Рішення

від 21.06.2023 по справі 480/3302/23

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 червня 2023 року Справа № 480/3302/23

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Кравченка Є.Д.,

за участю секретаря судового засідання - Сізової К.О.,

представника позивача - Крищенко Л.В.,

представника відповідача - Міщенко Д.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №480/3302/23 за позовом Приватного підприємства "Дружба 6" до Головного управління ДПС у Сумській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В:

Приватне підприємство "Дружба 6" звернулося до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДПС у Сумській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Сумській області від 13.12.2022 № 452018280702.

Позовні вимоги мотивовані протиправністю податкового повідомлення-рішення, винесного Головним управлінням ДПС у Сумській області про зменшення розміру від`ємного значення суми податку на додану вартість на 79400 грн.

Підставою для винесення вказаного податкового повідомлення-рішення став акт від22.11.2022 № 4237-18-28-07-03-07/34583906/137 "Про результати документальної позапланової виїзної перевірки Приватного підприємства "Дружба 6" щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за червень-серпень 2022 року від`ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету". Представник позивача вважає, що зроблений у вказаному акті висновок про завищення суми залишку від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду за серпень 2022 року на суму 79400,00грн. є помилковим.

Зокрема, вказує, що висновки перевірки ґрунтуються на тому, що позивач здійснював придбання послуг з перевезення у контрагента ТОВ «Фаворит Транс Логістик» на підставі договору про надання послуг від 01.09.2021 за № ПВ 01/09/2021-176 Д6.

Представник позивача зазначає, що у ході перевірки контролюючий орган встановив факт дефектності первинних документів, при цьому жодних пояснень стосовно того, які саме недоліки у первинних бухгалтерських документах призвели до висновків про нереальність здіснення господарських операцій, акт перевірки не містить.

На переконання представника позивача, товарно-транспортні накладні, акти звірки містять всі, визначені Правилами перевезення вантажів автомобільним транспортом № 363, Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку № 88, Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні, реквізити.

Щодо твердження відповідача про неможливість ідентифікувати прізвища водіїв, зазначених у товарно-транспортних накладних, з господарською діяльністю ТОВ «Фаворит Транс Логістик» вказує, що законодавець, визначаючи у статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» обов`язкові реквізити первинних документів не встановлює умови про обов`язковість перебування у трудових відносинах осіб, прізвища яких вказані у первинних документах загалом та у ТТН зокрема.

Так само, не може свідчити про нереальність господарської операції посилання податкового органу на відсутність перебування у трудових відносинах осіб, зазначених у ТТН, оскільки суб`єкт господарювання не позбавлений можливості залучати трудові ресурси для виконання зобов`язань по укладених ним договорах.

Щодо порушення, яке полягає у відсутності первинних документів, що посвідчують приймання-передачу GPS-обладнання, що, на думку податкового органу, може свідчити про відсутність виконання істотних умов договору, представник позивача вказує, що умови щодо встановлення на автомобілі GPS-обладнання, які сторони мали намір встановити для додаткового контролю, не є істотними. Відсутність GPS-трекерів не перешкоджало здійсненню перевезень та жодним чином не спричинило неможливості виконання договору про надання послуг від 01.09.2021, натомість акти приймання-передачі GPS-обладнання не належать до первинних у розумінні положень Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», тобто вони не є такими, що містять відомості про господарську операцію.

Крім того, висновки відповідача також обґрунтовані недотриманням податкового законодавства іншим платником податків - контрагентом позивача. Однак, законодавство України, на переконання представника, не ставить в залежність виникнення у платника ПДВ права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншими особами.

Таким чином, представник позивача вважає, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню, оскільки позивач не порушував вимог податкового законодавства, на які вказує відповідач, що підтверджується належним чином оформленими первинними документами, які засвідчують належне виконання ним вимог податкового законодавства України.

Ухвалою суду від 13.04.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи ухвалено здійснювати в загальному позовному провадженні, призначено підготовче судове засідання на 27 квітня 2023 року.

Представник відповідача подав до суду відзив на позовну заяву, в якому позовні вимоги не визнав, зазначивши що посадовими особами Головного управління ДПС у Сумській області було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за червень-серпень 2022 року у податкових деклараціях з податку на додану вартість від 19.07.2022 № 9132239797, від19.08.2022 № 9162445599 та від 20.09.2022 № 9187724151 з врахуванням уточнюючою розрахунку податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок від 04.08.2022 № 9148279672 від`ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету, за результатами якої складено акт від 22.11.2022 № 4237-18-28-07-03-07/34583906/137. За результатами проведеної перевірки встановлено порушення ПП «ДРУЖБА 6», зокрема, вимог п. 198.1. п.198.3. п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено суму залишку від`ємного значення, що зараховується то складу податкового кредиту наступного звітного за серпень 2022 року на суму 79400,00 грн.

