Постанова

від 02.11.2023 по справі 480/3302/23

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 листопада 2023 р.Справа № 480/3302/23Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Перцової Т.С.,

Суддів: Жигилія С.П. , Русанової В.Б. ,

за участю секретаря судового засідання Юрченко Д.С.,

представників сторін: представника позивача - Крищенко Л.В.,

представника відповідача - Міщенко Д.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Сумській області на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 21.06.2023, головуючий суддя І інстанції: Є.Д. Кравченко, м. Суми, повний текст складено 29.06.23 по справі № 480/3302/23

за позовом Приватного підприємства "Дружба 6"

до Головного управління ДПС у Сумській області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ

Приватне підприємство «Дружба 6» (далі ПП «Дружба 6», позивач) звернулось до Сумського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС Сумської області ( далі ГУ ДПС в Сумській області, відповідач), у якому просило суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС в Сумській області від 13.12.2022 №452018280702 на суму 79400 грн; стягнути на користь ПП «Дружба 6» сплачений при поданні адміністративного позову судовий збір.

В обґрунтування позовних вимог зазначено про протиправність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, оскільки ПП «Дружба 6» у спірних правовідносинах не порушено вимог пп. «а» п. 198.1, п. 198.3 п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України та правомірно сформовано від`ємне значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 21 Декларації) на загальну суму 79400,0 грн, у т.ч. за серпень 2022 року на суму 79400,00 грн, що підтверджується належним чином оформленими первинними документами поданими до перевірки, які засвідчують належне виконання позивачем норм податкового законодавства України.

Зауважив, що посилаючись в акті документальної позапланової перевірки № 4237/18-28-07-03-07/34583906/137 від 22.11.2022 на «дефектність первинних документів» (ТТН, акти звірки взаєморозрахунків) тощо, як таких, що мають суттєві недоліки, які не дозволяють належним чином засвідчити реальність здійснення господарських операцій з придбання послуг з перевезення вантажів та підтвердити факт здійснення поставки від контрагента-постачальника ТОВ «Євро Агро Дистрибьюшн»), податковий орган не наводить жодних пояснень стосовно того, які саме недоліки у первинних бухгалтерських документах призвели до висновків про нереальність господарської операції. Більше того, жодних операцій з поставки від контрагента ТОВ «Євро Агро Дистрибьюшн» позивач не здійснював ані в періоді, що перевірявся, ані в інших періодах. Надані до перевірки документи стосувались господарських відносин позивача з перевізником ТОВ «Фаворит Транс Логістик» по договору про надання послуг по перевезенню вантажів № ПВ 01/09/2021-176 від 01.09.2021. Наполягав, що товарно-транспортні накладні та акти звірки, які перевірялися відповідачем, містять всі реквізити, визначені Правилами перевезення вантажів автомобільним транспортом, затвердженим наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 № 363, Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88, Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні.

Звернув увагу, що надані під час перевірки договори оренди транспортного засобу з екіпажем (водієм), які укладались ТОВ «Фаворит Транс Логістик» з водіями-власниками автомобілів, що здійснювали перевезення вантажів ( ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ), копії паспортів, водійських посвідчень та технічних паспортів, а також лист ТОВ «Фаворит Транс Логістик» від 20.08.2021 з підтвердженням того, що останній має достатні матеріальні, фінансові та трудові ресурси для здійснення робіт по перевезенню вантажів, у сукупності спростовують висновки контролюючого органу про неможливість співвіднести вказаних водіїв з господарською діяльністю ТОВ «Фаворит Транс Логістик», а також факт відсутності трудових відносин вказаних осіб з контрагентом позивача.

З посиланням на висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 06 липня 2022 року в справі № 280/536/20, звертає увагу суду на необґрунтованість тверджень контролюючого органу про відсутність трудових ресурсів, оскільки при цьому не враховано можливість залучення контрагентами-підрядниками працівників для виконання робіт на об`єктах позивача за договорами субпідряду, цивільно-правового характеру, аутсорсингу та аутстафінгу (оренда персоналу) тощо, що також узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, висловленою у постанові від 18.09.2019 в справі № 826/5910/17.

Щодо висновків контролюючого органу про невиконання сторонами істотних умов договору через відсутність первинних документів, які посвідчують приймання-передачу GPS-обладнання, зазначив, що відповідно до ст. 180 Господарського кодексу України умови щодо встановлення на автомобілях GPS-обладнання, які сторони мали намір встановити для додаткового контролю, не є істотними, а відтак їх невиконання не перешкодило здійсненню перевезень та жодним чином не унеможливило виконання договору від 01.09.2021. Пославшись на висновки Верховного Суду у постанові 17 травня 2022 року у справі № 808/2099/17, вказав, що для даних податкового обліку преюдиційне значення має не те, про що сторони домовилися, а те, що вони вчинили, тобто не зміст зобов`язання, а його фактичне виконання. Саме з факту виконання (невиконання) правочину повинна визначатися база оподаткування господарських операцій суб`єкта господарювання.

Також наголосив, що в разі наявності у органу державної податкової служби інформації щодо порушення окремим платником податків податкового законодавства, негативні наслідки повинні застосовуватися саме щодо цієї особи, а відтак віднесення ТОВ «Фаворит Транс Логістик» в подальшому до ризикових платників, жодним чином не впливає на дотримання позивачем вимог податкового законодавства та не свідчить про нереальність господарської операції за договором від 01.09.2021.

Крім того, наслідками віднесення контрагента до ризикових є блокування (зупинення реєстрації) податкової накладної, а також неможливість використання податкового кредиту контрагентами платника податку за податковою накладною, реєстрація якої зупинена. Разом з цим, податкові накладні по взаємовідносинах з ТОВ «Фаворит Транс Логістик» не є такими, реєстрація яких зупинена.

Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 21.06.2023 у справі №480/3302/23 адміністративний позов Приватного підприємства "Дружба 6" до Головного управління ДПС у Сумській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішеннязадоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Сумській області від 13.12.2022 № 452018280702.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Сумській області (вул. Іллінська, 13, м. Суми, Сумська область, 40009, код ЄДРПОУ 43995469) на користьПриватного підприємства "Дружба 6" (вул. Центральна, с. Марківка, Сумський район, Сумська область, 41875, код ЄДРПОУ 34583906) судовий збір у розмірі 2684 (дві тисячі шістсотвісімдесят чотири) грн. 00 коп.

Відповідач, не погодившись з вказаним рішення суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просив суд апеляційної інстанції скасувати рішення Сумського окружного адміністративного суду 21.06.2023 р. по справі № 480/3302/23 та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позову Приватного підприємства «Дружба 6» у повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначив, що під час перевірки на підставі первинних документів та отриманої податкової інформації контролюючим органом правомірно встановлено порушення ПП «Дружба 6» вимог пп. «а» п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст.198 ПК України, а саме завищення залишку від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 21 Декларації) на загальну суму 79400,00 грн, у т.ч. за серпень 2022 року на суму 79400,0 грн, оскільки позивачем не підтверджено реальності придбання протягом періоду з 01.10.2021 по 30.11.2021 послуг з перевезення від ризикового контрагента-постачальника ТОВ «Фаворит Транс Логістик» на вказану суму ПДВ на підставі укладеного договору про надання послуг від 01.09.2021 р. за № ПВ 01/09/2021-176 Д6.

Наголосив, що проведеним аналізом даних ЄРПН контролюючим органом не встановлено придбання «Фаворит Транс Логістик» основних засобів та запасних частин для ремонту вантажних автомобілів, наявність будь-яких власних чи орендованих офісних чи інших приміщень (криті стоянки, земельні ділянки) для зберігання чи стоянки автотранспорту, а також зареєстрованих податкових накладних з номенклатурою оренди послуг щодо зберігання автотранспорту та ремонтних послуг вантажного автотранспорту, що в свою чергу унеможливлює підтвердження фактичної змоги ТОВ «Фаворит Транс Логістик» надавати послуги з перевезення вантажів.

