Постанова

від 28.06.2023 по справі 160/15835/22

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

28 червня 2023 року м. Дніпросправа № 160/15835/22

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Бишевської Н.А. (доповідач),

суддів: Добродняк І.Ю., Семененка Я.В.,

розглянувши у письмовому провадженні в м. Дніпро

апеляційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті

на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 січня 2023 року

у справі № 160/15835/22

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «БОЙКО-ТРАНС»

до Державної служби України з безпеки на транспорті

про визнання протиправною та скасування постанови,-

ВСТАНОВИВ:

12 жовтня 2022 р. Товариство з обмеженою відповідальністю «БОЙКО-ТРАНС» звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті, та просило визнати протиправною та скасувати постанову Відділу державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області Державної служби України з безпеки на транспорті №346148 від 08 вересня 2022 року про застосування адміністративно господарського штрафу відносно Товариства з обмеженою відповідальністю «БОЙКО-ТРАНС».

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 січня 2023 року у справі № 160/15835/22 адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «БОЙКО-ТРАНС» до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови задоволено.

Судом зазначено, що законодавцем в межах Закону №2344-III розрізнено статус перевізника та експедитора. Судом досліджено, що у спірних правовідносинах позивач був експедитором, в зв`язку з чим він не відповідає правовому статусу, передбаченому ст. 33 Закону №2344-III, а отже не є суб`єктом відповідальності за ст. 48 Закону №2344-III. Крім того, суд відхилив аргументи відповідача, згідно яких позивач був належним чином повідомлений про час, дату та місце розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт та мав реальну можливість бути присутнім при такому розгляді, оскільки в дійсності саме через дії відповідача позивач об`єктивно був позбавлений можливості отримати повідомлення про розгляд відповідної справи до моменту її розгляду.

Не погодившись з рішенням суду, Державна служби України з безпеки на транспорті подала апеляційну скаргу, згідно якої просить скасувати рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 січня 2023 року у справі № 160/15835/22, як таке що винесено з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Скаржник вказує, що саме товарно-транспортна накладна підтверджує факт надання послуг з перевезення товарів, водієм під час перевірки надано транспортну накладну №1613 від 02.08.2022, в якій безпосередньо позивач є вантажоперевізником, а інші документи водієм не надавались. Зазначає, що у разі передачі транспортного засобу власник має здійснити його перереєстрацію, а водій зобов`язаний надавати під час перевірки документи, на підставі яких використовується транспортний засіб, зокрема договір оренди та тимчасовий реєстраційний талон. Вважає, що позивач є суб`єктом відповідальності за порушення, як автомобільний перевізник, що надає послуги перевезення вантажу. Вказує, що позивач був належним чином повідомлений про час, дату та місце розгляду справи, мав реальну можливість бути присутнім при розгляді справи, адже виклик позивача надіслано рекомендованим листом за вісім днів до дати розгляду справи відповідачем. Вважає, що спірна постанова є правомірною.

Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, у відповідності до вимог ст. 311 КАС України.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вбачає наявними підстави для задоволення апеляційної скарги, та зазначає:

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, 02.08.2022 контролюючими особами Укртрансбезпеки, на підставі графіка проведення рейдових перевірок, а також відповідно до направлення на перевірку №004339 від 29.07.2022 проводилась рейдова перевірка транспортних засобів перевізників, що здійснюють внутрішні та міжнародні перевезення пасажирів та вантажів.

Так, 02.08.2022 старшими державними інспекторами в 16 год. 45 хв. На А/д М-30, 252 км., Хмельницької області здійснено перевірку транспортного засобу марки IVECO/SCHMITZ, держаний номерний знак НОМЕР_1 / НОМЕР_2 , водій ОСОБА_1 надав для перевірки посадовим особам Укртрансбезпеки:

- посвідчення водія серії НОМЕР_3 ;

- свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу марки IVECO, номерний знак НОМЕР_4 , серії НОМЕР_5 ;

- свідоцтво про реєстрацію напівпричіпа марки SCHMITZ, номерний знак НОМЕР_6 , серії НОМЕР_7 ;

- товарно-транспортну накладну № 1613 від 02.08.2022.

