Рішення

від 16.06.2023 по справі 384/30/22

ВІЛЬШАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

№ 384/30/22

№пр. 2/384/6/2023

16 червня 2023 року смт. Вільшанка

Вільшанський районний суд

Кіровоградської області

в складі:

головуючого судді Сорокіної О.О.,

з участю секретаря судового засідання Рябова М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в смт. Вільшанка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Вільшанського ліцею Вільшанської селищної ради про визнання неправомірним та скасування наказу про відсторонення від роботи та стягнення заробітної плати,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою до Вільшанського ліцею Вільшанської селищної ради про визнання неправомірним та скасування наказу про відсторонення від роботи ОСОБА_1 , педагога-організатора Вільшанського закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів від 08 листопада 2021 року №153-од та стягнення заробітної плати,посилаючись нате,що вонапрацює напосаді педагога-організаторау ВільшанськомуЗЗСО І-ІІІступенів з01.09.2015.У листопаді2021року адміністрацієюзакладу неодноразовобуло грубопорушено їїконституційні права.05листопада 2021року директорВільшанського ЗЗСОІ-ІІІст. ОСОБА_2 ознайомила їїз повідомленнямпро обов`язковепрофілактичне щепленнявід COVID-19від 05.11.2021№01-35/130,в якомувказано,що наперіод діїкарантину,встановленого КМУ,з 08листопада 2021року дляпрацівників закладівосвіти щепленнявід COVID-19є обов`язковим,у зв`язкуз чимїй потрібнонадати документ,який підтверджуєнаявність профілактичногощеплення відCOVID-19або довідкувидану,закладом охорониздоров`я,про абсолютніпротипоказання.Свій підписпід данимповідомленням вонане поставила.08листопада 2021року заступникдиректора звиховновної роботи ОСОБА_3 уприсутності свідківзачитала їйвиданий директоромшколи наказ«Про відстороненнявід роботиневакцинованого працівника»№153-одвід 08листопада 2021року,згідно зяким їїбуло відстороненовід роботиз 08листопада 2021року начас відсутностіщеплення відCOVID-19на періоддії карантину,встановленого КабінетомМіністрів України,без збереженнязаробітної плати.Вважає,що наказомпро відстороненнявід роботипорушено їїконституційні права.У зв`язкуз викладенимпросить визнатинезаконним таскасувати наказвід 08листопада 2021року №153-од«Про відсторонення ОСОБА_1 ,педагога-організатора»та стягнутиз відповідачасередній заробітокза часвимушеного прогулуз 08листопада 2021року домоменту поновленняна роботі.

Ухвалою Вільшанського районного суду Кіровоградської області від 16 лютого 2022 року залишено без руху вказану позовну заяву та надано строк для усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Вільшанського районного суду Кіровоградської області від 25 лютого 2022 року у зазначеній справі відкрито провадження, призначено підготовче засідання з повідомленням учасників справи на 27 квітня 2022 року.

27 квітня 2022 року підготовче засідання не проводилося. Підготовче засідання перепризначено на 30 травня 2022 року.

30 травня 2022 року підготовче засідання відкладено на 16 червня 2022 року за заявою відповідача.

16 червня 2022 року підготовче засідання відкладено на 23 червня 2022 року.

Ухвалою Вільшанського районного суду Кіровоградської області від 23 червня 2022 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 01 липня 2022 року.

01 липня 2022 року судове засідання відкладено на 12 серпня 2022 року за клопотанням представника відповідача.

12 серпня 2022 року судове засідання відкладено на 29 серпня 2022 року за клопотанням представника відповідача.

29 серпня 2022 року судове засідання відкладено на 30 вересня 2022 року у зв`язку з витребуванням доказів.

Ухвалою Вільшанського районного суду Кіровоградської області від 30 вересня 2022 року провадження у справі зупинено до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду цивільної справи №130/3548/21.

Ухвалою Вільшанського районного суду Кіровоградської області від 02 березня 2023 року поновлено провадження у справі та призначено судове засідання на 19 квітня 2023 року.