Наполягав на дефектності наданих до перевірки документів, зокрема товарно-транспортних накладних, актів звірки взаєморозрахунків, як таких, що мають суттєві недоліки та не дозволяють належним чином засвідчити реальність здійснення господарських операцій з придбання послуг з перевезення вантажів та підтвердити факт здійснення поставки від контрагента-постачальника. Так, в наданих до перевірки ТТН зазначено прізвища водіїв, які згідно з даними податкової звітності ТОВ «Фаворит Транс Логістик» та поданих повідомлень про прийняття працівника на роботу ( ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ) не є працівниками даного підприємства. Тобто, зазначені в ТТН прізвища водіїв, що здійснювали перевезення не можливо ідентифікувати з господарською діяльністю ТОВ «Фаворит Транс Логістик».

Також, звернуто увагу суду апеляційної інстанції на те, що жодних документів, а саме: актів приймання-передачі GPS-обладнання (як зазначено в п. 3.4 договору від 01.09.2021 р. за №ПВ 01/09/2021-176 Д6) до перевірки надано не було, що може свідчити про відсутність виконання істотних умов зазначеного Договору. При цьому, в наданому до перевірки договорі важливою умовою є зобов`язання виконавця (ТОВ «Фаворит Транс Логістик») встановити на свій автотранспорт GPS-трекери, а також отримати електронні картки ідентифікації (на автомобіль, причеп, водія).

Крім того, за результатом проведеного аналізу інформаційних баз даних ДПС України та поданої податкової звітності встановлено наявність рішень органів ДПС щодо відповідності ТОВ «Фаворит Транс Логістик» критеріям ризиковості здійснення господарської діяльності.

Вважає, що позивачем жодним чином не спростовано доводи податкового органу, що документи, на підставі яких ПП «Дружба 6» сформувало дані свого податкового обліку містять інформацію, яка не відповідає дійсності. Таким чином, перевіркою цілком обґрунтовано не встановлено реальність здійснення господарських операцій з придбання ПП «ДРУЖБА 6» послуг з перевезення вантажів у ТОВ «Фаворит Транс Логістик» за період жовтень-листопад 2021 року, що свідчить про порушення податкового законодавства з податку на додану вартість. Отже, податковий кредит щодо придбання послуг з перевезення вантажів від ТОВ «Фаворит Транс Логістик» за період жовтень-листопад 2021 р. ПП «ДРУЖБА 6» за результатами сукупності з`ясованих доказів перевіркою не підтверджено. Враховуючи вищевикладене, ПП «ДРУЖБА 6» в порушення вимог пп. «а» п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 ПК України завищено податковий кредит з податку на додану вартість на загальну суму 79 399,6 грн.

Стверджує, що судом першої інстанції не враховано висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 16.06.2020 по справі № 400/987/19, згідно з яким наявність податкової накладної та факт реєстрації податкової накладної в ЄРПН не є єдиною та достатньою підставою, яка надає право платнику податку на додану вартість на віднесення сум сплаченого (нарахованого) податку на додану вартість до податкового кредиту, оскільки таке право виникає за правилами приписів п. 198.1, п.198.2, п.198.3. п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, у разі реального здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

У надісланому до суду відзиві на апеляційну скаргу, позивач заперечував проти задоволення її вимог, просив рішення суду першої інстанції залишити без змін, як законне і обґрунтоване, у зв`язку з тим, що ПП «Дружба 6» повно та всебічно було підтверджено документально весь шлях зерна, яке перевозилось, та обґрунтовано доцільність отримання таких послуг від контрагента. На підтвердження такої правової позиції виклав доводи, аналогічні тим, що містить позовна заява. Додатково наголосив, що за умовами договору (п.1.2, п.1.4 Договору про надання послуг по перевезенню вантажу від 01.09.2021) виконавець -ТОВ Фаворит Транс Логістик має право залучати до надання послуг третіх осіб, з якими він уклав відповідні договори, при цьому залишаючись відповідальним перед замовником за будь-які дії та/або бездіяльність залучених до виконання перевезень третіх осіб, як за власні. Отже, за наявності договорів оренди транспортного засобу з екіпажем (водієм), які укладались ТОВ «Фаворит Транс Логістик» з водіями-власниками автомобілів, які здійснювали перевезення вантажів, у тому числі з громадянами ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , безпідставними є посилання контролюючого органу на недостатність у контрагента позивача трудових ресурсів. Вказані обставини пояснюють відсутність трудових відносин між ТОВ «Фаворит Транс Логістик» та водіями, зазначеними в товарно-транспортних накладних.

Також у додаткових поясненнях від 27.10.2023 позивачем повідомлено, що внаслідок великого попиту на послуги з GPS-моніторингу ПП «ДРУЖБА 6» не отримано необхідної кількості обладнання, у зв`язку з чим умови договору про надання послуг по перевезенню вантажу від 01.09.2021 щодо оформлення актів з приймання-передачі GPS-обладнання не виконано. Просив врахувати, що ПП «ДРУЖБА 6» не має власного GPS-обладнання та спеціалістів, які його обслуговують, тому орендує таке обладнання.

Пояснив, що встановлення GPS-обладнання мало слугувати додатковим способом контролю за схоронністю зерна, що перевозилось, а не підтверджувати сам факт такого перевезення. При цьому, у спірному випадку розбіжностей між вагою завантаженого на полі та вивантаженого на елеваторі не було, а автомобілі перевізника заправляли пальне за власний рахунок. В свою чергу, відстань від поля до елеватора, і відповідно кількість км, яка використовувалась при здійсненні розрахунків з перевізником, встановлювалась підприємством згідно з Наказом № 01/09-21 Д6 від 01.09.2021 про встановлення маршрутної сітки на перевезення найманими перевізниками зерна з полів ПП «ДРУЖБА 6», а відстань, яку долали автомобілі перевізника, вказана також в кожній товарно-транспортній накладній у розділі «пункт навантаження» та «пункт розвантаження».

Окремо зауважив, що до позову додано як товарно-транспортні накладні, що оформлено під час перевезення зерна позивачем та водіями, так і товарно-транспортні накладні та реєстри ТТН, які позивач отримав від елеваторів, які оформлені сторонніми особами (відповідальними особами елеваторів, не позивачем чи його контрагентом). Таким чином, відсутність GPS-трекерів не перешкоджала здійсненню перевезень та жодним чином не спричинило неможливості виконання договору від 01.09.2021.

З приводу дотримання позивачем належної обачності при виборі контрагента вказав, що при укладенні договору про надання послуг по перевезенню вантажу від ТОВ «Фаворит Транс Логістик» було отримано всі необхідні установчі документи, а також письмове підтвердження (лист від 20.08.2021) про наявність у нього достатніх матеріальних, фінансових та трудових ресурсів для перевезення вантажів. Крім того, позивачем було здійснено перевірку та встановлено відсутність в Єдиному державному реєстрі судових рішень будь-яких судових спорів, відкритих кримінальних проваджень стосовно ТОВ «Фаворит Транс Логістик». Отже, ПП «Дружба 6» вчинило всі необхідні дії щодо перевірки контрагента. Обставин, які б свідчили, що позивач був чи міг бути обізнаний щодо протиправної діяльності його контрагента, або діяв без належної обачності чи обережності при виборі контрагента, який не виконує податкового обов`язку, судом першої інстанції у цій справі не встановлено, а відповідачем не наведено.

Крім вищевикладеного, під час розгляду справи в Сумському окружному адміністративному суді на вимогу суду позивачем було документально підтверджено весь «шлях зерна», починаючи із закупівлі насіння, передпосівного обробітку ґрунту, всю процедуру вирощування, збирання та реалізації вирощеного зерна, та належним чином обґрунтовано доцільність та необхідність залучення послуг з перевезення такого зерна.

