Постанова
від 29.06.2023 по справі 500/1062/22
ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 червня 2023 рокуЛьвівСправа № 500/1062/22 пров. № А/857/4387/23Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:

судді-доповідача Шинкар Т.І.,

суддів Іщук Л.П.,

Обрізка І.М.,

розглянувши в письмовому провадженні в м.Львові апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м.Києві на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду (головуючий суддя Осташ А. В.), ухвалене у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження в м.Тернопіль 09 червня 2022 року у справі №500/1062/22 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФГ «Михайлівка Агро» до Головного управління ДПС у м.Києві, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

15.02.2022 Товариство з обмеженою відповідальністю «ФГ «МИХАЙЛІВКА АГРО» (далі Товариство) звернулось в суд з позовом до Головного управління ДПС у м.Києві, Державної податкової служби України, просило: - визнати протиправним та скасувати рішення Комісії ГУ ДПС України у м.Києві №2986155/42671441 від 13.08.2021 про відмову в реєстрації податкової накладної №1 від 31.10.2020 в Єдиному реєстрі податкових накладних; - зобов`язати ДПС України зареєструвати податкову накладну №1 від 31.10.2020 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 09 червня 2022 року позов задоволено.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що в квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної не зазначено належної мотивації підстав та причин віднесення позивача до ризикових платників податків відповідно до пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість. Суд першої інстанції вказав, що доказів направлення позивачу відповідного рішення про включення його до переліку ризикових не надано, як і не надано протоколу проведення засідання комісії регіонального рівня з вказаного питання та прийняття відповідного рішення. Суд першої інстанції зазначив, що у частині зазначення критерію ризиковості відповідач посилається лише на номер пункту та не конкретизує, про який саме ризик платника податку йдеться. Суд першої інстанції вказав, що у квитанціях про зупинення реєстрації податкових накладних відсутня інформація, які саме документи слід було надати позивачем до контролюючого органу для реєстрації такої спірної податкової накладної, що фактично ставить платника податку у стан невизначеності у питанні документального спростування існуючих на думку відповідача ризиків. Суд першої інстанції вказав, що в оскаржуваному рішенні відповідачем не було визначено вичерпного переліку документів, надання якого дало б позивачеві можливість реєстрації податкової накладної. Суд першої інстанції встановив, що господарська операція підтверджена наявними в матеріалах справи письмовими доказами, які зазначені судом вище та які також були представлені позивачем відповідачу у наданих поясненнях на вимогу квитанції. Суд першої інстанції дійшов висновку, що зважаючи на наявність достатніх документів для спростування сумнівів щодо ризиковості здійснення операцій, та на те, що наданих контролюючому органу документів та письмових пояснень було достатньо для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної, останній не мав правових підстав для відмови позивачу у реєстрації податкової накладної.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Головне управління ДПС у м.Києві подало апеляційну скаргу, просить скасувати рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 09 червня 2022 року та ухвалити нове, яким в задоволенні позову відмовити. Апеляційну скаргу мотивовано тим, що квитанція про прийняття/неприйняття або зупинення реєстрації податкової накладної формується в автоматизованому режимі за результатами перевірок, визначених пунктом 12 Порядку №1246. Скаржник вказує, що така квитанція не є рішенням суб`єкта владних повноважень, яке повинно відповідати принципу обґрунтованості. Скаржник зазначає, що перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі є вичерпним. Скаржник вказує, що судом взагалі не надано оцінки обставинам справи, зокрема щодо документального підтвердження позивачем показників спірної податкової накладної та надання необхідних документів саме комісії ГУ ДПС у м. Києві для прийняття рішення про реєстрацію такої. Скаржник зазначає, що ТОВ «ФГ «Михайлівка Агро» не надано інформацію щодо первинних документів щодо постачання/придбання, товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні. Скаржник вказує, що саме позивач може визначити конкретний перелік документів, який наявний у нього та супроводжує певні операції. Скаржник також зауважує, що суд приймаючи рішення про скасування рішень про відмову в реєстрації податкових накладних та зобов`язання зареєструвати податкові накладні, не надаючи правової оцінки реальності здійснення господарських операцій, по суті надає можливість третім особам формувати податковий кредит та зменшувати на його суму податкові зобов`язання, без будь-якого документального підтвердження, на підставі таких рішень суду. Скаржник звертає увагу, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки, тощо) мають силу первинних документів лише у разі фактичного здійснення господарської операції, якщо фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Враховуючи положення статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд апеляційної інстанції дійшов висновку щодо можливості розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, на підставі наявних у ній доказів.

