Рішення

від 15.06.2023 по справі 160/7837/23

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 червня 2023 року Справа № 160/7837/23

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Кучми К.С.

при секретарі судового засідання Казаковій Л.А.

за участю:

представника позивача Кисельова А.В.

представника відповідача Скічко Ю.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Дніпрі адміністративну справу в порядку спрощеного позовного провадження за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "СІТЕК" до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми «С» від 11.01.2023 року №0006830709, яким до TOB «СІТЕК» застосовано штрафну санкцію (пеню) за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності в сумі 208 524,89 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що за наслідками проведеної працівниками Головного управління ДПС у Дніпропетровській області документальної позапланової виїзної перевірки TOB «СІТЕК» було складено акт №2472/04-36-07-09/31770353 від 25.11.2022 року, в якому зроблено висновок про те, що товариством порушено вимоги частини 2 статті 13 Закону України «Про валюту і валютні операції» від 21.06.2018 року №2473-VIII при виконанні зовнішньоекономічного договору від 21.12.2019 року №21-12/2019 за період з 21.12.2019 року по 11.11.2022 року в частині не надходження валютної виручки на поточні рахунки підприємства, що передбачає відповідальність на підставі частини 5 статті 13 Закону №2473-VIII у вигляді нарахування пені за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД. На підставі висновків вищезазначеного акту відповідачем було сформоване податкове повідомлення-рішення форми «С» від 11.01.2023 року №0006830709, яким до ТОВ «СІТЕК» застосовано штрафну санкцію (пеню) за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності в сумі 208 524,89 грн.

Позивач не погоджується зі спірним податковим повідомленням-рішенням, просить його скасувати та зазначає, що відповідачем не було надано належної правової оцінки тому факту, що ТОВ «СІТЕК» на виконання умов зовнішньоекономічного контракту від 21.12.2019 року №21-12/2019, укладеного із компанією-нерезидентом «Комбі Сенатор ПС» було розпочато процедуру медіації відповідно до законодавства Республіки Азербайджан, що в свою чергу виключає будь-які законодавчо обґрунтовані підстави для застосування пені у сфері ЗЕД. Зазначений факт, у повному обсязі спростовує вину платника податків ТОВ «СІТЕК» як об`єктивну сторону «встановленого» згідно із актом №2472/04-36-07-09/31770353 податкового правопорушення, оскільки для встановлення її наявності контролюючому органу необхідно довести не наявність відповідного ставлення платника податків до своїх протиправних дій/бездіяльності (усвідомлення своїх дій, розуміння наслідків тощо), а саме те, що платник податків, вчиняючи певні дії або допускаючи бездіяльність, за які передбачена відповідальність, діяв нерозумно, недобросовісно й без належної обачності.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.04.2023 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в справі. Призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

На виконання вимог ухвали суду від відповідача 12.05.2023 року надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що відповідно до п.21 розділу II Постанови НБУ від 02.01.2019 р. №5 «Про затвердження Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті» граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 365 календарних днів. Проте, виручка в іноземній валюті у сумі 39 774,50 дол.США (екв. 1 454 497,78 грн.) не надійшла від нерезидента ТОВ «Комбі Сенатор ПС» (Республіка Азербайджан) на валютний рахунок TOB «СІТЕК» на виконання умов зовнішньоекономічного контракту від 21.12.2019 р. №21-12/2019, у строки передбачені ч.2 ст.13 Закону України «Про валюту і валютні операції», п.21 розділу II Постанови НБУ від 02.01.2019 р. №5 «Про затвердження Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті».

Відповідач зазначає, що процедура медіації, яка розпочата та завершена TOB «СІТЕК», з метою стягнення заборгованості у сумі 39 774,50 дол.США з нерезидента ТОВ «Комбі Сенатор ПС» (Республіка Азербайджан) при виконанні умов зовнішньоекономічного контракту від 21.12.2019 р. №21-12/2019, відповідно до ч.7 ст.13 Закону України «Про валюту і валютні операції», не є підставою для зупинення строків нарахування пені за порушення розрахунків у сфері ЗЕД. Порушення резидентами строку розрахунків, встановленого згідно із ч.5 ст.13 Закону України «Про валюту і валютні операції», тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3 відсотка суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) у національній валюті (у разі здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним договором (контрактом) у національній валюті) або в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом Національного банку України, встановленим на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару). На підставі наведеного, відповідач просить суд відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

Ухвалою суду від 15.05.2023 року задоволено заяву відповідача та продовжено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження вже з повідомленням (викликом) сторін.

