Постанова

від 13.06.2023 по справі 911/1326/22

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" червня 2023 р. Справа№ 911/1326/22

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Гаврилюка О.М.

суддів: Ткаченка Б.О.

Майданевича А.Г.

за участю секретаря судового засідання: Ніконенко Є.С.

за участю представників сторін згідно із протоколом судового засідання

від позивача: не з`явився;

від відповідача: не з`явився;

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Альфа-Метал-Компані"

на рішення Господарського суду Київської області від 03.11.2022, повне рішення складено 01.12.2022

у справі № 911/1326/22 (суддя Кошик А.Ю.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерджі Білдінг"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Альфа-Метал-Компані"

прo стягнення 383 649,47

За результатами розгляду апеляційної скарги Північний апеляційний господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду

Господарським судом Київської області розглядалась справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерджі Білдінг" (надалі позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Альфа-Метал-Компані" (надалі відповідач) прo стягнення 383 649,47 грн.

Рішенням Господарського суду Київської області від 03.11.2022 у справі № 911/1326/22 позов задоволено повністю. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Альфа-Метал-Компані" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерджі Білдінг" 182 667,50 грн боргу, 981,97 грн 3% річних, 2 754,74 грн витрат по сплаті судового збору та 15 000,00 грн адвокатських витрат, всього 201 404,21 грн, з розстроченням виконання рішення суду на 2 місяці з моменту набрання рішенням суду законної сили зі сплатою кожні 15 днів по 50 351,05 грн (4 платежі); повернуто з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерджі Білдінг" 2 999,99 грн судового збору.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погоджуючись із ухваленим рішенням, Товариства з обмеженою відповідальністю "Альфа-Метал-Компані" звернулось до Північного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить встановити ТОВ "Альфа-Метал-Компані" додатковий строк на подання доказів - копій платіжного доручення №1889 від 31.08.2022 та акту звірки взаєморозрахунків від 23.11.2022; скасувати рішення Господарського суду Київської області від 03.11.2022 у справі № 911/1326/22 в частині стягнення 182 667, 50 грн боргу, та прийняти в цій частині нове рішення, яким стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Альфа-Метал-Компані" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерджі Білдінг" борг в сумі 132 667,50 грн, решту залишити без змін, відкоригувавши суму судового збору, що належить до стягнення.

Підстави апеляційної скарги обґрунтовуються наступними доводами.

Скаржник вказує на те, що серед здійснених платежів не було враховано платіж, здійснений відповідачем на користь позивача 31.08.2022 на суму 50 000,00 грн, отже, під час розгляду справи у першій інстанції відповідачем після 01.08.2022 було здійснено погашення основного боргу на загальну суму 250 000,00 грн, а не 200 000,00 грн, як зазначено у рішенні.

Враховуючи викладене, сума основного боргу відповідача перед позивачем станом на дату постановлення рішення становила 132 667,50 грн, а не 182 667,50 грн.

Узагальнені доводи письмових пояснень

Позивач у письмових поясненнях, поданих до суду, зазначає про те, що відповідачем у справі було здійснено платіж від 31.08.2022 на загальну суму 50 000,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 1889 від 31.08.2022, крім того, станом на 23.11.2022 сторонами було підписано акт звірки взаєморозрахунків за період з 01.01.2021 по 23.11.2022, в якому платіж відображений та погоджений сторонами.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу № 911/1326/22 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Гаврилюк О.М., судді: Андрієнко В.В., Ткаченко Б.О.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 26.12.2022 відкладено вирішення питання щодо апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Альфа-Метал-Компані" на рішення Господарського суду Київської області від 03.11.2022 у справі № 911/1326/22 до надходження матеріалів справи до Північного апеляційного господарського суду; витребувано з Господарського суду міста Києва матеріали справи № 910/32974/15.

29.12.2022 до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи № 911/1326/22.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 30.12.2022 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Альфа-Метал-Компані" на рішення Господарського суду Київської області від 03.11.2022 у справі № 911/1326/22. Призначено справу № 911/1326/22 до розгляду у судовому засіданні 15.02.2023.

На підставі ст.ст. 202, 216 ГПК України, ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.02.2023 задоволено заяву про продовження строку розгляду справи № 911/1326/22. Оголошено перерву у розгляді справи № 911/1326/22 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Альфа-Метал-Компані" на рішення Господарського суду Київської області від 03.11.2022 до 16.03.2023.

