Постанова

від 27.06.2023 по справі 935/2423/22

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УКРАЇНА

Житомирський апеляційний суд

Справа №935/2423/22 Головуючий у 1-й інст. Василенко Р.О.

Категорія 71 Доповідач Борисюк Р. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 червня 2023 року

Житомирський апеляційний суд у складі:

головуючого судді Борисюка Р.М.,

суддів Микитюк О.Ю., Шевчук А.М.,

з участю секретаря

судового засідання Гарбузюк Ю.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі цивільну справу №935/2423/22 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи: Коростишівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Житомирському районі Житомирської області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький),орган опіки та піклуванняСтаросілецької сільської ради Житомирського району Житомирської області, про визнання батьківства,

за апеляційною скаргою представника ОСОБА_3 адвокатаВойдевич ОлесіАнатоліївни на ухвалу Коростишівського районного суду Житомирської області від 23 березня 2023 року, постановлену під головуванням судді Василенка Р.О. у м. Коростишеві,

в с т а н о в и в :

У жовтні 2022 року ОСОБА_1 звернувся з даним позовом, в якому просив визнати його батьком малолітніх ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 . Внести відомості до актових записів про народження дітей, зазначивши його батьком дітей.

Ухвалою Коростишівського районного суду Житомирської області від 23 березня 2023 року по вказаній справі призначено судову молекулярно-генетичну експертизу аналізу ДНК, проведення якої доручено Товариству з обмеженою відповідальністю «МАМА ПАПА» ( вул. Тарасівська, 2/21, м. Київ) і на час проведення експертизи зупинено провадження у справі. На вирішення експертизи поставлено наступне питання: « - Чи є ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , біологічним батьком дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .?».

На вказану ухвалу суду представник ОСОБА_3 адвокат Войдевич О.А. подала апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати в частині призначення судової молекулярно-генетичної експертизи, справу направити до районного суду для продовження розгляду.

Зазначає, що судом неповно з`ясовані обставини, що мають значення для справи, а висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи. Зауважує, що ухвала підписана слідчим суддею, в той час, як норми ЦПК України взагалі не передбачають такого учасника судового цивільного процесу.

Також, суть позову та межі вимог, які ставляться ОСОБА_1 - це саме визнання ним батьківства щодо малолітніх дітей - ОСОБА_4 та ОСОБА_6 , з посиланням на ст. 128 Сімейного кодексу України. У той же час, подаючи клопотання про призначення експертизи у справі, позивач зауважує, що іншими способами та засобами доказування встановити батьківство у цій справі неможливо.

Суд, в оскаржуваній ухвалі взагалі дійшов до висновку про необхідність призначення по справі судової молекулярно-генетичної експертизи аналізу ДНК, з метою встановлення родинних зв`язків між ОСОБА_1 та малолітніми ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , як між біологічним батьком та дітьми, тобто взагалі вийшов за межі заявлених позивачем вимог, оскільки встановленняфакту родиннихвідносин (родиннихзв`язків)взагалі регулюютьсярозділом IVЦПК Українита маєрозглядатися,як правило,в окремомупровадженні.Крім того, призначаючи судову експертизу, суд першої інстанції взагалі не врахував та не забезпечив оскаржуваною ухвалою саме інтереси двох малолітніх дітей. Оскільки експертиза має проводитися в м. Києві, що, враховуючи нестабільну та загрозливу обстановку у військовий час, постійні тривоги й необхідність перебування в укриттях тощо, практично наражає на пряму небезпеку та являється загрозою навіть для життя дітей, не говорячи вже за негативні емоції та стрес. Також невзято доуваги йфізичній тапсихологічний станобох дітей.Крім того,всупереч вимогамЗакону України«Про судовуекспертизу»,суд призначивтаку експертизуу приватнійустанові.Однак,тест на ДНК батьківство відповідно до статті 7 Закону України «Про судову експертизу» проводиться виключно державними спеціалізованими установами, якими здійснюється судово-експертна діяльність, пов`язана з проведенням криміналістичних, судово-медичних і судово-психіатричних експертиз.

Відзив на апеляційну скаргу не надходив.

У судовому засіданні представник ОСОБА_3 адвокат Войдевич О.А. підтримала апеляційну скаргу і надала пояснення, які відповідають її доводам. Також апеляційну скаргу підтримала представник третьої особи - Старосілецької сільської ради Житомирського району Житомирської області.