08.06.2023 року до суду від відповідача надійшли додаткові пояснення, в яких останній зазначає, що лист Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 р. №2024/02.0-7.1, на який посилається ТОВ «СІТЕК», не може підтвердити форс-мажор в прив`язці до конкретного зобов`язання за контрактом від 21.12.2019 р. №21-12/2019, який укладено з нерезидентом - ТОВ «Комбі Сенатор ПС» (Республіка Азербайджан), оскільки не є довідкою або сертифікатом який засвідчує настання форс-мажорних обставин за зовнішньоекономічними контрактами. Для зупинення граничних термінів розрахунків по конкретному ЗЕД-договору та ненарахування пені, позивачу необхідно звернутися до регіональної Торгово-промислової палати та отримати індивідуальний сертифікат, який засвідчує настання форс-мажорних обставин. Підтвердженням існування форс-мажорних обставин є відповідний сертифікат Торгово-промислової палати України чи уповноваженої нею регіональної торгово-промислової палати.

В судовому засіданні 14.06.2023 року представником позивача надані додаткові пояснення, в яких зазначено, що TOB «СІТЕК» вважає необґрунтованими доводи відповідача про не надання підприємством сертифікату про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), оскільки у зв`язку з повномасштабним вторгненням росії на територію України. Торгово-промислова палата України ухвалила рішення спростити процедуру засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) та з метою позбавлення обов`язкового звернення до Торгово-промислової палати України та уповноважених нею регіональних Торгово-промислових палат з метою підтвердження форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) у період дії введеного воєнного стану на сайті Торгово-промислової палати України було розміщено 28.02.2022 року загальний офіційний лист щодо засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили). Крім того, стосовно наявності вини у діях ТОВ «СІТЕК» наголошує, що згідно із п.109.1 ст.109 ПК України податковим правопорушенням є протиправне, винне (у випадках, прямо передбачених цим Кодексом) діяння (дія чи бездіяльність) платника податку (в тому числі осіб, прирівняних до нього), контролюючих органів та/або їх посадових (службових) осіб, інших суб`єктів у випадках, прямо передбачених цим Кодексом. Діяння вважаються вчиненими умисно, якщо існують доведені контролюючим органом обставини, які свідчать, що платник податків удавано, цілеспрямовано створив умови, які не можуть мати іншої мети, крім як невиконання або неналежне виконання. Так, вжиті платником податків заходи щодо дотримання правил та норм податкового законодавства вважаються достатніми, якщо контролюючий орган не доведе, що, вчиняючи певні дії або допускаючи бездіяльність, за які передбачена відповідальність, платник податків діяв нерозумно, недобросовісно та без належної обачності. Як вже зазначалось, з метою досудового врегулювання питання щодо порушення строків розрахунків за поставлений товар ТОВ «СІТЕК» було вчинено максимум дій щодо ініціації проведення як медіаціного, так і судового порядку врегулювання спору із компанією-нерезидентом «Комбі Сенатор ПС». З огляду на викладене, події, що відбулись з вини контрагента-нерезидента та призвели до порушення граничних строків проведення розрахунків виключають юридичну відповідальність ТОВ «СІТЕК» за статтею 112 ПК України.

В судовому засіданні представник відповідача заперечував проти задоволення позову, зокрема, з викладених у відзиві та додаткових письмових пояснень підстав.

Дослідивши матеріали справи, враховуючи позицію позивача, викладену у позовній заяві та у поясненнях, враховуючи позицію відповідача, викладену у відзиві на позовну заяву та у поясненнях, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному та об`єктивному розгляді обставин справи, суд встановив наступні обставини справи.

Судом встановлено, що 21.12.2019 року між ТОВ «СІТЕК» (Україна) (далі - Продавець), в особі генерального директора Гризуна Сергія Івановича, діючого на підставі Статуту та ТОВ «Комбі Сенатор ПС» (Республіка Азербайджан) (далі - Покупець), в особі директора Шукурова Саміра Салман огли, діючого на підставі Статуту, укладений в м.Дніпро Контракт №21-12/2019.

Предмет контракту - продавець продає, а покупець приймає та оплачує товар на умовах вказаних у Специфікаціях до контракту відповідно до правил «Інкотермс 2010» на умовах FCA - Україна, м.Дніпро, вул.Івана Езу, 15. Валюта платежу по контракту - долар США, що включає у себе вартість товару, пакування, маркування та оформлення експортних документів на умовах FCA - Україна, м.Дніпро, вул.Івана Езу, 15. Ціна у специфікаціях до контракту встановлюється у доларах США. Сума контракту - 500 000 дол.США. Відповідно до розділу 10 «Арбітраж» контракту від 21.12.2019 року №21-12/2019 - якщо у претензійному порядку розбіжності між Сторонами усунути не вдалося, тоді всі спори та розбіжності, за виключенням тих, які знаходяться у компетенції судів загальної юрисдикції, передаються на розгляд у Арбітражний суд за місцем знаходження відповідача. Рішення арбітражного суду, яке вступає у законну силу є остаточним ва обов`язковим для виконання сторонами. Контракт вступає у дію з моменту його підписання та діє до 31.12.2021 р., але може бути продовжений за згодою сторін.