19 квітня 2023 року судове засідання відкладено на 01 червня 2023 року за клопотанням представника відповідача.

01 червня 2023 року судове засідання відкладено на 15 червня 2023 року за клопотанням представника відповідача.

Позивач у судове засідання не з`явилася, подала до суду заяву, в якій просила розгляд справи проводити у її відсутність, позовні вимоги підтримує у повному обсязі, просить їх задовольнити. Просила допустити її до роботи педагогом-організатором.

Представник відповідача в судове засідання не з`явилася, подала до суду заяву, в якій просила справу слухати у її відсутність, заперечувала проти позовних вимог, просила відмовити у їх задоволенні. Також подала до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначила, що відсторонюючи позивача від роботи у зв`язку з відсутністю у неї щеплення проти COVID-19, відповідач діяв відповідно до закону, оскільки постановою КМУ від 09 грудня 2020 року №1236 на керівників установ та організацій покладено обов`язок забезпечити відсторонення від роботи (виконання робіт) працівників, які відмовляються або ухиляються від проведення обов`язкових профілактичних щеплень проти COVID-19. Доказів наявності у позивача абсолютних протипоказань до проведення таких профілактичних щеплень матеріали справи не містять. Оскільки позивач була правомірно відсторонена від роботи, у зазначений період трудових обов`язків не виконувала, тому відсутні підстави для стягнення невиплаченої зарплати за період її відсторонення. Враховуючи викладене, просить у задоволенні позовної заяви відмовити в повному обсязі.

У зв`язкуз неявкоюв судовезасідання всіхучасників справи,відповідно доч.2ст.247ЦПК України,фіксування судовогопроцесу задопомогою звукозаписувальноготехнічного засобуне здійснюється.

Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, всебічно та повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об`єктивно оцінивши докази, що мають істотне значення для її розгляду і вирішення по суті, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до частини третьої статті 3ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. У статті 17Закону України"Провиконання рішеньта застосуванняпрактики Європейськогосуду зправ людини" визначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію прозахист правлюдини іосновоположних свобод від 04 листопада 1950 року та протоколи до неї (далі - Конвенція), а також практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права. Відповідно до статті 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру. Частиною першою статті 8Конституції України передбачено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Суддя, здійснюючи правосуддя, керується верховенством права (частина перша статті 129 Конституції України). Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (стаття 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів"). Згідно з частиною першою статті 4ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Судом встановлено, що ОСОБА_1 з 01 вересня 2015 року працює у Вільшанській ЗШ І-ІІІ ступенів Вільшанської селищної ради на посаді педагога-організатора, що підтверджується записами у трудовій книжці позивача (а.с. 29-30). Відповідно до наказу директора Вільшанського закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів Вільшанської селищної ради від 11 жовтня 2021 року №138-од, працівників Вільшанського закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів, зокрема, ОСОБА_1 , педагога-організатора, попереджено про відсторонення від виконання ними професійних обов`язків без збереження заробітної плати, якщо вони не будуть щеплені проти гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (а.с. 68). У відповідності до повідомлення про обов`язкове профілактичне щеплення від COVID-19 від 05 листопада 2021 року за №01-35/130, позивача повідомлено про те, що на період дії карантину встановленого КМУ, з 08 листопада 2021 року для працівників закладів освіти щеплення від COVID-19 є обов`язковим. Повідомлено про необхідність до 05 листопада 2021 року надати документ, який підтверджує наявність профілактичного щеплення від COVID-19 або довідку, видану закладом охорони здоров`я про абсолютні протипоказання. Якщо до визначеної у повідомленні дати позивач не надає один із зазначених документів, 08 листопада 2021 року її відсторонять від роботи без збереження заробітної плати (а.с.67). Згідно з актом від 05 листопада 2021 року про ознайомлення з повідомленням директора Вільшанського закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів Вільшанської селищної ради від 05 листопада 2021 року №01-35/130 «Про обов`язкове щеплення від COVID-19», ОСОБА_1 , педагога-організатора Вільшанського ЗЗСО І-ІІІ ступенів, ознайомлено з повідомленням директора Вільшанського закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів Вільшанської селищної ради від 05 листопада 2021 року №01-35/130 «Про обов`язкове щеплення від COVID-19» (а.с. 69).

