Рішення

від 19.06.2023 по справі 160/6287/23

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 червня 2023 року Справа № 160/6287/23

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Боженко Н.В., розглянувши в порядку письмового провадження у м. Дніпрі адміністративну справу №160/6287/23 за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Арт-Бізнес Плюс» (49044, м. Дніпро, вул. Робоча, буд. 23, кв. 35, код ЄДРПОУ: 33717223) до Дніпровської митниці (49038, м. Дніпро, вул. Княгині Ольги, буд. 22, код ЄДРПОУ: 43971371) про визнання протиправним та скасування рішень, -

ВСТАНОВИВ:

30 березня 2023 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду, засобами поштового зв`язку, надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Арт-Бізнес Плюс» до Дніпровська митниця Держмитслужби, в якій позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA110000/2022/000048/2 від 29.12.2022 та №UA110000/2022/000047/2 від 29.12.2022, а також складені картки відмови в прийняті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA110110/2022/000318 від 29.12.2022 року та № UА110110/2022/000319 від 29.12.2022 року;

- стягнути судові витрати.

Позовна заява обґрунтована наступним. Позивач як покупець та SAFE AGRITRADE PRIVATE LIMITED (Індія) як постачальник уклали угоду про продаж від 18.03.2020 року №SAAB04/1920 (далі Контракт), за умовами якого позивачу поставлено партію товару (рису). Під час митного оформлення товару відповідачем прийнято рішення, які є предметом оскарження, обґрунтовані неправильністю визначення позивачем митної вартості товару. Позивач вважає зазначені рішення відповідача протиправним, оскільки митна вартість визначена належним чином та згідно умов законодавства, а зауваження відповідача до визначеної митної вартості товару є необґрунтованими.

Справі за даним адміністративним позовом присвоєно єдиний унікальний номер судової справи - 160/6287/23 та у зв`язку з автоматизованим розподілом дана адміністративна справа була передана для розгляду судді Боженко Н.В.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 квітня 2023 року позовну заяву залишено без руху. Запропонувати позивачу протягом десяти днів з дня отримання копії цієї ухвали виконати вимоги, що в ній викладені, та усунути недоліки позовної заяви.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 квітня 2023 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження по справі №160/6287/23. Розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників, за наявними у справі матеріалами (письмове провадження).

03 травня 2023 року Дніпропетровським окружним адміністративним судом зареєстровано відзив на позовну заяву, який надійшов через систему «Електронний Суд» від представника відповідача, в якому відповідач проти позовних вимог заперечує в повному обсязі та просить відмовити у їх задоволенні. Наводить наступні обставини прийняття рішення про коригування митної вартості товарів від 29.12.2022 року №UA110000/2022/000047/2:

1) в інвойсі від 22.07.2022 № SAEX/2223/260 зазначено реквізити коносамента від 23.08.2022 № 1KT629044, який сформовано пізніше.

Зазначає, що інвойс відноситься до первинних бухгалтерських документів і вимоги щодо його заповнення містяться в п. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 року №996-XIV (далі Закон №996-XIV);

2) найменування, кількість, вартість та умови оплати за товар узгоджені відповідно до специфікації від 19.07.2022 № 13 до Контракту. Разом з тим, декларантом до митного контролю надано проформу-інвойс від 14.07.2022 № PI/SAAB01/2223, який сформовано раніше специфікації.

Таким чином, у митного органу наявні сумніви щодо ідентифікації проформи-інвойсу від 14.07.2022 № PI/SAAB01/2223 із задекларованою за ЕМД партією товару.

3) Декларантом надано банківський платіжний документ від 20.07.2022 на суму 18 144,00 дол.США, в графі 70 «Remittance information» (інформація про переказ) якого зазначено реквізити Контракту та проформи-інвойсу від 14.07.2022 №PI/SAAB01/2223. Враховуючи, що проформу-інвойс від 14.07.2022 № PI/SAAB01/2223 сформовано раніше специфікації від 19.07.2022 № 13, у митного органу наявні сумніви щодо ідентифікації банківського платіжного документу від 20.07.2022 на суму 18 144,00 дол.США із задекларованою за ЕМД партією товару.

4) декларантом надано банківський платіжний документ від 23.09.2022 на суму 102 816,00 дол.США, в графі 70 «Remittance information» (інформація про переказ) якого зазначено реквізити Контракту, інвойсу від 22.07.2022 № SAEX/2223/259, інвойсу від 22.07.2022 № SAEX/2223/260. Разом з тим, загальна вартість товарів за вищезазначеними інвойсами склала 120 960,00 дол.США.

Враховуючи вищезазначене, у митного органу наявні обґрунтовані сумніви, що надані декларантом документи містять всі відомості щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, що декларуються.

5) при накладенні банківських платіжних документів від 20.07.2022 та від 23.09.2022 один на одного встановлено чітке співпадіння печаток та підписів уповноваженого банку, а також співпадає їх взаємне розміщення.

Вищезазначене ставить під сумнів достовірність інформації, що зазначена в банківських платіжних документах від 20.07.2022 на суму 18 144,00 дол.США та від 23.09.2022 на суму 102 816,00 дол.США.

6) копія страхового документу від 22.07.2022, наданого до митного оформлення, неналежної якості, що унеможливлює здійснити аналіз зазначеної в ньому інформації (копія додається до відзиву на позовну заяву).

7) наданий до митного контролю товару прайс-лист від 13.07.2022 не є прайс-листом за формою та змістом документу, оскільки сформований на адресу ТОВ «АРТ-БІЗНЕС ПЛЮС», не є ціновою пропозицією виробника для необмеженого кола покупців.

8) В рахунку на оплату від 14.12.2022 № 9436 зазначено т/х MSC ALEXANDRA. Однак, згідно наданого коносаменту від 23.08.2022 № 1KT629044, т/х CSAV TRAIGUEN. Лист № 202 щодо судна, на якому прибули задекларовані контейнери, датується 25.11.2021.

Вищезазначене ставить під сумнів достовірність та об`єктивність інформації в зазначеному листі. Відповідно до ч. 6 ст. 344 Господарського кодексу України рахунок-фактура належить до комерційних документів і використовується при міжнародних розрахунків. Митний кодекс України визначає рахунок-фактуру (інвойс), як документ, що підтверджує митну вартість товарів (ст. 53 МКУ).

9) в рахунку на оплату від 14.12.2022 № 9436 зазначено банківські реквізити експедитора ТОВ «ФЬОРСТ ВЕЙ» в банку АТ «УКРСИББАНК» та наявне посилання на договір від 04.01.2017 № 06.01/17. Однак, в зазначеному договорі банківські реквізити ТОВ «ФЬОРСТ ВЕЙ» в банку АБ «ПІВДЕННИЙ».

