Постанова

від 13.06.2023 по справі 911/86/21

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" червня 2023 р. Справа№ 911/86/21

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Коробенка Г.П.

суддів: Кравчука Г.А.

Козир Т.П.

за участю секретаря судового засідання Огірко А.О.

за участю представника(-ів): згідно з протоколом судового засідання від 13.06.2023

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Київської обласної прокуратури

на рішення Господарського суду Київської області

від 18.10.2021 (повний текст складено 01.12.2021)

у справі №911/86/21 (суддя Щоткіна О.В.)

за позовом Керівника Білоцерківської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі:

1) Київської обласної державної адміністрації

2) Державного підприємства "Спеціалізоване лісогосподарське підприємство "Київоблагроліс"

до 1) Білоцерківської районної державної адміністрації

2) Головного управління Держгеокадастру у Київській області

3) Тетіївської міської ради

про визнання незаконними та скасування розпорядження і наказу; зобов`язання повернути земельні ділянки

УСТАНОВИВ:

До Господарського суду Київської області звернувся керівник Білоцерківської місцевої прокуратури (далі прокурор) з позовом в інтересах держави в особі Київської обласної державної адміністрації (далі - позивач-1, Київська ОДА) та Державного підприємства «Спеціалізоване лісогосподарське підприємство «Київоблагроліс» (далі - позивач-2, ДП «СЛП «Київоблагроліс») до Тетіївської районної державної адміністрації (далі - відповідач-1, Тетіївська РДА), Головного управління Держгеокадастру у Київській області (далі - відповідач-2, ГУ Держгеокадастру у Київській області) і Тетіївської міської ради (далі - відповідач-3, міська рада), в якому просить суд:

- визнати незаконним і скасувати розпорядження Тетіївської районної державної адміністрації від 19.11.2013 № 593 «Про затвердження технічної документації щодо інвентаризації земель сільськогосподарського призначення державної власності за межами населених пунктів Тетіївського району Київської області», в частині земельних ділянок із кадастровим номером 3224688200:06:005:0002 площею 36,7685 га (Черепинська сільська рада), із кадастровим номером 3224686200:03:013:0021 площею 28,2917 га (Скибинецька сільська рада) та із кадастровим номером 3224680400:02:002:0011 площею 3,8554 га (Бурківецька сільська рада);

- визнати незаконним і скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру в Київській області № 10-2989/15-18 сг від 05.04.2018 «Про передачу земельних ділянок державної у комунальну власність» в частині передачі у комунальну власність Тетіївській міській раді земельної ділянки із кадастровим номером 3224688200:06:005:0002 площею 36,7685 га (Черепинська сільська рада), земельної ділянки із кадастровим номером 3224686200:03:013:0021 площею 28,2917 га (Скибинецька сільська рада) та земельної ділянки із кадастровим номером 3224680400:02:002:0011 площею 3,8554 га (Бурківецька сільська рада);

- зобов`язати Тетіївську міську раду повернути у власність держави в особі Державного підприємства «Спеціалізоване лісогосподарське підприємство «Київоблагроліс» земельні ділянки із кадастровим номером 3224688200:06:005:0002 площею 36,7685 га (Черепинська сільська рада), із кадастровим номером 3224686200:03:013:0021 площею 28,2917 га (Скибинецька сільська рада) та із кадастровим номером 3224680400:02:002:0011 площею 3,8554 га (Бурківецька сільська рада). Позов пред`явлено з підстав незаконного вилучення спірних земельних ділянок із земель лісового фонду, які знаходились у постійному користуванні Державного підприємства Спеціалізоване лісогосподарське підприємство Київоблагроліс, без згоди землекористувача, з подальшою передачею цих земельних ділянок у комунальну власність Тетіївської міської ради. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Тетіївським відділом Білоцерківської місцевої прокуратури Київської області встановлено порушення вимог земельного законодавства під час відведення у власність та користування земель лісогосподарського призначення державного підприємства «Спеціалізоване лісогосподарське підприємство «Київоблагроліс» щодо земельних ділянок із кадастровим номером 3224688200:06:005:0002 площею 36,7685 га (Черепинська сільська рада); із кадастровим номером 3224686200:03:013:0021 площею 28,2917 га (Скибенецька сільська рада); із кадастровим номером 3224680400:02:002:0011 площею 3, 8554 га (Бурківецька сільська рада), які на цей час є комунальною власністю Тетіївської міської ради перебувають у постійному користуванні ДП «СЛП «Київоблагроліс» та відносяться до земель лісового фонду.

Рішенням Господарського суду Київської області від 18.10.2021 у справі №911/86/21 позов керівника Білоцерківської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Державного підприємства Спеціалізоване лісогосподарське підприємство Київоблагроліс залишено без розгляду. У задоволенні позову керівника Білоцерківської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Київської обласної державної адміністрації відмовлено повністю.

Рішення аргументовано відсутністю порушень прав та інтересів Київської обласної державної адміністрації як власника спірної землі, оскільки Київська обласна державна адміністрація, в даному випадку, є органом уповноваженим розпоряджатись землями державної власності, при цьому наведені в позові обставини стосуються лише повноважень стосовно розпорядження землями, порушення яких не підтвердилось. Крім цього суд зазначив, що матеріали справи не містять документів, якими було б установлено межі та розміри земельних ділянок лісового фонду, які передавалися у постійне користування, не містять затверджених у встановленому порядку планово-картографічних матеріалів лісовпорядкування станом на момент видачі спірного розпорядження.

Не погодившись з прийнятим рішенням, Київська обласна прокуратура звернулася до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Київської області від 18.10.2021 у справі №911/86/21 скасувати та ухвалити нове - про задоволення позову.

Прокурор обґрунтовує апеляційну скаргу тим, що в порушення принципів ст. 73, 74, 76-79, 86, 236, 237 ГПК, суд першої інстанції необґрунтовано відмовив у задоволенні позовних вимог, не надавши належну оцінку спірним правовідносинам та наявним у справі доказам, у зв`язку з чим рішення підлягає скасуванню. Також прокурор звертає увагу суду відповідно до правової позиції Верховного Суду, з урахуванням норм пункту 5 розділу VIII «Прикінцеві положення» ЛК України, планшет лісовпорядкування є документом, який підтверджує право постійного користування державним лісогосподарським підприємством спірною земельною ділянкою та остання належить до земель лісового фонду із цільовим призначенням - землі лісогосподарського призначення ( постанова ВС № 6-224-цс14 від 21.01.2015; №369/1777/13-ц від 13.06.2018 та інші).

