Постанова

від 25.09.2007 по справі 2-а-307/07

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 2-а-307/07

Справа № 2-а-307/07

 ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

«25»

вересня 2007 року                                                                                                         м. Рівне

Рівненський

окружний адміністративний суд під головуванням судді Чалого І.С. за участю секретаря судового засідання Минько

Н.З. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:                                           

позивача:

ОСОБА_1.;

відповідача:

Лук'янчук В.Г. (дов. № 132 від 29.01.2007 р.);

розглянувши у відкритому судовому

засіданні адміністративну справу

за позовом  

ОСОБА_1

до відповідача

Військової частини А 0796  

про

визнання незаконним дій та стягнення в сумі 2.709,72

грн.,-

 В С Т А

Н О В И В :

Позивач

-громадянин ОСОБА_1- звернувся до Рівненського окружного адміністративного суду

з позовною заявою, відповідно до якої просить визнати дії посадових осіб

військової частини А 0796 незаконними та стягнути з Військової частини А0796

грошову компенсацію за недоотримане речове майно в розмірі 2709,72 грн.

Свої

вимоги обґрунтовує тим, що при проходженні військової служби позивач перебував

на забезпеченні у відповідача, однак належне йому до видачі речове майно не

отримав. На даний час позивач звільнений у запас і речового майна не потребує,

Не

зважаючи на неодноразові звернення до відповідача щодо виплати вказаної

компенсації, заборгованість йому так і не виплачена по теперішній час.

А так

просить визнати дії посадових осіб військової частини А 0796 незаконними та

стягнути з відповідача вартість недоотриманого речового майна в розмірі,

відповідно до наданих відповідачем довідок.

Представник

відповідача позов не визнав, в судовому засіданні подав заперечення проти

позовних вимог, в яких вказує, що  дію

ст. 9 Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців

та  сімей», яка давала позивачу право на

отримання грошової компенсації, в частині одержання грошової компенсації за не

отримане речове майно зупинено Законом України 

«Про деякі заходи, щодо економії бюджетних коштів» і цей  закон є діючим та не визнаний не

конституційним. В бюджетах України за минулі роки не передбачено витрат на

грошову компенсацію за речове майно військовослужбовцям.

Заслухавши

пояснення представників сторін, повно і всебічно з'ясувавши всі обставини

справи в їх сукупності на підставі чинного законодавства, перевіривши їх

дослідженими у судовому засіданні доказами, суд вважає, що позов підлягає до

задоволення в повному обсязі.

При

цьому суд встановив та врахував таке.

Відповідно

до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в

адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності

суб'єкта владних повноважень, обов'язок щодо доказування правомірності свого

рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує

проти адміністративного позову.

Представник

відповідача заперечує проти адміністративного позову, однак на думку суду він

не довів суду правомірність дій в/ч А 0796 по відношенню до позивача.

Судом

встановлено, що позивач проходив військову службу і  перебував на речовому забезпеченні у в/ч А

0796, що не заперечується представником відповідача та підтверджується виданою

ним  довідкою № 35 року (а. с. 4)

Наказом

№ 303 від 31 грудня  2006 року

підполковника медичної служби ОСОБА_1в зв'язку із звільненням в запас з правом

носіння військової форми одягу було виключено із списків військової частини.

При

звільненні з військової служби ОСОБА_1. з ним не були проведені розрахунки та

відповідні належні їй виплати.

Як вбачається

з довідки № 35 виданої позивачу в/ч А 0796 та долученої до справи, загальна

сума заборгованості за недоотримане нею речове майно складає  2709 грн. 72 коп. 

Згідно

ст. 9 Закону України “ Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та

членів їх сімей” - держава гарантує військовослужбовцям матеріальне та інше

забезпечення у розмірах, що стимулюють зацікавленість громадян України у

військовій службі.

Відповідно

до п. 27  Постанови Кабінету Міністрів

України  № 1444 від 28.10.2004 року “Про

забезпечення речовим майном військовослужбовців Збройних Сил України у мирний

час” військовослужбовці звільнені у запас або відставку з правом носіння

військової форми одягу, за бажанням можуть отримати речове майно, яке вони не

отримали під час звільнення, або грошову компенсацію  за нього за цінами на день підписання наказу

про звільнення. Зазначеним особам, звільненим у запас або відставку після

закінчення строку контракту, за належне їм, але не отримане протягом дії

контракту речове майно виплачується грошова компенсація пропорційно часу, що

минув з дня виникнення права на отримання цього майна до дати закінчення

контракту, або видається речове майно на суму грошової компенсації.

 Згідно ч. 2 

Закону України “Про деякі заходи щодо економії бюджетних коштів“

призупинено дію частини другої ст. 9 Закону України “Про соціальний і правовий

захист військовослужбовців та членів їх сімей” в частині одержання

військовослужбовцями продовольчих пайків або за їх бажанням грошової

компенсації замість них та замість речового майна…, однак, виходячи з аналізу

тексту цього Закону, суд вважає, що вказана норма Закону поширюється тільки на

військовослужбовців, які проходять дійсну військову службу в Збройних Силах

України,  а позивач є пенсіонером за

станом здоров'я Збройних Сил України.

Отже,

дії посадових осіб в\ч А 0796, щодо відмови ОСОБА_1. в виплаті компенсації за

недоотримане речове майно, є незаконними та заборгованість в розмірі 2709 грн.

72 коп. підлягає стягненню з відповідача.

Судові

витрати, понесені позивачем на підставі ст. 89 КАС України, підлягають

стягненню з відповідача на підставі ч. 1 ст. 94 КАС України  в розмірі, визначеному  ч. 3 Прикінцевих та перехідних положень цього

Кодексу: за подання немайнового спору- 3,40 грн., щодо майнових вимог- один

відсоток від розміру таких вимог, в даній справі 27,09 грн.

Керуючись

статтями 158 ч. 1, 160, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

,-

ПОСТАНОВИВ:

1.  Позов

задоволити в повному обсязі.

2.  Визнати дії

посадових осіб військової частини А 0796 

незаконними, щодо відмови в виплаті грошової компенсації ОСОБА_1за

недоотримане речове майно під час проходження військової служби.

3.  Стягнути з

відповідача- Військової частини А 0796 (м. Рівне вул. Дубенська, 2, код

НОМЕР_1) на користь ОСОБА_1(АДРЕСА_1; адреса для листування: АДРЕСА_2;

ідент. номер НОМЕР_2) грошову компенсацію за недоотримане речове майно в сумі

2709 (дві тисячі сімсот дев'ять) грн.72 коп. та 30 (тридцять) грн. 49 коп.

понесених судових витрат.

4.  Видати

виконавчий лист після набрання, відповідно до статті 254 Кодексу

адміністративного судочинства України, постановою законної сили в порядку,

визначеному частиною 1 статті 258 КАСУ.

5.  Постанова

набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне

оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо заяву про апеляційне

оскарження було подано, але апеляційна скарга не була подана у встановлений

строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі

подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної

сили після закінчення апеляційного розгляду справи. Постанова може бути

оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через суд першої

інстанції, який ухвалив постанову. Заява про апеляційне оскарження подається

протягом 10 днів з дня складення постанови в повному обсязі. Апеляційна скарга

на постанову суду першої інстанції подається протягом 20-ти днів після подання

заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без

попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у

строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. 

Суддя                                                                                     І.С.Чалий