До контракту від 21.12.2019 року №21-12/2019 укладено додаткову угоду від 23.11.2020 р. №1 щодо зміни адресних та банківських реквізитів нерезидента. До контракту від 21.12.2019 року №21-12/2019 укладено додаткову угоду від 07.06.2021 р. №3 щодо зміни умов поставки товару - поставка здійснюється на умовах СРТ Азербайджан м.Баку, згідно Інкотермс 2010». До контракту від 21.12.2019 року №21-12/2019 укладено додаткову угоду від 27.12.2021 року №4 щодо продовження строку дії контракту до 31.12.2022 року.

25.11.2022 року на підставі направлення від 14.11.2022 року №4292 виданого Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області, відповідно до пп.19-1.1.4 п.19-1.1 ст.19-1, пп.20,1.4 п.20.1 ст.20, пп.69.2 п.69 розділу XX «Перехідні положення» ПК України, у зв`язку з отриманням Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області податкової інформації від НБУ від 20.09.2022 р. №25-0008/162/ДСК щодо виявлених фактів порушень норм валютного законодавства України, та на підставі наказу на проведення документальної позапланової виїзної перевірки від 14.11.2022 р. №3345-п проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ «СІТЕК» з питань дотримання вимог валютного законодавства України при виконанні умов зовнішньоекономічного контракту від 21.12.2019 р. №21-12/2019 за період з 21.12.2019 р. по 11.11.2022 р.

За наслідком проведеної перевірки посадовою особою відповідача встановлено порушення ч.2 ст.13 Закону України «Про валюту і валютні операції» від 21.06.2018 року №2473-VIII при виконанні умов зовнішньоекономічного договору від 21.12.2019 року №21-12/2019 за період з 21.12.2019 року по 11.11.2022 року в частині не надходження валютної виручки на поточні рахунки позивача, за що на підставі ч.5 ст.13 Закону України «Про валюту і валютні операції» №2473-VIII нарахована пеня за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД.

На підставі акту перевірки №2472/04-36-07-09/31770353 від 25.11.2022 року Головним управліннями ДПС у Дніпропетровській області винесено податкове повідомлення-рішення від 11.01.2023 р. №0006830709, яким до TOB «СІТЕК» застосовано штрафну санкцію (пеню) за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності в сумі 208 524,89 грн.

Винесене податкове повідомлення-рішення від 11.01.2023 р. №0006830709 було оскаржено позивачем в адміністративному порядку до органу ДПС України.

За результатами розгляду вказаної скарги ДПС України прийнято рішення від 22.03.2023 р. №7094/6/99-00-06-01-02-062, яким скаргу платника податків залишено без задоволення, а винесене податкове повідомлення-рішення від 11.01.2023 р. №0006830709 - без змін.

Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд виходить з наступного.

Згідно із п.п.6, 7 розділу ІІ Інструкції про порядок валютного нагляду банків за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, затвердженої постановою НБУ від 02.01.2019 року №7, банк згідно з цією Інструкцією здійснює валютний нагляд за дотриманням резидентом граничних строків розрахунків за:

1) операцією резидента з експорту товарів, якщо на дату митного оформлення продукції або виконання резидентом робіт, надання послуг, експорту прав інтелектуальної власності, інших немайнових прав, призначених для продажу (оплатної передачі), розрахунки за такою операцією не завершені (кошти від продажу нерезиденту товару на поточний рахунок резидента не надійшли або надійшли не в повному обсязі) або в банку немає інформації про завершення розрахунків за такою операцією;

2) операцією резидента з імпорту товарів, якщо на дату оплати резидентом товару [а в разі застосування розрахунків у формі документарного акредитива - на дату здійснення банком платежу на користь нерезидента (дату списання коштів з рахунку банку)] нерезидентом не була здійснена поставка за операцією з імпорту товару з оформленням типівМД, зазначених у підпункті 3 пункту 9 розділу III цієї Інструкції, та відображенням інформації про таке оформлення у реєстрі МД, або документів, зазначених у підпунктах 3, 4 пункту 9 розділу III цієї Інструкції, або в банку немає інформації про здійснення поставки за такою операцією;

3) імпортною операцією резидента, якщо на дату оплати резидентом продукції [а в разі застосування розрахунків у формі документарного акредитива - на дату здійснення банком платежу на користь нерезидента (дату списання коштів з рахунку банку)] імпортна операція без увезення продукції на територію України не була завершена або в банку немає інформації про завершення імпортної операції без увезення продукції на територію України.