10) декларантом надано два рахунки на оплату від 14.12.2022 № 9436 різного змісту, а саме в частині інформації щодо маршруту транспортування вантажу. Встановлено чітке співпадіння печаток та підписів ТОВ «ФЬОРСТ ВЕЙ», а також співпадає їх взаємне розміщення.

Вищезазначене ставить під сумнів достовірність інформації, що зазначена в рахунках на оплату від 14.12.2022 № 9436.

11) в наданій платіжній інструкції від 20.12.2022 № 14374 банк отримувача (ТОВ «ФЬОРСТ ВЕЙ») та банк платника (ТОВ «АРТ-БІЗНЕС ПЛЮС») АТ «УКРСИББАНК». Однак, в договорі транспортно-експедиторського обслуговування від 04.01.2017 № 06.01/17 банківські реквізити ТОВ «ФЬОРСТ ВЕЙ» - в банку АБ «ПІВДЕННИЙ», ТОВ «АРТ-БІЗНЕС ПЛЮС» - в банку ПАТ «Діамантбанк».

12) в графі «Призначення платежу» платіжної інструкції від 20.12.2022 № 14374 зазначено рахунок від 04.11.2022 № 9436, який до митного контролю не надавався.

13) Надана до митного контролю товару копія митної декларації країни відправлення від 06.08.2022 неналежної якості QR-код не підлягає скануванню, що в свою чергу унеможливлює здійснити перевірку достовірності даних, зазначених в наданій копії митної декларації країни відправлення.

У відповідь на запит митного органу 29.12.2022 надано лист декларанта Позивача №2912/4, в якому зазначено, що відповідно до частини 3 статті 53 МКУ додаткові документи протягом 10 календарних днів надаватись не будуть.

Митну вартість партії товару скориговано за резервним методом визначення митної вартості (стаття 64 МКУ) до рівня 1,0268 дол.США/кг, з урахуванням опису товару, країни походження, виробника, вагових характеристик та хронологічної відповідності (за основу для коригування митної вартості товару використано митні оформлення ідентичних товарів). Джерело цінової інформації: ЕМД від 28.07.2022 № UA403030/2022/014843, від 29.07.2022 № UA403030/2022/014849.

Також відповідач наводить наступні обставини прийняття рішення про коригування митної вартості товарів від 29.12.2022 року №UA110000/2022/000048/2, які є тотожними, за виключенням відсутності зауваження до страхового полісу та платіжної інструкції і відповідного рахунку. Митну вартість також скориговано за резервним методом.

Висновує, що спірні рішення є обґрунтованими та прийняті ним у відповідності до вимог законодавства.

15 травня 2023 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду від представника позивача надійшла відповідь на відзив, повторює викладені у позовній заяві аргументи.

Згідно положень ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглянув справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у ній матеріалами.

Дослідивши матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи.

18 березня 2020 року позивач як покупець та SAFE AGRITRADE PRIVATE LIMITED як продавець уклали Контракт, згідно якого продавець зобов`язується продати і покупець погоджується купити нижчевказані товари на умовах та у строки, викладені нижче: 1. продукт буде визначено в специфікаціях до цього договору; 2. специфікація буде визначатися в специфікаціях до цього договору; 3. походження Індія; 4. пакування 25 кг мішки з подвійною прошивкою; 5. кількість буде визначатися в специфікаціях до цього договору; 6. ціна буде визначатися в специфікаціях до цього договору; 7. сума буде визначатися в специфікаціях до цього договору, 10. умови оплати передплата протягом 7 днів з моменту підписання специфікація до цього договору і балансова оплата після отримання по факсу/електронній пошти копій документів, вказаних в п. 12 цього контракту; 12. документи рахунок-фактура.

19 липня 2022 року позивач та SAFE AGRITRADE PRIVATE LIMITED уклали Специфікацію №13 (далі Специфікація) до Контракту, в якій визначили наступні умови поставки: 1. товар довгозернистий білий рис 5% лома, відсортований та двічі відшліфований, врожай 2022 року; 2. специфікація лом 5% макс. (зерна 3/4 розміру і більше вважати повноцінним зерном, базис довжини 6мм); 3. кількість 216 тон; 4. ціна 560,00 доларів США CIF Гданськ, Польща; 5. сума 120960,00 доларів США; 6. умови оплати: 6.1. передплата (15%) 18144,00 доларів США протягом 7 днів з моменту підписання специфікації, 6.2. балансова (85%) 102816,00 долари США після отримання факсом/електронною поштою копій документів, вказаних в п. 11 Контракту.

Згідно прайс-листа SAFE AGRITRADE PRIVATE LIMITED від 13.07.2022 року вартість довгозернистого рису 5% лому з кодом 10063090, 216 тон по ціні 560 доларів США за тону на умовах поставки CIF Гданськ, Польща складає 120960,00 доларів США.

Згідно квитанції Акціонерного товариства «ПроКредитБанк» позивачем 20.07.2022 року сплачено користь SAFE AGRITRADE PRIVATE LIMITED 18144,00 долари США.

Згідно квитанції Акціонерного товариства «ПроКредитБанк» позивачем 23.09.2022 року сплачено користь SAFE AGRITRADE PRIVATE LIMITED 102816,00 долари США.

Відповідно до проформи інвойсу від 14.07.2022 року №PI/SAAB01/2223 до оплати виставлено 120960,00 доларів США, з яких передплата: 18144,00 долари США. В проформі зазначено контракт від 18.03.2020 року №SAAB04/1920.

Відповідно до інвойсу SAFE AGRITRADE PRIVATE LIMITED від 22.07.2022 року №SAEX/2223/259 до оплати виставлено суму 60480,00 долари США. В інвойсі міститься реквізити проформи-інвойсу від 14.07.2022 № PI/SAAB01/2223 та коносамента від 23.08.2022 № 1KT629043. Опис товару: довгозернистий рис 5 % лому, код: 10063090, кількість мішків 4320.

Відповідно до інвойсу SAFE AGRITRADE PRIVATE LIMITED від 22.07.2022 року №SAEX/2223/260 виставлено до оплати суму 60480,00 долари США. В інвойсі міститься реквізити проформи-інвойсу від 14.07.2022 №PI/SAAB01/2223 та коносамента від 23.08.2022 № 1KT629044. Опис товару: довгозернистий рис 5 % лому, код: 10063090, кількість мішків 4320.

22 липня 2022 року SAFE AGRITRADE PRIVATE LIMITED видано пакувальний лист №SAEX/2223/260, в якому зазначено номер проформи-інвойсу від 14.07.2022 №PI/SAAB01/2223 та коносамента від 23.08.2022 №1KT629044. Товар: довгозернистий рис 5% лому, код 10063090, 4 контейнери по 1080 мішків, маса нетто 108 тон, маса брутто 108,4 тон.

