Постанова

від 29.06.2023 по справі 820/4778/17

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 червня 2023 року

м. Київ

справа № 820/4778/17

адміністративне провадження № К/9901/46847/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого судді-доповідача: Васильєвої І.А.,

суддів: Юрченко В.П., Дашутін І.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження

касаційну скаргу Київської об`єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області

на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 07 листопада 2017 року (Суддя: Біленський О.О.),

та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 09 січня 2018 року (Катунов В.В., Бершов Г.Є. , Ральченко І.М.),

у справі № 820/4778/17

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ГЕПОНІК»

до Київської об`єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області,

Управління Державної казначейської служби у Київському районі м. Харкова Харківської області

про стягнення пені, -

ВСТАНОВИВ:

11 жовтня 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ГЕПОНІК» (далі - позивач, ТОВ «ГЕОПОНІК») звернулося до Харківського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Київської об`єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області (далі - відповідач, Київська ОДПІ), Управління Державної казначейської служби України у Київському районі м. Харкова Харківської області (далі - відповідач, 2, УДКСУ у Київському районі м. Харкова) про стягнення з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ГЕПОНІК» (код ЄДРПОУ 38630963, юридична адреса: 61024, м. Харків, вул. Чайковська, б. 4) пеню з суми бюджетного відшкодування ПДВ у період з 07.02.2017 року по 13.07.2017 року у розмірі 24 071,64 грн (у зв`язку з несвоєчасним відшкодуванням бюджетної заборгованості за податковими деклараціями з ПДВ за травень-серпень, жовтень-листопад 2016 року).

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 07 листопада 2017 року залишеною без змін постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 09 січня 2018 року позов задоволено, стягнуто з Державного бюджету України в особі Управління Державної казначейської служби України у Київському районі м. Харкова Харківської області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ГЕПОНІК» пеню в сумі 24 071,64 грн, у зв`язку з несвоєчасним відшкодуванням бюджетної заборгованості з податку на додану вартість (у період з 07.02.2017 року по 13.07.2017 року).

Не погодившись з рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в доводах якої посилався на прийняття судами попередніх інстанцій судових рішень без дотримання норм матеріального права (ст. 14, 102. 129, 200.23 Податкового кодексу України) та з порушенням норм процесуального права (статті 122 КАС України). Обґрунтовуючи доводи касаційної скарги скаржник посилався на те, що на стягнення грошового зобов`язання податковим законодавством встановлено 1095 днів, проте грошове зобов`язання та пеня не є тотожними поняттями, а тому на пеню не може розповсюджуватись строк 1095 днів, а застосовується загальний шестимісячний строк, передбачений статтею 122 Кодексу адміністративного судочинства України, який обчислюється з дня, коли особа дізналася, або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Додатково скаржник посилався на те, що тлумачення пені підпункту 14.1.162 статті 14 ПК України не співпадає з обставинами стягнення пені з державного бюджету на виконання статті 200.23 Податкового кодексу України. Враховуючи викладене, скаржник просив суд задовольнити касаційну скаргу, скасувати судові рішення та прийняти нове про відмову в задоволенні позову.

Відповідно до частини першої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин перевіряє правильність застосування судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права.

Дослідивши матеріали справи та доводи касаційної скарги колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, з метою бюджетного відшкодування сум податку на додану вартість в загальному розмірі 358 000 грн за податковими деклараціями з ПДВ за травень-серпень, жовтень-листопад 2016 року, Товариством з обмеженою відповідальністю «ГЕПОНІК» подано до Київської об`єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області через систему «М.Е.DОС» в електронному вигляді: податкові декларації з ПДВ за травень-серпень, жовтень-листопад 2016 року разом із довідками про суми від`ємного значення звітного (податкового) періоду, розрахунками сум бюджетного відшкодування, розшифровками податкових зобов`язань, а також заяви про повернення сум бюджетного відшкодування від 17.06.2016 року (за травень 2016 року), від 14.07.2016 року (за червень 2016 року), від 17.08.2016 року (за липень 2016 року), від 20.09.2016 року (за серпень 2016), від 17.11.2016 року (за жовтень 2016 року), від 19.12.2016 року (за листопад 2016 року).

У зв`язку із не відшкодуванням на користь позивача сум ПДВ у загальному розмірі 358 000, 00 грн, позивач звернувся у лютому 2017 року до Харківського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом (справа №820/588/17), в якому просив суд: 1) визнати протиправною бездіяльність Київської ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області щодо ненадання висновків органу Державної казначейської служби України про відшкодування Товариству з обмеженою відповідальністю «ГЕПОНІК» сум бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за заявами про відшкодування за податковими деклараціями з ПДВ за травень-серпень, жовтень-листопад 2016 року в загальному розмірі 358 000 грн; 2) стягнути з Державного бюджету України на користь позивача заборгованість з відшкодування ПДВ у загальному розмірі 358 000 грн; 3) стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ГЕПОНІК» пеню з суми бюджетного відшкодування ПДВ у розмірі 15 252, 62 грн (за період з 04.08.2016 року по 06.02.2017 року); 4) скасувати податкове повідомлення-рішення №0000161202 від 16.12.2016 року і зобов`язати Київську ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківської області внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування дані щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування Товариства з обмеженою відповідальністю «ГЕПОНІК» у розмірі 77582,00 грн за вересень 2016 року (а.с. 49-63).