Наказом відповідача №153-од від 08 листопада 2011 року, ОСОБА_1 відсторонено від роботи з 08 листопада 2021 року на час відсутності щеплення від COVID-19 на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, без збереження заробітної плати (а.с.28). Згідно з актом від 08 листопада 2021 року про ознайомлення з наказом директора Вільшанського закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів Вільшанської селищної ради від 08 листопада 2021 року №153-од, ОСОБА_1 , педагога-організатора Вільшанського ЗЗСО І-ІІІ ступенів, ознайомлено з наказом директора Вільшанського закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів Вільшанської селищної ради від 08 листопада 2021 року №153-од «Про відсторонення від роботи ОСОБА_1 , педагога-організатора» (а.с. 70). Відповідно до наказу директора Вільшанського ліцею Вільшанської селищної ради Добрової О. №64-од від 01 березня 2022 року «Про допуск до роботи ОСОБА_1 , педагога-організатора», ОСОБА_1 , педагога-організатора Вільшанського ліцею, допущено до роботи з 01 березня 2022 року до завершення воєнного стану в Україні (а.с.54).

Щодо позовних вимог про визнання незаконним та скасування наказу про відсторонення від роботи та зобов`язання допустити до роботи суд зазначає таке. Кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. При цьому держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю (стаття 43 Конституції України). Забороняється будь-яка дискримінація у сфері праці, зокрема порушення принципу рівності прав і можливостей, пряме або непряме обмеження прав працівників залежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, гендерної ідентичності, сексуальної орієнтації, етнічного, соціального та іноземного походження, віку, стану здоров`я, інвалідності, підозри чи наявності захворювання на ВІЛ/СНІД, сімейного та майнового стану, сімейних обов`язків, місця проживання, членства у професійній спілці чи іншому об`єднанні громадян, участі у страйку, звернення або наміру звернення до суду чи інших органів за захистом своїх прав або надання підтримки іншим працівникам у захисті їх прав, повідомлення про можливі факти корупційних або пов`язаних з корупцією правопорушень, інших порушень Закону України "Про запобігання корупції", а також сприяння особі у здійсненні такого повідомлення, за мовними або іншими ознаками, не пов`язаними з характером роботи або умовами її виконання (стаття 2-1 Кодексу законів про працю України, далі - КЗпП України). Держава гарантує працездатним громадянам, які постійно проживають на території України, зокрема, правовий захист від необґрунтованої відмови у прийнятті на роботу і незаконного звільнення, а також сприяння у збереженні роботи (стаття 5-1 КЗпП України). Відсторонення працівників від роботи власником або уповноваженим ним органом допускається у разі: появи на роботі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп`яніння; відмови або ухилення від обов`язкових медичних оглядів, навчання, інструктажу і перевірки знань з охорони праці та протипожежної охорони; в інших випадках, передбачених законодавством (частина перша статті 46 КЗпП України). Відповідно до статті 4КЗпП України законодавство про працю складається з цього Кодексу та інших актів законодавства України, прийнятих відповідно до нього. У визначенні поняття "законодавство" Верховний Суд враховує рішення Конституційного Суду України (далі - КСУ) від 09 липня 1998 року №12-рп/09 (справа про тлумачення терміну "законодавство"), відповідно до якого термін "законодавство", що вживається у частині третій статті 21КЗпП України (в редакції на час прийняття рішення КСУ), треба розуміти так, що ним охоплюються закони України, чинні міжнародні договори України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також постанови Верховної Ради України, укази Президента України, декрети і постанови Кабінету Міністрів України, прийняті в межах їх повноважень та відповідно до Конституції України і законів України. Статтею 10 Закону України "Основи законодавства України про охорону здоров`я" на громадян України покладено обов`язки у сфері охорони здоров`я: а) піклуватись про своє здоров`я та здоров`я дітей, не шкодити здоров`ю інших громадян; б) у передбачених законодавством випадках проходити профілактичні медичні огляди і робити щеплення; в) вживати передбачених Законом України "Про екстрену медичну допомогу", заходів для забезпечення надання екстреної медичної допомоги іншим особам, які знаходяться у невідкладному стані; г) виконувати інші обов`язки, передбачені законодавством про охорону здоров`я. За частинами першою, другою статті 12 Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб", частинами першою, третьою статті 27Закону України"Прозабезпечення санітарногота епідемічногоблагополуччя населення" профілактичні щеплення проти дифтерії, кашлюка, кору, поліомієліту, правця, туберкульозу є обов`язковими і включаються до календаря щеплень. Працівники окремих професій, виробництв та організацій, діяльність яких може призвести до зараження цих працівників та (або) поширення ними інфекційних хвороб, підлягають обов`язковим профілактичним щепленням також проти інших відповідних інфекційних хвороб. У разі відмови або ухилення від обов`язкових профілактичних щеплень у порядку, встановленому законом, ці працівники відсторонюються від виконання зазначених видів робіт. Перелік професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов`язковим профілактичним щепленням проти інших відповідних інфекційних хвороб, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров`я. Відповідно до Положення про Міністерство охорони здоров`я України (затвердженого постановою КабінетуМіністрів Українивід 25березня 2015року №267 в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 24 січня 2020 року №90) Міністерство охорони здоров`я України (далі також - МОЗ) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України. МОЗ є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров`я, а також захисту населення від інфекційних хвороб, протидії ВІЛ-інфекції/СНІДу та іншим соціально небезпечним захворюванням, попередження та профілактики неінфекційних захворювань. У Переліку особливо небезпечних, небезпечних інфекційних та паразитарних хвороб людини і носійства збудників цих хвороб (стаття 28 Закону України "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення") затвердженому Наказом МОЗвід 19липня 1995року №133 (із змінами, внесеними згідно з Наказом