22 липня 2022 року SAFE AGRITRADE PRIVATE LIMITED видано пакувальний лист №SAEX/2223/259, в якому зазначено номер проформи-інвойсу від 14.07.2022 №PI/SAAB01/2223 та коносамента від 23.08.2022 №1KT629043. Товар: довгозернистий рис 5% лому, код 10063090, 4 контейнери по 1080 мішків, маса нетто 108 тон, маса брутто 108,4 тон.

Відповідно до коносаменту від 23.08.2022 року №1KT629043 SAFE AGRITRADE PRIVATE LIMITED направило позивачу товар до порту Гданськ, Польща, а саме: 4 контейнери, в яких спільно 4320 мішків рису довгозернистого 5% лому, код 10063090, 4 котейнери, вага 108,4 тони. Контейнери відповідають пакувальному листу від 22.07.2022 року №SAEX/2223/259.

Відповідно до коносаменту від 23.08.2022 року №1KT629044 SAFE AGRITRADE PRIVATE LIMITED направило позивачу товар до порту Гданськ, Польща, а саме: 4 контейнери, в яких спільно 4320 мішків рису довгозернистого 5% лому, код 10063090, 4 котейнери, вага 108,4 тони. Контейнери відповідають пакувальному листу від 22.07.2022 року №SAEX/2223/260.

Фітосанітарний сертифікат від 17.08.2022 року №21190752208162456580 видано на товар за інвойсом від 22.07.2022 року №SAEX/2223/259.

Фітосанітарний сертифікат від 17.08.2022 року №21190752208160056619 видано на товар за інвойсом від 22.07.2022 року №SAEX/2223/260.

Сертифікат про походження товару від 17.08.2022 року №М2022081721032 видано на товар за інвойсом від 22.07.2022 року №SAEX/2223/259.

Сертифікат про походження товару від 17.08.2022 року №М2022081721033 видано на товар за інвойсом від 22.07.2022 року №SAEX/2223/260.

Сертифікатом страхування від 22.07.2022 року №С000700938 засвідчено страхування вантажу за коносаментом від 23.08.2022 року №1KT629043, інвойсом від 22.07.2022 року №SAEX/2223/259.

Сертифікатом страхування від 22.07.2022 року №С000701030 засвідчено страхування вантажу за коносаментом від 23.08.2022 року №1KT629044, інвойсом від 22.07.2022 року №SAEX/2223/260.

В матеріалах справи міститься декларації країни відправлення від 22.07.2022 року №2995405 щодо поставки за інвойсом від 22.07.2022 року №SAEX/2223/259 та від 06.08.2022 року №3351422 щодо поставки за інвойсом від 22.07.2022 року №SAEX/2223/260.

04 січня 2017 року позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю «ФЬОРСТ ВЕЙ» (далі ТОВ «ФЬОРСТ ВЕЙ») укладено договір транспортно-експедиторського обслуговування №6.01/17 щодо надання останнім позивачу послуг з транспортно-експедиторського обслуговування експортних, імпортних, транзитних та інших вантажів позивача, в т.ч. організації перевезень різними видами транспорту, перевалки у портах та надання інших узгоджених сторонам інших супутніх послуг. Послуги надаються на підставі заявки на організацію транспортно-експедиторських послуг або додаткової угоди до договору.

08 серпня 2022 року позивачем складено ТОВ «ФЬОРСТ ВЕЙ» заявки на транспортно-експедиційні послуги №2 та №3 щодо перевезення рису довгозернистого білого 5% лому від SAFE AGRITRADE PRIVATE LIMITED.

14 грудня 2022 року ТОВ «ФЬОРСТ ВЕЙ» виставило позивачу рахунки на оплату №9436 та №9437 на суму 493442,32 грн кожен.

Платіжними дорученнями від 20.12.2022 року №14374 та від 26.12.2022 року сплачено по рахункам ТОВ «ФЬОРСТ ВЕЙ» від 14.12.2022 року №9436 та №9437 відповідно.

Згідно довідки про транспортні витрати ТОВ «ФЬОРСТ ВЕЙ» від 11.11.2022 року №195/О транспортно-експедиторські витрати, включно з транспортуванням вантажу і вантажно-розвантажувальними роботами в порту перевалки за коносаментом №1КТ629044 складають 493442,32 грн.

Згідно довідки про транспортні витрати ТОВ «ФЬОРСТ ВЕЙ» від 11.11.2022 року №173/О транспортно-експедиторські витрати, включно з транспортуванням вантажу і вантажно-розвантажувальними роботами в порту перевалки за коносаментом №1КТ629043 складають 493442,32 грн.

26 грудня 2022 року позивачем подано відповідачу для митного оформлення митну декларацію 22UA110110007854U2 (поставка по інвойсу від 22.07.2022 року №SAEX/2223/260, коносаменту від 23.08.2022 року №1КТ629044), разом з якою до митного оформлення подано:

- сертифікат якості від 23.08.2022 року;

- пакувальний лист від 22.07.2022 року №SAEX/223/260;

- рахунок проформа від 14.07.2022 року №PI/SAAB01/2223;

- інвойс від 22.07.2022 року №SAEX/2223/260;

- коносамент від 23.08.2022 року №1КТ629044;

- фітосанітарний сертифікат від 17.08.2022 року;

- сертифікат про походження товару від 17.08.2022 року №М2022081721033;

- залізнична накладна для внутрішнього сполучення від 22.12.2022 року №36713386;

- банківський платіжний документ, що стосується товару від 20.07.2022 року;

- банківський платіжний документ, що стосується товару від 23.09.2022 року;

- рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги від 04.11.2022 року №9436;

- документ, що підтверджує вартість перевезення товару від 11.11.2022 року №173/О;

- страховий поліс від 22.07.2022 року;

- специфікація від 19.07.2022 року №13;

- Контракт від 18.03.2020 року №SAAB04/1920;

- договір про надання послуг митного брокера від 03.01.2018 року №382;

- сертифікат про відсутність ГМО від 31.08.2022 року;

інформація про позитивні результати державних видів контролю при застосуванні Порядку інформаційного обміну між органами доходів із борів, іншими державними органами та підприємствами за принципом «єдиного вікна» з електронний засобів передачі інформації №9395092.

- лист щодо перевезення від 25.11.2022 року №202;

- сертифікат здоров`я від 31.08.2022 року;

- копія митної декларації країни відправлення від 06.08.2022 року.

