Рішення

від 29.06.2023 по справі 138/3384/21

МОГИЛІВ-ПОДІЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 138/3384/21

Провадження №:2/138/46/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.06.2023 м. Могилів-Подільський

Могилів-Подільський міськрайонний суд Вінницької області, в складі:

головуючого судді Київської Т.Б.,

за участю: секретаря Коріняк К.Ю.,

позивача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Могилів-Подільської мистецької школи, Управління культури та інформаційної діяльності Могилів-Подільської міської ради про скасування наказу про відсторонення від роботи та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулась до суду з вказаним вище позовом, який мотивовано тим, що вона працює викладачем фортепіано Могилів-Подільської мистецької школи з 9 тарифним розрядом ЄТС. 04.11.2021 повідомленням Могилів-Подільської мистецької школи № 101 «Про обов`язкове профілактичне щеплення проти COVID-19» її було проінформовано, що з 08 листопада 2021 року на період дії карантину, встановленого КМУ, щеплення проти COVID-19 є обов`язковим для працівників мистецької шкоди. Не погодившись із даним повідомленням позивач подала письмову заяву про відмову від медичного втручання. Наказом в.о. директора Могилів-Подільської мистецької школи Петрової Д. № 26 від 08.11.2021 позивача було відсторонено від роботи з вказаної дати на час відсутності щеплення проти COVID-19 без збереження заробітної плати, на підставі ст. 46 КЗпП, ч. 2 ст. 12 ЗУ «Про захист населення від інфекційних хвороб» від 06.04.2000, наказу МОЗ «Про затвердження переліку професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов`язковим профілактичним щепленням» від 04.10.2021, п. 41-б Постанови КМУ від 09.12.2020 № 1236 та наказу управління мистецької політики і ресурсів Могилів-Подільської міської ради № 82 від 03.11.2021 «Про відсторонення від виконання професійних обов`язків працівників Могилів-Подільської мистецької школи, які не отримали щеплення від короновірусної хвороби COVID-19».

Позивач вважає наказ від 08.11.2021 протиправним та таким, що підлягає скасуванню, оскільки ст. 46 КЗпП має вичерпний перелік підстав для відсторонення працівників. Крім того, даний наказ по суті порушує конституційні права позивача на працю та недоторканість її життя та здоров`я.

Враховуючи викладене, позивач звернулась до суду з даним позовом в якому просить скасувати наказ в.о. директора Могилів-Подільської мистецької шкоди № 26 від 08.11.2021 про відсторонення її від роботи з 08.11.2021 та стягнути з відповідача на її користь середню заробітну плату за час вимушеного прогулу.

Ухвалою Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 29.11.2021 позов залишено без руху.

Ухвалою Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 17.12.2021 відкрито спрощене провадження у справі без проведення судового засідання та повідомлення сторін, за наявними у справі матеріалами.

Ухвалою Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 28.01.2022 замінено відповідача мистецьку школу Могилів-Подільської міської ради на належного Могилів-Подільську мистецьку школу. Призначено судове засідання у справі.

09.02.2022 до суду надійшов відзив на позов мотивований, зокрема, тим, що оскаржуваний наказ винесено на підставі ст. 46 КЗпП, ч. 2 ст. 12 ЗУ «Про захист населення від інфекційних хвороб» від 06.04.2000, наказу МОЗ «Про затвердження переліку професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов`язковим профілактичним щепленням» від 04.10.2021, п. 41-б Постанови КМУ від 09.12.2020 № 1236 та наказу управління мистецької політики і ресурсів Могилів-Подільської міської ради № 82 від 03.11.2021 «Про відсторонення від виконання професійних обов`язків працівників Могилів-Подільської мистецької школи, які не отримали щеплення від короновірусної хвороби COVID-19». Так, наказ МОЗ № 2153 від 04.10.2021 зареєстрований в Міністерстві юстиції України 07.10.2021 за № 1306/36928, тобто він відповідає Конституції та законодавству України.

