Ухвала

від 29.06.2023 по справі 486/1047/23

ЮЖНОУКРАЇНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 486/1047/23

Провадження № 2-о/486/32/2023

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 червня 2023 року Южноукраїнський міський суд Миколаївської області

у складіголовуючого суддіСавіна О.І., ознайомившись з матеріалами заяви ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , Южноукраїнський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Вознесенському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), про встановлення факту батьківства,

В С Т А Н О В И В:

27.06.2023 року ОСОБА_1 звернулася до суду з заявою про встановлення факту батьківства ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , відносно сина ОСОБА_4 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Вирішуючи питання з приводу відкриття провадження по справі, приходжу до висновку, що зазначена заява підлягає залишенню без руху, оскільки подана з порушенням вимог ст. 175 ЦПК України.

Вказана заява подана в порядку окремого провадження. Згідно ч.3 статті 294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим кодексом, за винятком положень, щодо змагальності та меж судового розгляду.

Відповідно до чинного процесуального законодавства України, заява є процесуальним документом, який повинен містити в собі, зокрема, зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину або наявність підстав для звільнення від доказування. За загальним правилом ч. 2 ст. 83 ЦПК України заявник повинен подати докази разом з поданням заяви до суду.

Згідно ч.3 п.п. 5, 8, 6, ст. 175, ЦПК України, у заяві зазначається виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги та докази, що підтверджують вказані обставини; зазначаються докази, які не можуть бути подані разом з позовною заявою (за наявності), відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору.

Згідно ст. 318 ЦПК України, у заяві повинно бути зазначено: 1) який факт заявник просить встановити та з якою метою; 2) причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт; 3) докази, що підтверджують факт.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Статтею 130 СК України передбачено, що у разі смерті чоловіка, який не перебував у шлюбі з матір`ю дитини, факт його батьківства може бути встановлений за рішенням суду. Заява про встановлення факту батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до частини першої статті 135 цього Кодексу. Заява про встановлення факту батьківства може бути подана особами, зазначеними у частині третій статті 128 цього Кодексу.

Частина 1 ст. 135 СК України встановлює, що при народженні дитини у матері, яка не перебуває у шлюбі, у випадках, коли немає спільної заяви батьків, заяви батька або рішення суду, запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень провадиться за прізвищем та громадянством матері, а ім`я та по батькові батька дитини записуються за її вказівкою.

Як роз`яснено у п. 15 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», суд розглядає заяви про встановлення факту батьківства в разі смерті особи, яку заявник вважає батьком дитини. Заяви про встановлення фактів батьківства чи визнання батьківства розглядаються судом, якщо у свідоцтві про народження певна особа не вказана батьком дитини і можуть бути подані матір`ю, опікуном чи піклувальником дитини чи самою дитиною після досягнення повноліття.

Зазначене кореспондується з п. 7 постанови Пленум Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм СК України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», де вказано, що у разі смерті чоловіка, який не перебував у шлюбі з матір`ю дитини, або смерті жінки, котра вважалась матір`ю останньої, факт їхнього батьківства (материнства) може бути встановлено за рішенням суду в окремому провадженні. Заяви про встановлення факту як батьківства, так і материнства суд приймає до розгляду, якщо запис про батька (матір) дитини в Книзі реєстрації народжень учинено згідно зі ст. 135 СК України. Із заявою про встановлення факту батьківства до суду мають право звернутися матір, опікун (піклувальник) дитини, особа, яка її утримує та виховує, а також сама дитина, котра досягла повноліття. Усі вони беруть участь у справі як заявники, а органи опіки та піклування й інші особи (залежно від обставин справи) як заінтересовані особи.

Однак, в порушення викладеного, заявницею не надано до суду будь-яких доказів того, що запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до ч. 1 ст. 135 СК України, тобто відсутній витяг із акту цивільного стану про народження дитини, а також не вказані свідки, що можуть підтвердити обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги.

Згідно ч. 2 ст. 83 ЦПК України заявник повинен подати докази разом з поданням заяви до суду.

Із змісту п. 4 Пленуму ВС України № 5 від 31.03.1995 вбачається, що вирішуючи питання про прийняття заяв про встановлення фактів, що мають юридичне значення, судам необхідно враховувати, що ці заяви повинні відповідати як загальним правилам щодо змісту і форми позовної заяви, встановленим ст.137 ЦПК, так і вимогам щодо її змісту, передбаченим ст. 274 ЦПК (1502-06). Якщо в заяві не зазначено, який конкретно факт просить встановити заявник, з яких причин неможливо одержати або відновити документ, що посвідчує даний факт, якими доказами цей факт підтверджується або до заяви не приєднано довідки про неможливість одержання чи відновлення необхідних документів, суддя відповідно до ст.139 ЦПК постановляє ухвалу про залишення заяви без руху і надає заявникові строк для виправлення недоліків. У разі невиконання цих вказівок заява вважається неподаною і повертається заявникові, про що суддя постановляє мотивовану ухвалу.

Відповідно до п.7 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 від 12 червня 2009 року «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції», якщо заява не відповідає вимогам статей 175, 177 ЦПК або не сплачено судовий збір, суддя відповідно до вимог статті 185 ЦПК постановляє ухвалу, в якій повинні бути зазначені конкретні підстави залишення заяви без руху.

Враховуючи, що заява ОСОБА_1 не відповідає вимогам ст.ст. 175, 318 ЦПК України, її необхідно залишити без руху, надавши заявниці строк для усунення недоліків протягом десяти днів з дня отримання ухвали суду, а саме: додати докази, що запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до ч. 1 ст. 135 СК України.

Керуючись ст.ст. 175- 177, 185, 260-261, 317-318, 352-353 ЦПК України, суддя,

У Х В А Л И В:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , Южноукраїнський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Вознесенському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), про встановлення факту батьківства, залишити без руху.

Надати ОСОБА_1 строк для усунення недоліків заяви, який не може перевищувати десяти днів з дня отримання ухвали суду.

У разі невиконання вимог ст. 175 ЦПК України, заява буде вважатись неподаною та повернута заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Южноукраїнського

міського суду О. І. Савін