Справа № 367/7918/20
Провадження № 2/367/1450/2023
З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 червня 2023 Ірпінський міський суд Київської областів складі:
головуючого судді Мерзлого Л.В.,
при секретарі судових засідань Валюх В.І.,
представника позивача ОСОБА_1 ,
розглянувши усудовому засіданнів м.Ірпінь цивільнусправу запозовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа: Алчевський міський відділ державної реєстрації актів цивільного стану Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), про визнання шлюбу недійсним,-
в ст ан ов ив :
До Ірпінськогоміського судуКиївської областізвернулась ОСОБА_2 з позовом до ОСОБА_3 , третя особа: Алчевський міський відділ державної реєстрації актів цивільного стану Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) про визнання шлюбу недійсним.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що в лютому 2020 померла ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживала в АДРЕСА_1 . ОСОБА_4 є рідною племінницею ОСОБА_2 . 20 серпня2020року ОСОБА_2 подала заяву про прийняття спадщини, яка відкрилась після смерті ОСОБА_4 . Дана заява посвідчена ОСОБА_5 , секретарем виконкому Глибоцької сільської ради Бориспільського району Київської області, зареєстрована в реєстрі нотаріальних дій за №46.
Враховуючи те, що інших спадкоємців за законом ОСОБА_4 не мала, ОСОБА_2 обгрунтовано очікувала отримати у нотаріуса свідоцтво про право на спадщину за законом.
Незважаючи на це, листом №4010/02-14від 16 вересня2020року зав. Одинадцятої Київської державної нотаріальної контори Ричок Р.М. повідомила, що до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини звернувся спадкоємець першої черги за законом, а саме чоловік спадкодавця - ОСОБА_3
15 жовтня1997року Алчевським міським відділом ЗАГСу Луганської області був зареєстрований шлюб між ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_3 , 1952року народження, про що складено актовий запис під №314.
ОСОБА_2 достеменно відомо, що ОСОБА_4 не укладала шлюб з ОСОБА_3 .
Більше того, ОСОБА_4 жодного разу не виїжджала за межі Київської області, все своє життя проживала в м. Києві, що об?єктивно унеможливлювало реєстрацію шлюбу між нею та ОСОБА_3 в м. Алчевськ Луганської області.
Згідно з п.6 Положення про паспорт громадянина України, затвердженого постановою Верховної Ради України №2503-XII від 26 червня1992року, на десятій сторінці паспорта громадянина України робляться відмітки про сімейний стан власника паспорта.
Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо документів, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус, спрямованих на лібералізацію Європейським Союзом візового режиму для України», який набрав чинності 01 жовтня2016року, виключенно норми щодо проставлення відмітки про шлюб та розірвання шлюбу в паспортах громадян України.
3 огляду на це, якщо навіть припустити, що між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 був укладений шлюб, то в паспорті громадянина України, виданого на ім?я ОСОБА_4 повинна бути проставлена відмітка, що підтверджує факт реєстрації шлюбу. Незважаючи на це, стор. 10 паспорта ОСОБА_4 є вільною від будь-яких відміток, здійснених органами РАЦСУ.
3 метою перевірки вказаної обставини щодо реєстрації шлюбу між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 був направлений адвокатський запит до Бориспільського МВДРАЦС ЦМУЮ (м. Київ) з проханням повідомити чи перебувала ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у зареєстрованому шлюбі.
Згідно листа начальника відділу Бориспільського МВДРАЦС ЦМУЮ (м. Київ) №83366/21.4-33а від 29 вересня2020року в архіві відділу актових записів про шлюб, складених відносно ОСОБА_4 не виявлено. Перевірку відомостей проведено по первинних та поновлених актових записах цивільного стану по м. Бориспіль, Бориспільському району та даними Державного реєстру актів цивільного стану громадян. Зважаючи на викладені обставини є всі підстави стверджувати, що за час свого життя ОСОБА_4 не укладала шлюб з ОСОБА_3 , тобто даний шлюб зареєстрований без вільної згоди жінки.
Вказує про те, що реєстрація шлюбу між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 порушує право ОСОБА_2 на спадкування після смерті ОСОБА_4 , оскільки за правилами ст.1258ЦК України, наявність спадкоємця першої черги за законом (чоловіка спадкодавця) унеможливлює спадкування спадкоємцем третьої черги за законом (рідної тітки спадкодавця). У зв?язку з цим, ОСОБА_2 має право на звернення до суду з даним позовом про визнання шлюбу недійсним.
Просить визнати недійсним з моменту реєстрації шлюб, укладений між ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований 15 жовтня1997року відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Алчевського міського управління юстиції у Луганській області, актовий запис №314. Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 понесені витрати на оплату судового збору та на професійну правничу допомогу.
В судовому засіданні представник позивача просив вимоги позову задовольнити.