Актом проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 02.08.2022 №321869, зокрема встановлено, таке: «Водій здійснював вантажне перевезення згідно ТТН №1613 від 02.08.2022. Під час перевірки виявлено транспортний засіб обладнаний діючим цифровим тахографом, в якому відсутня особиста чіп-карта водія режиму праці та відпочинку, чим порушено вимога ст. 48 Закону №2344-ІІІ. Пояснення водія про причини порушень: чіп карта найближчим часом буде використана, не звернув увагу». Акт підписано водієм ОСОБА_1 без зауважень.

На виконання вимог п.26 Порядку №1567 Укртрансбезпека 30.08.2022 надіслала позивачу повідомлення про розгляд справи за № 27334/23/24-22 в якому зазначалося про необхідність явки на розгляд справи 08.09.2022 у приміщення Відділу державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області.

Відповідно до інформації з офіційного сайту Укрпошти вказане повідомлення вручено позивачу 16.09.2022, та не заперечується сторонами.

На виконання п. 27 Порядку №1567 виконуючим обов`язки начальника Відділу було проведено розгляд акту та винесено постанову про застосування адміністративно - господарських штрафів №346148 від 08.09.2022, відповідно до якої до позивача застосовано адміністративно - господарський штраф у сумі 17 000 грн.

Вважаючи спірну постанову відповідача про застосування адміністративно-господарського штрафу протиправною, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.

Переглядаючи рішення суду в межах доводів апеляційної скарги колегія суддів виходить із такого.

Частиною другою статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Приписами статті 34 Закону України від 05.04.2001 № 2344-III «Про автомобільний транспорт» (далі Закон № 2344-III) визначено, що автомобільний перевізник повинен зокрема виконувати вимоги цього Закону та інших законодавчих і нормативно-правових актів України у сфері перевезення пасажирів та/чи вантажів.

Абзацом 3 частини 1 статті 60 Закону № 2344-III передбачено, що у разі перевезення пасажирів та вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтями 39 і 48 цього Закону, до автомобільних перевізників застосовується штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Отже, згідно приписів 3 частини 1 статті 60 Закону № 2344-III суб`єктом відповідальності - є автомобільний перевізник.

В розумінні вимог статті 1 Закону № 2344-III - автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами.

Водій - особа, яка керує транспортним засобом і має відповідне посвідчення встановленого зразка.

Послуга з перевезення пасажирів чи вантажів - перевезення пасажирів чи вантажів транспортними засобами на договірних умовах із замовником послуги за плату.

Оформлення результатів перевірки та застосування адміністративно-господарських штрафів, передбачені приписами Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті (далі Порядок №1567, в редакції чинній станом на час виникнення спірних правовідносин), який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 8 листопада 2006 р. № 1567 «Про затвердження Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті».

Пунктом 21 Порядку №1567 визначено, що у разі виявлення в ході перевірки транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовою особою (особами), що провела перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3.

Відповідно до пункту 25 Порядку №1567 справа про порушення розглядається в органі державного контролю за місцезнаходженням суб`єкта господарювання або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи суб`єкта господарювання) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення.

Пунктом 26 Порядку № 1567 передбачено, що справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи суб`єкта господарювання.

Згідно приписів пункту 27 Порядку №1567 у разі неявки уповноваженої особи суб`єкта господарювання справа про порушення розглядається без її участі.

За наявності підстав керівник органу державного контролю або його заступник виносить постанову про застосування адміністративно-господарських штрафів, яка оформляється згідно з додатком 5.

Апеляційним судом встановлено, що матеріали справи містять акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 02.08.2022 №321869.

Так, у акті 02.08.2022 №321869 посадовою особою відповідача зазначено, що під час перевірки транспортного засобу IVECO/SCHMITZ номерний знак НОМЕР_1 / НОМЕР_2 водій ОСОБА_1 здійснював вантажне перевезення згідно ТТН №1613 від 02.08.2022. Під час перевірки виявлено транспортний засіб обладнаний діючим цифровим тахографом, в якому відсутня особиста чіп-карта водія режиму праці та відпочинку, чим порушено вимога ст. 48 Закону №2344-ІІІ.