МОЗ №521 від 25 лютого 2020 року) до особливо небезпечних інфекційних хвороб віднесено COVID-19. Наказом МОЗвід 04жовтня 2021року №2153 (зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 07 жовтня 2021 року за №1306/36928) затверджено Перелік професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов`язковим профілактичним щепленням та визначено працівників, які підлягають обов`язковим профілактичним щепленням проти гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2. Відповідно до указаного Переліку, який набрав чинності 08 листопада 2021 року, обов`язковим профілактичним щепленням проти гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, підлягають працівники, у тому числі, закладів загальної середньої освіти. Обов`язковою умовою для здійснення профілактичного щеплення є відсутність абсолютних протипоказань до проведення профілактичних щеплень, відповідно до Переліку медичних протипоказань та застережень до проведення профілактичних щеплень, затвердженого наказом Міністерстваохорони здоров`яУкраїни від16вересня 2011року №595 (зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 10 жовтня 2011 року за №1161/19899) (у редакції наказу МОЗ від 11 жовтня 2019 року №2070). На момент прийняття оскаржуваного ОСОБА_1 наказу від 08 листопада 2021 року №153-од та відсторонення з 08 листопада 2021 року позивача від роботи, на території України постановою КабінетуМіністрів Українивід 09грудня 2020року №1236 було установлено карантин з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2. Указану постанову з 08 листопада 2021 року доповнено пунктом 41-6, яким передбачено, що керівникам державних органів (державної служби), керівникам підприємств, установ та організацій забезпечити: 1) контроль за проведенням обов`язкових профілактичних щеплень проти COVID-19 працівниками та державними службовцями, обов`язковість профілактичних щеплень яких передбачена переліком професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов`язковим профілактичним щепленням, затвердженим наказом МОЗвід 04жовтня 2021року №2153 (далі - Перелік №2153); 2) відсторонення від роботи (виконання робіт) працівників та державних службовців, обов`язковість профілактичних щеплень проти COVID-19 яких визначена переліком та які відмовляються або ухиляються від проведення таких обов`язкових профілактичних щеплень проти COVID-19 відповідно до статті 46 Кодексу законів про працю України, частини другої статті 12Закону України"Прозахист населеннявід інфекційниххвороб" та частини третьої статті 5 Закону України "Про державну службу", крім тих, які мають абсолютні протипоказання до проведення таких профілактичних щеплень проти COVID-19 та надали медичний висновок про наявність протипоказань до вакцинації проти COVID-19, виданий закладом охорони здоров`я; 3) взяття до відома, що: на час такого відсторонення оплата праці працівників та державних службовців здійснюється з урахуванням частини першої статті 94 Кодексу законів про працю України, частини першої статті 1Закону України"Прооплату праці" та частини третьої статті 5 Закону України "Про державну службу"; відсторонення працівників та державних службовців здійснюється шляхом видання наказу або розпорядження керівника державного органу (державної служби) або підприємства, установи, організації з обов`язковим доведенням його до відома особам, які відсторонюються. Строк відсторонення встановлюється до усунення причин, що його зумовили. Таким чином, за відсутності обов`язкового профілактичного щеплення проти гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, яка віднесена до особливо небезпечних інфекційних хвороб, на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, дозволяється відсторонення від роботи працівників закладів загальної середньої освіти без виплати заробітної плати, окрім тих, які мають абсолютні протипоказання до проведення таких профілактичних щеплень. У постанові ВеликоїПалати ВерховногоСуду від14грудня 2022року усправі №130/3548/21 (провадження №14-82цс22) зазначено, зокрема: "Згідно з практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) втручання вважатиметься "необхідним у демократичному суспільстві" для досягнення легітимної мети, якщо воно відповідає "нагальній суспільній необхідності" та є пропорційним цій меті, тобто дозволяє її досягнути найменш обтяжливими для людини засобами. З огляду на це в кожній конкретній ситуації треба з`ясовувати, наскільки захід втручання у відповідне право був виправданим. Нагальна необхідність ужиття державою у 2021 році заходів для захисту здоров`я населення (зокрема, для попередження поширення коронавірусу SARS-CoV-2, мінімізації ризиків ускладнень і смертності у хворих на COVID-19) не викликає сумнівів. Проте слід з`ясувати, чи було нагально необхідним відсторонення позивачки від роботи та наскільки саме таке відсторонення сприяло досягненню зазначеної легітимної мети. За змістом Переліку №2153 обов`язковим профілактичним щепленням проти COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, підлягають усі працівники визначених цим документом органів, закладів, підприємств, установ, організацій у разі відсутності абсолютних протипоказань до проведення профілактичних щеплень, відповідно до Переліку медичних протипоказань та застережень до проведення профілактичних щеплень, затвердженого наказом МОЗ від 16 вересня 2011 року №595. Отже, Перелік №2153 передбачав низку винятків, пов`язаних зі станом здоров`я конкретної людини, із загального правила про обов`язкову вакцинацію зазначених груп працівників незалежно від того, чи є в них об`єктивна необхідність контактувати на роботі з іншими людьми та з якою саме їх кількістю, тобто чи мають підвищений ризик інфікуватися коронавірусом SARS-CoV-2 та/або сприяти його подальшому поширенню. Критеріїв вибору підприємств, установ та організацій для включення до Переліку №2153 останній не містить. Велика Палата Верховного Суду вважає, що відсторонення особи від роботи, що може мати наслідком позбавлення її в такий спосіб заробітку без індивідуальної оцінки поведінки цієї особи, лише на тій підставі, що вона працює на певному підприємстві, у закладі, установі, іншій організації, може бути виправданим за наявності дуже переконливих підстав. У кожному випадку слід перевіряти, чи була можливість досягнути поставленої легітимної мети шляхом застосування менш суворих, ніж відсторонення працівника від роботи, заходів після проведення індивідуальної оцінки виконуваних