичну, рекреаційну та іншу цінність, яким відповідно до закону надано статус територій та об`єктів природно-заповідного фонду.

Землі природно-заповідного фонду України, а також землі територій та об`єктів, що мають особливу екологічну, наукову, естетичну, господарську цінність і є відповідно до статті 6 цього Закону об`єктами комплексної охорони, належать до земель природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного або історико-культурного призначення.

На землях природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного або історико-культурного призначення забороняється будь-яка діяльність, яка негативно впливає або може негативно впливати на стан природних та історико-культурних комплексів та об`єктів чи перешкоджає їх використанню за цільовим призначенням. На землях територій та об`єктів природно-заповідного фонду, які створюються в зоні відчуження та зоні безумовного (обов`язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, забороняється будь-яка діяльність, що не забезпечує режим радіаційної безпеки.

Межі територій та об`єктів природно-заповідного фонду встановлюються в натурі відповідно до законодавства. До встановлення меж територій та об`єктів природно-заповідного фонду в натурі їх межі визначаються відповідно до проектів створення територій та об`єктів природно-заповідного фонду.

На використання земельної ділянки або її частини в межах природно-заповідного фонду може бути встановлено обмеження (обтяження) в обсязі, передбаченому законом або договором. Обмеження (обтяження) підлягає державній реєстрації і діє протягом строку, встановленого законом або договором.

Завдані внаслідок обмеження (обтяження) у землекористуванні втрати відшкодовуються в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно зі статтею 15 Закону №2456-XII природні заповідники - природоохоронні, науково-дослідні установи загальнодержавного значення, що створюються з метою збереження в природному стані типових або унікальних для даної ландшафтної зони природних комплексів з усією сукупністю їх компонентів, підтримання природних спонтанних процесів і явищ, вивчення природних процесів і явищ, що відбуваються в них, розробки наукових засад охорони навколишнього природного середовища, ефективного використання природних ресурсів та екологічної безпеки.

Ділянки землі та водного простору з усіма природними ресурсами повністю вилучаються з господарського використання і надаються заповідникам у порядку, встановленому цим Законом та іншими актами законодавства України.

Основними завданнями природних заповідників є збереження природних комплексів та об`єктів на їх території, проведення наукових досліджень і спостережень за станом навколишнього природного середовища, розробка на їх основі природоохоронних рекомендацій, поширення екологічних знань, сприяння у підготовці наукових кадрів і спеціалістів у галузі охорони навколишнього природного середовища та заповідної справи.

На природні заповідники покладається також координація і проведення наукових досліджень на територіях заказників, пам`яток природи, заповідних урочищ у регіоні.

Відповідно до статті 39 Закону №2456-XII для забезпечення необхідного режиму охорони природних комплексів та об`єктів природних заповідників, запобігання негативному впливу господарської діяльності на прилеглих до них територіях установлюються охоронні зони.

В разі необхідності охоронні зони можуть установлюватися на територіях, прилеглих до окремих ділянок національних природних парків, регіональних ландшафтних парків, а також навколо заказників, пам`яток природи, заповідних урочищ, ботанічних садів, дендрологічних парків, зоологічних парків та парків-пам`яток садово-паркового мистецтва.

Розміри охоронних зон визначаються відповідно до їх цільового призначення на основі спеціальних обстежень ландшафтів та господарської діяльності на прилеглих територіях.

Окремі положення статті 53 Закону №2456-XII визначають, що рішення про організацію чи оголошення територій та об`єктів природно-заповідного фонду місцевого значення та встановлення охоронних зон територій та об`єктів природно-заповідного фонду приймається Верховною Радою Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими радами.

Порядок відведення земельних ділянок природним заповідникам, біосферним заповідникам, національним природним паркам, регіональним ландшафтним паркам, а також ботанічним садам, дендрологічним паркам, зоологічним паркам визначається Земельним Кодексом України.

Території та об`єкти природно-заповідного фонду або їх частини, що створюються чи оголошуються без вилучення земельних ділянок, що вони займають, передаються під охорону підприємствам, установам, організаціям і громадянам обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями, органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища з оформленням охоронного зобов`язання.