Колегією суддів досліджено, що згідно товарно-транспортної накладної від 02.08.2022 №1613, яка міститься в матеріалах справи, у розділах автомобільний перевізник зазначено: ТОВ «БОЙКО-ТРАНС», водій ОСОБА_1 , вантажовідправник ПП «Скіфи», вантажоодержувач ТОВ АВК КОНФЕКШІНЕРІ, вантаж отримав водій/експедитор: ОСОБА_1 ..

Приписами пункту 1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених Наказом Міністерства транспорту та зв`язку № 363 від 14 жовтня 1997 року, визначено:

Перевізник - фізична або юридична особа суб`єкт господарювання, який надає послуги з перевезень вантажів чи здійснює за власний кошт перевезення вантажів автомобільними транспортними засобами.

Товарно-транспортна документація - комплект юридичних документів, на підставі яких здійснюють облік, приймання, передавання, перевезення, здавання вантажу та взаємні розрахунки між учасниками транспортного процесу.

Товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу документ, призначений для обліку товарно-матеріальних цінностей на шляху їх переміщення, розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи, та є одним із документів, що може використовуватися для списання товарно-матеріальних цінностей, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, що може бути складений у паперовій та/або електронній формі та має містити обов`язкові реквізити, передбачені цими Правилами.

Відповідно до пункту 11.1 зазначених Правил, основним документом на перевезення вантажів є товарно-транспортна накладна, форму якої наведено в додатку 7 до цих Правил.

Товарно-транспортну накладну суб`єкт господарювання може оформлювати без дотримання форми, наведеної в додатку 7 до цих Правил, за умови наявності в ній інформації про назву документа, дату і місце його складання, найменування (прізвище, ім`я, по батькові) Перевізника та/або експедитора, замовника, вантажовідправника, вантажоодержувача, найменування та кількість вантажу, його основні характеристики та ознаки, які дають можливість однозначно ідентифікувати цей вантаж, автомобіль (марка, модель, тип, реєстраційний номер), причіп/напівпричіп (марка, модель, тип, реєстраційний номер), пункти навантаження та розвантаження із зазначенням повної адреси, посади, прізвища та підписів відповідальних осіб вантажовідправника, вантажоодержувача, водія та/або експедитора.

Аналіз вищезазначених положень Правил та форми яка наведена в додатку 7 до цих Правил, свідчить, що у будь-якому разі товарно-транспортна накладна має містити обов`язкову інформацію (обов`язкові реквізити) визначену цими Правилами та відображену у додатку.

Отже, правила перевезення вантажів автомобільним транспортом України, а також постанова Кабінету Міністрів України від 25 лютого 2009 року №207, якою затверджено Перелік документів, необхідних для здійснення перевезення вантажу автомобільним транспортом у внутрішньому сполученні визначають, що товарно-транспортна накладна (ТТН) обов`язково повинна оформлятися, якщо перевезення вантажу здійснюється автомобільним транспортом на договірних умовах (тобто коли є послуга перевезення вантажу).

Приймаючи рішення по справі, суд першої інстанції визначив ключове питання, що підлягало дослідженню та зазначив, що в межах даної справи суттєвим є встановлення факту чи є позивач перевізником в розумінні Закону № 2344-111.

З цього приводу вказав, що матеріалами справи підтверджено укладання 29.12.2021 між ТОВ «АВК КОНФЕКШІНЕРІ» (клієнт) та позивачем (експедитор) Договіру №11244 транспортного експедирування.

Так, умовами п.1.3. вищевказаного договору сторони передбачили, що за дорученням клієнта позивач (експедитор) надає послуги, зокрема забезпечує належне транспортне обслуговування, а також організовує перевезення вантажів різними видами транспорту на території України та іноземних держав відповідно до умов договорів (контрактів), укладених відповідно з вимогами Інкотермс.