Зокрема, перевіркою господарських відносин щодо дослідження їх реальності здійснення та повноти відображення в бухгалтерському обліку ПП «ДРУЖБА 6» по операціям з придбання послуг з перевезення вантажів у ТОВ «Фаворит Транс Логістик» за період жовтень-листопад 2021 року встановлено відсутність підтвердження реальності здійснення даних операцій.

Наявність доказів, що містятьтся в акті перевірки, а також встановлені обставини (дефектність первинних документів; зазначення в товарно-транспортних накладних прізвища водіїв, які не є працівниками контрагента позивача; відсутність первинних документів, що посвідчують приймання-передачу GPS-обладнання; наявність отриманої негативної податкової інформації щодо контрагента у вигляді рішень органів ДПС щодо відповідності критеріям ризиковості ТОВ «Фаворит Транс Логістик») є свідченням факту нереальності здійснення господарських операцій по ланцюгу постачання.

На переконання представника відповідача, первинні документи складені від імені ТОВ «Фаворит Транс Логістик» на адресу ПП «Дружба 6» в частині реалізації ТМЦ/послуг не мають жодної юридичної значимості, вказані угоди не були спрямовані на якісне та своєчасне виконання зобов`язань перед замовником, а лише проведені для збільшення податкового кредиту.

Враховуючи вищевикладене, на думку відповідача, оскаржуване податкове повідомлення-рішення є правомірним, законним і обгрунтованим, відтак просив у задоволенні позову відмовити.

У подальшому представником позивача надано додаткові пояснення щодо підтвердження здійснення ним господарської діяльності та надано підтверджуючі документи (т. 2 а.с. 63-т. 3 а.с. 90).

Представник відповідача надав додаткові пояснення, в яких виклав позицію, аналогічну доводам, вказаним у відзиві.

Ухвалою суду від 27.04.2023 відкладено розгляд справи до 11 травня 2023 року.

Ухвалою суду від 11.05.2023, занесеною в протокол судового засідання, оголошено перерву до 17 травня 2023 року.

Ухвалою суду від 17.05.2023, занесеною в протокол судового засідання, оголошено перерву до 25 травня 2023 року.

Ухвалою суду від 25.05.2023 закрито підготовче провадження по справі та призначено справу до судового розгляду по суті у відкритому судовому засіданні на 21 червня 2023 року.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав, викладених у позові та поясненнях.

Представник відповідача заперечував проти позовних з підстав, викладених у відзиві, та просив суд відмовити у задоволенні вимог.

Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши наявні матеріали справи, заяви по суті справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи та об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню, враховуючи наступне.

Судом встановлено, що Приватне підприємсчтво "ДРУЖБА 6" (далі - ПП "ДРУЖБА 6") згідно із відомостями, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, 10.05.2022 зареєстроване як юридична особа, місцезнаходження: вул. Центральна, с. Марківка, Сумський район, Сумська область, перебуває на обліку в Головному управлінні ДПС у Сумській області (т.1 а.с.12-13).

На підставі направлень від 19.10.2022 року № 14239/18-28-07-03 та № 1422/18-28-07- 02, виданих Головним управлінням ДПС у Сумській області, проведено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за червень-серпень 2022 року у податкових деклараціях з податку на додану вартість від 19.07.2022 № 9132239797, від 19.08.2022 № 9162445599 та від 20.09.2022 №9187724151 з врахуванням уточнюючою розрахунку податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок від 04.08.2022 №9148279672 від`ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету, за результатами якої складено акт від 22.11.2022 № 4237-18-28-07-03-07/34583906/137 (далі - Акт) (т.1 а.с. 15-43).

У розділі 3.2 описової частини Акту вказано, що перевіркою встановлено порушення ПП "Дружба 6" пп. «а» п. 198.1. п. 198.3. п. 198.6 ст. 198 Податкового Кодексу України від02.12.2010 р. 2755-VI (із змінами та доповненнями) в результаті чого завищено податковий кредит з податку на дотану вартість на загальну суму 79399,6 грн.:

- за період жовтень 2021 року по взаємовідносинах з наступним контрагентом - постачальником: ТОВ "Фаворит Транс Логістик" код ЄДРПОУ 43331514 на загальну суму ПДВ - 9355,92 грн.