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.01.2022 апеляційну скаргу Київської обласної прокуратури у справі № 911/86/21 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Куксов В.В., судді: Кравчук Г.А., Чорногуз М.Г.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 10.01.2023 витребувано матеріали справи з суду першої інстанції та відкладено вирішення питання щодо подальшого руху справи.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 10.01.2023 призначено розгляд апеляційної скарги.

Розгляд справи неодноразово відкладався.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.11.2022 апеляційну скаргу Київської обласної прокуратури у справі № 911/86/21 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Коробенко Г.П., судді: Агрикова О.В., Козир Т.П.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 14.11.2022 апеляційну скаргу прийнято до провадження у визначеному протоколом авторозподілу складі суду та призначено розгляд справи на 08.12.2022.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 08.12.2022 розгляд справи відкладено на 20.12.2022.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.12.2022 для розгляду апеляційної скарги у справі № 911/86/21 у зв`язку із перебуванням судді Агрикової О.В. на лікарняному сформовано колегію суддів у наступному складі: головуючий суддя Коробенко Г.П., судді: Козир Т.П., Чорногуз М.Г.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 28.12.2022 апеляційну скаргу прийнято до провадження у визначеному протоколом авторозподілу складі суду та призначено розгляд справи на 19.01.2023.

19.01.2023 відкладено у зв`язку з неявкою представників учасників справи.

02.02.2023 на адресу суду від Тетіївської міської ради надійшло клопотання про врахування постанови Північного апеляційного господарського суду від 22.11.2022 у справі № 911/164/21 при розгляді даної справи.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 09.02.2023 заяву заступника керівника Київської обласної прокуратури про заміну сторони у справі №911/86/21 задоволено та замінено Тетіївську районну державну адміністрацію її правонаступником - Білоцерківською районною державною адміністрацією та відкладено розгляд справи.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.03.2023 для розгляду апеляційної скарги у справі № 911/86/21 у зв`язку із перебуванням судді Чорногуза М.Г. у відпустці сформовано колегію суддів у наступному складі: головуючий суддя Коробенко Г.П., судді: Козир Т.П., Кравчук Г.А.

Розгляд справи відкладався.

На адресу суду від Тетіївської міської ради надійшли клопотання про врахування постанов Верховного суду від 15.09.2021 у справі № 373/462/19 та від 22.10.2019 у справі № 909/548/18 при розгляді даної справи, яка судом долучена до матеріалів справи.

У судове засідання 13.06.2023 з`явилися прокурор та представник відповідача 3, представники позивачів та відповідачів в судове засідання не з`явилися.

Відповідно до частини п`ятої статті 6 ГПК України суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу на їхні офіційні електронні адреси, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (далі - ЄСІТС) у порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про ЄСІТС та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів). Особам, які зареєстрували Електронний кабінет, суд надсилає документи у справах, в яких такі особи беруть участь, в електронній формі шляхом їх надсилання до Електронного кабінету таких осіб або в інший спосіб, передбачений процесуальним законодавством, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Згідно з частинами п`ятою та шостою статті 242 ГПК України учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності в особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення, якщо така адреса відсутня. Днем вручення судового рішення є, зокрема, день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи.

З 05.10.2021 офіційно розпочали функціонування три підсистеми (модулі) ЄСІТС: "Електронний кабінет", "Електронний суд" та підсистема відеоконференцзв`язку, у зв`язку з чим відповідно до частини шостої статті 6 ГПК України адвокати, нотаріуси, приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, державні органи, органи місцевого самоврядування та суб`єкти господарювання державного та комунального секторів економіки реєструють офіційні електронні адреси в ЄСІТС в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої офіційні електронні адреси в ЄСІТС в добровільному порядку.

При цьому слід враховувати позицію Європейського суду з прав людини, викладену у рішенні у справі "Пономарьов проти України", no. 3236/03, від 03.04.2008, згідно з якою сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвала Північного апеляційного господарського суду від 26.05.2023, якою повідомлено про призначення справи до судового розгляду в судовому засіданні 13.06.2023, була отримана в електронний кабінет 29.05.2023 Київською обласною державною адміністрацією та Головним управлінням Держгеокадастру у Київській області та надіслана на електронні адреси ДП «СЛП «Київоблагроліс» і Білоцерківської районної державної адміністрації. Надсилання судом апеляційної інстанції копій даних ухвал в Електронний кабінет та на електронну пошту відповідає приписам частин п`ятої та сьомої статті 6 ГПК України, і зазначені судові рішення вважаються врученими сторонам.

Враховуючи те, що явка представників учасників справи в судове засідання не була визнана обов`язковою, судочинство здійснюється, серед іншого, на засадах рівності та змагальності сторін і учасники судового провадження на власний розсуд користуються наданими ним процесуальними правами, зокрема, правом на участь у судовому засіданні, суд дійшов висновку про можливість здійснення розгляду справи за відсутності представників позивачів та відповідачів 1,2.

Суд, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, пояснення сторін, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Щодо позову прокурора поданого в інтересах держави в особі ДП «СЛП «Київоблагроліс».

Так, пунктом 3 ч. 1 ст. 131-1 Конституції України передбачено, що прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Питання представництва інтересів держави прокурором у суді врегульовано у статті 23 Закону України «Про прокуратуру». Ця стаття визначає, що представництво прокурором держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, у випадках та порядку, встановлених законом (частина перша). Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Не допускається здійснення прокурором представництва в суді інтересів держави в особі державних компаній. (частина третя). Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень (абзаци перший-третій частини четвертої).

Отже відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган; 2) у разі відсутності такого органу. При цьому представництво прокурором в суді інтересів держави в особі державних компаній не допускається.

Якщо суд після відкриття провадження у справі з урахуванням наведених учасниками справи аргументів та наданих доказів установить відсутність підстав для представництва прокурором інтересів держави в суді, суд залишає позовну заяву, подану прокурором в інтересах держави в особі компетентного органу, без розгляду відповідно до положень п. 2 ч. 1 ст. 226 ГПК України. Такі правові висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 та від 06.07.2021 у справі № 911/2169/20.