26 грудня 2022 року позивачем подано відповідачу для митного оформлення митну декларацію 22UA110110007855U1 (поставка по інвойсу від 22.07.2022 року №SAEX/2223/259, коносаменту від 23.08.2022 року №1КТ629043), разом з якою до митного оформлення подано:

- сертифікат якості від 31.08.2022 року;

- пакувальний лист від 22.07.2022 року №SAEX/223/259;

- рахунок проформа від 14.07.2022 року №PI/SAAB01/2223;

- інвойс від 22.07.2022 року №SAEX/2223/260;

- коносамент від 23.08.2022 року №1КТ629043;

- фітосанітарний сертифікат від 17.08.2022 року;

- сертифікат про походження товару від 17.08.2022 року №М2022081721032;

- залізнична накладна для внутрішнього сполучення від 22.12.2022 року №36713394;

- банківський платіжний документ, що стосується товару від 06.01.2021 року;

- банківський платіжний документ, що стосується товару від 20.07.2022 року;

- рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги від 04.11.2022 року №9437;

- документ, що підтверджує вартість перевезення товару від 11.11.2022 року №173/О;

- страховий поліс від 22.07.2022 року;

- специфікація від 19.07.2022 року №13;

- Контракт від 18.03.2020 року №SAAB04/1920;

- договір про надання послуг митного брокера від 03.01.2018 року №382;

- сертифікат про відсутність ГМО від 31.08.2022 року;

- лист щодо перевезення від 25.11.2022 року №201;

- сертифікат здоров`я від 31.08.2022 року;

- копія митної декларації країни відправлення від 22.07.2022 року.

29 грудня 2022 року відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості №UA110000/2022/000048/2 (щодо митної декларації 22UA110110007855U1), яким скориговано митну вартість з 73973,61 доларів США (2705111,25 грн) до 110894,40 доларів США (4055252,96 грн). Різниця вартості митних платежів склала 351036,85 грн. В зв`язку з цим рішенням відповідачем також прийнято картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA110110/2022/000318.

29 грудня 2022 року відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості №UA110000/2022/000047/2 (щодо митної декларації 22UA110110007854U2), яким скориговано митну вартість з 73973,61 доларів США (2705111,25 грн) до 110894,40 доларів США (4055252,96 грн). Різниця вартості митних платежів склала 351036,85 грн. В зв`язку з цим рішенням відповідачем також прийнято картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA110110/2022/000319.

В обґрунтування обох вказаних рішень про коригування митної вартості відповідачем наведено зауваження, а саме:

1) в інвойсі від 22.07.2022 № SAEX/2223/260 зазначено реквізити коносамента від 23.08.2022 № 1KT629044, який сформовано пізніше.

Зазначає, що інвойс відноситься до первинних бухгалтерських документів і вимоги щодо його заповнення містяться в п. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 року №996-XIV (далі Закон №996-XIV);

2) найменування, кількість, вартість та умови оплати за товар узгоджені відповідно до специфікації від 19.07.2022 № 13 до Контракту. Разом з тим, декларантом до митного контролю надано проформу-інвойс від 14.07.2022 № PI/SAAB01/2223, який сформовано раніше специфікації.

Таким чином, у митного органу наявні сумніви щодо ідентифікації проформи-інвойсу від 14.07.2022 № PI/SAAB01/2223 із задекларованою за ЕМД партією товару.

3) Декларантом надано банківський платіжний документ від 20.07.2022 на суму 18 144,00 дол.США, в графі 70 «Remittance information» (інформація про переказ) якого зазначено реквізити Контракту та проформи-інвойсу від 14.07.2022 №PI/SAAB01/2223. Враховуючи, що проформу-інвойс від 14.07.2022 № PI/SAAB01/2223 сформовано раніше специфікації від 19.07.2022 № 13, у митного органу наявні сумніви щодо ідентифікації банківського платіжного документу від 20.07.2022 на суму 18 144,00 дол.США із задекларованою за ЕМД партією товару.

4) декларантом надано банківський платіжний документ від 23.09.2022 на суму 102 816,00 дол.США, в графі 70 «Remittance information» (інформація про переказ) якого зазначено реквізити Контракту, інвойсу від 22.07.2022 № SAEX/2223/259, інвойсу від 22.07.2022 № SAEX/2223/260. Разом з тим, загальна вартість товарів за вищезазначеними інвойсами склала 120 960,00 дол.США.

Враховуючи вищезазначене, у митного органу наявні обґрунтовані сумніви, що надані декларантом документи містять всі відомості щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, що декларуються.

5) при накладенні банківських платіжних документів від 20.07.2022 та від 23.09.2022 один на одного встановлено чітке співпадіння печаток та підписів уповноваженого банку, а також співпадає їх взаємне розміщення.

Вищезазначене ставить під сумнів достовірність інформації, що зазначена в банківських платіжних документах від 20.07.2022 на суму 18 144,00 дол.США та від 23.09.2022 на суму 102 816,00 дол.США.

6) копія страхового документу від 22.07.2022, наданого до митного оформлення, неналежної якості, що унеможливлює здійснити аналіз зазначеної в ньому інформації (копія додається до відзиву на позовну заяву).

7) наданий до митного контролю товару прайс-лист від 13.07.2022 не є прайс-листом за формою та змістом документу, оскільки сформований на адресу ТОВ «АРТ-БІЗНЕС ПЛЮС», не є ціновою пропозицією виробника для необмеженого кола покупців.

8) В рахунку на оплату від 14.12.2022 № 9436 зазначено т/х MSC ALEXANDRA. Однак, згідно наданого коносаменту від 23.08.2022 № 1KT629044, т/х CSAV TRAIGUEN. Лист № 202 щодо судна, на якому прибули задекларовані контейнери, датується 25.11.2021.

Вищезазначене ставить під сумнів достовірність та об`єктивність інформації в зазначеному листі. Відповідно до ч. 6 ст. 344 Господарського кодексу України рахунок-фактура належить до комерційних документів і використовується при міжнародних розрахунків. Митний кодекс України визначає рахунок-фактуру (інвойс), як документ, що підтверджує митну вартість товарів (ст. 53 МКУ).

9) в рахунку на оплату від 14.12.2022 № 9436 зазначено банківські реквізити експедитора ТОВ «ФЬОРСТ ВЕЙ» в банку АТ «УКРСИББАНК» та наявне посилання на договір від 04.01.2017 № 06.01/17. Однак, в зазначеному договорі банківські реквізити ТОВ «ФЬОРСТ ВЕЙ» в банку АБ «ПІВДЕННИЙ».

10) декларантом надано два рахунки на оплату від 14.12.2022 № 9436 різного змісту, а саме в частині інформації щодо маршруту транспортування вантажу. Встановлено чітке співпадіння печаток та підписів ТОВ «ФЬОРСТ ВЕЙ», а також співпадає їх взаємне розміщення.

Вищезазначене ставить під сумнів достовірність інформації, що зазначена в рахунках на оплату від 14.12.2022 № 9436.

11) в наданій платіжній інструкції від 20.12.2022 № 14374 банк отримувача (ТОВ «ФЬОРСТ ВЕЙ») та банк платника (ТОВ «АРТ-БІЗНЕС ПЛЮС») АТ «УКРСИББАНК». Однак, в договорі транспортно-експедиторського обслуговування від 04.01.2017 № 06.01/17 банківські реквізити ТОВ «ФЬОРСТ ВЕЙ» - в банку АБ «ПІВДЕННИЙ», ТОВ «АРТ-БІЗНЕС ПЛЮС» - в банку ПАТ «Діамантбанк».