Банк перевіряє операції, не зазначені впідпунктах 1 - 3пункту 6 розділу II цієї Інструкції, під час настання події (переказу резидентом коштів на користь нерезидента, надходження від нерезидента коштів на користь резидента, отримання реєструМДза відповідною операцією) і надалі банк не здійснює за ними валютний нагляд щодо дотримання резидентом граничного строку розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів згідно з вимогами цієї Інструкції.

Банк розпочинає відлік установлених Національним банком граничних строків розрахунків з дати:

1) оформлення МД типу ЕК-10 Експорт, ЕК-11 Реекспорт на продукцію, що експортується (якщо продукція згідно із законодавством України підлягає митному оформленню), або підписання акта або іншого документа, що засвідчує поставку нерезиденту товару відповідно до умов експортного договору (якщо товар згідно із законодавством України не підлягає митному оформленню), - за операціями з експорту товарів;

2) здійснення платежу (списання коштів з рахунку клієнта), а в разі застосування розрахунків у формі документарного акредитива - здійснення банком платежу на користь нерезидента (списання коштів з рахунку банку) - за операціями з імпорту товарів.

Датою здійснення платежу на користь нерезидента - постачальника товару вважається дата здійснення банком платежу на користь нерезидента - постачальника товару, якщо оплата зобов`язань резидента за операцією з імпорту товару здійснюється за рахунок коштів, отриманих від банку на підставі кредитного договору без зарахування цих коштів на поточний рахунок такого резидента в банку.

Відповідно до п.9 розділу ІІІ Інструкції №7 банк завершує здійснення валютного нагляду за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків:

1) якщо сума незавершених розрахунків за операцією з експорту, імпорту товарів не перевищує незначної суми. У разі здійснення розрахунків за експорт, імпорт товарів в іноземній валюті сума незавершених розрахунків за операцією з експорту, імпорту товарів визначається за офіційним курсом гривні до іноземних валют, установленим Національним банком на дату останньої події за відповідною операцією (остання дата платежу/надходження грошових коштів, дата поставки товару, дата зарахування зустрічних однорідних вимог);

2) у разі експорту товару - після зарахування на поточний рахунок резидента в банку грошових коштів, що надійшли від нерезидента за товар (уключаючи кошти, переказані резидентом із власного рахунку, відкритого за кордоном, якщо розрахунки за експорт товару здійснювалися через рахунок резидента, відкритий за кордоном, та резидентом подано документи іноземного банку, які підтверджують зарахування коштів від нерезидента за товар), або від банку (резидента або нерезидента) за документарним акредитивом, відкритим на користь резидента за операцією з експорту товару, або в порядку, визначеномупунктом 16-2розділу IV цієї Інструкції;

3) у разі імпорту продукції, яка ввозиться в Україну, - після отримання інформації з реєстру МД про здійснення поставки за імпортною операцією з оформленням МД типу IM-40 Імпорт, IM-41 Реімпорт, ІМ-51 Переробка на митній території, IM-72 Безмитна торгівля, IM-75 Відмова на користь держави, IM-76 Знищення або руйнування (якщо продукція згідно із законодавством України підлягає митному оформленню) або після пред`явлення резидентом документа (крім МД), який використовується для митного оформлення продукції (якщо на продукцію, що імпортується, згідно із законодавством України не оформляєтьсяМД);

4) у разі імпорту робіт, послуг, прав інтелектуальної власності та інших немайнових прав, призначених для продажу (оплатної передачі), - після пред`явлення резидентом акта, рахунку (інвойсу) або іншого документа, який згідно з умовами договору засвідчує виконання нерезидентом робіт, надання послуг, передавання прав інтелектуальної власності та інших немайнових прав, призначених для продажу (оплатної передачі);

5) у разі імпорту продукції без її увезення на територію України - після зарахування грошових коштів від нерезидента на поточний рахунок резидента в банку в разі продажу нерезиденту продукції в повному обсязі за межами України (уключаючи кошти, переказані резидентом із власного рахунку, відкритого за кордоном, якщо розрахунки за продаж нерезиденту продукції за межами України здійснювалися через рахунок резидента, відкритий за кордоном, та резидентом подано документи іноземного банку, які підтверджують зарахування коштів від нерезидента за продукцію) або подання документів, що підтверджують використання резидентом продукції за межами України на підставі договорів (контрактів, угод), інших форм документів, що застосовуються в міжнародній практиці та можуть уважатися договором;

6) у разі заміни кредитора в зобов`язанні за операцією з експорту товарів - після зарахування на поточний рахунок резидента - нового кредитора в банку грошових коштів, що надійшли від нерезидента-боржника за поставлений резидентом - первісним кредитором товар, та за наявності документів про заміну кредитора в зобов`язанні за операцією з експорту товарів.