Позов у цій справі прокурор подав в інтересах держави в особі ДП «СЛП «Київоблагроліс» з посиланням на їх бездіяльність щодо захисту інтересів держави, які порушені, на думку прокурора, внаслідок незаконного відведення земель лісогосподарського призначення.

Однак, звертаючись до суду в інтересах держави в особі ДП «СЛП «Київоблагроліс», яке не є органом державної влади або іншим суб`єктом владних повноважень, до компетенції якого належить захист інтересів держави, зокрема, в галузі реалізації принципів регулювання земельних відносин або захисту природних ресурсів, прокурор порушив норми ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», згідно з якою здійснення прокурором представництва в суді інтересів держави в особі державних компаній не допускається.

При цьому, порушення прокурором встановленої Законом прямої заборони на звернення до суду в інтересах державної компанії виключає необхідність з`ясування питання невиконання або неналежного виконання таким позивачем дій, спрямованих на захист власних прав та інтересів або інтересів держави. Подібний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 10.04.2019 у справі № 906/853/17 та постанові від 06.07.2021 у справі № 911/2169/20, до розгляду якої розгляд даної справи зупинявся.

Враховуючи вищенаведе, апеляційний суд погоджується з висновком місцевого суду щодо відсутності підстав для представництва прокурором інтересів держави в особі ДП «СЛП «Київоблагроліс», у зв`язку з чим позов, поданий прокурором в інтересах держави в особі ДП «СЛП «Київоблагроліс», залишено без розгляду відповідно до положень п. 2 ч. 1 ст. 226 ГПК України.

Щодо позову прокурора поданого в інтересах держави в особі Київської обласної державної адміністрації.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією. Чинним законодавством чітко не визначено, що необхідно розуміти під «нездійсненням або неналежним здійсненням суб`єктом владних повноважень своїх функцій», у зв`язку із чим прокурор у кожному випадку обґрунтовує та доводить наявність відповідних фактів самостійно з огляду на конкретні обставини справи. При цьому враховуються висновки Верховного Суду, зроблені при розгляді інших справ за участю прокурора (ухвали від 07.05.2018 у справі № 910/18283/17, від 10.07.2018 у справі № 812/1689/16, постанови від 25.04.2018 у справі № 806/1000/17, від 13.06.2018 у справі № 687/379/17-ц, № 924/1256/17, від 13.11.2019 у справі № 925/315/19, від 21.01.2020 у справі №910/2538/19).

Зокрема, Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 висловлено правовий висновок, відповідно до якого бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва.

Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

Як зазначає прокурор, звернення до суду з позовом саме в інтересах Київоблдержадміністрації обумовлене встановлення прокуратурою фактів того, що згідно із Статутом ДП «СЛП «Київоблагроліс», підприємство відноситься до сфери управління Київської обласної державної адміністрації і є підзвітним йому.

З пояснень прокурора, вказаним уповноваженим органом, за наявності факту порушення інтересів держави, своєчасних заходів щодо повернення спірних земельних ділянок, які вибули із власності держави незаконно, по даний час не вжито, що стало підставою для звернення прокурора з позовом в інтересах держави в особі Київської обласної державної адміністрації, як органу управління державним майном, що перебуває у користуванні державного підприємства.

Ураховуючи, що інтереси держави до цього часу залишаються не захищеними, а уповноваженим органом допущено бездіяльність, суд приходить до висновку, що вбачаються підстави для представництва прокурором інтересів держави у спірних правовідносинах. Обставини справи, правове обґрунтування та висновки суду.

Як вбачається з викладених у позові обставин, Тетіївським відділом Білоцерківської місцевої прокуратури Київської області встановлено порушення вимог земельного законодавства під час відведення у власність та користування земель лісогосподарського призначення державного підприємства «Спеціалізоване лісогосподарське підприємство «Київоблагроліс» щодо земельних ділянок із кадастровим номером 3224688200:06:005:0002 площею 36,7685 га (Черепинська сільська рада); із кадастровим номером 3224686200:03:013:0021 площею 28,2917 га (Скибенецька сільська рада); із кадастровим номером 3224680400:02:002:0011 площею 3, 8554 га (Бурківецька сільська рада), які на цей час є комунальною власністю Тетіївської міської ради перебувають у постійному користуванні ДП «СЛП «Київоблагроліс» та відносяться до земель лісового фонду.

Вказані обставини, підтверджуються Статутом ДП «СЛП «Київоблагроліс», затвердженого розпорядженням голови Київської обласної державної адміністрації від 02.12.2016 №503, відповідно якого підприємство засноване на основі державної власності шляхом приєднання агролісогосподарських підприємств, агролісництв.

ДП «СЛП «Київоблагроліс» є правонаступником Київської обласної державної організації «Київагроліс» та агролісогосподарських підприємств, агролісництв: Богуславське державне агролісництво; Поліське спеціалізоване державне агролісогосподарське підприємство; Таращанське державне агролісогосподарське підприємство; Державне підприємство «Тетіївське державне агролісництво»; Бородянське державне агролісництво; Києво-Святошинське державне агролісництво.

Відповідно до Указу Президента України від 03.12.1999 № 1529/99 «Про невідкладні заходи щодо прискорення реформування аграрного сектору економіки» та наказу Мінагрополітики України від 11.06.2001 № 156 «Про прискорення передачі земель лісового фонду, що перебували у користуванні реформованих колективних сільськогосподарських підприємств», Тетіївська районна рада 14.04.2000 №100 направила до Київської обласної ради лист про передачу у постійне користування лісів сільськогосподарських підприємств Тетіївському державному міжгосподарському лісництву (наразі ДП «СЛП «Київоблагроліс»), в тому числі по Скибинецькій, Черепинській та Бурківецькій сільських радах.

Розпорядженням Тетіївської районної державної адміністрації Київської області від 11.09.2013 № 430 прийнято рішення про проведення інвентаризації земель сільськогосподарського призначення на території Тетіївського району Київської області, виконання цього розпорядження покладено на відділ Держземагенства у Тетіївському районі.