12) в графі «Призначення платежу» платіжної інструкції від 20.12.2022 № 14374 зазначено рахунок від 04.11.2022 № 9436, який до митного контролю не надавався.

13) Надана до митного контролю товару копія митної декларації країни відправлення від 06.08.2022 неналежної якості QR-код не підлягає скануванню, що в свою чергу унеможливлює здійснити перевірку достовірності даних, зазначених в наданій копії митної декларації країни відправлення.

У відповідь на запит митного органу 29.12.2022 надано лист декларанта Позивача №2912/4, в якому зазначено, що відповідно до частини 3 статті 53 МКУ додаткові документи протягом 10 календарних днів надаватись не будуть.

Митну вартість партії товару скориговано за резервним методом визначення митної вартості (стаття 64 МКУ) до рівня 1,0268 дол.США/кг, з урахуванням опису товару, країни походження, виробника, вагових характеристик та хронологічної відповідності (за основу для коригування митної вартості товару використано митні оформлення ідентичних товарів). Джерело цінової інформації: ЕМД від 28.07.2022 № UA403030/2022/014843, від 29.07.2022 № UA403030/2022/014849.

Також відповідач наводить наступні обставини прийняття рішення про коригування митної вартості товарів від 29.12.2022 року №UA110000/2022/000048/2, які є тотожними, за виключенням відсутності зауваження до страхового полісу та платіжної інструкції і відповідного рахунку. Митну вартість також скориговано за резервним методом.

Не погоджуючись із рішеннями відповідача про коригування митної вартості товарів від 29 грудня 2022 року №UA110000/2022/000047/2 та №UA110000/2022/000048/2, а також картками відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA110110/2022/000319 та №№UA110110/2022/000318, позивач звернувся до суду із цією позовною заявою.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Основним нормативно-правовим актом, що регулює правовідносини, пов`язані з митним оформленням товарів, є Митний кодекс України.

Згідно з ч. 8 Митного кодексу України митне оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення здійснюється митними органами на підставі митної декларації, до якої декларантом залежно від митних формальностей, установлених цим Кодексом для митних режимів, та заявленої мети переміщення вносяться, окрім іншого, відомості щодо митної вартості товарів та методу її визначення.

Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари (стаття 49 Митного кодексу України).

На виконання статті 52 Митного кодексу України, декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.

Перелік документів, які подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості, визначений статтею 53 Митного кодексу України. До таких документів належать: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

За приписами частини 3 вказаної статті, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Відповідно до ст. 54 Митного кодексу України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

З метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів, митний орган має право, серед іншого, упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; застосовувати інші передбачені форми митного контролю (ч.5 ст.54 Митного кодексу України).

Відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю, митний орган може виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі, у разі невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу (ч.6 ст. 54 Митного кодексу України).

Згідно ст. 55 Митного кодексу України, якщо митний органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, він має право прийняти у письмовій формі рішення про коригування заявленої митної вартості товарів.

Методи визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту встановлюються статтею 57 Митного кодексу України. До таких методів належать: основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); та другорядні - за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; на основі віднімання вартості; на основі додавання вартості (обчислена вартість); резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Системний аналіз вказаних норм дає підстави для висновку, що митною вартістю товарів є ціна, яку декларант дійсно сплатив за придбаний товар, щодо якого здійснюється митне оформлення. Така ціна має бути підтверджена належними та достовірними документами, зокрема, зовнішньоекономічним договором (контрактом) або рахунком-фактурою (інвойсом). При цьому, якщо рахунок сплачено, декларант в обов`язковому порядку зобов`язаний надати банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару.

Митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом. Зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, наявності у них розбіжностей, ознак підробки, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

За приписами статті 337 Митного кодексу України перевірка документів та відомостей, які відповідно до статті 335 цього Кодексу подаються митним органам під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, здійснюється візуально, із застосуванням інформаційних технологій (шляхом проведення формато-логічного контролю, контролю співставлення, контролю із застосуванням системи управління ризиками) та в інші способи, передбачені цим Кодексом. При цьому, контроль із застосуванням системи управління ризиками - це оцінка ризику шляхом аналізу (у тому числі з використанням інформаційних технологій) поданих документів у конкретному випадку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України з метою обрання форм та обсягу митного контролю, достатніх для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи (ч.ч. 1,4 ст.337 Митного кодексу України).

Згідно з ч. 1 ст. 320 Митного кодексу України, форми та обсяги контролю, обираються 1) посадовими особами митних органів на підставі результатів застосування системи управління ризиками; та/або 2) автоматизованою системою управління ризиками.

Митний орган зобов`язаний зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які саме документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Витребувати необхідно лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації. При цьому, митний орган зобов`язаний довести обґрунтованість цього сумніву, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Суд зауважує, що саме по собі припущення митного органу про подання декларантом невідповідних документів чи наявності в них розбіжностей, відмінність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, не є достатнім для висновку про недостовірність даних щодо митної вартості товарів, заявленої декларантом, або беззаперечною підставою для незастосування обраного ним методу визначення митної вартості.

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 13.08.2020 у справі №815/3451/16, від 12.06.2020 у справі №826/4434/16, від 10.10.2019 у справі №809/1469/16, від 13.01.2022 у справі № 1.380.2019.005307.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Згідно із ч.2 ст. 55 Митного кодексу України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання забезпечення сплати митних платежів відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Суд досліджуючи рішення про коригування митної вартості, яке є предметом оскарження, на відповідність ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, дійшов до наступного висновку.

Правова оцінка зауваженням відповідача надається наскрізним чином щодо обох рішень про коригування митної вартості, оскільки переважна більшість зауважень є тотожними в обох спірних рішеннях про коригування митної вартості.

1) в інвойсі від 22.07.2022 № SAEX/2223/260 зазначено реквізити коносамента від 23.08.2022 № 1KT629044, який сформовано пізніше.

Це зауваження відповідач висловлював в аспекті вимог до первинного бухгалтерського документу згідно п. 2 ст. 9 Закону №996-XIV, які, на його переконання, позивачем не дотримано, що ставить під сумнів достовірність інформації в інвойсі.

Позивач в свою чергу посилався на практику взаємодії з цим контрагентом та відсутністю затвердженої форми інвойсу та вимог до його заповнення.

Слід зазначити, що інвойс - це первинний документ у міжнародній торгівлі, який супроводжує вантаж на всьому шляху закордон. Його створює продавець та надсилає покупцю.

Проформа-інвойс - це попередній інвойс, існує для узгодження ціни, обсягу поставки тощо і тільки після його затвердження складається комерційний інвойс. У проформі - інвойсі зазначається обов`язок продавця товарів (виконавця послуг) поставити товари (надати послуги) покупцю за наперед обговореною ціною. Ціна послуг та перелік товарів у цьому виді інвойсу не є остаточним, та у подальшому може змінюватись.

