Постанова

від 25.10.2023 по справі 160/7837/23

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

25 жовтня 2023 року м. Дніпросправа № 160/7837/23

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Щербака А.А. (доповідач),

суддів: Баранник Н.П., Малиш Н.І.,

за участю секретаря судового засідання Ванжі О.І.

розглянувши в м. Дніпро у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 червня 2023 року (суддя Кучма К.С.) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СІТЕК» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «СІТЕК» звернулось з позовом до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 червня 2023 року позов задоволено.

Суд вирішив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0006830709 від 11.01.2023 року, прийняте Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області.

Відповідачем подана апеляційна скарга, просить рішення суду першої скасувати, в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права, не враховано що ТОВ «СІТЕК» не надало документ, який є підтвердженням форс-мажорних обставин згідно чинного законодавства України.

Представник відповідача апеляційну скаргу підтримав.

Представник позивача проти задоволення апеляційної скарги заперечував.

Колегія суддів доходить висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Як було встановлено судом першої інстанції, 21.12.2019 року між ТОВ «СІТЕК» (Україна) (далі - Продавець), в особі генерального директора Гризуна Сергія Івановича, діючого на підставі Статуту та ТОВ «Комбі Сенатор ПС» (Республіка Азербайджан) (далі - Покупець), в особі директора Шукурова Саміра Салман огли, діючого на підставі Статуту, укладений в м.Дніпро Контракт №21-12/2019.

Предмет контракту - продавець продає, а покупець приймає та оплачує товар на умовах вказаних у Специфікаціях до контракту відповідно до правил «Інкотермс 2010» на умовах FCA - Україна, м.Дніпро, вул.Івана Езу, 15. Валюта платежу по контракту - долар США, що включає у себе вартість товару, пакування, маркування та оформлення експортних документів на умовах FCA - Україна, м.Дніпро, вул.Івана Езу, 15. Ціна у специфікаціях до контракту встановлюється у доларах США. Сума контракту - 500 000 дол.США. Відповідно до розділу 10 «Арбітраж» контракту від 21.12.2019 року №21-12/2019 - якщо у претензійному порядку розбіжності між Сторонами усунути не вдалося, тоді всі спори та розбіжності, за виключенням тих, які знаходяться у компетенції судів загальної юрисдикції, передаються на розгляд у Арбітражний суд за місцем знаходження відповідача. Рішення арбітражного суду, яке вступає у законну силу є остаточним ва обов`язковим для виконання сторонами. Контракт вступає у дію з моменту його підписання та діє до 31.12.2021 р., але може бути продовжений за згодою сторін.

До контракту від 21.12.2019 №21-12/2019 укладено додаткову угоду від 23.11.2020 №1 щодо зміни адресних та банківських реквізитів нерезидента. До контракту від 21.12.2019 №21-12/2019 також укладено додаткову угоду від 07.06.2021 №3 щодо зміни умов поставки товару - поставка здійснюється на умовах СРТ Азербайджан м.Баку, згідно «Інкотермс 2010» та додаткову угоду від 27.12.2021 №4 щодо продовження строку дії контракту до 31.12.2022.

25.11.2022 на підставі направлення від 14.11.2022 №4292 виданого Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області, відповідно до пп.19-1.1.4 п.19-1.1 ст.19-1, пп.20,1.4 п.20.1 ст.20, пп.69.2 п.69 розділу XX «Перехідні положення» ПК України, у зв`язку з отриманням Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області податкової інформації від НБУ від 20.09.2022 №25-0008/162/ДСК щодо виявлених фактів порушень норм валютного законодавства України, та на підставі наказу на проведення документальної позапланової виїзної перевірки від 14.11.2022 №3345-п проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ «СІТЕК» з питань дотримання вимог валютного законодавства України при виконанні умов зовнішньоекономічного контракту від 21.12.2019 №21-12/2019 за період з 21.12.2019 по 11.11.2022.