Згідно зі статтею 60 Закону №2456-XII охорона природних заповідників, біосферних заповідників, національних природних парків, а також ботанічних садів, дендрологічних парків, зоологічних парків, парків-пам`яток садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення, а також регіональних ландшафтних парків, управління якими здійснюється спеціальними адміністраціями, покладається на служби їх охорони, які входять до складу служби державної охорони природно-заповідного фонду України. Положення про службу державної охорони природно-заповідного фонду України затверджується Кабінетом Міністрів України.

Охорона територій та об`єктів природно-заповідного фонду інших категорій покладається на підприємства, установи та організації, у віданні яких вони перебувають. У разі необхідності їх охорона може покладатися на служби державної охорони розташованих поблизу природних заповідників, біосферних заповідників, національних природних парків та регіональних ландшафтних парків.

Органи місцевого самоврядування, місцеві державні адміністрації, виконавчі органи місцевого самоврядування сприяють охороні й збереженню територій та об`єктів природно-заповідного фонду, виконанню покладених на них завдань.

Пунктами 34, 37 частини 1 статті 26 Закону №280/97-ВР визначено, що виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання, як вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин та прийняття рішень про організацію територій і об`єктів природно-заповідного фонду місцевого значення та інших територій, що підлягають особливій охороні; внесення пропозицій до відповідних державних органів щодо оголошення природних та інших об`єктів, що мають екологічну, історичну, культурну або наукову цінність, пам`ятками природи, історії або культури, які охороняються законом, прийняття рішень про оголошення в місцях масового розмноження та вирощування потомства дикими тваринами «сезону тиші» з обмеженням господарської діяльності та добуванням об`єктів тваринного світу.

Сукупність соціально-економічних та екологічних заходів, спрямованих на регулювання земельних відносин та раціональну організацію території адміністративно-територіальних одиниць, суб`єктів господарювання, що здійснюються під впливом суспільно-виробничих відносин і розвитку продуктивних сил відповідає визначенню поняття землеустрою, вказаному у статті 1 Закону №858-IV.

Відповідно до статті 19 Закону №858-IV до повноважень сільських, селищних, міських рад у сфері землеустрою на території сіл, селищ, міст належать:

а) організація та здійснення землеустрою, проведення інвентаризації земель та земельних ділянок усіх форм власності; б) здійснення контролю за впровадженням заходів, передбачених документацією із землеустрою; в) координація здійснення землеустрою та контролю за використанням і охороною земель комунальної власності; г) інформування населення про заходи, передбачені землеустроєм; ґ) вирішення інших питань у сфері землеустрою відповідно до закону.

Сільські, селищні, міські ради згідно з частиною 1 статті 122 ЗК України передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Серед видів документації із землеустрою пунктом в частині 2 статті 25 Закону №858-IV передбачено проекти землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення.

Вони відповідно до статті 47 Закону №858-IV розробляються з метою: а) збереження природного різноманіття ландшафтів, охорони довкілля, підтримання екологічного балансу; б) створення місць для організованого лікування та оздоровлення людей, масового відпочинку і туризму; в) створення приміських зелених зон, збереження і використання об`єктів культурної спадщини; г) проведення науково-дослідних робіт; ґ) встановлення меж водоохоронних зон та прибережних захисних смуг; д) визначення в натурі (на місцевості) меж охоронних зон та інших обмежень у використанні земель, встановлених законами та прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами, а також інформування про такі обмеження землевласників, землекористувачів, інших фізичних та юридичних осіб.

Проекти землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного, лісогосподарського призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон, обмежень у використанні земель та їх режимоутворюючих об`єктів визначають місце розташування і розміри земельних ділянок, власників земельних ділянок, землекористувачів, у тому числі орендарів, межі територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого (округи і зони санітарної (гірничо-санітарної) охорони), рекреаційного та історико-культурного (охоронні зони) призначення, водоохоронних зон та прибережних захисних смуг, смуг відведення та берегових смуг водних шляхів, а також встановлюють режим використання та охорони їх територій.