Згідно з ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Суд апеляційної інстанції, переглядаючи справу за наявними у ній доказами та перевіряючи законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції, в межах доводів та вимог апеляційної скарги, дослідивши докази, що стосуються фактів, на які посилаються учасники справи, приходить до переконання, що оскаржуване рішення суду першої інстанції вимогам статті 242 КАС України відповідає.

Як встановлено судом першої інстанції з матеріалів справи, ТОВ «ФГ «МИХАЙЛІВКА АГРО» є юридичною особою, основним видом діяльності якого є КВЕД 01.13 Вирощування овочів і баштанних культур, коренеплодів і бульбоплодів, а також Товариство здійснює діяльність у таких сферах: 01.11 Вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур; 46.21 Оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин; 46.31 Оптова торгівля фруктами й овочами; 46.71 Оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами; 46.75 Оптова торгівля хімічними продуктами; 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля; 47.30 Роздрібна торгівля пальним тощо.

Здійснюючи свою господарську діяльність, Товариство укладало договори купівлі- продажу з різними контрагентами та здійснювало продаж товару, надавало різні допоміжні послуги іншим суб`єктам господарювання.

За результатами здійснення господарської діяльності з ТОВ «ПРЕМІУМ КОМПАНІ» Товариство сформувало та подало на реєстрацію податкову накладну №1 від 31.10.2020, яку подало на реєстрацію.

Відповідно до квитанції від 09.12.2020 вказана податкова накладна прийнята контролюючим органом, проте, реєстрація такої зупинена відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України. Платник податку, яким подано для реєстрації ПН відповідає п.8 Критеріїв ризиковості платника податку. Запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

На виконання вказаних вимог, Товариство направило на адресу контролюючого органу повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних /розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено, від 09.08.2021 №1 до якого долучило документи в кількості 97 штук.

Рішенням комісії ГУ ДПС у м.Києві від 13.08.2021 №2986155/4267441 відмовлено у реєстрації податкової накладної №1 від 31.10.2020 з підстав: «ненадання платником податку первинних документів щодо постачання /придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи ), у тому числі рахунків-фактури, інвойсів, актів приймання-передачі (товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних; (документи які не надано, підкреслити)».

Вважаючи таке рішення контролюючого органу протиправним, Товариство звернулось з позовом до суду.

Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції виходить з наступного.

Враховуючи вимоги частини 2 статті 19 Конституції України та частини 2 статті 2 КАС України, законодавцем визначено критерії для оцінювання рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, які одночасно є принципами адміністративної процедури, що вироблені у практиці європейських країн.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, в редакції чинній на час подання податкових накладних контролюючому органу, (далі - ПК України) при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Згідно з пунктом 187.1 статті 187 ПК України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Як зазначено Товариством у позовній заяві податкова накладна №1 складена датою відвантаження товару.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно з пунктом 201.16 статті 201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року №1246 затверджено Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, (далі - Порядок №1246) відповідно до пункту 12 якого після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування.

Відповідно до пункту 13 Порядку №1246 за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Згідно з пунктом 17 Порядку №1246 у разі зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування формується квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Така квитанція одночасно надсилається постачальнику (продавцю) та отримувачу (покупцю) - платнику податку.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165 затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, (далі - Порядок №1165), пунктом 3 якого закріплені ознаки безумовної реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування.