ним трудових обов`язків, зокрема, оцінки об`єктивної необхідності під час їхнього виконання особисто контактувати з іншими людьми, можливості організації дистанційної чи надомної роботи тощо. Велика Палата Верховного Суду зауважує, що в кожному конкретному випадку для вирішення питання про наявність підстав для обов`язкового щеплення працівника проти COVID-19 і, відповідно, для відсторонення працівника від роботи, слід виходити не тільки з Переліку №2153, але й оцінки загрози, яку потенційно на роботі може нести невакцинований працівник. Зокрема, слід враховувати і такі обставини, як: - кількість соціальних контактів працівника на робочому місці (прямих/непрямих); - форму організації праці (дистанційна/надомна), у тому числі можливість встановлення такої форми роботи для працівника, який не був щепленим; - умови праці, у яких перебуває працівник і які збільшують вірогідність зараження COVID-19, зокрема потребу відбувати у внутрішні та закордонні відрядження; - контакт працівника з продукцією, яка буде використовуватися (споживатися) населенням. Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 17 квітня 2019 року у справі №682/1692/17 дійшов висновку, що вимога про обов`язкову вакцинацію населення проти особливо небезпечних хвороб з огляду на потребу охорони громадського здоров`я, а також здоров`я заінтересованих осіб є виправданою. Принцип важливості суспільних інтересів превалює над особистими правами особи, однак лише тоді, коли таке втручання має об`єктивні підстави та є виправданим. Аналогічний висновок зробив Верховний Суд і в постановах від 10 березня 2021 року у справі №331/5291/19 (провадження №61-17335св20), від 20 березня 2018 року у справі №337/3087/17 (провадження №К/9901/283/18), від 08 лютого 2021 року у справі №630/554/19 (провадження №61-6307св20). З огляду на викладене Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що при розгляді подібних справ суди повинні враховувати, що суспільні інтереси превалюють над особистими, однак лише тоді, коли втручання у відповідні права особи має об`єктивні підстави (передбачене законом, переслідує легітимну мету, є нагально необхідним і пропорційним такій меті)". При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України). У судовому засіданні встановлено, що з 01 вересня 2015 року ОСОБА_1 працює у Вільшанській ЗШ І-ІІІ ступенів Вільшанської селищної ради на посаді педагога-організатора. Позивач належить до працівників закладів загальної середньої освіти, тому на неї поширюються вимоги щодо проведення обов`язкового профілактичного щеплення проти гострої респіраторної хвороби COVID-19. 05 листопада 2021 року директором Вільшанського закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів Вільшанської селищної ради Кіровоградської області Добровою Оксаною Іванівною було винесено повідомлення №01-35/130 "Про обов`язкове профілактичне щеплення від COVID-19", яким ОСОБА_1 поставлено до відома про обов`язкове щеплення від COVID-19 для працівників освіти та надано час до 08 листопада 2021 року надати документ, який підтверджує наявність профілактичного щеплення від COVID-19 або довідку про абсолютні протипоказання відповідно до переліку медичних протипоказань та застережень до проведення профілактичних щеплень, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров`я України від 16 вересня 2011 року №595. Від проставлення підпису про ознайомлення з цим повідомленням позивач відмовилася, про що відповідачем було складено акт від 05 листопада 2021 року. Даний факт визнається позивачем. Директором Вільшанського закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів Вільшанської селищної ради Кіровоградської області Добровою О.І. 08 листопада 2021 року було винесено наказ №153-од "Про відсторонення від роботи ОСОБА_1 , педагога-організатора", яким позивача педагога-організатора, відсторонено від роботи з 08 листопада 2021 року на час відсутності щеплення проти СОVІD-19 на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, без збереження заробітної плати. Від проставлення підпису про ознайомлення з цим наказом позивач відмовилася, про що відповідачем було складено акт від 08 листопада 2021 року. Даний факт визнається позивачем. Позивач станом на 08 листопада 2021 року (дату відсторонення від роботи) не надала документи про щеплення або про наявність абсолютних протипоказань до проведення таких профілактичних щеплень, що було підставою для видачі спірного наказу, з яким позивач відмовилася ознайомлюватися. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (частина перша статті 81 ЦПК України). Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (частини перша-третя статті 89 ЦПК України). З огляду на викладене, суд враховує, що застосування до позивача такого заходу як відсторонення від роботи не передбачало жодної індивідуальної оцінки виконуваних нею трудових обов`язків, зокрема об`єктивної необхідності під час їхнього виконання особисто контактувати з іншими людьми або неможливість встановлення позивачу іншої форми організації праці. Судом не встановлено жодних фактів, які б підтверджували нагальність потреби у відстороненні саме позивача від роботи і докази протилежного відповідачем не надано. Тому таке відсторонення не можна вважати пропорційним меті охорони здоров`я населення та самого позивача. За таких обставин суд дійшов висновку про порушення права позивача на працю, про незаконність відсторонення ОСОБА_1 від роботи, оскільки дії відповідача як роботодавця в цьому випадку, щонайменше, були непропорційними переслідуваній легітимній меті, для досягнення якої держава передбачила можливість відсторонення працівника від роботи. Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постановах: від 01 березня 2023 року у справі №607/20853/21, від 01 березня 2023 року у справі №130/3526/21, від 01 березня 2023 року у справі №524/11397/21, від 01 березня 2023 року у справі №130/3550/21, від 01 березня 2023 року в справі №565/1559/21, від 01 березня 2023 року в справі №166/1321/21, від 01 березня 2023 року в справі №159/22/22. З урахуванням необхідності врахування правового висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові ВеликоїПалати ВерховногоСуду від14грудня 2022року усправі №130/3548/21 (провадження №14-82цс22), суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог про визнання незаконним та скасування наказу про відсторонення позивача від роботи та зобов`язання допустити позивача до роботи.