Таким чином, відсторонення від роботи працівників закладів освіти через їх відмову або ухилення від проходження вакцинації від коронавірусної хвороби COVID-19 на термін до усунення причин такого відсторонення та ненаданням відповідних медичних довідок щодо наявності відповідних протипоказань є правомірним та відповідає вимогам чинного законодавства про працю.

Крім того, ч. 1, 2 п. 41-6 Постанови КМУ № 1236 від 09.12.2020 покладено обов`язок на керівників підприємств, установ та організацій щодо забезпечення контролю за проведенням обов`язкових профілактичних щеплень проти COVID-19. Статтею 44-3 КУпАП передбачено, що в разі невиконання зазначених вище вимог, керівника може бути притягнуто до адміністративної відповідальності та накладення штрафу в розмірі від 34000,00 грн. до 170000,00 грн.

Також, законодавством передбачено альтернативу вакцинації, а саме подання довідки за формою № 028-1/о «Висновок лікаря щодо наявності протипоказань до вакцинації проти гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2». Додана до позову довідка подана в довільній формі.

Враховуючи викладене, відповідач просив в задоволенні позову відмовити.

11.02.2022 до суду надійшла відповідь на відзив, мотивована тим, що Кабінет Міністрів України не наділений повноваженням продовжувати дію карантину, а тому внесення змін до уже винесеної постанови про встановлення карантину не відповідає положенням Конституції України та суперечить чинному законодавству. Відтак, на думку позивача, строк дії карантину закінчився 28.02.2021 і в подальшому жодних постанов КМУ, якими би встановлювався карантин на інший період не приймалось. Більш того, підставою для введення карантину є, зокрема, введення надзвичайного стану. Зважаючи на викладене вище, вважає оскаржуваний наказ та увільнення від роботи незаконним та таким, що підлягає скасуванню.

Ухвалою Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 15.02.2022 залучено до участі у справі співвідповідача Управління культури та інформаційної діяльності Могилів-Подільської міської ради.

Ухвалою Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 18.05.2022 провадження у справі було зупинено.

Ухвалою Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 25.04.2023 поновлено провадження у справі та призначено справу до судового розгляду.

Позивач в судовому засіданні позов підтримала у повному обсязі та просила суд задовольнити її позовні вимоги.

Представник Могилів-Подільської мистецької школи в судове засідання не з`явилась. Подала до суду клопотання про розгляд справи без її участі. У задоволенні позовних вимог просила відмовити у повному обсязі.

Представник Управління культури та інформаційної діяльності Могилів-Подільської міської ради в судове засідання не з`явилась. Подала до суду клопотання про розгляд справи без її участі. У задоволенні позовних вимог просила відмовити у повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність та допустимість кожного доказу, взявши до уваги відзиви на позовну заяву, відповідь на відзив суд, прийшов до такого висновку.

Відповідно до копії трудової книжки серії НОМЕР_1 ОСОБА_1 починаючи з 1991 року працює викладачем фортепіано та, зокрема, її прийнято на роботу викладачем фортепіано, концертмейстером Могилів-Подільської мистецької школи з 23 серпня 2017 року (а.с.7). Також, дана обставина підтверджується копією наказу №19 від 22.08.2017 Могилів-Подільської мистецької школи (а.с.8).

04.11.2021 позивача повідомлено про обов`язкове профілактичне щеплення проти COVID-19 та попереджено про відсторонення від роботи без збереження заробітної плати на підставі ст.46 КЗпП та ст.12 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» від 06.04.2000 №1645-ІІІ у випадку ненадання до 05.11.2021 документу, що підтверджує наявність профілактичного щеплення проти COVID-19 або надання довідки про абсолютні протипоказання відповідно до Переліку медичних протипоказань та застережень до проведення профілактичних щеплень, затвердженого наказом МОЗ від 16.09.2011 №595 (а.с.11).

04.11.2021 позивач подала на ім`я в.о. директора Могилів-Подільської мистецької школи обгрунтування щодо відмови від ризикованого медичного втручання, де, зокрема, зазначила, що утримується від щеплення проти covid-19, як від ризикованої медичної профілактичної процедури та не надає згоди на дане медичне втручання, оскільки вважає введення вакцини небезпечним для здоров`я з огляду на перелік побічних реакцій, заявлених виробником та вважає неприпустимим введення будь-якої вакцини без попереднього повного обстеження стану здоров`я та рівня імунітету до певних хвороб. Дане повідомлення зареєстроване за вхідним номером №119 від 04.11.2021 (а.с.10).