- за період листопад 2021 року по взаємовідносинах з наступним контрагентом - постачальником: ТОВ "Фаворит Транс Логістик" код ЄДРПОУ 43331514 на загальну суму ПДВ 70043,68 грн.

Висновки перевірки ґрунтуються на тому, що позивач здійснював придбання послуг з перевезення у ризикового контрагента-постачальника ТОВ "Фаворит Транс Логістик" на підставі договору про надання послуг від 01.09.2021 за № ПВ 01/09/2021-176 Д6 (далі - Договір) згідно з умовами якого ТОВ "Фаворит Транс Логістик" (далі - Виконавець) бере на себе зобов`язання доставити автомобільним транспортом довірений йому ПП "Дружба 6" (далі - Замовник) вантаж (згідно із товарно-транспортною накладною форма 1-ТН або іншої форми, яка містить всі обов`язкові реквізити, визначені законодавством для ТТН - надалі перевізний документ) з місця відправлення до пункту призначення по маршруту, вказаному Замовником, видати вантаж уповноваженій на одержання вантажу особі (надалі іменується «вантажоодержувач»), а Замовник бере на себе зобов`язання сплатити плату за перевезення вантажу (п.1.1 Договору).

У розділі 3.2 описової частини Акту вказано, що в наданому до перевірки договорі важливою умовою є зобов`язання Виконавця (ТОВ "Фаворит Транс Логістик") встановити на свій автотранспорт GPS-трекери, а також отримати електронні картки ідентифікації (на автомобіль, причеп, водія). (п. 3.4 Договору)

Жодних документів, а саме актів приймання-передачі обладнання (як зазначено в п.3.4 даного договору до перевірки надано не було). Згідно наданого до перевірки Акту звірки взаєморозрахунків з ТОВ "Фаворит Транс Логістик" за жовтень-листопад 2021 року відсутні взаєморозрахунки в еквіваленті заставної вартості за GPS-обдаднания згідно умов п.3.4. даного Договору, що може світить про відсутність виконання істотних умов зазначеного Договору.

Також, в наданих до перевірки товарно-транспотних накладних (далі - ТТН) зазначено прізвища водіїв ОВ "Фаворит Транс Логістик" водночас, згідно з даними податкової звітності ТОВ "Фаворит Транс Логістик" за формою 4 ДФ середньооблікова кількість штатшх працівників за 4 квартал 2021 року складала 3 особи, в т.ч. 2 жінки. Також, згідно з поданими повідомленнями ТОВ "Фаворит Транс Логістик" про прийняття працівника на роботу водії, зазначені у і ТТН не с працівниками даного підприємства.

Крім цього, за поданою звітністю за формою 20-ОПП у ТОВ "Фаворит Транс Логістик" відсутні будь-які власні чи орендовані офісні чи інші приміщення (криті стоянки, земельні ділянки) для зберігання чи стоянки автотранспорту, що здійснює вантажні перевезення.

Під час перевірки податковий орган дійшов висновку про неможливість (нереальність) здійснення господарської діяльності між ТОВ «Фаворит Транс Логістик» та ПП "Дружба 6", оскільки контролюючим органом, за результатами аналізу ЄРПН не встановлено придбання "Фаворит Транс Логістик" основних засобів та запасних частин для ремонту вантажних автомобілів, послуг щодо зберігання автотранспорту та ремонту вантажного автотранспорту, що унеможливлює підтвердження фактичної змоги у "Фаворит Транс Логістик" надавати послуги з перевезення вантажів.

Також, за даними АІС ДПС України встановлено, що щодо контрагента постачальника ТОВ "Фаворит Транс Логістик» наявні рішення про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості: від 11.01.2022 № 1982; від 18.01.2022 №4169; від 22.02.2022 № 18490; від 15.06.2022 № 68042; від 22.06.2022 № 68409; від08.09.2022 № 79537.

Таким чином, податковий кредит щодо придбання послуг з перевезення вантажів ТОВ «Фаворит Транс Логістик» за період жовтень-листопад 2021 року ПП "Дружба 6" за результатами сукупності з`ясованих доказів перевіркою не підтверджено.

На підставі висновків акта перевірки контролюючим органом контролюючим органом винесено податкове повідомлення-рішення від 13.12.2022 № 452018280702 про зменшення розміру від`ємного значення суми податку на додану вартість на 79400,00 грн. (т1. а.с.14).

Не погодившись з вказаним податковим повідомленням-рішенням, позивач подав скаргу Державної податкової служби України, в якій просив скасувати вищевказане рішення (т.3 а.с. 110-116). Проте, рішенням Державної податкової служби України від 27.02.2023 №4875/6/99.00.06.01.03.06 зазначену скаргу залишено без задоволення та рішення без змін (т.1 а.с. 44-48).

