Рішення

від 26.06.2023 по справі 585/500/23

РОМЕНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 585/500/23

Номер провадження 2/585/265/23

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 червня 2023 року м.Ромни

Роменськийміськрайонний суд Сумськоїобласті в складі:

головуючоїсудді Цвєлодуб Г.О.,

секретаря судового засіданняСалій О.І.

за участюпозивача ОСОБА_1 ,

представника відповідача ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ромни цивільну справу за позовомДубенкаІгоряКостянтиновича до Комунального закладу Сумськоїобласної ради «Державний історико-культурний заповідник «Посулля»», про визнання незаконними та скасування наказів про оголошення доган,-

В С Т А Н О В И В:

06 лютого 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до КЗ СОР «Державний історико-культурний заповідник «Посулля»», в якому просить: визнати незаконним та скасувати наказ виконуючої обов`язки директора КЗ СОР «Державний історико-культурний заповідник «Посулля»» № 7 від 07.12.2022 року «Про оголошення догани ОСОБА_1 за відсутність на робочому місці», визнати незаконним та скасувати наказ виконуючої обов`язки директора КЗ СОР «Державний історико-культурний заповідник «Посулля»» № 8 від 29.12.2022 року «Про оголошення догани ОСОБА_1 за відсутність на робочому місці».

Позов мотивовано тим, що позивач з 03.08.2009 року працює науковим співробітником музею ОСОБА_3 з посадовим окладом згідно штатного розпису. З 16.09.2013 року його переведене на посаду завідувача архітектурно-етнографічного комплексу «Старе село» - науково-дослідного сектору музею ОСОБА_3 . Наказом в.о. директора КЗ СОР ДІКЗ «Посулля» № 7 від 07.12.2022 року «Про оголошення догани ОСОБА_1 за відсутність на робочому місці» йому оголошено догану за порушення трудової дисципліни (відсутність на роботі 10.11.2022).Наказом в.о. директора КЗ СОР ДІКЗ «Посулля» № 8 від 29.12.2022 року «Про оголошення догани ОСОБА_1 за відсутність на робочому місці» йому оголошено догану за порушення трудової дисципліни (відсутність на роботі 02.12.2022, 09.12.2022, 14.12.2022, 19.12.2022 та 21.12.2022). Вважає, що вказані накази є незаконними, безпідставними, ґрунтуються на припущеннях та обставинах, які не доведені належними та допустимими доказами, а тому підлягають скасуванню,оскільки в них відсутнє посилання на порушення чи невиконання та/або неналежне виконання ним будь-якого пункту його посадової інструкції. У жодному з актів про відсутність на робочому місці не визначено конкретне робоче місце, на якому був відсутній, оскільки таке місце не визначене та він здійснює свої посадові обов`язки на всій його території та за його межами. Таким чином, оскаржувані накази винесені з грубим порушенням норм ст.ст. 147-149 КЗпП України, суперечать висновкам Верховного суду, викладених у постановах від 26.10.2022 року № 947/6744/21, від 22.07.2020 року у справі № 554/9493/17.

Ухвалою судді від 08 лютого 2023 року по справі відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження, з повідомленням сторін.

Позивач у судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю, пояснив обставини, викладені в позовній заяві, просив задовольнити позов.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнала, вважала його безпідставним та таким, що не підлягає задоволенню.

Свідок ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_7 ,в судовому засіданні пояснили, кожен окремо, що ОСОБА_1 був відсутній на робочому місці 10.11.2022 р., 02.12.2022 р., 09.12.2022 р., 14.12.2022 р., 19.12.2022 р. та 21.12.2022 р., про що складались відповідні акти, йому телефонували, на що останній повідомив, що працює дистанційно з дому, у ході телефонної ромовив від надання пояснень відмовлявся.

Заслухавши сторони, свідків, дослідивши матеріали справи, надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог і заперечень проти них, суд виходить з наступного.

Судом встановлено, щонаказом директора Комунального закладу Сумської обласної ради «Державний історико-культурний заповідник «Посулля» № 11 від 03.08.2009 року ОСОБА_1 призначено науковим співробітником музею ОСОБА_3 з 03.08.2009 року з посадовим окладом згідно штатного розпису.

Відповідно до Витягу з наказу по Державному історико-культурному заповіднику «Посулля» від 16.09.2013 року №10 «Про переведення співробітників», ОСОБА_1 з 16.09.2013 року переведено на посаду завідувача архітектурно-етнографічного комплексу «Старе село» - науково-дослідного сектору музею ОСОБА_3 .

Наказом в.о. директора КЗ СОР ДІКЗ «Посулля» № 7 від 07.12.2022 року ОСОБА_1 оголошено догану за порушення трудової дисципліни (відсутність на роботі 10.11.2022).

Наказом в.о. директора КЗ СОР ДІКЗ «Посулля» № 8 від 29.12.2022 року ОСОБА_1 оголошено догану за порушення трудової дисципліни (відсутність на роботі 02.12.2022, 09.12.2022, 14.12.2022, 19.12.2022 та 21.12.2022).

Підставами оголошення доган стали акти про відсутність на робочому місці ОСОБА_1 від 10.11.2022 р., 10.11.2022 р., доповідна записка в.о. завідуючої музею Петра Калнишевського ОСОБА_6 від 22.12.2022 р.

Згідно акту про відсутність на робочому місці ОСОБА_1 від 10.11.2022, підписаного ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , зазначено, що 10.11.2022 року завідувач сектору архітектурно-етнографічного комплексу «Старе село» ОСОБА_1 був відсутній на робочому місці о 14:50 (на час складання акту), у ході телефонної розмови з ОСОБА_1 з`ясовано, що він працює вдома, на вимогу надати пояснення ОСОБА_1 категорично відмовився, наголосивши, що в.о. директора ОСОБА_4 для нього не керівник.

Відповідно акту про відсутність на робочому місці ОСОБА_1 від 10.11.2022, підписаного ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , зазначено, що 10.11.2022 року завідувач сектору архітектурно-етнографічного комплексу «Старе село» ОСОБА_1 був відсутній на робочому місці протягом 5 год. 30 хв.: з 08:00 год. до 12:00 год. і з 13:00 год. до 14:30 год., у ході телефонної розмови з`ясовано, що ОСОБА_1 працює за місцем свого проживання, на вимогу надати пояснення, ОСОБА_1 категорично відмовився, наголосивши, що в.о. директора ОСОБА_4 для нього «ніхто».

Як вбачається з доповідної записки в.о. завідуючої музеєм Петра Калнишевського Замури О.М. від 22.12.2022 р., остання поставила до відома в.о. директора ДІКЗ «Посулля» про те, що 02 грудня, 09 грудня, 14 грудня, 19 грудня, 21 грудня 2022 року ОСОБА_1 був відсутній на робочому місці, не телефонував, не попереджав, причина його відсутності на роботі невідома.

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляді вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтересиу спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон абодоговір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (стаття 5 ЦПК України).

За змістом статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Відповідно до статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше, як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбаченихцим Кодексом випадках.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ч.1 ст. 81 ЦПК України).

Згідно з ч. 6 ст. 81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до статті 139 КЗпП України працівники зобов`язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержуватися трудової дисципліни.

Трудова дисципліна це система правових норм, що регулюють внутрішній трудовий розпорядок, встановлюють трудові обов`язки працівників та роботодавця, визначають заохочення за успіхи в роботій відповідальність за невиконання цих обов`язків.

Згідно з частиною першою статті 147 КЗпП України за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано такий захід стягнення як догана, звільнення.

Відповідно до частини першої статті 148 КЗпП України дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення.

Ознакою порушення трудової дисципліни є наявність проступку в діях або бездіяльності працівника.

Дисциплінарний проступок визначається як виннене виконання чи неналежне виконання працівником своїх трудових обов`язків. Складовими дисциплінарного проступку є дії (бездіяльність) працівника; порушення або неналежне виконання покладених на працівника трудових обов`язків; вина працівника; наявність причинного зв`язку між діями (бездіяльністю) і порушенням або неналежним виконанням покладених на працівника трудових обов`язків.

Недоведеність хоча б одного з цих елементів виключає наявність дисциплінарного проступку.

Саме на роботодавця покладено обов`язок надати докази фактів винного вчинення працівником дисциплінарного проступку. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати всі обставини, за яких вчинено проступок. Для притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності в обов`язковому порядку має бути встановлена вина як одна із важливих ознак порушення трудової дисципліни. За відсутності вини працівник не може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності (постанова ВС від 22.07.2020 у справі № 554/9493/17; провадження № 61-38286св18).

Відповідно до статті 149 КЗпП України до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника.