Відповідно до довідки КНП «Могилів-Подільський міський центр ПМСД» №448 від 08.11.2021 ОСОБА_1 була оглянута сімейним лікарем, яка констатувала факт того, що вона здорова (а.с.13)

Згідно наказу №26 від 08.11.2021 Могилів-Подільської мистецької школи ОСОБА_1 відсторонено від роботи з 08.11.2021 на час відсутності щеплення проти COVID-19 без збереження заробітної плати (а.с.9).

В подальшому наказом №5 від 01.03.2022 Могилів-Подільської мистецької школи самим же роботодавцем ОСОБА_1 допущено до роботи з 01 березня 2022 року до завершення воєнного стану в Україні (а.с.158).

В судовому засіданні позивач надала суду пояснення, що оскаржуваний наказ порушує її права, оскільки ця робота є єдиним її джерелом доходів.

Крім того позивач надала до суду довідку видану їй за місцем проживання №521 від 05.06.2023 з змісту якої слідує, зокрема, що до складу сім`ї позивача входять ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.149).

Також, відповідно до довідки №8309 від 24.05.2023 ВСП «Могилів-Подільський технолого-економічний фаховий коледж Вінницького національного аграрного університету» ОСОБА_2 дійсно був студентом по спеціальності "Харчові технології" освітньо-професійної програми "виробництво харчової продукції (денна форма навчання) у період з 01.09.2018 по 31.01.2022 (а.с.151).

Згідно рішення Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 16.10.2014 позивач розірвала шлюб з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.150).

Статтею 43 Конституції України кожному гарантовано право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується; громадянам гарантується захист від незаконного звільнення; право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Зміст права на працю, закріпленого положеннями частин першої і другої статті 43 Конституції України, крім вільного вибору праці, включає також відповідні гарантії реалізації цього права.

Трудові відносини в Україні врегульовані статтею 1 КЗпП України. Статтею 21 КЗпП України проголошена рівність трудових прав громадян та заборонена будь-яка дискримінація у сфері праці, зокрема обмеження прав працівників залежно від стану їхнього здоров`я.

Згідно ст.46 КЗпП України відсторонення працівників від роботи власником або уповноваженим ним органом допускається у разі: появи на роботі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп`яніння; відмови або ухилення від обов`язкових медичних оглядів, навчання, інструктажу і перевірки знань з охорони праці та протипожежної охорони; в інших випадках, передбачених законодавством.

Так, відповідно до ст.10 Закону України №2801-XII "Основи законодавства України про охорону здоров`я" (даліЗакон №2801-XII) встановлено обов`язки громадян у сфері охорони здоров`я, серед яких зокрема передбачено: а) піклуватись про своє здоров`я та здоров`я дітей, не шкодити здоров`ю інших громадян; б) у передбачених законодавством випадках проходити профілактичні медичні огляди і робити щеплення.

Згідно ч.1,2 ст.12 Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб" профілактичні щеплення проти дифтерії, кашлюка, кору, поліомієліту, правця, туберкульозу є обов`язковимивключаються до календаря щеплень. Працівники окремих професій, виробництв та організацій, діяльність яких може призвести до зараження цих працівників та (або) поширення ними інфекційних хвороб, підлягають обов`язковим профілактичним щепленням також проти інших відповідних інфекційних хвороб. У разі відмови або ухилення від обов`язкових профілактичних щеплень у порядку, встановленому законом, ці працівники відсторонюються від виконання зазначених видів робіт. Перелік професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов`язковим профілактичним щепленням проти інших відповідних інфекційних хвороб, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров`я.

Наказом Міністерства охорони здоров`я України від 04.10.2021 №2153 (даліПерелік №2153), відповідно до ст.10 Закону України "Основи законодавства України про охорону здоров`я", ст.12 Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб", п.8 Положення про Міністерство охорони здоров`я України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2015 №267, та з метою забезпечення епідемічного благополуччя населення України, попередження інфекцій, керованих засобами специфічної профілактики, затверджено "Перелік професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов`язковим профілактичним щепленням".

Станом на день прийняття оспорюваного наказу до вказаного переліку увійшли працівники центральних органів виконавчої влади та їх територіальних органів; місцевих державних адміністрацій та їх структурних підрозділів; закладів вищої, післядипломної, фахової передвищої, професійної (професійно-технічної), загальної середньої, у тому числі спеціальних, дошкільної, позашкільної освіти, закладів спеціалізованої освіти та наукових установ незалежно від типу та форми власності; підприємств, установ та організацій, що належать до сфери управління центральних органів виконавчої влади; установ і закладів, що надають соціальні послуги, закладів соціального захисту для дітей, реабілітаційних закладів; а також підприємств, установ та організацій, включених до Переліку об`єктів державної власності, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.2015 №83.

Наказом МОЗ України від 25.02.2022 №380, який набрав чинності 01.03.2022, зупинено дію наказу МОЗ України №2153 до завершення воєнного стану в Україні, який триває в Україні з 24.02.2022 відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" з подальшими змінами.

Медична допомогадіяльність професійно підготовлених медичних працівників, спрямована на профілактику, діагностику та лікування у зв`язку з хворобами, травмами, отруєннями і патологічними станами, а також у зв`язку з вагітністю та пологами (абзац п`ятий ч.1 ст.3 Закону №2801-XII у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Щодо окремих особливо небезпечних інфекційних захворювань можуть здійснюватися обов`язкові медичні огляди, профілактичні щеплення, лікувальні та карантинні заходи в порядку, встановленому законами України (ч.2 ст.30 Закону Закон №2801-XII).

Медичне втручання (застосування методів діагностики, профілактики або лікування, пов`язаних із впливом на організм людини) допускається лише в тому разі, коли воно не може завдати шкоди здоров`ю пацієнта. Медичне втручання, пов`язане з ризиком для здоров`я пацієнта, допускається як виняток в умовах гострої потреби, коли можлива шкода від застосування методів діагностики, профілактики або лікування є меншою, ніж та, що очікується в разі відмови від втручання, а усунення небезпеки для здоров`я пацієнта іншими методами неможливе (ч.1,2 ст.42 Закону №2801-XII).

Статтею 284 ЦК України передбачено, що надання медичної допомоги фізичній особі, яка досягла чотирнадцяти років, провадиться за її згодою. Повнолітня дієздатна фізична особа, яка усвідомлює значення своїх дій і може керувати ними, має право відмовитися від лікування.

Статтею 43 Закону №2801-XII визначено, що для застосування методів діагностики, профілактики та лікування необхідна згода інформованого відповідно до статті 39 цих Основ пацієнта.

Частиною шостою статті 12 Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб" також передбачено, що повнолітнім дієздатним громадянам профілактичні щеплення проводяться за їх згодою після надання об`єктивної інформації про щеплення, наслідки відмови від них та можливі поствакцинальні ускладнення; якщо особа та (або) її законні представники відмовляються від обов`язкових профілактичних щеплень, лікар має право взяти у них відповідне письмове підтвердження, а в разі відмови дати таке підтвердження - засвідчити це актом у присутності свідків.

Згідно із частиною сьомою цієї статті відомості про профілактичні щеплення, поствакцинальні ускладнення та про відмову від обов`язкових профілактичних щеплень підлягають статистичному обліку і вносяться до відповідних медичних документів. Медичні протипоказання, порядок проведення профілактичних щеплень та реєстрації поствакцинальних ускладнень установлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров`я.