У надісланих до суду апеляційної інстанції додаткових поясненнях ГУ ДПС в Сумській області наголошено, що п.п. 4.5 договору від 01.09.2021 передбачено, що автотранспорт виконавця, не обладнаний трекерами та електронними картками ідентифікації до роботи не допускається, а відтак наявність GPS-навігації на транспортних засобах є істотною умовою даного договору, оскільки саме за допомогою GPS-трекерів ПП «Дружба 6» повинна була здійснювати відслідковування переміщення автотранспорту. А відтак, твердження позивача про те, що встановлення GPS-обладнання мало слугувати додатковим способом контролю за схоронністю зерна, що перевозилось є необґрунтованим та безпідставним.

Окрім того, Головному управлінню ДПС у Сумській області не зрозуміло, яким чином позивач здійснював контроль за виконанням даного Договору, яким чином дізнався, що вантаж перевозиться саме за маршрутом, доведеним охоронником-контролером, де здійснюється зупинка автомобільно транспорту (з відхиленням маршруту чи за маршрутом), яка тривалість цих зупинок. Зауважив, що доказів, які б підтверджували, що під час перевезення вантажу автомобільним транспортом відстань від поля до елеватора, яка зазначена у наказі №01/09-21 Д6 від 01.09.2021 була дотримана, ПП «Дружба 6» не надано.

Вважав безпідставним посилання позивача на наявність у товарно-транспортних накладних відомостей про відстань, оскільки останні є документами, по яким проводиться приймання вантажу, здача його вантажоодержувачам, зазначено пункти завантаження і розвантаження товару, однак відслідкувати переміщення товару протягом всього шляху перевезення з таких документів неможливо.

В судовому засіданні представник відповідача підтримав вимоги апеляційної скарги з підстав, викладених в ній, просив суд апеляційної інстанції її задовольнити, а рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти постанову про відмову у задоволені позовних вимог.

Представник позивача в судовому засіданні просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги позивача, рішення суду першої інстанції просив залишити без змін.

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Судом першої інстанції встановлено, що Приватне підприємство "ДРУЖБА 6" (далі - ПП "ДРУЖБА 6") згідно із відомостями, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, 10.05.2022 зареєстроване як юридична особа, місцезнаходження: вул. Центральна, с. Марківка, Сумський район, Сумська область, перебуває на обліку в Головному управлінні ДПС у Сумській області (т.1 а.с.12-13).

На підставі направлень від 19.10.2022 № 14239/18-28-07-03 та № 1422/18-28-07- 02, виданих Головним управлінням ДПС у Сумській області,проведено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за червень-серпень 2022 року у податкових деклараціях з податку на додану вартість від 19.07.2022 № 9132239797, від 19.08.2022 № 9162445599 та від 20.09.2022 № 9187724151 з врахуванням уточнюючою розрахунку податкових зобов`язань з податку на додану вартість, у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок від 04.08.2022 № 9148279672 від`ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету, за результатами якої складено акт від 22.11.2022 №4237-18-28-07-03-07/34583906/137 (далі -Акт) (т. 1 а.с. 15-43).

У розділі 3.2 описової частини Актувказано, що перевіркою встановлено порушення ПП "Дружба 6" пп. «а» п.198.1. п.198.3. п.198.6 ст. 198 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 р. 2755-VI (із змінами та доповненнями) в результаті чого завищено податковий кредит з податку на дотану вартість на загальну суму 79399,6 грн:

- за період жовтень 2021 року по взаємовідносинах з наступним контрагентом - постачальником: ТОВ "Фаворит Транс Логістик" код ЄДРПОУ 43331514 на загальну суму ПДВ - 9355,92 грн;

- за період листопад 2021 року по взаємовідносинах з наступним контрагентом - постачальником: ТОВ "Фаворит Транс Логістик" код ЄДРПОУ 43331514 на загальну суму ПДВ 70043,68 грн.

Висновки перевірки ґрунтуються на тому, що позивачздійснював придбання послуг з перевезення у ризикового контрагента-постачальника ТОВ "Фаворит Транс Логістик" на підставідоговору про надання послуг від 01.09.2021 за № ПВ 01/09/2021-176 Д6 (далі - Договір), згідно з умовами якого ТОВ "Фаворит Транс Логістик" (далі - Виконавець) бере на себе зобов`язання доставити автомобільним транспортом довірений йому ПП "Дружба 6" (далі - Замовник) вантаж (згідно із товарно-транспортною накладною форма 1-ТН або іншої форми, яка містить всі обов`язкові реквізити, визначені законодавством для ТТН - надалі перевізний документ) з місця відправлення до пункту призначення по маршруту, вказаному Замовником, видати вантаж уповноваженій на одержання вантажу особі (надалі іменується «вантажоодержувач»), а Замовник бере на себе зобов`язання сплатити плату за перевезення вантажу (п. 1.1 Договору).

У розділі 3.2 описової частини Акту вказано, що в наданому до перевірки договорі важливою умовою є зобов`язання Виконавця (ТОВ "Фаворит Транс Логістик") встановити на свій автотранспорт GPS-трекери, а також отримати електронні картки ідентифікації (на автомобіль, причеп, водія). (п. 3.4 Договору).

Жодних документів, а саме актів приймання-передачі обладнання (як зазначено в п. 3.4 даного договору) до перевірки надано не було. Згідно з наданим до перевірки Актом звірки взаєморозрахунків з ТОВ "Фаворит Транс Логістик" за жовтень-листопад 2021 року відсутні взаєморозрахунки в еквіваленті заставної вартості за GPS-обладнання згідно умов п.3.4. даного Договору, що може свідчити про відсутність виконання істотних умов зазначеного Договору.

Також, в наданих до перевірки товарно-транспортних накладних (далі - ТТН) зазначено прізвища водіїв ТОВ "Фаворит Транс Логістик" водночас, згідно з даними податкової звітності ТОВ "Фаворит Транс Логістик"за формою 4ДФ середньооблікова кількість штатних працівників за 4 квартал 2021 року складала 3 особи, у т.ч. 2 жінки. Також, згідно з поданими повідомленнями ТОВ "Фаворит Транс Логістик"про прийняття працівника на роботу водії, зазначені у і ТТН не є працівниками даного підприємства.

Крім цього, за поданою звітністю за формою 20-ОПП у ТОВ "Фаворит Транс Логістик" відсутні будь-які власні чи орендовані офісні чи інші приміщення (криті стоянки, земельні ділянки) для зберігання чи стоянки автотранспорту, що здійснює вантажні перевезення.

Під час перевірки податковий орган дійшов висновку про неможливість (нереальність) здійснення господарської діяльності між ТОВ «Фаворит Транс Логістик» та ПП "Дружба 6", оскільки контролюючим органом, за результатами аналізу ЄРПН не встановлено придбання "Фаворит Транс Логістик" основних засобів та запасних частин для ремонту вантажних автомобілів, послуг щодо зберігання автотранспорту та ремонту вантажного автотранспорту, що унеможливлює підтвердження фактичної змоги у "Фаворит Транс Логістик" надавати послуги з перевезення вантажів.

Також, за даними АІС ДПС України встановлено наявність рішень про відповідність ТОВ "Фаворит Транс Логістик», як платника податку на додану вартість, критеріям ризиковості від 11.01.2022 № 1982, від 18.01.2022 № 4169, від 22.02.2022 № 18490, від 15.06.2022 № 68042, від 22.06.2022 № 68409, від 08.09.2022 № 79537.

Таким чином,податковий кредит щодо придбання послуг з перевезення вантажів ТОВ «Фаворит Транс Логістик»за період жовтень-листопад 2021 року ПП "Дружба 6" за результатами сукупності з`ясованих доказів перевіркою не підтверджено.

На підставі висновків акта перевірки контролюючим органом винесено податкове повідомлення-рішення від 13.12.2022 № 452018280702 про зменшення розміру від`ємного значення суми податку на додану вартість на 79400,00 грн. (т. 1. а.с.14).

Не погодившись з вказаним податковим повідомленням-рішенням, позивач подав скаргу до Державної податкової служби України, в якій просив скасувати вищевказане рішення (т.3 а.с. 110-116).

Проте, рішенням Державної податкової служби України від 27.02.2023 №4875/6/99.00.06.01.03.06 зазначену скаргу залишено без задоволення та рішеннябез змін (т.1 а.с. 44-48).