Згідно з пунктом 5 Порядку №1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Пунктом 6 Порядку №1165 встановлено, що у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Комісією регіонального рівня розглядається питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, у разі виявлення обставин та/або отримання інформації, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку та/або отримання інформації та копій відповідних документів від платника податку, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Документами, необхідними для розгляду питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, можуть бути: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством; інші документи, що підтверджують невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

До матеріалів справи контролюючим органом не долучено рішення про відповідність Товариства як платника податку критеріям ризиковості платника податку, не вказано яка саме інформація свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку та/або яка інформація та копії відповідних документів від платника податку свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Пунктами 10, 11 Порядку №1165 встановлено, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.

Як зазначено в отриманій Товариством квитанції платник податку, яким подано для реєстрації ПН відповідає пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку.

Відповідно до пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податків (додаток 1 до Порядку №1165) критерієм ризиковості платника податків є наявність у контролюючих органах податкової інформації, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

Суд апеляційної інстанції зауважує, що комісія контролюючого органу, приймаючи рішення з покликанням на те, що у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, має обґрунтувати суду на підставі якої інформації комісія дійшла такого висновку та надати належні, допустимі докази в підтвердження цієї інформації.

Відповідні обґрунтування контролюючого органу в матеріалах справи відсутні, однак у відзиві на позовну заяву та апеляційній скарзі зазначено, що позивач міг визначити конкретний перелік документів, який у нього наявний та супроводжує відповідні операції. Вказано, що контролюючий орган з наданих позивачем документів не зміг встановити фактичний рух активів в процесі здійснення господарської операції та реальні зміни майнового стану платника податку, наявність зв`язку між фактом придбання відповідного товару або послуги та змістом господарської діяльності платника податків.

З матеріалів справи судом першої інстанції встановлено, що спірна податкова накладна сформована Товариством на виконання умов Договору поставки №1607/20-1 від 16 липня 2020 року, укладеного з ТОВ «ПРЕМІУМ КОМПАНІ» (код ЄДРПОУ 42226852) (Покупець), відповідно до якого Товариство як Постачальник, передає, а ТОВ «ПРЕМІУМ КОМПАНІ» (Покупець) приймає у власність овочі, фрукти, в подальшому товар і зобов`язуються оплатити в кількості відповідно до накладних, які є невід`ємною частиною даного Договору. Постачальник зобов`язується поставити (передати) товар на місце визначене Покупцем. Загальна вартість договору є сума вартості усього товару, що зафіксована у накладних. Оплата за товар Покупцем здійснюється в безготівковому порядку на розрахунковий рахунок Постачальника з відстрочкою платежа 14 календарних днів.

Відповідно до пункту 4.4. Договору ТОВ «ПРЕМІУМ КОМПАНІ» здійснило оплату, що підтверджується виписками по рахунку: від 14.08.2020 по 17.08.2020, 12.08.2020, 03.08.2020 р., 23.07.2020, 27.07.2020 по 29.07.2020, 26.08.2020, 04.09.2020, 29.09.2020, 13.10.2020, 15.10.2020, 05.11.2020, 27.11.2020, 02.12.2020, 04.12.2020. Повний розрахунок за продукцію відбувся 04.12.2020.