Вимогипідпункту 1пункту 9 розділу III цієї Інструкції не застосовуються до операцій з експорту, імпорту товарів у разі дроблення операцій з експорту товару або дроблення валютних операцій.

Згідно із ст.13 Закону України «Про валюту і валютні операції» Національний банк України має право встановлювати граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів. Національний банк України має право встановлювати винятки та (або) особливості запровадження цього заходу захисту для окремих товарів та (або) галузей економіки за поданням Кабінету Міністрів України. Граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів не застосовуються щодо розрахунків, пов`язаних з договорами про участь у розподілі пропускної спроможності, а також щодо грошового забезпечення (кредитних лімітів) з метою участі в аукціонах з розподілу пропускної спроможності міждержавних перетинів. Національний банк України має право встановлювати мінімальні граничні суми операцій з експорту та імпорту товарів, на які поширюються встановлені відповідно до цього Закону граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.

У разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з експорту товарів грошові кошти підлягають зарахуванню на рахунки резидентів у банках України у строки, зазначені в договорах, але не пізніше строку та в обсязі, встановлених Національним банком України. Строк виплати заборгованості обчислюється з дня митного оформлення продукції, що експортується, а в разі експорту робіт, послуг, прав інтелектуальної власності та (або) інших немайнових прав - з дня оформлення у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді) акта, рахунка (інвойсу) або іншого документа, що засвідчує їх надання.

У разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з імпорту товарів їх поставка має здійснюватися у строки, зазначені в договорах, але не пізніше встановленого Національним банком України граничного строку розрахунків з дня здійснення авансового платежу (попередньої оплати).

Відповідно до п.21 розділу ІІ Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженого постановою НБУ від 02.01.2019 р. №5, граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 365 календарних днів.

Згідно із ч.5 ст.13 Закону України «Про валюту і валютні операції» порушення резидентами строку розрахунків, встановленого згідно із цією статтею, тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3 відсотка суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) у національній валюті (у разі здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним договором (контрактом) у національній валюті) або в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом Національного банку України, встановленим на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару).

Відповідно до ч.6 ст.13 Закону України «Про валюту і валютні операції» у разі якщо виконання договору, передбаченогочастинами другоюаботретьоюцієї статті, зупиняється у зв`язку з виникненням форс-мажорних обставин, перебіг строку розрахунків, установленого згідно зчастиною першоюцієї статті, та нарахування пені відповідно дочастини п`ятоїцієї статті зупиняється на весь період дії форс-мажорних обставин та поновлюється з дня, наступного за днем закінчення дії таких обставин. Підтвердженням виникнення та закінчення дії форс-мажорних обставин є відповідна довідка уповноваженої організації (органу) країни розташування сторони зовнішньоекономічного договору (контракту) або третьої країни відповідно до умов цього договору (контракту).

Згідно із ст.14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб`єктів малого підприємництва видається безкоштовно.

Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.

Верховний Суд в постановах 23.02.2022 року по справі №922/2897/21, від 04.06.2022 року по справі №922/2394/21 зазначив, що форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру, і при їх виникненні скаржник, який посилається на них як на підставу неможливості належного виконання зобов`язання, повинен довести їх наявність не тільки самих по собі, але і те, що вони були форс-мажорними саме для даного конкретного випадку.

При цьому, 28.02.2022 року Торгово-промислова палата України на своєму сайті офіційно розмістила лист №2024/02.0-7.1, яким на підставі ст.ст.14, 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» від 02.12.1997 р. №671/97-ВР, Статуту ТПП України, засвідчила форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): військову агресію російської федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні». ТПП України підтвердила, що зазначені обставини з 24 лютого 2022 року до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними та об`єктивними обставинами для суб`єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб по договору, окремим податковим та/чи іншим зобов`язанням/обов`язком, виконання яких/-го настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання відповідно яких/-го стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).

Отже, ТПП підтверджено, що зазначені обставини з 24.02.2022 року до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними та об`єктивними обставинами для суб`єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб по договору, окремим податковим та/чи іншим зобов`язанням/обов`язком, виконання яких/-го настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання відповідно яких/-го стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).

Так, актом про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «СІТЕК» №2472/04-36-07-09/31770353 від 25.11.2022 року встановлено, що на виконання умов зовнішньоекономічного контракту від 21.12.2019 року №21-12/2019 за період з 21.12.2019 р. по 11.11.2022 р., ТОВ «CITEK» відвантажено на адресу ТОВ «Комбі Сенатор ПС» (Республіка Азербайджан) товар (труби металопластикові, листи з пластмаси та інше) на загальну суму 184 364,50 дол.США (екв. 5 024 625,98 грн.), що підтверджено митними деклараціями типу ЕК 10 АА. Граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 365 календарних днів відповідно до ч.2 ст.13 Закону України «Про валюту і валютні операції» від 21.06.2018 року №2473-VIII, п.21 розділу ІІ Постанови НБУ від 02.01.2019 р. №5 «Про затвердження Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті». Виручка у період з 21.12.2019 р. по 11.11.2022 р. в іноземній валюті отримана від нерезидента на виконання умов зовнішньоекономічного контракту від 21.12.2019 року №21-12/2019 зарахована на поточний валютний рахунок ТОВ «СІТЕК» відкритий у АТ «УкрСиббанк» на загальну суму 144 590 дол.США (екв. 3 926 864,45 грн.).

Актом перевірки також встановлено, що виручка в іноземній валюті у сумі 39 774,50 дол.США (екв. 1 454 497,78 грн.) не надійшла від нерезидента ТОВ «Комбі Сенатор ПС» (Республіка Азербайджан) на валютний рахунок ТОВ «СІТЕК» на виконання умов зовнішньоекономічного контракту від 21.12.2019 року №21-12/2019, у строки передбачені до ч.2 ст.13 Закону України «Про валюту і валютні операції» від 21.06.2018 року №2473-VIII, п.21 розділу II Постанови НБУ від 02.01.2019 року №5 «Про затвердження Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті», а саме: 12 672,50 дол.США (екв. 463 415,58 грн.) - граничний термін 30.08.2022 р.; 27 102 дол.США (екв. 991 082,20 грн.) - граничний термін 06.10.2022 р.

Станом на 11.11.2022 р., за контрактом від 21.12.2019 року №21-12/2019 рахується протермінована дебіторська заборгованість у сумі 39 774,50 дол.США, що підтверджено даними бухгалтерського обліку по рахунку 362 «Розрахунки з покупцями в іноземній валюті».

20.09.2022 року позивач звернувся із пропозицією про застосування процесу медіації у відповідності до законодавства Республіки Азербайджан відповідно до розділу 10 «Арбітраж» контракту від 21.12.2019 року №21-12/2019, на підставі ст.21 Закону Республіки Азербайджан «Про медіацію» щодо стягнення заборгованості у сумі 39 774,50 дол.США з нерезидента ТОВ «Комбі Сенатор ПС» (Республіка Азербайджан). Медіатор, який виступив із пропозицією про організацію медіації - Шахбазов Турал Шаміль огли Бакинської Медіаційної Організації №6. Заяву на медіацію подано представником ТОВ «СІТЕК» А.Я. Керімбейлі, яку прийнято 03.10.2022 р. О.Айсун. ТОВ «СІТЕК» надано довідку Медіаційної ради Бакинської медіаційної організації №6 «Про неможливість продовження процесу після першопочаткової медіаційної сесії» від 24.10.2022 р. №MSB/6-6269, яка видана відповідно до ст.29.3 Закону Азербайджанської Республіки «Про медіацію» за підписом ОСОБА_1 , у зв`язку з тим, що сторони не погоджуються на продовження процесу посередництва.

В акті №2472/04-36-07-09/31770353 від 25.11.2022 року вказано, що перевіркою встановлено порушення ч.2 ст.13 Закону України «Про валюту і валютні операції» від 21.06.2018 року №2473-VIII при виконанні умов зовнішньоекономічного договору від 21.12.2019 року №21-12/2019 за період з 21.12.2019 року по 11.11.2022 року в частині не надходження валютної виручки на поточні рахунки підприємства, за що на підставі ч.5 ст.13 Закону України «Про валюту і валютні операції» №2473-VIII нарахована пеня за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД.

В свою чергу відповідно до розділу 10 «Арбітраж» контракту від 21.12.2019 року №21-12/2019 - якщо у претензійному порядку розбіжності між Сторонами усунути не вдалося, тоді всі спори та розбіжності, за виключенням тих, які знаходяться у компетенції судів загальної юрисдикції, передаються на розгляд у Арбітражний суд за місцем знаходження відповідача. Рішення арбітражного суду, яке вступає у законну силу є остаточним та обов`язковим для виконання сторонами.

Так, матеріалами справи встановлено, що представник позивача звернувся до суду з позовною заявою.

Рішенням Ширванського господарського суду від 14.03.2023 року первісний позов ТОВ «СІТЕК» задоволено частково та вирішено:

«Відповідно до договору від 21.12.2019 року №21-12/2019 у сумі 12672,50 дол.США за курсом що діє на день оплати специфікації №6 та у сумі 21102 дол.США за курсом що діє на день оплати специфікації №6 необхідно отримати від ТОВ «Комбі Сенатор ПС» та сплатити ТОВ «СІТЕК» загальну суму 39774,50 дол.США.

Витрати на медіацію (посередництво) у розмірі 300 манатів, та витрати, сплачені адвокату за надання юридичних послуг у розмірі 500 манатів, повинні бути отримані від ТОВ "Комбі Сенатор ПС" і сплачені ТОВ "Сітек".

В решті первісний позов не підлягає задоволенню.

У зустрічному позові ТОВ "Комбі Сенатор ПС" до ТОВ "Сітек" про розірвання договору та відшкодування збитків відмовити.

Державне мито в розмірі 200 манатів має бути стягнуто з ТОВ "Комбі Сенатор ПС" та сплачено державного бюджету.

Апеляційна скарга може бути подана до господарської колегії Ширванського апеляційного суду через Ширванський господарський суд протягом 1 місяця з дня його офіційного винесення (за допомогою електронного кабінету, створеного в Електронній судовій інформаційній системі). Якщо на рішення не буде подано апеляційну скаргу, воно набирає законної сили через 1 місяць з дня його винесення.».

Також суд зазначає, що згідно із ст.112 ПК України особа може бути притягнута до фінансової відповідальності за вчинення податкового правопорушення за умови наявності в її діянні (дії або бездіяльності) вини, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Особа вважається винною у вчиненні правопорушення, якщо буде встановлено, що вона мала можливість для дотримання правил та норм, за порушення яких цим Кодексом передбачена відповідальність, проте не вжила достатніх заходів щодо їх дотримання. Вжиті платником податків заходи щодо дотримання правил та норм податкового законодавства вважаються достатніми, якщо контролюючий орган не доведе, що, вчиняючи певні дії або допускаючи бездіяльність, за які передбачена відповідальність, платник податків діяв нерозумно, недобросовісно та без належної обачності.

У разі якщо контролюючий орган не доведе, що платник податків мав можливість для дотримання правил та норм, за порушення яких цим Кодексом передбачена відповідальність, проте не вжив достатніх заходів щодо їх дотримання, платник податків не може бути притягнутий до відповідальності за таке порушення. Положення цього пункту застосовуються виключно в разі, якщо умовою притягнення до фінансової відповідальності за податкове правопорушення є наявність вини платника податків. Порядок доведення обставин, за яких особа може бути притягнута до фінансової відповідальності за вчинене податкове правопорушення, в межах судового провадження визначається процесуальним законодавством. Усі сумніви щодо наявності обставин, за яких особа може бути притягнута до відповідальності за порушення податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючий орган, трактуються на користь такої особи.

Відповідно до п.112.8 ст.112 ПК України обставинами, що звільняють від фінансової відповідальності за вчинення податкових правопорушень та порушення іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, є, зокрема,вчинення діяння (дії або бездіяльності) внаслідок обставин непереборної сили (форс-мажору).

Згідно із ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

В той же час, відповідачем, суб`єктом владних повноважень, не доведено того, що позивач мав можливість для дотримання правил та норм, за порушення яких його притягнуто до відповідальності, проте не вжив достатніх заходів щодо їх дотримання.

Суд враховує обставини справи, дії позивача щодо ініціації проведення як медіаціного, так і судового порядку врегулювання спору із компанією-нерезидентом «Комбі Сенатор ПС» та враховуючи підтверджені Торгово-промисловою палатою України форс-мажорні обставин, відповідно до пп.112.8.9 п.112.8 ст.112 ПК України та п.6 ст.13 Закону України «Про валюту і валютні операції» від 21.06.2018 р. №2473-VIII, наявні підстави для звільнення позивача від відповідальності за порушення вимог ч.2 ст.13 цього Закону.