На виконання цього розпорядження Державним підприємством «Київський науково-дослідний інститут землеустрою» розроблено технічну документацію щодо інвентаризації земель сільськогосподарського призначення державної власності за межами населених пунктів Тетіївського району Київської області, в тому числі на території Черепинської, Скибинецької та Бурковецької сільських рад.

В подальшому, розпорядженням Тетіївської районної державної адміністрації від 19.11.2013 №593 «Про затвердження технічної документації щодо інвентаризації земель сільськогосподарського призначення державної власності за межами населених пунктів Тетіївського району Київської області» затверджено технічну документацію із землеустрою щодо інвентаризації земель сільськогосподарського призначення державної власності за межами населених пунктів Тетіївського району Київської області загальною площею 3401,09 га в кількості 254 земельних ділянок (згідно із додатком), розроблену Державним підприємством «Київський науково-дослідний інститут землеустрою».

Із додатку до зазначеного розпорядження вбачається, що інвентаризація проведена в 21 сільській раді та Тетіївській міській раді, в тому числі Черепинській, Бурківецькій та Скибинецькій сільських радах, а саме по Черепинській сільській раді проінвентаризовано 18 земельних ділянок загальною площею 373,1664 га, по Скибинецькій сільській раді проінвентаризовано 15 земельних ділянок загальною площею 245,4341 га, по Бурківецькій сільській раді 16 земельних ділянок загальною площею 191, 3845 га.

Так, на підставі проведеної інвентаризації до складу земель сільськогосподарського призначення державної форми власності включено земельну ділянку із кадастровим номером 3224688200:06:005:0002 площею 36,7685 га (Черепинська сільська рада), земельну ділянку із кадастровим номером 3224686200:03:013:0021 площею 28.2917 га (Скибинецька сільська рада) та земельну ділянку із кадастровим номером 3224680400:02:002:0011 площею 3,8554 га (Бурківецька сільська рада).

Наказом Головного управління Держгеокадастру в Київській області № 10-2989/15-18 сг від 05.04.2018 «Про передачу земельних ділянок державної у комунальну власність» передано Тетіївській міській об`єднаній територіальній громаді у комунальну власність земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, загальною площею 2805,6986 га, які розташовані на території Тетіївської міської ради, Бурківецької, Голодьківської, Горошківської, Дзвеняцької, Дібрівської, Михайлівської, Ненадихівської, Росішківської, Скибинецької, Стадницької, Стєпівської, Тайницької, Черепинської сільських рад Тетіївського району Київської області, згідно із актом приймання-передачі.

Відповідно до додатку до акту приймання-передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення із державної у комунальну власність від 05.04.2018, у комунальну власність Тетіївській міській раді передано вищевказані земельні ділянки, які мають визначені кадастрові номери.

Як вказує прокурор, згідно із картографічними матеріалами (планшет №4) земельна ділянка із кадастровим номером 3224688200:06:005:0002 площею 36,7685 га (Черепинська сільська рада) частково накладається на землі лісогосподарського призначення 11 кварталу 23 виділу філії ДП «Тетіївське державне агролісництво», які розташовані на території с. Черепин за межами населеного пункту; (планшет №3) земельна ділянка із кадастровим номером 3224686200:03:013:0021 площею 28,2917 га (Скибинецька сільська рада) накладається на землі лісогосподарського призначення 6 кварталу 25 виділу філії ДП «Тетіївське державне агролісництво», які розташовані на території с. Скибинці за межами населеного пункту; (планшет №2) земельна ділянка із кадастровим номером 3224680400:02:002:0011 площею 3,8554 га (Бурківецька сільська рада) накладається на землі лісогосподарського призначення 3 кварталу 15 виділу філії ДП «Тетіївське державне агролісництво», які розташовані на території с. Бурківці за межами населеного пункту.

Вказане на думку прокурора свідчить про те, що єдиним законним землекористувачем (у зв`язку з правонаступництвом) та згідно з планово-картографічних матеріалів є ДП «СЛП «Київагроліс», яке в свою чергу, не надавало дозволу на вилучення оспорюваних земельних ділянок лісового фонду, при цьому зміна цільового призначення земель також не проводилась, у зв`язку з чим розпорядження № 593 від 19.11.2013 в частині спірних земельних ділянок та наказ № 10-2989/1548 сг від 05.04.2018 прийняті з порушенням вимог земельного та лісового законодавства, а відтак підлягають визнанню незаконними та скасуванню, а земельні ділянки підлягають поверненню у власність держави в особі ДП «СЛП «Київоблагроліс».

ДП «СЛП «Київоблагроліс» у відповіді на відзив, вимоги прокурора підтримує та зазначає, що в 1997 році було утворено Обласне сільськогосподарське підприємство «Київоблагроліс». На основі даної організації, після проведених декількох реорганізацій в 2012 році було створено ДП «СЛП «Київоблагроліс» та передано землі лісового фонду загальною площею 36 429,00 га, в тому числі і спірні земельні ділянки, позивачу-2 в постійне користування.

У своїх поясненнях Київська обласна державна адміністрація указує на те, що оспорювані розпорядження Тетіївської районної державної адміністрації та наказ Головного управління Держгеокадастру прийняті з порушенням вимог законодавства, прокурором надано належні докази для підтвердження належності спірних земельних ділянок до земель лісового фонду та підтримує вимоги прокурора.

Тетіївська міська рада зауважує, що відомості про земельну ділянку із кадастровим номером 3224468820:06:005:0002 площею 36, 7685 га, яка є об`єктом позовних вимог, в Державному земельному кадастрі України відсутні.

Суд першої інстанції дослідивши це питання з`ясував, що вказаний в тексті позовної заяви та прохальній частині позову кадастровий номер земельної ділянки 3224468820:06:005:0002 площею 36,7685 га (Черепинська сільська рада) є технічною помилкою (опискою), яку при написанні позовної заяви було допущено прокурором, оскільки згідно наявних в матеріалах справи документів, зокрема, Додатку до акту приймання-передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення із державної в комунальну власність від 05.04.2018р. (порядковий номер 94), а також Відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вірний кадастровий номер даної земельної ділянки площею 36,7685 га значиться кадастровий номер земельної ділянки - 3224688200:06:005:0002.