Не погодившись з податковим повідомленням-рішенням від 13.12.2022 № 452018280702, яким ПП "Дружба 6" зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість на 79400,00 грн, винесеним ГУ ДПС у Сумській області, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що надані ПП «Дружба 6» первинні документи відповідають вимогамЗакону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні"та у повному обсязі відображають і підтверджують зміст господарських операцій між позивачем та його контрагентом, у зв`язку з чим вважав помилковими висновки контролюючого органу про допущення позивачем порушення вимог податкового законодавства в частині безпідставного формування даних податкового обліку за господарськими операціями з ТОВ «Фаворит Транс Логістик». Судом враховано, що в акті перевірки підтверджена реєстрація контрагентом позивача податкових накладних в ЄРПН, що є підставою для відображення відповідних сум ПДВ у податковій звітності.

Відхиляючи твердження відповідача про неможливість ідентифікувати прізвища водіїв, зазначених у товарно-транспортних накладних, з господарською діяльністю ТОВ «Фаворит Транс Логістик», суд першої зазначив, що акт перевірки не містить переконливих доводів, що ґрунтуються на об`єктивній інформації, яка б спростувала факти господарської діяльності, засвідчені наданими до перевірки ТТН, а також доказів на підтвердження того, що відомості, які містяться в цих ТТН неповні, недостовірні та (або) суперечливі. Суд дійшов висновку, що вищезазначені документи не мають дефектів форми, змісту або походження, які в силу 198, 201Податкового кодексу України, ч.2ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність", п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затвердженонаказом Міністерства фінансів України від24.05.1995 № 88) спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості.

Щодо відсутності первинних документів, які посвідчують приймання-передачу GPS-обладнання, що на переконання податкового органу, може свідчити про відсутність виконання істотних умов Договору, суд вважав, що за приписами Господарського кодексу умови щодо встановлення на автомобілі GPS-обладнання, які сторони мали намір встановити для додаткового контролю, не є істотними, а відтак відсутність GPS-трекерів не перешкоджало здійсненню перевезень та жодним чином не спричинило неможливості виконання договору від 01.09.2021. Крім того, акти приймання-передачі GPS-обладнання не належать до первинних у розумінні положеньЗакону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», тобто вони не є такими, що містять відомості про господарську операцію.

Надаючи оцінку доводам відповідача про відсутність у контрагента позивача основних засобів та запасних частин для ремонту вантажних автомобілів, послуг щодо зберігання автотранспорту та ремонту вантажного автотранспорту, що унеможливлює підтвердження фактичної змоги у ТОВ "Фаворит Транс Логістик" надавати послуги з перевезення вантажів, суд зауважив,що такі обставини не виключають можливість реального виконання ними господарських операцій та не свідчать про отримання необґрунтованої вигоди позивачем. Щодо наявності негативної податкової інформації про ТОВ "Фаворит Транс Логістик", суд зазначив, щовідповідно достатті 61 Конституції Україниюридична відповідальність особи має індивідуальний характер, таким чином за порушення правил оподаткування, негативні наслідки можуть бути застосовані саме до того платника податків, який їх припустився, а не до іншої особи.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам апеляційної скарги, а також виходячи з меж апеляційного перегляду справи, визначених статтею 308 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства встановленіПодатковим кодексом України(далі -ПК України).

Відповідно до пункту 1.1 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) Податковий кодекс України (далі по тексту ПК України) регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Підпунктом 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 ПК України передбачено, що господарська діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Об`єктом оподаткування можуть бути майно, товари, дохід (прибуток) або його частина, обороти з реалізації товарів (робіт, послуг), операції з постачання товарів (робіт, послуг) та інші об`єкти, визначені податковим законодавством, з наявністю яких податкове законодавство пов`язує виникнення у платника податкового обов`язку (пункт 22.1 статті 22 ПК України).

Відповідно до підпункту 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 ПК України, податкове зобов`язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк), та/або сума коштів, сформована за рахунок податкових пільг, що були використані платником податків не за цільовим призначенням чи з порушенням порядку їх надання, встановленим цим Кодексом та/абоМитним кодексом України.

Положеннями підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що податковий кредит сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Розумна економічна причина (ділова мета) - причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності. Економічний ефект, зокрема, але не виключно, передбачає приріст (збереження) активів платника податків та/або їх вартості, а так само створення умов для такого приросту (збереження) в майбутньому (п.п. 14.1.231 пункту 14.1 статті 14 ПК України).

Згідно з підпунктом 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 ПК України об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

Для цілей цього підпункту до річного доходу від будь-якої діяльності, визначеного за правилами бухгалтерського обліку, включається дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), інші операційні доходи, фінансові доходи та інші доходи.

Розділом V ПК України врегульовані питання, пов`язані з обчисленням та сплатою податку на додану вартість.

Положеннями пункту 198.1 статті 198 ПК України визначено, що до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Пунктом 198.3 статті 198 ПК України передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.2 статті 198 ПК України визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з пунктом 198.5 статті 198 ПК України платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами, придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися: а) в операціях, що не є об`єктом оподаткування відповідно до статті 196 цього Кодексу (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 цього Кодексу) або місце постачання яких розташоване за межами митної території України; б) в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до статті 197, підрозділу 2 розділу XX цього Кодексу, міжнародних договорів (угод) (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 197.1.28 пункту 197.1 статті 197 цього Кодексу та операцій, передбачених пунктом 197.11 статті 197 цього Кодексу); в) в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів; г) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених пунктом 189.9 статті 189 цього Кодексу).

У пункті 198.6 статті 196 Податкового кодексу України зазначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків регламентовано статтею 200 ПК України.

Відповідно до пункту 200.1 статті 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Підпунктами «б» та «в» пункту 200.4 статті 200 ПК України передбачено, що при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов`язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата складання податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця). У разі постачання/придбання філією (структурним підрозділом) товарів/послуг, яка фактично є від імені головного підприємства - платника податку стороною договору, у податковій накладній, крім податкового номера платника податку додатково зазначається числовий номер такої філії (структурного підрозділу); д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД, для послуг - код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг; платники податків, крім випадків постачання підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України, мають право зазначати код товару згідно з УКТ ЗЕД або код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг неповністю, але не менше ніж чотири перших цифри відповідного коду; й) індивідуальний податковий номер.

Згідно з пунктом 201.4 статті 201 ПК України платники податку в разі здійснення постачання товарів/послуг протягом періоду, за який складається така податкова накладна, постачання яких має безперервний або ритмічний характер: покупцям - платникам податку - можуть складати не пізніше останнього дня місяця, в якому здійснено такі постачання, зведені податкові накладні на кожного платника податку, з яким постачання мають такий характер протягом періоду, за який складається така податкова накладна, з урахуванням усього обсягу постачання товарів/послуг відповідному платнику протягом такого місяця; покупцям - особам, не зареєстрованим платниками податку, - можуть складати не пізніше останнього дня місяця, в якому здійснено такі постачання, зведену податкову накладну з урахуванням всього обсягу постачання товарів/послуг таким покупцям, з якими постачання мають такий характер, протягом такого місяця.

Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс) (пункт 201.7 статті 201 ПК України).

На виконання приписів пункту 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Аналіз вищенаведених норм права дозволяє дійти висновку, що підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту є зареєстрована податкова накладна без будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Отже, законодавцем презюмується реальність оподатковуваних операцій та витрат платника податку, достовірність документів податкового обліку.

Таким чином, право платника податків на включення сум ПДВ до податкового кредиту обумовлено юридичним складом, до якого входять такі юридичні факти, як придбання цим платником податків товарів (послуг) або основних фондів, призначених для використання в оподатковуваних операціях, що відповідають цілям його господарської діяльності; підтвердження обліковими, розрахунковими документами, зокрема податковою накладною, виписаною постачальником - платником ПДВ, митною декларацією (іншими подібними документами, перелік яких встановлений пунктом 201.11 статті 201 ПК України) суми витрат на придбання товару (послуг) та ПДВ, нарахованого (сплаченого) податку в ціні придбання товару (послуг).

