Постанова

від 29.06.2023 по справі 520/4679/22

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 червня 2023 р. Справа № 520/4679/22Другий апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Присяжнюк О.В.,

Суддів: Спаскіна О.А. , Любчич Л.В. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління Держпраці у Сумській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 23.03.2023 р. (ухвалене суддею Зінченко А.В.) по справі № 520/4679/22

за позовом Управління Держпраці у Сумській області

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вултекс-С"

про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду,

ВСТАНОВИВ:

Управління Держпраці у Сумській області звернулося до суду з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВУЛТЕКС-С», в якому просило: застосувати заходи реагування у сфері державного нагляду до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВУЛТЕКС-С», а саме до усунення зазначених в позові порушень зупинити: виконання роботи підвищеної небезпеки, а саме: роботи в діючих електроустановках (порушення зазначене в пункті 4, 5, 6, 7, 8, 12, 13, 14, 39, 40, 41, 43 Акта перевірки № СМЗ8/265 від 19.01.2022 р.); експлуатацію устаткування підвищеної небезпеки, а саме: усі типи машин та устаткування, що наведені у підпунктах 1 і 2 пункту 2 Технічного регламенту безпеки машин, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.01.2013 р. № 62, відповідно до договору оренди обладнання № 9/08 від 01.03.2021 р. про передачу від ТОВ «ФТГ ГРУП» (код ЄДРПОУ 42040501) до ТОВ «ВУЛТЕКС-С» у користування наступного обладнання: змащувальний пристрій (1 одиниця), кіпний пітатель АГ1М (1 одиниця); мотальна машина М-150 (1 одиниця); прядильна машина сельфактор Ві§а§1і В6 (1 одиниця); робоча машина РО (1 одиниця); снувальна машина Тексима 4126/2 (1 одиниця); сукнувальна машина СВ-500Ш (1 одиниця); ткацький станок СТБ 2-220 (9 одиниць); ткацькі навої (1 одиниця), трепальна машина ВМ ОММІ (1 одиниця); чесальний апарат Вогсіїі 2500 (1 одиниця); щипальна машина Бефарма АС-42 (1 одиниця); щипальна машина ЩЗ-140111 (1 одиниця); смесова камера Лабаз (усі машини не мають заводських табличок та інвентарних номерів) (порушення зазначене в пункті 13. 14. 22. 38 Акта перевірки № СМ38/265 від 19.01.2022 р.); експлуатацію устаткування підвищеної небезпеки, а саме: обладнання, що працює під тиском - повітрозбірники у складі компресорів в апаратно-прядильній дільниці та в камвольно-прядильній дільниці (номери візуально неможливо визначити, документи відсутні) (порушення зазначене в пункті 19, 20, 21 Акта перевірки № СМЗ8/265 від 19.01.2022 р.); виконання роботи підвищеної небезпеки, а саме: налагодження, ремонт, технічне обслуговування машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки - усіх типів машин та устаткування, що наведені у підпунктах 1 і 2 пункту 2 Технічного регламенту безпеки машин, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.01.2013 р. № 62 (порушення зазначене в пункті 4, 5, 23, 39, 40, 41, 43 Акта перевірки № СМ38/265 від 19.01.2022 р.): експлуатацію устаткування підвищеної небезпеки, а саме: вантажопідіймальні крани машини - таль електрична в камвольно-прядильній дільниці (заводський номер та тип візуально встановити не можливо, паспорт відсутній) (порушення зазначене в пункті 24. 25 Акта перевірки № СМЗ8/265 від 19.01.2022 р.); виконання роботи підвищеної небезпеки, а саме: вантажно-розвантажувальні роботи за допомогою машин і механізмів (порушення зазначене в пункті 4, 5, 26, 28, 39, 40, 41, 43 Акта перевірки № СМЗ8/265 від 19.01.2022 р.).

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 23.03.2023 р. у задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 23.03.2023 р. та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги, апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а саме: вимог Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», Кодексу адміністративного судочинства України та на не відповідність висновків суду обставинам справи.

Відповідач подав до суду апеляційної інстанції письмовий відзив на апеляційну скаргу, в якому, посилаючись на законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, вважає, що вимоги апеляційної скарги відповідача задоволенню не підлягають з наступних підстав.