Проекти землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного, лісогосподарського призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон, обмежень у використанні земель та їх режимоутворюючих об`єктів розробляються на підставі укладених договорів між замовниками документації із землеустрою та її розробниками.

Проекти землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного, лісогосподарського призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон, обмежень у використанні земель та їх режимоутворюючих об`єктів для біосферних заповідників, природних заповідників, національних природних парків, регіональних ландшафтних парків, ботанічних садів, дендрологічних парків, парків - пам`яток садово-паркового мистецтва та зоологічних парків можуть розроблятися лише на землях та земельних ділянках, що включаються до складу таких територій без вилучення у землевласників та землекористувачів.

Проекти землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного, лісогосподарського призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон, обмежень у використанні земель та їх режимоутворюючих об`єктів включають:

а) завдання на складання проекту землеустрою; б) пояснювальну записку; в) характеристику території із встановленням режиму використання земель природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного, лісогосподарського призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон, обмежень у використанні земель та їх режимоутворюючих об`єктів; ґ) матеріали геодезичних вишукувань та землевпорядного проектування; д) витяг з графічної частини відповідної містобудівної документації з позначеними межами водоохоронної зони, прибережної захисної смуги, пляжної зони (за наявності); е) інформацію про перспективний стан використання та охорони земель у межах адміністративно-територіальної одиниці, яка є складовою схеми землеустрою і техніко-економічного обґрунтування використання та охорони земель відповідної адміністративно-територіальної одиниці (за наявності); є) план організації території з відображенням угідь, землевласників і землекористувачів, у тому числі земельних ділянок, щодо яких встановлені обмеження у використанні; ж) план меж земельних ділянок, що включаються до території природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного, лісогосподарського призначення, водного фонду та водоохоронних зон, меж обмежень у використанні земель та їх режимоутворюючих об`єктів без їх вилучення у землевласників та землекористувачів; з) креслення перенесення в натуру (на місцевість) меж території оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного, лісогосподарського призначення та земель водного фонду та водоохоронних зон, меж обмежень у використанні земель та їх режимоутворюючих об`єктів; и) акт перенесення в натуру (на місцевість) меж території оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного, лісогосподарського призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон, меж обмежень у використанні земель та їх режимоутворюючих об`єктів у натурі (на місцевості).

Проект землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного, лісогосподарського призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон, обмежень у використанні земель та їх режимоутворюючих об`єктів, що розробляється з метою внесення до Державного земельного кадастру відомостей про межі та режими використання земель у межах територій пам`яток культурної спадщини, історико-культурних заповідників, історико-культурних заповідних територій, охоронюваних археологічних територій, зон охорони, буферних зон, історичних ареалів населених місць, територій об`єктів культурної всесвітньої спадщини, розробляється у складі науково-проектної документації у сфері охорони культурної спадщини, крім випадків розроблення таких проектів з метою внесення до Державного земельного кадастру відомостей про обмеження у використанні земель, встановлені до набрання чинності цією частиною.

Проект землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного, лісогосподарського призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон, обмежень у використанні земель та їх режимоутворюючих об`єктів, що розробляється з метою внесення до Державного земельного кадастру відомостей про межі та режими використання земель, щодо яких відповідно до Закону України «Про охорону культурної спадщини» встановлюються обмеження у використанні земель, включає: а) завдання на складання проекту землеустрою; б) пояснювальну записку; в) характеристику території із встановленням режиму використання земель, на яких розташовані об`єкти культурної всесвітньої спадщини, пам`ятки культурної спадщини, історико-культурні заповідники, історико-культурні заповідні території, охоронювані археологічні території, музеї просто неба, меморіальні музеї-садиби, зони охорони, буферні зони, історичні ареали населених місць; г) матеріали геодезичних вишукувань та землевпорядного проектування;

ґ) перелік обмежень у використанні земельних ділянок; д) перелік земельних ділянок, на які поширюється дія зони обмеження у використанні земельних ділянок; е) відомості обчислення площі зони обмеження, у тому числі каталог координат.