Відтак, предметом розгляду даної адміністративної справи є правомірність податкового повідомлення-рішення від 13.12.2022 № 452018280702, яким ПП "Дружба 6" зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість на 79400,00 грн., винесеного Головним управлінням ДПС у Сумській області.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам та встановленим обставинам справи, суд керується такими мотивами.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства встановлені Податковим кодексом України (далі - ПК України).

Відповідно до абзацу першого пункту 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту (абзац другий пункту 44.1 статті 44 ПК України).

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначає Закон України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 № 996-ХIV (далі - Закон № 996-ХIV).

Відповідно до статті 1 Закону № 996-XIV первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

У свою чергу, господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства (стаття 1 цього ж Закону).

Згідно із частиною другою статті 3 Закону № 996-XIV бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону № 996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Підпунктом 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Отже, для визначення податкового кредиту господарські операції мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними документами, які відображають реальність таких операцій. Сума податку для включення до податкового кредиту повинна бути підтверджена податковою накладною, виписаною постачальником на операцію з постачання товару (послуг) і зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Згідно із підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів та послуг (підпункт а).

Пункт 198.3 статті 198 ПК України встановлює, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.193.1 ст.193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.

Відповідно до пункту 198.2 статті 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Згідно з пунктом 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі, коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Таким чином, правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.

Якщо господарська операція фактично не відбулася, то первинні документи, складені платником податку та його контрагентом на підтвердження такої операції, не відповідають дійсності, та свідчать про відсутність у сторін волевиявлення щодо реального здійснення господарської операції.

Наслідки для податкового обліку створює фактичний рух активів, що є обов`язковою умовою для формування об`єкту оподаткування податком на прибуток та податкового кредиту.

Згідно з матеріалами справи висновок контролюючого органу щодо завищення позивачем податкового кредиту з ПДВ грунтується на висновках щодо нереальності здійснення господарських операцій з придбання послуг з перевезення вантажів у контрагента позивача - ТОВ «Фаворит Транс Логістик» у період з жовтня 2021 року по листопад 2021 року.

Досліджуючи вказані взаємовідносини, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що одним із видів економічної діяльності позивача є вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур (основний), що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб- підприємців та громадських формувань (а.с. 12-13).

На підтвердження вирощування та збирання врожаю соняшника і кукурузи позивачем до суду надано звіти про посівні площі сільськогосподарських культур ф. 4-сг (а.с. 29-35, т. 3), звіти про площу та валові збори сільськогосподарських культур ф. 29-сг (а.с. 16-28, т. 3) та звіти по збиранню врожаю ф. 37-сг (а.с. 4-15, т. 3).

Позивач здійснював придбання послуг з перевезення власно вирощених зернових культур до складів зберігання зерна (елеваторів) у контрагента-постачальника ТОВ "Фаворит Транс Логістик" на підставі договору про надання послуг від 01.09.2021 за №ПВ 01/09/2021-176 Д6 (далі - Договір) (т.1 а.с. 50-59), згідно з умовами якого ТОВ "Фаворит Транс Логістик" (далі - Виконавець) бере на себе зобов`язання доставити автомобільним транспортом довірений йому ПП "Дружба 6" (далі - Замовник) вантаж (згідно із товарно-транспортною накладною форма 1-ТН або іншої форми, яка містить всі обов`язкові реквізити, визначені законодавством для ТТН - надалі перевізний документ) з місця відправлення до пункту призначення по маршруту, вказаному Замовником, видати вантаж уповноваженій на одержання вантажу особі (надалі іменується «вантажоодержувач»), а Замовник бере на себе зобов`язання сплатити плату за перевезення вантажу (п.1.1 Договору).

Виконавець має право залучати до надання Послуг третіх осіб, з якими він уклав відповідні договори, при цьому залишаючись відповідальним перед Замовником за будь-які дії та/або бездіяльність (включаючи, але не обмежуючись, порушення вимог чинного податкового законодавства), залучених до виконання перевезень третіх осіб, як за власні. Витрати Виконавця на оплату послуг третіх осіб не включаються у вартість наданих Замовнику Виконавцем послуг (п. 1.2. Договору).

Вартість послуг за цим договором, визначена у відповідних Додатках, що є невід`ємними частинами цього договору. Орієнтовно загальна сума Договору становить 1000000,00 грн. з урахуванням ПДВ (п. 1.3. Договору).