Щодо позовних вимог про стягнення заробітної плати за час незаконного відсторонення від роботи суд зазначає таке.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 15, частина перша статті 16 ЦК України). У постанові Верховного Суду від 27 жовтня 2022 року у справі №569/16206/21 (провадження №61-5055св22) зазначено, що: "у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 16 червня 2022 року в справі №211/6466/19 (провадження №61-16239св20) зроблено висновок, що: "відсторонення працівника від роботи - це призупинення виконання ним своїх трудових обов`язків за рішенням уповноважених на це компетентних органів з підстав, передбачених законодавством, що, як правило, відбувається з одночасним призупиненням виплати йому заробітної плати. При відстороненні трудові відносини працівника з роботодавцем не припиняються, тому тут не йдеться про звільнення з роботи. Однак при цьому працівник тимчасово не допускається до виконання своїх трудових обов`язків". У постанові Верховного Суду від 03 червня 2020 року у справі №205/4333/17 (провадження №61-45345св18) зазначено, що: "Судом першої інстанції було встановлено, що відповідач грубо порушив право позивача на працю, оскільки вона майже рік не працювала на підприємстві, не виконувала покладені на неї обов`язки, не отримувала заробітну плату та не була при цьому звільнена, наказу про відсторонення не отримувала, то він дійшов правильного висновку стосовно того, що ефективним способом захисту порушеного права позивача є зобов`язання ПАТ "Державний ощадний банк України" допустити ОСОБА_1 до роботи". У постанові ВеликоїПалати ВерховногоСуду від14грудня 2022року усправі №130/3548/21 (провадження №14-82цс22) зазначено, що: "чинним законодавством не передбачено обов`язку роботодавця щодо збереження за працівником заробітної плати на період його відсторонення від роботи у зв`язку з відмовою або ухиленням від проведення обов`язкових профілактичних щеплень проти COVID-19. У разі, якщо таке відсторонення не було правомірним, роботодавець зобов`язаний здійснити працівникові визначені законодавством виплати". Якщо буде встановлено, що на порушення статті 46КЗпП України роботодавець із власної ініціативи без законних підстав відсторонив працівника від роботи із зупиненням виплати заробітної плати, такий працівник має право на отримання середнього заробітку за час вимушеного прогулу справа (№761/12073/18 (провадження №61-13444св19)). Середній заробіток працівника визначається відповідно до статті 27Закону "Прооплату праці" за правилами, передбаченими Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою КабінетуМіністрів Українивід 08лютого 1995року №100 (далі - Порядок №100). Відповідно до пункту 5 розділу IV Порядку N 100, нарахування виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати провадиться виходячи з розміру середньоденної (годинної) заробітної плати. Разом з цим, пунктом 8 розділу IV Порядку №100 передбачено, що нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період. При обчисленні середньої заробітної плати за два місяці, виходячи з посадового окладу чи мінімальної заробітної плати, середньоденна заробітна плата визначається шляхом ділення суми, розрахованої відповідно до абзацу п`ятого пункту 4 цього Порядку, на число робочих днів за останні два календарні місяці, що передують місяцю, в якому відбувається подія, з якою пов`язана відповідна виплата, згідно з графіком підприємства, установи, організації.