Також, відповідач-3 заперечуючи проти задоволення позовних вимог аргументував свою позицію відсутністю доказів на підтвердження позовних вимог, а саме: доказів перебування спірних земельних ділянок в користуванні Тетіївського державного агролісництва; відсутністю затверджених планово-картографічних матеріалів лісовпорядкувань; відсутністю жодних рішень (розпоряджень) органів державної виконавчої влади, на підставі яких могло б виникнути в агролісництва право постійного користування землями лісового фонду на території Тетіївської міської ради.

Стаття 15 Цивільного кодексу України (далі - ЦК) передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до статті 14 ГПК суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

За змістом частини 2 статті 16 ЦК визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб є одним із способів захисту цивільних прав та інтересів.

Відповідно до частини 1 статті 21 ЦК суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Отже, підставами для визнання недійсним акта (рішення) є невідповідність його вимогам законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт, порушення у зв`язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів позивача у справі.

Прокурор у позовній заяві доводить, що спірні земельні ділянки відносяться до земель лісогосподарського, а не сільськогосподарського призначення, розпорядження Тетіївської районної державної адміністрації Київської області від 19.11.2013 № 593 в частині спірних земельних ділянок та подальша передача цих ділянок у комунальну власність Тетіївської міської ради здійснена всупереч вимогам ч. 5 ст. 116, ч. ч. 1, 2, 5 ст. 149 ЗК України та з перевищенням наданих законом повноважень.

Позовні вимоги прокурора обґрунтовано необхідністю захисту інтересів держави в особі, зокрема Київської ОДА у зв`язку з віднесенням спірної земельної ділянки до складу земель лісового фонду та, відповідно, до земель державної власності.

За змістом статті 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону (стаття 14 Конституції України).

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У статті 83 ЗК (тут і далі у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) у державній власності перебувають усі землі України, крім земель комунальної та приватної власності. Право державної власності на землю набувається і реалізується державою в особі Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських, районних державних адміністрацій, державних органів приватизації відповідно до закону.

За змістом статті 116 ЗК громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування. (частини 1, 2). Надання у користування земельної ділянки, що перебуває у власності або у користуванні, провадиться лише після вилучення (викупу) її в порядку, передбаченому цим Кодексом (частина 5).

Відповідно до частин 3, 4 статті 122 ЗК районні державні адміністрації на їх території передають земельні ділянки із земель державної власності у власність або у користування у межах сіл, селищ, міст районного значення для всіх потреб та за межами населених пунктів для: а) сільськогосподарського використання; б) ведення водного господарства, крім випадків, передбачених частиною сьомою цієї статті; в) будівництва об`єктів, пов`язаних з обслуговуванням жителів територіальної громади району (шкіл, закладів культури, лікарень, підприємств торгівлі тощо), крім випадків, визначених частиною сьомою цієї статті. Обласні державні адміністрації передають земельні ділянки на їх території із земель державної власності у власність або у користування у межах міст обласного значення та за межами населених пунктів для всіх потреб, крім випадків, визначених частинами третьою, сьомою цієї статті.

Самостійною категорією земель за основним цільовим призначенням є землі лісогосподарського призначення (пункт "е" частини 1 статті 19 ЗК).

Відповідно до частини 2 статті 3 ЗК земельні відносини, що виникають при використанні надр, лісів, вод, а також рослинного і тваринного світу, атмосферного повітря, регулюються цим Кодексом, нормативно-правовими актами про надра, ліси, води, рослинний і тваринний світ, атмосферне повітря, якщо вони не суперечать цьому Кодексу.

Ліси та землі лісового фонду України є об`єктами підвищеного захисту зі спеціальним режимом використання та спеціальною процедурою надання.

Ліси України є її національним багатством і за своїм призначенням та місцерозташуванням виконують переважно водоохоронні, захисні, санітарно-гігієнічні, оздоровчі, рекреаційні, естетичні, виховні, інші функції та є джерелом для задоволення потреб суспільства в лісових ресурсах (частина 2 статті 1 ЛК; тут і далі у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Ведення лісового господарства полягає у здійсненні комплексу заходів з охорони, захисту, раціонального використання та розширеного відтворення лісів (стаття 63 ЛК).

До земель лісогосподарського призначення належать лісові землі, на яких розташовані лісові ділянки, та нелісові землі, зайняті сільськогосподарськими угіддями, водами й болотами, спорудами, комунікаціями, малопродуктивними землями тощо, які надані в установленому порядку та використовуються для потреб лісового господарства (стаття 5 ЛК).

Використанню лісогосподарських земель за їх цільовим призначенням законодавство надає пріоритет: складовою охорони земель є захист лісових земель та чагарників від необґрунтованого їх вилучення для інших потреб (пункт "б" частини 1 статті 164 ЗК).

Земельні ділянки лісогосподарського призначення за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування надаються в постійне користування спеціалізованим державним або комунальним лісогосподарським підприємствам, іншим державним і комунальним підприємствам, установам та організаціям, у яких створено спеціалізовані підрозділи, для ведення лісового господарства (частина 1 статті 57 ЗК, частина 1 статті 17 ЛК).

Оскільки земельна ділянка та права на неї на землях лісогосподарського призначення є об`єктом земельних правовідносин, то суб`єктний склад і зміст таких правовідносин має визначатися згідно з нормами земельного законодавства та лісового законодавства у частині використання й охорони лісового фонду (висновок Верховного Суду України, викладений у постанові від 21.01.2015 у справі № 6-224цс14).

Вирішуючи питання щодо перебування земельної лісової ділянки в користуванні державного лісогосподарського підприємства, необхідно враховувати пункт 5 розділу VIII "Прикінцеві положення" ЛК (постанова Великої Палати Верховного Суду від 23.10.2019 у справі № 488/402/16-ц, подібні за змістом висновки наведено у постановах Верховного Суду від 31.03.2021 у справі № 360/1998/18, від 06.04.2021 у справі № 380/375/17, від 15.07.2020 у справі № 369/9900/16, від 21.02.2018 у справі № 488/5476/14.