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 24.05.2017 року по справі №820/588/17 позов задоволено частково, визнано протиправною бездіяльність відповідача щодо ненадання висновків органу Державної казначейської служби України про відшкодування Товариству з обмеженою відповідальністю «ГЕПОНІК» сум бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за заявами про відшкодування за податковими деклараціями з ПДВ за травень 2016 року в розмірі 50 000,00 грн., за червень 2016 року у розмірі 60 000, 00 грн., за липень 2016 року у розмірі 80 000, 00 грн., за серпень 2016 року у розмірі 80 000,00 грн., за жовтень 2016 року у розмірі 48 000,00 грн., за листопад 2016 року у розмірі 40 000,00 грн. Скасовано податкове повідомлення-рішення Київської об`єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області №0000161202 від 16.12.2016 року. В іншій частині задоволення позовних вимог відмовлено (а.с. 12-16).

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 25.09.2017 року постанову Харківського окружного адміністративного суду від 24.05.2017 року по справі № 820/588/17 скасовано в частині відмови в задоволенні позовних вимог про стягнення з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ГЕПОНІК» пеню з суми бюджетного відшкодування ПДВ у розмірі 15 252 гривні 62 копійки, прийнято в цій частині нову постанову, якою стягнуто з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ГЕПОНІК» пеню з суми бюджетного відшкодування ПДВ у розмірі 15 252, 62 грн. В іншій частині постанову Харківського окружного адміністративного суду від 24.05.2017 р. по справі № 820/588/17 залишено без змін (а.с. 17-26).

Як вбачається із відомостей з Єдиного державного реєстру судових рішень, який є загальнодоступним для ознайомлення, постановою Верховного Суду від 10 вересня 2020 року у справі № 820/588/17 (адміністративне провадження № К/9901/31535/18) скасовано постанову Харківського окружного адміністративного суду від 24.05.2017 та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 25.09.2017 у справі № 820/588/17 в частині задоволеної позовної вимоги про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000161202 від 16.12.2016 року, а справу в цій частині направити на новий розгляд до Харківського окружного адміністративного суду. В решті постанову Харківського окружного адміністративного суду від 24.05.2017 та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 25.09.2017 у справі № 820/588/17 залишити без змін.

Отже, в частині визнання протиправної бездіяльності відповідача щодо ненадання висновків органу Державної казначейської служби України про відшкодування Товариству з обмеженою відповідальністю «ГЕПОНІК» сум бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в загальному розмірі 358 000,00 грн (за податковими деклараціями за період травень, червень, липень, серпень, жовтень, листопад 2016 року, а також стягнення пені з суми бюджетного відшкодування ПДВ у розмірі 15 252, 62 грн, судові рішення залишено без змін. Скеровано справу на новий розгляд тільки в частині позовної вимоги про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000161202 від 16.12.2016 року (щодо відмови у відшкодуванні сум бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за вересень 2016 року в розмірі 77 528,00 грн).

Враховуючи обставини, встановлені судовим рішенням у справі № 820/588/17, а також те, що згідно платіжного доручення від 13.07.2017 року підтверджено факт повного перерахування на користь ТОВ «ГЕПОНІК» сум бюджетного відшкодування з ПДВ в розмірі 358 000,00 грн (а.с. 64065), позивач звернувся 11 жовтня 2017 року із цим позовом до суду про стягнення пені за період з 07.02.2017 року по 13.07.2017 року в сумі 24 071,64 грн, у зв`язку з несвоєчасним відшкодуванням бюджетної заборгованості з податку на додану вартість, тобто за неохоплений судовим рішенням у справі № 820/588/17 період, за який ще не відшкодована пеня до моменту фактичного отримання бюджетного відшкодування.

За наслідками розгляду справи, суди попередніх інстанцій, задовольняючи позовні вимоги, керувалися тим, що оскільки підприємством не було у встановлені діючим законодавством строки отримано підтверджену суму бюджетного відшкодування, то позивач, згідно положень п.200.23 ст.200 Податкового кодексу України, має право на отримання суми пені у розмірі 24 071,64 грн у зв`язку з несвоєчасним відшкодуванням бюджетної заборгованості з податку на додану вартість у період з 07.02.2017 року по 13.07.2017 року. При цьому судами встановлено факт дотримання позивачем шестимісячного строку звернення до суду, передбаченого вимогами КАС України.

Суд касаційної інстанції переглядаючи рішення судів попередніх інстанції зазначає, що за визначенням, наведеним у підпункті 14.1.162 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахованих на суми грошових зобов`язань, не сплачених у встановлені законодавством строки.

Держава в особі відповідних державних органів, виконуючи певний комплекс дій, зобов`язана повернути платнику суму бюджетного відшкодування з ПДВ протягом законодавчо встановленого строку після дня набуття відповідною сумою статусу узгодженої. Якщо ж протягом згаданого строку необхідних дій для відшкодування податку здійснено не було, невідшкодовані суми вважаються бюджетною заборгованістю, на яку в силу положень пункту 200.23 статті 200 ПК нараховується пеня.