Виконавець зобов`язується виконати обумовлені цим договором перевезення власною автомобільною технікою (далі за текстом договору - техніка та/або автомобільний транспорт та/або автомобіль) чи технікою третіх осіб як це передбачено п. 1.2. цього Договору. В будь-кому випадку, техніка, якою надаються послуги, має бути технічно справною. Найменування, модель, кількість техніки, державний номер та вантажепід`ємність техніки зазначаються в Додатку № 1 до Договору (п.1.4. Договору).

Термін надання послуг з 01 вересня 2021 р. по 31 березня 2022 р.

Прийом-передача наданих послуг здійснюється на основі підписаних вантажоодержувачем товаро-транспортних накладних (надалі - ТТН) шляхом підписання сторонами Актів прийому-передачі наданих послуг та Реєстрів товаротранспортних накладних (надалі - Реєстр ТТН) на підставі яких формується відповідний акт прийому-передачі наданих послуг. Всі Акти прийому-передачі наданих послуг та Реєстри ТТН за поточний місяць формуються Виконавцем та надаються ним Замовнику на перевірку та підписання в строк до 2 числа місяця наступного за місяцем в якому надавались послуги.

Акти прийому-передачі наданих послуг Виконавець повинен надати Замовнику з оригіналами ТТН згідно Реєстру ТТН (п. 2.4 Договору).

На підтвердження виконання вказаного договору позивачем надано наступні первинні документи:

- платіжні доручення на оплату № 2124 від 07.10.2021 на суму 3834,95 грн., № 2151 від12.10.2021 на суму 1760.21 грн., № 2241 від 19.10.2021 на суму 21956,25 грн., № 2340 від21.10.2021 на суму 7352,04 грн., № 2400 від 26.10.2021 на суму 13063,17 грн., № 2424 від26.10.2021 на суму 4391,25 грн., № 2758 віл 11.11.2021 на суму 2612,63 грн., № 2785 від11.11.2021 на суму 158858,47 грн., № 2934 від 18.11.2021 на суму 66183,31 грн., № 3073 від 02.12.2021 на суму 125176,65 грн., № 3152 від 07.12.2021 на суму 31771,69 грн., № 3153 від 07.12.2021 на суму 13236,66 грн., № 3154 від 07.12.2021 на суму 25035,33 грн. (т.1 а.с. 103-106).

- акти прийому-передачі виконаних робіт по договору про надання послуг по переведенню вантажів № ДЖ000000526 від 05.10.2021 на суму 14312,25 грн.в т.ч. ПДВ 2352,04 грн., акт № ДЖ000000585 від 12.10.2022 на суму 26347,50 грн., в т.ч. ПДВ 4391,25грн., акт № ДЖ000000652 від 22.10.21 на суму 15675,80 грн., в т.ч. ПДВ 2612,63 грн., акт №ДЖ000000828 від 05.11.2021 на суму 190630,16 грн. в т.ч. ПДВ 31771,69 грн., акт №ДЖ000000910 від 16.11.2021 на суму 79419,97 грн. в т. ч. ПДВ 13266,66 грн., акт №ДЖ000000990 від 28.11.2021 на суму 150211,98 грн.в т.ч. ПДВ 25035,33 грн. (т.1 а.с. 107-121).

До кожного акту виконаних робіт надано реєстр товарно-транспортних накладних (т.1 а.с.122-187) та безпосередньо товарно-транспортні накладні, які безпосередньо зазначені у реєстрі, в яких зазначена інформація про номер і дату ТТН, державний номер авто, ПІБ водія, місце навантаження, місце розвантаження, культура, брутто, кількість перевезеного, кількість тонно-км, відстань перевезення вантажу, розцінка, сума (т.1 а.с.189-245).

Надані первинні документи відповідають вимогам Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та у повному обсязі відображають і підтверджують зміст господарських операцій між позивачем та його контрагентом. Крім того, в акті перевірки підтверджена реєстрація контрагентом позивача податкових накладних в ЄРПН, що є підставою для відображення відповідних сум ПДВ у податковій звітності.

Щодо твердження відповідача про неможливість ідентифікувати прізвища водіїв, зазначених у товарно-транспортних накладних, з господарською діяльністю ТОВ «Фаворит Транс Логістик» суд враховує наступне.

Перевіркою встановлено, що перевезення вантажів здійснювалось на підставі ТТН (перелік зазначено в акті перевірки), водіями з прізвищами ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , проте згідно даних податкової звітності кількість штатних працівників ТОВ «Фаворит Транс Логістик» складала 3 особи, з яких 2 жінки.

Тобто особи зазначені в ТТН не є працівниками ТОВ «Фаворит Транс Логістик» і на переконання відповідача, зазначені в ТТН прізвища осіб не можна ідентифікувати з господарською діяльністю ТОВ «Фаворит Транс Логістик».