За наслідком проведеної перевірки посадовою особою відповідача встановлено порушення ч.2 ст.13 Закону України «Про валюту і валютні операції» №2473-VIII при виконанні умов зовнішньоекономічного договору від 21.12.2019 №21-12/2019 за період з 21.12.2019 по 11.11.2022 в частині не надходження валютної виручки на поточні рахунки позивача, за що на підставі ч.5 ст.13 Закону України «Про валюту і валютні операції» №2473-VIII нарахована пеня за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД.

На підставі акту перевірки №2472/04-36-07-09/31770353 від 25.11.2022 Головним управліннями ДПС у Дніпропетровській області винесено податкове повідомлення-рішення від 11.01.2023 №0006830709, яким до TOB «СІТЕК» застосовано штрафну санкцію (пеню) за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності в сумі 208 524,89 грн.

Податкове повідомлення-рішення позивач оскаржив до суду.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції зазначив, що приймаючи податкове повідомлення-рішення від 11.01.2023 року №0006830709, податковим органом не дотримано принципу пропорційності, справедливої рівноваги між інтересами суспільства і дотриманням передбачених прав та розумного балансу між цілями, які були застосованими для досягнення цієї мети, і захистом права заявника на мирне володіння майном, а тому оскаржене податкове повідомлення-рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

Колегія суддів з висновками суду першої інстанції погоджується.

Згідно із п.п.6, 7 розділу ІІ Інструкції про порядок валютного нагляду банків за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, затвердженої постановою НБУ від 02.01.2019 №7, банк згідно з цією Інструкцією здійснює валютний нагляд за дотриманням резидентом граничних строків розрахунків за:

1) операцією резидента з експорту товарів, якщо на дату митного оформлення продукції або виконання резидентом робіт, надання послуг, експорту прав інтелектуальної власності, інших немайнових прав, призначених для продажу (оплатної передачі), розрахунки за такою операцією не завершені (кошти від продажу нерезиденту товару на поточний рахунок резидента не надійшли або надійшли не в повному обсязі) або в банку немає інформації про завершення розрахунків за такою операцією;

2) операцією резидента з імпорту товарів, якщо на дату оплати резидентом товару [а в разі застосування розрахунків у формі документарного акредитива - на дату здійснення банком платежу на користь нерезидента (дату списання коштів з рахунку банку)] нерезидентом не була здійснена поставка за операцією з імпорту товару з оформленням типів МД, зазначених у підпункті 3 пункту 9 розділу III цієї Інструкції, та відображенням інформації про таке оформлення у реєстрі МД, або документів, зазначених у підпунктах 3, 4 пункту 9 розділу III цієї Інструкції, або в банку немає інформації про здійснення поставки за такою операцією;

3) імпортною операцією резидента, якщо на дату оплати резидентом продукції [а в разі застосування розрахунків у формі документарного акредитива - на дату здійснення банком платежу на користь нерезидента (дату списання коштів з рахунку банку)] імпортна операція без увезення продукції на територію України не була завершена або в банку немає інформації про завершення імпортної операції без увезення продукції на територію України.

Банк перевіряє операції, не зазначені в підпунктах 1 - 3 пункту 6 розділу II цієї Інструкції, під час настання події (переказу резидентом коштів на користь нерезидента, надходження від нерезидента коштів на користь резидента, отримання реєстру МД за відповідною операцією) і надалі банк не здійснює за ними валютний нагляд щодо дотримання резидентом граничного строку розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів згідно з вимогами цієї Інструкції.

Банк розпочинає відлік установлених Національним банком граничних строків розрахунків з дати:

1) оформлення МД типу ЕК-10 «Експорт», ЕК-11 «Реекспорт» на продукцію, що експортується (якщо продукція згідно із законодавством України підлягає митному оформленню), або підписання акта або іншого документа, що засвідчує поставку нерезиденту товару відповідно до умов експортного договору (якщо товар згідно із законодавством України не підлягає митному оформленню), - за операціями з експорту товарів;

2) здійснення платежу (списання коштів з рахунку клієнта), а в разі застосування розрахунків у формі документарного акредитива - здійснення банком платежу на користь нерезидента (списання коштів з рахунку банку) - за операціями з імпорту товарів.