За змістом Переліку №2153 обов`язковим профілактичним щепленням проти COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, підлягають усі працівники визначених цим документом органів, закладів, підприємств, установ, організацій у разі відсутності абсолютних протипоказань до проведення профілактичних щеплень, відповідно до Переліку медичних протипоказань та застережень до проведення профілактичних щеплень, затвердженого наказом МОЗ України від 16.09.2011 №595. Отже, Перелік №2153 передбачав низку винятків, пов`язаних зі станом здоров`я конкретної людини, із загального правила про обов`язкову вакцинацію зазначених груп працівників незалежно від того, чи є в них об`єктивна необхідність контактувати на роботі з іншими людьми та з якою саме їх кількістю, тобто чи мають підвищений ризик інфікуватися коронавірусом SARS-CoV-2 та/або сприяти його подальшому поширенню. Критеріїв вибору підприємств, установ та організацій для включення до Переліку №2153 останній не містить.

Відповідно до правових висновків, що викладені у постанові Верховного Суду від 14.12.2022 в справі №130/3548/21, для отримання профілактичного щеплення, в тому числі проти COVID-19, необхідна згода працівника, який отримав повну й об`єктивну інформацію про щеплення, наслідки відмови від нього тощо. Роботодавець має довести до відома працівника наслідки для виконання трудових обов`язків відмови чи ухилення працівника від обов`язкового профілактичного щеплення, а лікарнадати об`єктивну інформацію про щеплення, наслідки відмови від нього для здоров`я та можливі поствакцинальні ускладнення. Відмова поінформованого працівника від проведення обов`язкового профілактичного щеплення чи факт ухилення від останнього мають бути належно підтвердженими.

Застосування приписів законодавства України не має призводити до незаконного та непропорційного втручання у права учасників цивільних, зокрема, трудових правовідносин.

Відсторонення від роботи (виконання робіт) певних категорій працівників, які відмовляються або ухиляються від проведення обов`язкових профілактичних щеплень проти COVID-19, було передбачене законом. Приписи законів України з приводу такого відсторонення є чіткими, зрозумілими та за дотримання визначеної в них процедури дозволяють працівникові розуміти наслідки його відмови або ухилення від такого щеплення за відсутності медичних протипоказань, виявленої за наслідками медичного огляду, проведеного до моменту відсторонення, а роботодавцеві дозволяють визначити порядок його дій щодо такого працівника.

Відсторонення особи від роботи, що може мати наслідком позбавлення її в такий спосіб заробітку без індивідуальної оцінки поведінки цієї особи, лише на тій підставі, що вона працює на певному підприємстві, у закладі, установі, іншій організації, може бути виправданим за наявності дуже переконливих підстав. У кожному випадку слід перевіряти, чи була можливість досягнути поставленої легітимної мети шляхом застосування менш суворих, ніж відсторонення працівника від роботи, заходів після проведення індивідуальної оцінки виконуваних ним трудових обов`язків, зокрема, оцінки об`єктивної необхідності під час їхнього виконання особисто контактувати з іншими людьми, можливості організації дистанційної чи надомної роботи тощо.

У кожному конкретному випадку для вирішення питання про наявність підстав для обов`язкового щеплення працівника проти COVID-19 і, відповідно, для відсторонення працівника від роботи, слід виходити не тільки з Переліку № 2153, але й оцінки загрози, яку потенційно на роботі може нести невакцинований працівник. Зокрема, слід враховувати і такі обставини, як:

- кількість соціальних контактів працівника на робочому місці (прямих/непрямих);

- форму організації праці (дистанційна/надомна), у тому числі можливість встановлення такої форми роботи для працівника, який не був щепленим;

- умови праці, у яких перебуває працівник і які збільшують вірогідність зараження COVID-19, зокрема потребу відбувати у внутрішні та закордонні відрядження;

- контакт працівника з продукцією, яка буде використовуватися (споживатися) населенням.

На підставі представлених сторонами вказаних вище доказів, що містяться в матеріалах даної цивільної справи, судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 є працівником Могилів-Подільської мистецької школи та станом на час видачі оспорюваного наказу обіймала посаду викладачем фортепіано, концертмейстером, й формально вона належала до числа працівників, які підлягали обов`язковому профілактичному щепленню від COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.