У свою чергу, обов`язкові реквізити первинних документів визначені у ст. 9 Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Так, приписами частини другої статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» встановлено, що первинні документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади і прізвища (крім первинних документів, вимоги до яких встановлюються Національним банком України) осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Аналогічні вимоги до наявності обов`язкових реквізитів у первинних документах перелічені у п. 2.4 Положенні про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженому наказом Мінфіну України від 24.05.1995 № 88.

Визначаючи у статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» обов`язкові реквізити первинних документів законодавець не встановлює умови про обов`язковість перебування у трудових відносинах осіб, прізвища яких вказані у первинних документах загалом та у товарно-транспортних накладних зокрема. Відсутня така умова і в Положенні про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженому наказом Мінфіну України від 24.05.1995 № 88.

Зміст та форма ТТН, що уніфікована Правилами перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Мінтрансу від 14.10.1997 № 363 (у редакції згідно наказу Міністерства інфраструктури № 413 від 03.06.2019) також не передбачає наявність трудових відносин між водієм та перевізником.

При цьому, суд враховує, що п.1.2 Договору про надання послуг по перевезенню вантажу від 01.09.2021 сторонами погоджено положення про те, що виконавець має право залучати до надання послуг третіх осіб, з якими він уклав відповідні договори, при цьому залишаючись відповідальним перед замовником за будь-які дії та/або бездіяльність залучених до виконання перевезень третіх осіб, як за власні.

Також в п. 1.4 Договору сторони погодили, що виконавець зобов`язується виконати обумовлені цим договором перевезення власною автомобільною технікою або технікою третіх осіб, як це передбачено п.1.2 Договору.

Більш того, суд вважає за необхідне звернути увагу на висновок Верховного Суду, висловлений, зокрема, в постановах від 17.04.2018 року у справі № 826/14549/15, від06.02.2018 року у справі № 816/166/15-а, від 13.08.2020 року у справі № 520/4829/19, від21.10.2020 року у справі № 140/1845/19, від 19.11.2021 року у справі № 160/6707/20, від16.02.2023 року у справі № 420/4722/19, згідно з яким відсутність у контрагента матеріальних та трудових ресурсів не виключає можливості реального виконання ним господарської операції, оскільки залучення працівників є можливим за договорами цивільно-правового характеру, аутсорсингу та аутстафінгу (оренда персоналу). Основні та транспортні засоби можуть перебувати в постачальника на праві оренди або лізингу.

Так само не може свідчити про відсутність адміністративно-господарських можливостей на виконання взятих на себе зобов`язань посилання податкового органу на відсутність достатньої кількості штатних одиниць, оскільки наведені обставини не позбавляють суб`єкта господарювання можливості здійснювати посередницьку діяльність, залучати виробничі та трудові ресурси інших суб`єктів господарювання для виконання зобов`язань по укладених ним договорах.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного суду від09.10.2019року у справі № 826/16601/18, від 04.04.2023 року у справі № 320/4019/19.

Натомість, в Акті перевірки не наведено переконливих доводів, що грунтуються на об`єктивній інформації та спростовують факти господарської діяльності, засвідчені наданими до перевірки ТТН, а також не наведено жодних доказів на підтвердження того, що відомості, які містяться в цих ТТН неповні, недостовірні та (або) суперечливі.

Таким чином, вищезазначені документи не мають дефектів форми, змісту або походження, які в силу 198, 201 Податкового кодексу України, ч. 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність", п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88) спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості.

Щодо порушення, яке полягає у відсутності первинних документів, що посвідчують приймання-передачу GPS-обладнання, що, на переконання податкового органу, може свідчити про відсутність виконання істотних умов Договору, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 179 Господарського кодексу України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Згідно із частиною 1 статті 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до частини першої статті 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Господарським кодексом України у статті 180 деталізовано істотні умови господарського договору. Так, за приписами частин 1, 3 цієї статті зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства. При укладенні господарського договору сторони зобов`язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору. Умови про предмет у господарському договорі повинні визначати найменування (номенклатуру, асортимент) та кількість продукції (робіт, послуг), а також вимоги до їх якості.

Для договорів про перевезення вантажу істотними умовами договору можуть бути: найменування і місцезнаходження сторін; найменування і кількість вантажу, його упаковки; умови і строк перевезення; місце і час навантаження і розвантаження; вартість перевезення; інші умови, які сторони договору (або одна зі сторін) уважають важливими.