Межі територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного, лісогосподарського призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон встановлюються і по суходолу, і по водному простору.

Рішення про затвердження проектів землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного, лісогосподарського призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон одночасно є рішенням про встановлення меж таких територій.

Відомості про межі територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, межі обмежень у використанні земель та їх режимоутворюючих об`єктів вносяться до Державного земельного кадастру.

Як підтверджується матеріалами справи, згідно інформації Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області від 28.06.2022 №10-19-0.211-1521/21, проєкт землеустрою щодо організації і встановлення меж регіонального ландшафтного парку "Загребелля" відсутній у державному фонді документації із землеустрою та оцінки земель.

Предметом спору у цій справі є бездіяльність відповідача щодо незабезпечення проведення робіт з винесенням меж регіонального ландшафтного парку "Загребелля", закріплення їх в натурі (на місцевості).

Таким чином, слід проаналізувати дії Тернопільської міської ради при виготовленні складових проекту землеустрою.

Рішенням Тернопільської міської ради від 02.10.2008 №5/21/105 «Про надання дозволу на складання проектів землеустрою щодо організації і встановлення меж територій рекреаційного та природоохоронного призначення» надано дозвіл управлінню житлово- комунального господарства, благоустрою та екології Тернопільської міської ради на складання проектів землеустрою щодо організації та встановлення меж території регіонального ландшафтного парку «Загребелля» на земельній ділянці площею до 630 га.

З метою виконання вищезазначених норм законодавства та рішення Тернопільської міської ради від 02.10.2008 №5/21/105 15.05.2017 між Тернопільською міською радою та Тернопільським національним педагогічним університетом імені Володимира Гнатюка укладено Договір виконання науково-дослідної роботи «Проект організації території регіонального ландшафтного парку «Загребелля», охорони, відтворення та рекреаційного використання його природних комплексів і об`єктів №176.

Відповідно до п.1.1 предметом Договору №176 було виконання науково-дослідної роботи «Проект організації території регіонального ландшафтного парку «Загребелля», охорони, відтворення та рекреаційного використання його природних комплексів і об`єктів», відповідно до п.4.1 Договору №176 вартість науково-дослідних робіт становить - 170 000,00 грн.

За результатами виконання робіт згідно з умовами Договору № 176 складено Акт № 1 від 13.06.2017, Акт №2 від 27.06.2017, Акт №3 від 11.12.2017.

Згідно з платіжним дорученням №544 від 19.05.2017 Тернопільська міська рада сплатила 51000,00 грн. Тернопільському національному педагогічному університету імені Володимира Гнатюка за виконання робіт по Договору №176, згідно з платіжним дорученням №754 від 18.07.2017 -49 000,00 грн., з платіжним дорученням №1471 від 13.12.2017 - 70000, 00 грн.

На виконання п. 2 рішення Тернопільської міської ради від 02.10.2008 №5/21/105 між управлінням житлово-комунального господарства, благоустрою та екології Тернопільської міської ради та КП «Земельно-кадастрове бюро» укладено Договір №8 від 10.01.2017 на проведення проектних (пошукових) робіт, за результатами виконання якого складено Акт здачі-приймання проектної продукції №1 від 06.03.2017 та сплачено Тернопільською міською радою за виконані роботи 149 000,00 грн., Акт здачі-приймання проектної продукції №2 від 03.08.2017 та сплачено Тернопільською міською радою за виконані роботи 174 858.85 грн., Акт здачі-приймання проектної продукції №4 від 01.11.2017 та сплачено Тернопільською міською радою за виконані роботи 174858,85 грн.

На виконання п. 2 рішення Тернопільської міської ради від 02.10.2008 № 5/21/105 між управлінням житлово-комунального господарства, благоустрою та екології Тернопільської міської ради та ТОВ СМП «Геодезія» укладено Договір № 171 від 10.04.2017 на проведення проектних (пошукових) робіт, за результатами виконання якого складено Акт здачі-приймання вишукувальної науково-технічної продукції №1 від 24.05.2017 та сплачено Тернопільською міською радою за виконані роботи 281000,00 грн. Акт здачі-приймання вишукувальної науково-технічної продукції №2 від 18.08.2017 та сплачено Тернопільською міською радою за виконані роботи 328372,00 грн. Акт здачі-приймання вишукувальної науково-технічної продукції №3 від 08.09.2017 та сплачено Тернопільською міською радою за виконані роботи 327 861,19 грн.