Відповідно до пункту 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно з частиною другою статті 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 № 996-XIV (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до частини першої статті 9 цього Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Таким чином, відображення господарської операції у податковому обліку повинно здійснюватися відповідно до її реального економічного змісту на підставі первинних документів бухгалтерського обліку.

Первинні документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади і прізвища (крім первинних документів, вимоги до яких встановлюються Національним банком України) осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Залежно від характеру господарської операції та технології обробки облікової інформації до первинних документів можуть включатися додаткові реквізити (печатка, номер документа, підстава для здійснення операції тощо).

Первинні документи, створені автоматично в електронній формі програмним забезпеченням інформаційно-комунікаційної системи, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови наявності накладеного електронного підпису чи печатки з дотриманням вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг.

Первинні документи, складені в електронній формі, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг.

Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо (частина друга статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні").

Вказане також закріплене у пунктах 2.1, 2.4, 2.15 статті 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за № 168/704, згідно з п. 2.4 якого первинні документи це документи, створені у письмовій або електронній формі, які містять відомості про господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення; господарські операції це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов`язань і фінансових результатів.

Первинні документи повинні мати такі обов`язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Первинні документи підлягають обов`язковій перевірці (в межах компетенції) працівниками, які ведуть бухгалтерський облік, за формою і змістом, тобто перевіряється наявність у документі обов`язкових реквізитів та відповідність господарської операції чинному законодавству у сфері бухгалтерського обліку, логічна ув`язка окремих показників.

З наведених законодавчих положень вбачається, що обов`язковою умовою виникнення у платника права на податковий кредит є реальне здійснення операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в оподатковуваних операціях, а також оформлення зазначених операцій необхідними документами первинного обліку, що містять достовірні відомості про обсяг та зміст господарської операції.

А відтак, документальному підтвердженню підлягає одна із вищезазначених подій, і якщо ця подія оформлена первинним документом, що містить усі обов`язкові реквізити, визначені частиною другою статті 9 Закону України №996-XIV, зазначена обставина є належним доказом реальності господарської операції.

Згідно зі статтею 1 Закону України від 16.07.99 N 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, відображення господарської операції у податковому обліку повинно здійснюватись відповідно до її реального економічного змісту на підставі первинних документів бухгалтерського обліку, при цьому визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів для цілей ведення податкового обліку лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Наведене відповідає правовому висновку Верховного Суду, викладеному в постанові від 16 березня 2021 року у справі № 580/2490/19.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що одним із видів економічної діяльності позивача є вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур (основний), що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб- підприємців та громадських формувань (а.с. 12-13).

На підтвердження вирощування та збирання врожаю соняшника і кукурудзи позивачем до суду першої інстанції надано звіти про посівні площі сільськогосподарських культур ф. 4-сг (а.с. 29-35, т. 3), звіти про площу та валові збори сільськогосподарських культур ф. 29-сг (а.с. 16-28, т. 3) та звіти по збиранню врожаю ф. 37-сг (а.с. 4-15, т. 3).

З матеріалів справи вбачається, що ПП «Дружба 6» здійснювало придбання послуг з перевезення власно вирощених зернових культур до складів зберігання зерна (елеваторів) у контрагента-постачальника ТОВ "Фаворит Транс Логістик" на підставідоговору про надання послуг від 01.09.2021 за №ПВ 01/09/2021-176 Д6 (далі - Договір) (т.1 а.с. 50-59), згідно з умовами якого ТОВ "Фаворит Транс Логістик" (далі - Виконавець) бере на себе зобов`язання доставити автомобільним транспортом довірений йому ПП "Дружба 6" (далі - Замовник) вантаж (згідно із товарно-транспортною накладною форма 1-ТН або іншої форми, яка містить всі обов`язкові реквізити, визначені законодавством для ТТН - надалі перевізний документ) з місця відправлення до пункту призначення по маршруту, вказаному Замовником, видати вантаж уповноваженій на одержання вантажу особі (надалі іменується «вантажоодержувач»), а Замовник бере на себе зобов`язання сплатити плату за перевезення вантажу (п.1.1 Договору).

Згідно з п. 1.2. Договору виконавець має право залучати до надання послуг третіх осіб, з якими він уклав відповідні договори, при цьому залишаючись відповідальним перед Замовником за будь-які дії та/або бездіяльність (включаючи, але не обмежуючись, порушення вимог чинного податкового законодавства), залучених до виконання перевезень третіх осіб, як за власні. Витрати Виконавця на оплату послуг третіх осіб не включаються у вартість наданих Замовнику Виконавцем послуг.

Вартість послуг за цим договором, визначена у відповідних Додатках, що є невід`ємними частинами цього договору. Орієнтовно загальна сума Договору становить 1000000,00 грн. з урахуванням ПДВ (п. 1.3. Договору).

Виконавець зобов`язується виконати обумовлені цим договором перевезення власною автомобільною технікою (далі за текстом договору - техніка та/або автомобільний транспорт та/або автомобіль) чи технікою третіх осіб як це передбачено п. 1.2. цього Договору. В будь-кому випадку, техніка, якою надаються послуги, має бути технічно справною. Найменування, модель, кількість техніки, державний номер та вантажепід`ємність техніки зазначаються в Додатку № 1 до Договору(п.1.4. Договору).

Термін надання послуг з 01 вересня 2021 р. по 31 березня 2022 р.

Сторони узгодили, що прийом-передача наданих послуг здійснюється на основі підписаних вантажоодержувачем товаро-транспортних накладних (надалі - ТТН) шляхом підписання сторонами Актів прийому-передачі наданих послуг та Реєстрів товаротранспортних накладних (надалі - Реєстр ТТН) на підставі яких формується відповідний акт прийому-передачі наданих послуг. Всі Акти прийому-передачі наданих послуг та Реєстри ТТН за поточний місяць формуються Виконавцем та надаються ним Замовнику на перевірку та підписання в строк до 2 числа місяця наступного за місяцем, в якому надавались послуги.

Акти прийому-передачі наданих послуг Виконавець повинен надати Замовнику з оригіналами ТТН згідно Реєстру ТТН (п. 2.4 Договору).

Так, на підтвердження виконання умов договору від 01.09.2021 за № ПВ 01/09/2021-176 Д6 позивачем надано акти прийому-передачі виконаних робіт по договору про надання послуг по переведенню вантажів разом з реєстрами ТТН до вказаних актів, а саме: акт № ДЖ000000526 від 05.10.2021 на суму 14112,25 грн, у т.ч. ПДВ - 2352,04 грн., акт № ДЖ000000585 від 12.10.2022 на суму 26347,50 грн, у т.ч. ПДВ - 4391,25 грн, акт № ДЖ000000652 від 22.10.21 на суму 15675,80 грн, у т.ч. ПДВ - 2612,63 грн, акт № ДЖ000000828 від 05.11.2021 на суму 190630,16 грн, у т.ч. ПДВ - 31771,69 грн, акт № ДЖ000000910 від 16.11.2021 на суму 79419,97 грн, у т.ч. ПДВ - 13266,66 грн, акт № ДЖ000000990 від 28.11.2021 на суму 150211,98 грн, у т.ч. ПДВ - 25035,33 грн (т. 1 а.с. 107-121).

Здійснення перевезення по вказаному договору підтверджується товарно-транспортними накладними,які безпосередньо зазначені у реєстрі ТТН до актів прийому-передачі виконаних робіт, в яких зазначенаінформація про номер і дату ТТН, державнийномер авто, ПІБ водія, місце навантаження, місце розвантаження, культура (кукурудза), брутто, кількість перевезеного, кількість тонно-км, відстань перевезення вантажу, розцінка, сума (т.1 а.с. 189-245).

Оплата послуг по вказаному договору підтверджується платіжними дорученнями № 2124 від 07.10.2021 на суму 3834,95 грн, № 2151 від 12.10.2021 на суму 1760,21 грн, № 2241 від 19.10.2021 на суму 21956,25 грн, № 2340 від21.10.2021 на суму 7352,04 грн, № 2400 від 26.10.2021 на суму 13063,17 грн,№2424 від26.10.2021 на суму 4391,25 грн, № 2758 віл 11.11.2021 на суму 2612,63 грн,№ 2785 від11.11.2021 на суму 158858,47 грн, № 2934 від 18.11.2021 на суму 66183,31 грн, № 3073 від 02.12.2021 на суму 125176,65 грн, № 3152 від 07.12.2021 на суму 31771,69 грн, № 3153 від 07.12.2021 на суму 13236,66 грн, № 3154 від 07.12.2021 на суму 25035,33 грн(т.1 а.с. 103-106).

З акту перевірки від 22.11.2022 колегією суддів встановлено, що за даними ЄРПН за період жовтень-листопад 2021 року контрагентом-постачальником ТОВ «Фаворит Транс Логістик» було виписано та зареєстровано податкові накладні ( далі ПН) на реалізацію послуг ПП «Дружба 6», а саме: ПН № 40 від 05.10.2021 на суму 14112,25 грн, в т.ч. ПДВ - 2352,04 грн, ПН № 108 від 12.10.2021 на суму 26347,50 грн, в т.ч. ПДВ - 4391,25 грн, ПН № 159 від 22.10.2021 на суму 15675,80 грн, в т.ч. ПДВ - 2612,63 грн, ПН № 71 від 05.11.2021 на суму 190630,16 грн, в т.ч. ПДВ - 31771,69 грн, ПН №153 від 16.11.2021 на суму 79419,97 грн, в т.ч. ПДВ 13266,66 грн, ПН № 278 від 28.11.2021 на суму 150211,98 грн, в т.ч. ПДВ 25035,33 грн.

Дослідивши дані первинні документи для документального оформлення господарських операцій з отримання послуг з перевезення вантажу від ТОВ «Фаворит Транс Логістик», колегія суддів не має підстав для визнання їх такими, що не відповідають вимогам оформлення первинних документів бухгалтерської та податкової звітності. Крім того, в акті перевірки підтверджена реєстрація контрагентом позивача податкових накладних в ЄРПН, що є підставою для відображення відповідних сум ПДВ у податковій звітності.

Щодо посилань контролюючого органу на неможливість ідентифікувати прізвища водіїв, зазначених у товарно-транспортних накладних, з господарською діяльністю ТОВ «Фаворит Транс Логістик», а також встановити наявність трудових відносин між ними, колегія суддів зазначає наступне.

Так, відповідно до акту перевірки від 22.11.2022 контролюючим органом було встановлено, що перевезення вантажів здійснювалось на підставі ТТН (перелік зазначено в акті перевірки), водіями з прізвищами ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , проте згідно з даних податкової звітності кількість штатних працівників ТОВ «Фаворит Транс Логістик» складала 3 особи, з яких 2 жінки, а вказані особи не є працівниками ТОВ «Фаворит Транс Логістик», у зв`язку з чим ГУ ДПС В Сумській області вважав, що ці прізвища водіїв, що здійснювали перевезення, неможливо ідентифікувати з господарською діяльністю ТОВ «Фаворит Транс Логістик».

Разом з цим, колегія суддів зазначає, що п. 1.2 Договору про надання послуг по перевезенню вантажу від 01.09.2021 передбачено право замовника право залучати до надання послуг третіх осіб, з якими він уклав відповідні договори.

Так, з матеріалів справи вбачається, що позивачем під час перевірки контролюючому органу надавались договори оренди транспортного засобу з екіпажем (водієм), які укладались ТОВ «Фаворит Транс Логістик» з водіями-власниками автомобілів, які здійснювали перевезення вантажів, зокрема : договір № 12 від 01.01.2021, укладений з ОСОБА_1 , договір № 10 від 01.01.2021, укладений з ОСОБА_2 , договір № 8 від 01.01.2021, укладений з ОСОБА_4 . Разом з цим, наявність таких договорів була залишена поза увагою податковим органом.

Крім іншого, ПП «Дружба 6» надавало копії паспортів, водійських посвідчень та технічних паспортів на автомобілі на підтвердження даних щодо водіїв таких автомобілів, які податковим органом також було не прийнято до уваги без жодних пояснень. Більше того, в усіх ТТН вказані не тільки прізвища, ім`я, по-батькові відповідних водіїв, а й реквізити їх водійських посвідчень, що дає можливість ідентифікувати водіїв без жодних проблем.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що визначаючи устатті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»обов`язкові реквізити первинних документів законодавець не встановлює умови про обов`язковість перебування у трудових відносинах осіб, прізвища яких вказані у первинних документах загалом та у товарно-транспортних накладних зокрема. Відсутня така умова і в Положенніпро документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженомунаказом Мінфіну України від 24.05.1995 №88.

Зміст та форма ТТН, що уніфікована Правилами перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затвердженихнаказом Мінтрансу від 14.10.1997 № 363(у редакції згідно наказу Міністерства інфраструктури № 413 від 03.06.2019) також не передбачає наявність трудових відносин між водієм та перевізником.

Таким чином, надані ПП «Дружба 6» до перевірки ТТН не містять неповних, недостовірних та (або) суперечливих відомостей, а відтак висновки контролюючого органу про дефектність первинних документів та неспроможність їх засвідчити реальність господарської операції не знайшли свого підтвердження під час апеляційного перегляду справи.

Колегія суддів вважає слушним посилання суду першої інстанції на висновок Верховного Суду, висловлений, зокрема, в постановах від 17.04.2018 року у справі № 826/14549/15, від06.02.2018 року у справі № 816/166/15-а, від 13.08.2020 року у справі № 520/4829/19, від21.10.2020 року у справі № 140/1845/19, від 19.11.2021 року у справі № 160/6707/20, від16.02.2023 року у справі № 420/4722/19, згідно з яким відсутність у контрагента матеріальних та трудових ресурсів не виключає можливості реального виконання ним господарської операції, оскільки залучення працівників є можливим за договорами цивільно-правового характеру, аутсорсингу та аутстафінгу (оренда персоналу). Основні та транспортні засоби можуть перебувати в постачальника на праві оренди або лізингу.

Так само не може свідчити про відсутність адміністративно-господарських можливостей на виконання взятих на себе зобов`язань посилання податкового органу на відсутність достатньої кількості штатних одиниць, оскільки наведені обставини не позбавляють суб`єкта господарювання можливості здійснювати посередницьку діяльність, залучати виробничі та трудові ресурси інших суб`єктів господарювання для виконання зобов`язань по укладених ним договорах.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного суду від 09.10.2019 року у справі № 826/16601/18, від 04.04.2023 року у справі № 320/4019/19.

За встановлених обставин, колегія суддів вважає, що вищенаведені висновки контролюючого органу, викладені в акті перевірки від 22.11.2022, не спростовують факту здійснення господарської операції між позивачем та ТОВ «Фаворит Транс Логістик» та жодним чином не вказують на неможливість контрагента позивача виконати зобов`язання по договору перевезення.

Щодо посилань апелянта на ненадання ПП «Дружба 6» жодних документів, а саме: актів приймання-передачі GPS-обладнання (як зазначено в п. 3.4 договору від 01.09.2021 р. за №ПВ 01/09/2021-176 Д6), на підтвердження придбання вказаного обладнання, на думку податкового органу, свідчить про відсутність виконання істотних умов зазначеного Договору, зокрема в частині зобов`язання виконавця (ТОВ «Фаворит Транс Логістик») встановити на свій автотранспорт GPS-трекери, а також отримати електронні картки ідентифікації (на автомобіль, причеп, водія) суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Відповідно до п. 2.3 Договору від 01.09.2021 за № ПВ 01/09/2021-176 Д6 виконавець зобов`язаний забезпечити збереження отриманих від замовника GPS-трекерів та цілісності сигнальних пристроїв, якими пломбується GPS-трекерів та вантаж, що перевозиться.

Згідно з п. 4.1 вказаного Договору протягом дії даного Договору, Замовник встановлює на автотранспорт Виконавця спеціальне обладнання - GPS-трекери з метою відслідковування переміщення автотранспорту Виконавця. Трекер пломбується сигнальним пристроєм до не відокремлюваних елементів кабіни автомобіля, номер сигнального пристрою зазначається в акті прийому-передачі спеціального обладнання. Для електронної ідентифікації автомобільного транспорту та водіїв замовник видає Виконавцю електронні картки ідентифікації (на автомобіль, причеп, водія).

Виконавець зобов`язується надати замовникові можливість встановити на свій автотранспорт GPS-трекери, а також отримати електронні картки ідентифікації ( на автомобіль, причеп, водія) ( п. 4.2 Договору)

В п. 4.4 Договору сторони погодили, що виконавець зобов?язується забезпечити збереження встановленого GPS-трекера та електронних карток ідентифікації. У разі втрати чи пошкодження даного обладнання, Виконавець зобов?язаний відшкодувати його вартість у розмірі 1 (один) GPS-трекер - 5 000 грн (п?ять тисяч гри 00 коп), 1 (один) комплект карток ідентифікації - 200 грн. (двісті гри. 00 коп).

Автотранспорт виконавця, не обладнаний трекерами та електронними картками ідентифікації до роботи не допускається.

Отримання GPS-трекерів та електронних карток ідентифікації здійснюється за Актами приймання-передачі GPS-трекерів та електронних карток ідентифікації. Акт приймання-передачі складається між представником Замовника, який виконав встановлення обладнання на автотранспорт Виконавця, та водієм даного автотранспорту або представником Виконавця на підставі доручення на отримання товарно-матеріальних цінностей, виданого виконавцем. На кожну одиницю автотранспорту складається окремий акт приймання-передачі спеціального обладнання. Уповноваженими особами можуть виступати представники сервісної служби GPS, інженерної служби та служби безпеки. При цьому, остаточний розрахунок по даному договору здійснюється тільки після повернення замовнику GPS-трекерів та електронних карток ідентифікації. (пункти 4.5, 4.6 Договору).

Разом з цим, як пояснив позивач, вказані умови договору в частині зобов`язання ПП «Дружба 6» обладнати автомобілі контрагента-перевізника GPS-трекерами не були виконані внаслідок того, що позивач не має власного GPS-обладнання та спеціалістів, які його обслуговують, а тому орендує таке обладнання. проте, через великий попит на послуги з GPS-моніторингу ПП «ДРУЖБА 6» не отримала його необхідної кількості.

Колегія суддів зазначає, що встановлення GPS-обладнання дає можливість відслідковувати маршрут слідування автомобілю та його зупинки, та за умовами вищевказаного договору є додатковим способом контролю за схоронністю зерна, що перевозилось.

Разом з цим, відстань від поля, де завантажувалось зерно, до елеватора, де воно розвантажувалось, і відповідно кількість км, яка використовувалась при здійсненні розрахунків з перевізником, встановлювалась підприємством згідно з наказом ПП «Дружба6» № 01/09-21 Д6 від 01.09.2021 «Про встановлення маршрутної сітки для перевезення пізніх зернових на 2021 рік» (т. 3, а.с. 58 зворот-59).

Колегія суддів враховує, що кожна ТТН, складена за фактом надання послуг по договору від 01.09.2021 містить відстань, яку долали автомобілі перевізника, назву сільської ради, в межах якої знаходилась земельна ділянка, а також номер поля та назву елеватора з його місцезнаходженням, до якого здійснювалось перевезення зерна. Крім того, в матеріалах справи містяться ТТН та реєстри ТТН, які позивачем були отримані від елеваторів, що приймали вантаж, який був предметом договору перевезення від 01.09.2021, які містить інформацію щодо ваги зерна, дату та часу, а також місця завантаження-розвантаження.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що перевезений вантаж був прийнятий на елеваторах та жодних зауважень щодо його недостачі матеріали справи не містять.

Отже, наведеними документами спростовуються доводи контролюючого органу щодо відсутності доказів, які б підтверджували, що під час перевезення вантажу автомобільним транспортом відстань від поля до елеватора зазначена у Наказі №01/09-21 Д6 від 01.09.2021 була дотримана.

За викладених обставин, у колегії суддів відсутні підстави вважати, що невиконання умов договору щодо обладнання GPS-трекерами автомобілів перевізника, спричинило неможливість виконання договору від 01.09.2021 та перешкоджало здійсненню перевезень.

Суд апеляційної інстанції враховує, що первинні документи, якими оформлені господарські операції, складені відповідно до вимог Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», відповідають вимогам чинного законодавства щодо надання документу юридичної сили та доказовості. Недотримання вимог інших галузей законодавства під час укладення правочинів, якими опосередковані господарські операції, не свідчить про спрямованість відповідних правочинів на ухилення від оподаткування. Для даних податкового обліку преюдиційне значення має не те, про що сторони домовилися, а те, що вони вчинили, тобто не зміст зобов`язання, а його фактичне виконання. Саме з факту виконання (невиконання) правочину повинна визначатися база оподаткування господарських операцій суб`єкта господарювання.

Аналогічна правова позиція, викладена у постанові ВС від 17.05.2022 у справі № 808/2099/17.

Так, у даній справі фактичне виконання договору про надання послуг по перевезенню вантажу від 01.09.2021 № ПВ01/09/21-176 Д6 підтверджується повним пакетом документів, належним чином складених та оформлених, а саме: платіжними дорученнями, товарно-транспортними накладними, актами виконаних робіт з реєстрами ТТН, податковими накладними, актами звірки взаєморозрахунків, договорами оренди транспортних засобів з екіпажем, укладеними ТОВ «Фаворит Транс Логістик» з іншими господарюючими суб`єктами/водіями, реєстрами товарно-транспортних накладних на прийняте зерно із визначенням якості зерна, які складались елеваторами.

Крім того, відповідно дост. 179 Господарського кодексу України, господарські договори укладаються за правилами, встановленимиЦивільним кодексом Україниз урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Згідно із частиною 1статті 628 Цивільного кодексу Українизміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до частини першоїстатті 638 Цивільного кодексу Українидоговір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом, як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Господарським кодексом Україниустатті 180деталізовано істотні умови господарського договору. Так, за приписами частин 1, 3 цієї статті зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства. При укладенні господарського договору сторони зобов`язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору. Умови про предмет у господарському договорі повинні визначати найменування (номенклатуру, асортимент) та кількість продукції (робіт, послуг), а також вимоги до їх якості.

Для договорів про перевезення вантажу істотними умовами договору можуть бути: найменування і місцезнаходження сторін; найменування і кількість вантажу, його упаковки; умови і строк перевезення; місце і час навантаження і розвантаження; вартість перевезення; інші умови, які сторони договору (або одна зі сторін) уважають важливими.

З огляду на те, що відсутність GPS-трекерів не перешкодило здійсненню перевезень та жодним чином не спричинило неможливості виконання договору від 01.09.2021, твердження контролюючого органу про невиконання позивачем вказаного договору є помилковим.

Щодо доводів контролюючого органу про наявність негативної податкової інформації щодо контрагента позивача, а саме рішень органів ДПС щодо відповідності критеріям ризиковості ТОВ «Фаворит Транс Логістик», як підстави для висновку про завищення ПП «Дружба 6» суми податкового кредиту у жовтні-листопаді 2021 року, колегія суддів зазначає наступне.