Умови щодо встановлення на автомобілі GPS-обладнання, які сторони мали намір встановити для додаткового контролю, не є істотними.

Відсутність GPS-трекерів не перешкоджало здійсненню перевезень та жодним чином не спричинило неможливості виконання договору від 01.09.2021.

Крім того, акти приймання-передачі GPS-обладнання не належать до первинних у розумінні положень Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», тобто вони не є такими, що містять відомості про господарську операцію.

Суд враховує позицію Верховного Суду, висловлену у постанові від 17.05.2022 у справі № 808/2099/17 (провадження № К/9901/58478/18), відповідно до якої первинні документи, якими оформлені господарські операції, складені відповідно до вимог Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», відповідають вимогам чинного законодавства щодо надання документу юридичної сили та доказовості. Недотримання вимог інших галузей законодавства під час укладення правочинів, якими опосередковані господарські операції, не свідчить про спрямованість відповідних правочинів на ухилення від оподаткування. Для даних податкового обліку преюдиційне значення має не те, про що сторони домовилися, а те, що вони вчинили, тобто не зміст зобов`язання, а його фактичне виконання. Саме з факту виконання (невиконання) правочину повинна визначатися база оподаткування господарських операцій суб`єкта господарювання.

У контексті наведеного суд зауважує, що згідно з п. 5 Розділу ІІ Порядку оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків - юридичними особами та їх відокремленими підрозділами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 20.08.2015 року № 727, факти виявлених порушень законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об`єктивно та повною мірою з посиланням на первинні документи, регістри податкового та бухгалтерського обліку, фінансової та іншої звітності, інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів, ведення/складання яких передбачено законодавством, або отримані від інших суб`єктів господарювання, органів державної влади, у тому числі іноземних держав, правоохоронних органів, а також податкову інформацію, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Всупереч зазначеній нормі, податковий орган досліджував дійсність правочинів, тобто фактично контролював дотримання платником податків цивільного законодавства, проте у матеріалах справи відсутні докази на предмет визнання недійсними в установленому порядку договору та порушення законодавства України. Водночас зібраними у справі доказами підтверджуються господарські операції позивача, а відтак спростовуються висновки акту перевірки про порушення позивачем вимог податкового законодавства у цій частині.

Надаючи оцінку доводам відповідача про відсутність у контрагента позивача основних засобів та запасних частин для ремонту вантажних автомобілів, послуг щодо зберігання автотранспорту та ремонту вантажного автотранспорту, що унеможливлює підтвердження фактичної змоги у ТОВ "Фаворит Транс Логістик" надавати послуги з перевезення вантажів суд зауважує, що такі обставини не виключать можливість реального виконання ними господарських операцій та не свідчать про отримання необґрунтованої вигоди позивачем.

Висновки контролюючого органу про відсутність у контрагента позивача (по ланцюгу постачання) матеріально - технічних ресурсів контролюючим органом зроблено на підставі аналізу зібраної та опрацьованої узагальненої податкової інформації наявної в базі даних ДПС, проте податкова інформація, що наявна в інформаційно - аналітичних базах відносно контрагента позивача по ланцюгах постачання, носить виключно інформативний характер та сама по собі, окремо від інших доказів або за їх відсутності, не доводить наявності податкових правопорушень, на які посилається контролюючий орган.

Крім того, суд вказує, що контролюючим органом не було доведено та надано належних доказів, які б свідчили, що наявне у контрагента матеріально-технічне забезпечення були недостатніми для проведення господарської діяльності з надання послуг, обумовленого укладеними договором з позивачем, як не було доведено та надано належних доказів, які б свідчили про наявність фактів та свідчили про протиправну поведінку контрагента та про обізнаність платника податків щодо такої поведінки та злагодженості дій між ними.

Щодо навяґності негативної податкової інформації про ТОВ "Фаворит Транс Логістик", суд зазначає, що відповідно до статті 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер, таким чином за порушення правил оподаткування, негативні наслідки можуть бути застосовані саме до того платника податків, який їх припустився, а не до іншої особи.

Відповідно до правових позиції Верховного Суду, викладених у постановах від17листопада 2020 року у справі № 816/5040/14, від 11 листопада 2020 року № 320/1147/19, від 24 листопада 2020 року № 813/3034/15 норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами - постачальниками, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певним постачальником товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків у вигляді позбавлення права на податковий кредит за можливу неправомірну діяльність його контрагента за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними.

У контексті наведеного суд зауважує, що відомості щодо прийнятих органом ДПС рішень про відповідність критеріям ризиковості здійснення господарської операції ТОВ "Фаворит Транс Логістик", які зазнечені в акті перевірки, не є загальнодоступими.