Датою здійснення платежу на користь нерезидента - постачальника товару вважається дата здійснення банком платежу на користь нерезидента - постачальника товару, якщо оплата зобов`язань резидента за операцією з імпорту товару здійснюється за рахунок коштів, отриманих від банку на підставі кредитного договору без зарахування цих коштів на поточний рахунок такого резидента в банку.

Відповідно до п.9 розділу ІІІ Інструкції №7 банк завершує здійснення валютного нагляду за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків:

1) якщо сума незавершених розрахунків за операцією з експорту, імпорту товарів не перевищує незначної суми. У разі здійснення розрахунків за експорт, імпорт товарів в іноземній валюті сума незавершених розрахунків за операцією з експорту, імпорту товарів визначається за офіційним курсом гривні до іноземних валют, установленим Національним банком на дату останньої події за відповідною операцією (остання дата платежу/надходження грошових коштів, дата поставки товару, дата зарахування зустрічних однорідних вимог);

2) у разі експорту товару - після зарахування на поточний рахунок резидента в банку грошових коштів, що надійшли від нерезидента за товар (уключаючи кошти, переказані резидентом із власного рахунку, відкритого за кордоном, якщо розрахунки за експорт товару здійснювалися через рахунок резидента, відкритий за кордоном, та резидентом подано документи іноземного банку, які підтверджують зарахування коштів від нерезидента за товар), або від банку (резидента або нерезидента) за документарним акредитивом, відкритим на користь резидента за операцією з експорту товару, або в порядку, визначеному пунктом 16-2 розділу IV цієї Інструкції;

3) у разі імпорту продукції, яка ввозиться в Україну, - після отримання інформації з реєстру МД про здійснення поставки за імпортною операцією з оформленням МД типу IM-40 «Імпорт», IM-41 «Реімпорт», ІМ-51 «Переробка на митній території», IM-72 «Безмитна торгівля», IM-75 «Відмова на користь держави», IM-76 «Знищення або руйнування» (якщо продукція згідно із законодавством України підлягає митному оформленню) або після пред`явлення резидентом документа (крім МД), який використовується для митного оформлення продукції (якщо на продукцію, що імпортується, згідно із законодавством України не оформляється МД);

4) у разі імпорту робіт, послуг, прав інтелектуальної власності та інших немайнових прав, призначених для продажу (оплатної передачі), - після пред`явлення резидентом акта, рахунку (інвойсу) або іншого документа, який згідно з умовами договору засвідчує виконання нерезидентом робіт, надання послуг, передавання прав інтелектуальної власності та інших немайнових прав, призначених для продажу (оплатної передачі);

5) у разі імпорту продукції без її увезення на територію України - після зарахування грошових коштів від нерезидента на поточний рахунок резидента в банку в разі продажу нерезиденту продукції в повному обсязі за межами України (уключаючи кошти, переказані резидентом із власного рахунку, відкритого за кордоном, якщо розрахунки за продаж нерезиденту продукції за межами України здійснювалися через рахунок резидента, відкритий за кордоном, та резидентом подано документи іноземного банку, які підтверджують зарахування коштів від нерезидента за продукцію) або подання документів, що підтверджують використання резидентом продукції за межами України на підставі договорів (контрактів, угод), інших форм документів, що застосовуються в міжнародній практиці та можуть уважатися договором;

6) у разі заміни кредитора в зобов`язанні за операцією з експорту товарів - після зарахування на поточний рахунок резидента - нового кредитора в банку грошових коштів, що надійшли від нерезидента-боржника за поставлений резидентом - первісним кредитором товар, та за наявності документів про заміну кредитора в зобов`язанні за операцією з експорту товарів.

Вимоги підпункту 1 пункту 9 розділу III цієї Інструкції не застосовуються до операцій з експорту, імпорту товарів у разі дроблення операцій з експорту товару або дроблення валютних операцій.

Згідно із ст.13 Закону України «Про валюту і валютні операції» Національний банк України має право встановлювати граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів. Національний банк України має право встановлювати винятки та (або) особливості запровадження цього заходу захисту для окремих товарів та (або) галузей економіки за поданням Кабінету Міністрів України. Граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів не застосовуються щодо розрахунків, пов`язаних з договорами про участь у розподілі пропускної спроможності, а також щодо грошового забезпечення (кредитних лімітів) з метою участі в аукціонах з розподілу пропускної спроможності міждержавних перетинів. Національний банк України має право встановлювати мінімальні граничні суми операцій з експорту та імпорту товарів, на які поширюються встановлені відповідно до цього Закону граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.

У разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з експорту товарів грошові кошти підлягають зарахуванню на рахунки резидентів у банках України у строки, зазначені в договорах, але не пізніше строку та в обсязі, встановлених Національним банком України. Строк виплати заборгованості обчислюється з дня митного оформлення продукції, що експортується, а в разі експорту робіт, послуг, прав інтелектуальної власності та (або) інших немайнових прав - з дня оформлення у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді) акта, рахунка (інвойсу) або іншого документа, що засвідчує їх надання.

У разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з імпорту товарів їх поставка має здійснюватися у строки, зазначені в договорах, але не пізніше встановленого Національним банком України граничного строку розрахунків з дня здійснення авансового платежу (попередньої оплати).

Відповідно до п.21 розділу ІІ Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженого постановою НБУ від 02.01.2019 р. №5, граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 365 календарних днів.

Згідно із ч.5 ст.13 Закону України «Про валюту і валютні операції» порушення резидентами строку розрахунків, встановленого згідно із цією статтею, тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3 відсотка суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) у національній валюті (у разі здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним договором (контрактом) у національній валюті) або в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом Національного банку України, встановленим на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару).

Відповідно до ч.6 ст.13 Закону України «Про валюту і валютні операції» у разі якщо виконання договору, передбаченого частинами другою або третьою цієї статті, зупиняється у зв`язку з виникненням форс-мажорних обставин, перебіг строку розрахунків, установленого згідно з частиною першою цієї статті, та нарахування пені відповідно до частини п`ятої цієї статті зупиняється на весь період дії форс-мажорних обставин та поновлюється з дня, наступного за днем закінчення дії таких обставин. Підтвердженням виникнення та закінчення дії форс-мажорних обставин є відповідна довідка уповноваженої організації (органу) країни розташування сторони зовнішньоекономічного договору (контракту) або третьої країни відповідно до умов цього договору (контракту).

Згідно із ст.14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб`єктів малого підприємництва видається безкоштовно.

Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.

Верховний Суд в постановах 23.02.2022 року по справі №922/2897/21, від 04.06.2022 року по справі №922/2394/21 зазначив, що форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру, і при їх виникненні скаржник, який посилається на них як на підставу неможливості належного виконання зобов`язання, повинен довести їх наявність не тільки самих по собі, але і те, що вони були форс-мажорними саме для даного конкретного випадку.

28.02.2022 Торгово-промислова палата України на своєму сайті офіційно розмістила лист №2024/02.0-7.1, яким на підставі ст.ст.14, 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» від 02.12.1997 р. №671/97-ВР, Статуту ТПП України, засвідчила форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): військову агресію російської федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні». ТПП України підтвердила, що зазначені обставини з 24 лютого 2022 року до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними та об`єктивними обставинами для суб`єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб по договору, окремим податковим та/чи іншим зобов`язанням/обов`язком, виконання яких/-го настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання відповідно яких/-го стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).