На виконання вимог пункту 2.1. Договору поставки №1607/20-1 від 16 липня 2020 року Товариством передало товар відповідно до: - видаткових накладних: №42 від 16 жовтня 2020 року, №52 від 06 листопада 2020 року, №53 від 10 листопада 2020 року, №51 від 05 листопада 2020 року, №18 від 12 серпня 2020 року, №26 від 27 серпня 2020 року, №25 від 26 серпня 2020 року, №24 від 19 серпня 2020 року, №23 від 18 серпня 2020 року, №22 від 17 серпня 2020 року, №21 від 15 серпня 2020 року, №20 від 13 серпня 2020 року, №19 від 12 серпня 2020 року, №17 від 11 серпня 2020 року, №16 від 10 серпня 2020 року, №12 від 02 серпня 2020 року, №15 від 07 серпня 2020 року, №28 від 29 вересня 2020 року, №27 від 21 вересня 2020 року, №36 від 10 жовтня 2020 року, №35 від 09 жовтня 2020 року, №34 від 08 жовтня 2020 року, №33 від 07 жовтня 2020 року, №32 від 06 жовтня 2020 року, №31 від 05 жовтня 2020 року, №30 від 05 жовтня 2020 року, №29 від 02 жовтня 2020 року, №41 від 15 жовтня 2020 року, №40 від 15 жовтня 2020 року, №37 від 12 жовтня 2020 року, №39 від 13 жовтня 2020 року, №38 від 13 жовтня 2020 року, №43 від 20 жовтня 2020 року, №45 від 22 жовтня 2020 року, №44 від 21 жовтня 2020 року, №46 від 23 жовтня 2020 року, №47 від 26 жовтня 2020 року, №48 від 26 жовтня 2020 року.

Транспортування переданого товару підтверджується такими ТТН: №2310 від 23 жовтня 2020 року, №2110 від 21 жовтня 2020 р., №2210 від 21 жовтня 2020 року, №2010 від 20 жовтня 2020 року, №1310 від 13 жовтня 2020 року, №1310/1 від 13 жовтня 2020 року, №1610 від 16 жовтня 2020 року, №2610/2 від 26 жовтня 2020 року, №2610/1 від 26 жовтня 2020 року, №1510/1 від 15 жовтня 2020 року, №1510 від 15 жовтня 2020 року, № 1010 від 10 жовтня 2020 року, №0910 від 09 жовтня 2020 року, №0810 від 08 жовтня 2020 року, №0710 від 07 жовтня 2020 року, №051/10 від 05 жовтня 2020 року, №0510 від 05 жовтня 2020 року, №0210 від 02 жовтня 2020 року, №1210 від 12 жовтня 2020 року, №2109 від 21 вересня 2020 року, №2909 від 29 вересня 2020 року, №05011/1 від 05 листопада 2020 року, №1011 від 10 листопада 2020 року, №0708 від 07 серпня 2020 року, № 1308 від 13 серпня 2020 року, №0708 від 07 серпня 2020 року, №1208/1 від 12 серпня 2020 року, №1908 від 19 серпня 2020 року, №1808 від 18 серпня 2020 року, №1708 від 17 серпня 2020 року, №1508 від 15 серпня 2020 року, №1308 від 13 серпня 2020 року, №1208 від 12 серпня 2020 року, №1108 від 11 серпня 2020 року, №1008 від 10 серпня 2020 року.

У наданих Товариством письмових поясненнях контролюючому органу зазначено, що Товариство працює в реальному секторі економіки і головним напрямком діяльності у 2019-2020 роках було: 01.13 Вирощування овочів і баштанних культур, коренеплодів і бульбоплодів та 01.11 Вирощування зернових культур, крім рису. Вказано, що для здійснення діяльності Товариство придбало та взяло в оренду офісне приміщення, спеціалізований вантажний автомобіль, складське приміщення, очисник вороху самопередвижний. Зазначено, що було укладено договір оренди земельної ділянки б/н від 25.06.2020, на орендованій ділянці встановлено систему крапельного поливу та посіяно овочеві культури. Наведено перелік основних постачальників насіння, добрив та засобів захисту рослин Товариства у 2019-2020 роках, кількість зібраного урожаю станом на 30.11.2020. Наведено перелік платіжних доручень, якими надходила оплата від покупця протягом серпня-грудня 2020 року на рахунок Товариства. Вказано, що повний розрахунок за реалізовану продукцію відбувся 04.12.2020.