У пункті 5 розділу VIII "Прикінцеві положення" ЛК передбачено, що до одержання в установленому порядку державними лісогосподарськими підприємствами державних актів на право постійного користування земельними лісовими ділянками, документами, що підтверджують це право на раніше надані землі, є планово-картографічні матеріали лісовпорядкування.

Планово-картографічні матеріали лісовпорядкування складаються на підставі натурних лісовпорядних робіт та камерного дешифрування аерознімків, містять детальну характеристику лісу. Перелік планово-картографічних лісовпорядкувальних матеріалів, методи їх створення, масштаби, вимоги до змісту та оформлення, якості виготовлення тощо регламентуються галузевими нормативними документами. Планшети лісовпорядкування належать до планово-картографічних матеріалів лісовпорядкування.

Отже, планово-картографічні матеріали можуть бути належним доказом у справі, виходячи зі змісту інформації, яку вони містять (подібні за змістом висновки наведено у постановах Верховного Суду України та Верховного Суду від 21.01.2015 у справі № 6-224цс14, від 01.07.2015 у справі № 6-50цс15, від 01.03.2018 у справі № 911/2049/16, від 07.11.2018 у справі № 488/5027/14-ц, від 07.11.2018 у справі №488/6211/14-ц, від 14.11.2018 у справі № 183/1617/16, від 13.06.2018 у справі № 369/1777/13-ц, від 13.11.2019 у справі № 361/6826/16).

Як встановлено судом, прокурором на підтвердження заявлених позовних вимог надано планово-картографічні матеріалами лісовпорядкування, зокрема:

- кадастрові плани земельних ділянок;

- копії карти-схеми викопіювання з планшету Тетіївського ДАЛГ (планшет №2, 3, 4);

- фрагменти з публічної кадастрової карти України з нанесеними межами кварталів № 6, 9 Тетіївського агролісництва, Південного агролісгоспу ДП «СЛП «Київоблагроліс» за матеріалами лісовпорядкування за 2019 рік, інформація надана ВО "Укрдержліспроект", (лист від 22.04.2020 № 235);

- фрагменти з публічної кадастрової карти України з нанесеними межами частини кварталів № 6, 11 Тетіївського державного агролісництва, за матеріалами лісовпорядкування за 2006 рік, інформація надана ВО "Укрдержліспроект",( лист від 21.04.2020 №166), які є належними доказами у справі на підтвердження того, що земельні ділянки з кадастровими номерами 3224688200:06:005:0002 площею 36,7685 га (Черепинська сільська рада), 3224686200:03:013:0021 площею 28,2917 га (Скибинецька сільська рада), 3224680400:02:002:0011 площею 3,8554 га (Бурківецька сільська рада) знаходяться в межах земель лісогосподарського призначення, на яких знаходяться лісові насадження та є землями лісогосподарського призначення.

Крім того, у постанові Верховного Суду від 13.11.2019 у справі № 361/6826/16 наведено висновок про те, що ВО "Укрдержліспроект" створене з метою проведення лісовпорядкування на всій території лісового фонду України, яке включає систему державних заходів, спрямованих на забезпечення охорони і захисту, раціонального використання, підвищення продуктивності лісів та їх відтворення, оцінку лісових ресурсів, а також підвищення культури ведення лісового господарства. ВО "Укрдержліспроект" здійснює комплекс лісовпорядних робіт для всіх лісокористувачів, незалежно від форм власності і відомчої підпорядкованості за єдиною системою в порядку, встановленому Державним агентством лісових ресурсів України за погодженням з Міністерством охорони навколишнього природного середовища, тобто володіє інформацією про лісовпорядкування.

З матеріалів справи вбачається, що за інформацією Українського державного проектного лісовпорядного виробничого об`єднання «Укрдержліспроект» від 21.04.2020 та доданими до неї фрагментами з публічної кадастрової карти України з нанесеними межами кварталів №№ 6, 11 та листа від 22.04.2020 та доданими до неї фрагментами з публічної кадастрової карти України з нанесеними межами кварталів №№ 6, 9 і межами їх таксаційних виділів Тетіївського державного агролісництва у відповідності до матеріалів лісовпорядкування 2006 і 2019 року та межами спірних земельних ділянок, останні розташовані в межах земель Тетіївського державного агролісництва, що також підтверджує факт віднесення вказаної земельної ділянки до земель державного лісового фонду.

За загальним правилом, визначеним у частині четвертій статті 84 Земельного кодексу України, до земель державної власності, які не можуть передаватись у приватну власність, належать, серед іншого, і землі лісогосподарського призначення, крім випадків, визначених цим Кодексом.

У свою чергу, частина перша статті 116 Земельного кодексу України встановлює, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Відповідно до частини другої статті 20 Земельного кодексу України зміна цільового призначення земельних ділянок державної або комунальної власності провадиться Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок та передачу цих ділянок у власність або надання у користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.

Частиною другою статті 57 Лісового кодексу України встановлено, що зміна цільового призначення земельних лісових ділянок з метою їх використання в цілях, не пов`язаних з веденням лісового господарства, провадиться органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про передачу цих земельних ділянок у власність або надання у постійне користування відповідно до Земельного кодексу України.

Однак, уповноваженим органом рішення про зміну цільового призначення земельних ділянок не приймалось, відповідний проект зміни цільового призначення не розроблявся.

Беручи до уваги викладене, порушено порядок зміни цільового призначення зазначених ділянок із кадастровими номерами 3224688200:06:005:0002 площею 36,7685 га (Черепинська сільська рада), 3224686200:03:013:0021 площею 28,2917 га (Скибинецька сільська рада), 3224680400:02:002:0011 площею 3,8554 га (Бурківецька сільська рада), оскільки Київською обласною державною адміністрацією, Державним підприємством «Спеціалізоване лісогосподарське підприємство «Київоблагроліс» не надавався дозвіл (погодження) на вилучення та зміну цільового призначення спірних земельних ділянок лісогосподарського призначення.

У свою чергу, статтею 21 Земельного кодексу України визначено, що порушення порядку встановлення та зміни цільового призначення земель є підставою для: визнання недійсними рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування про надання (передачу) земельних ділянок громадянам та юридичним особам; визнання недійсними угод щодо земельних ділянок; відмови в державній реєстрації земельних ділянок або визнання реєстрації недійсною.