16.03.2023 в багатьох областях України, в тому числі на території міста Київ було оголошено повітряну тривогу, у зв`язку з чим судове засідання, призначене на 16.03.2023 на 09:20 годину не відбулось.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 16.03.2023 призначено розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Альфа-Метал-Компані" на рішення Господарського суду Київської області від 03.11.2022 у справі № 911/1326/22 на 29.03.2023.

У зв`язку з перебуванням судді Гаврилюка О.М., який є судею-доповідачем, на лікарняному, розгляд справи призначений на 29.03.2023 о 09 год. 45 хв. не відбувся.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 03.04.2023 призначено розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Альфа-Метал-Компані" на рішення Господарського суду Київської області від 03.11.2022 у справі № 911/1326/22 на 03.05.2023.

Розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду від 01.05.2023, у зв`язку з перебуванням судді: Андрієнка В.В., який не є головуючим суддею (суддею-доповідачем), у відпустці, призначено повторний автоматизований розподіл справи.

Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.05.2023, для розгляду справи № 911/1326/22 визначено колегію суддів у складі: Гаврилюк О.М. - головуючий суддя, судді: Майданевич А.Г., Ткаченко Б.О.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 01.05.2023 прийнято справу № 911/1326/22 до провадження у складі колегії суддів: головуючий суддя - Гаврилюк О.М., судді: Майданевич А.Г., Ткаченко Б.О.

Враховуючи нез`явлення представників сторін, зміну складу суду, ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 03.05.2023 відкладено розгляд справи № 911/1326/22 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Альфа-Метал-Компані" на рішення Господарського суду Київської області від 03.11.2022 на 13.06.2023.

09.05.2023 від ТОВ "Альфа-Метал-Компані" до суду надійшла заява про розгляд справи за відсутності ТОВ "Альфа-Метал-Компані" та його представника.

Враховуючи викладене, воєнний стан в Україні та обмеження, спричинені цим станом, тимчасову непрацездатність головуючого судді, зміну складу колегії суддів, з метою повного, всебічного та об`єктивного розгляду справи, з огляду на положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, справа № 911/1326/21 розглядалась протягом розумного строку.

Явка учасників справи та позиції учасників справи

Представники позивача та відповідача у судове засідання 13.06.2023 не з`явились, про дату, місце та час судового засідання повідомлені належним чином.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

Як вбачається з викладених у позові обставин, позивач зазначає, що на підставі домовленостей між позивачем та відповідачем, позивачем, як покупцем було замовлено у відповідача, як постачальника, на підставі рахунку на оплату № 9343 від 20.09.2021, товар на загальну суму 432 667,50 грн в т.ч. ПДВ труби, найменування, кількість, договірна ціна Товару було визначено у вказаному рахунку.

06.10.2021 на виконання вищевказаних домовленостей позивачем перераховано на розрахунковий рахунок відповідача суму грошових коштів в розмірі 432 667,50 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 1802 від 16.10.2019.

Таким чином, позивачем виконано свої грошові зобов`язання, повністю сплачено суму грошових коштів за замовлений Товар у відповідача.

Однак, як зазначає позивач, відповідачем не виконано свої зобов`язання щодо поставки Товару.

У зв`язку із невиконанням зобов`язань щодо поставки Товару, позивачем направлено відповідачу лист-вимогу № 230 від 07.07.2022 з вимогою повернути грошові кошти в розмірі 432 667,50 грн. Однак, грошові кошти не були перераховані позивачу, натомість відповідач направив позивачу відповідь на лист-вимогу № 3 від 20.07.2022, в якій визнав заборгованість в розмірі 432 667,50 грн та запропонував погасити її поетапно рівними частинами протягом чотирьох календарних місяців (липень, серпень, вересень, жовтень 2022 року).

Однак, з вищевказаним механізмом повернення грошових коштів позивач не погодився, у зв`язку з чим було повторно направлено вимогу № 229 від 25.07.2022.

01.08.2022 відповідачем частково сплачено заборгованість в сумі 50 000,00 грн, несплаченими залишились 382 667,50 грн.