Долученими до матеріалів справи документами підтверджено, що для здійснення діяльності Товариство має в користуванні такі основні засоби: - офісне приміщення за адресою м. Київ. вул. Звіринецька, 63; - Спеціалізований вантажний автомобіль Мерседес Бенц Спрінтер АІ2661Е1 (підтверджує - Договір №01/07-20-1 оренди майна від 01 липня 2020 року, Акт приймання-передачі за Договором №01/07-20-1 оренди майна від 01 липня 2020 року); - складське приміщення за адресою м. Узин, вул. Заводська, 19 (документи додаються); - очисник вороху самопередвижний ОВС-70МПЗ, що підтверджується Договором купівлі-продажу №41/49 119 від 24 липня 2020 року з ТОВ «ТЕХНОТОРГ», Специфікацією до Договору купівлі-продажу №41/49 119 від 24 липня 2020 року, Актом приймання-передачі за Договором купівлі-продажу №41/49 119 від 24 липня 2020 р., видатковою накладною №Т-3081 від 05.серпня 2020 року).

Зібраний урожай вирощено ТОВ «ФГ «МИХАЙЛІВКА АГРО» на земельних ділянках, про що зазначено у звіті про посівні площі сільськогосподарських культур під урожай 2020 року, звіті про площі та валові збори сільськогосподарських культур, плодів, ягід і винограду у 2020 році, а також було укладено договір оренди земельної ділянки б/н від 25.06.2020 з ТОВ «КД-Агро» в Білоцерківському р-ні Київської області (договір оренди земельної ділянки та витяг з Державного реєстру прав власності на нерухоме майно додається).

Для посіву, як насіння використано зібрану власноруч вирощену сільськогосподарську продукцію, а також закуплялось насіння у ТОВ «НОВЕ НАСІННЯ», що підтверджує Договір №2/12/19 купівлі-продажу насіння овочевих культур від 18.12.2019, видаткова накладна №13 від 20 грудня 2019 року, у ТОВ «ДЕЛЬТА-АГРО» згідно Договору поставки № 18/12/19 від 18 грудня 2019 року видаткові накладні: №РН-0000532 від 10 червня 2020 року, №РН-0000489 від 19 травня 2020 року, №РН-0000757 від 20.12.2019) у ТОВ «Гранд Девелопмент Компані» (видаткова накладна №45 від 09 квітня 2020 року), ТОВ «АГРОЕКСПЕРТ-ЦЕНТР» тощо.

Засоби захисту рослин закуплялись у з ТОВ «АГРОХІМГРУПА КОМПАНІЙ» (Договір №27/07-ц від 27 липня 2020 року видаткова накладна №558 від 27 липня 2020 року, ТТН №Р55 від 27 липня 2020 року), у ТОВ «ДЕЛЬТА-АГРО» (видаткові накладні: №РН-0000360 від 10 квітня 2020 року, №РН-0000306 від 01 квітня 2020 року №РН-0000303 від 01 квітня 2020 року №РН-0000590 від 13 липня 2020 року №РН-0000543 від 16 червня 2020 року №РН-0000533 від 10 червня 2020 року).

ТОВ «ФГ «МИХАЙЛІВКА АГРО» самостійно здійснювало цикл сільськогосподарських робіт за рахунок власної техніки. Додатково наявність сільськогосподарської техніки підтверджусь договори купівлі-продажу, видаткові накладні та інші документи.

Механізм прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України, визначено Наказом Міністерства фінансів України від 12 грудня 2019 року №520, яким затверджено Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, (надалі - Порядок №520).

Пунктом 2 Порядку №520 встановлено, що прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС (далі - комісія регіонального рівня).

Відповідно до пунктів 3, 4 Порядку №520 комісія регіонального рівня протягом п`яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу.

У разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі.

Разом із тим, пунктом 5 Порядку №520 перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

Письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня (пункт 9 Порядку №520).