Разом з тим, суд визначає, що застосування до позивача ОСОБА_1 встановлених Переліком №2153 та ЗакономУкраїни "Про захист населення від інфекційних хвороб" заходів не передбачало жодної індивідуальної оцінки виконуваних нею трудових обов`язків, зокрема, об`єктивної необхідності під час їхнього виконання особисто контактувати з іншими людьми. Вмотивованого обгрунтування такої необхідності преамбула оспорюваного наказу відповідача від 08.11.2021 не містить. Суду не доведено жодних фактів, які б підтверджували нагальність потреби у відстороненні саме позивачки від роботи. Представником відповідача у поданому суду відзиві об`єктивно не стверджувалось, що, обіймаючи посаду викладача фортепіано, концертмейстера, позивач з певних факторів або чинників здатна спричинити поширення коронавірусної інфекції серед працівників Могилів-Подільської мистецької школи, сторонніх осіб тощо. Натомість її відсторонили від роботи, позбавивши на час відсторонення заробітку, лише тому, що вона працювала в Могилів-Подільській мистецькій школі, усі працівники якої підлягали обов`язковому щепленню проти COVID-19 (тоді як для працівників підприємств багатьох інших галузей економіки України таке щеплення було добровільним). Тому таке відсторонення не можна вважати пропорційним меті охорони здоров`я населення та самої позивачки.

При вирішенні спору суд також, зважає на те, що з початком введення карантинних обмежень усіх працівників навчальних закладів освіти було переведено на дистанційну форму роботи. Згодом, після пом`якшення обмежень та зниження захворюваність на коронавірусну інфекцію працівників було повернуто до звичної стаціонарної роботи та періодично переводячи учнів та працівників на дистанційну форму навчання, в залежності від епідеміологічної ситуації в регіоні. Разом з тим, в даному випадку відповідачі не повідомили суду про те чи при відстороненні від роботи, роботодавцем було запропоновано альтернативні варіанти роботи позивачу, у тому числі переведення на дистанційну форму роботи, що фактично призвело до того, що позивач була позбавлена єдиного джерела свого доходу.

В свою чергу, суд не може не враховувати зазначену вище обставину оскільки вважає, що відповідач мав змогу запропонувати перевести позивача на дистанційну форму роботи з врахуванням її життєвих та сімейних обставин, а також враховуючи ціннісь викладача з таким безперервним стажем роботи у понад 33 роки.

Крім того суд бере до уваги те, що станом на момент відсторонення на утриманні позивача перебували неповнолітня дитина та повнолітній син, який був студентом та на його навчання відповідно також витрачались кошти. З батьком дітей позивач розлучена.

Також суд не бере до уваги посилання сторони відповідача на рішення ЄСПЛ від 08.04.2021 в справі "Вавржичка та інші проти Чеської Республіки", оскільки це рішення ЄСПЛ не підлягає застосуванню до спірних правовідносин у даній цивільній справі у зв`язку з принциповими відмінностями обставин спору, про що також вказано у постанові Верховного Суду від 14.12.2022 в справі №130/3548/21, ухваленої за результатом касаційного перегляду подібної справи.

За таких обставин, з урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що стороною відповідача, всупереч покладених на нього положеннями ч.1 ст.235 КЗпП України обов`язку саме роботодавця щодо доказування при вирішенні трудових спорів, у даному конкретному випадку не доведено належними та допустимим доказами правомірності оспорюваного наказу від 08.11.2021 №26, а тому цей наказ підлягає визнанню незаконним та скасуванню його судом, а отже у цій частині вимог позов слід задоволити.

Щодо вимог про стягнення невиплаченої заробітної плати за час незаконного відсторонення позивача від роботи, суд вважає необхідним зазначити таке.

У відповідності до правового висновку, що викладений у постанові Верховного Суду від 14.12.2022 в справі №130/3548/21, при вирішенні питання про нарахування сум за час правомірного відсторонення працівника від роботи слід виходити, насамперед, із норм КЗпП України, умов колективного договору, який діє на підприємстві, де працює відсторонений працівник, та укладеного з останнім трудового договору. У разі, якщо таке відсторонення не було правомірним, роботодавець зобов`язаний здійснити працівникові визначені законодавством виплати.