Передумовою початку нарахування пені є невиконання контролюючим органом обов`язку з повернення суми бюджетного відшкодування з ПДВ протягом строку, визначеного статтею 200 ПК.

Нарахування пені пов`язується саме з недотриманням суб`єктами владних повноважень положень статті 200 ПК, яка визначає, зокрема, комплекс дій, необхідних для своєчасного повернення сум бюджетної заборгованості з ПДВ.

Наведений юридичний факт, у свою чергу, зумовлює виникнення фінансових правовідносин між боржником в особі держави та кредитором - платником податків, права якого порушені саме внаслідок невідшкодування йому відповідної суми.

Надаючи оцінку порушеному контролюючим органом питанню дотримання позивачем строку звернення до суду з даним позовом, колегія суддів звертає увагу на те, що питання строку протягом якого платник податків має права звернутись до суду з позовною вимогою про стягнення пені за порушення строків відшкодування ПДВ було предметом розгляду у Великій Палаті Верховного Суду (в постановах від 16 лютого 2023 року у справі № 803/1149/18, від 19.01.2023 у справі №140/1770/19).

Великою Палатою Верховного Суду зроблено висновок, що податковий кодекс України не містить прямої норми, яка б визначала строки звернення до суду з вимогами, спрямованими на захист та відновлення порушених прав платників податків у відносинах, що виникають у зв`язку з несвоєчасним відшкодуванням ПДВ державою та та/або пені на суми заборгованості з відшкодування ПДВ.

Проте, що стосується процесуальних строків звернення до суду, то порядок здійснення судочинства в адміністративних судах визначається КАС (стаття 1 цього Кодексу), процесуальні строки звернення до суду є обов`язковою складовою процедури її ініціації (частина перша статті 122 КАС). Тривалість такого строку та початок відліку є його обов`язковими елементами, які визначаються залежно від предмета судового оскарження та обраного позивачем способу захисту порушеного права.

За загальним правилом, визначеним частиною другою статті 122 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

День, коли особа дізналася про порушення свого права, - це встановлений доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок яких відбулося порушення його прав, свобод чи інтересів. Для цілей розгляду судом термінових спорів у статті 270 КАС України визначено, що днем бездіяльності є останній день встановленого законом строку, в який мало бути вчинено дію або прийнято рішення (частина четверта цієї статті).

Отже, за наслідками розгляду справи Великою Палатою Верховного Суду сформовано висновок, що платник ПДВ може звернутися до адміністративного суду з вимогами про визнання протиправною бездіяльності суб`єкта владних повноважень з погашення заборгованості з відшкодування ПДВ та/або пені, нарахованої на таку заборгованість, протягом шести місяців з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Із встановлених судами попередніх інстанцій обставин цієї справи вбачається, що судовим рішенням у справі 820/588/17, яке набрало законної сили 25.09.2017 року підтверджено право позивача на отримання суми бюджетного відшкодування ПДВ в розмірі 358 000 грн та стягнуто пеню в розмірі 15 252, 62 грн, розраховану у зв`язку із не виплатою ПДВ у період з 04.08.2016 року по 06.02.2017 року.

В подальшому, дізнавшись про відшкодування 13.07.2017 року (на виконання судового рішення у справі 820/588/17) позивачеві сум ПДВ в розмірі 358 000 грн, останній, з посиланням на пункт 200.23 статті 200 Податкового кодексу України звернувся 11.10.2017 року з цим позовом про стягнення на його користь пені за період 07.02.2017 року по 13.07.2017 року (по день фактичного відшкодування).

Як встановлено судами попередніх інстанцій, загальна сума пені, пред`явлена до стягнення в межах даної справи (за прострочення відшкодування ПДВ за заявами позивача за податковими деклараціями з ПДВ за травень-серпень, жовтень-листопад 2016 року) складає 24 071,64 грн та охоплює період прострочення відшкодування податку на додану вартість з 07.02.2017 року по 13.07.2017 року. Правильність та обґрунтованість розрахунку пені як під час розгляду справи в судах попередніх інстанцій, так і в доводах касаційної скарги відповідачем не заперечувалась.

Встановлений судами попередніх інстанцій за наслідками розгляду справи факт дотримання позивачем шестимісячного строку звернення до суду, передбачений вимогами КАС України, не суперечить правовим позиціям Верховного Суду, викладеним в постановах Великої Палати Верховного Суду від 16 лютого 2023 року у справі № 803/1149/18 та від 19.01.2023 у справі №140/1770/19, а також доводам касаційної скарги, оскільки в останній скаржник не вказує про помилковість відліку судами попередніх інстанцій процесуального строку звернення до суду з цим позовом.

Відповідно до частини 1 статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

На підставі викладеного, керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Київської об`єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 07 листопада 2017 року та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 09 січня 2018 року у справі № 820/4778/17 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і не підлягає оскарженню.

Головуючий суддя: І.А. Васильєва

Судді: В.П. Юрченко

І.В. Дашутін