Як зазначено у постановах Верховного Суду у справах № 820/7754/13-а від 22.08.2018, 804/14087/13-а від 08.08.2018, № 3826/19174/13-а від 16.05.2018, № 806/5710/14 від23.05.2018, № 804/9932/14 від 16.05.2018, № 813/8411/13-а від 25.04.2018, де Верховний Суд підтримав юзицію, сформовану раніше у постановах № 21-99а15 від 03.11.2015, №2479а15 від 10.11.2015 та № 2944а15 від 17.11.2015, дії контролюючого органу щодо внесення до електронної бази даних інформації, отриманої внаслідок здійснення заходів податкового юнтролю, є лише службовою діяльністю працівників податкового органу на виконання своїх професійних обов`язків зі збирання доказової інформації щодо наявності чи відсутності документального підтвердження даних податкового обліку платників податків, які не створюють для платника податків самостійного юридичного наслідку. Це однаково стосується дій податкового органу щодо внесення такої інформації до наявних інформаційних систем.

Отже, про наявність негативної податкової інформації щодо контрагента добросовісний платник податків не може дізнатися заздалегідь, користуючись загальнодоступними джерелами інформації, та відповідно, врахувати таку інформацію при укладенні договору.

У свою чергу, наслідками віднесення контрагента по критеріям ризиковості є блокування (зупинення реєстрації) податкової накладної, а також неможливість використання податкового кредиту контрагентами платника податку за податковою накладною, реєстрація якої зупинена.

Податкові накладні по взаємовідносинах позивача з ТОВ «Фаворит Транс Логістик» не є такими, реєстрація яких зупинена.

Також, відповідач не навів у акті перевірки жодних доказів на підтвердження того, що позивач, як платник податку, діяв без належної обачності й обережності і йому було відомо про можливі порушення, які допускав його контрагент, або що самостійною діловою метою здійснення господарських операцій з контрагентом було одержання позивачем податкової вигоди.

Таким чином, суд дійшов висновку, що податкова інформація, що наявна в інформаційно-аналітичних базах відносно контрагента суб`єкта господарювання не є обов`язковим свідченням нереальності господарських операцій, за умови їх підтвердження належними і допустимими первинними документами, які є підставами формування бухгалтерського обліку, а сама по собі відсутність необхідних матеріальних чи трудових ресурсів у контрагента платника податків не є безумовним свідченням нереальності господарської операції, оскільки їх наявність або відсутність (ресурсів) у господарюючих суб`єктів не має правового значення для вирішення питання про наявність наміру сторін на реальне настання правових наслідків, обумовлених укладеним правочином.

З огляду на досліджені докази та наведені обставини, суд констатує, що на підтвердження фактичного здійснення господарських операцій, враховуючи специфіку таких операцій та договорів, що їх регламентують, позивачем надано належно оформлені первинні документи та інші документи, складені в межах вчинених господарських операцій, які в сукупності свідчать про беззаперечний факт реального вчинення господарських операцій та використання їх в межах господарської діяльності позивача.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає помилковими висновки контролюючого органу про допущені позивачем порушення вимог податкового законодавства, які були виявлені під час проведення перевірки, щодо безпідставності формування даних податкового обліку за господарськими операціями з ТОВ «Фаворит Транс Логістик» та дійшов висновку про достовірність задекларованих позивачем даних, а відповідно і про правомірність формування податкового кредиту з податку на додану вартість за такими господарськими операціями.

У контексті оцінки доводів сторін, суд звертає увагу на позицію Європейського суду з прав людини, зокрема, у справах "Проніна проти України" (пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

З огляду на такий підхід Європейського суду з прав людини до оцінки аргументів сторін, суд вважає, що ключові аргументи сторін отримали достатню оцінку.

Частиною другою статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ч.1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні (ч. 1 ст. 90 КАС України).

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд дійшов висновку, що з наведених у позовній заяві мотивів і підстав, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Згідно із ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відтак, на користь позивача підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача понесені ним судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2684,00 грн.

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Приватного підприємства "Дружба 6" до Головного управління ДПС у Сумській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити.

Винати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Сумській області від 13.12.2022 № 452018280702.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Сумській області (вул. Іллінська, 13, м. Суми, Сумська область, 40009, код ЄДРПОУ 43995469) на користь Приватного підприємства "Дружба 6" (вул. Центральна, с. Марківка, Сумський район, Сумська область, 41875, код ЄДРПОУ 34583906) судовий збір у розмірі 2684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн. 00 коп.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 29.06.2023.

Суддя Є.Д. Кравченко