Отже, при розгляді справ про накладення дисциплінарних стягнень за порушення трудової дисципліни судам необхідно з`ясовувати, у чому конкретно проявилося порушення, чи додержані власником або уповноваженим ним органом передбачені статтями 147-149 КЗпП України правила і порядок застосування дисциплінарного стягнення, зокрема, чи враховані обставини, за яких вчинено проступок.

Для правомірного накладення дисциплінарного стягнення роботодавцем необхідна наявність сукупності таких умов: порушення має стосуватися лише тих обов`язків, які є складовими трудової функції працівникачи випливають з правил внутрішнього трудового розпорядку. Невиконання чи неналежне виконання працівником трудових обов`язків має бути винним, скоєним без поважних причин умисно або з необережності.

Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 22.07.2020 року у справі № 554/9493/17.У постанові Верховного Суду Українивід 19 жовтня 2016 року у справі № 6-2801цс15 зроблено правовий висновок про те, що пояснення порушника трудової дисципліни є однією з важливих форм гарантії, наданих порушнику для захисту своїх законних прав та інтересів, направлених проти безпідставного застосування стягнення. Однак правова оцінка дисциплінарного проступку проводиться на підставі з`ясування усіх обставин його вчинення, у тому числі з урахуванням письмового пояснення працівника.

Невиконання власником або уповноваженим ним органом обов`язку зажадати письмове пояснення від працівника та неодержання такого пояснення не є підставою для скасування дисциплінарного стягнення, якщо факт порушення трудової дисципліни підтверджений представленими суду доказами. Відповідний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду України у справі від 19 жовтня 2016 року у справі № 6-2801цс15.

Зважаючи на докази, які містяться в матеріалах справи, суд вважає, що наказ в.о. директора КЗ СОР «Державний історико-культурний заповідник «Посулля»» № 7 від 07.12.2022 року «Про оголошення догани ОСОБА_1 за відсутність на робочому місці» та наказ в.о. директора КЗ СОР «Державний історико-культурний заповідник «Посулля»» № 8 від 29.12.2022 року «Про оголошення догани ОСОБА_1 за відсутність на робочому місці» не відповідають вимогам трудового законодавства.

Так, зокрема поданий акт про відсутність на робочому місці ОСОБА_1 від 10.11.2022,складений ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , фіксує відсутність на робочому місці ОСОБА_1 10.11.2023 року о 14:50 год.

Акт про відсутність на робочому місці ОСОБА_1 від 10.11.2022 - складений працівниками ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , є таким, що складений не уповноваженими згідно посадових обов`язків особами, відповідних доказів на уповноваження осіб на складання вказаного акту, що могло бути оформлено у виді окремого наказу чи розпорядження керівника установи, накладення резолюції на доповідну записку тощо або у інший спосіб - суду не подано.

Крім того, у вказаному акті йдеться про відсутність ОСОБА_1 на робочому місці протягом 5 год. 30 хв.: з 08:00 год. до 12:00 год. і з 13:00 год. до 14:30 год., однак у наказі про оголошення догани від 07.12.2022 зазначається, що догана оголошується ОСОБА_1 за порушення трудової дисципліни (відсутність на роботі 10.11.2022), без конкретного визначення часу такої відсутності, що у жоден належний спосіб доказами не підтверджено.

Окрім того судом відзначається, що трудова дисципліна на ДІКЗ «Посулля» врегульована правилами внутрішнього розпорядку для працівників, затвердженими 24.12.2007 р. та безпосередньо посадовими інструкціями, що визначають трудові права та обов`язки працівників відповідно до їх посади.

У оскаржуваному наказі від 07.12.2022 йдеться про порушення ОСОБА_1 , окрім вимог ст.ст. 147-152 КзППУ, трудової дисципліни, зокрема п. 15 Правил внутрішнього розпорядку для працівників ДКІЗ «Посулля» та п.10.1 розділу 10 Регламенту.

При цьому, п. 15 Правил внутрішнього розпорядку для працівників ДКІЗ «Посулля» визначено, що працівники заповідника зобов`язані: а)працювати сумлінно, виконувати вимоги статуту музею, правила внутрішнього розпорядку, дотримуватись дисципліни праці; б) виконувати вимоги діючих в музеї інструкцій, правил з охорони праці, техніки безпеки, виробничої санітарії, протипожежної безпеки; в) берегти обладнання інвентар, матеріали тощо, і нести відповідальність за них.