Згідно із ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Судовим розглядом встановлено, що фахівцями Управлінням Держпраці у Сумській області в період з 13.01.2022 р. по 19.01.2022 р. проведено планову перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «ВУЛТЕКС-С» щодо дотримання вимог законодавства у сфері охорони праці, промислової безпеки, гігієни праці, провадження з вибуховими матеріалами промислового призначення, за результатами якої складено Акт № СМ38/265 від 19.01.2022 р. про порушення за висновками якого встановлені наступні порушення відповідачем вимог Закону України «Про охорону праці», а саме: інструкції з охорони праці що діють на підприємстві (інструкція з ОП № 12 для слюсаря-ремонтника: інструкція з ОП № 13 для слюсаря; інструкція з ОП № 19 для майстра; інструкція з ОП № 23 для помічника майстра) розроблені не на основі чинних нормативно-правових актів з охорони праці, з урахуванням конкретних умов виробництва та вимог безпеки, вказані інструкції передбачені для підприємств машинобудівної промисловості, а не враховують порядок обслуговування ткацького виробництва, що є порушенням ст. 13 Закону України Про охорону праці, п. 4 Глави 1 НПАОП 0.00-4.15-98 Положення про розробку інструкції з охорони праці; інструкції з охорони праці (інструкція з ОП № 12 для слюсаря-ремонтника; інструкція з ОП № 13 для слюсаря; інструкція з ОП № 19 для майстра; інструкція з ОП № 23 для помічника майстра) не враховують виконання певного виду або за певною професією на всіх робочих місцях, де за дорученням роботодавця виконуються ці роботи, трудові чи службові обов`язки, що є порушенням ст.13 Закону України Про охорону праці, п. 3 Глави 1 НПАОП 0.00-4.15-98 Положення про розробку інструкції з охорони праці; видача працівникам спеціального одягу, взуття та інших засобів індивідуального захисту не обліковується належним чином в особистих картках обліку за встановленою формою, що є порушенням ст. 8 Закону України Про охорону праці, п. 9 Розділу III НПАОП 0.00-7.17-18 Мінімальні вимоги безпеки і охорони здоров`я при використанні працівниками засобів індивідуального захисту на робочому місці; на підприємстві не складена таблиця врахування ризиків для обґрунтування вибору та використання 313 за характером виконуваних робіт з урахуванням кваліфікації 313 відповідно до чинних національних стандартів, що є порушенням ст. 8 Закону Про охорону праці, п. 11 Розділу III НПАОП 0.00-7.17-18 Мінімальні вимоги безпеки і охорони здоров`я при використанні працівниками засобів індивідуального захисту на робочому місці; всі працівники підприємства (крім директора, інженера з ОП. інженера - енергетики та навчальної дільниці) під час прийому на роботу і в процесі роботи не проходять на підприємстві за рахунок роботодавця навчання та перевірку знань з питань охорони праці, надання домедичної допомоги потерпілим від нещасних випадків, а також правил поведінки у разі виникнення аварії, що є порушенням ст. 18 Закону України Про охорону праці, п. 3.1 НПАОП 0.00-4.12-05 Типове положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці; електротехнологічні працівники (начальники дільниці, майстри, помічники майстрів, слюсарі, електромонтери) не пройшли навчання і перевірку знань з електробезпеки на II групу, що є порушенням ст. 13 Закону України Про охорону праці, Розділу IV п. 2.2 та п. 2.3 ПТЕЕС Правил технічної експлуатації електроустановок споживачів та є порушенням п. 1.3.1 НПАОП 40.1-1.21-98 Правил безпечної експлуатації електроустановок споживачів; всім електротехнологічним працівникам не проведено належним чином первинне навчання та перевірку знань на II групу з електробезпеки. Відсутні підтверджуючи документи (посвідчення, протоколи) щодо первинного навчання. В журналі перевірки знань ТОВ ВУЛТЕКС-С від 01.11.2019 р. всім працівникам проводиться повторне навчання на II або III групу без первинного, що є порушенням ст. 18 Закону України Про охорону праці, п. 1.3.1 НПАОП 40.1-1.21-98 Правил безпечної експлуатації електроустановок споживачів; працівникам під час проходження навчання з електробезпеки не враховуються вимоги Правил технічної експлуатації електроустановок споживачів, що є порушенням ст. 18 Закону України Про охорону праці, п. 1.3.1 НПАОП 40.1-1.21-98 Правил безпечної експлуатації електроустановок споживачів; порядок навчання і перевірки знань працівників з електробезпеки не узгоджений з Держпраці, що є порушенням ст. 18 Закону України Про охорону праці, п. 2.1.1 НПАОП 40.1-1.21-98 Правил безпечної експлуатації електроустановок споживачів; на підприємстві відсутній та не ведеться Журнал обліку, перевірки та випробування електроінструменту, трансформаторів, перетворювачів частоти та переносних світильників, що є порушенням ст. 13 Закону України Про охорону праці, п. 6.7.36 Додатку 6 НПАОП 40.1-1.21-98 Правил безпечної експлуатації електроустановок споживачів; на підприємстві не призначена особа відповідальна за збереження та справність електроінструменту, що є порушенням ст. 13 Закону України Про охорону праці, п. 6.7.7 НПАОП 40.1-1.21-98 Правил безпечної експлуатації електроустановок споживачів; не надані відомості щодо проведеного інструктажу не електротехнічних працівників на 1 групу з електробезпеки, що є порушенням ст. ст. 13, 18 Закону України Про охорону праці, п. 2.1.3 НПАОП 40.1-1.21-98 Правил безпечної експлуатації електроустановок споживачів, п. 6.4, п. 6.5, п. 6.6, п. 6.10 НПАОП 0.00-4.12-05; на підприємстві не проведені випробування опору заземлюючих пристроїв, ізоляції електромережі і струмоприймачів та відповідних ланцюгів всіх електроустановок у виробничих дільницях, що є порушенням ст. 13 Закону України Про охорону праці, п. 7.3.11, п. 7.3.13 НПАО 40.1-1.21-98 Правил безпечної експлуатації електроустановок споживачів; на час перевірки не надані (відсутні) паспорти всіх заземлюючих пристроїв, що передбачено п. 7.4 розділу VII ПТЕЕС, що є порушенням вимог ст. 13 Закону України Про охорону праці, п.1.1.7 НПАОП 40.1-1.21-98 Правил безпечної експлуатації електроустановок споживачів; стан ізоляції та надійність заземлення щороку та після капітального ремонту не перевіряються, що є порушенням ст. 13 Закону України Про охорону праці, п. 6 розділу 5 глави II НПАОП 17.2-1.01-08 Правила охорони праці у вовняному виробництві; відсутні відомості щодо захищеності виробничих будівель, споруд та зовнішніх установок від потрапляння блискавки, що є порушенням ст. 13 ЗУ Про охорону праці, п. 9 розділу 5 глави II НПАОП 17.2-1.01-08 Правила охорони праці у вовняному виробництві; на час перевірки в електроустановках підприємства відсутні однолінійні схеми електричних з`єднань для нормальних режимів роботи обладнання, що є порушенням ст. 13 ЗУ Про охорону праці, п. 3.3 розділу IV ПТЕЕС Правил технічної експлуатації електроустановок споживачів та с порушенням п. 1.3.1 та п. 8.7.3 НПАОП 40.1-1.21-98 Правил безпечної експлуатації електроустановок споживачів; відсутні маркувальні таблички на компресорі в апаратно-прядильній дільниці та в камвольно-прядильній дільниці, нанесені ударним способом з відповідними даними (найменування або товарний знак виробника: заводський номер виробу; рік виготовлення; роздрукований тиск в барах, дату ТО і ГВ). що є порушенням ст. 13 Закону України Про охорону праці, п. 1 розділу IV НПАОП 0.00-1.81-18 2 Правила охорони праці під час експлуатації обладнання, що працює під тиском; на час перевірки працівники підприємства експлуатують обладнання підвищеної небезпеки без одержання дозволу територіального органу Держпраці на експлуатацію машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, що передбачено п. 8 групи А переліку машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, затвердженого постановою КМ України від 03.02.2021 р. № 77, що є порушенням ст. 21 Закону України Про охорону праці, п. 6 Порядку видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.10.2011 р. № 1107; обладнання під тиском (повітрозбірники у складі компресорів) не споряджено обліковим номером і не обліковується в журналі обліку, що є порушенням ст. 13 Закону України Про охорону праці, п. 1 глави 6 розділу VII НПАОП 0.00-1.81-18 Правила охорони праці під час експлуатації обладнання, що працює під тиском; директор Лук`яненко О.В., як роботодавець, не забезпечив утримання обладнання під тиском (повітрозбірник у складі компресора) у справному стані та безпечну експлуатацію шляхом належного технічного обслуговування, технічного огляду, експертного обстеження у випадках, передбачених законодавством, та ремонту власними силами або шляхом укладення договору з іншим суб`єктом господарювання на виконання зазначених робіт, що є порушенням ст. 13 Закону України Про охорону праці, п. 1 , п. З, п. 4 глави 1 розділу VII НПАОП 0.00-1.81-18 Правила охорони праці під час експлуатації обладнання, що працює під тиском; на підприємстві здійснюється експлуатація відповідно до договору оренди обладнання (усі машини не мають заводських табличок та інвентарних номерів) без подання до територіального органу Держпраці декларації відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства з питань охорони праці, що є порушенням ст. 21 ЗУ Про охорону праці, п. 21 Порядку видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.10.2011 р. № 1107 (пункт 1 групи Б переліку машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2021 р. № 77); на підприємстві здійснюється експлуатація та обслуговування власними силами обладнання підвищеної небезпеки за відсутності дозволу на виконання робіт підвищеної небезпеки, що є порушенням ст. 21 Закону України Про охорону праці, п. 6 Порядку видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.10.2011 р. № 1107 (пункт 11 групи А Додатку 2 до постанови Кабінету Міністрів України від 03.02.2021 р. № 77); під час експлуатації вантажопідіймального механізму використовуються немарковані знімні вантажозахоплювальні пристрої, які не пройшли періодичний огляд, що є порушенням ст. 13 Закону України Про охорону праці, п. 7 розділу 2 глави VII та підпункту 12 пункту 10 розділу 6 глави VI НПАОП 0.00-1.80-18 Правила охорони праці під час експлуатації вантажопідіймальних кранів, підіймальних пристроїв і відповідного обладнання; на час перевірки працівники експлуатують обладнання підвищеної небезпеки без одержання дозволу територіального органу Держпраці на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки (таль електрична), що є порушенням ст. 21 Закону України Про охорону праці та п. 6 Порядку видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.10.2011 р. № 1107; місця виконання вантажно-розвантажувальних робіт не позначаються знаками безпеки (склад сировини, склад готової продукції, камвольно-прядильна дільниця), що є порушенням ст. 13 Закону України Про охорону праці, п. 46, п. 28 розділу З НПАОП 0.00-1.75-15 Правила охорони праці під час вантажно-розвантажувальних робіт; відсутня інструкція щодо розміщення та зберігання матеріалів в складі сировини, де повинно бути вказано, яка сировина та які матеріали можуть зберігатися на даному складі, у якій кількості, у якій тарі, способи складування та зберігання, а також порядок та спосіб відпустку зі складу, що є порушенням ст. 13 Закону України Про охорону праці, п. 2 глави VII НПАОП 17.2-1.01-08 Правила охорони праці у вовняному виробництві; суб`єктом господарювання виконуються роботи з підвищеною небезпекою, а саме вантажно-розвантажувальні роботи за допомогою машин і механізмів (штабелер гідравлічний Compass MS-10/16) без отримання дозволу на виконання таких робіт, що є порушенням ст. 21 ЗУ Про охорону праці, п.6 Порядку видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.10.2011 р. № 1107 (пункт 20 групи А Додатку 2 до постанови Кабінету Міністрів України від 03.02.2021 р. № 77); перед в`їздом на територію підприємства відсутня інформація (схеми, плани) про розташування виробничих підрозділів, доріг, пожежних гідрантів, швидкість руху автотранспорту, що є порушенням вимог п.5 розділу 1 глави ІІ НПАОП 17.2-1.01-08 "Правила охорони праці у вовняному виробництві"; дороги і пішохідні доріжки на території не очищуються від снігу, є слизькими, що є порушенням п.6 розділу 1 глави ІІ НПАОП 17.2-1.01-08 "Правила охорони праці у вовняному виробництві"; не визначена категорія з вибухопожежної та пожежної небезпеки, а також клас зони, у тому числі для зовнішніх виробничих і складських дільниць, які необхідно позначати на вхідних дверях до приміщення, у межах зон у середині приміщень та зовні, відповідно до вимог нормативно-правових актів для всіх будівель та приміщень виробничого, складського призначення, що є порушенням п.9 розділу 1 глави ІІ НПАОП 17.2-1.01-08 "Правила охорони праці у вовняному виробництві"; відсутня проектна документація щодо відповідності об`ємно-планувальних та конструктивних рішень виробничих будівель (цехів, дільниць), яка б підтверджувала відповідність вимогам нормативних актів, що є порушенням ст. 13, 21 Закону України Про охорону праці, п. 11 розділу 1 глави II, п. 1, п. 2 розділу 1 глави III НПАОП 17.2-1.01-08 Правила охорони праці у вовняному виробництві; виробничі будівлі та споруди не обладнані технічними засобами протипожежного захисту (установками сигналізації пожежегасіння, системами оповіщення про пожежу тощо) та первинними засобами пожежегасіння, що є порушенням п. 13 розділу 1 глави II НПАОП 17.2-1.01-08 Правила охорони праці у вовняному виробництві; виробничі, допоміжні будівлі й приміщення не обладнані припливно-витяжною вентиляцією, яка повинна бути обґрунтована розрахунками, які підтверджують забезпечення необхідного повітрообміну, температури та стану повітряного середовища, що є порушенням п.1, п. З розділу 3 глави II НПАОП 17.2-1.01-08 Правила охорони праці у вовняному виробництві; не проводиться періодична перевірка стану повітряного середовища виробничих приміщень, що є порушенням п. 7 розділу 3 глави II НПАОП 17.2-1.01-08 Правила охорони праці у вовняному виробництві; не розроблені технологічні карти на кожну операцію технологічного процесу виробництва, що є порушенням п. 1 розділу 1 глави III НПАОП 17.2-1.01-08 Правила охорони праці у вовняному виробництві; відсутні паспорти з технічними характеристиками і даними щодо охорони праці на все обладнання, що працює, та нове обладнання. Усі зміни, що вносяться в конструкцію обладнання в процесі його експлуатації, ремонту і модернізації, мають фіксуватись у паспорті. Порушення п. 1 розділу 1 глави V НПАОП 17.2-1.01-08 Правила охорони праці у вовняному виробництві; не проведено експертизу на відповідність нормативно-правовим актам з охорони праці, що чинні на території України відповідно до договору оренди обладнання, що є порушенням п. 4, п. 6 розділу 11 НПАОП 0.00-7.14-17 Вимоги безпеки та захисту здоров`я під час використання виробничого обладнання працівниками, п. 4 глави II НПАОП 0.00-7.14-17 Вимоги безпеки та захисту здоров`я під час використання виробничого обладнання працівниками; атестація робочих місць за умовами праці на підприємстві проведено не у відповідності до вимог Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці та методичних рекомендацій щодо проведення атестації робочих місць за умовами праці (накази про атестацію робочих місць та про результати атестації видані формально), що є порушенням ст. 13 Закону України Про охорону праці, п. З Порядку № 442; в ході перевірки підприємством не надано жодних документів, що підтверджують організацію проведення лабораторних досліджень умов праці з визначенням шкідливих та небезпечних факторів виробничого середовища і трудового процесу на всіх робочих місцях, згідно наданого штатного розпису на 2021- 2022 роки, що є порушенням абз. 8 ч. 2 ст. 13 Закону України Про охорону праці; власником не забезпечено за свої кошти організацію проведення попереднього (при прийнятті на роботу) і періодичних (протягом трудової діяльності) медичних оглядів працівників, зайнятих на важких роботах, роботах із шкідливими чи небезпечними умовами праці або таких, де є потреба у професійному доборі, а також щорічного медичного огляду осіб віком до 21 років, що є порушенням ч. 1 ст. 169 КЗпП, с.1 ст.17 Закону України № 2694; в ході перевірки підприємством не надано жодних документів, що підтверджують організацію проведення позачергового медичного огляду працівників за рахунок роботодавця у випадках, визначених законодавством, що є порушенням ч. 3 ст. 17 Закону № 2694; підприємство не зверталося до Управління Держпраці у Сумській області із заявою на визначення категорій працівників, які підлягають проведенню попереднього (періодичного) медичного огляду у 2019-2022 роках, а також для погодження списку, плану-графіку та заключного акту, що є порушенням пунктів 2.3-2.5, 3.1, 3.3-3.7 Наказу № 246.