В судове засідання відповідач не з`явився, про розгляд справи повідомлявся належним чином, згідно рекомендованих повідомлень про вручення поштової кореспонденції, відповідач отримував копію ухвали про відкриття провадження по справі та копію позовної заяви з додатками, судові повістки про виклик до суду відповідач також отримував.
Представник третьої особи Алчевського міського відділу державної реєстрації актів цивільного стану Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) в судове засідання не з`явився, до суду подавали заяву про розгляд справи у їх відсутність.
Положеннями статті 174 ЦПК України закріплено, що при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи.
У відповідності до статей 174, 178 ЦПК України відповідач не скористався своїм правом та не направив суду відзив на позовну заяву, із викладенням заперечень проти неї.
У зв`язку з чим, суд, згідно вимогам частини 4 статті 223 та статей 280, 281 ЦПК України, вважає можливим провести заочний розгляд справи.
Враховуючи викладене, суд вирішує спір в межах заявлених вимог в позовній заяві.
Ухвалою суду від 12.01.2021 по справі відкрито загальне позовне провадження.
Ухвалою суду від 18.10.2021 справу прийнято до провадження судді Мерзлого Л.В.
Ухвалою суду від 02.06.2023 по справі закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.
Суд, проаналізувавши матеріали справи, дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами в межах заявлених позовних вимог, вислухавши думку представника позивача та покази свідків, виходив з наступного.
В ч. 1ст. 4 ЦПК Українивизначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
За приписами ч 1ст. 13 ЦПК Українисуд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно дост. 15 ЦК Україникожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. (ч. 1ст. 76 ЦПК України).
Частиною 2 ст.78ЦПК України передбачено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Так, судом встановлено, що в лютому 2020 померла ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживала в АДРЕСА_1 , що стверджується копією свідоцтва про смерть серія НОМЕР_1 .
Рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 02.02.2021 по справі №359/7346/20 встановлено, що ОСОБА_2 є рідною тіткою ОСОБА_4 .
20 серпня2020року ОСОБА_2 подала заяву про прийняття спадщини, яка відкрилась після смерті ОСОБА_4 . Дана заява посвідчена ОСОБА_5 , секретарем виконкому Глибоцької сільської ради Бориспільського району Київської області, зареєстрована в реєстрі нотаріальних дій за №46.
Листом №4010/02-14від 16 вересня2020року зав. Одинадцятої Київської державної нотаріальної контори Ричок Р.М. повідомила, що до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини звернувся спадкоємець першої черги за законом, а саме чоловік спадкодавця - ОСОБА_3 .
З копії спадкової справи №616/2020 від 20.02.2020, заведеної після смерті ОСОБА_4 вбачається, що 04.08.2020 до Одинадцятої Київської нотаріальної контори звернувся ОСОБА_3 із заявою про прийняття спадщини після смерті дружини - ОСОБА_4 , 1954 р.н. В заяві ОСОБА_3 вказує про те, що його дружина померла приблизно 20.02.2020. Спадкове майно, яке залишилось після її смерті ОСОБА_3 приймає. До заяви долучено копію свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_2 , виданого повторно 22.11.2007, згідно якого вбачається, що 15.10.1997 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Алчевського міського управління юстиції у Луганській області зареєстровано шлюб між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 . В матеріалах спадкової справи міститься також копію договору купівлі-продажу від 01.09.2004, згідно якого ОСОБА_4 купила квартиру за адресою: АДРЕСА_1 .
ОСОБА_3 , громадянин України, ІНФОРМАЦІЯ_2 , паспортний документ видано 16.07.2020, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .
Згідно архівної довідки № 2558/01-17 від 15.09.2020 Київського державного нотаріального архіву, за даними архівного фонду № 24, знаходиться заповіт, посвідчений Десятою Київською державною нотаріальною конторою від 18.01.1996 від імені ОСОБА_4 .
Згідно листа начальника відділу Бориспільського МВДРАЦС ЦМУЮ (м. Київ) №83366/21.4-33а від 29 вересня2020року в архіві відділу актових записів про шлюб, складених відносно ОСОБА_4 не виявлено. Перевірку відомостей проведено по первинних та поновлених актових записах цивільного стану по м. Бориспіль, Бориспільському району та даними Державного реєстру актів цивільного стану громадян.
В паспорті громадянина України, виданого на ім?я ОСОБА_4 відсутні будь які відомості щодо реєстрації шлюбу.
Крім того, в матеріалах справи є копія рішення Оболонського районного суду м. Києва від 20.09.2018 по справі №756/13982/17, згідно якої вбачається, що у жовтні 2017 ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_7 про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням, в якому зазначає про те, що ІНФОРМАЦІЯ_3 в м. Києві померла дружина ОСОБА_3 ОСОБА_8 та не встигла прийняти спадщину після смерті свого сина.
В матеріалах справи також є витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про шлюб від 03.09.2020, згідно якого вбачається, що ОСОБА_3 01.02.1975, 02.12.1980 реєстрував шлюб.