Згідно п.10.1 розділу 10 Регламенту КЗ СОР «ДКІЗ «Посулля» визначено, що в заповіднику встановлюється загальний режим роботи: початок о 8.00, закінчення о 17.00, обідня перерва з 12.00 до 13.00 з двома вихідними днями субота, неділя.

У той же час, виходячи з обставин, що саме на роботодавця законом покладається обов`язок надати докази фактів винного вчинення працівником дисциплінарного проступку, суд приходить до висновку, що оскаржуваний наказ від 07.12.2022 року не містить відомостей про те, яке саме порушення трудової дисципліни було допущено ОСОБА_1 , зважаючи на те, що твердження про відсутність на роботі 10.11.2022 не кореспондується ні з обов`язками, зазначеними у п. 15 Правил внутрішнього розпорядку для працівників ДКІЗ «Посулля», ані з обов`язками, що визначені у посадовій інструкції ОСОБА_1 .

Щодо відсутності на робочому місці ОСОБА_1 02 грудня, 09 грудня, 14 грудня, 19 грудня, 21 грудня 2022 року, крім доповідної в.о. завідуючої музеєм Петра Калнишевського Замури О.М. від 22.12.2022 р., будь-якими іншими доказами не підтверджуються і не зафіксовано відповідно до чинного законодавства.

Крім того, як вбачається з посадової інструкції завідувача архітектурно-етнографічного комплексу «Старе село» - науково-дослідного сектору музею Петра Калнишевського, останній підпорядковується безпосередньо завідувачу музею ОСОБА_3 .

На виконання ст. 149 КзПП України відповідач повинен був зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення.

У той же час, будь яких заходів щодо доведення до відома керівництва про відсутність ОСОБА_1 на робочому місці у дати: 02 грудня, 09 грудня, 14 грудня, 19 грудня, 21 грудня 2022 року, фіксування такої відсутності відповідними актами, надання керівництвом установи розпоряджень щодо проведення службової перевірки, витребування пояснень безпосередньо завідувачем музею ОСОБА_3 , встановлення строку для надання таких пояснень тощо - не було вчинено.

Ні регламентом КЗ СОР «ДІКЗ «Посулля», ні правилами внутрішнього розпорядку для працівників КЗ СОР «ДІКЗ «Посулля», ні посадовою інструкцією завідувача архітектурно-етнографічного комплексу «Старе село» - науково-дослідного сектору музею Петра Калнишевського не визначено яке саме робоче місце ОСОБА_1 , оскільки сам комплекс охоплює значну територію.

Суд також зауважує, що відповідачем не подано суду будь-яких інших доказів на підтвердження відсутності на роботі ОСОБА_1 , зокрема табелювання, складання актів відсутності на робочому місці, проведення службової перевірки тощо.

Вищезазначене підтверджує, що в даному випадку накази прийнято з порушенням порядку застосування дисциплінарних стягнень, а отже, оголошення ОСОБА_1 доган було протиправним.

Статтею 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Суд, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок в їхсукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів, системний аналіз положень чинного законодавства України, аналізуючи надані відповідачем в обґрунтування своєї позиції, докази, приходить до висновку про задоволення позову.

Відповідно до ст.141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2147 грн. 20 коп.

На підставіположеньст.ст. 5,12,13, 19, 76-81, 141, 259, 263-265, 268, 280-284 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В:

Позов задовольнити.

Визнати незаконним та скасувати наказ виконуючої обов`язки директора Комунального закладу Сумської обласної ради «Державний історико-культурний заповідник «Посулля»» № 7 від 07.12.2022 року «Про оголошення догани ОСОБА_1 за відсутність на робочому місці».

Визнати незаконним та скасувати наказ виконуючої обов`язки директора Комунального закладу Сумської обласної ради «Державний історико-культурний заповідник «Посулля»» № 8 від 29.12.2022 року «Про оголошення догани ОСОБА_1 за відсутність на робочому місці».

Стягнути з Комунального закладу Сумської обласної ради «Державний історико-культурний заповідник «Посулля»» на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір в розмірі 2147 (дві тисячі сто сорок сім) гривень 20 копійок.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцятиднів з дня проголошення рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або про прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

СУДДЯ РОМЕНСЬКОГО

МІСЬКРАЙОННОГО СУДУ Г.О.ЦВЄЛОДУБ