У зв`язку з порушенням відповідачем грошового зобов`язання з повернення коштів, позивач у позові просить стягнути з відповідача крім 382 667,50 грн боргу, також 981,97 грн 3% річних, що нараховані за фактичний період заборгованості на існуючі суми заборгованості.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується із висновком господарського суду першої інстанції про наявність підстав для часткового задоволення позову, з огляду на наступне.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

Відповідно до вимог ч.ч. 1, 2, 4, 5 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Суд, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного судового рішення, дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду не підлягає зміні чи скасуванню, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно із ч. 1 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; пунктом 1 частини 2 вказаної статті визначено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 205 ЦК України передбачено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Згідно з положеннями ст.ст. 638, 639 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору; договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Стаття 181 ГК України визначає загальний порядок укладання господарських договорів, зокрема, у частині 1 цієї статті йдеться, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками; допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Стаття 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як передбачено ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ч. 2 ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Частиною 2 ст. 693 ЦК України встановлено, що якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

В ході розгляду спору відповідачем надано суду докази часткового погашення заборгованості за платіжними дорученнями № 1605 від 01.08.2022 на суму 50 000,00 грн, яке враховано позивачем в розрахунку заборгованості, № 2018 від 14.09.2022 на суму 50 000,00 грн та № 2393 від 20.10.2022 на суму 50 000,00 грн. В подальшому відповідачем за платіжним дорученням № 2515 від 31.10.2022 було сплачено ще 100 000,00 грн.

Таким чином, відповідачем надано доказ погашення заборгованості, крім врахованих позивачем 50 000,00 грн, ще на 200 000,00 грн, відповідно сума заборгованості відповідача на момент розгляду спору складала 182 667,50 грн.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений договором або законом.

Враховуючи періоди часткових сплат, колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується із висновком господарського суду першої інстанції про те, що такі часткові погашення не впливають на розрахунок 3% річних в наведених в ньому періодах та сумах та вважає суму 3% річних у розмірі 981,97 грн правильною та такою, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

У зв`язку з самостійним врегулюванням сторонами заявленої до стягнення у справі основної заборгованості в сумі всього 200 000,00 грн, згідно з п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України провадження у справі у відповідній частині позовних вимог підлягає закриттю, тому відшкодуванню за рахунок відповідача підлягає 2 754,74 грн витрат зі сплати судового збору, а решта сплаченого судового збору в сумі 2 999,99 грн з вимог, щодо яких закрито провадження у справі, підлягає поверненню позивачу згідно з ч. 2 ст. 7 Закону України "Про судовий збір".

Позивачем подано заяву про відшкодування йому витрат на правничу допомогу в сумі 40 000,00 грн пов`язаних з розглядом справи в суді першої інстанції.

Відповідно до ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати:

1) на професійну правничу допомогу;

2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;

3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;

4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно зі ст. 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат позивачем подано до суду: договір (угоду) про надання правової допомоги від 10.07.2022; додаткову угоду № 1 до договору (угоди) про надання правової допомоги від 10.07.2022; акт наданих послуг від 05.10.2022 до договору (угоди) про надання правової допомоги б/н від 10.07.2022 за ведення справи визначеної у додатковій угоді № 1 від 10.07.2022

Відповідач просив зменшити розмір витрат на правничу допомогу, посилаючись на його неспівмірність та необґрунтованість.

При вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу, суд враховує, що погодження між стороною спору та її адвокатом розміру матеріального заохочення за позитивний результат вирішення спору не належить до необхідного обсягу правової допомоги, залежить від волевиявлення клієнта, тому не є витратами на професійну правничу допомогу в розумінні ст. 126 Господарського процесуального кодексу України та не може бути підставою для покладення таких витрат на іншу сторону в порядку ст.ст. 129, 130 ГПК України.

Колегія суддів апеляційного господарського суду, з огляду на складність справи, суму предмету спору, необхідний обсяг адвокатських послуг та витрат часу адвоката для даної справи, яка є типовою і не складною, погоджується із висновком господарського суду першої інстанції, що заявлений розмір витрат на професійну правничу допомогу у сумі 40 000,00 грн, стосовно якої подано заяву про розподіл, не відповідає критеріям реальності таких витрат, обґрунтованості та пропорційності до предмета спору у розумінні приписів ч. 4 ст. 126, ч. 5 ст. 129 ГПК України, а їх стягнення становитиме надмірний тягар для відповідача, що не узгоджується із принципом розподілу таких витрат, у зв`язку із чим, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 15 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Щодо клопотання відповідача про надання йому розстрочення виконання судового рішення на два місяці зі сплатою заборгованості рівними частинами кожні 15 днів, колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 239 ГПК України суд, який ухвалив рішення, може визначити порядок його виконання, надати відстрочення або розстрочити виконання, вжити заходів для забезпечення його виконання, про що зазначає в рішенні.