Так, в апеляційній скарзі податковий орган вказує на наявність наступних рішень про відповідність критерію ризиковості - підприємство та/або контрагент задіяні у проведенні ризикових операцій: від 11.01.2022 р. № 1982, від 18.01.2022 р. № 4169, від 22.02.2022 р. № 18490, від 15.06.2022 р. № 68042 (наданими документами не спростовано ознаки ризиковості), від 22.06.2022 р. № 68409 по критерію ризиковості ТОВ «Фаворит Транс Логістик» не надано документи на отримання та списання пального (договори, накладні, акти списання); документи щодо підтвердження основних засобів (договори оренди, свідоцтво про реєстрацію ТЗ), дані бухгалтерського обліку. Водії, що вказані в наданих ТТН не є працівниками ГОВ «Фаворит Транс Логістик»), від 08.09.2022 р. № 79537 (ТОВ «Фаворит Транс Логістик» не надано документи: договора оренди транспортних засобів, технічні паспорти транспортних засобів, платіжні доручення про оплату оренди транспортних засобів, відсутні оборотно-сальдові відомості 203 рах. «Паливо», 207 рах. «Запасні частини», договора, накладні, акти звірки, по розрахунках з постачальниками ПММ та запчастин, оборотно-сальдові відомості по 361 рах. «Розрахунки з покупцями». 631 рах. «Розрахунки з постачальниками»).

На переконання контролюючого органу, з огляду на вищенаведені обставини, ПП «Дружба 6» допущено порушення вимог пп. «а» п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 ПК України.

Верховний Суд також неодноразово акцентував на тому, зокрема, у постановах від 02 грудня 2019 року у справі №826/13060/18, від 11 листопада 2020 року №320/1147/19, від 24 листопада 2020 року № 813/3034/15, що норми податкового законодавства не ставлять у залежність право платника податків на врахування витрат при визначенні оподатковуваного прибутку та на податковий кредит від дотримання податкової дисципліни його контрагентом, якщо цей платник мав реальні витрати у зв`язку з фактичним придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Одне тільки порушення постачальником товару (робіт, послуг) вимог податкового законодавства не може бути підставою для висновку про порушення іншим платником податків - покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування податкового кредиту та обліку витрат за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про його обізнаність щодо протиправної податкової поведінки контрагента та про злагодженість дій між ними.

Колегія суддів зазначає, що платник податків, в даному випадку позивач, не є уповноваженою особою щодо перевірки дотримання податкової дисципліни контрагентів своїх контрагентів-постачальників товару, та не має доступу до податкової інформації з автоматизованих інформаційних систем контролюючих органів, а отже не міг бути обізнаний про можливі порушення ними податкового законодавства.

Разом з цим, позивачем вживалися заходи щодо перевірки ТОВ «Фаворит Транс Логістик» на предмет податкової «добросовісності» за доступними даними до початку здійснення господарських операцій.

Так, позивачем було отримано лист ТОВ «Фаворит Транс Логістик» від 20.08.2021 з підтвердженням, що останній має достатні матеріальні, фінансові та трудові ресурси для здійснення робіт по перевезенню вантажів.

Крім того, позивач вказує, що перед укладанням договору ТОВ Фаворит Транс Логістик надано перелік вантажних автомобілів, які мали здійснювати перевезення зерна, технічні паспорти на автомобілі, паспорти власників автомобілів, водійські посвідчення водіїв, які безпосередньо здійснюватимуть перевезення.

При цьому колегія суддів відмічає, що обов`язок контролю за правильністю нарахування та сплати податку на додану вартість покладаються на відповідача, а не на позивача, у зв`язку з чим відсутні підстави для позбавлення позивача права на податковий кредит через можливі порушення податкового законодавства постачальниками товарів (послуг) по ланцюгу.

Якщо контрагент (постачальник по ланцюгу) не виконав свого зобов`язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку (покупця товарів) права на віднесення відповідних сум до складу податкового кредиту у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови для такого обліку і має документальне підтвердження розміру свого податкового кредиту та витрат.

Зазначена позиція також узгоджується із практикою Європейського Суду з прав людини. Так, у справі "Булвес" АД проти Болгарії" (заява № 3991/03) Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22 січня 2009 року у пункті 71 зазначив, що платник податку не повинен нести відповідальності за наслідки невиконання постачальником його зобов`язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також пеню. Такі вимоги стали б надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

Лише встановлення в ході судового розгляду факту узгодженості дій платника податків з недобросовісними постачальниками з метою незаконного отримання податкових вигод або його обізнаності з такими діями постачальників чи сприяння ухиленню постачальниками товару від виконання податкових зобов`язань може слугувати підставою для відмови у праві на податковий кредит та праві на отримання бюджетного відшкодування. При цьому такі висновки не можуть ґрунтуватися на припущеннях, а можуть ґрунтуватися лише на належних, достатніх, а також тих доказах, які одержані з дотриманням закону.

Втім, відповідачем не подано жодних доказів на підтвердження недобросовісності позивача як платника податку або можливої фіктивності його безпосередніх контрагентів (вироків по кримінальним справі щодо контрагентів позивача, в яких досліджувались господарські операції позивача з ТОВ «Фаворит Транс Логістик», не наведено будь-яких доводів щодо здійснення розглядуваних операцій за відсутності розумних економічних причин (ділової мети) та наміру одержати економічний ефект або інших відомостей, які можуть бути визначені як підстави та докази укладення угод з метою, що порушує публічний порядок.

Колегія суддів враховує правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 02.04.2020 по справі № 160/93/19, за якою будь-яка податкова інформація, що наявна в інформаційно-аналітичних базах відносно контрагентів суб`єкта господарювання по ланцюгах постачання, а також податкова інформація, надана іншими контролюючими органами, в тому числі і отримана з причин неможливості проведення документальних перевірок, носить виключно інформативний характер та не є належним доказом в розумінні процесуального закону.

За висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 26.06.2018 у справі №К/9901/27855/18, від 19.06.2018 у справі №К/9901/3749/18, від 27.03.2018 у справі № 816/809/17, збирання податкової інформації є етапом контрольно-перевірочної роботи та не передбачає здійснення контролюючим органом оцінки дотримання платником вимог податкового законодавства та аналізу змісту та характеру правовідносин, що стали підставою для формування даних податкового обліку платника, оскільки питання правильності відображення платником в обліку проведених господарських операцій досліджуються контролюючим органом при проведенні податкової перевірки платника з дослідженням фінансово-господарських документів, пов`язаних з нарахуванням і сплатою податку. Записи у інформаційних базах контролюючого органу до первинних або інших документів, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку платника податків, не відносяться, відповідно, сама по собі така інформація не є належним доказом по справі.

Таким чином, інформація про контрагента позивача з автоматизованих інформаційних систем органів ДПС може бути підставою для висновків щодо реальності господарських операцій лише в сукупності з іншими доказами, що підтверджують неможливість конкретного контрагента приймати участь у здійсненні конкретної господарської операції, що в даному випадку відсутнє.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що наведені докази свідчать про реальність господарської операції з придбання ПП «Дружба 6» послуг з перевезення вантажів у ТОВ «Фаворит Транс Логістик» за період жовтень-листопад 2021 року, у зв`язку з чим позивачем правомірно включено до складу податкового кредиту податок на додану вартість від вартості господарських операцій з ТОВ «Фаворит Трванс Логістик» на загальну суму 79400 грн ( у сумі 9355,92 за жовтень 2021 та у сумі 70043,68 грн за листопад 2021 року).

Якщо державні органи мають інформацію про зловживання в системі оподаткування конкретною компанією, вони повинні застосовувати відповідні заходи саме до цього суб`єкта, а не розповсюджувати негативні наслідки на інших осіб при відсутності зловживання з їх боку (рішення Європейського Суду від 09 січня 2007 року у справі "Інтерсплав проти України").

Відповідно до частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частинами першою та другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи, що висновки контролюючого органу про порушення позивачем вимог пп. «а» п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 ПК України, не знайшли свого підтвердження під час апеляційного перегляду справи, винесене на підставі них податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС в Сумській області від 13.12.2022 №452018280702, яким зменшено розмір від`ємного значення суми ПДВ на суму 79400 грн, слід визнати протиправними та скасувати.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право: залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Згідно зі ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин норми процесуального права.

Керуючись ст. 229, ч. 4 ст. 241, ст.ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 326-329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Сумській області залишити без задоволення.

Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 21.06.2023 по справі № 480/3302/23 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя Т.С. ПерцоваСудді С.П. Жигилій В.Б. Русанова Повний текст постанови складено 09.11.2023 року