Відповідно до наказу директора Вільшанського ліцею Вільшанської селищної ради від 01 березня 2022 року №64-од, допущено до роботи ОСОБА_1 , педагога-організатора Вільшанського ліцею, з 01 березня 2022 року до завершення воєнного стану (а.с. 54). З довідки про доходи №27 від 15 червня 2023 року вбачається, що заробітна плата ОСОБА_1 згідно тарифікації за 2021-2022 рр. становить: вересень - 11840,48 грн., жовтень 11840,48 грн., разом 23680,96 грн. Кількість відпрацьованих робочих днів у вересні 2021 року - 22, у жовтні 2021 року - 20, що разом становить 42 дні. Середньоденна заробітна плата ОСОБА_1 , виходячи із розрахунку (23680 грн. 96 коп. : 42 дні) складає 563 грн. 83 коп.. За період з 08 листопада 2021 року по 28 лютого 2022 року (з 01 березня 2022 року позивача було допущено до роботи), виходячи з розрахунку робочих днів помісячно за вищевказаний період (17+22+19+20) було 78 робочих днів. Таким чином, сума середнього заробітку, що підлягає стягненню на користь ОСОБА_1 за час вимушеного прогулу за період з 08 листопада 2021 року по 28 лютого 2022 року складає: 78 (робочих днів) х 563 грн. 83 коп. (середньоденна заробітна плата) = 43 978 грн. 74 коп., без утримання податків та інших обов`язкових платежів. З огляду на викладене, суд вважає за доцільне задовольнити позов про стягнення заробітної плати та стягнути на користь ОСОБА_1 з Вільшанського ліцею Вільшанської селищної ради середній заробіток за час відсторонення від роботи з 08 листопада 2021 року по 28 лютого 2022 року в розмірі 43 978 грн. 74 коп., визначений без утримання податків та інших обов`язкових платежів.