Рішенням виконавчого комітету Тернопільської міської ради від 30.05.2018 № 423 «Про «Проект організації території регіонального ландшафтного парку «Загребелля», охорони, відтворення та рекреаційного використання його комплексів та об`єктів» схвалено «Проект організації території регіонального ландшафтного парку «Загребелля», охорони, відтворення та рекреаційного використання його комплексів та об`єктів» та подано його розгляд Тернопільської обласної ради.

Рішенням першої сесії сьомого скликання Тернопільської обласної ради від 03.02.2021 № 79 «Про затвердження «Проекту організації території регіонального ландшафтного парку «Загребелля», охорони, відтворення та рекреаційного використання його комплексів та об`єктів» затверджено «Проект організації території регіонального ландшафтного парку «Загребелля», охорони, відтворення та рекреаційного використання його комплексів та об`єктів».

Апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що зазначений вище документ є складовою частиною проекту землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду відповідно до пункту є частини 5 статті 47 Закону №858-IV, оскільки містить функціональне зонування території парку з позначеними на ній межами інших територій та об`єктів природно-заповідного фонду, що розташовані на його території. Слід також звернути увагу на те, що про необхідність затвердження «Проекту організації території регіонального ландшафтного парку «Загребелля», охорони, відтворення та рекреаційного використання його комплексів та об`єктів» неодноразово наголошувалося Управлінням екології та природних ресурсів Тернопільської обласної державної адміністрації.

А відтак, ухвалення рішення Тернопільської обласної ради від 03.02.2021 №79 «Про затвердження «Проекту організації території регіонального ландшафтного парку «Загребелля», охорони, відтворення та рекреаційного використання його комплексів та об`єктів» та укладення договорів на проведення проектних (пошукових) робіт спростовує факт бездіяльності Тернопільської міської ради.

Стосовно встановлення меж в натурі на місцевості, слід вказати, що відповідно до акту обстеження території Регіонального ландшафтного парку "Загребелля" на предмет збереження встановлених межових знаків та інформаційних знаків, факт наявності межових та інформаційних знаків свідчить про винесення та закріплення меж об`єкта природно-заповідного фонду в натурі (на місцевості).

Суд першої інстанції вірно зазначив, що слід частково погодитися із позицією позивача про те, що на даний час дійсно проект землеустрою не затверджений. Проте, виходячи із змісту заявлених позовних вимог про бездіяльність відповідача щодо незабезпечення проведення робіт з винесенням меж регіонального ландшафтного парку "Загребелля", закріплення їх в натурі (на місцевості), то дана обставина не є визначальною підставою для того, щоб визнати бездіяльність відповідача щодо проведення робіт з даного питання, адже як встановлено судом такі роботи відповідачем проводилися про що наведено вище.

Відповідно до пункту 24 розділу Х Перехідних положень ЗК України, до встановлення меж територій та об`єктів природно-заповідного фонду їх межі визначаються відповідно до проектів створення територій та об`єктів природно-заповідного фонду.

Отже, законодавець не встановлює строків або термінів встановлення меж об`єктів природно-заповідного фонду, не встановлює відповідальності за не своєчасне встановлення меж об`єктів природно-заповідного фонду, а також відсутній відповідний склад правопорушення, суб`єктом якого є орган місцевого самоврядування, а об`єктивна сторона полягає у протиправній бездіяльності суб`єкта.