Вірно суд першої інстанції врахував, що ТПП підтверджено, що зазначені обставини з 24.02.2022 до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними та об`єктивними обставинами для суб`єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб по договору, окремим податковим та/чи іншим зобов`язанням/обов`язком, виконання яких/-го настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання відповідно яких/-го стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).

Як встановив суд першої інстанції, актом про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «СІТЕК» №2472/04-36-07-09/31770353 від 25.11.2022 встановлено, що на виконання умов зовнішньоекономічного контракту від 21.12.2019 року №21-12/2019 за період з 21.12.2019 р. по 11.11.2022 р., ТОВ «CITEK» відвантажено на адресу ТОВ «Комбі Сенатор ПС» (Республіка Азербайджан) товар (труби металопластикові, листи з пластмаси та інше) на загальну суму 184 364,50 дол.США (екв. 5 024 625,98 грн.), що підтверджено митними деклараціями типу ЕК 10 АА. Граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 365 календарних днів відповідно до ч.2 ст.13 Закону України «Про валюту і валютні операції» від 21.06.2018 року №2473-VIII, п.21 розділу ІІ Постанови НБУ від 02.01.2019 р. №5 «Про затвердження Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті». Виручка у період з 21.12.2019 р. по 11.11.2022 р. в іноземній валюті отримана від нерезидента на виконання умов зовнішньоекономічного контракту від 21.12.2019 року №21-12/2019 зарахована на поточний валютний рахунок ТОВ «СІТЕК» відкритий у АТ «УкрСиббанк» на загальну суму 144 590 дол.США (екв. 3 926 864,45 грн.).

Актом перевірки також встановлено, що виручка в іноземній валюті у сумі 39 774,50 дол.США (екв. 1 454 497,78 грн.) не надійшла від нерезидента ТОВ «Комбі Сенатор ПС» (Республіка Азербайджан) на валютний рахунок ТОВ «СІТЕК» на виконання умов зовнішньоекономічного контракту від 21.12.2019 року №21-12/2019, у строки передбачені до ч.2 ст.13 Закону України «Про валюту і валютні операції» від 21.06.2018 року №2473-VIII, п.21 розділу II Постанови НБУ від 02.01.2019 року №5 «Про затвердження Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті», а саме: 12 672,50 дол.США (екв. 463 415,58 грн.) - граничний термін 30.08.2022 р.; 27 102 дол.США (екв. 991 082,20 грн.) - граничний термін 06.10.2022 р.

Станом на 11.11.2022 р., за контрактом від 21.12.2019 року №21-12/2019 рахується протермінована дебіторська заборгованість у сумі 39 774,50 дол.США, що підтверджено даними бухгалтерського обліку по рахунку 362 «Розрахунки з покупцями в іноземній валюті».

20.09.2022 року позивач звернувся із пропозицією про застосування процесу медіації у відповідності до законодавства Республіки Азербайджан відповідно до розділу 10 «Арбітраж» контракту від 21.12.2019 року №21-12/2019, на підставі ст.21 Закону Республіки Азербайджан «Про медіацію» щодо стягнення заборгованості у сумі 39 774,50 дол.США з нерезидента ТОВ «Комбі Сенатор ПС» (Республіка Азербайджан). Медіатор, який виступив із пропозицією про організацію медіації - Шахбазов Турал Шаміль огли Бакинської Медіаційної Організації №6. Заяву на медіацію подано представником ТОВ «СІТЕК» А.Я. Керімбейлі, яку прийнято 03.10.2022 р. О.Айсун. ТОВ «СІТЕК» надано довідку Медіаційної ради Бакинської медіаційної організації №6 «Про неможливість продовження процесу після першопочаткової медіаційної сесії» від 24.10.2022 р. №MSB/6-6269, яка видана відповідно до ст.29.3 Закону Азербайджанської Республіки «Про медіацію» за підписом ОСОБА_1 , у зв`язку з тим, що сторони не погоджуються на продовження процесу посередництва.