Таким чином, оспорюване розпорядження Тетіївської районної державної адміністрацією та наказ Головного управління Держгеокадастру в Київській області від 05 квітня 2018 року № 10-2989/15-18 сг «Про передачу земельних ділянок державної у комунальну власність» у частині передачі у комунальну власність Тетіївській міській раді земельних ділянок прийняті з порушенням вимог законодавства, а саме: передача земельної ділянки проведена не уповноваженим органом, за відсутності рішення відповідного органу державної влади про вилучення земель лісогосподарського призначення, без згоди землекористувача, в порушення порядку зміни цільового призначення, що є підставою для задоволення позовних вимог в частині визнання незаконним і скасування розпорядження Тетіївської районної державної адміністрації та наказу Головного управління Держгеокадастру в Київській області.

Щодо позовної давності та позовної вимоги до Тетіївської міської ради.

Представник Тетіївської міської ради у своїх письмових запереченнях виклав заяву про застосування строків позовної давності до позовної вимоги про скасування розпорядження Тетіївської РДА № 593 від 19.11.2013.

Відповідно до ст. 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно зі ст. 257 Цивільного кодексу України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Статтею 391 Цивільного кодексу України установлено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Як неодноразово зазначалось Верховним Судом, заволодіння громадянами та юридичними особами землями, стосовно яких діє чітка заборона на вилучення, цільового призначення та надання у користування всупереч вимог Земельного кодексу України є неможливим (аналогічні висновки Великої Палати Верховного викладено у постановах від 28.11.2018 у справі № 504/2864/13-ц, від 12.06.2019 справі № 487/10128/14-ц щодо земель водного фонду).

Отже, передача спірних земельних ділянок з порушенням ЗК України необхідно розглядати, як не пов`язане з позбавленням володіння порушення права власності держави чи відповідної територіальної громади. У такому разі позовна вимога зобов`язати повернути земельну ділянку має розглядатися як негаторний позов, який може бути заявлений упродовж всього часу тривання порушення прав законного володільця відповідної земельної ділянки (схожий висновок містить пункт 71 постанови Великої Палати Верховного Суду від 28.11.2018 у справі № 504/2864/13-ц, пункт 96 постанови Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2018 у справі № 653/1096/16-ц, а також пункт 81 постанови Великої Палати Верховного Суд від 12.06.2019 у справі 487/10128/14-ц).

Власник земельної ділянки лісогосподарського призначення може вимагати усунення порушення його права власності на ці ділянки, зокрема оспорюючи відповідні рішення органів державної влади чи органів місцевого самоврядування, договори або інші правочини та вимагаючи повернути таку ділянку.

За таких обставин належним та ефективним способом захисту порушення інтересів держави в Київської обласної державної адміністрації є визнання незаконним та скасування розпорядження Тетіївської районної державної адміністрації від 19.11.2013 № 593 та наказу Головного управління Держгеокадастру в Київській області № 10-2989/15-18 сг від 05.04.2018 та зобов`язання повернути земельну ділянку належному власнику.

Таким чином повернення земельних ділянок лісового призначення державі необхідно розглядати як негаторний позов, який можна заявити впродовж усього тривання порушення прав законного володільця цієї ділянки (аналогічну позицію викладено у постановах Верховного Суду від 04.02.2020 у справі № 911/3574/17, від 04.02.2020 у справі № 911/3579/17, від 04.02.2020 у справі № 911/3311/17, від 05.02.2020 у справі № 911/3310/17).

Беручи до уваги, що матеріалами справи підтверджується цільове призначення спірних земельних ділянок - лісогосподарське, наявність порушень порушення порядку встановлення та зміни цільового призначення земель, що стало підставою для задоволення позовних вимог в частині визнання незаконним і скасування розпорядження Тетіївської районної державної адміністрації та наказу Головного управління Держгеокадастру в Київській області, колегія суддів приходить до висновку про обґрунтованість позовної вимоги щодо зобов`язання Тетіївської міської ради повернути у власність держави спірні земельні ділянки.

Щодо клопотань Тетіївської міської ради.

В суді апеляційної інстанції відповідачем-3 заявлено ряд клопотань про долучення до матеріалів справи судової практики, а саме постанови Північного апеляційного господарського суду від 22.11.2022 у справі № 911/164/21, постанови Касаційного цивільного суду Верховного Суду від 15.09.2021 у справі № 373/462/19, постанови Касаційного господарського суду Верховного Суду від 22.10.2019 у справі № 909/548/18 та врахування їх при розгляді справи.

Так, відповідно до даних ЄДРСР постанова Північного апеляційного господарського суду від 22.11.2022 у справі № 911/164/21 скасована постановою Касаційного господарського суду від 29.03.2023 та справу № 911/164/21 у частині позовних вимог Заступника керівника Броварської місцевої прокуратури Київської області в інтересах держави в особі Київської обласної державної адміністрації передано на новий розгляд до суду першої інстанції, що унеможливлює застосування постанови апеляційного суду у справі № 911/164/21 при розгляді даної справи.

Предметом спору у справі № 909/548/18 є зобов`язання припинити дії, пов`язані із спеціальним використанням природних ресурсів та зобов`язання передати природні ресурси. Тоді як, у даній справі предметом спору є вимоги про визнання незаконними та скасування розпорядження і наказу та зобов`язання повернути земельні ділянки з підстав незаконної зміни цільового призначення земель лісового фонду. Отже дані справи різняться між собою за предметом спору, тому висновки у справі № 909/548/18 не можуть бути застосовані при розгляді справи № 911/86/21.

Щодо застосування висновків, викладених у постанові Касаційного цивільного суду Верховного Суду від 15.09.2021 у справі № 373/462/19, колегія суддів зазначає, що у вказаній постанові суди посилалися на неналежність оформлення доказів у справі, а саме планово-картографічних матеріалів лісовпорядкування, що стало підставою для прийняття рішення про відмову задоволенні позовних вимог прокурора. Що стосується справи, яка розглядається, то прокурором надано до матеріалів справи належним чином оформлені планово-картографічні матеріалами лісовпорядкування, тому висновки викладені у постанові Касаційного цивільного суду Верховного Суду від 15.09.2021 у справі № 373/462/19 не можуть застосовуватися до справи № 911/86/21.

Відповідно до ст. ст. 73, 74, 77 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судовому рішенні, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції враховує висновки Європейського суду з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006), в якому зазначено, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

У даній справі сторонам було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин згідно з нормами матеріального та процесуального права.

Відповідно до ч.1 ст.277 ГПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

За результатами перегляду даної справи, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга Київської обласної прокуратури підлягає задоволенню, рішення Господарського суду Київської області від 18.10.2021 у справі №911/86/21 - скасуванню.

Судові витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви та судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги розподіляються у відповідності до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, п. 2 ч. 1 ст. 275, ст. ст. 277, 281 - 283 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Київської обласної прокуратури задовольнити частково.

Рішення Господарського суду Київської області від 18.10.2021 у справі №911/86/21 скасувати в частині відмови у задоволенні позовних вимог.

Позов керівника Білоцерківської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Київсь кої обласної державної адміністрації задовольнити.

Визнати незаконним і скасувати розпорядження Тетіївської районної державної адміністрації від 19.11.2013 № 593 «Про затвердження технічної документації щодо інвентаризації земель сільськогосподарського призначення державної власності за межами населених пунктів Тетіївського району Київської області» в частині земельних ділянок із кадастровим номером 3224688200:06:005:0002 площею 36, 7685 (Черепинська сільська рада), із кадастровим номером 3224686200:03:013:0021 площею 28, 2917 га (Скибинецька сільська рада) та із кадастровим номером 3224680400:02:002:0011 площею 3, 8554 га (Бурківецька сільська рада).

Визнати незаконним і скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру в Київській області № 10-2989/15-18 сг від 05.04.2018 «Про передачу земельних ділянок державної у комунальну власність» в частині передачі у комунальну власність Тетіївській міській раді земельної ділянки із кадастровим номером 3224688200:06:005:0002 площею 36, 7685 (Черепинська сільська рада), із кадастровим номером 3224686200:03:013:0021 площею 28, 2917 га (Скибинецька сільська рада) та із кадастровим номером 3224680400:02:002:0011 площею 3, 8554 га (Бурківецька сільська рада).

Зобов`язати Тетіївську міську раду повернути у власність держави в особі Державного підприємства «Спеціалізоване лісогосподарське підприємство « Київоблагроліс» земельні ділянки із кадастровим номером 3224688200:06:005:0002 площею 36, 7685 (Черепинська сільська рада), із кадастровим номером 3224686200:03:013:0021 площею 28, 2917 га (Скибинецька сільська рада) та із кадастровим номером 3224680400:02:002:0011 площею 3, 8554 га (Бурківецька сільська рада).

Стягнути з Білоцерківської районної державної адміністрації (вул. Ярослава Мудрого 2, м. Біла Церква, Київська обл., 09117, код ЄДРПОУ 19425498) на користь Київської обласної прокуратури (м. Київ, бул. Л. Українки 27/2 , код ЄДРПОУ 02909996, банк отримувача - Державна казначейська служба м. Київ, МФО -820172, рахунок отримувача - UA028201720343190001000015641) судовий збір у розмірі 10 543 (десять тисяч п`ятсот сорок три) гривні 33 копійки.

Стягнути з Головного управління Держгеокадастру у Київській області (вул. Серпова 3/14, м. Київ, 14000, код ЄДРПОУ 39817550) на користь Київської обласної прокуратури (м. Київ, бул. Л. Українки 27/2 , код ЄДРПОУ 02909996, банк отримувача - Державна казначейська служба м. Київ, МФО -820172, рахунок отримувача - UA028201720343190001000015641) судовий збір у розмірі 10 543 (десять тисяч п`ятсот сорок три) гривні 33 копійки.

Стягнути з Тетіївської міської ради (вул. Януша Острозького 5, м. Тетіїв, Київська обл., 09801, код ЄДРПОУ 42096329) на користь Київської обласної прокуратури (м. Київ, бул. Л. Українки 27/2 , код ЄДРПОУ 02909996, банк отримувача - Державна казначейська служба м. Київ, МФО -820172, рахунок отримувача - UA028201720343190001000015641) судовий збір у розмірі 10 543 (десять тисяч п`ятсот сорок три) гривні 33 копійки.

В решті рішення залишити без змін.

Стягнути з Білоцерківської районної державної адміністрації (вул. Ярослава Мудрого 2, м. Біла Церква, Київська обл., 09117, код ЄДРПОУ 19425498) на користь Київської обласної прокуратури (м. Київ, бул. Л. Українки 27/2 , код ЄДРПОУ 02909996, банк отримувача - Державна казначейська служба м. Київ, МФО -820172, рахунок отримувача - UA028201720343190001000015641) судовий збір у розмірі 15 445 (п`ятнадцять тисяч чотириста сорок п`ять) гривень за розгляд справи у суді апеляційної інстанції.

Стягнути з Головного управління Держгеокадастру у Київській області (вул. Серпова 3/14, м. Київ, 14000, код ЄДРПОУ 39817550) на користь Київської обласної прокуратури (м. Київ, бул. Л. Українки 27/2 , код ЄДРПОУ 02909996, банк отримувача - Державна казначейська служба м. Київ, МФО -820172, рахунок отримувача - UA028201720343190001000015641) судовий збір у розмірі 15 445 (п`ятнадцять тисяч чотириста сорок п`ять) гривень за розгляд справи у суді апеляційної інстанції.

Стягнути з Тетіївської міської ради (вул. Януша Острозького 5, м. Тетіїв, Київська обл., 09801, код ЄДРПОУ 42096329) на користь Київської обласної прокуратури (м. Київ, бул. Л. Українки 27/2 , код ЄДРПОУ 02909996, банк отримувача - Державна казначейська служба м. Київ, МФО -820172, рахунок отримувача - UA028201720343190001000015641) судовий збір у розмірі 15 445 (п`ятнадцять тисяч чотириста сорок п`ять) гривень за розгляд справи у суді апеляційної інстанції.

Доручити суду першої інстанції видати відповідні накази.

Матеріали справи №911/86/21 повернути Господарському суду Київської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст. ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено та підписано 26.06.2023.

Головуючий суддя Г.П. Коробенко

Судді Г.А. Кравчук

Т.П. Козир