Згідно з ч. 6 ст. 238 ГПК України у разі необхідності у резолютивній частині також вказується про порядок і строк виконання рішення; надання відстрочки або розстрочки виконання рішення.

Колегія суддів апеляційного господарського суду, враховуючи сумлінне ставлення відповідача до виконання взятих на себе зобов`язань щодо часткового погашення заборгованості, незначну суму боргу, яка залишилась, та нетривалий період прострочення, погоджується із висновком господарського суду першої інстанції про наявність достатніх та обґрунтованих підстав для надання відповідачу розстрочення виконання судового рішення на два місяці зі сплатою заборгованості рівними частинами, кожні 15 днів.

Таким чином, враховуючи, що за рішенням суду присуджено до стягнення 182 667,50 грн боргу, 981,97 грн 3% річних, 2 754,74 грн витрат зі сплати судового збору та 15 000,00 грн адвокатських витрат, всього 201 404,21 грн, відповідно, відповідач має сплачувати кожні 15 днів протягом 2 місяців по 50 351,05 грн (4 платежі) з моменту набрання рішенням суду законної сили.

Колегія суддів апеляційного господарського суду не погоджується із доводом апеляційної скарги, враховуючи викладене та наступне.

Щодо доданого до апеляційної скарги платіжного доручення № 1889 від 31.08.2022, яке свідчить про часткову сплату відповідачем, на суму у розмірі 50 000,00 грн, заборгованості, колегія суддів вказує наступне.

Згідно із ч. 3 ст. 269 ГПКУкраїни докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Натомість ані відповідачем, ані позивачем не доведено наявності виняткового випадку, тобто об`єктивних обставин, які не залежали від волі відповідача та позивача, які унеможливили подання платіжного доручення № 1889 від 31.08.2022 до суду першої інстанції.

Однак, колегія суддів апеляційного господарського суду вказує на те, що наявність часткових сплат відповідачем грошових коштів на погашення заборгованості має враховуватись під час виконання рішення суду, згідно із вимогами Закону України "Про виконавче провадження", а також не позбавляє відповідача можливості реалізувати свої права, обумовлені ст.ст. 327, 328 ГПК України або в межах судового провадження, або в межах виконавчого провадження, як сторони виконавчого провадження.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів сторін, що були покладені в основу оскаржуваного судового рішення, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що наведене місцевим судом мотивування є достатнім для обґрунтування свого рішення за аргументами та доказами, які наявні у матеріалах справи. При цьому, рівень деталізації судом своїх доводів в будь-якому разі не призвів до неправильного вирішення справи, тому підстави для скасування рішення Господарського суду Київської області від 03.11.2022 у справі № 911/1326/22, відсутні.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Колегія суддів зазначає, що враховуючи положення частини 1 статті 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів № 2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 № 3477-IV (3477-15) "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України та частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України).

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (статті 76 Господарського процесуального кодексу України).

Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, що їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї (частини 8 статті 80 Господарського процесуального кодексу України).

Отже, підсумовуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку про те, що оскаржуване рішення прийняте відповідно до вимог процесуального та матеріального права, підстав для його скасування або зміни не вбачається.

Таким чином, апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Альфа-Метал-Компані" на рішення Господарського суду Київської області від 03.11.2022 у справі № 911/1326/22 задоволенню не підлягає. Рішення Господарського суду Київської області від 03.11.2022 у справі № 911/1326/22 слід залишити без змін.

З урахуванням відмови в задоволенні апеляційної скарги, судовий збір за розгляд справи в суді апеляційної інстанції покладається на скаржника в порядку статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 124, 129-1 Конституції України, ст.ст. 8, 11, 74, 129, 240, 267-270, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Альфа-Метал-Компані" на рішення Господарського суду Київської області від 03.11.2022 у справі № 911/1326/22 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Київської області від 03.11.2022 у справі № 911/1326/22 залишити без змін.

3. Судовий збір за розгляд апеляційної скарги покласти на скаржника.

4. Справу № 911/1326/22 повернути до Господарського суду Київської області.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у випадках, передбачених ст. 287-291 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням приписів п. 2 ч. 3 ст. 287 Господарського процесуального кодексу України.

Текст постанови складено та підписано 28.06.2023.

Головуючий суддя О.М. Гаврилюк

Судді Б.О. Ткаченко

А.Г. Майданевич