Відповідно до пунктів 11, 12 Порядку №520 комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі; та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку; та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі набирає чинності в день прийняття відповідного рішення.

Системний аналіз вказаних законодавчих положень дозволяє суду апеляційної інстанції дійти висновку, що законодавцем визначено два етапи реєстрації податкової накладної: зупинення реєстрації податкової накладної, який є проміжним перед прийняттями рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної, та етап прийняття рішення податковим органом. Рішення про реєстрацію/відмову у реєстрації податкової накладної приймається за результатами оцінки наданих платником податку документів.

При цьому, оцінці підлягає правомірність дій контролюючого органу щодо зупинення реєстрації податкової накладної та в подальшому винесення рішення про відмову в реєстрації такої у контексті наявності для цього законодавчо визначених підстав.

Законодавцем не визначено чіткого переліку документів, які платник податку може подати до контролюючого органу в залежності від підстав зупинення реєстрації податкової накладної, а тому при зупиненні реєстрації податкової накладної з посиланням на ненадання платником податків достатніх документів, контролюючий орган має чітко зазначити конкретний вид критерію ризиковості та навести у розрізі визначеного критерію перелік документів, надання яких дасть можливість прийняти податкову накладну до реєстрації.

Можливість надання платником податків достатніх документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення податковим органом конкретного переліку необхідних документів для прийняття рішення щодо реєстрації податкової накладної. Необґрунтоване обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд, призводить до правової невизначеності, що не відповідає критерію обґрунтованості та пропорційності акта індивідуальної дії, а для контролюючого органу, відповідно, створюються передумови для можливого прояву негативної дискреції - прийняття рішення про відмову у реєстрації податкової накладної.

Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 22 липня 2019 року в справі № 815/2985/18 (адміністративне провадження №К/9901/14651/19), від 29 червня 2022 року у справі № 380/5383/21 (адміністративне провадження №К/990/11475/22), від 08 лютого 2022 року у справі № 380/8213/21.

Визначаючи у квитанції як підставу зупинення реєстрації податкової накладної, наданої Товариством, відповідність платника податків, яким подано для реєстрації ПН/РК в ЄРПН, пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податків, контролюючий орган не вказав, яка саме інформація стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданій для реєстрації податковій накладній, доказів наявності такої інформації ні суду першої інстанції, ні суду апеляційної інстанції не надав, в матеріалах справи такі докази відсутні.

Водночас, суд апеляційної інстанції зауважує, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної на підставі пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку, контролюючий орган має витребувати від платника документи на спростування наявних у органу ДПС сумнівів, пов`язаних з легальністю діяльності юридичної особи, вказавши які саме аспекти належить висвітити платнику податків у своїх поясненнях.

Натомість, надіслана позивачу квитанція містить вимогу щодо надання пояснень та копій документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, без зазначення конкретної пропозиції щодо переліку документів, необхідних та достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН.

Вживання податковим органом загального посилання на пункт 8 Критеріїв ризиковості платника податку, без наведення відповідного підпункту, є неконкретизованим та призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд.

Верховний Суд у справі №640/11321/20 зазначив, що незважаючи на те, що затверджена Порядком №1165 форма рішення, яка не передбачає конкретизації підстав у разі відповідності пунктам 1-8 Критеріїв ризиковості платника податку, не скасовує обов`язок податкового органу необхідності доказування, передбаченого частиною 2 статті 77 КАС України.

Згідно з пунктом 18 Порядку роботи комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 №566, комісія може перевірити подані платником податку копії документів щодо їх достовірності шляхом звірки даних, які містяться в таких копіях документів, з даними, що надходять або можуть бути отриманні з інших джерел інформації (реєстри, що ведуться державними органами, документи, в тому числі електронні, одержані від інших платників податків, засобів масової інформації тощо).