Відмінність проформи-інвойсу полягає в тому, що деякі дані можуть бути не остаточними, та до нього ще можуть бути внесені зміни.

Суд наголошує на тому, що сумніви відповідача в спорах цієї категорії повинні бути належним чином обґрунтованими, що за обставин цієї справи вказує на наявність в поданих до митного оформлення документів в їх сукупності суперечностей, які вказують заниження розміру митної вартості товару. Водночас, в матеріалах справи міститься декларація країни відправлення з використанням відповідних інвойсів, специфікація щодо визначення вартості, проформа-інвойс, банківські платіжні документи. Суд констатує, що в своїй сукупності викладені документи з належним рівнем достовірності вказують на правильність визначення митної вартості товару, що відповідачем не спростовано.

Отже, це зауваження відповідача є необґрунтованим.

2) найменування, кількість, вартість та умови оплати за товар узгоджені відповідно до специфікації від 19.07.2022 № 13 до Контракту. Разом з тим, декларантом до митного контролю надано проформу-інвойс від 14.07.2022 № PI/SAAB01/2223, який сформовано раніше специфікації.

Як вже зазначав суд, проформа-інвойс є попереднім документом, до якого можуть вноситися зміни, що фактично вказує на його орієнтовний характер, проект інвойсу, що буде виставлено в майбутньому. Відповідно, в цьому документи сторони вільні на власний розсуд визначати товар та його вартість, які в подальшому дійсно можуть бути узгоджені. Тобто, вказане співпадіння має розумну господарську підставу. Відповідно, сумніви митного органу щодо ідентифікації цієї проформи-інвойсу з партією товару не є обґрунтованими. Більш того, митний орган з необхідністю обізнаний про всі партії товару, які постачаються до конкретного покупця, що забезпечує йому можливість власними діями усунути відповідні сумніви.

Отже, це зауваження відповідача є необґрунтованим.

3) Декларантом надано банківський платіжний документ від 20.07.2022 на суму 18 144,00 дол.США, в графі 70 «Remittance information» (інформація про переказ) якого зазначено реквізити Контракту та проформи-інвойсу від 14.07.2022 №PI/SAAB01/2223. Враховуючи, що проформу-інвойс від 14.07.2022 № PI/SAAB01/2223 сформовано раніше специфікації від 19.07.2022 № 13, у митного органу наявні сумніви щодо ідентифікації банківського платіжного документу від 20.07.2022 на суму 18 144,00 дол.США із задекларованою за ЕМД партією товару.

Як вже зазначав суд, саме по собі формування проформи інвойсу до укладення специфікації не є порушенням законодавства та може мати розумну господарську мету. Не створює відповідних сумнівів і оплата згідно проформи-інвойсу, а не інвойсу, оскільки сторони вільні у способі реалізації своїх намірів щодо укладення угоди та дотримання її умов, відповідні порушення можуть бути підставою договірної (цивільно-правової) відповідальності. В свою чергу за обставин цієї справи платіжний документ від 20.07.2022 року містить інформацію про Контракт та проформу інвойс, платіжний документ від 23.09.2022 року містить інформацію про Контракт та обидва інвойси (від 22.07.2022 № SAEX/2223/259 та №SAEX/2223/260), що дозволяє повністю та однозначно пов`язати їх з наявними операціями з постачання.

Отже, це зауваження відповідача є необґрунтованим.

4) декларантом надано банківський платіжний документ від 23.09.2022 на суму 102 816,00 дол.США, в графі 70 «Remittance information» (інформація про переказ) якого зазначено реквізити Контракту, інвойсу від 22.07.2022 № SAEX/2223/259, інвойсу від 22.07.2022 № SAEX/2223/260. Разом з тим, загальна вартість товарів за вищезазначеними інвойсами склала 120 960,00 дол.США.

Згідно Специфікації узгоджено поставку на суму 120960,00 доларів США двома частинами: 18144,00 долари США передплата, сплачується протягом 7 днів з дня підписання специфікації, 102816,00 доларів США балансова вартість, сплачується після отримання документів. Платіжним документом від 20.07.2022 року сплачено 18144,00 долари США, платіжним документом від 23.09.2022 року сплачено 102816,00 долари США. Тобто, умови оплати повністю відповідають зобов`язанням сторін за Контрактом та Специфікацією.

Отже, це зауваження відповідача є необґрунтованим.

5) при накладенні банківських платіжних документів від 20.07.2022 та від 23.09.2022 один на одного встановлено чітке співпадіння печаток та підписів уповноваженого банку, а також співпадає їх взаємне розміщення.

Митним кодексом України, Положенням про Державну митну службу, затвердженого від 06.03.2019 року №227 та іншими нормативно-правовими актами не передбачено повноважень та процедури проведення відповідачем досліджень щодо перевірки на предмет підроблення наданих до митного оформлення документів, в т.ч. встановлення їх достовірності шляхом накладення.

Суд зазначає, що наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутність всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за цей товар повинна бути доведена відповідачем, який з посиланням на існування таких недоліків прийняв рішення, що є предметом оскарження.

Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду від 18.01.2018 року по справі №К/9901/3440/18.

Окрім цього, суд визнає слушними доводи позивача в цій частині щодо характеру проведення таких платежів та незалежності від позивача оформлення квитанцій за відповідними платежами.

Отже, це зауваження відповідача є необґрунтованим.

6) копія страхового документу від 22.07.2022, наданого до митного оформлення, неналежної якості, що унеможливлює здійснити аналіз зазначеної в ньому інформації.

Відповідачем надано до суду копії страхових документів від 22.07.2022 року, в яких є придатними до прочитання їх дата, інвойс, відповідний товар та інші відомості. Окрім цього, доказів на підтвердження того, що відповідачу були надані документи саме в неналежній якості, примірники яких надано суду, відповідачем не надано.

Отже, це зауваження відповідача є необґрунтованим.

7) наданий до митного контролю товару прайс-лист від 13.07.2022 не є прайс-листом за формою та змістом документу, оскільки сформований на адресу ТОВ «АРТ-БІЗНЕС ПЛЮС», не є ціновою пропозицією виробника для необмеженого кола покупців.

Відповідачем не обґрунтовано в зв`язку з відсутністю яких елементів змісту та форму відповідного документу він не є прайс-листом, в т.ч. попри наявність в ньому відомостей про товар, його кількість, місце завантаження та вивантаження, ціну та суму, а також спосіб пакування та походження товару. Також відповідачем не обґрунтовано в зв`язку з чим за наявності сукупності інших наданих до митного оформлення документів зміст цього конкретного документу свідчить про неналежність визначення митної вартості.

Отже, це зауваження відповідача є необґрунтованим.

8) В рахунку на оплату від 14.12.2022 № 9436 зазначено т/х MSC ALEXANDRA. Однак, згідно наданого коносаменту від 23.08.2022 № 1KT629044, т/х CSAV TRAIGUEN. Лист № 202 щодо судна, на якому прибули задекларовані контейнери, датується 25.11.2021.

Відповідачем не обґрунтовано яким чином відмінність у назві судна впливає на визначення митної вартості, в т.ч. в аспекті наявності сукупності інших наданих до митного оформлення документів. Визначальним в цьому аспекті є відповідність номенклатури вантажів, що за обставин цієї справи є підтвердженою.

Отже, це зауваження відповідача є необґрунтованим.

9) в рахунку на оплату від 14.12.2022 № 9436 зазначено банківські реквізити експедитора ТОВ «ФЬОРСТ ВЕЙ» в банку АТ «УКРСИББАНК» та наявне посилання на договір від 04.01.2017 № 06.01/17. Однак, в зазначеному договорі банківські реквізити ТОВ «ФЬОРСТ ВЕЙ» в банку АБ «ПІВДЕННИЙ».

Відповідачем не обґрунтовано яким чином ця невідповідність впливає на визначення митної вартості товарів. При цьому суд погоджується з можливістю та виправданістю такої невідповідності, оскільки у договорі від 04.01.2017 року №06.01/17 міститься номер банківського рахунку у форматі, що діяв до запровадження стандарту IBAN.

Отже, це зауваження відповідача є необґрунтованим.

10) декларантом надано два рахунки на оплату від 14.12.2022 № 9436 різного змісту, а саме в частині інформації щодо маршруту транспортування вантажу. Встановлено чітке співпадіння печаток та підписів ТОВ «ФЬОРСТ ВЕЙ», а також співпадає їх взаємне розміщення.

Відповідачем на підтвердження цього твердження та в порушення ч.1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України не надано доказів щодо подання відповідачем двох відповідних рахунків різного змісту, в т.ч. не надано двох різних рахунків на оплату від 14.12.2022 № 9436. Також суд повторює свій висновок про відсутність у інспекторів відповідача повноважень щодо проведення почеркознавчих досліджень та приймати за їх результатами рішень про коригування митної вартості.

Отже, це зауваження відповідача є необґрунтованим.

11) в наданій платіжній інструкції від 20.12.2022 № 14374 банк отримувача (ТОВ «ФЬОРСТ ВЕЙ») та банк платника (ТОВ «АРТ-БІЗНЕС ПЛЮС») АТ «УКРСИББАНК». Однак, в договорі транспортно-експедиторського обслуговування від 04.01.2017 № 06.01/17 банківські реквізити ТОВ «ФЬОРСТ ВЕЙ» - в банку АБ «ПІВДЕННИЙ», ТОВ «АРТ-БІЗНЕС ПЛЮС» - в банку ПАТ «Діамантбанк».

Відповідачем не обґрунтовано значення цього зауваження в аспекті визначення митної вартості товарів. Також суд повторює свій висновок щодо можливості зміни реквізитів банківських рахунків та банків протягом тривалого часу. Окрім цього, допустимим є і наявність в одного суб`єкта господарювання декількох банківських рахунків в різних банках одночасно.

Отже, це зауваження відповідача є необґрунтованим.

12) в графі «Призначення платежу» платіжної інструкції від 20.12.2022 № 14374 зазначено рахунок від 04.11.2022 № 9436, який до митного контролю не надавався.

Наявність певних незначних недоліків (технічних помилок, розбіжностей) у первинних документах, наданих на підтвердження митної вартості товару, не повинно розцінюватися як обставина, яка виключає можливість врахування таких документів для митного оформлення товарів та не є підставою для висновку про недостовірність усієї інформації, що у них міститься, якщо за результатами дослідження інших даних (сукупності решти відомостей, що викладені в документах) та доказів можна достовірно визначити митну вартість товару.

Аналогічна правова позиція була висловлена у постанові Верховного Суду від 11.12.2019 року у справі №420/2315/19.

Суд зазначає, що описка в даті відповідного рахунку має очевидний характер та не впливає на визначення митної вартості.

Отже, це зауваження відповідача є необґрунтованим.

13) Надана до митного контролю товару копія митної декларації країни відправлення від 06.08.2022 неналежної якості QR-код не підлягає скануванню, що в свою чергу унеможливлює здійснити перевірку достовірності даних, зазначених в наданій копії митної декларації країни відправлення.

Відповідачем на підтвердження цього твердження та в порушення ч.1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України не надано доказів щодо подання відповідачем копії декларації країни відправлення неналежної якості. В свою чергу надані відповідачем разом з відзивом копії експортних митних декларації є придатними для прочитання, відповідні реквізити мають належну якість.

Отже, це зауваження відповідача є необґрунтованим.

Враховуючи обов`язок відповідача згідно ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства доведення правомірності свого рішення, суд вважає необґрунтованим це зауваження відповідача, оскільки аргументів на його обґрунтованість відповідачем не надано.

Окремо суд зазначає, що митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості. Такою імперативною умовою є наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів.

Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду від 05.12.2022 року по справі №820/3939/16.

Суд зазначає, що наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутність всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за цей товар повинна бути доведена відповідачем, який з посиланням на існування таких недоліків прийняв рішення, що є предметом оскарження.

Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду від 18.01.2018 року по справі №К/9901/3440/18.

Наведені раніше положення Митного кодексу України зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхiднi для підтвердження того чи іншого показника.

В свою чергу, відсутність в рішенні про коригування митної вартості товарів інформації з належним обґрунтуванням того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребування митницею додаткових документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчать про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів.

Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду від 29.01.2019 року по справі №815/6827/17.

Митний орган зобов`язаний зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду від 05.03.2019 року по справі № 815/5791/17.

Системний аналіз наведених раніше правових норм вказує на те, що митні органи мають право витребовувати додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що є обов`язковою обставиною, з якою закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Разом із тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду від 17.01.2023 року по справі №0440/5532/18.

Суд також зауважує, що тільки в разі доведення митним органом того, що подані декларантом документи були недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликали сумнів у достовірності наданої інформації, може бути реалізовано його повноваження щодо витребування документів.

Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду від 06.03.2019 року по справі №809/278/17.

В цій справі відповідачем не доведено існування недоліків у поданих позивачем документах ані на момент їх витребовування, ані на момент розгляду даної справи судом. Відповідно, правові підстави для їх витребування були відсутні.

Окрім цього, суд звертає увагу на те, що основними документами, які підтверджують митну вартість товару, є: зовнішньоекономічний договір (контракт), рахунок-фактура (інвойс), якщо рахунок сплачено, то банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару.

Аналогічний правовий висновок міститься у постановах Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду від 06.03.2019 року по справі №809/278/17, від 24.10.2019 року у справі № 815/7158/15.

В свою чергу відповідачем витребувано документи, які не належать до основних документів, що підтверджують митну вартість товару.

Аналогічний правовий висновок міститься у постановах Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду від 12.05.2020 року по справі №821/101/18.

При цьому відповідач діяв необґрунтовано при витребуванні зазначених ним документів за наявності документів, що були надані йому позивачем, зокрема, Контракту, інвойсу та інших документів. При цьому відповідач не конкретизував в зв`язку з чим ним не прийнято надані документи та витребовуються додаткові.

Отже, відповідач діяв протиправно при прийнятті рішення, яке є предметом оскарження, з посиланням на те, що позивачем не надано витребувані відповідачем документи, оскільки відповідачем не доведено підстави та необхідність у їх витребуванні.

Щодо методу коригування митної вартості, обраного відповідачем.

Відповідно до ч. 1 ст. 57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні:

а) за ціною договору щодо ідентичних товарів;

б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;

в) на основі віднімання вартості;

г) на основі додавання вартості (обчислена вартість);

ґ) резервний.

Частинами другою та третьою вказаної статті передбачено, що основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

В цій справі відповідач відхилив основний метод визначення митної вартості та застосував резервний метод визначення митної вартості, що ґрунтується на раніше визнаній (визначеній) митним органом митній вартості товару.

В якості підстави для незастосування попередніх методів митний орган послався на відсутність інформації щодо вартості операцій з ідентичними та подібними (аналогічними) товарами, відсутність інформації щодо обчисленої вартості, наданої виробником товарів.

З приводу використання посилання на конкретні інші митні декларації суд відзначає, що у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду від 15.02.2022 року по справі №815/6768/17.

Разом з цим, факт ненадання позивачем додатково затребуваних документів, які підтверджують митну вартість товарів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за першим методом, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.

Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду від 29.01.2019 року по справі №815/6827/17.

При цьому рішення про коригування митної вартості товарів є обґрунтованим та мотивованим у контексті норм пунктів 2, 4 частини другої статті 55 Митного кодексу України якщо містить не лише дату та номер митної декларації, на підставі якої здійснено коригування митної вартості, а й порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами, як за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на основі віднімання вартості, резервний метод.

Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду від 18.12.2020 по справі №160/5853/19.

Наведене також вказує на необґрунтованість та протиправність рішення, що є предметом оскарження.

Суд також враховує доводи позивача щодо безпідставності визначення відповідачем митної вартості виходячи з ціни за кілограм, оскільки товар, який поставлявся, передбачає його обчислення одиницями, а не вагою, в силу неналежності такого товаро до ресурсів чи розхідних матеріалів,. Відповідний товар (одяг) є предметом індивідуального та поштучного вжитку. Відповідач не обґрунтував свої дії в цій частині.

Суд зазначає, що зміст спірних рішень відповідача, які є індивідуально-правовими актами, оскільки породжують права і обов`язки для позивача, має відповідати вимогам, визначеним статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як актів правозастосування, є їх обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення суб`єктом владних повноважень конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

Обґрунтованість, в силу статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, є однією з обов`язкових ознак рішення (дії, бездіяльності) суб`єкта владних повноважень, що підлягає встановленню адміністративним судом.

Рішення суб`єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Мають значення, як правило, ті обставини, які передбачені нормою права, що застосовується. Суб`єкт владних повноважень повинен врахувати усі ці обставини, тобто надати їм правову оцінку: прийняти до уваги або відхилити. У разі відхилення певних обставин висновки повинні бути мотивованими, особливо, коли має місце несприятливе для особи рішення.

Принцип обґрунтованості рішення вимагає від суб`єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов`язковість урахування яких прямо вказує Закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Для цього він має ретельно зібрати і дослідити матеріали, що мають доказове значення у справі, наприклад, документи, пояснення осіб, тощо.

У рішенні №37801/97 від 1 липня 2003 у справі «Суомінен проти Фінляндії» Європейський суд вказав, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень, а в рішенні від 10 лютого 2010 р. у справі «Серявін та інші проти України Європейський суд відзначив, що у рішеннях судів та органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. В рішенні від 27 вересня 2010 р. по справі «Гірвісаарі проти Фінляндії» Європейський суд зазначив, що призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що рішення Дніпровської митниці про коригування митної вартості товарів від 29.12.2022 року №UA110000/2022/000048/2 та №UA110000/2022/000047/2 прийняті без урахування усіх обставин та без дотримання норм чинного законодавства, що вказує на його протиправність, в зв`язку з чим воно підлягає скасуванню.

В свою чергу картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 29.12.2022 №UA110110/2022/000318 та №UА110110/2022/000319 є похідними актами від рішень про коригування митної вартості та обґрунтовані фактом ухвалення таких рішень. Відповідно, скасування рішень про коригування митної вартості є підставою для скасування карток відмови в прийнятті митної декларації.

Виходячи з вищевикладеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання адміністративного позову до суду на суму 32208,00 грн., що підтверджується платіжною інструкцією від 15.03.2023 року №5732 та від 12.04.2023 року №5816.

Водночас, за подання цієї заяви належало сплатити судовий збір у розмірі 5368,00 грн. (за дві немайнові позовні вимоги) + 10531,10 грн. (різниця розміру митних платежів після обох рішень про коригування митної вартості (ціна позову) - 702073,7*1,5% ), усього: 15899,10 грн. Таким чином, позивачем надміру сплачений судовий збір на суму 16308,90 грн, яка може бути повернута за клопотанням позивача у відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір».

Отже, з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань належить стягнути судовий збір у розмірі 15899,10 грн.

Керуючись ст. ст. 139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Арт-Бізнес Плюс» (49044, м. Дніпро, вул. Робоча, буд. 23, кв. 35, код ЄДРПОУ: 33717223) до Дніпровської митниці (49038, м. Дніпро, вул. Княгині Ольги, буд. 22, код ЄДРПОУ: 43971371) про визнання протиправним та скасування рішень - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Дніпровської митниці про коригування митної вартості товарів від 29.12.2022 року №UA110000/2022/000047/2.

Визнати протиправним та скасувати рішення Дніпровської митниці про коригування митної вартості товарів від 29.12.2022 року №UA110000/2022/000048/2.

Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийняті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 29.12.2022 року №UA110110/2022/000318.

Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийняті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 29.12.2022 року №UA110110/2022/000319.

Стягнути з Дніпровської митниці (49038, м. Дніпро, вул. Княгині Ольги, буд. 22, код ЄДРПОУ: 43971371) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Арт-Бізнес Плюс» (49044, м. Дніпро, вул. Робоча, буд. 23, кв. 35, код ЄДРПОУ: 33717223) судові витрати з оплати судового збору у розмірі 15899,10 гривень (п`ятнадцять тисяч вісімсот дев`яносто дев`ять гривень 10 копійок).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.В. Боженко