Крім того, матеріали справи містять договір на організацію перевезення вантажів автотранспортом 08/01/22 від 01 серпня 2022 року, укладений між позивачем (експедитор) та ТОВ «Стройметиз» (виконавець), предметом якого передбачено, що експедитор на замовлення та за рахунок третьої сторони зобов`язується організувати перевезення вантажу, а виконавець зобов`язується виконати замовлення. Разом з тим, позивачем подано суду акт здачі-прийому робіт (надання послуг) від 03.08.2022, складений позивачем (експедитор) та ТОВ Стройметиз (перевізник), про те, що перевізником були виконані такі роботи по рахунку №74 від 03.08.2022: перевезення вантажу Львівська область, м. Кам`янка-Бузька Дніпропетровська область, Дніпровський район, смт Слобожанське вантажним автомобілем IVECO НОМЕР_1 / н/п SCHMITZ АХ1789ХF, а також доручення №92 від 04.08.2022, згідно якого позивач сплатив на корись ТОВ «СТРОЙМЕТИЗ» за послуги згідно рахунку №74 від 03.08.2022.

Зваживши на зазначені документи, суд першої інстанції дійшов висновку, що в спірному випадку позивач був саме експедитором, а безпосередньо перевізником є ТОВ « Стройметиз».

Суд вважав, що позивач, як експедитор, не є суб`єктом відповідальності за порушенням, що встановлено 02.08.2022 під час перевірки транспортного засобу марки IVECO/SCHMITZ, держаний номерний знак НОМЕР_1 / НОМЕР_2 , оскільки згідно приписів 3 частини 1 статті 60 Закону № 2344-III суб`єктом відповідальності є автомобільний перевізник.

Натомість, доводи апеляційної скарги зводяться до того, що позивач є суб`єктом відповідальності за порушенням, як автомобільний перевізник, під час рейдової перевірки посадовим особам Укртрансбезпеки водій ОСОБА_1 , який керував транспортним засобом жодних документів про те, що позивач є неналежним перевізником не надав.

Апеляційний суд вважає обґрунтованими доводи скаржника про те, що водієм під час перевірки не було подано інші документи стосовно перевезення, крім товарно-транспортної накладної, і тому саме ТОВ « Бойко-транс» є вантажоперевізником.

Згідно з ч.2 ст.48 Закону України «Про автомобільний транспорт» документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є: для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством; для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

У п.3.3 Розділу ІІІ "Інструкції з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті" № 385 зазначено, що водій транспортного засобу, обладнаного тахографом: забезпечує правильну експлуатацію тахографа та управління режимами його роботи відповідно до інструкції виробника тахографа; своєчасно встановлює, змінює і заповнює тахокарти та забезпечує їх належне зберігання; використовує тахокарти (у разі використання аналогового тахографа) або у разі використання цифрового тахографа - особисту картку водія кожного дня, протягом якого керував транспортним засобом; має при собі: протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу; заповнені тахокарти у кількості, що передбачена ЄУТР, або картку водія чи роздруківку даних роботи тахографа у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом; (…).

Як зазначено у п.3.5 Розділу ІІІ "Інструкції з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті", перевізники: забезпечують водіїв, які відправляються в рейс, необхідною кількістю тахокарт або паперу для роздруківки даних, що відповідають типу тахографа (аналоговий, цифровий); зберігають інформацію, отриману за допомогою тахографа, кожного водія протягом 12 місяців з дати останнього запису, а протоколи перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу, свідоцтва про повірку - протягом одного року з дати закінчення терміну їх дії; аналізують інформацію щодо дотримання режимів праці та відпочинку водіїв, отриману за допомогою тахографа, а в разі виявлення порушень вживають заходів щодо недопущення та запобігання виникненню їх в подальшому.

Відтак, протоколи перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу входять до переліку обов`язкових документів для здійснення внутрішніх перевезень вантажів, наряду з документом, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах.

За приписами абз.3 ч.1 ст.60 Закону України «Про автомобільний транспорт» за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за: надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону, - штраф у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Так, наполягаючи на задоволенні позовних вимог, з чим погодися суд першої інстанції, позивач вказував на те, що в даному випадку не був перевізником, посилаючись на ті докази, що долучені до адміністративного позову, та які сприйняті судом першої інстанції як належні.

Надані докази колегія суддів не приймає в якості належних, оскільки з вищенаведених положень ч.2 ст.48 Закону України «Про автомобільний транспорт» вбачається, що документ, який засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, для автоперевізника є обов`язковим документом для здійснення внутрішніх перевезень вантажів. І відсутність такого документа також є правопорушенням законодавства про автомобільний транспорт, за яке передбачена відповідальність у вигляді адміністративно-господарського штрафу.

