Постанова

від 29.06.2023 по справі 440/9106/22

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 червня 2023 р. Справа № 440/9106/22Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Кононенко З.О.,

Суддів: Калиновського В.А. , Мінаєвої О.М. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Шляхбудмонтаж" на ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 14.11.2022, головуючий суддя І інстанції: Г.В. Костенко, вул. Пушкарівська, 9/26, м. Полтава, 36039, повний текст складено 14.11.22 по справі № 440/9106/22

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Шляхбудмонтаж"

до Головного управління Державної податкової служби у Полтавській області , Державної податкової служби України

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Шляхбудмонтаж" звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Державної податкової служби в Полтавській області , Державної податкової служби України в якій просить:

- визнати протиправним та скасування рішення комісії Головного управління ДПС у Полтавській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 03.08.2020 № 1792148/31773312;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 02.07.2020 №3, подану на реєстрацію Товариством з обмеженою відповідальністю "Шляхбудмонтаж" на реєстрацію 29.07.2020.

Ухвалою суду від 24 жовтня 2022 року позовну заяву залишено без руху у зв`язку з невідповідністю її вимогам статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України. Недоліки необхідно було усунути шляхом надання суду заяви про поновлення строків звернення до суду та доказів поважності причин його пропуску.

04.11.2022 від представника позивача до суду надійшла заява про поновлення процесуального строку на звернення до суду, в якій зазначено, що 03.09.2020 Товариство з обмеженою відповідальністю "Шляхбудмонтаж" уклало договір з ПП "ЛЕГАЛ КОНСАЛТИНГ" про надання правової допомоги. Зазначено, що в рамках виконання зазначеного договору ПП "ЛЕГАЛ КОНСАЛТИНГ" підготовлено та подано до Полтавського окружного адміністративного суду позов на рішення відповідача від 03.08.2020 № 1792148/31773312, що підтверджується актом приймання-передачі наданих послуг. Разом з тим, після початку збройної агресії Російської Федерації та оголошення на всій території України воєнного стану з 24.02.2022 будь-якого зв`язку із представником ПП "ЛЕГАЛ КОНСАЛТИНГ" немає. Про відсутність провадження в суді стало відомо лише після відновлення доступу до Єдиного державного реєстру судових рішень, а саме 20.06.2022.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 14.11.2022 року у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Шляхбудмонтаж" про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду відмовлено.

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Шляхбудмонтаж" до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Полтавській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії повернуто позивачу.

Позивач, не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказану ухвалу та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач посилається на порушення судом першої інстанції при прийнятті ухвали норм матеріального та процесуального права.

Так, представник позивача в апеляційній скарзі зазначає, що після початку збройної агресії Російської Федерації та оголошення на всій території України воєнного стану з 24.02.2022 року, телефон директора ПП «ЛЕГАЛ КОНСАЛТИНГ» вимкнений та будь-якого зв`язку з ним не було.

Крім того, через відключення наприкінці лютого 2022 року Єдиного державного реєстру судових рішень, позивач через об`єктивні причини був позбавлений можливості отримані інформацію про хід справи.

20.06.2022 Державна судова адміністрація України відновила загальний доступ до Єдиного державного реєстру судових рішень та роботу сервісу «Стан розгляду справ», що дозволило перевірити стан розгляду справи за адміністративним позовом ТОВ «ІШІЯХБУДМОНТАЖ». За результатами перевірки стало відомо, що відповідне провадження в суді відсутнє, що стало для позивача повного несподіванкою.

Вказані обставини об`єктивно не були пов`язані із організацією роботи Підприємства, оскільки позивач не маючи штатного юриста, звернувся для оскарження рішення до юридичної фірми із якою уклав договір (вчинив письмове волевиявлення) для захисту свого права.

Отже, в зв`язку із відсутністю правової визначеності щодо строків на звернення до суду, позивач, в особі його виконавчого органу, пропустив строк на звернення до суду та наразі об`єктивно не має можливості оскаржити незаконне рішення відповідача та вчинити інші необхідні процесуальні дії.

На переконання представника позивача, процесуальний строк визначений ст. 122 КАС України було пропущено ТОВ «ШЛЯХБУДМОНТАЖ» з поважних причин.

Представник відповідача скориставшись своїм правом надав до Другого апеляційного адміністративного суду відзив на апеляційну скаргу позивача, в якому зазначає, що на його переконання Полтавським окружним судом було об`єктивно та вірно зроблено висновок, що підстави для поновлення строку, зазначені ТОВ «Шляхбудмонтаж» у заяві про поновлення строку звернення до адміністративного суду, не є поважними причинами пропуску строку звернення до суду, оскільки зазначені ТОВ «Шляхбудмонтаж» у заяві обставини не є об`єктивно непереборними, повністю залежали від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, та не пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.

На підставі положень п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) справа розглянута в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Відмовляючи в поновленні строку та повертаючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки вказані у заяві про поновлення строку на звернення до суду обставини не є поважними причинами пропуску строку звернення до суду, отже позовна заява підлягає поверненню.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з наступних підстав.

Частинами 1, 2 статті 122 КАС України передбачено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналась або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно частини 4 статті 122 КАС України якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов`язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

Якщо рішення за результатами розгляду скарги позивача на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень не було прийнято та (або) вручено суб`єктом владних повноважень позивачу у строки, встановлені законом, то для звернення до адміністративного суду встановлюється шестимісячний строк, який обчислюється з дня звернення позивача до суб`єкта владних повноважень із відповідною скаргою на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

Отже, КАС України передбачає можливість установлення іншими законами спеціальних строків звернення до адміністративного суду, а також спеціального порядку обчислення таких строків. Такі спеціальні строки мають перевагу в застосуванні порівняно із загальним строком звернення до адміністративного суду, визначеним частиною другою статті 122 цього Кодексу, а також скороченими строками, визначеними частиною четвертою статті 122 КАС України.

Спеціальною нормою, яка встановлює порядок оскарження рішень контролюючих органів, є стаття 56 ПК України. З її змісту вбачається, що у платника податків є право розсуду в обранні адміністративного та/або судового порядку оскарження такого рішення після його отримання. Обрання платником податків в першу чергу адміністративного порядку оскарження рішення не виключає можливості надалі звернутися до суду з відповідним позовом, що визнається досудовим порядком вирішення спору. Водночас якщо після отримання рішення контролюючого органу платник податків звертається до суду з позовом, його право на адміністративне оскарження такого рішення втрачається.

Згідно з правовою позицією викладеною, зокрема, у постанові Верховного Суду від 17.07.2019 року у справі №640/46/19, відповідно до п.56.1 ст.56 Податкового кодексу України, рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

Пунктом 56.23 статті 56 Податкового кодексу України передбачено, що оскарження рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється у порядку, визначеному цією статтею з урахуванням таких особливостей: скарга на рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних подається до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику; скарга на рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних розглядається в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, комісією центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, за участі уповноваженої особи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику; скарга на рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних розглядається протягом 10 календарних днів з дня отримання такої скарги центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику. Термін розгляду скарги не може бути продовженим; якщо вмотивоване рішення за скаргою платника податків на рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних не надсилається платнику податків протягом 10-денного строку, така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника податків з дня, наступного за останнім днем зазначеного строку.

Відповідно до абзаців 1-3 пункту 56.18 статті 56 Податкового кодексу України, з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення. Рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню. Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору.

Статтею 102 Податкового кодексу України передбачено строк давності тривалістю 1095 днів (2555 днів у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу).

Таким чином, вказані вище положення Податкового кодексу України передбачають, що строк для звернення платника податків до адміністративного суду із позовом про скасування податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу становить 1095 днів (2555 днів у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу) і обчислюється з дня отримання платником податків такого рішення.

Проте, у постанові від 02.07.2020 року у справі №1.380.2019.006119 Верховний Суд відступив від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах в частині, що положення пункту 56.18 статті 56 ПК України є спеціальними по відношенню до приписів статті 122 КАС України, а тому незалежно від використання платником податків права на адміністративне оскарження, строк звернення до суду з адміністративним позовом про оскарження рішення контролюючого органу про відмову в реєстрації податкової накладної в ЄРПН становить 1095 днів, викладеного у постановах Верховного Суду від 17 липня 2019 року (справа №640/46/19), від 17 лютого 2019 року (справа №813/4921/17).

Правова позиція Верховного Суду, викладена у цій постанові, полягає перш за все у тому, що у справах цієї категорії застосовуються загальні строки звернення до суду, визначені нормами Кодексу адміністративного судочинства України, а не Податковим кодексом України.

З матеріалів справи колегією суддів встановлено, що предметом спору є рішення Комісії Головного управління ДПС у Полтавській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 03.08.2020 № 1792148/31773312 про відмову в реєстрації податкової накладної №3 від 02.07.2020, поданої на реєстрацію ТОВ "Шляхбудмонтаж" 29.07.2020.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем не проводилась процедура адміністративного оскарження досудового врегулювання спору.

Отже, за таких обставин строк звернення до суду з позовом щодо оскарження рішень Комісії Головного управління ДПС у Полтавській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 03.08.2020 № 1792148/31773312 про відмову в реєстрації податкової накладної, з огляду на не використання платником податків процедури адміністративного оскарження такого рішень як досудового порядку вирішення спору, визначається частиною першою статті 122 КАС України і становить шість місяців з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

З матеріалів справи встановлено, що позивач дізнався про порушення його прав, у зв`язку із прийняттям контролюючим органом рішення про відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних у серпні 2020 року.

Строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відтак для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.

При вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття дізнався та повинен був дізнатись.

Так, під поняттям дізнався необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів.

Поняття повинен був дізнатися необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені.

Аналогічні висновки містяться у постанові Верховного Суду від 21.02.2020 №340/1019/19.

Встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.

Рішенням Конституційного Суду України № 17-рп/2011 від 13 грудня 2011 року визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків, обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.

Такий висновок міститься у постанові Верховного Суду від 14.05.2019 у справі №815/3087/19.

Позивач оскаржує рішення комісії Головного управління ДПС у Полтавській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 03.08.2020 №1792148/31773312, однак, звернувся до суду із цим позовом лише 20.10.2022, тобто через два роки після того, як дізнався про спірне рішення, та за поза межами шестимісячного строку звернення до суду, що обчислюється з дати отримання рішення про відмову у реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Щодо доводів апеляційної скарги позивача про поважність причин пропуску процесуального строку на звернення до суду, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до частини 1 статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Слід зазначити, що критеріями оцінки причин поважності пропуску строку звернення до суду є: 1) обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк (є причиною); 2) обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла або тривала протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.

При цьому, поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належним чином.

Отже, поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом. В свою чергу, поважною може бути визнано причину, яка носить об`єктивний характер, та з обставин незалежних від позивача унеможливила звернення до суду з адміністративним позовом.

Колегія суддів звертає увагу, що єдиною обставиною, на яку представник позивача посилається як на причину пропуску строку звернення до суду, є те, що позивач вважав, що ПП "ЛЕГАЛ КОНСАЛТИНГ" подано позовну заяву про оскарження рішення від 03.08.2020 № 1792148/31773312, про що складено акт приймання-передачі від 02.10.2020 до Договору про надання юридичних послуг № 088 від 03.09.2020, натомість про відсутність провадження позивач дізнався 20.06.2022 після відновлення роботи Єдиного державного реєстру судових рішень, призупиненої після початку збройної агресії російської федерації.

Разом з тим, доступ до Єдиного державного реєстру судових рішень, сервісів Стан розгляду справ та Список справ, призначених до розгляду було тимчасово призупинено з початку збройної агресії російської федерації, яка розпочалася 24.02.2022, при цьому у 2021 році, січні - лютому 2022 року відповідні інформаційні системи працювали і позивач не був позбавлений можливості дізнатися про наявність провадження у суді та стан його розгляду.

Крім того, під час тимчасового обмеження доступу до Єдиного державного реєстру судових рішень позивач міг отримати необхідну інформацію, звернувшись із письмовим запитом до суду або у телефонному режимі.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що посилання представника позивача на необізнаність про відсутність відкритого провадження у справі за адміністративним позовом, складеним відповідно до Договору про надання юридичних послуг № 088 від 03.09.2020, не можуть бути розцінені як поважні причини пропуску строку звернення до суду, оскільки такі обставини не пов`язані із об`єктивними перешкодами звернення до суду, натомість викликані пасивною поведінкою позивача щодо з`ясування факту дійсного виконання Договору про надання юридичних послуг № 088 від 03.09.2020.

Отже, вказані у заяві про поновлення строку на звернення до суду обставини не є поважними причинами пропуску строку звернення до суду.

Відповідно до пункту 9 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява повертається позивачеві, якщо: у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.

У свою чергу за змістом частини 1 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Згідно з частиною 2 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що оскільки вказані у заяві про поновлення строку на звернення до суду обставини не є поважними причинами пропуску строку звернення до суду, отже позовна заява підлягає поверненню.

Суд першої інстанції належним чином оцінив надані докази і на підставі встановленого, обґрунтовано відмовив у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Шляхбудмонтаж" про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду та повернув позовну заяву позивачу.

Відповідно до ч.1 ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Колегія суддів вважає, що ухвала Полтавського окружного адміністративного суду від 14.11.2022 року по справі № 440/9106/22 відповідає вимогам ст. 242 КАС України, а тому відсутні підстави для його скасування та задоволення апеляційних вимог позивача.

Згідно ч. 1 ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. ст. 311, 315, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Шляхбудмонтаж" - залишити без задоволення.

Ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 14.11.2022 по справі № 440/9106/22 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя (підпис)З.О. Кононенко Судді(підпис) (підпис) В.А. Калиновський О.М. Мінаєва