На підставі висновків вищевказаного акту перевірки позивачем складено Припис про усунення виявлених під час перевірки порушень № СМ38/265/17 від 19.01.2022 р.

У зв`язку з виявленими порушеннями, які несуть загрозу життю та здоров`ю людини позивач звернувся до суду з цим позовом про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду до усунення вказаних у вищевказаному акті порушень.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що припис, на підставі якого позивач просить застосувати заходи реагування у сфері державного нагляду до Товариства з обмеженою відповідальністю ВУЛТЕКС-С скасований у судовому порядку.

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції з наступних підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності".

Згідно із ст. 3 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, державний нагляд (контроль) здійснюється за принципами, зокрема, об`єктивності та неупередженості здійснення державного нагляду (контролю); здійснення державного нагляду (контролю) лише за наявності підстав та в порядку, визначених законом; відкритості, прозорості, плановості й системності державного нагляду (контролю); презумпції правомірності діяльності суб`єкта господарювання у разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно- правових актів допускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків суб`єкта господарювання та/або повноважень органу державного нагляду (контролю).

Припис - обов`язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб`єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства. Припис не передбачає застосування санкцій щодо суб`єкта господарювання. Припис видається та підписується посадовою особою органу державного нагляду (контролю), яка здійснювала перевірку (ч. 8 ст. 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності»).

Відповідно до ч. 2 ст. 8 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, органи державного нагляду (контролю) та їх посадові особи під час здійснення заходів державного нагляду (контролю) зобов`язані: повно, об`єктивно та неупереджено здійснювати державний нагляд (контроль) у межах повноважень, передбачених законом; у межах своєї компетенції надавати суб`єкту господарювання консультаційну підтримку з питань здійснення державного нагляду (контролю); дотримуватися встановлених законом принципів, вимог та порядку здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Статтею 21 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності встановлено, що суб`єкт господарювання має право звернутися до відповідного центрального органу виконавчої влади або до суду щодо оскарження рішень органів державного нагляду (контролю).

Судовим розглядом встановлено, що позивач звернувся до суду з цим позовом, у зв`язку із встановленням висновками Акту перевірки № СМЗ8/265 від 19.01.2022 р. порушень відповідачем Закону України «Про охорону праці», на підставі якого винесено припис про усунення виявлених порушень № СМ38/265/17 від 19.01.2022 р., відповідно до якого керівника позивача зобов`язано усунути виявлені під час перевірки порушення.

Як вбачається з припису про усунення виявлених порушень № СМ38/265/17 від 19.01.2022 р., посадові особи відповідача виходили з того, що на момент проведення перевірки посадовим особам Держпраці товариством не надано необхідні документи, з яких можливо було встановити відсутність виявлених перевіркою порушень, в зв`язку з чим вони є встановленими обґрунтовано; під час проведення перевірки інспектором праці було зафіксовано залучення працівників до вантажно-розвантажувальних операцій, на підтвердження чого відповідачем до суду надано фото.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 20.12.2022 р., яке, згідно із відомостей з Єдиного державного реєстру судових рішень набрало законної сили 20.01.2023 р. у справі № 520/3278/22, задоволено позов ТОВ «ВУЛТЕКС-С» до Управління Держпраці у Сумській області, визнано протиправним та скасовано Припис Управління Держпраці у Сумській області від 19.01.2022 р. № СМ 38/265/17 про усунення виявлених порушень законодавства у сфері охорони праці, промислової безпеки, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення.

Відповідно до ч. 4 ст. 78 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Із врахуванням вищевикладених обставин, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що оскільки судовим рішенням, яке набрало законної сили, визнано протиправним та скасовано Припис яким Управління Держпраці у Сумській області зобов`язувало Товариство з обмеженою відповідальністю «ВУЛТЕКС-С» усунути аналогічні порушення, які встановлені Актом на підставі висновків якого позивач просить застосувати заходи реагування до відповідача, то відсутні підстави для задоволення позову Управління Держпраці у Сумській області.

Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Відповідно до п. 30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27 вересня 2001 р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.

При прийнятті рішення у даній справі суд врахував позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки інших аргументів учасників справи), сформовану, зокрема у справах Салов проти України (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), Проніна проти України (заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та Серявін та інші проти України (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (RuizTorija v. Spain) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).

Пунктом 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень визначено, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Із врахуванням такого підходу Європейського суду з прав людини до оцінки аргументів сторін, суд апеляційної інстанції вважає, що ключові аргументи апеляційної скарги отримали достатню оцінку.

Інші доводи і заперечення сторін на висновки суду апеляційної інстанції не впливають.

Відповідно до ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення Харківського окружного адміністративного суду від 23.03.2023 р. без змін, оскільки суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апелянта спростовані приведеними вище обставинами та нормативно-правовим обґрунтуванням.

Відповідно до п. 30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі Hirvisaari v. Finland від 27 вересня 2001 р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.

Однак, згідно із п. 29 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі Ruiz Torija v. Spain від 9 грудня 1994 р., статтю 6 п. 1 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.

Пунктом 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень визначено, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Керуючись ст. ст. 243, 308, 316, 322, 325, 326, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Управління Держпраці у Сумській області - залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 23.03.2023 по справі № 520/4679/22 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду.

Головуючий суддя О.В. Присяжнюк Судді О.А. Спаскін Л.В. Любчич