В акті №2472/04-36-07-09/31770353 від 25.11.2022 вказано, що перевіркою встановлено порушення ч.2 ст.13 Закону України «Про валюту і валютні операції» №2473-VIII при виконанні умов зовнішньоекономічного договору від 21.12.2019 №21-12/2019 за період з 21.12.2019 по 11.11.2022 в частині не надходження валютної виручки на поточні рахунки підприємства, за що на підставі ч.5 ст.13 Закону України «Про валюту і валютні операції» №2473-VIII нарахована пеня за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД.

Як встановлено судом першої інстанції, відповідно до розділу 10 «Арбітраж» контракту від 21.12.2019 №21-12/2019 - якщо у претензійному порядку розбіжності між Сторонами усунути не вдалося, тоді всі спори та розбіжності, за виключенням тих, які знаходяться у компетенції судів загальної юрисдикції, передаються на розгляд у Арбітражний суд за місцем знаходження відповідача. Рішення арбітражного суду, яке вступає у законну силу є остаточним та обов`язковим для виконання сторонами.

Матеріали справи містять докази, що представник позивача звернувся до суду з позовною заявою.

Рішенням Ширванського господарського суду від 14.03.2023 первісний позов ТОВ «СІТЕК» задоволено частково та вирішено: Відповідно до договору від 21.12.2019 року №21-12/2019 у сумі 12 672,50 дол.США за курсом що діє на день оплати специфікації №6 та у сумі 21 102 дол.США за курсом що діє на день оплати специфікації №6 необхідно отримати від ТОВ «Комбі Сенатор ПС» та сплатити ТОВ «СІТЕК» загальну суму 39 774,50 дол.США.

Витрати на медіацію (посередництво) у розмірі 300 манатів, та витрати, сплачені адвокату за надання юридичних послуг у розмірі 500 манатів, повинні бути отримані від ТОВ «Комбі Сенатор ПС» і сплачені ТОВ «Сітек».

В решті первісний позов не підлягає задоволенню.

У зустрічному позові ТОВ «Комбі Сенатор ПС» до ТОВ «Сітек» про розірвання договору та відшкодування збитків відмовити.

Державне мито в розмірі 200 манатів має бути стягнуто з ТОВ «Комбі Сенатор ПС» та сплачено державного бюджету.

Апеляційна скарга може бути подана до господарської колегії Ширванського апеляційного суду через Ширванський господарський суд протягом 1 місяця з дня його офіційного винесення (за допомогою електронного кабінету, створеного в Електронній судовій інформаційній системі). Якщо на рішення не буде подано апеляційну скаргу, воно набирає законної сили через 1 місяць з дня його винесення.

Відповідно до п.112.8 ст.112 ПК України обставинами, що звільняють від фінансової відповідальності за вчинення податкових правопорушень та порушення іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, є, зокрема, вчинення діяння (дії або бездіяльності) внаслідок обставин непереборної сили (форс-мажору).

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно врахував обставини справи, дії позивача щодо ініціації проведення як медіаціного, так і судового порядку врегулювання спору із компанією-нерезидентом «Комбі Сенатор ПС» та підтверджені Торгово-промисловою палатою України форс-мажорні обставини, та дійшов висновку, що відповідно до пп.112.8.9 п.112.8 ст.112 ПК України та ч.6 ст.13 Закону України «Про валюту і валютні операції» №2473-VIII, наявні підстави для звільнення позивача від відповідальності за порушення вимог ч.2 ст.13 цього Закону.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.

Підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні.

Керуючись ст. ст. 315, 316, 321, 322 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 червня 2023 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СІТЕК» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до суду касаційної інстанції в строк, передбачений ст. 329 КАС України.

Постанова у повному обсязі складена 25 жовтня 2023 року.

Головуючий - суддяА.А. Щербак

суддяН.П. Баранник

суддяН.І. Малиш