Водночас, суд апеляційної інстанції зауважує, що відмова у прийнятті до реєстрації податкової накладної з підстав недостатності документів для прийняття рішення про реєстрацію, можлива виключно за умови наведення комісією доказів того, що подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої платником податку інформації, протилежне вказує на протиправність рішення про відмову в реєстрації податкової накладної.

В оскаржуваному рішенні про відмову в реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних не зазначено, якими мотивами керувався контролюючий орган, вважаючи, що надані позивачем документи не є достатніми для прийняття рішення про реєстрацію спірної податкової накладної, тоді як за відсутності встановленого законодавством вичерпного переліку документів та за умови не наведення комісією доказів того, що документи, подані Товариством є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, покликання на ненадання платником податку копій документів, на переконання суду апеляційної інстанції, вказує на протиправність оскаржуваного рішення про відмову в реєстрації податкової накладної.

Крім того, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне звернути увагу на те, що недотримання контролюючим органом вимог законодавства на етапі зупинення реєстрації податкової накладної щодо належного оформлення квитанції прямо вказує на те, що рішення, яке прийняте на наступному етапі, тобто рішення про відмову у реєстрації податкової накладної, також не є законним.

На переконання суду апеляційної інстанції, позивачем і контролюючому органу, і під час судового розгляду представлено всі необхідні первинні документи на підтвердження здійснення розглядуваної господарської операції.

Разом з тим, загальними вимогами, які висуваються до акта індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття, тоді як невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Згідно з нормами пунктів 19, 20 Порядку №1246 податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення)

У разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

Отже, реєстрація в ЄРПН податкових накладних/розрахунку коригування, реєстрацію яких попередньо було зупинено, є повноваженням ДПС України.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції, надаючи правову оцінку аргументам сторін, погоджується з висновками суду першої інстанції щодо безпідставності прийняття оскаржуваного рішення про відмову у реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних та як наслідок скасування такого.

За відсутності обставин, які б унеможливлювали реєстрацію поданої Товариством спірної податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, з метою відновлення прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, та з метою дотримання судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про необхідність зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати подану Товариством податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Щодо покликання скаржника на втручання суду першої у дискреційні повноваження контролюючого органу, то суд апеляційної інстанції вважає такі безпідставними, з огляду на наступне.

Відповідно до Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи № R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом 11.03.1980 р. на 316-й нараді, під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду - тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Тобто, дискреційними є повноваження суб`єкта владних повноважень обирати у конкретній ситуації між альтернативами, кожна з яких є правомірною.

Згідно із статтею 245 КАС України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково, у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти рішення про: визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

Отже законодавством передбачено право суду у випадку встановлення порушення прав позивача зобов`язувати суб`єкта владних повноважень приймати рішення або вчиняти певні дії.

Згідно з частиною 2 статті 6 КАС України та статтею 17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини» передбачено застосування судами Конвенції та практики ЄСПЛ як джерела права.

Ефективний засіб правового захисту у розумінні статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату. Прийняття рішень, які не призводять безпосередньо до змін в обсязі прав та забезпечення їх примусової реалізації, не відповідає цій міжнародній нормі.

За приписами чинного законодавства, вирішуючи спір, суд повинен надати об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права. Метою судового захисту порушеного права є вирішення між сторонами правового конфлікту, припинення публічно-правового спору та використання дієвого способу захисту (відновлення) порушеного права.

Відповідно до параграфу 47 рішення Європейського суду з прав людини від 3 квітня 2008 року у справі «Корецький та інші проти України» щоб положення національного закону відповідали цим вимогам (бути доступний для конкретної особи і сформульований з достатньою чіткістю), він має гарантувати засіб юридичного захисту від свавільного втручання органів державної влади у права, гарантовані Конвенцією. У питаннях, які стосуються основоположних прав, надання правової дискреції органам виконавчої влади у вигляді необмежених повноважень було б несумісним з принципом верховенства права, одним з основних принципів демократичного суспільства, гарантованих Конвенцією. Відповідно закон має достатньо чітко визначати межі такої дискреції та порядок її реалізації. Ступінь необхідної чіткості національного законодавства яке безумовно не може передбачити всі можливі випадки значною мірою залежить від того, яке саме питання розглядається, від сфери, яку це законодавство регулює, та від числа та статусу осіб, яких воно стосується.