Тобто, якщо перевезення під час перевірки здійснювалось ТОВ «Стройметиз», то договір на організацію перевезення вантажу від 1 серпня 2022 року , укладений між ТОВ « Бойко-Транс» та ТОВ «Стройметиз», мав бути в наявності і пред`являтись державним інспекторам Укртрансбезпеки, чого фактично не відбулось. Більш того, колегія суддів погоджується з доводами апеляційної скарги стосовно того, що при наявності такого договору , позивач мав можливість надати його на розгляд справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт, на яке був запрошений з відповідними документами.

Посилання позивача, підтримане судом першої інстанції щодо неналежного повідомлення позивача про розгляд справи стосовно застосування до нього адміністративно -господарської санкції фактично спростовується встановленими обставинами, якими є : повідомлення від 30.08.22 за № 27334/23/24-22 про розгляд справи 8.09.22, направлене позивачу 1.09.22. Виклик про розгляд справи, надісланий позивачу поштою рекомендованим листом за вісім днів до дати розгляду справи. Зазначене відправлення здійснювалося в межах міста і як встановлено судом отримано позивачем 16.09.22. В той же час, відповідач виконав обов`язок щодо повідомлення суб`єкта господарювання про розгляд справи, що в свою чергу спростовує твердження позивача про не виклик його на розгляд справи. Процедура отримання суб`єктом господарювання простої та рекомендованої кореспонденції, порядок доставки поштових відправлень визначається в межах виконання договору господарюючого суб`єкта з оператором поштового зв`язку , і відповідальність за строки доставки кореспонденції не може бути покладена на суб`єкта владних повноважень, яким у даному випадку є Укртрансбезпека.

Відтак, позивачем не були належним чином дотримані вказані вимоги чинного законодавства, порушення яких зафіксовані в актах перевірки.

Приймаючи рішення по справі, суд першої інстанції обґрунтовано зазначив, що перевізники забезпечують належну експлуатацію тахографів та транспортних засобів з установленими тахографами, а також наявності у водіїв транспортних засобів тахокарт у кількості, визначеній п.3.3 Інструкції із використання контрольних пристроїв на автомобільному транспорті, або наявності та чинності картки для цифрового тахографа. В той же час, пославшись на договір на організацію перевезення вантажів 08/01\22 від 01серпня 2022 року, зазначив, що приймаючи рішення про застосування санкції до позивача, відповідач дійшов помилкового висновку, що автомобільним перевізником є саме позивач.

Колегія суддів даний висновок суду не підтримує, з огляду на наявні матеріали справи, які свідчать про те, що як на час складання акту проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт , так і на час винесення постанови про застосування адміністративно господарського штрафу відповідач не мав будь якої інформації чи будь яких доказів стосовно того, що транспортний засіб марки IVECO/SCHMITZ, держаний номерний знак НОМЕР_1 / НОМЕР_2 ,MAN під керуванням водія ОСОБА_1 здійснював перевезення вантажу кимось іншим окрім Товариства з обмеженою відповідальністю «БОЙКО-ТРАНС» . З огляду на зазначене, надаючи оцінку правомірності прийняття оскаржуваної постанови на час її прийняття, слід дійти висновку, що відповідач діяв правомірно, при наявності підтвердженого факту порушення обґрунтовано застосував санкцію до належного перевізника і підстав для скасування зазначеної постанови, немає.

Підсумовуючи, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції, що спірна постанова відповідача №346148 від 08 вересня 2022 року про застосування адміністративно господарського штрафу відносно Товариства з обмеженою відповідальністю «БОЙКО-ТРАНС» є протиправною, тому у відповідності до ст. 317 КАС України апеляційна скарга Державної служби України з безпеки на транспорті підлягає задоволенню, а рішення суду скасуванню, з прийняттям нової постанови про відмову у задоволенні позову.

Керуючись ст. ст. 241-245, 250, 315, 317, 321, 322, 327, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті - задовольнити.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 січня 2023 року у справі № 160/15835/22 скасувати, прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позову.

Постанова набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку у випадках та строки передбачені ст.ст.328,329 КАС України.

Головуючий - суддяН.А. Бишевська

суддяІ.Ю. Добродняк

суддяЯ.В. Семененко