Згідно з роз`ясненнями Пленуму Верховного суду України, викладеними у п.10 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.12.1999 №13 "Про практику застосування судами законодавства про оплату праці", якщо буде встановлено, що на порушення статті 46 КЗпП роботодавець із власної ініціативи без законних підстав відсторонив працівника від роботи із зупиненням виплати заробітної плати, суд має задовольнити позов останнього про стягнення у зв`язку з цим середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу (стаття 235 КЗпП)

Відповідно до вимог ч.2 ст.235 Кодексу законів про працю України при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижче оплачуваної роботи, але не більш як за один рік.

Суд вважає необхідним стягнути з відповідача на користь позивача середню заробітну плату за час вимушеного прогулу з часу відсторонення останньої від роботи 09.11.2021 до 28.02.2022 включно, дата якої передує даті допущення відповідачем її до роботи на попередньо займаній посаді, обраховану відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 №100.

Згідно п.2,5,8 вказаного Порядку середня заробітна плата обчислюється, виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата. Нарахування виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати провадиться з розміру середньоденної (годинної) заробітної плати. Нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочих (календарних) днів на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, на число календарних днів за цей період.

Згідно довідки №4 про отриманні доходи від 08.11.2021 за вказаним місцем роботи ОСОБА_1 нараховано заробітну плату за період з травня 2021 року до жовтня 2021 року в загальній сумі 99775,82 грн. (а.с.12).

Враховуючи розмір нарахованої позивачу за повні останні два місяці до її відсторонення заробітної плати, а саме за вересень та за жовтень 2021 року, середньоденного заробітку позивача в розмірі 720,26 грн пропорційно сумі робочих днів у дані місяці ((15831,09 грн + 15857,18 грн) / (22+20)), за час вимушеного прогулу в період з дня неправомірного відсторонення від роботи 09.11.2021 включно до дати 28.02.2022, яка передувала даті самостійного поновлення її на роботі відповідачем, період якого включає 17+22+19+20 робочих днів, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає середній заробіток в розмірі 56180,28 грн (720,26 грн х 78 днів).

Згідно ч. 1 ст. 141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог та враховуючи те, що розпорядником коштів є Управління культури та інформаційної діяльності Могилів-Подільської міської ради слід стягнути на користь позивача з даної особи сплачений судовий збір.

Враховуючи викладене та положення ст.43 Конституції України, ст. 3, 10, 20, 30, 42 Закону України №2801-XII "Основи законодавства України про охорону здоров`я", ст.12 Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб", ст.1, 21, 46, 235 Кодексу законів про працю України, ст.284 Цивільного кодексу України, керуючись ст.2, 4, 13, 19,23, 76-80, 141, 258-259, 263-265, 268, 273- 279 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити.

Скасувати наказ виконуючого обов`язки директора Могилів-Подільської мистецької школи Петрової Дар`ї № 26 від 08.11.2021 щодо відсторонення ОСОБА_1 , викладача фортепіано Могилів-Подільської мистецької школи, від роботи з 08.11.2021 на час відсутності щеплення проти COVID-19 без збереження заробітної плати.

Стягнути з Управління культури та інформаційної діяльності Могилів-Подільської міської ради на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу, тобто з 08.11.2021 по 28.02.2022, включно, в розмірі 56 180 (п`ятдесят шість тисяч сто вісімдесят) гривень 28 копійок.

Стягнути з Управління культури та інформаційної діяльності Могилів-Подільської міської ради на користь Державної судової адміністрації України судові витрати у виді судового збору в розмірі 1816 (одна тисяча вісімсот шістнадцять) гривень 00 копійок.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення або складення. Учасник справи якому рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Могилів-Подільська мистецька школа, Код ЄДРПОУ 41526490, місцезнаходження: вул.Вірменська, 70, м.Могилів-Подільський, Вінницької області.

Відповідач: Управління культури та інформаційної діяльності Могилів-Подільської міської ради, Код ЄДРПОУ 41492446, місцезнаходження: пл.Шевченка, 6/16, м.Могилів-Подільський, Вінницької області.

Повний текст рішення складено 29.06.2023.

Суддя: Т.Б.Київська