Твердження апелянта про те, що відповідач мав затвердити межу регіонального ландшафтного парку ще в 2006 році, як про це зазначено в п.2 рішення Тернопільської обласної ради від 2005 року "Про затвердження меж регіонального ландшафтного парку "Загребелля" у м. Тернополя, суд не приймає до уваги, адже дане питання не має жодного значення на предмет спірних правовідносин, оскільки суд не надає оцінку виконання даного рішення, а з`ясовує які роботи були проведенні відповідачем щодо винесення меж парку. Враховуючи, що позивач звернувся із даним позовом до суду у 2022 році, то оцінку суд надає зробленим діям відповідача по даному предмету спору з 2005 року по день звернення прокурора до суду, а не в межах 2005 - 2006 р.р.

Апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції правильно зазначив, що для визнання бездіяльності протиправною недостатньо одного лише факту неналежного чи несвоєчасного виконання обов`язкових дій. Важливими є також конкретні причини, умови та обставини, через які дії, що підлягали обов`язковому виконанню відповідно до закону, фактично не були виконані чи були виконані з порушенням строків.

Така позиція узгоджується із висновками, які зробив Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у справі №160/6885/19 у постанові від 18 лютого 2021 року. У цій справі колегія суддів також зазначила, що бездіяльність суб`єкта владних повноважень може бути визнана протиправною адміністративним судом лише у випадку, якщо відповідач ухиляється від вчинення дій, які входять до кола його повноважень та за умови наявності правових підстав для вчинення таких дій.

Аналогічний правовий висновок викладено в постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 21 грудня 2018 року у справі 3813/4640/17.

У постанові Касаційного адміністративного суду від 17 квітня 2019 року у справі №342/158/17 суд касаційної інстанції зазначив, що протиправну бездіяльність суб`єкта владних повноважень треба розуміти як зовнішню форму поведінки (діяння) цього органу/його посадової особи, яка полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи у нездійсненні юридично значимих й обов`язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб`єкта владних повноважень, були об`єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені.

З огляду на вищенаведене, колегія суддів погоджується, що твердження апелянта про те, що неприйняття на сесії Тернопільської міської ради рішення «Про затвердження проекту землеустрою щодо організації і встановлення меж РЛП «Загребелля» є проявом бездіяльності, є необґрунтованим та безпідставним, оскільки обов`язок щодо затвердження проектів землеустрою виникає з моменту їх виготовлення.

Відтак, в діях Тернопільської міської ради відсутні ознаки протиправної бездіяльності щодо незабезпечення проведення робіт з винесенням меж Регіонального ландшафтного парку "Загребелля", закріплення їх в натурі (на місцевості), а тому суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що позовній вимозі слід відмовити.

Апелянтом не надано жодного доказу на підтвердження наявності в діях Тернопільської міської ради протиправної бездіяльності. Відповідач спільно з іншими органами, вчиняла дії в межах наданих повноважень з моменту створення регіонального ландшафтного парку Загребелля. Апелянт не вказав норму законодавства, якою встановлено обов`язок Тернопільської міської ради, як органу місцевого самоврядування дії, які полягають у забезпеченні проведення робіт з винесення меж регіонального ландшафтного парку Загребелля, закріплення їх в натурі (на місцевості).

Отже, за результатами розгляду апеляційної скарги колегія суддів суду апеляційної інстанції дійшла висновку, що суд першої інстанції прийняв правильне рішення про відмову в задоволенні адміністративного позову.

В підсумку, апеляційний суд переглянув оскаржуване рішення суду і не виявив порушень норм матеріального чи процесуального права, які могли призвести до ухвалення незаконного судового рішення, щоб його скасувати й ухвалити нове.

Міркування і твердження апелянта не спростовують правильності правових висновків цього рішення, у зв`язку з чим його апеляційна скарга на рішення суду не підлягає задоволенню.

Згідно із статтею 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції відповідає вимогам статті 242 КАС України, підстав для задоволення вимог апеляційної скарги колегією суддів не встановлено.

Відповідно до статті 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують, а зводяться до переоцінки доказів та незгоди з ними.

Керуючись ст. 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу заступника керівника Тернопільської обласної прокуратури залишити без задоволення, а рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 02 березня 2023 рокув справі №500/3926/22 - без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя В. В. Ніколін судді О. М. Гінда М. А. Пліш Повне судове рішення складено 28 червня 2023 року