У справі «Садоха проти України» (Sadocha v. Ukraine, заява № 77508/11) ЄСПЛ констатував порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції (право на мирне володіння майном); Суд нагадав, що для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення, а санкція - тяжкості правопорушення, для покарання за який вона призначається (п. 31); справді розмір відповідальності був значним для заявника, проте немає жодних доказів того, що той міг би завдати будь-якої серйозної шкоди державі: він не ухилявся від виконання своїх обов`язків і не завдав будь-яку іншу майнову шкоду державі; Суд не переконали доводи Уряду, що оцінка пропорційності була включена до рішень національних органів влади; складається враження, що міркування щодо, зокрема, неумисного характеру дій заявника, незважаючи на те, що заявник порушував ці питання під час провадження, не мали жодного значення під час ухвалення рішення (п. 33); Уряд не навів достатніх аргументів того, що менш суворе покарання у виді штрафу було недостатнім для досягнення бажаного результату - запобіганню повторному порушенню (п. 34); за цих обставин відповідальність наклала на заявника індивідуальний та надмірний тягар і була непропорційною вчиненому правопорушенню, отже, було порушено статтю 1 Першого протоколу до Конвенції.

Таку ж позицію ЄСПЛ також висловив у справі «Мякотін проти України» (Myakotin v. Ukraine, заява № 29389/09), в якій також констатовано порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції (захист права власності).

У справі «ТОВ «Світ розваг» та інші проти України» (Svit rozvag, tov and others v. Ukraine, заява № 13290/11 та 2 інші) Суд констатував порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції; у цій справі Суд нагадав, що втручання у право власності допустиме лише тоді, коли воно переслідує легітимну мету; окрім того, втручання у право власності має здійснюватися з дотриманням «справедливої рівноваги» між інтересами суспільства і дотриманням передбачених прав; такий «справедливий баланс» не буде дотримано у разі, якщо зацікавлена особа нестиме надмірний тягар.

У справі «Ель Озаір проти Румунії» (El Ozair v. Romania, заява № 41845/12, п.п. 24-26) Суд зазначив, що загальні принципи, які є застосовними і до цієї справи, викладені в рішенні Grifhorst v. France (заява № 28336/02, п.п. 81-83); Суд підкреслює, що сторонами не оспорюються факт того, що накладена санкція на заявника становила втручання у його право на мирне володіння майном; Суду необхідно встановити, чи було дотримано розумного балансу між цілями, які були застосованими для досягнення цієї мети, і захистом права заявника на мирне володіння майном; розумного балансу не буде досягнуто у тому разі, якщо на заявника було накладено індивідуальний та надмірний тягар; Урядом не було наведено переконливих причин того, що лише накладення штрафу було б недостатнім для досягнення стримувального та карального ефекту, а також запобіганню майбутніх порушень вимог декларування; Суд не може не звернути увагу, що Суд Європейського Союзу нещодавно вирішив, що сукупний штраф, який складався із штрафу та інших видів відповідальності не був пропорційним (рішення Суду ЄС від 30 січня 2019 року; об`єднані справи №o C-335/18 та C-336/18).

За таких підстав, суд дійшов висновку, що приймаючи податкове повідомлення-рішення від 11.01.2023 року №0006830709, податковим органом не дотримано принципу пропорційності, «справедливої рівноваги» між інтересами суспільства і дотриманням передбачених прав та розумного балансу між цілями, які були застосованими для досягнення цієї мети, і захистом права заявника на мирне володіння майном, а тому оскаржене податкове повідомлення-рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

Суд також застосовує позицію ЄСПЛ, сформовану в пункті 58 рішення у справі Серявін та інші проти України (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v. Spain) №303-A, пункт 29).

Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

В силу ч.1 ст.9 КАС України визначено, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч.3 ст.90 КАС України, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Таким чином, слід задовольнити дану позовну заяву з викладених вище підстав.

Згідно із ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як видно з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання позовної заяви до суду, тому сплачений судовий збір у розмірі 3127,89 грн. підлягає поверненню позивачу.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.8, 9, 72, 77, 132, 139, 241-246, 250, 262 КАС України, суд,

УХВАЛИВ:

Позовну заяву - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0006830709 від 11.01.2023 року, прийняте Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (вул.Сімферопольська, буд.17а, м.Дніпро, 49005, код ЄДРПОУ 44118658) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СІТЕК" (вул.Івана Езау, буд.15, м.Дніпро, 49128, код ЄДРПОУ 31770353) судові витрати по справі у розмірі 3127,89 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст.255 КАС України та може бути оскаржене в порядку та у строки, встановлені ст.ст.295, 297 КАС України.

Повний текст рішення складений 16.06.2023 року.

Суддя К.С. Кучма