ОСОБА_1 та його представник адвокат Кушніренко А.В. заперечили проти задоволення апеляційної скарги, мотивуючи тим, що ухвала суду відповідає нормам матеріального та процесуального права.

Належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи інші учасники в судове засідання не з`явились, а тому суд апеляційної інстанції розглянув справу у їх відсутність, що відповідає положенням ч. 2 ст. 372 ЦПК України.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції відповідно до положень ст.367 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з огляду на наступне.

Відповідно до ст.263ЦПК України судове рішенняповинно ґрунтуватисяна засадахверховенства права,бути законнимі обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Статтею 367 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Постановляючи ухвалу про призначення експертизи у справі, суд першої інстанції виходив з того, що з метою встановлення можливих родинних зв`язків міжпозивачем та неповнолітніми ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , як між біологічним батьком та дітьми є необхідність у проведенні такої експертизи.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, вважає, що при постановленні оскаржуваної ухвали порушень норм процесуального права судом не допущено.

За приписами положеньстатті 2 ЦПК Українизавданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. До основних засад (принципів) цивільного судочинства відносяться, зокрема, змагальність сторін та диспозитивність.

Відповідно дост. 12 ЦПК Україницивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд зберігаючи об`єктивність і неупередженість: роз`яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.

Разом із тим, відповідно до принципу змагальності, суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, серед іншого, роз`яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій;сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.

Відповідно дост.76ЦПК Українидоказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

У відповідності до ч.1ст.81 ЦПК Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ч. 2, ч. 3ст. 102ЦПК Українипредметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Висновок експерта може бути підготовлений на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи.

Відповідно до частини 1статті 103 ЦПК України, суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.

За загальним правилом експертиза призначається коли необхідність експертного висновку випливає з обставин справи та поданих доказів, при цьому особа, яка заявляє клопотання про призначення експертизи, повинна обґрунтувати та довести необхідність її призначення.

Згідност.1 Закону України «Про судову експертизу», судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об`єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.

Відповідно до пункту 17Постанови Пленуму «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства, що регулюють провадження у справі до судового розгляду» № 5 від 12 червня 2009 року, для з`ясування обставин, що мають значення для справи і потребують спеціальних знань у галузі науки, мистецтва, техніки, ремесла тощо, суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, призначає експертизу, коли необхідність експертного висновку випливає з обставин справи і поданих доказів.

Колегія суддіввважає доцільним підкреслити, що суд першої інстанції, дійшов висновку про необхідність задоволення клопотання позивача про призначення експертизи у справі, оскільки для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання в іншій сфері ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо, роз`яснив сторонам у справі наслідки ухилення від участі в експертизі.

Висновок експерта є одним із видів доказів і має відповідати критеріям належності і допустимості доказів. Тому, розглядаючи клопотання про призначення експертизи, суд має його задовольнити саме у випадку, якщо обставини, про з`ясування яких заявлене клопотання, мають значення для справи та якщо їх з`ясування потребує спеціальних знань у галузі науки, мистецтва, техніки, ремесла тощо та лише для встановлення даних, які входять в предмет доказування у справі.

Питання щодо походження дитини суд вирішує на підставі будь-яких доказів про це. Висновки експертизи, у тому числі судово-генетичної, необхідно оцінювати з урахуванням положень статті 89 ЦПК України, згідно з якою жоден доказ не має для суду наперед установленого значення, він оцінює докази в їх сукупності, а результати оцінки відображає в рішенні з наведенням мотивів їх прийняття чи відхилення.

ЄСПЛ зазначив у справі «Йевремович против Сербии», що у відповідності до статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод під час розгляду скарги про встановлення батьківства суди мають приділяти особливу увагу інтересам конкретної дитини («Jevremoviж v. Serbia», заява № 3150/05, пункт 109, рішення ЄСПЛ від 17 травня 2007 року).

Зокрема Європейський суд з прав людини (далі ЄСПЛ), рішення якого є джерелом права згідно із статтею 17 Закону України від 23 лютого 2006 року № 3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», зауважив у справі Калачева проти Російської Федерації, що на сьогодні ДНК-тест є єдиним науковим методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини; його доказова цінність суттєво переважає будь-який інший доказ, наданий сторонами, з метою підтвердити або спростувати факт оспорюваного батьківства («Kalacheva v. Russia», заява № 3451/05, пункт 34, рішення ЄСПЛ від 07 травня 2009 року).

Судом апеляційної інстанції є перегляд справи саме щодо правових підстав призначення експертизи у справі.