Щодо розподілу судових витрат суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, у разі задоволення позову судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються на відповідача, а тому з Вільшанського ліцею Вільшанської селищної ради на користь ОСОБА_1 слід стягнути судовий збір, сплачений нею при подачі позовної заяви до суду, в розмірі 992 грн. 40 коп.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 206, 259, 263-265 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати незаконним та скасувати наказ від 08 листопада 2021 року №153-од «Про відсторонення від роботи ОСОБА_1 , педагога-організатора», виданий директором Вільшанського закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів Вільшанської селищної ради.

Допустити ОСОБА_1 до роботи педагогом-організатором Вільшанського ліцею Вільшанської селищної ради.

Стягнути з Вільшанського ліцею Вільшанської селищної ради (ЄДРПОУ 22224444) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) середній заробіток за час відсторонення від роботи з 08 листопада 2021 року по 28 лютого 2022 року в розмірі 43 978 (сорок три тисячі дев`ятсот сімдесят вісім) грн. 74 коп., визначений без утримання податків та інших обов`язкових платежів.

Стягнути з Вільшанського ліцею Вільшанської селищної ради (ЄДРПОУ 22224444) на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір в розмірі 992 (дев`ятсот дев`яносто дві) грн. 40 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості щодо учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 .

Відповідач: Вільшанський ліцей Вільшанської селищної ради, код ЄДРПОУ 22224444, місцезнаходження: вул. Миру, 37, смт. Вільшанка Голованівського району Кіровоградської області.

Повний текст судового рішення складено 26 червня 2023 року.

Суддя О.О. Сорокіна