Таким чином, обраний судом першої інстанції спосіб захисту порушеного права позивача не є втручанням у дискреційні повноваження контролюючого органу, оскільки останній за встановлених обставин не наділений повноваженнями діяти не за законом, а на власний розсуд.

Статтею 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до частини 1 статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Згідно з частиною 2 статті 6 КАС України та статтею 17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини» передбачено застосування судами Конвенції та практики ЄСПЛ як джерела права.

У пункті 58 Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

З огляду на викладене, враховуючи положення статті 316 КАС України прецедентну практику ЄСПЛ, суд апеляційної інстанції приходить переконання, що судом першої інстанції у рішенні викладено мотиви протиправності рішення щодо відмови в реєстрації податкової накладної, на основі об`єктивної оцінки наданих сторонами доказів повно встановлено фактичні обставини справи, правильно застосовано норми матеріального права. Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, на законність судового рішення не впливають.

Оскільки ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 01 травня 2023 року Головному управлінню ДПС у м.Києві відстрочено сплату 316,50 грн. судового збору за подання апеляційної скарги до ухвалення судового рішення у справі, доказів оплати такого скаржником не надано, тому судовий збір за подання апеляційної скарги слід стягнути на користь Держави до спеціального фонду.

Керуючись статтями 241, 243, 308, 310, 316, 321, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м.Києві залишити без задоволення, а рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 09 червня 2022 року у справі №500/1062/22 - без змін.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м.Києві (місце знаходження: вул.Шолуденка, 33/19, м.Київ, 04116, ЄДРПОУ ВП 44116011) на користь Держави до спеціального фонду Державного бюджету України (отримувач коштів - ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код отримувача - 37993783; банк отримувача - Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача - UA908999980313111256000026001; код класифікації доходів бюджету - 22030106) 316 грн (триста шістнадцять гривень п`ятдесят копійок) 50 коп судового збору за подання апеляційної скарги.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків встановлених ч.5 ст.328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя-доповідач Т. І. Шинкар судді Л. П. Іщук І. М. Обрізко

СудВосьмий апеляційний адміністративний суд
Дата ухвалення рішення29.06.2023
Оприлюднено03.07.2023
Номер документу111883656
СудочинствоАдміністративне
КатегоріяСправи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо реалізації податкового контролю

Судовий реєстр по справі —500/1062/22

Ухвала від 05.10.2023

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Дашутін І.В.

Ухвала від 03.08.2023

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Дашутін І.В.

Постанова від 29.06.2023

Адміністративне

Восьмий апеляційний адміністративний суд

Шинкар Тетяна Ігорівна

Ухвала від 03.05.2023

Адміністративне

Восьмий апеляційний адміністративний суд

Шинкар Тетяна Ігорівна

Ухвала від 01.05.2023

Адміністративне

Восьмий апеляційний адміністративний суд

Шинкар Тетяна Ігорівна

Ухвала від 03.04.2023

Адміністративне

Восьмий апеляційний адміністративний суд

Шинкар Тетяна Ігорівна

Ухвала від 17.03.2023

Адміністративне

Восьмий апеляційний адміністративний суд

Шинкар Тетяна Ігорівна

Ухвала від 21.02.2023

Адміністративне

Восьмий апеляційний адміністративний суд

Ніколін Володимир Володимирович

Ухвала від 27.01.2023

Адміністративне

Восьмий апеляційний адміністративний суд

Ніколін Володимир Володимирович

Ухвала від 09.01.2023

Адміністративне

Восьмий апеляційний адміністративний суд

Ніколін Володимир Володимирович

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні