Постанова

від 29.06.2023 по справі 480/7632/22

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 червня 2023 р. Справа № 480/7632/22Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Калиновського В.А.,

Суддів: Кононенко З.О. , Мінаєвої О.М. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної служби України з безпеки на транспорті на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 02.03.2023, головуючий суддя І інстанції: Є.Д. Кравченко, вул. Герасима Кондратьєва, 159, м. Суми, 40021 по справі № 480/7632/22

за позовом ОСОБА_1

до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Відділу Державного нагляду (контролю) у Сумській області Державної служби України з безпеки на транспорті

про визнання протиправною та скасування постанови,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_1 , звернулась до Сумського окружного адміністративного суду з позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Відділу Державного нагляду (контролю) у Сумській області Державної служби України з безпеки на транспорті, в якому просила суд: визнати протиправною та скасувати постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу № 342013 від 22.08.2022.

Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 02.03.2023 року адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідачем, Державною службою України з безпеки на транспорті, подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції, при прийнятті рішення, норм матеріального та процесуального права, з обставин і обґрунтувань, викладених в апеляційній скарзі. Зазначив, що перевірка здійснювалась за письмовим зверненням Виконавчого комітету Сумської міської ради відповідно до листа № 695/03.02.02-08 від 14.07.2022, яким повідомлено відділ державного нагляду (контролю) у Сумській області про те, що з 11.07.2022 на автобусному маршруті №19 здійснює пасажирські перевезення ФОП ОСОБА_1 (відповідно до договору укладеного на підставі рішення виконавчого комітету Сумської міської ради від 24.06.2022 №250). Під час проведення перевірки та складання Акту посадовими особами встановлено та зафіксовано порушення розкладу руху. Вважає, що належними доказами підтвердження того, що ОСОБА_1 є перевізником є документи надані в момент здійснення рейдової перевірки, а саме Паспорт автобусного маршруту регулярних перевезень, міського № 19, який працює у звичайному режимі, назва маршруту "Ковпака-Роменська", паспорт розроблений та затверджений ФОП ОСОБА_1 08.07.2022. Належним доказом підтвердження того, що позивач перевізник є договір, укладений на підставі рішення виконавчого комітету Сумської міської ради від 24.06.2022 № 250, а також договір про організацію перевезення пасажирів на міському автобусному маршруті загального користування м. Суми № 258/26-22 від 01.07.2022. Саме на підставі вказаних договорів ФОП ОСОБА_1 здійснювала перевезення пасажирів за маршрутом № 19 в день проведення рейдової перевірки. Належність на праві власності транспортного засобу Рута НОМЕР_1 надає право позивачу використовувати останній для перевезення пасажирів на міському автобусному маршруті загального користування м. Суми № 19. Водій транспортного засобу заперечень щодо визначення позивача перевізником в акті перевірки не висловив. Під час розгляду справи про адміністративне правопорушення позивачем не підтверджено належними доказами, що транспортний засіб перебував у користуванні ПП « ОСОБА_2 ». Враховуючи вище обумовлене, стверджує, що на момент перевірки перевізником був саме позивач, а отже застосування адміністративно-господарського штрафу було здійснено до належної особи.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ч. 1 ст. 311 КАС України, справа розглядається в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що ОСОБА_1 належить транспортний засіб марки "Рута" модель 25 СПГ державний номер НОМЕР_1 , що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 (а.с. 8).

04.02.2020 між позивачем, ОСОБА_1 (орендодавець), та Приватним підприємством «Запорожець О.В.» (орендар) укладено договір, відповідно до умов якого, орендодавець передає, а орендар приймає в оренду за плату встановлену цим договором транспортні засоби:

- марки РУТА 25 СПГ, 2011 року випуску, шасі (кузов, рама) № НОМЕР_3 , тип автобус-D, за реєстраційним номером НОМЕР_4 , особливі відмітки: шасі НОМЕР_5 , який зареєстрований за ОРЕНДОДАВЦЕМ на підставі Свідоцтва про реєстрацію ТЗ НОМЕР_6 , виданого ВРЕР ДАІ з обслуг м. Суми Сумськ., Білоп., Красноп. p-в підпорядкованого УМВС від 28.10.2011 року;

- марки РУТА 25 СПГ, 2011 року випуску, шасі (кузов, рама) № НОМЕР_7 , тип автобус-D, за реєстраційним номером НОМЕР_1 , шасі НОМЕР_8 , який зареєстрований за ОРЕНДОДАВЦЕМ на підставі Свідоцтва про реєстрацію ТЗ НОМЕР_2 , виданого ВРЕР ДАІ з обслуг м. Суми Сумськ., Білоп., Красноп. p-в підпорядкованого УМВС від 29.10.2011 року;

- марки РУТА 22 Инва СПГ, 2011 року випуску, шасі (кузов, рама) № НОМЕР_9 , тип ТЗ - автобус-D, за реєстраційним номером НОМЕР_10 , шасі НОМЕР_11 , який зареєстрований за ОРЕНДОДАВЦЕМ на підставі Свідоцтва про реєстрацію ТЗ НОМЕР_12 , виданого ВРЕР ДАІ з обслуг м. Суми, Сумськ., Білоп., Красноп. p-в підпорядкованого УМВС від 29.10.2011 року.

Згідно із пунктом 1.2 вказаного договору ОРЕНДАР самостійно здійснює використання транспортних засобів у своїй діяльності і має право без згоди ОРЕНДОДАВЦЯ укладати від свого імені договори перевезення, а також інші договори відповідно до призначення транспортного засобу.

Відповідно до пункту 3.1 даний договір набирає чинності з моменту його нотаріального посвідчення і діє до тридцять першого грудня 2022 року (а.с. 16).

На підставі цього договору Територіальним сервісним центром 5946 МВС України видано Приватному підприємству "Запорожець О.В." тимчасовий реєстраційний талон ХХТ № 031621 на транспортний засіб марки "Рута" модель 25 СПГ державний номер НОМЕР_1 дійсний до 31.12.2022 (а.с. 9).

12.07.2022 під час проведення перевірки службовими особами відділу державного нагляду (контролю) у Сумській області здійснено перевірку належного позивачу транспортного засобу "Рута" модель 25 СПГ державний номер НОМЕР_1 , яким здійснювалось регулярне перевезення пасажирів міським автобусним маршрутом № 19 "Ковпака - Роменська" під керуванням водія ОСОБА_3 .

За наслідками перевірки посадовими особами відповідача 12.07.2022 складено акт № 314524 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, в якому встановлено, що при наданні послуг з перевезення пасажирів регулярним маршрутом м. Суми "Ковпака-Роменська" автомобільний перевізник здійснив порушення, а саме на момент перевірки відсутній розклад руху, чим порушено статтю 39 Закону України «Про автомобільний транспорт».

Відповідальність за вказане порушення передбачена абзацом 3 частини 1 статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» (а.с. 50).

Листом відділу державного нагляду (контролю) у Сумській області від 05.08.2022 № 23527/38/24-22 позивача було запрошено для участі у розгляді справи про правопорушення (а. с. 51).

За результатами розгляду даної справи, 22.08.2022 відділом державного нагляду (контролю) у Сумській області стосовно позивача винесено постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу № 342013. Вказаною постановою за порушення статті 39 Закону України «Про автомобільний транспорт» на підставі абзацу 3 частини 1 статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» на ОСОБА_1 накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000,00 грн. (а. с. 52).

Не погодившись із постановою про застосування адміністративно-господарського штрафу, позивач звернулась з даним позовом до суду.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що відповідачем не доведено правомірність оскаржуваного рішення, з огляду на те, що ОСОБА_1 не була автомобільним перевізником, а тому позивач не може бути притягнута до відповідальності відповідно до абзацу третього частини першої статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт".

Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Відносини між автомобільними перевізниками, замовниками транспортних послуг, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами суб`єктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень регулюються Законом України «Про автомобільний транспорт» № 2344-ІІІ від 05.04.2001 (далі - Закон № 2344-ІІІ).

Частиною четвертою статті 6 Закону № 2344-ІІІ передбачено, що реалізація державної політики у сфері автомобільного транспорту здійснюється через центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування.

Згідно із абзацом четвертим пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 10.09.2014 за №442 "Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади" утворено Державну службу України з безпеки на транспорті, реорганізувавши шляхом злиття Державну інспекцію з безпеки на морському та річковому транспорті, Державну інспекцію з безпеки на наземному транспорті.

Пунктом 1 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 за № 103 (далі - Положення № 103), визначено, що Державна служба України з безпеки на транспорті (далі - Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури України і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті.

Так, Укртрансбезпека відповідно до підпункту 2 пункту 5 Положення № 103 відповідно до покладених на неї завдань, здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням вимог законодавства на автомобільному, міському електричному, залізничному транспорті.

Згідно із пунктом 8 Положення № 103 Укртрансбезпека здійснює свої повноваження безпосередньо, через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Отже, державній службі України з безпеки на транспорті в особі її відділів державного нагляду (контролю) в областях надано право здійснювати державний контроль за додержанням вимог законодавства на автомобільному транспорті.

До того ж, частинами 14, 17 статті 6 Закону № 2344-ІІІ передбачено, що державний контроль автомобільних перевізників на території України здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі). Рейдові перевірки (перевірки на дорозі) дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом здійснюються шляхом зупинки транспортного засобу або без такої зупинки посадовими особами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, та його територіальних органів, які мають право зупиняти транспортний засіб у форменому одязі за допомогою сигнального диска (жезла) відповідно до порядку, затвердженого Кабінетом Міністрів України.

Процедура проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі) щодо додержання автомобільними перевізниками вимог законодавства про автомобільний транспорт визначається Порядком проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 № 1567 (далі - Порядок № 1567).

Відповідно до підпункту 1 пункту 15 Порядку № 1567, під час проведення рейдової перевірки (перевірки на дорозі) перевіряється виключно наявність визначених статтями 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом.

Так, стаття 39 Закону №2344-III визначає документи, на підставі яких виконуються пасажирські перевезення.

Автомобільні перевізники, водії, пасажири повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконуються пасажирські перевезення.

Документи для регулярних пасажирських перевезень:

для автомобільного перевізника - ліцензія, договір із органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування чи їх дозвіл, паспорт маршруту, документ, що засвідчує використання автобуса на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством України;

для водія автобуса - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, квитково-касовий лист, схема маршруту, розклад руху, таблиця вартості проїзду (крім міських перевезень), інші документи, передбачені законодавством України.

Надаючи оцінку встановленим обставинам справи та доводам апеляційної скарги, колегія суддів зазначає наступне.

Під час перевірки відповідачем встановлено, що регулярні пасажирські перевезення здійснювались (перевезення пасажирів регулярним маршрутом №19 Ковпака-Роменська) без належного документа - розкладу руху, обов`язкова наявність якого визначена абз. 3 ч. 2 ст. 39 Закону №2344-ІІІ, про що було складено відповідний акт.

Судова колегія звертає увагу на те, що у межах цієї справи учасниками не оспорюється правильність висновків контролюючого органу про відсутність у водія під час рейдової перевірки розкладу руху. Спірним є те, що позивач не вважає себе автомобільним перевізником.

Так, статтею 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» передбачені види відповідальності за порушення законодавства про автомобільний транспорт, які застосовуються до автомобільних перевізників.

Відповідно до абзацу третього частини першої статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи, зокрема, надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону, - штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Отже, як зазначено в частині першій статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», суб`єктом відповідальності за вказане правопорушення є саме автомобільний перевізник.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про автомобільний транспорт», автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами.

Згідно свідоцтва про державну реєстрацію серія В01 № 472620, дата проведення державної реєстрації 08.12.1994, ОСОБА_1 зареєстрована фізичною особою-підприємцем (а.с. 17).

Міністерством транспорту та зв`язку ОСОБА_1 видано ліцензію серія АД № 077179 на внутрішні перевезення пасажирів автобусами, строк дії ліцензії: 18.10.2012 - необмежений (а.с. 15).

Отже, належність на праві власності транспортного засобу РУТА 25 СПГ НОМЕР_1 (а.с. 8) надає право позивачу використовувати останній для перевезення пасажирів на міському автобусному маршруті загального користування м. Суми №19.

Частиною 1 статті 42 Закону України «Про автомобільний транспорт» передбачено, що договір про організацію перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування міському, приміському та міжміському, які не виходять за межі території області (внутрішньообласні маршрути), укладається між органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування та автомобільним перевізником і вважається укладеним з моменту його підписання сторонами.

Як свідчать матеріали справи, на підставі рішення виконавчого комітету Сумської міської ради від 24.06.2022 № 250 «Про внесення змін до рішення виконавчого комітету Сумської міської ради від 29.04.2022 № 112 «Про продовження терміну дії договорів про організацію перевезення пасажирів на міських автобусних маршрутах загального користування в м. Суми» не подовжено дію договорів № 93/26-17 від 10.03.2017 та № 94/26-17 від 10.03.2017 з ПП «Запорожець О.В», за якими виконувалося обслуговування автобусних маршрутів загального користування № 19 «Роменська - Ковпака» та № 3 «Аеропорт - Героїв Крут». До проведення конкурсу з перевезення пасажирів на міських та приміських автобусних маршрутах загального користування у межах території Сумської міської територіальної громади призначено автомобільним перевізником на міському автобусному маршруті загального користування № 19 "Роменська-Ковпака" фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 (а.с. 13).

01.07.2022 між Виконавчим комітетом Сумської міської ради та ФОП ОСОБА_1 укладено договір № 258/26-22 про організацію перевезення пасажирів на міському автобусному маршруті загального користування в м. Суми № 19 "Роменська-Ковпака", який діє з 11.07.2022 (а.с. 18-22).

Отже, належним доказом підтвердження того, що позивач - перевізник є договір укладений на підставі рішення виконавчого комітету Сумської міської ради від 24.06.2022 № 250, а також договір про організацію перевезення пасажирів на міському автобусному маршруті загального користування м. Суми № 258/26-22 від 01.07.2022.

Суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що належними доказами підтвердження того, що ОСОБА_1 є перевізником є документи надані в момент здійснення рейдової перевірки, а саме Паспорт автобусного маршруту регулярних перевезень, міського №19, який працює у звичайному режимі, назва маршруту «Ковпака-Роменська», паспорт розроблений та затверджений ФОП ОСОБА_1 08.07.2022.

Отже, документи надані під час перевірки підтверджували інформацію про те, що по маршруту здійснювала перевезення саме ФОП ОСОБА_1 , в іншому випадку водій надав би інші документи для перевірки.

На момент виникнення спірних правовідносин, під час здійснення Укртрансбезпекою своїх повноважень, позивач не надала документів, які б підтверджували ту обставину, що вона не є автомобільним перевізником.

Колегія суддів зазначає, що надані до позову матеріали відносно оренди транспортного засобу іншою особою не є юридично значимими документами для цілей визначення перевізника, оскільки були відсутні на місці події, а фактичні обставини зафіксовані в акті, який саме і є первинним носієм доказової інформації. Надання матеріалів щодо оренди згодом, навіть не у зв`язку з розглядом справи Укртрансбезпекою, жодним чином не спростовує та не змінює встановлених на місці події фактичних обставин, зафіксованих в акті проведення перевірки, не створює для цього акту наслідків юридично дефектного документу та не нівелює зафіксованих в акті обставин.

В свою чергу суд першої інстанції помилково з`ясував лише ті обставини, що стосувалися передачі позивачем в оренду транспортних засобів, а не факт здійснення чи не здійснення позивачем перевезення.

Також, суд першої інстанції помилково дійшов висновку про те, що позивач не є автомобільним перевізником про, що свідчать письмові пояснення позивача про те, що у ФОП ОСОБА_1 протягом 2020-2023 років не працював водій ОСОБА_3 , оскільки відповідні обставини мають підтверджуватись належними доказами, а не письмовими поясненнями позивача.

Суд зазначає, що розклад руху є документом на підставі якого виконується регулярне пасажирське перевезення та який, відповідно до статті 39 Закону №2344-III, водій автобуса повинен мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху.

Як свідчать матеріали справи, в ході перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом автомобільним перевізником ОСОБА_1 , було встановлено, що при наданні послуг з перевезення пасажирів регулярним маршрутом м. Суми "Ковпака-Роменська" автомобільний перевізник здійснив порушення, а саме на момент перевірки відсутній розклад руху, чим порушено статтю 39 Закону України «Про автомобільний транспорт».

Відповідальність за вказане порушення передбачена абзацом 3 частини 1 статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт».

Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що постанова Державної служби України з безпеки на транспорті про застосування адміністративно-господарського штрафу № 342013 від 22.08.2022 відповідає вимогам ч. 2 ст. 2 КАС України, а тому позовні вимоги про визнання її протиправною та скасування є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Колегія суддів також враховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів апелянта), сформовану у справі Серявін та інші проти України (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (RuizTorijav. Spain) № 303-A, пункт 29).

Також згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Згідно ч.2 ст.6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, а ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачає, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Відповідно до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню. Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.

Зважаючи на встановлені обставини справи, колегія суддів дійшла висновку, що рішення Сумського окружного адміністративного суду від 02.03.2023 року по справі №480/7632/22 прийнято з неправильним застосуванням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи по суті, а отже підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 311, 315, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті - задовольнити.

Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 02.03.2023 по справі № 480/7632/22 - скасувати.

Прийняти постанову, якою у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя В.А. Калиновський Судді З.О. Кононенко О.М. Мінаєва