Підставою для встановлення батьківства є належні і достатні відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до ЦПК України.

Правові висновки щодо переважного доказового значення судово-медичної (молекулярно-генетичної) експертизи для категоричного висновку про визнання батьківства висловлені, зокрема, в постановах Верховного Суду № 592/4443/17 від 18.03.2020 року та № 201/11183/16-ц від 06.05.2020 року.

З огляду на викладене, враховуючи предмет позову, суд першої інстанції обґрунтовано вважав, що існують підстави для задоволення клопотання про призначення судової молекулярно-генетичної експертизи, й доводи апеляційної скарги в цій частині є безпідставними, а висновок експертаоцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, визначеними статтею 89 цього Кодексу.

Доводи апеляційної скарги про те, щовизначена судом установа, яка має провести судову молекулярно-генетичну експертизу, а саме: ТОВ «МАМА ПАПА», суперечить вимогам Закону України «Про судову експертизу» є безпідставними зважаючи на таке.

За приписами статті 104 ЦПК України, про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи.

Так, перелік суб`єктів судово-експертної діяльності визначається ст. 7 Закону України «Про судову експертизу». Зокрема, судово-експертну діяльність здійснюють державні спеціалізовані установи, їх територіальні філії, експертні установи комунальної форми власності, а також судові експерти, які не є працівниками зазначених установ, та інші фахівці (експерти) з відповідних галузей знань у порядку та на умовах, визначених цим Законом.

Частина друга вказаної статті визначає вичерпний перелік державних спеціалізованих установ, що знаходяться у підпорядкуванні відповідних центральних органів виконавчої влади.

До державних спеціалізованих установ належать:науково-дослідні установи судових експертиз Міністерства юстиції України;науково-дослідні установи судових експертиз, судово-медичні та судово-психіатричні установи Міністерства охорони здоров`я України;експертні служби Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства оборони України, Служби безпеки України та Державної прикордонної служби України.

Виключно державними спеціалізованими установами здійснюється судово-експертна діяльність, пов`язана з проведенням криміналістичних, судово-медичних і судово-психіатричних експертиз.

Отже, судова молекулярно-генетична експертиза не відноситься до виду експертиз, проведення яких за законом може бути здійснено виключно державними спеціалізованими установами, а тому її проведення може бути доручене судовим експертам (фахівцям) не державних спеціалізованих установ.

При цьому, ст. 7 Закону України «Про судову експертизу» передбачає здійснення судово-експертної діяльності також і судовими експертами, які не є працівниками зазначених установ, та іншими фахівцями (експертами) з відповідних галузей знань у порядку та на умовах, визначених цим Законом.

ОСОБА_1 просив проведення експертизи доручити експертам Медико-генетичного центру Товариства з обмеженою відповідальністю «Мама Папа» (01033, м. Київ, вул. Тарасівська, 21, Код ЄДРПОУ 40652411).

З відкритих джерел установлено, що діяльність вказаного Товариства з медичної практики ліцензійована Міністерством охорони здоров`я України на підставі рішення № 1168 від 03.11.2016 року.

На підставі викладеного, зважаючи на те, що проведення призначеної оскаржуваною ухвалою суду експертизи є необхідним у цій справі, вказаний вид експертизи щодо встановлення кровного споріднення, проводиться не всіма експертними установами, суд першої інстанції визначив експертну установу в м. Києві, а саме ТОВ «МАМА ПАПА», яка має можливість та проводить такі види досліджень.

Доводи апеляційноїскарги,що ухвалапідписана слідчимсуддею, в той час, як норми ЦПК України взагалі не передбачають такого учасника судового цивільного процесу апеляційний суд не може оцінювати як такий, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, оскільки ухвала відповідає вимогам закону, а зазначений недолік можливо виправити шляхом виправлення описки.

Відповідно доч.1ст.269ЦПК України, суд може з власної ініціативи або за заявою учасників справи виправити допущені в рішенні чи ухвалі описки чи арифметичні помилки.

Статтею 375 ЦПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що ухвала є обґрунтованою, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є правильними у зв`язку з чим вона повинна бути залишена без змін, а апеляційна скарга без задоволення.

Керуючись ст. ст. 258, 259, 367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України суд,

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_3 адвокатаВойдевич ОлесіАнатоліївни залишити без задоволення, а ухвалу Коростишівського районного суду Житомирської області від 23 березня 2023 року без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню у касаційному порядку не підлягає.

Головуючий Судді

Повний текст постанови складений: 28 червня 2023 року.