30.09.2020 представник ОСОБА_2 звертався до Оболонського управління поліції із заявою про відкриття кримінального провадження у зв`язку із підробленням свідоцтва про шлюб ОСОБА_3 з ОСОБА_4 .
В судовому засіданні свідками по справі: ОСОБА_9 та ОСОБА_10 було підтверджено факт того, що ОСОБА_4 ніколи не перебувала у шлюбі.
За змістомст. 51 Конституції Українитаст. 24 СК Українишлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов`язки у шлюбі та сім`ї. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Відповідно до частини першоїстатті 21 СК Українишлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у органі державної реєстрації актів цивільного стану.
Згідно з частиною другоюстатті 28 СК Українизаява про реєстрацію шлюбу подається жінкою та чоловіком особисто.
Встатті 38 СК Українивизначено, що підставою недійсності шлюбу є порушення вимог, встановлених статтями22,24-26цьогоКодексу.
Відповідно до ч. 2ст. 40 Сімейного Кодексу Українишлюб визнається недійсним за рішенням суду у разі його фіктивності. Шлюб є фіктивним, якщо його укладено жінкою та чоловіком або одним із них без наміру створення сім`ї та набуття прав та обов`язків подружжя.
Згідност. 44 Сімейного Кодексуу випадках, передбаченихстаттями 39-41 Сімейного Кодексу України, шлюб є недійсним від дня його державної реєстрації.
У відповідності дост. 45 Сімейного Кодексунедійсний шлюб, а також шлюб, визнаний недійсним за рішенням суду, не є підставою для виникнення у осіб, між якими він був зареєстрований, прав та обов`язків подружжя, а також прав та обов`язків, які встановлені для подружжя іншими законами України.
У п. 13постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року №11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя»зазначено, що при розгляді судом справ про визнання шлюбу недійсним слід мати на увазі, що за наявності одних підстав суд зобов`язаний, а за наявності інших суд може визнати шлюб недійсним. За рішенням суду шлюб обов`язково визнається недійсним, якщо він був зареєстрований без вільної згоди жінки або чоловіка, а також у разі його фіктивності.
Крім цього, як вбачається із правової позиції, викладеної в ухвалі колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 02 жовтня 2013 року у справі № 6-5691св13, відсутність мети щодо створення сім`ї може стосуватися як бажань однієї особи, що реєструє шлюб, за ситуації існування мети створення сім`ї у іншої особи, так і двох осіб одночасно за їх взаємною згодою та обізнаністю. Причини реєстрації фіктивного шлюбу можуть бути різними, як правило вони пояснюються та обумовлюються бажанням отримати певні права, підставою виникнення яких самостійно чи у складі інших юридичних фактів є шлюб, наприклад, отримання спадщини, житлової площі тощо. У випадку встановлення фіктивності шлюбу намір визначається стосовно речей неправового характеру - бажання проживати разом, вести спільне господарство, дбати про добробут та моральний стан сім`ї тощо.
Умовою дійсності шлюбу є наявність взаємної згоди осіб, які беруть шлюб, воля цих осіб повинна бути спрямована на створення сім`ї. Зі змісту шлюбно-сімейних правовідносин, поняття шлюбу, а також положеньСК Українита зазначеної постанови Пленуму Верховного Суду України вбачається, що при розгляді спорів щодо фіктивності шлюбу судам необхідно встановити всі обставини справи, зокрема, стосунки подружжя до шлюбу, його тривалість, спільне проживання, у разі тимчасового або роздільного проживання, його причини, ведення господарства подружжям у шлюбі, набуття спільного майна, інші докази, які б свідчили про бажання створити сім`ю чи про його відсутність.
Враховуючи встановлені судом обставини справи, які підтверджені належними доказами, суд приходить до висновку про те, що позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа: Алчевський міський відділ державної реєстрації актів цивільного стану Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) про визнання шлюбу недійсним підлягає до задоволення.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 36-42, 44 Сімейного Кодексу України, ст.ст. 4, 12, 13, 19, 76-81, 92, 95, 133, ч. 4 ст. 206, ст. 211, ч. 2 ст. 247, ст. 263- 265 ЦПК України, суд, -
в и р і ш и в :
Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа: Алчевський міський відділ державної реєстрації актів цивільного стану Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) про визнання шлюбу недійсним,- задовольнити.
Визнати недійсним з моменту реєстрації шлюб, укладений між ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований 15 жовтня1997року відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Алчевського міського управління юстиції у Луганській області, актовий запис №314.
Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_4 , судовий збір в розмірі 840,80 грн.
Копію заочного рішення суду направити сторонам для відома.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 днів з дня його проголошення.
Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги на протязі 30 днів. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя Л.В. Мерзлий
Суд | Ірпінський міський суд Київської області |
Дата ухвалення рішення | 28.06.2023 |
Оприлюднено | 03.07.2023 |
Номер документу | 111873030 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із сімейних відносин, з них |
Цивільне
Ірпінський міський суд Київської області
Мерзлий Л. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні